Міністерство освіти і науки України
Управління освіти Запорізької державної адміністрації
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Автори-упорядники Петрик О.В., Курилюк В.М
Фразеологічний словничок.
Вправи
2 - 4 класи
м. Запоріжжя
2006
Друкується за рішенням науково-методичної ради ЗОІППО
(Протокол № 3 від 26.04.06)
Рецензенти:
Нікулочкіна О.В.- викладач кафедри педагогіки і психології ЗОІППО
Соляник М.І. – викладач методики навчання молодших школярів української мови Запорізького педагогічного коледжу
Автори-упорядники Петрик О.В., Курилюк В.М
Фразеологічний словничок. Врави.2 - 4 класи. – Запоріжжя, - 2006.
Посібник містить “Фразеологічний словник”, укладений за матеріалами підручників початкової школи, та “Фразеологічні вправи” для уроків мови, розвитку мовлення, позакласної, індивідуальної роботи.
Посібник розрахований на вчителів початкових класів, студентів, які навчаються за спеціальністю “Початкове навчання”, молодших школярів.
ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ШКОЛЯРА
Рідна мова
2 клас ч. 1
Бабине літо (с.16) – теплі, погожі дні у вересні-жовтні, павутиння., що літає в повітрі.
Строчить, як з кулемета (с.37) – говорити дуже швидко.
Тягти за язик (с.37) – випитувати, вимагати інформації; спонукати когось до активної участі у бесіді.
Підійматись дибки (с.57) – бути проти, не погоджуватись.
І за холодну воду не береться (с.6 ) – нічого не зробити. С.: й оком не повести; і оком не моргнути; палець об палець не вдарити.
Палець об палець не вдарить (с.69 ) – нічого не зробити.
2 клас ч. 1І
Гірка доля (с.64) – нещасливий, безталанний.
Гори перевертає (с.76) – про людину енергійну, сильну, вольову.
Ґав ловити (с. 76) – бути неуважним.
Дерти носа (с.19) – гордовито триматися, ставати чванливим, задаватися.
Заливатися сміхом (с.19) – голосно сміятися.
Крутитися дзиґою (с. 76) – рухливий, швидко виконує роботу.
На вічні віки (с.7) – назавжди.
На вус намотувати (с.19) – запам’ятовувати.
На розум наставляти (с.12) – допомагати комусь розібратися у чому-небудь, дати добру пораду.
Гострий на язик(с. 76) – про влучне, дотепне мовлення.
Робити з мухи слона (с.19) – надто перебільшувати.
Слізьми вмиватися (с.19) – гірко плакати.
Треті півні (с.60) – світанок.
У добрі і злагоді жити (с.110) – жити у сприятливих матеріальних умовах.
Як вітром здуло (с.122) – безслідно зникати.
Як оком мигнути (с.15) – миттю, дуже швидко.
3 клас ч. І
Байдики бити (с.65) – нічого не робити.
Брати приклад (с.62) – наслідувати чиюсь поведінку.
В руки не дається (с.30) - не можна зловити
Гостре слово (с.12) – висловлена ким-небудь образа або щось дуже неприємне.
Вертітися під ногами (с.65) – заважати, набридати своєю присутністю, своїми діями. С.: вертітися перед очима;муляти очі; стояти над душею.
Вийти сухим із води (с.65) – уникнути кари.
Взяти ноги на плечі (с.65) – негайно забиратись звідкись, тікати. С: брати ноги в руки; брати ноги на плечі (за пояс); накивати п’ятами; давати драла; показувати спину; мазати п’яти салом. Викинути з голови (с.65) – забути, перестати думати про кого-, що-небудь. С.: вибити з голови; покинути думку; гадки не мати; і не снилося. А.: вбити собі в голову; не йти з думки.
Задирати носа (с.65) – задаватися.
Замилювати очі (с.65) – обдурювати когось, хитрувати; приховувати хиби, недоліки. С.: водити за носа; пошити в дурні; забити баки; пускати туман у вічі; заговорити зуби.
Набрати води в рот (с.65) – мовчати, дотримувати таємниці; бути обачним, стриманим у розмовах; не розголошувати чого-небудь. С.: держати язик на прив’язі; не в усі дзвонити; прикусити язика; тримати язик за зубами. А.: давати волю язикові; розпускати язика.
Накивати п’ятами (с. 65) – див. взяти ноги на плечі.
Пекти раків (с.65) – червоніти від сорому, ніяковіти. С.: горіти від сорому; червоніти, як калина (буряк, рак); кров заливає обличчя; наливатися жаром; пашить вогнем з лиця.
Розбити глека (с.65) – посваритися.
Рости на очах (с.76) – надзвичайно швидко.
Сидіти у печінках (с.65) – дуже набриднути.
Ходив пішки під стіл (с.8) – про дитячі роки.
3 клас ч. ІІ
Берегти, як зіницю ока (с.91) – пильно охороняти, старанно оберігати.
Вайлуватий, як ведмідь (с.40) – про неповоротку, незграбну людину.
Вдень і вночі (с. 42) – завжди, постійно.
Злий, як вовк (с.40) – про людину дуже дратівливу, злу.
На сьомому небі (с.16) – про безмежно щасливу людину.
Полохливий, як заєць (с.40) – про людину, яка всього лякається.
Рука не піднялась (с.61) – не зробити замаху на кого-небудь, не привласнити чого-небудь.
Сильний, як лев (с.40) – про людину надзвичайної сили.
Хитрий, як лис (с.40) – про людину дуже хитру.
4 клас ч. І
Важка рука (с.33) – хтось дуже сильний, може сильно вдарити.
Вкладати душу (с.34) – робити щось з великою любов’ю.
Гаряча вдача (с.98) – про людину енергійну, емоційну, рішучу.
Глибока ніч (с.45) – пізній час ночі.
Гострий на язик (с.98) – про людину, що ображає або щось висловлює дуже неприємне.
Дати слово (с.51) – пообіцяти.
Зіниця ока (с.39) – щось дуже важливе.
Кипить робота (с.37) – робити швидко, успішно.
Лебедина пісня (с.114) – останній твір, вияв таланту, здібностей.
Легка рука(с.67) – комусь усе легко, швидко дається; вправність, висока майстерність. С.: легкий на руку; набита рука.
Мертвий сон (с.99) – міцний.
М’який характер (с. 98) – про людину поступливу, спокійну.
На душі легко (с.29) – приємно, радісно, спокійно.
Падати з неба (с.52) – діставатися дуже легко, без труднощів.
Порожня голова (с.98) – про людину нерозумну.
Танути серцем (с.16) – переставати гніватись.
Тихо, як у вусі (с.99) – тихо – тихо.
Чорне і біле золото (с.52) – вугілля і бавовна.
Торкатися серця (с.69) – зворушувати, викликати замилування.
Шию скрутити (с.11) – покалічитись, вбитись.
4 клас ч. ІІ
Аж пір’я летить (с. 51) – дуже сильно.
Брати на глузи (с. 46) – висміяти кого-небудь.
Без угаву (с.116) – безупинно.
Всім серцем любити (с.47) – щиро, гаряче любити.
Горить в руках (с.107) – справа іде дуже добре.
Доводити до кінця (с.97) – завершити справу.
До останньої нитки (с.91) – наскрізь, повністю промокнути.
Жити на широку ногу (с.91) – розкішно, не зважаючи на витрати.
З усіх ніг (с.91) – миттю, зразу ж, не готуючись.
Кинувся прожогом (с. 55) – дуже швидко рухатися.
Легко на серці (с. 78) – приємно, спокійно, радісно.
Не мати кінця-краю (с.91) – безмежно, безконечно.
Око ловить (с. 107) –придивлятися..
Просто неба (с.91) – без усякої покрівлі.
Спати без задніх ніг (с.91) – міцно спати.
Читанка
2 клас ч. 1
Аж луна покотилася (розляглася)(с.99) – голосно.
Аж смуга лягла (с. 100) – зник дуже швидко.
Вбирає очі (с.56) – привертає увагу.
Вивертає душу (с.27) – дуже хвилювати, бентежити, мучити; С: Вивертати печінку.
Вертіти хвостом (с.64) – хитрувати, лукавити і ухилятись від прямої відповіді; вагатися у виборі поведінки, дії.
Взятися до справи (с.42,43) – розпочати роботу.
Від світання до смеркання (с.89) – весь світлий день; С: від зорі до зорі, зранку до вечора, без кінця і краю.
Вкрити ганьбою (с.72) – знеславити.
Бути на умі (с.30) – знати, пам’ятати, мати на увазі; С: щось тямити.
До смаку припасти (с.43) – сподобатися; виявитися співзвучним чиїмось думкам, імпонувати; С: припасти до душі.
Душу вивертає (с.27) – хвилює, глибоко зворушує.
Не випускати з рук (с.89) – тримати біля себе.
Не гаяти часу (с.46) – не витрачати даремно часу.
Очі розбігаються (с.89) – про великий вибір чого-небудь.
Подає голос (с.6) – видавати певні звуки, озиватися.
Сипле з мішка (с.67) – щедро, багато.
Солов’єм заливатися (с.88) – з надмірним запалом довго і пишномовно говорити.
Стати у пригоді (с.15,62) – допомагати кому-небудь; виявлятися потрібним, необхідним; бути причиною чого-небудь або приводити до чогось. С.: бути у пригоді.
Сторицею віддячити (с.62) – дуже щедро віддячувати за добрі справи; перен. жорстоко мстити за заподіяне зло.
Тримати в серці (с.33) – пам’ятати про що-небудь, не виявляючи цього.
Тут як тут (с.46) - з’являтися несподівано.
Урвався терпець (с.90) - втрачати терпіння, рівновагу. С.: лопнув терпець; лопнуло терпіння; переповнити чашу терпіння.
Як не було (с.41) – безповоротно пройшло, зникло; С: як рукою зняло, як вітром здуло.
2 клас ч. ІІ
Ґав ловити – бездіяльно проводити час; нічого не робити; упустити слушну нагоду. С.: хляпати вухами; розглядати з зайвою цікавістю; ловити мух; ворон лічити; давати горобцям дулі; витрішки ловити; роззявляти рот; дати маху.
Дійти згоди (с.90) – досягти домовленості.
Легкий хліб (с.86) – засоби для існування, здобуті без важкої праці, без великих зусиль. С.: лежаний хліб. А.: тяжкий хліб.
Насупився, як середа на п’ятницю(с.94) – перекосити, спотворити обличчя.
Не вистачило глузду (с.92) – не вистачило розуму(знань).
Перевів дух (с.52) – перепочив.
Піймати облизня (с.63) – зазнати невдачі.
3 клас ч. 1
Аж іскри скачуть (с.69) – від сильного удару по голові.
Аж земля гуде (трясеться)(с.68) – щосили.
Аж луна йде (с. 69) – безперешкодно, інтенсивно. С.: аж гай гуде.
Відати останнього гроша (с.97) – поділитися останнім.
Взяти на думку (с.67) – обдумувати.
Гнути спину до поту (с.99) – важко працювати.
Дурно хліб їсти (с. 74) – споживати незароблене.
Зарубати на носі (с.15) – запам’ятати.
Курява летить (с.50) – дуже сильно.
Наставляти вуха (с.112) – прислухатися, насторожуватися.
Ніс у пушку (с.114) – бути причетним до поганого вчинку.
По саму зав’язку(с.53) – досхочу, у великій кількості.
По саму маківку (с.54) – дуже багато, великою мірою. С.: по самі вуха.
Похнюпити носа (с98) – засумувати.
Снігу взимку не випросиш (с.98) – про жадібну(скупу) людину.
Стати в пригоді (с.16) – допомогти у біді.
Теревенили про мову (с.54) – вели пусті розмови про мову. С.: баляндраси точити.
Хоч сядь і плач (с.103) – про скрутне, безпорадне становище.
Як вареник у сметані (с.55) – у достатку.
Ятрити серце (с.99) – тривожити.
3 клас ч. 1І
Ні жива ні мертва (с.5) – знесилена.
Березова каша (с.23) – різки, якими карають.
Ловець ґав (с.520 – той, що нічого не робить.
Ні швець, ні грець, ні на дуду грець (с.23) – людина, яка не вміє нічого робити.
Рота роззявив (с.52) – починати говорити, слухати захоплено, бути враженим.
Справ по зав’язку (с.53) – багато.
4 клас ч. 1
Аж пір’я летить (с.91) – дуже сильно.
Бути під рукою (с.17) – близько поруч; під керівництвом.
Взяти в науку(тямки) (с.91) – зрозуміти , осмислити, збагнути
Взяти на плечі (с.8) – взяти відповідальність за чиї-небудь вчинки і дії.
Вертати сторицею(с.29) – дуже щедро віддячувати за добрі справи; перен. жорстоко мстити за заподіяне зло.
Вийти з гри (с.118) – перестати дотримуватись певних правил.
Вскочити в халепу (с.125) – потрапити в неприємну ситуацію.
В’язи скрутити (с.36) – не справитися з чим-небудь, потерпіти невдачу, покалічити кого-небудь, убити.
Довести до ума (с.91) – дати лад справам, речам.
Дати слово (с.115) – пообіцяти.
Завдати кривди (132) – зробити комусь неприємність.
З глузду з’їхати – збожеволіти, стати дурним. С.: відбігти розуму; звихнутися розумом; втратити глузд; неначе блекоти наївся.
З давніх давен (с.66) – здавна, з незапам’ятних часів.
З усіх усюд (с.31) – звідусіль.
Кров з носа(131) – дуже необхідно, не зважаючи на труднощі, проблеми.
Лиха година (с.93) – тяжкий, нещасливий для кого-небудь час, момент.
Мати клопіт(с.91) – хто-небудь дуже зайнятий, обтяжений різними справами; хто-небудь спілкується з кимось і має багато проблем .
Мати на думці (с.25) – думати про когось, що-небудь; збиратись щось робити.
Мертвий сон (с.60) – міцний, непробудний сон. С.: без задніх ніг.
Молоти язиком (с.115) – вести несерйозні розмови; говорити швидко.
Мурашки поза плечима бігають (с.90) – хтось тремтить, здригається від хвилювання.
На білий світ (с89) – все навколишнє.
Навертається на очі (с.90) – з’являтися перед ким-небудь, зустрічатися.
На дорозі не валяється (с.95) - має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується, може бути потрібним для чого-небудь.
Над усе (с.38) – найбільше.
Накивати п’ятами (с.89) – утікати, відправитися, виїхати куди-небудь; залишити місце проживання. С.: винести ноги; давати драла; дати ногам знати; мазати п’яти салом.
На край світу (с.124) – дуже віддалене, глухе місце.
На сміх (с.86) – щоб посміятися, осоромити.
Наче прилип (134) – настирливо домагатися.
Ні пари з рота (з уст) (с.89) – мовчати, не відгукуватись. С.: води в рот набрати, язика проковтнути.
Нічого не тямив(не второпав)(с.90) – не збагнув, не зрозумів.
Наче у воду опущений (с.41) – дуже похмурий, сумний хто-небудь. С.: як у воді намочений; як чорна хмара; хмара хмарою; вішати носа .
Не по днях, а по годинах (с.31) – дуже швидко.
Опинитись за бортом (с.70) – залишитись поза певним колективом, позбутися якогось певного виду роботи.
Переливати з пустого в порожнє (с.115) – вести пусті розмови. С.: теревені правити, баляндраси точити.
Попадатися в руки (с.118) – бути захопленим, спійманим; опинятися в залежності.
Похнюпив голову (с.113) – журитися, засмучуватися, втрачати надію.
Пройняв жаль (с.70) – дуже жаліти.
Пшик лишився (с.100) – залишитися без нічого.
Руки сверблять (127) – хочеться ударити, побитися з кимось
Світ за очі (с.94) – не вибираючи шляху, куди завгодно. С.: куди очі поведуть; куди ноги несуть (с.124).
Серце ниє (в тузі) (с.32) – про когось засмученого, запечаленого.
Серце тьохнуло (126) – хто-небудь починає тривожитися, хвилюватися, радіти.
Сила-силенна (с.104) – багатою С.: тьма тьмуща.
Слава рознеслася (с.104) – що-небудь стало відомим.
Співати з чужого голосу (с.105) - не маючи власної думки, діяти за чужими настановами.
Стати на крило (с.82) – набувати самостійності.
Стати у пригоді (с.25) - допомагати кому-небудь; виявлятися потрібним, необхідним; бути причиною чого-небудь або приводити до чогось. С.: бути у пригоді.
Стиснулось серце (с.70) – защеміло, заболіло, занепокоїлось. С.: серце в тузі.
Урвався терпець (с.98) – втрачати терпіння, рівновагу.
Хліб-сіль їсти (с.36) – бути на утриманні в кого-небудь.
Цур тобі (с.94) – виражає почуття незадоволення, бажання позбавитись чого-небудь.
Часто-густо (с.76) – нерідко.
Що є сили (с.89)- дуже швидко, з усієї сили.
Як дві краплі води ( 138) - дуже, зовсім схожий, подібний.
Як з води (с.с.81) – таланить, везе, швидко.
Як з голодного краю (с.80) – дуже голодний.
Як кіт наплакав (с.22) – мало.
4 клас ч. 1І
Аж земля двигтить (с.9) – трясеться дуже сильно.
Ґави ловити (с.60) – бездіяльно проводити час.
Дати відсіч (с.54) – рішуче протидіяти.
Дати слово (с.121) – пообіцяти.
Камінь з душі звалився (с.154) – відчути полегшення.
Кидати напризволяще (с.11) - залишати без допомоги.
Кинув погляд (с.116) – час від часу дивиться на щось.
Кішка пробігла (с.153) – хтось посварився.
Крізь землю провалитися (с.149) – про почуття великого сорому.
Крізь сльози (с.150) – плачучи.
Легко на серці (с.116) –приємно, спокійно, радісно.
Марна справа (54)- без результатів.
На думку спало (с.109) – про те, що спонукало думки.
Не знали лиха (с.18) – не знали труднощів.
Нерозлийвода (с.135) – нерозлучні.
Подих перехопило (с.83) – на мить зупинилось дихання.
Раз у раз, день у день (с.81) – постійно.
Рука руку миє (с.57) - про людей, які приховують недозволені вчинки одне одного.
Рятувати власну шкіру (с.55) – дбати про власні інтереси.
Світ за очі (с.107) – у будь-якому напрямі.
Фразеологізми,
часто вживані в творах дитячої літератури
Аж поки віку – назавжди; протягом усього життя. С.: до віку вічного.
Ані пари з вуст – нічого не говорити, мовчати.
Бабине літо – теплі, сонячні дні на початку осені; павутиння, що літає у повітрі в теплі осінні дні.
Без ліку – незліченно, дуже багато.
Берегти, як зіницю ока – дбайливо, старанно оберігати кого-, що-небудь. С.: як ока в лобі.
Бити байдики – нічого не робити. С.: дурня валяти; посиденьки справляти.
Битися насмерть – так, щоб настала чиясь кончина, загибель; дуже, надто.
Битися як риба об лід – жити в тяжких матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні; робити щось складне, непосильне. С.: битися наче птах у клітці; битися з нуждою.
Білий світ – все навколишнє (предмети, явища природи, соціальне середовище тощо).
Бог зна який – про щось невідоме.
Бог не забуде – уживається як клятва, запевнення у чому-небудь.
Божа ласка – не маючи юридичних підстав для чого-небудь; невідомо як; незрозуміло чому.
Брати гріх на душу – діяти всупереч власній совісті, загальноприйнятим нормам моралі, робити щось несхвальне; чинити злочин, убивати кого-небудь. С.: прийняти гріх на душу. А.: відходити від гріха.
Брати приклад - наслідувати кого-, що-небудь.
Бути до лиця – личити, пасувати.
Бути до смаку – подобається, імпонує кому-небудь; гарно, вишукано; відповідно до чиїхось уподобань. С.: бути до вподоби, припасти до смаку.
Вдарило в голову – викликати запаморочення, п’янити.
Вести мову - говорити про що-небудь. С.: річ держати; слово держати.
Взяти до серця (брати) – болісно реагувати на що-небудь, перебільшуючи його значення.
Видивити очі – чекати з нетерпінням кого-небудь, втративши надію на прибуття.
Видимо-невидимо – дуже багато.
Віддати на поталу – когось віддати на смерть, на знищення.
Від зорі до зорі – з раннього ранку до пізнього вечора; постійно
Відкрити очі – показувати, розказувати усю правду про що-небудь; допомагати правильно або глибше розуміти, сприймати, пізнавати що-небудь.
Відняло мову – хто-небудь від хвилювання, радості не може говорити, хтось мовчить.
Відповідь держати – брати на себе відповідальність за що-, кого-небудь.
Від щирого серця – щиро, сердечно, самовіддано.
С.: від душі.
Вік вікувати – жити де-небудь усе життя; бути, працювати ким-небудь до старості.
В літах – немолодий, похилого віку.
Все падає з рук – хто-небудь не здатний братися до будь-якої роботи, діяльності через переживання, смуток.
В одну мить – раптово, блискавично, миттю.
Входити в права – виявлятися повною мірою.
Гадки не мати – зовсім не згадувати, не турбуватися; ні про що не думати; байдужий до всього.
Геть з очей – (подався геть) – зникнути подалі з поля зору.
Голод та холод – важкі життєві умови з повною матеріальною незабезпеченістю.
Гори перевертати – виконувати дуже велику роботу; встигати зробити дуже багато.
Давати раду – самостійно, без чиєїсь допомоги справлятися з якими-небудь труднощами, турботами, клопотами тощо.
Дати березової каші – бути, суворо карати кого-небудь; громити, розправлятися з кимсь; гостро критикувати. С.: давати дрозда; давати жару; дати прочуханки.
Дати гарбуза – дістати відмову при сватанні дівчини.
Дати ногам знати – швидко тікати, бігти. С.: дати волю ногам; дати драла; дати тягу; накивати п’ятами.
Дати спокій – не чіпати, не турбувати кого-небудь; облишати. С.: давати чисту годину.
День і ніч – завжди, щодоби, постійно. С.: день у день.
Держатися купи – діяти згуртовано, одностайно; збиратися в одному місці, не розбігатися. С.: держатися гуртом.
Дивитися в могилу – бути тяжко хворим, близьким до смерті. С.: однією ногою на тому світі.
Дивитися звисока – зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. С.: дивитися зверху вниз.
Дивитися крізь пальці – не помічати недозволеного; навмисне не звертати уваги на щось. С.: пропускати повз вуха; нуль уваги.
Дивитися у вічі – зустрічатися, спілкуватися з ким-небудь; намагатися догодити комусь; не відчувати страху перед ким-небудь.
Дихання смерті – бути близьким до смерті. С.: на ладан дихати.
Дістати на горіхи –хто-небудь буде покараний за якусь провину. С.: мати на горіхи; зняти голову; дати перцю; всипати по перше число; надрати вуха; наскубти чуба; намилити шию; показати, де раки зимують; дати прикурити.
Добра слава йде – хто-, що-небудь стає відомим, прославляється чимось добрим, хорошим.
Догори дном – у перевернутому, перекинутому вигляді. С.: догори ногами; догори дригом .
Докласти рук – взяти найактивнішу участь. С.: докласти праці; старатися серйозно, багато працювати, докладати сил.
До нитки змокнути – зовсім, повністю, наскрізь промокнути. Допекти – дуже зачіпати, боляче вражати когось, торкаючись найболючішого. С.: брати за печінки; доходити до живого.
До самого серця – дуже сильно, надзвичайно глибоко.
До сивого волосу – до старості.
Дурна голова – нерозумна, некмітлива, нетямуща людина. С.: нерозумна голова.
Дурно хліб їсти – бути на чиїхось харчах.
Дух захопило – стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння тощо.
Душа горить – хто-небудь перебуває у стані сильного збудження, хвилювання тощо. С.: серце вогнем візьметься.
Душа сміється (радіє) – хто-небудь дуже задоволений чимось, відчуває радість, насолоду, втіху.
Жабі по коліна – неглибоко, мало води. С.: горобцю по коліна.
Жити чужим розумом – у своїх діях і вчинках дотримуватися чиїхось поглядів, переконань. А.: мати свій розум.
Життя немиле – хто-небудь не хоче жити, все йому байдуже, ніщо не радує.
Забити тривогу(бити) – сповіщати про небезпеку, подавати сигнал тривоги; виявляти занепокоєння. С.: бити на сполох. Завидки беруть – заздрити.
За гріш батька й матір продати – хто-небудь непорядний, здатний зрадити.
Зазнати горя – зазнати великих переживань, перенести чимало труднощів; набідуватися. С.: сьорбнути лиха; сьорбнути солоного; зазнати лиха.
Залишитися без штанів (сорочки) – дійти до крайнього зубожіння, до важкої скрути.
Закачувати рукава – ревно братися до роботи.
Засучити рукава – ревно братися до роботи.
Збити з пантелику – дезорієнтувати, заплутати кого-небудь; викликати замішання, збентежити когось. С.: відводити очі.
З боку на бік – періодично змінювати положення чого-небудь, кого-небудь.
Звити гніздо – влаштувати затишне гніздо; зосередитись, утвердитися, мати місце.
З доброго дива – невідомо чому, без будь-якої причини. С.: ні сіло ні впало; ні з того ні з сього.
Зігнати злість – мститися незаслужено не на тому, хто викликав роздратування, незадоволення, гнів.
Зі сльозами на очах – хто-небудь почав плакати. С.: сльоза закрутилася в оці.
З’їсти пуд солі разом – довго жити з ким-небудь, зазнати випробувань, пізнати, навчити когось.
Змінитися на очах – дуже швидко, помітно; у присутності кого-небудь; за життя кого-небудь, за час діяльності. С.: на виду.
Знати назубок – добре розбиратися в чомусь. С.: знати, як свої п’ять пальців; знати як облупленого.
Знати свою справу – дуже добре виконувати свою роботу, бути майстром у чому-небудь.
Зо всього маху – дуже сильно, щосили. С.: з усіх ніг.
Золоте серце – хто-небудь наділений чуйністю. Уживається на означення позитивних якостей людини: правдивості, відвертості, доброзичливості, сердечності тощо.
Золоті руки – майстер своєї справи; вправна, уміла, здібна людина; хто-небудь уміє зробити, змайструвати все, за що не візьметься; хтось кмітливий, спритний у роботі.
Зостатися сухим – бути винним, уміло уникаючи покарання або нарікання; залишитись непокараним; знаходити вихід із скрутного становища. С.: вискочити на сухе; сухим з води вийти.
З ранку до вечора – увесь день.
З сивої давнини – з найдавніших часів, з минулого.
Зуби з’їсти – мати великий досвід у чомусь, ґрунтовно вивчати щось. С.: з’їсти собаку; набити руку.
Зчинити крик – закричати, залементувати. С.: бучу здіймати; зводити колотнечу; зчинити ґвалт; наробити галасу.
І горя не знати – бути усім задоволеним, безтурботно жити.
Їсти чужий хліб – жити за чийсь рахунок. С.: дурно хліб їсти.
Каші не звариш – не домовишся, не дійдеш згоди, взаєморозуміння.
Кидати слова на вітер – даремно, марно говорити що-небудь. С.: кидати каміння в город.
Кліпати очима – почувати себе ніяково, відчувати сором, провину; мовчати нічого не розуміючи, не знаючи що відповісти.
Коли ваша ласка – уживається для вираження чемного прохання, пропозиції, згоди на що-небудь тощо. С.: з вашої ласки.
Крила виросли – хто-небудь відчуває прилив сил, енергії, натхнення, викликані якоюсь подією чи особою.
Крила підрізати – позбавити можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити або обмежити поле діяльності.
Крутитися дзиґою – дуже швидко повертатися, без кінця вертітися. С.: крутитися як в’юн.
Крутитися як білка в колесі – бути постійно заклопотаним. С.: як муха в окропі вертиться.
Куди не кинь оком – кругом, скрізь, усюди; в усі, в різні напрямки. С.: куди гляне око; куди завгодно; куди не глянь.
Ласий шматок – що-небудь найкраще, вигідне, принадне, спокусливе, смачне.
Лиха година носить –про того, хтось невчасно або багато ходить, вештається у різних місцях.
Лихим вітром віє – віщує щось недобре.
Лихим оком глянути - сердито, з неприязню, злістю.
Лоби голити – забирати у солдати.
Луна розляглася (пішла, покотилася) – дуже голосно, сильно, так, що було чутно де-небудь. С.: луна покотилася; аж луна йде.
Лягти на смертній постелі (одрі) – тяжко захворіти без надії на одужання. С.: лежати на смертному ложі; стояти однією ногою у могилі; прощатися з життям; лишати світ.
Майстер на всі руки – людина, яка все вміє робити, вправна, тямуща у всякому ділі. С.: і швець, і жнець, і на дуду грець.
Мала багато клопоту – хто-небудь дуже зайнятий, обтяжений різними справами; хто-небудь спілкується з кимось і має багато проблем.
Мати на увазі – думати про кого-небудь, що-небудь, не називаючи, не згадуючи у висловленні; зважати на що-небудь; хотіти здійснити що-небудь. С.: мати на оці.
Міняти шило на мило - замість чого-небудь одержувати щось гірше; програвати. С.: виміняти шило на швайку; проміняти шило на мотовило.
Мороз пішов по спині – хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття. С.: морозом дере по спині; морозець дере поміж лопатками.
Мулько на серці – непокоїти, бентежити, хвилювати кого-небудь (про думки).
На вічні віки – назавжди. С.: на віки; на віки вічні.
На власні очі – у безпосередньому сприйманні, дійсно, сам, особисто (із словом бачити).
На все горло – дуже голосно, чимдуж кричати, співати тощо.
На всю силу – з великим напруженням, з найбільшою інтенсивністю.
Нагріти руки – наживатися на чужому, нечесно, незаконно збагачуватися.
Накласти головою – гинути, умирати, звичайно передчасно (від нещасного випадку, у бою тощо). С.: накласти душею; накласти життям; головою лягти.
Накласти на себе руки – кінчати життя самогубством, заподіювати собі смерть.
Наламати дров – допустити багато серйозних помилок, дурниць. На той світ – у потойбічне, загробне життя як протиставлення земному. С.: інший мир. А.: цей світ.
Наче підтяло – підірвало основу існування кого-, чого-небудь. С.: зрубати під корінь.
Не відривати очей – пильно, уважно дивитися на кого-, що-небудь; спостерігати за чим-, ким-небудь.
Не дати ради – не вміти порядкувати. С.: не дати ладу.
Не з власної волі – змушувати когось робити щось.
Не зводити очей – не відривати погляду, дивитися; пильно стежити за ким-, чим-небудь.
Не йде з голови – хто-небудь постійно думає про когось, щось. С.: вертітися на думці.
Нема й що говорити – без сумніву, безперечно.
Нема ладу – погано, нескладно, безсистемно; неорганізовано.
Нема рівного – найкращий своїми якостями, властивостями. С.: нема пари.
Не носити за плечима – що-небудь засвоєне, набуте та ін. людиною, згодиться їй у житті, не буде зайвим.
Не по силі – який перевищує чиї-небудь фізичні чи духовні можливості; надмірно важкий. С.: не під силу.
Не прихилився душею – не любити, не приятелювати з кимось.
Не шкодувати сил – працювати, робити що-небудь з великим напруженням, з найбільшою інтенсивністю. С.: не жаліти хребта Ніс (рильце) у пуху – хто-небудь причетний до чогось ганебного, осудливого.
Ні за холодну воду – нічого не зробити. С.: й оком не повести;і оком не моргнути; палець об палець не вдарити.
Ні за цапову душу – зовсім марно, даром; ні за що. С.: ні за понюшку табаки; ні за копійку.
Нікуди не годний – дуже поганий, непридатний, не підходить.
Ні роду ні племені – хто-небудь одинокий.
Ні слуху ні духу – запропаститися; не давати про себе ніяких відомостей.
Обійняти зором – (охопити зором) оглянути, побачити перед собою що-небудь на всю широчінь
Облизня спіймати – одержати відмову; зазнати невдачі. С.: дістати гарбуза.
Оком закидати – поглядати, звертати увагу, задивлятись на кого-небудь; розраховувати на щось.
Оком не проглянути – дуже густий, темний, високий (про хащі).
Опирався з усіх сил – з великим напруженням, з найбільшою інтенсивністю.
Очам не вірити – бути надзвичайно здивованим, побачивши щось. Пасти задніх– бути позаду всіх, останнім; відставати; поступатися у чому-небудь.
Пасти очима – дуже пильно стежити за ким-, чим-небудь, дивитися на когось, щось.
Перед (під) носом – знаходитися у безпосередній близькості, прямо перед ким-небудь. С.: перед очима.
Перехопило дух – хто-небудь починає важко дихати, не може видихнути від сильних переживань, хвилювань тощо.
Піде прахом – пропадати, руйнуватися, гинути, зникати (про предмети); не збуватися (про мрії). С.: вилітати в трубу
Підтягувати очкур(пасок, ремінець) – бути голодним, недоїдати. С.: класти зуби на полицю; клацати зубами; підтягти живіт.
Піт котився градом – дуже сильно, важко. С.: піт очі заливає. Побитись об заклад – сперечатися з ким-небудь з умовою сплатити програш; запевняти, клястися.
Положити в могилу – призводити кого-небудь до смерті. С.: заганяти в могилу; живцем у землю вложити.
Полягти кістьми – загинути в бою, бути знищеним, розгромленим. С.: лягти трупом; лягти в могилу; лишити світ; лягти головою.
Попасти пальцем в небо – сказати чи зробити що-небудь не в лад, помилитися у поясненні чи визначенні чогось. С.: пальцем в небо ткнути. А.: попасти в масть.
Починати з азів – починати від самого початку. С.: починати з нуля.
Пошився в дурні – поставити кого-небудь у дуже незручне, комічне становище, обдурити. С.: залишити в дурнях.
Прийти до тями – повертатися до свідомості після непритомності; вернутися до нормального життя; опам’ятатися, заспокоїтися.
Прийшов кінець – що-небудь закінчується; хто-небудь помирає; хто-небудь опиняється у скрутному або безвихідному становищі.
Просвітку не дав - не припиняючись і не подаючи ознак закінчення. С.: без просвітку.
Прочуханки дати – (див. дати березової каші ) .
Путівка у життя (дати) – те, що відкриває кому-, чому-небудь дорогу до чогось, дає можливість зайняти певне становище у суспільстві.
Радувати око – приємно вражати, вабити кого-небудь своїм виглядом. С.: милувати око; ласкати око; тішити око; чарувати зір. Самі ноги понесли – хто-небудь рухається, не усвідомлюючи напрямку.
Світ заступити – повністю захопити кого-небудь; викликати потемніння в очах (про переживання).
Світла голова – дуже розумна людина; хто-небудь чітко, логічно мислить.
Світу не бачити – захопившись одним, не звертати уваги на все інше; бути дуже заклопотаним. С.: світу Божого не бачити.
Серце рветься (розривається) – хто-небудь переймається якимсь почуттям (кохання, жалю, одчаю).
Сидіти склавши руки – нічого не роблячи, не працюючи, без діла; не вживаючи ніяких заходів, бути осторонь.
Сиплеться як горох – говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато.
Слушний час (нагода) – при добрій нагоді, у сприятливій ситуації.
Скривився, як середа на п’ятницю – уживається для вираження незадоволення.
Слова поганого не скажеш – хто-небудь користується повагою, щось заслуговує похвали.
Сльози градом – хтось плаче гірко, невтішно.
Сльози душать – хто-небудь ледь стримується від сильного плачу, приглушує плач. С.: давитися плачем.
Сняться кислиці – кого-небудь далі чекають неприємності.
Спало на думку – про те, що спонукало думку.
Спробувати щастя – відважитися на щось, сподіваючись на успіх.
Сушити голову – напружено думати, намагаючись зрозуміти щось; робити щось; шукати виходу із скрутного становища. С.: ламати голову; морочити голову.
Так і сяк – по-різному, різними способами. С.: на всі лади; як тільки можна; і так і перетак.
Треті півні – вживається для позначення світанку.
У бігах – у даний час перебувати невідомо де.
Урвався терпець – хто-небудь не може зносити чогось, перебувати у певному становищі, у несприятливих умовах.
Усьому голова – відіграє керівну роль, є головним, найважливіший, основний, найбільш необхідний.
Хоч під греблю – вживається для підкреслення безвихідного становища. С.: хоч з мосту та у воду; хоч у петлю лізь; хоч лобом об стіну бийся; хоч лягай та помирай.
Хто його зна – невідомо, неясно, ніхто не знає. С.: хто його розбере; хто зна його.
Хай щастить – усталена форма побажання успіхів у чому-небудь. С.: щасти доле.
Хтозна-коли – невідомо коли.
Хтозна стільки – не знаємо стільки.
Час від часу – інколи; періодично повторюється. С.: раз у раз.
Чого тільки немає – абсолютно все.
Чорна робота – тяжка робота, яка вимагає неабияких зусиль, не приносить задоволення.
Чухати потилицю – жалкувати, відчувати незадоволення, гіркоту, що зроблено щось не так, як потрібно.
Швидкий на язик – говіркий, балакучий. С.: язик без кісток. А.: не видавиш слова.
Шукати вітру в полі – не можна знайти кого-небудь, марно намагатися дізнатися про чиєсь місцеперебування. С.: ловити (доганяти) вітру у полі.
Щастя-долі – життя приносить повне задоволення, радість; комусь бажати щасливого життя.
Ще б пак – тільки так повинно бути, а не інакше; само собою зрозуміло; звичайно.
Щоб там не було – за всіх умов, обставин, незважаючи ні на що. С.: хоч там що.
Щось не те - неясно, незрозуміло. С.: щось не так.
Яблуку ніде впасти – дуже людно; дуже тісно; надзвичайно багато. С.: голці ніде впасти; курці ніде клюнути.
Якби моя воля – вживається для шанобливого виявлення своєї головної ролі у чомусь.
Як вітром здуло – хто-або що не-будь несподівано або безслідно зникло. С.: як вітер завіяв; як водою змило; як корова язиком злизала; як у воду впав.
Як горох при дорозі – дуже погано. А.: як у Бога за дверима; як у Бога за пазухою.
Як на гріх – як навмисне, як на зло, як на нещастя. С.: як на біду; як на те.
Як намальована – дуже вродлива, красива.
Як крізь землю провалився – вживається для вираження запевнення раптової абсолютної відсутності; раптово, безслідно зникнути. С.: наче крізь землю пропали; як вітром здуло; як корова язиком злизала; як у воду впав.
Як писанка – відзначається надзвичайною гармонією барв, ліній; гарний на вроду; дуже вродливий.
Як сніг на голову – несподівано, раптово. С.: як грім з ясного неба; як із землі уродився; як грім на голову.
Як торішній сніг – зовсім непотрібний. С.: приший кобилі хвіст; як сліпому дзеркало; як лисому гребінь; як глухому музика; як собаці п’ята лапа; як зайцеві бубон; як зайцеві стоп сигнал.
ЛЕКСИЧНІ ВПРАВИ
1. Назви, з якої професії прийшов у життя поданий фразеологічний зворот.
1. Не святі горшки ліплять. 2. Куй залізо поки гаряче. 3. Міряти на свій аршин. 4. Брати в лещата. 5. Створити зелену вулицю. 6. Влучити в ціль. 7. Намилити шию. 8. Підносити на щит. 9. Під одну гребінку. 10. Залишити поле бою. 11. Видавати на-гора. 12. Не нюхати пороху. 13. Грати першу скрипку. 14. На два фронти. 15. Підвищувати тон. 16. Брати на буксир. 17. Вставляти палки в колеса.18. Пливти за течією. 19. Прясти тонку нитку. 20. На всіх парах. 21. Розмотати клубок. 22. Кинути якір. 23. Як нитка за голкою. 24. Викинути за борт. 25. Білими нитками шито.
Відповіді: з мови гончарів, крамарів, залізничників, перукарів, шахтарів, музикантів, стельмахів, ткачів, кравців, ковалів, з військової справи, з мови моряків.
2.Фразеологіми на уроці математики. Допишіть замість крапок число, яке загубилось.
1. Знаю, як свої ... пальців. 2. ... п’ятниць на тиждень. 3. За ... земель. 4. Сім раз відмір - ... раз відріж. 5. Один з сошкою, а ... з ложкою. 6. ... без палички. 7. На всі ... сторони. 8. Зігнувся в ... погибелі. 9. Краще ... раз побачити, чим ... раз почути. 10. Сльози в ... ручаї. 11.Один розум добре, а ... краще. 12. Не зв'яже ... слів.
13.Одна нога тут, а ... – там. 14. Кований на всі ... ноги.
Відповіді: 1) п’ять, 2) сім, 3) тридев’ять, 4) один, 5) семеро, 6) нуль, 7) чотири, 8) три, 9) один - сто, 10) три, 11) два, 12) двох, 13) друга, 14) чотири.
Фразеологізми в зоопарку
3. Замість крапок вставте назви тварин.
Злий як ... . Покірливий як ... . Упертий як ... . Здоровий як ...
Хитрий як ... . Німий як ... . Полохливий як ... . Брудний як ...
Колючий як ... . Балакучий як ... . Надутий як ... . Голодний як ... .
Шкідливий як ... . Глухий як ... .
Відповіді: тхір, осел, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря.
4. Пригадайте ще назви тварин або птахів, які трапляються у фразеологізмах.
Відповіді: працює як віл, ведмежа послуга, крутиться як білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, курці ніде сісти, як кіт наплакав, живуть як собака з кішкою, треті півні, ходити півнем, ось де собака зарита, лебедина пісня, гидке каченя, вовк в овечій шкурі, нагадати козі смерть, як корова язиком злизала, підколодна змія, мокра курка, козел відпущення, гора народила мишу, робити з мухи слона, де раки зимують, плюватися як верблюд, повертатися як слон, злий мов собака, далеко куцому до зайця.
Фразеологізми-синоніми
5. Доберіть до кожного слова близький за значенням фразеологізм з правої колонки.
Стомитись - очі колоти
Втекти - не чути ні рук, ні ніг
Дорікати - надути губи
Червоніти - робити з мухи слона
Ледарювати - тримати язик за зубами
Викривати - дрижаків упіймати
Тремтіти - виводити на чисту воду
Мовчати - пекти раків
Перебільшувати - накивати п'ятами
Розсердитися - байдики бити
Хто більше
6. Потрібно за визначений час пригадати фразеологізми, пов'язані з частинами тіла: рука, нога, ніс, голова, язик, зуб.
Відповіді:
Голова зуб рука
як сніг на голову зуби замовляти як без рук
стрімголов мати зуб(на когось) легка рука
втратити голову зуб на зуб не потрапляє майстер на всі руки
морочити голову говорити крізь зуби умивати руки
голова варить зуб за зуб, око за око взяти себе в руки
мудра голова зуби продавати сидіти, склавши руки
хапатися за голову скалити зуби руки опустились
головою відповідати ні в зуб ногою рука не піднімається
на свою голову пропустити крізь зуби рука руку миє
гаряча голова покласти зуби на полицю сверблять руки
язик ноги ніс
язик до Києва доведе устати на ноги втерти носа
тримати язик за зубами падати з ніг крутити носом
чесати язика устати з лівої ноги задерти носа
вигострити язик іти в ногу тримати ніс за вітром
розпустити язика плутатись під ногами носа не навернути
язик як лопата ніг під собою не чути не показувати носа
прикусити язика збитися з ніг сунути свого носа
проковтнути язика ноги на плечі водити за носа
молоти язиком ноги моєї не буде носом клювати
плескати язиком підняти всіх на ноги чути носом
висолопити язика взяти ноги на плечі мати доброго носа
6. Загадки-жарти
Чи буває душа в п’ятах?
Чи є ноги у книжки?
У якому фразеологізмі згадується таблиця множення?
Що можна ламати без рук і без усякого знаряддя?
Коли беруть ноги на руки?
Чи можна сказати: майстер на обидві руки?
Чи можна вийти сухим з води?
Кому може бути море по коліна?
Чи можна носити воду у решеті?
Хто може зробити з мухи слона?
Коли енциклопедія може бути ходячою?
Відповіді: 1) Буває, особливо коли дуже злякатися. 2) Напевно, є, бо говорять, що взяв книгу догори ногами. 3) Зрозуміло, як два на два чотири. 4) Ламати голову. 5) Коли втікають. 6) Можна, бо у людини дві руки. 7) Качка і гуска можуть вийти сухими з води.
8) П’яному може бути море по коліна. 9) Можна, якщо під нього підставити якусь посудину.10) Фантазер.11) Коли голова на плечах.
7. Договоріть за нього...
Ведучий називає початок фразеологізму, а учасники гри повинні назвати кінець.
1. Надути... 2. Пекти... 3. Бити... 4. Сидіти... 5. Накивати...
6. Вилетіло... 7. Дерти... 8. Перемивати... 9. Взятись... 10. Точити... 11. Намилити... 12. Віддати... 13. Згущувати... 14. Клацати...
15. Сходити... 16. Давати... 17. Набирати... 18. Викликати...
19. Влучити... 20. Виходити... 21. Зав’язати... 22. Розмотати...
23. Втратить... 24. Кусати... 25. Скалити... 26. Махнути...
27. Намотати... 28. Лягти... 29. Ходити... 30. Заварити...
Відповіді:1) губи, 2) раків, 3) байдики, 4) на шиї, 5) п'ятами, 6) з голови, 7) носа, 8) кісточки, 9) за розум, 10) зуби, 11) шию,12) кінці,13) фарби, 14) зубами,15) зі сцени, 16) бій, 17) висоту, 18) вогонь на себе, 19) у ціль, 20) на фінішні пряму, 21) вузол, 22) клубок, 23) голову, 24) губи, 25) зуби, 26) рукою, 27) на вус,
28) трупом, 29) ходором, 30) кашу.
8. Відгадай, що це?
На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини.
Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, а
в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.
Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути будь-куди.
Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих.
Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; іноді він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити.
Ними можна косити і відкривати комусь щось; їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе; коли їх вирячити, то можна щось у когось побачити.
Відповіді: вітер, вуха, ніс, язик, вовк, очі.
9. Закінчіть речення
Подані речення потрібно закінчити фразеологізмами.
1. Місто він своє знає як... 2. Нові будинки ростуть як...
3. Крутиться зранку до вечора як... 4. Схожі ми з сестрою як...
5. Що йому не кажи, йому все як... 6. Приїзд давніх друзів був як... 7. Дощу цієї весни було мало як... 8. Після хорошої зарядки сон як... 9. Коли ми піднялися на гору, село було видно як... 10. Дізнавшись, що починається футбол, Сашка як... 11. Навколо була пітьма хоч... 12. Працювали діти в саду не на... 13. Хлопці все літо жили...
14. Річку нашу можна перейти убрід, води в ній... 15. Будинок нашої бабусі знаходиться від нас за... 16. Вони в таборі живуть як... 17. Сашкові був потрібний цей велосипед як... 18. Батько так розтлумачив, що я пам’ятатиму до... 19. Настільки цікаво розповідав дідусь небилиці, що я сприймав їх.. 20. Надворі завивала хуртовина, ніхто з хати не хотів і...
Відповіді: свої п’ять пальців, гриби після дощу, муха в окропі, дві краплі води, з гуски вода, сніг на голову, кіт наплакав, рукою зняло, на долоні, вітром здуло, в око стрель, страх, а на совість, душа в пушу; курці по коліна; два кроки; у Бога за пазухою; п’яте колесо до воза; нових віників; за чисту монету; носа показувати.
10. Фразеологізми-антоніми
Прочитайте і запам'ятайте фразеологізми-антоніми до поданих виразів.
Легкий на руку - важкий на руку.
Кидає в жар - кидає в холод.
Жити своїм розумом - жити чужим розумом.
Набратися тіла - спасти з тіла.
Розв'язати язика - вкоротити язика.
Вести перед - пасти задніх.
Забувати все на світі - пам'ятати все на світі.
Іти з миром - іти з війною.
З легким серце - з важким серцем.
Повернутися обличчям – повернутися спиною.
Піднестися духом - впасти у відчай.
Набратися сил - вибитися із сил.
Втратити терпець - набратися терпіння.
Звернути увагу - залишити поза увагою.
Ввійти в довіру - вийти з довіри.
Дотримати слова - порушити слово.
Заварити кашу - розхльобувати кашу.
Ставати до ладу - вийти з ладу.
Приходити до пам'яті - втратити свідомість.
Семимильні кроки - черепаша хода.
Як кішка з собакою - душа в душу.
Пальця в рот не клади - мухи не скривдить.
Вийти з себе - опанувати себе.
Скидати маску - надівати маску.
Підносити до неба - топтати в болото.
Рукою подати - за тридев’ять земель.
Хоч голки збирай - хоч око виколи.
Зазнати поразки - отримати перемогу
11. Хто спостережливіший?
Із записаних слів потрібно скласти якнайбільше фразеологізмів, пов'язаних зі спортом.
Брати, друге, вийти, покласти, перший, передавати, тримати, удар, королева, сідати.
Відповіді: брати старт, брати бар’єр, друге дихання, вийти на фініш, вийти на фінішну пряму, покласти на обидві лопатки, перший раунд, передавати естафету, тримати на дистанції, удар нижче пояса, королева спорту та інші.
12. Прочитай.
Стрілись давніх друзів двоє,
Зупинилися обоє.
- Як живеш? – спитав один.
І почув від друга він:
- Маю дачу і машину,
Збудував котедж для сина,
Ходжу в сауну охоче,
Все купую, що захочу.
Часто гості в нас бувають
І про нас не забувають.
Другий каже: - Слава Богу.
На широку живеш ногу. А.Свашенко
- Прочитай відповідь одного з друзів на питання: «Як живеш?»
- А який висновок зробив із цієї розповіді інший співрозмовник?
- Чи можна вважати, що обоє друзів повідомили про те саме? Про що?
Це цікаво знати...
Вираз жити на широку ногу означає « жити у великому достатку, розкішно, не думаючи про витрати ». А як виник такий вираз? Колись давно багаті люди, щоб показати свою заможність, носили дуже великі черевики – або довгі, або широкі.
Щоб було зручно ходити в таких черевиках, у них закладали сіно чи солому. Ось чому українці кажуть: живу на широку ногу, німці – живу на велику ногу, а французи – сіно в черевиках маю
13. Прочитай.
- Ти в нас грамотний такий! –
хвалить мене мама. –
Тільки ж хто чита книжки
догори ногами?
Книжку я кручу – дива!
Не збагну нічого –
де у книжки голова?
Де у книжки ноги? О.Орач
- Чого не зрозумів хлопчик?
- Чому? Чого він не знав? Обговори це питання зі своїми товаришами у групі. Перевір наслідки цього обговорення, звернувшись до розповіді вченого Лінгвіста.
Розповідь ученого Лінгвіста
В українській мові, як і в багатьох інших мовах світу, є короткі стійкі вирази (фрази), за допомогою яких можна в кількох словах багато сказати. Ці вислови часто зовсім не пов`язані з назвами тих понять, про які говориться. Ось, наприклад, ти добре знаєш, що називають слова гора, плечі, знаєш, що гору на плечах людина втримати не може. Але люди, коли хочуть повідомити про те, що вони позбулися чогось неприємного, важкого, кажуть: як гору з плечей звалив.
Ти коли-небудь бачив(-ла), як плаче кіт? Звичайно ж, ні. Але ж люди говорять: як кіт наплакав, коли хочуть сказати, що чогось було дуже-дуже мало або й зовсім не було.
Люди користуються у своєму мовленні дотепними, влучними стійкими виразами, які в науці про мову (лінгвістиці) звуться фразеологізмами.
15. Прочитай.
Малина та риби
(Англійська народна пісенька)
Дід – лісовик
Запитав мене: - Сину,
Скільки у морі
Буває малини?
Сказав я: - У морі
Стільки малини,
Скільки у лісі
Риб на ялині. (Переклад В.Бойченка)
- Спиши слова, які є відповіддю на запитання діда-лісовика. Як ти розумієш ці слова?
- Зверни увагу! Ти виписав(-ла) слова, якими користуються англійці, коли хочуть сказати, що чують якусь дурницю, недоречність. А як говорять у таких випадках українці?
Пошукай відповідь на це питання в наступних вправах.
16. Прочитай.
Груші та пух
Вихвалялась перед кленом
Верба край запруди:
-Чи ти знаєш, скільки з мене
Груш зібрали люди?
Жабка кленові сказала:
Ти слухай хвастуху!
З неї стільки груш зібрали,
Скільки з мене пуху!
Г.Бойко
- Ти здогадався (-лася), чому жабка дала таку пораду кленові? Поясни.
17. Прочитай народні стійки вирази (фразеологізми). Як ти їх розумієш?
Наговорила: на осиці кислиці, а на вербі груші.
Де не повернеться, золоті верби ростуть.
З його помочі, як з осики груш.
- Спиши той вираз, зміст якого якнайкраще відповідає віршеві Г.Бойка «Груші та пух».
18. Прочитай.
Не за синіми морями,
Не за темними лісами
Є країна чарівна.
Чим же славиться вона?
У країні див багато.
Мажуть всі там салом п`яти,
Воду решетами носять,
Йдуть туди, куди не просять,
Все проціджують крізь зуби
І копилять гнівно губи.
Люди там не ликом шиті
І чомусь не в тім`я биті.
Можуть вивести з біди
І набрати в рот води.
Все чомусь на вус мотають,
Носа вгору задирають,
Не пускають на поріг,
Ну, а сплять без задніх ніг.
А.Свашенко
- Значення яких фразеологізмів можеш пояснити ти, а яких – твої товариші?
- Якщо вам не все вдалося пояснити, скористайся фразеологічною скринькою вченого Лінгвіста.
19. Розглянь малюнки. Добери з поданих фразеологізмів ті, які проілюстровані на цих малюнках. Запиши їх. Поясни, як ти їх розумієш.
Попогріти чуба, намилити чуба, на безриб’ї і рак риба, де раки зимують, на злодієві й шапка горить, робота не під шапку.
Це цікаво знати...
Де раки зимують – відомо. І ніякої таємниці тут немає. На дні річки або ставка, зарившись у мул або заховавшись у якусь ямку, проводять вони зиму. Чомусь тоді іноді ми чуємо, як розгнівана людина говорить: «Я йому покажу, де раки зимують!» ? Незрозуміло.
А був час, коли це була зрозуміла кожному страшна погроза. Колись однією з найулюбленіших страв на обідах поміщиків були свіжі раки. Влітку наловити раків – справа нехитра. А взимку де їх візьмеш? Ясно, що там, де вони зимують, тобто треба їх дістати із дна ставка або річки. Не раз, не два й навіть не десять разів опуститься чоловік на дно, доки не добуде раків стільки, скільки потрібно. ( Ю.Дмитрієв.)
20. Прочитай.
Дмитрик з Івасем чомусь посварились,
Наче півні молоденькі зчепились.
Тріснула ваза, розбився фужер.
Що ж то їм буде від мами тепер?
Мама сварити хлопців не стала,
Скрутно лише головою хитала:
- Шкода і вази мені, й кришталю,
Але не тим завдали ви жалю.
Дмитре, найбільшу ви шкоду зробили,
Коли з Іваном глека розбили. ( А.Свашенко)
- Як ти гадаєш, чому мама так сказала?
- Замість якого слова вона вжила цей фразеологізм?
Вправа 21. Прочитай
Недовіра – перевіра,
Та, що жодному не вірить,
Теж мандрує диво-краєм,
В нім цікаве щось шукає.
В краї цім живе жар-птиця,
І у жмені там синиця,
Синій птах, ворона біла.
Люди там встають з півнями,
Не всі дома там роками,
Моя хата лише скраю,
Хлібом-сіллю там стрічають. А.Свашенко
- Випиши виділені фразеологізми. Поясни, як ти їх розумієш.
- Якщо тобі не вдалося пояснити значення фразеологізмів, скористайся скринькою вченого Лінгвіста.
22. Добери з дужок потрібні слова, щоб вийшли стійкі вирази, запиши їх.
1.Виходити сухим із ... . 2. Встромити ... не в своє діло. 3. Тримати язика за ... . 4. Десята вода на ... . 5. Дорога ложка до ... . 6. Ні слуху ні ... . 7. Почувати себе як риба у ... .
( воді, води, носа, киселі, обіду, духу, зубами ).
- Поясни, як ти розумієш ці вирази.
- Якщо тобі не вдасться цього зробити, звернись до скриньки вченого Лінгвіста.
23. Прочитай.
Що таке врода?
Хтось вважає, що у жаби
Аніякої приваби,
Що з такою « вродою»
Хоч з моста та в воду їй.
Жаба гляне так і сяк
у дзеркальну воду –
не надивиться ніяк
на чудову вроду,
дивиться-дивується –
все не начудується. О.Орач
- Пояснити, як ти розумієш виділений фразеологізм.
- Спробуй так розповісти про жабку, щоб було видно, що вона красуня і що їй нічого “кидатись з моста у воду”.
24. Прочитай. Спробуй пояснити зміст кожного із фразеологізмів. Якщо важко самому(-ій) це зробити, скористайся словами, поданими в дужках.
Як грім із ясного неба.
Як крізь землю провалився.
Сидіти як на голках.
Обвести навколо пальця.
Сім п’ятниць на тиждень.
(обдурити, пропав, нервувати, зненацька, не дотримувати свого слова).
- Спиши фразеологізми, у дужках запиши слова, які розкривають зміст кожного з виразів.
Зразок: Сидіти як на голках (нервувати).
Це цікаво знати...
Про людей, яким не можна довіряти, на яких не можна покластися, говорять, що в них сім
П’ятниць на тиждень. Чому саме п’ятниць, а не понеділків чи вівторків? Для наших предків п’ятниця була особливим днем. У п’ятницю збиралися торги, на яких люди продавали, купували, брали борги, повертали позики, складали угоди, розірвати які можна було теж
Тільки у п’ятницю. Але траплялися й порушники цього звичаю, які не виконували своїх
Зобов’язань, обіцяли повернути борг наступної п’ятниці чи якогось іншого дня і знову не дотримували свого слова. Про таких несерйозних і легковажних людей і стали говорити, що
В них «сім п’ятниць на тиждень». (За Ф.Медведєвим.)
25. Прочитай. Поміркуй.
Одного разу знайомі тобі діти Марійка, Оксанка, Петрик і Назарчик пішли до зоопарку. Діти з захопленням дивилися на тварин. Та раптом Петрик, відомий у класі витівник, запропонував гру “До зоопарку за фразеологізмами”. Хлопчик біля кліток із тваринами називав слово, а діти мали здогадатись, у якому зі стійких виразів уживається і це слово, і назва
тварини. А ти і твої друзі можете виконати завдання Петрика?
+ душа + апетит
+ вірність + вухо
+ пісня
+ послуга + колесо
- Запиши дібрані тобою фразеологізми. Усно поясни, як ти їх розумієш. Якщо самому(-ій) важко це зробити, звернись до скриньки Лінгвіста.
26. Поміркуй, чи можна так сказати:
Іванко прикусив язика й розповів таємницю друзям.
Петрик збився з ніг і побіг грати у футбол.
Марійка крутилася, мов дзиґа, і спокійно перемила весь посуд.
- Визнач стійкі вислови. Склади й запиши з ними речення.
27. Спиши. Поясни, коли так говорять.
1. Дістанеться на кислички.
2. Кидати слова на вітер.
3. Із ним каші не звариш.
Це цікаво знати...
Із ним каші не звариш.
Зварити і з’їсти разом кашу для давніх слов’ян було все одно, що поставити свій підпис під мирним договором. І, з’ївши цю кашу, люди вважали себе спаяними дружніми узами на віки вічні.
Слов’янські племена відзначалися своєю гостинністю. Тож у більшості випадків їм було порівняно легко дійти до згоди, зварити кашу. Але як серед ворогів, так і серед друзів траплялися такі вперті натури, що з ними, як то кажуть, каші не звариш.
(За А.Конельським)
28. Відгадай загадки А.Свашенко.
- Хто про себе так говорить?
1.Коли зла комусь бажають, чомусь мене підкладають. 2.Маю доленьку гірку – продають мене в мішку. 3. Коли совісті не мають, очі в мене позичають.
- Запиши фразеологізми, доповнивши їх словами – відгадками: Підкласти .... ; продавати ... в мішку; позичати в ... очей.
29. Віднови й запиши фразеологізми, дібравши з дужок потрібні слова.
На городі бузина, а в Києві (Дніпро, каштани, дядько).
(Учитель, язик, компас) до Києва доведе.
Не бачити як своїх (книжок, пальців, вух).
За словом до (словника, кишені, зошита) не лізе.
Ганятися за двома (вовками, зайцями, лисицями).
30. Спробуй усно скласти розповідь про якийсь із твого життя випадок, до якого можна було б застосувати один із поданих у попередній вправі виразів.
31. Дай відповідь на жартівливі запитання.
1. Коли правда схожа на голку? 2. Якої каші всі бояться? 3. Яких ніг треба позбутись, щоб міцно заснуть?
Це цікаво знати...
Колись давно школярів за якусь провину карали березовими різками. Досить поширеною стравою дітей була каша. Якщо ж учень замість каші одержував кілька уборів березовими гілками, говорили, що його нагодували «березовою кашею». Ось чому її всі боялись.
Фразеологічна скринька вченого Лінгвіста
Вправа 12. Води в рот набрати; проковтнути язики – мовчати.
Вправа 14. Догори ногами – не так, як треба було.
Вправа 17. На осиці кислиці, на вербі груші – нісенітниця; де не повернеться, золоті верби ростуть – так кажуть про людину, яка любить вигадувати різні небилиці; як з осики груш – повна відсутність чогось, у даному випадку – допомоги.
Вправа18. Мазати салом п`яти – безоглядно втікати; решетом воду носити – займатися некорисною працею, даремно витрачати сили; йти туди, куди не просять – іти не туди; процідити крізь зуби – говорити неприязно, не розкриваючи рота; копилити губи – гніватися, ображатися, вередувати; не ликом шиті – так говорять про людей здібних, освічених; не в тім`я биті – тямущі, мудрі; вивести з біди – допомогти; мотати на вус – добре запам’ятовувати, брати до уваги; задирати носа в гору – зазнаватися; не пускати на поріг – забороняти, не дозволяти комусь щось робити; спати без задніх ніг – міцно.
Вправа 19. Намилити чуба – вилаяти, насварити; на злодієві шапка горить – так говорять про людину, яка випадково виявила те, що прагнула приховати.
Вправа 20. Розбити глека – посваритись.
Вправа 21. Жар-птиця – так кажуть про щастя, мрію; синиця в жмені – так кажуть про щось близьке, доступне (на відміну від вислову журавель у небі – щось далеке, недоступне; синій птах – так може називатися щастя; спіймати синього птаха – стати щасливим; біла ворона – так кажуть про людину, яка різко виділяється серед інших своєю поведінкою чи зовнішністю; не в свої сани сісти –зайняти невідповідне місце на роботі; вставати з півнями – вставати рано; не всі вдома – несповна розуму, так говорять про людину не дуже розумну;моя хата скраю – так говорять про людину, яка вважає, що її ніщо не стосується; хлібом-сіллю зустрічати (стрічати) – зустрічати когось із великою повагою та приязню.
Вправа 22. Виходити сухим з води – спритно уникати покарання; встромляти носа не в своє діло – втручатися в чиїсь справи; тримати язика за зубами – мовчати; десята вода на киселі – дуже далека рідня; дорога ложка до обіду – так кажуть про щось потрібне в даний момент, а не пізніше; ні слуху ні духу – не подавати про себе ніяких відомостей; почувати себе як риба у воді – почувати себе дуже добре, впевнено.
Вправа 23. Хоч з моста та у воду – так говорять про надзвичайне тяжке становище, про стан відчаю.
Вправа 25. Заяча душа – так кажуть про боягуза; вовчий апетит – великий апетит; лебедина вірність – вірність на все життя (існує красива легенда: коли гине подруга лебедя, він складає крила й каменем падає на землю, не бажаючи жити без подруги. Перед смертю він співає пісню). Вислів лебедина пісня означає останній твір автора, останній у житті витвір таланту; слон на вухо наступив – так кажуть про людину, у якої поганий музикальний слух; ведмежа послуга – спроба допомогти, яка приносить тільки неприємності тому, кому допомагають; як білка в колесі – так говорять про людину, весь час заклопотану якимись справами.
Вправа 15. Набрати в рот води – мовчати; вилами по воді писано – так кажуть про щось таке, що не може здійснитися; пише, як курка лапою – погано, некрасиво писати; накивати п’ятами – втекти.
Вправа 28. Дістанеться на кислички – так говорять про того, хто буде покараний;
кидати слова на вітер – говорити безвідповідально, не надавати значення сказаному.
Вправа 41. Гріти руки – наживатися нечесним шляхом; вмити руки – зняти з себе відповідальність; опустити руки – стати бездіяльним, втратити інтерес до чогось, розчаруватись у чомусь; докласти рук – взяти активну участь у чомусь; скласти руки – нічого не робити; золоті руки – так говорять про гарного майстра, умільця.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Воскресенська Н.О., Свашенко А.О., Миронова Л.М. Наша мова. Підручник з української мови для 1 класу загальноосвітніх шкіл. – Харків: Логос, 1999 – 176с.
2. Забіяка В.А., Забіяка І.М. Крилаті слова, вислови і фразеологізми. Лексичні завдання і головоломки. Тернопіль: Підручники і посібники, 2000 – 120с.
3. Коломієць М.П. Лексико-фразеологічні синоніми на уроках читання у 3 класі // Поч. шк. – 1973. - №6. – С.33-36
4. Коптілов В.С. У світі крилатих слів. – К.: Веселка, 1968 – 159с.
5. Мельничайко В.Я. Ознайомлення учнів з фразеологізмами // Поч. шк. – 1976. - №3. – С.28-32.
6. Підлісна Г.Г. Збагачення активного словника молодших школярів // Поч. шк. – 1990. - № 2 – С.32 -35.
7. Свашенко А.О. Позакласна робота з фразеології // Укр. мова і літ. в шк. – 1986. - №4. – С.51-60.
8. Смовська О.І. Крилаті вислови і фразеологізми на уроках мови // Поч.шк. – 1989. – №12. – С.16-20
9. Соловець Л. Робота над фразеологізмами ввічливості // Поч.шк. – 1999. - №11. – С.18-21. - №12. – С.12-16 – 2000. - №3. – С.7-9. - №4. – С.11-14.
10. Соловець Л. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури // Поч.шк. – 2001. - №3. – С.38-41. - №4. – С.26-29. - №5. – С.12-16. - №6. – С.23-25.
11. Ужченко Т.Г. Дидактичний матеріал з української мови. Лексика і фразеологія. – К.: Освіта, 1992 – 224с.