Поради батькам

Заповіді батькам:

1.Не на навчайте того, з чим ви не обізнані,не соромтеся, якщо чогось не знаєте. Пообіцяйте з цим питанням розібратися й обов'язково це зробіть.

2.Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета – викохати її для життя серед людей.

3.Довіряйте дитині. Розтлумачуйте те, що вона робить, із кращого, а не з гіршого боку. Залишайте за нею право на помилки. Тільки припускаючись помилок, дитина набуває вміння самостійно їх виправляти.

4.Не ставтеся до дитини зневажливо. Людина змалечку повинна відчувати свою значущість. Лише тоді з нею виросте творча, впевнена у своїх силах,відповідальна особистість.

5.Будьте терплячими , ставтеся терпляче до дитячих поривів; по-перше: розвиток особистості-випробування не лише для вас, батьків,але й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю. По – друге: ваша нетерплячість – ознака слабкості, перший показник невпевненості у собі.

6.Будьте послідовними у своїх вимогах, однак запам'ятайте: успіх у вихованні досягається не покаранням, не стабільністю обов'язкових для виконання правил, а спокійним тоном спілкування, неквапливістю.

7.Потурбуйтеся про те, аби ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або донька потроху вчаться самостійності.

8.Виключіть зі своєї практики вислів :» Роби, як я наказав» ,замініть цю форму вимог іншою: «Роби, тому не зробити цього не можна, це принесе користь». Дитина має звикнути діяти не за вказівкою (навіть батьківською), а тому, що це доцільно,розумно, потрібно для чиєїсь вигоди.

9.Оцінюючи дитину,кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а й про те, що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюйте якою вона була вчора та є сьогодні. Це допоможе швидше опанувати ази батьківської мудрості.

10.Пам'ятайте що для дитини ваше ставлення до своїх батьків є найкращим прикладом того, як треба ставитися до вас!

11.Організовуйте сімейне життя таким чином, щоб не лише ви мали обов'язки перед дитиною, а й вона перед вами. Дайте їй зрозуміти, що ви також потребуєте її посильної допомоги.

5 шляхів до серця дитини ( за Бруно Ферреро )

- дотик

- час

- слова-заохочення

- подарунок (спитайте чого дитина хоче )

- допомога.

Спокійні батьки – Спокійні діти!

Багато дітей у підлітковому віці зі спокійних, лагідних перетворюються на некерованих, грубих.

Які ж причини грубості підлітків?

1.Агресівність фіксується, коли діти за соціальним і психологічним статусом не відповідають своєму вікові – ще не засвоїли правил спілкування та поведінки в суспільстві. Це часто трапляється в сім'ях, де дитина одна – є ризик, що вона виросте егоїстом.

2.Спалах гніву, незадоволення виникають у відповідь на намагання дорослих принизити, образити, підкорити своїй волі.

3.Агресивність може бути рисою характеру, яку дитина успадкувала. Таким дітям важко в будь-якому колективі. Грубістю може вважатися влучний гумор підлітка.

Рекомендації батькам

1.Уникайте конфліктів, щоб не провокувати свою дитину.

2.Зважайте на те , що дитина вже виросла і має право на свою думку, а грубість, можливо, - намагання звільнитися від вашої опіки.

3.Найбільше підлітки не люблять батьківських повчань – тому ефективнішою буде спокійна, ввічлива розмова без категоричних оцінок і настанов.

4.Батьківський авторитет для дитини повинен бути непохитним. Якщо дорослі демонструють нестримність, істерію, непослідовність – важко чекати від дитини кращої поведінки. Підліток хоче відчути себе дорослим, самостійним, його дорослість виявляється у поведінці всупереч волі батьків. Коли підліток відчуває, що його думку поважають, радяться з ним, підкреслюють його значущість у сім'ї і школі, тоді він акцентуватиме увагу на своїй дорослості інакшим способом, поважатиме думку близьких. Підлітку необхідне переконання, що він не байдужий для дорослих, його розуміють і намагаються допомогти у складній ситуації.

ПОРАДИ БАТЬКАМ СТАРШОКЛАСНИКІВ

1.Розмовляйте про це. Пам'ятайте, що розмова про вживання алкоголю, тютюну та наркотиків буде ефективною лише у відповідних ситуаціях. Початком такої бесіди може стати запитання, яке виникне у вашої дитини під час перегляду відповідної програми по телевізору, або питання, яке ви задасте собі. Наприклад, коли ви побажаєте визначити, якою інформацією володіє ваша дитина стосовно цієї теми, або взнати, чи обговорюється ця тема в школі та серед приятелів дитини. Будьте реалістичні, заборонити чи просто залякати дитину — не вихід зі становища. Навпаки!

2.Знати достатньо. Батьки мусять знати трохи більше про алкоголь, тютюн та наркотики. Це настільки ж важливо як, наприклад, розуміти, що дасть вашій дитині освіта чи які переваги вживання здорової їжі. Знання про наркотики допоможуть підтримати розмову на цю тему, коли у цьому виникне необхідність, ви будете не так хвилюватись про себе і свою дитину.

3.Давайте дітям добрий приклад. Приклад, який ви надасте дітям у вживанні алкоголю, цигарок, медпрепаратів і, можливо, наркотиків, набагато більше вплине, ніж будь-яка інша інформація. Якщо ви доведете дитині, що ви тримаєте алкоголь під контролем, тоді й дитина спробує наслідувати вам. Коли ж ви палите цигарку за цигаркою, ваші слова під час розмови про припинення вживання алкоголю чи наркотиків небагато будуть важити.

4.Будьте позитивним. Не акцентуйте увагу на тому поганому, що є в дитині. Набагато краще розмовляти з нею про те, що може бути корисним для здоров'я і надасть великий «заряд» енергії. Будьте обережними, згадуючи про властивості наркотиків. Залиште місце для здорової цікавості.

5.Дайте можливість дитині на здорову дозу допитливості. Для кращого розвитку діти повинні набувати досвіду. Частиною такого досвіду може стати експериментування з наркотиками чи алкоголем. Більшість підлітків самостійно не припинять їх уживати. Якщо ви будете про це пам'ятати, ви зможете вести розмову з дитиною, наполягаючи на тому, що вживання наркотиків завжди призведе до залежності.

6.Дозвольте дитині піти своїм шляхом. Десь приблизно з 12-річного віку діти починають звільнятись від батьківського опікування. Чим більше ви будете протистояти цьому, ви дасте їм ще один привід бунтувати проти вас. Але вони не проти обговорити з вами деякі «слизькі» теми. Якщо це дозволить краще порозумітися, подібна розмова лише посилить зв'язок між вами та вашою дитиною, яка вам більше буде довіряти у час, коли намагатиметься знайти свій «шлях».

7.Виробіть правила та накладіть обмеження. Дитина сприймає як щось не пізнане й невідоме. Тому вона додержується правил, які пропонують батьки. Правила дозволяють дитині зрозуміти, що батьки зацікавлені у її благополуччі. Дитина, яка робить все, що хоче, відчуватиме, начебто батькам однаково, що з нею діється. Дитина, до якої ставляться абияк, ніколи не навчиться поводитись обережно.

8.Навчить дітей переносити невдачу. Навчайте своїх дітей боротьбі з невдачами. Розпач, страх та злість також сприяють процесу розвитку. Дитина часто хоче більше, ніж їй дозволяється, і сердиться, коли їй щось не дозволяють. Нерозумно охороняти свою дитину від усіх проблем, інакше вона не навчиться справлятись із ними. Це не значить, що взагалі не треба підтримувати дитину у складних ситуаціях.

9. Стимулюйте незалежність. Дозволяйте дитині бути у розумних межах незалежною, пропонуючи їй відповідні віку завдання. Незалежна дитина краще триматиметься на ногах, оскільки менше буде залежати від інших людей, навчитися критично оцінювати людей через їхні дії. У проблемах наркоманії й алкоголізму незалежне мислення має велике значення.

10.Уникайте нудьги. Спричинити вживання алкоголю чи наркотиків може просто нудьга. Розділяючи з дитиною свій вільний час, допомагайте їй, стимулюйте у неї будь-які захоплення, бажання займатись спортом підтримувати контакти з однолітками.

11.Замість заборони. Замість суворої заборони дитині контактувати з дітьми, що вживають наркотики чи випивають, дозвольте спілкуватись із ними. Ви навіть можете запросити їх додому. Ви зможете проконтролювати, що саме відбувається з вашою дитиною і матимете можливість порозмовляти із цими підлітками про небезпеку вживання алкоголю й наркотиків. Не приховуйте свою стурбованість стосовно вживання заборонених препаратів. Така стурбованість зробить більше, аніж гнівний окрик. Крім того, ваша дитина і її друзі зрозуміють що їх поведінка не є чимось страшним.