Тема: Око як оптична система. Вади зору. Окуляри
Мета уроку: формування уявлень про будову ока, вади зору та методи їх корекції; розвивати в учнів навики дотримання правил гігієни зору та життєві компетентності; виховувати інтерес до вивчення  фізики. 

Тип уроку: інтегрований  урок

Обладнання: таблиці та слайди.

Хід уроку.

Вчитель фізики.

1. Організаційний етап.
2. Перевірка домашнього завдання.

а) Задачі на дошці розв’язують два учні. (завдання на карточках,додаток 2)

б) Поки учні  розв’язують задачі – фронтальне опитування:

• Які лінзи ви знаєте?
• Які зображення дають лінзи?
• Які лінзи дають лише уявне зображення?
• Що називають фокусною відстанню лінзи?
• Що називають оптичною силою лінзи?
• Яка одиниця вимірювання оптичної сили?
• Як називається дана фізична величина?(демонстрація буквених позначень фізичних величин)

3. Актуалізація опорних знань учнів:

• Який природній оптичний пристрій ви знаєте?
• Чому з точки зору фізики око людини можна вважати оптичним пристроєм?

4. Вивчення нового матеріалу:

           Наші очі – це головні віконця, через які ми отримуємо інформацію про навколишній світ. На зір припадає 90% такої інформації. А на слух та інші відчуття – лише 10%.

Глаза умеют говорить,
Кричать от счастья или плакать,
Глазами можно ободрить,
С ума свести, пуститься в драку...
Словами можно обмануть,
Глазами это - невозможно.
Во взгляде можно утонуть,
Если смотреть неосторожно...
Не знают устали глаза,
Что видят всюду, то внимают,
Пусть не коснется их слеза,
Лишь счастьем пусть они сияют.
Их взгляд, как меч, пронзает все,
Они - как древний врачеватель,
Они - с душою заодно,
Так сотворил их наш создатель.

Вчитель біології

• Основні  складові частини зорового аналізатора людини: (слайд 3)
  - очні яблука - забезпечують безпосереднє сприйняття світлових потоків від різних джерел, фокусування зображення, рефлекторне регулювання його різкості та формування зорових нервових сигналів;
  - зорові нерви - забезпечують швидку синхронну передачу зорових нервових сигналів до головного мозку;
  - зоровий центр головного мозку - забезпечує обробку зорових нервових сигналів від сітківки ока, інверсію зображення, розпізнавання кольорів, створення об'ємної перспективи.

• Допоміжні органи зору людини:
  - зорові м'язи - забезпечують можливість вільного обертання очних яблук для швидкої зміни напрямку погляду без повороту голови;
  - брови - відводять піт та вологу, що стікає із лоба, вбік від очей;
  - повіки - забезпечують захист ока від сторонніх дрібних предметів та яскравого світла, а також регулярне зволоження поверхні рогівки та склери;
  - вії - забезпечують захист ока від пилу та пилових частинок;
  - сльозні залози - забезпечують рідину для постійного зволоження ока та вимивання із поверхні рогівки сторонніх тіл. 
• Будова очного яблука (слайд 4)

- Склера - зовнішня захисна білкова оболонка.

- Рогівка - передній прозорий виступ склери.

- Судинна оболонка - тонка тканина під склерою, пронизана судинами, забезпечує кровопостачання всіх частин ока.

- Райдужна оболонка - передня рухлива частина судинної оболонки із наскрізним отвором посередині.

- Зіниця - наскрізний отвір у райдужній оболонці, що може змінюватись у діаметрі.

- М'язова оболонка - кільцева м'язова тканина, що прикріплена із середини до склери та утримує кришталик.

- Кришталик - особливе прозоре лінзовидне тіло із змінною кривиною поверхні.

- Передня камера - область ока між рогівкою та райдужною оболонкою, заповнена особливою прозорою рідиною.

- Задня камера - область ока між райдужною оболонкою та кришталиком, заповнена тією ж рідиною, що і передня камера.

- Скловидне тіло - пружна прозора частина ока, що заповнює собою більшу частину вільного об'єму очного яблука та забезпечує його механічну міцність.

- Сітківка - внутрішній шар особливих світлочутливих клітин (колбочок та паличок), сполучених із зоровим нервом та здатних генерувати нервові сигнали під дією світла, що на них потрапляє. Сітківка складається із клітин, які називають паличками й колбочками (вони названі так через свою форму). В оці людини 125 млн. паличок і в 20 раз менше колбочок. Завдяки паличкам ми сприймаємо чорно-біле зображення. Колбочки розрізняють колір: одні - синій, інші - зелений, треті - червоний. Усі інші кольори є для людського ока змішаними. Усього людина здатна розрізнити до 250 основних тонів і 5-10 млн. відтінків.

Вчитель фізики    (слайд 5)

З погляду фізики око являє собою оптичну систему основними елементами якої є:

• Рогівка - забезпечує попереднє фокусування вхідного світлового потоку.
• Передня камера - забезпечує симетрію та пружність рогівки.
• Райдужна оболонка із зіницею - забезпечують рефлекторне обмеження (регулювання) вхідного світлового потоку.

• Задня камера - забезпечує симетрію та плавність рухів райдужної оболонки.
• Кришталик - головний елемент оптичної системи ока, забезпечує автоматичне (рефлекторне) фокусування зображення різновіддалених предметів на сітківці

(Слайд 6)

На сітківці ми отримуємо дійсне, зменшене, обернене зображення. Сітківка ока вкрита світлочутливими елементами, які посилають до мозку нервові імпульси. Саме мозок остаточно складає картину того що ми бачимо.

Вчитель біології

Вади зору: (робота з підручником ст..180. мал..3.69., 3.70.)

• короткозорість;
• далекозорість.

Вчитель фізики

Властивості ока:

• акомодація (досягається зміною форми кришталика) око акомодує до певної межі: далека точка лежить на нескінченності, відстань найкращого зору 25 см,                                                                             близька точка від 12 до 20 см.
• адаптація (пристосування до різних умов освітленості).

Вчитель біології

  Збереження та гігієна зору.

            Гарні очі справді можна назвати даром природи. Можна зберегти їх на довгі роки, а можна зіпсувати ще в ранній юності. Красиві, виразні очі додають особі чарівність і привабливість. Очі відображають наш внутрішній світ, характер, стан здоров'я та настрій: вони бувають добрі і злі, радісні й сумні, розумні і дурні, співчутливі і байдужі, здорові і хворі, сяючі і згаслі.

          Поети всіх часів і народів оспівували красу очей, часто порівнюючи їх з синявою неба, сяйвом зірок, загадковим блиском дорогоцінних каменів і т. д. і все це заслужено.

Багато в чому краса очей визначалася не тільки їх виразністю і блиском, але і станом верхніх і нижніх повік, густотою та довжиною вій і формою брів. Здавна, ще на зорі цивілізації, рівномірно посаджені, правильної форми ока з хорошим зором допомагали нашим далеким предкам під час полювання, при риболовлі. Але ж від цього залежало життя людини. Правильна лінія брів захищала очі від попадання крапельок поту, при цьому вона повинна була бути в міру вузької, щоб в ній ... не скупчувалися паразити. Чи не це вважається зараз каноном краси?

             Проте очі - надзвичайно чутливий і вразливий орган, їм необхідний щоденний ретельний догляд та відпочинок, особливо після напруженої роботи. І в той же час ні для кого не секрет, що ми у вічному поспіху так мало дбаємо про себе в цілому, і про наші очі зокрема. Нормальний зір робить життя повноцінним, яскравим, забезпечує оволодіння будь-якими професіями. Порушення зору обмежує можливості людини. Тому треба знати і дотримуватися правил гігієни зору.
           Не можна зблизька розглядати друкований або писаний текст. У такому разі кришталик довго перебуває в надто опуклому стані, зір перенапружується й розвивається короткозорість. Під час писання, читання предмети необхідно тримати на відстані 25-30 см від очей. Слід також стежити за освітленням, світло повинно падати зліва і бути рівномірним і достатнім. Телепередачі треба переглядати не ближче 2-3м від екрана.
Не можна читати в транспорті. Від постійних поштовхів книга дрижить, кривизна кришталика весь час змінюється, в результаті слабшає зір. Шкідливе для зору читання лежачи.

          Багато жінок виглядають значно старше своїх років з-за своїх втомлених, вимерлих, байдужих очей. Хто годинами читає або займається яким-небудь рукоділлям при поганому освітленні, одного разу помітить, що очі стали погано бачити. Однак очам шкодить і занадто яскраве світло. У сонячний день не забудьте надягати темні окуляри. Вони не тільки захищають ваші очі, але й надають вам особливу чарівність.

          Розлад зору може наступити тоді, коли в організмі бракує вітаміну А. Шкідливо впливає на зір куріння. Нікотин та інші речовини, що є в тютюновому димові іноді уражають зоровий нерв.
          З метою попередження коню'ктивіту треба оберігати очі від пилу, не терти їх руками, не витирати брудним рушником чи брудною хусткою Той, хто регулярно доглядає за очима, значно довше збереже хороший зір.

Вчитель  фізики

5. Закріплення вивченого матеріалу. 
   1. Назвати відстань найкращого бачення для людей із нормальним зором.
   2. На якому «екрані» створює зображення наше око? Яке це зображення: дійсне чи уявне?
   3. Маша користується окулярами з оптичною силою +2 дптр. Яка вада зору у Маші?
   4. Якими лінзами коригують короткозорість?
   5. В яких межах змінюється діаметр зіниці ока?
   6. Розкрийте зміст прислів’я «Бережіть природу, як зіницю ока».

6. Підведення підсумків.
7. Домашнє завдання  § 28, ст..183 вправа

Додаткове завдання: підготувати повідомлення «Історія створення окулярів»

Додаток №1

                                      Історія створення сонцезахисних окулярів

           Сьогодні сонцезахисні окуляри - річний аксесуар, без якого ми просто не можемо обійтися, і нам здається, що вони існували завжди. І дійсно, різні пристосування, які захищали очі від яскравого сонячного світла, з'явилися ще в глибокій старовині. Адже негативний вплив променів на зір було відомо вже давно. Археологи постійно знаходять підтвердження цьому.
           Перше пристосування, правда, лише віддалено нагадувало сучасні сонцезахисні окуляри, було знайдено в гробниці єгипетського фараона Тутанхамона - два дуже тонких спила смарагду, з'єднаних між собою пластинками з бронзи (прообраз звичної нам оправи). Зрозуміло, такі розкішні окуляри могли дозволити собі далеко не всі. Єгиптяни простого звання прикривали верхню частину обличчя розфарбованим папірусом.
          Смарагди в якості лінз для сонцезахисних пристроїв використовувалися і в Стародавньому Римі. Історія донесла до нас легенду про знаменитий смарагд Нерона, вставленого в оправу, що нагадує лорнет. Через цей камінь імператор спостерігав за гладіаторськими боями, які, як відомо, відбувалися на відкритих аренах, під яскравим сонячним променням.
         Приклади різних сонцезахисних пристроїв можна знайти і в інших великих цивілізаціях. Наприклад, у Китаї жінки вважали, що яскраві сонячні промені призводять до ранніх зморшок і вицвітання очей. І тому використовували спеціальні капелюхи-козирки, зроблені з листя рослин. Були в Китаї і окуляри, що нагадували сучасні і виготовлені з скла, а вірніше із закопчених шматків кварцу.
          Правда, використовували їх не стільки для захисту від яскравого сонця, скільки для того, щоб приховати свої емоції і вираз очей. Зазвичай такі окуляри носили китайські судді. До речі, саме такого роду пристосування і потрапили в Європу першими - з легкої руки знаменитого італійського мандрівника Марко Поло.
          В Індії витончені красуні наклеювали на віки маленькі шматочки найтоншого шовку, просочені спеціальною смолою. Цей матеріал грав роль своєрідних лінз.
          Однак, сонцезахисні окуляри були потрібні не тільки в південних країнах - своєрідні пристосування існували і у ескімосів.
Сучасні окуляри вони нагадували лише формою. По суті, це були кістяні щитки з прорізами для очей, які  відкривають огляд (рідше вони виготовлялися з металу).
          Йшов час, розвивалися технології. Довгий час для виготовлення сонцезахисних окулярів використовувалися дорогоцінні камення (не тільки смарагд, а й рубін, і сапфір) - правда, застосовувалися для цього не поліровані пластини, а товчені. Зрозуміло, навіть в цьому випадку це був штучний товар, його робили тільки для самих заможних клієнтів. Поступово виготовленням сонцезахисних окулярів зайнялися і
дзеркальних справ майстри, так як  для виготовлення лінз  почали використовувати скло.      

В Європі окуляри з чорним склом носили сліпі - їх зображення ми можемо бачити навіть на італійських середньовічних фресках (14 століття).
        Спочатку найпоширенішими були «зелені» сонцезахисні окуляри. Часто лікарі прописували їх людям, які хворіли глаукомою. Дійсно, зелений відтінок допомагає знизити очний тиск. А ось для захисту від сонця - це далеко не кращий варіант, оскільки такі окуляри пропускають найяскравіші промені спектру. Так зелене скло поступилося місцем синьому - такий колір затримує помаранчеві та жовті промені, найяскравіші в спектрі. Також з часом стали використовувати сіре димчасте скло, воно володіло подібними властивостями.
          Цікаво, що синє скло винайшов  англійський оптик Джеймс Еск'ю, ще в 1752 році, проте зумів продати всього дві пари. Справа в тому, що в забобонній Європі того часу такий темний колір, та й самі окуляри в цілому, зв'язувалися з чаклунством і магією.
          Сильний поштовх дослідженням характеристик різного типу скла дали, як це часто відбувається з науковими відкриттями, військові потреби. Перша промислова партія сонцезахисних окулярів була випущена для наполеонівської армії, що прямувала до Єгипту. В умовах палючого сонця потрібний був дуже серйозний захист і скло окулярів покривалося чорною сажею, яка закріплювалася спеціальним лаком. На жаль, хоча ці пристосування не пропускали сонячних променів, вони робили солдатів практично сліпими. Експерименти зі склом тривали й далі, однак сонцезахисні окуляри все одно залишалися досить дорогою річчю.
               Бурхливе 20 століття, з його стрімким науково-технічним прогресом, призвело до справжньої революції в багатьох сферах, в тому числі і в оптиці.
Як і століття тому, розробляли нові сонцезахисні окуляри для потреб армії - тепер уже авіації. Найактивніші дослідження велися в роки першої світової війни. Цікаво, що перше кольорове скло для таких окулярів авіатори робили самі, покриваючи їх шаром акварельної фарби.
            Але ось наступають 1920-і роки з модою на фітнес, здоровий спосіб життя, сонячні ванни. Зірки кіно і спорту починають з'являтися на публіці в сонцезахисних окулярах, і це окуляри стають модним аксесуаром. До речі, чималу роль в їх популяризації зіграла знаменита Коко Шанель (вона ж ввела моду на гарну засмагу). Цікаво, що в ті часи найпопулярнішою жіночої моделлю були сонцезахисні окуляри-«авіатори», що закривали півобличчя, і тим самим захищали ніжну шкіру.
           У 1930-і роки стався справжній переворот - американець Едвін Ленд винайшов скло, яке поляризувало світло. Втім, незабаром новинка з'явилася у вільному продажу, і з тих пір почалося її тріумфальний хід по всьому світу.
           Сонцезахисні окуляри з практичною і функціональної речі перетворилися в особливий і універсальний аксесуар, який підкреслює індивідуальність свого власника. Зверніть увагу на те, що в культовому фільмі «Матриця», окуляри є невід'ємним атрибутом кожного з героїв, причому у кожного з них різний фасон окулярів, які в деякій мірі навіть розкривають характер персонажа. Можна
довго наводити приклади таких дизайнерських рішень, важливо одне - сьогодні сонцезахисні окуляри не тільки рятують наш зір і піклуються про ніжну шкіру навколо очей, а й стають найвиразнішим елементом нашого образу.