Ведуча:
Не меркнуть зорі,
Йдуть у небуття,
Бо мають право вік світити.
Я ж маю право на життя,
Я гідно мушу жити.
Життя інколи подає нам такі уроки, що ми волею-неволею починаємо відстоювати свої права, без яких ми – ніхто. Тому важливо сьогодні знати кожному хоча б ази правової абетки для захисту своїх прав. За висновками всеукраїнського соціологічного опитування 8% підлітків не знає жодного з прав, декларованих Конвенцією про права дитини. Тільки 3% дітей впевнені в тому, що їх права виконуються.
Ведуча:
Ми часто чуємо і самі повторюємо слова: право, правильно, правило.
Всі ці слова мають один корінь, пов'язаний зі словом правий, той, хто дотримується правил, діє правильно.
Отже, правило — це певне положення, в якому відбито взірець діяльності або поведінки людини.
Зрозуміло, що правила створюються для того, щоб їх дотримувались.
Але у повсякденному житті ми доволі часто зустрічалися з випадками, коли вони порушуються.
(сценка, два хлопчики розмовляють)
1-й хлопчик.
Правила, всюди правила. Дорогу переходь на зелене світло, а я хочу тоді, коли мені потрібно.
2-й хлопчик.
До гімназії ходи в формі, а мені не хочеться.
1-й хлопчик.
Працювати можна з 16 років, одружуватись з 18, в школі навчатись обов'язково — ні, я від цього страшенно втомився.
2-й хлопчик.
А я хочу на перерві
Коридорами гасать.
Смикать всіх дівчат за коси
І ходить по партах босий.
А як пролуна дзвінок,
Й побіжать всі на урок,
Хочу ставити підніжки,
Хтось впаде — я посміюся трішки.
1-й хлопчик.
Все ж таки жити без правил і законів класно!
2-й хлопчик.
От хоча б на день потрапити в абсолютно вільний світ, робити що захочеться, не дотримуючись ніяких правил.
Ведучий
Ну що ж, запрошую вас в світ, де не існує ніяких правил. Живіть!
(до хлопців наближаються дві дівчинки)
1-й хлопчик.
Ой, дивись, якісь дівчата йдуть.
2-й хлопчик.
Вони ніби налякані чимось.
1-й хлопчик.
Так, щось вони невеселі. Здрастуйте, дівчата.
Дівчата.
Доброго дня.
2-й хлопчик.
Дівчата, а чому це ви не радієте свободі? Адже можна робити, що захочеш, іти, куди завгодно!
1-а дівчина.
Це так, але ви спробуйте хоча б дорогу перейти без синців, переломів, перейдете – ваше щастя.
1-й хлопчик.
Он як, так законів не існує не лише для нас, а й для всіх інших.
2-а дівчина.
Так, звичайно. В магазин не потрапиш — він не працює, лікарня зачинена, на вулицю вийти взагалі небезпечно.
2-й хлопчик.
Що ж нам робити? Просимо правила негайно повернутись!
Ведуча.
Справжня свобода — це усвідомлена необхідність, вона можлива лише за опанування прав і їх свідомого дотримання. Мої права визначено в Конвенції про права дитини і закріплено Конституцією України.
Сьогодні одне лиш можу сказати: кожна дитина права мусить знати!
Без знання прав ні про який гармонійний розвиток особистості не можна говорити.
Ведуча.
Зараз ми помандруємо в країну, де живуть такі ж люди, як ми з вами. Вдень там сяє сонце, вночі світить місяць і зорі. Є там гори, поля і ліси, моря і ріки. Діти і звірі, які вміють говорити, навчаються в школі, а дорослі працюють. Це Країна Дитячих Прав.
(Виходять дівчатка з портфелями)
1-а дівчинка.
Радо вітаємо всіх
у Країні Дитячих Прав.
Хочем, щоб кожен з вас
Добре права свої знав.
2-а дівчинка.
Як ми живемо,
Охоче вам розповімо.
Ти знаєш, школа в нас яка?
Я розповім тобі, мій друже.
Там не покривдять малюка,
Не вразять в недозрілу душу.
Ти вивчиш літери і лік.
Ти знатимеш, як жити треба,
Щоб говорили всі про тебе –
Це благородний чоловік.
Добродій, бо добро він діє,
Великодушний, бо душа
Велика в того, хто надію
І мир на світі примножа.
Якщо ти зайченя лякливе –
Тебе научать буть сміливим.
Якщо підступний, мов лисичка,
Відучишся від тої звички.
Якщо ти, наче вовк, гнівливий, –
Тебе научать доброті.
Незграбний –
виросте кмітливим
Й всього досягне у житті.
Навчає школа бути гідним
Славетних предків і батьків,
Любить свою державу рідну
І боронить від ворогів.
Ведуча.
Ми щасливі, що навчаємося у школі. Навчання – це головна наша праця. Право на освіту записано і в нашій дитячій Конституції, яка називається Конвенція про права дитини
Сценка.
( хлопчик, накрившись, лежить, удаючи сплячого. Дзвонить будильник. Герой накривається з головою. Зусібіч до нього підходять Обов'язок, Совість, Лінь і Байдужість).
Обов'язок.
Прокидайся, пора збиратись до школи.
Лінь.
Поспи ще трішки, постіль така м'якенька, ковдра така тепленька... А тобі не хочеться вставати, з приємним сном розлучатись...
Обов'язок.
Кілька гімнастичних вправ - і сон, як рукою зніме. А холодна водичка поверне бадьорість, подарує добрий настрій.
Лінь.
Який ти немилосердний, Обов'язку! А я -добра, я жалію, я хочу добра.
Совість.
Знаємо твою «доброту»! Послухавши тебе, учень не встигне зробити зарядку, одягнеться абияк, снідатиме похапцем. А це шкідливо для здоров'я.
Байдужість.
Ой-ой! Усе ти ускладнюєш. А чого б то поспішати? Можна й поспати довше і встигнути...
Обов'язок.
І на уроки спізнитись. А на першому уроці - підготовка до контрольної роботи. Без серйозної підготовки не справитись.
Байдужість.
Можна спокійно списати й одержати той самий бал, а іноді й вищий.
Совість.
Тобто скористатись плодами чужої праці? І не соромно буде отримати незаслужений бал?
Лінь.
Що таке сором? І задля нього тратити нервові клітини? Ні, краще без зайвих зусиль...
Обов'язок.
А в результаті – ні знань, ні розвитку. Застій і деградація. Цього ви бажаєте? Таке ваше добро? Адже відомо, що «лінь - мати усіх вад» (В.Сухомлинський). Саме від лінощів починається падіння.
Лінь.
Але дитина так любить тепло, ніжність, пестощі, а ви закликаєте її до труднощів.
Обов'язок.
Бо «подолання труднощів – це шлях до стійкості духу, міцності переконань». (В. Сухомлинський). А без них немає особистості.
Байдужість.
Ой, замучив: труднощі, завдання, обов'язок, дисципліна... Обійдемося без них!
Совість.
Геть звідси! Вашої влади тут нема!
Лінь.
А це ми побачимо, чия влада сильніша. Поспи ще, хлопчику, подрімай, поніжся, нікуди твоя школа не втече...
Обов'язок.
Пробуджуйся, друже, вставай! Тебе кличе обов'язок! (Учень швидко відкидає ковдру, підводиться, застеляє ліжко).
Голос матері.
Синку, пора вставати.
Учень.
Доброго ранку, мамо! Я вже на ногах.
(Лінь і Байдужість виходять).
Обов'язок і Совість.
Ходімо, друже, у нас сьогодні не легкий, але цікавий день!
(Разом виходять).
Ведучий.
Головне право кожної людини – право на життя. І маленька людина – дитина, теж має право на життя. Це означає, що ніхто не може відібрати в людини життя. У цьому переконаний і казковий Колобок.
(Уривок представляють гуртківці).
Лис.
Ой, який кругленький! Мабуть, і смачненький! Колобок, Колобок, я тебе з'їм.
Колобок.
Та не їж мене, лисе, я тобі пісеньку заспіваю.
Лис.
Ну, співай. Послухаю.
Колобок.
Я по засіку метений,
Я на яйцях печений,
Я від баби втік...
Лис.
От хороша пісенька! Я ще й зроду такої гарної не чув! Тільки знаєш, Колобочку, я трішки недочуваю, то йди мені ближче заспівай, ось на язику в мене.
Колобок.
Заспіваю і на язику.
Я по засіку метений,
Я на яйцях печений,
Я від баби втік,
Я від діда втік,
І від тебе...
(Лис хапає Колобка зубами. Чути тріскіт...)
Лис.
Ой-ой-ой-ой!
Жламав я жуба!
Що тепер жі мною буде!
Ще бежжубого такого
Вижене Лишиця ж дому.
Ой-ой-ой!
(Лис тікає).
Колобок.
Я- Колобок.
Діда й баби синок.
Я маю право на життя,
Як і кожне дитя.
Учень.
Я маю право на життя,
На те, щоб милуватись мирним небом,
На те, щоб у державі все, як треба
Йшло, а не шукало вороття.
Щоб без страху (бо мою безпеку
Держава гарантує залюбки!)
Могла б із друзями у холод і у спеку
Шукати прадавні, згублені стежки...
Дитина має право на життя...
Ведуча.
Стаття 19, 37 Конвенції про права дитини проголошує: «Діти не повинні стати жертвами насилля». Діти мають право на рівень життя, необхідний для розумового і духовного розвитку. Подивіться виставу і скажіть: яке право і ким було порушено у цій казці?
(Уривок із казки «Попелюшка»).
Попелюшка.
Знов на бал зібралась вся сім'я:
Мачуха і сестри, та тільки не я.
Стільки роботи повік не зробити:
Вікна помити і квіти полити,
Вдома прибрати, зварити харчі,
Купа прання - все роби і мовчи.
Хочу на бал, та мене не взяли,
Чом такі люди жорстокі та злі?
Казкар.
Не плач, Попелюшко,
Не треба жалю.
Потрапиш на бал,
Я тобі говорю.
Попелюшка.
Роботи багато,
Не встигну ніяк!
Та й що одягну я?
Це ж свято! Це бал!
Казкар.
Не плач, Попелюшко,
Зараджу біді.
Поїдеш на бал,
Де танцюють усі.
(Казкар торкається чарівною паличкою вбрання Попелюшки, і воно перетворюється на пишні шати).
Ведуча.
Мачуха та сестри знущалися над Попелюшкою. Вони порушували її право на свободу і особисту недоторканість, на невтручання в її особисте життя, на свободу думки й слова, на володіння і користування своєю власністю, на відпочинок, на вільний вибір праці. Ніхто не має права знущатися над людиною.
Ведуча.
Держава захищає дітей від брутального поводження з боку батьків або інших осіб, жодна дитина не може бути піддана катуванню, знущанню, незаконному арешту або позбавленню волі.
Зійшла зі стежини дитина
Стоїть на узбіччі одна
Будьте уважні, дорослі,
Бо в цьому і ваша вина.
Не залишіть хлопчину,
Допоможіть йому.
Дайте тепла краплину,
Не темну холодну тюрму.
Дай, Боже, дорослим сили
Добром лікувати зло.
Не залишіть дитину,
Дайте свою любов.
І хай вже хитка драбина,
Над прірвою висне воно.
Не даймо впасти дитині,
Не допустімо нове зло.
Ведуча.
Дитя моє, права дитини
Ти можеш вивчити сумлінно.
Це так потрібно, так важливо
Напевно знати в наші дні:
Коли з тобою справедливо
Вчиняють, а коли і ні.
На сцені сидять троє. Неподалік біжить хлопчик.
1-й хлопець.
Шпана, ану давай сюди. Пробував це? Один раз! Це ж кайф!
Хлопчик.
Я не хочу. Це шкідливо для здоров'я.
2-й хлопець.
Баба!
3-й хлопець.
То що ви його слухаєте? Спробує раз, другий, а там і сам прибіжить до нас.
(Вбігають дівчатка).
1-а дівчинка.
На допомогу! Порушуються права дітей.
2-а дівчинка.
Слухайте всі! Уряди країн готові захистити дітей від вживання наркотиків та токсичних речовин, що знищують дітей.
Учень.
На молоко парне й солодкувате,
І на доспілі вишні біля хати,
І смакувати абрикос та сливи,
І скуштувати екзотичне ківі
Я маю право.
(Вбігають дві дівчинки з листами в руках).
1-а дівчинка.
Я написала листа своїй найкращій подрузі. Розповіла їй про таємницю свого життя, і не хочу, щоб хтось про це довідався.
2-а дівчинка.
А я написала листа своїй бабусі. Розповіла, як живу, як вчуся. Хочу найшвидше отримати відповідь.
(Кидають листи у поштову скриньку і зникають. До скриньки підходять три хлопці).
1-й хлопець.
Цікаво, а що написано у листах, що лежать тут.
2-й хлопець.
Давай відкриємо.
3-й хлопець.
І всі листи прочитаємо. Ото буде сміху!
(Вбігають дівчата).
1-а дівчина.
Сором який! У Країні Дитячих Прав порушується право таємниці листування.
2-а дівчина.
Слухайте всі! Ніхто не має право вриватися у ваше життя і читати ваші листи!
Ведуча.
На світі залишилося ще багато зла і несправедливості. Не даваймо злу побороти добро. Відстоюймо права дитини. Борімося разом проти зла, несправедливості, жорстокості, експлуатації, приниження, образи, неповаги.
Прочитаймо ще раз статті з Конвенції про права дитини і запам'ятаймо їх назавжди:
Дитина має право:
- на життя;
- на ім'я та набуття громадянства;
- знати своїх батьків;
- на свободу думки, совісті, релігії;
- на особисте і сімейне життя;
- на недоторканість житла;
- на таємницю листування;
- на повноцінне і достойне життя;
- на освіту, відпочинок, дозвілля;
- на захист від економічної експлуатації;
- на захист від незаконного вживання наркотиків.
Держави широко інформують про права, що містяться в Конвенції, як дорослих, так і дітей.
Учень. Дитя моє, права дитини завчи напам'ять
Порадь і друзям почитати.
Хай прочитають тато й мама -
Закони всім потрібно знать.
Будь добрим сином (чи дочкою),
Поганим вчинком не зганьби
Ти роду власного ніколи.
Люби свою сім'ю і школу,
Свою Україну люби!
Література
- О.В.Котовська, Н.П.Лизак. Конвенція ООН про права дитини // Позакласній час – травень – червень 2006;
- О.Котовська. Чи знаєш ти свої права? // Позакласній час – травень – червень 2006;
- Л.А.Манько. Правила й закони в твоєму житті // Позакласній час – травень – червень 2006;
- Н.Кравчишин. На терезах Феміди // Позакласній час – травень – червень 2006;
- Т.Разінкіна. Ти і закон // Позакласній час – травень – червень 2006.