1. Вступ..............................................................................................3.
2. Практичне використання активних форм та методів навчальної діяльності учнів на уроках хімії з метою підвищення ефективності уроку..............................................................................................6.
3. Висновки......................................................................................13.
4. Література....................................................................................14.
5. Додатки........................................................................................15.

Вступ

Відомий російський педагог К. Д. Ушинський писав: „Не вміти добре висловлювати свої думки – недолік, але не мати самостійних думок – значно більший недолік, самостійно ж думки витікають тільки зі самостійно здобутих знань. Він розробив методику навчання, основану на принципах активної та самостійної діяльності учнів.

Завдання ж сучасної школи полягають у створені учням оптимальних умов для самовираження їх як особистостей для розвитку здібностей у мінливих умовах довкілля.

Школа намагається сформувати потребу особистості в самоосвіті, самовихованні, старанність, творче ставлення до діяльності, критичність мислення, гуманне ставлення до людей і природи. Головна мета полягає у тому, щоб створити систему навчання, яка б задовольняла освітні потреби кожного учня відповідно до його здібностей, інтересів і можливостей, навчила його мислити, бо це дуже важливо. Мислення потрібно розвивати. Мисленню потрібно вчити. А це можливо при застосуванні вчителем активних форм та методів організації пізнавальної діяльності учнів, бо саме вони сприяють інтелектуальному розвитку, формуванню гнучкості, критичності розуму, самостійності мислення, допитливість, У ході використання активних форм навчання вчитель повинен створити атмосферу відвертості й доброзичливості, в якій кожен учень повинен проявити самостійність, не боячись задавати будь-яке питання. Вчитель не повинен поспішати оцінювати відповідь, він має допомагати учням самим розібратися, що в ній вірно, а що ні, вчити співпереживати й надавати підтримку один одному.

Довірливе спілкування забезпечується спокійно, ненапруженою, атмосферою уроку. Доведемо, що коли знімається стан напруження, що виникає в учнів, підвищується розумова, творча активність, поліпшується розуміння та засвоєння матеріалу. Одна з причин відставання учнів – думка, що склалась про них, як про „поганих”, слабких учнів. Учні постійно потребують підкріплення їх віри в себе, у своїй здібності. Успішне виконання роботи, схвалення з боку вчителя, товаришів створюють, як говорять психологи, позитивну мотивацію дот навчання – бажання навчатися. Кожен з учнів відчуває радість, коли справа вдається. Щоб робота на уроці була ефективною, викликала інтерес, бажання вчитися, необхідно створити такі умови, щоб учень відчував упевненість у своїх силах, бачив, що він рухається вперед.

Учіння має довготривалий характер, і від його якості, як діяльності, залежить, передусім, результат навчання та виховання. Активність школяра не лише підвищує якість його загальноосвітньої підготовки, а й сприяє формуванню активної особистості. Принцип активності в навчанні виступає важливою умовою й показником реалізації будь-якого принципу в навчанні.

Активність як риса особистості передбачає, що учень стає суб’єктом діяльності й керує своїм власним розвитком, з урахуванням загальнолюдських цінностей, вимог суспільства. Тому активність як особистісна освіта виражає стан учня, якого навчають, і його ставлення до діяльності. Цей стан виявляється в психологічному настрої діяльності учня: зосередженості, уваги, розумових процесів, в інтересі до діяльності, особистісної ініціативи.

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів є однією з найактуальніших як у методичній науці, так і в усьому навчальному процесі загальноосвітньої середньої школи. Тут містяться джерела формування пізнавальних процесів, розвитку самостійності, розумових здібностей. Розв’язання проблеми активізації пізнавальної діяльності потребує нових підходів до подальшого вдосконалення змісту, форм, методів та способів навчання, спрямованих на реалізацію принципу активності в учінні, пошуку таких комбінацій, які б дали змогу створити базу для забезпечення максимальної активізації пізнавальної діяльності учнів.

Для того, щоб активізувати пізнавальну активність, слід використовувати такі методи, які б спонукали учнів до активного пошуку, висування гіпотез та їх перевірок. До таких методів належать частково пошукові або евристичні методи (розвивають навички пошуку, спонукають до самостійного розв’язання проблеми), проблемний та дослідницький методи.

У ході втілення активних форм та методів пізнавальної діяльності не слід забувати про індивідуальний підхід до кожної дитини, оскільки він сприяє поліпшенню умов для продуктивної праці учнів, забезпечує формування самостійності. У процесі навчальної діяльності необхідно врахувати рівень навчальної підготовки учнів, їх працелюбство та працездатність, темп і ритм праці, інтереси та здібності. При цьому особливу увагу потрібно зосереджувати на діяльності тих учнів, ритм і темп праці яких відрізняється від інших. Ліквідація прогалин у знаннях тих учнів, що відстають, навчання їх умінню працювати, а також поглиблена робота зі здібними дітьми, які виявляють інтерес до предмету, - ось саме та робота вчителя, яка допомагає особистості дитини більш повно розкрити свої якості.

До активних форм та методів викладання відносяться ті, що активізують пізнавальну діяльність на уроках, спонукають кожного учня до продуктивної праці, пробуджують інтерес до вивчення предмету. Вони запалюють вогонь творчості, виховують наполегливість, почуття впевненості, віри у свої сили, породжують бажання вчитися, віру в успіх, які окрилюють дитину та спонукають до активної діяльності. Такі уроки розвивають розумові здібності, виключають „відсиджування ” уроків, бо учні стають не пасивними споглядачами, а активними учасниками навчального процесу. Вони разом з учителем крок за кроком невпинно йдуть до вершини пізнання, осягають радість відкриття.

Практичне використання активних форм та методів навчальної діяльності учнів на уроках хімії з метою підвищення ефективності уроку.

Активних форм та методів роботи на уроці багато, їх добирає сам учитель, орієнтуючись на поставлену мету, цим уроку, рівень підготовки учнів, наявність матеріальної бази та інше.

Досить часто використовую в своїй практиці діалоги та бесіди, які розпочинаю запитанням до учнів, щоб вияснити, що вони вже знають з даної теми. Бо дуже часто, якщо це не важкі теми, такі як „Короткі відомості з історії розвитку хімічних знань”, „Вода як найважливіший природній оксид”, „Поняття про будівельні матеріали”, діти мають значний запас знань з даної теми і часто розповідають багато нового і захоплюючого. А згодом до бесіди залучаються усі учні.

Бесіда сприяє розвитку їх пізнавальної діяльності, дозволяє виявляти ступінь розуміння ними матеріалу, що вивчається, вносити корективи до  змісту й характеру із урахуванням індивідуальних і вікових особливостей учнів, співвідносити глибину висвітлення питання з пізнавальними можливостями.

Бесіда дає можливість орієнтувати учнів на аналіз, порівняння факторів та їх оцінку, виявлення живих ознак матеріалу.

Ефективне поєднання бесіди зі спостереженнями, дослідами, практичними роботами дозволяє посилити опору на емпіричний матеріал.

На мою думку важливо навчити школярів спостерігати і робити висновки. Уже на перших уроках проводячи хімічні досліди, намагаючись навчити учнів за спостереженнями роботи висновки, вибирати головне, оформляти малюнки. При вивчені теми „Ознаки хімічних реакцій, умови їх виникнення і перебігу” дозволяю учням проводити перші практичні дослідження, чітко поставивши перед ними мету і застерігаючи від можливих невдач та ознайомивши, попередньо, з правилами техніки безпеки. Дітям цікаво виступати в ролі дослідників, вони навчаються наполегливості у роботі, самостійності, творчості з чим можна порівняти задоволення від зробленого тобою відкриття? Мабуть, з польотом. Радість і здивування від відчуттів цього щасливого стану надзвичайні.

Створення проблемних ситуацій, постановка навчальних проблем, проблемних питань –завдань – загальновизнаний шлях активізації навчання.

Створення проблемної ситуації з метою викликання інтересу до теми уроку, часто використовуються мною при подачі нової теми, нового розділу. Діти намагаються вирішити проблему, дають правильні або неправильні відповіді, це їх зацікавлює і вони активно працюють, щоб знайти відповідь на всі „чому?”. Наприклад при вивченні теми „Загальна характеристика Оксигену і Сульфуру та електронна будова їх атомів” ставлю проблемне запитання: чому, перебуваючи в одній групі атоми Оксигену і Сульфуру здатні проявляти ступінь окислення -2, а ступінь окислення +4 і +6 – тільки атом Сульфуру? При вивченні властивостей амоніаку ставлю експериментальне проблемне запитання: чому молекула амоніаку не маючи у своєму складі гідроксогрупи, а розчиняючись у воді виявляє лужні властивості? Виявляючи силікатну кислоту запитую: чому маючи кислотний оксид (SiO2) і розчиняючи його у воді не одержуємо кислоту? Чи одержуємо? Такі проблемні питання мобілізують увагу, сприяють активізації сприймання, підштовхують учнів до пошуку відповіді, а отже, до логічного мислення.

При вивченні таких тем як „Поняття про радіоактивний розпад хімічних елементів і їх шкідливий вплив на живі організми” або „Проблема безвідходних виробництв у металургії та охорона довкілля” діти заздалегідь одержують домашні завдання, які готують до створення і вирішення проблемної ситуації на уроці. Вирішують мої учні і проблемні ситуації які потребують самостійної роботи з підручником або додатковою літературою. Це формує в учнів навички роботи з книгою, вчить складати план, писати конспект, формувати тези вибирати головне.

Часто проблемні запитання вирішуються у формі дискусії, або диспуту. Дискусії, диспути сприяють розвитку критики та самокритики, культури мовлення, логічного мислення. Вони формують уміння вести дискусію, доводити, перевіряти правильність своїх поглядів та переконань. Їх основні правила – вільний обмін думками, висока активність усіх учнів. Усі мають право на свою думку у дискусії, кожен виступає, критикує будь-яке положення, з яким він не згоден. Головне – факти, логіка, вміння доводити.

Велике значення в моїй практиці відводиться і виконанню теоретичних завдань, різних видів самостійних робіт, які потребують фактичних знань та їх теоретичного аналізу й узагальнення. Самостійні роботи готуються різнорівневі – репродуктивного що потребує підтвердження наявних знань, пошукового, що потребує з’ясування деяких елементів знань, а також, дослідницького, що вимагає від учнів одержання самостійних знань, які часто виходять за межі програми.

Для ефективного виконання робіт учням необхідний постійний контроль та оцінювання її результатів. Якщо робота не оцінюється, то це розвиває в учнів безвідповідальне ставлення до неї. Потреби оцінювання спонукають формувати завдання із включенням таких питань, на які учні здатні усно або письмово відповісти. Чіткість завдання визначає правильну відповідь.

При організації пізнавальної діяльності на уроках можна використовувати такі форми самостійної роботи: індивідуальна, фронтальна та групова.

Знаючи індивідуальні можливості кожного учня, вчитель, все ж, повинен дати можливість учневі вибрати варіант завдання. І тоді працюючи біля дошки чи на місці з карточкою учень вибирає рівень в якому він хоче, може і буде працювати.

Для учнів, які виявляють початковий та середній рівень навчальних досягнень, я даю завдання репродуктивного рівня. Така робота передбачає відтворення, конкретизацію або підтвердження знань.

Завдання:

    Виберіть правильну відповідь.

1. Дана речовина проводить електричний струм

а) суха кухонна сіль;

б) розплав натрій хлориду;

в) розчин калій гідроксиду;

2. В якій групі знаходяться лише катіони

а) Са2+, Al3+, Fe2+, Cl-.

б) Zn2+, Na+, Ba2+, K+.

Для учнів з достатнім рівнем навчальних досягнень пропоную роботу пошукового змісту, коли завдання вимагає самостійного здобуття, з’ясування деяких елементів знань.

Завдання.

1. Яка з реакцій йомного обміну відбувається в розчині практично до кінця? Напишіть, молекулярне, повне та скорочене йонні рівняння:

а) Са(NO3)2+Na2SO3→

б) KNO3+Al2(SO4)3→

2.   Якими парами речовини потрібно скористатись, щоб добути водень?  Покажіть це

       а) Сu i HCl

       б) In i H2SO4

       в) Fe i H2O

Для учнів з творчим рівнем пізнавальної діяльної діяльності практикую ускладнені завдання, задачі, які вимагають системних знань .

Завдання

1. Складіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення

алюміній → алюміній оксид → алюміній хлорид → алюміній гідроксид → натрій алюмінат

2. Обчислити масу залізного купоросу FeSO4∙7H2O, необхідну для приготування 260г. розчину з часткою феруму сульфату 12%.

При проведенні хімічних диктантів організовую роботу так, щоб написавши його, діти могли відразу одержати оцінку. Робота передається на перевірку сильнішому учневі. А для прискорення цієї перевірки на дошці вивішуються таблиці з правильними відповідями. Учень відразу бачить свої помилки. Якщо ж відповідь виявилась не досить гарною, учневі пропонується покращення оцінки на наступних уроках.

   Таким чином, диференційовані навчальні завдання сприяють активізації навчального процесу, оскільки вони дають можливість з’сувати рівень кожного учня, забезпечити оптимальну індивідуальну роботу кожного.

Фронтальна форма організації  сприяє активізації усього класу, оскільки учні одночасно виконують однакову, загальну для всіх роботу. Отримані результати роботи обговорюються та узагальнюються. Учні вчаться аргументувати свої відповіді, вислуховувати чужу думку, порівнюючи її зі своєю, знаходити в ній помилки за змістом і плануванням самої відповіді.

Важливу роль мають групові форми організації уроку. Їхня суть полягає втому, що клас ділиться на кілька груп для вирішення конкретних навчальних задач. Кожна група отримує певне завдання і спільно виконує його під безпосереднім керівництвом лідера групи або вчителя. Завдання діти виконують таким способом, який дозволяє врахувати та оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи. Для цього кожен член групи виконує індивідуальну частину роботи. Потім результати роботи кожного обговорюються, сумуються.

Робота в групах ефективна при вирішені конкретних проблем. З одного боку, творча робота індивідуалізує процес пошуку істини, оскільки кожен учень намагається знайти рішення самостійно, з іншого, - обмін думками та спільна перевірка гіпотез носять колективний характер.

Щоб зацікавити дітей, щоб активізувати їх роботу на уроці, щоб допомогти осмислити новий матеріал та навчити застосовувати його в інших умовах пропоную різноманітні ігри – вправи, кросворди, ребуси, „Поле чудес”, „Щасливий випадок”, „Конкуренцію фірм”. Саме вони допомагають дізнатися більше про застосування речовин в промисловості, в побуті. Такі ігри як правило проходять під девізом „Щоб лихо подолати, його треба добре знати” (народна мудрість). Тобто завдання підбираються так щоб з однієї сторони школяр знав про шкідливий вплив на організм цих речовин, - а з іншої навчився ними правильно користуватись і відчув у них величезну необхідність. Це може стосувати сульфатної та нітратної кислоти, лугів амоніаку, нафтопродуктів, синтетичних мийних засобів. Подобається моїм учням працювати над вікторинами. Але не тільки шукати відповіді на запитання , а і підбирати ці запитання самим. Так були складені цікаві вікторини „Хімія в нашому житті”, „Горіння речовини”.

При закріпленні матеріалу активізую роботу учнів у іграх – подорожах та іграх – змаганнях, під час яких вони узагальнюють та поглиблюють свої знання. Для проведення цього виду ігор учні діляться на групи (команди), між якими йде змагання. Дана гра дозволяє вчителю, в залежності від змісту матеріалу, вводити в гру не просто цікавий матеріал, а досить складні питання навчальної програми. У цьому – її основна цінність і перевага над іншими видами дидактичних ігор. Гра лише зовні здається безтурботною. Насправді ж вона вимагає, щоб учень проявив максимум енергії, розуму та витримки. Гра може стати напруженою працею, але самостійне подолання перешкод, труднощів приносить учням величезне задоволення, викликає почуття радості.

При розробленні ігрової теми важливо переглянути різноманітні підходи до висвітлення тих чи інших питань. Це створює багаті можливості для природного здійснення всебічних міжпредметних зв’язків, сприяє встановленню зв’язку навчання з життям.

Гра сприяє формуванню учнівського колективу, пом’якшує протиріччя, які можуть виникати між учнями, що добре засвоюють програму, та „слабкими” школярами. Проведення дидактичних ігор створює сприятливі умови для укріплення товариських, дружніх стосунків між дітьми на основі взаємної поваги й допомоги. Позитивно впливають дидактичні ігри й на взаємовідносини учнів і вчителів, що також сприяє активізації навчального процесу.

Наприклад, узагальнюючи знання про хімічні реакції та їх типи, учні подорожували поїздом на таких станціях „Сполучення”, „Розкладу”, „Заміщення”, „Обміну” та закінчували подорож на станції „Ерудит”. Клас умовно поділився на три вагони: найсильніші, середні, найслабші. Якщо пасажири ІІ і ІІІ вагонів активно працюють, то вони можуть переходити в І вагон і навпаки. У кожному вагоні обирається провідник – найсильніший з групи. Начальник поїзда – вчитель.

Крім традиційних форм проведення уроків у 10 – х і 11 – х класах практикую такі активні форми навчання як уроки-конференції, уроки-лекції та уроки-семінари. Для активізації пізнавальної діяльності в урок-лекцію вводяться елементи бесіди, дискусії, короткі повідомлення учнів. Ставляться проблемні питання, експерименти, які спільно розв’язуються. Наприклад, на лекції „Електролітична дисоціація” перед оголошенням теми і мети уроку була створена проблемна ситуація. При пропусканні електричного струму через розчини електролітів з різним ступенем дисоціації, а також через через діелектрики учні спостерігають, що в одних випадках лампочках загоряється, в інших – менш яскраво. З курсу фізики учні знають, що носіями струму є електрони. Рух яких частинок в даному випадку замикає електричне коло? Чому інтенсивність світіння лампочки при пропусканні струму через різні розчини різна? На ці питання можна відповісти при вивченні теми. Тільки після цього оголошується тема і мета уроку.

Як показує досвід та опитування учнів, уроки-лекції дають змогу повніше розкрити програмовий матеріал, використати додаткову літературу, а учням краще засвоїти матеріал, зняти стресову ситуацію опитування, що має місце на звичайних комбінованих уроках.

Семінарам, як правило, передують лекції, а на наступних семінарських заняттях відбувається детальне опрацювання поставлених питань. На уроках-конференціях учні виступають з доповідями, які розкривають різні аспекти конкретної проблеми. У ході конференції вчитель може задавати учням питання з матеріалу, що вивчається, звертати їхню увагу на наочні посібники, малюнки підручника. При проведенні конференції необхідно орієнтуватися на значний обсяг матеріалу, який повинен мати велику виховну значущість, бути цікавим і доступним для самостійного вивчення учнями.

Такі уроки розвивають інтерес до предмету, науково-популярної літератури. Під час конференції навіть слабкі учні проявляють цікавість та пізнавальну активність.

Будь-яке навчання за своєю суттю – це створення умов для розвитку особистості, тому воно є розливальним. Найважливішу роль у цьому процесі відіграють стилі викладання й навчання.

Ключ до майстерності вчителя – це мікроструктура методів, технологія уроку. В повсякденній практиці вчителеві потрібні прийоми, за допомогою, яких ці методи можна використати.

Мені найбільше, подобається систематизація прийомів за уявленням Яна Каменського про три рівні навчання: спершу має працювати думка, потім - пам’ять, а відтак – рухи. А в розуміннях сучасної науки – це розуміння, засвоєння й застосування. Також для мене важливо щоб діти при вивченні нового матеріалу не тільки розуміти і засвоювати, але і знайомитися зі застосуванням тієї чи іншої речовини, бачили наявно це застосування.

Учні знають, що якщо девіз уроку: „Що я чую – забуваю. Що я бачу - пам’ятаю. Що я роблю - розумію”, то ми сьогодні будемо проводити якісь цікаві досліди. І хоч часом і виникають проблеми з реактивами, намагаюсь показати дітям як найбільше дослідів, даю можливість досліджувати їм властивості тієї чи іншої речовини, а вже потім на основі їх дослідження робити висновки про властивості речовини.

Висновки

Які б не були обрані форми та засоби активізації пізнавальної діяльності учнів, на кожному уроці намагаюсь залучити до роботи увесь клас. Ні в якому разі не ділю дітей на сильних і слабких: є просто ті учні, які сьогодні не можуть впоратися зі завданням певного рівня, а завтра – рівень буде вищий! Важливо знайти шлях до серця дитини і вести її стежиною успіху: від маленького до великого. Дитина повинна відчувати радість навчання, від того що вона може зробити те, що хоче від неї вчитель на даному етапі. Вчитель повинен вміти поставити себе на місце учня, по можливості подивитись на світ його очима і лише тоді продумати форму і методи навчання з метою активізувати роботу і зробити особистість кращою, з більш високим рівнем інтелекту.  

Література

1. Дубковецька Г.М. Формувати активну особистість – Х. Педагогічний вісник, 1(16) 2003, - 2ст.
2. Бондар Т.А. Активні форми та методи пізнавальної діяльності учнів. – К. Педагогічна майстерня, 7(19) 2003, - 2ст.
3. Л. Оріна. Гуманізація в процесі навчання. Х. Педагогічний вісник, 2(7) 1999р. – 13ст.
4. Н.М. Буринська. Хімія: Підручник для учнів 8 класу середньої загальноосвітньої школи – К. Ірпінь, 2000р.
5. Н.М. Буринська. Хімія: Підручник для учнів 9 класу середньої загальноосвітньої школи – К. Ірпінь, 2000р.

Додатки

Урок 1.

Тема: Проблеми безвідходних виробництв у металургії та     охорона довкілля.

Мета: Поглибити знання у металургії, розширити знання про отруєння живої і неживої природи в результаті без господарської діяльності людини. Показати взаємозв’язок виробництва, людини і природи. Розширити думку в учнів, що знання хімії – основа екологічної чистоти природи.

Обладнання: Географічні карти „Екологічна ситуація. Україна”, „Промисловий комплекс України”, комплект таблиць по охороні природи, плакат „Основні забруднювачі навколишнього середовища”, плакат „Основні методи захисту від забруднень”.

Тип уроку: Урок – гра „Табу”

Девіз уроку: „Жорстокість і неуцтво не думають про майбутнє” М. Реріх.

Хід уроку

1. Організація класу.

До даного уроку учні готуються заздалегідь. За тиждень до уроку, за бажанням учнів, вони поділяються на дві групи „промисловці” і „екологи”. Дітям пропонується використовувати інформацію, що стосується усієї України, але головною і ціннішою рахується по нашій Хмельниччині та м. Славута. За декілька днів до уроку з дітьми проводиться консультація – окремо для „промисловців”, окремо для „екологів”. На урок запрошені гості – еколог та замісник директора одного з місцевих підприємств. Від кожної групи представленні опоненти.

Урок розпочинається вступним словом вчителя.

Ми з вами живемо в досить складний час – час політичної, економічної та найстрашніше – екологічної кризи. За політичними та економічними проблемами наші керівники не думають про своє майбутнє, не думають про страшні екологічні умови в яких ми з вами живемо. Екологічна криза все більше нівечить природу, загинули сотні малих річок, деградують Чорне і Азовське моря, перетворюються в брудні „відстійники” водосховища, ставки та озера. З однієї сторони промисловці знаходяться в глибокій економічній кризі і з руїн піднімають такі необхідні нам фабрики та заводи, а з іншої – задихаються від промислових і транспортних забруднень міста, знищуються ліси та орні землі. Страшним мечем нависла над Україною та усім світом Чорнобильська АЕС. Смертельність населення України переважає народжуваність. Таке становище змусило Уряд України в 1992р. Визнати всю територію держави зоною екологічного лиха.

Отже, з однієї сторони промисловість працює напівсиди, з іншої – ми у зоні екологічного лиха! Що ж з нами буде, коли фабрики і заводи запрацюють на всю потужність? Де вихід? Ось проблема яку хоч і теоретично, але ми попробуємо розв’язати. Мені б хотілося б почути думки і „екологів” і „промисловців”. Оскільки, ви попередньо, виходячи зі своїх поглядів розділились на дві групи – „екологів” і „промисловців” та готували реферати за такими темами:

„Промисловці”

1. Використання кисню та повітря людиною .
2. Значення води в народному господарстві та побуті.
3. Значення металів в народному господарстві.
4. Значення заліза та його сплавів в житті людини.
5. Значення розвитку хімічної промисловості.
6. Значення алюмінію та його сплавів в народному господарстві .
7. Значення АЕС, ГЕС та ТЕС в господарстві країни.

„Екологи”

1. Основні забруднення довкілля при виробництві металів.
2. Основні забруднення довкілля при виробництві заліза та його сплавів.
3. Забруднення довкілля при виробництві сплавів алюмінію.
4. Основні забруднювачі повітря.
5. Основні забруднювачі води.
6. Шкідливий вплив на живі організми радіоактивного випромінення.

То я вас запрошую до слова.

Табу розпочинається виступами опонентів від однієї та іншої групи, яким відведено по 1хв. Під час дискусії діти наводять цікаві факти про роботу підприємств України, підприємств інших країн та підприємств Хмельниччини. „Промисловці” намагаються переконати усіх, що без їх продукції ми повернемось в кам’яний вік, а „екологи” розповідають про страшні наслідки забруднень промисловістю. Учні не тільки відстоюють свої позиції, а й висловлюють цікаві пропозиції щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми, які записують на плакаті.

„Основні методи захисту від забруднень”

До слова запрошуються гості, керівники підприємств та еколог, які розповідають і про проблеми і про перспективи, для вирішення яких вони надіються на підтримку місцевої влади, держави і, звичайно, підростаючого покоління.

ІІ. Підведення підсумків.

Оцінювання ведеться таким чином: оцінка за реферат та 1 бал за кожен виступ під час дискусії.

На завершення вчитель робить висновки, узагальнює відповіді учнів і відповідно оцінює їх.

До яких би ми висновків сьогодні не дійшли, ми  повинні пам’ятати – так продовжувати далі не можна. Ми не можемо закрити фабрики і заводи – бо повернемось у кам’яний вік. Але повинні обов’язково думати про майбутнє. Ви наше майбутнє, тож вам втілювати в життя все, що пропонуєте ви на цьому плакаті!

 А плакат наш набрав такого вигляду.

 Урок 2.

Тема: Класифікація хімічних реакцій . Реакції сполучення, розкладу , заміщення, обміну.

Мета: узагальнити знання учнів про хімічні реакції та їх типи закріпити вміння і навики у складанні рівнянь реакції різних типів, розрізняти типи  хімічних реакцій .

Обладнання : зразки правильних відповідей ; набори диференційованих завдань; зелені, сині, червоні фішки .

Тип: узагальнення та систематизація знань.

                                               Хід уроку:

І.Організація класу

     Клас поділяється на три групи –три вагони

    І .вагон –найсильніші учні , їх завдання оцінюються на 9,10,11 балів

    ІІ. Вагон – середні за знаннями учні, завдання оцінюються на 6, 7, 8 балів

    ІІІ. Вагон – найслабші учні, завдання оцінюються на  3,4,5  балів

 Учні самостійно вибирають собі  вагон і розсідаються  відповідно  за столи застелені зеленою, синьою та  червоною скатертинами. При активній роботі учням дозволяється переходити у  ІІ та І вагон  і навпаки.

  У  кожному вагоні  вибирається  провідник. Вчитель -  начальник поїзда .

Вчитель:   На дошці намальований маршрут зі станціями, де ми будемо зупинятися, щоб побільше взнати про типи хімічних реакцій, щоб узагальнити наші знання про реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. І закінчиться наша подорож на станції  „Ерудит” на якій ми підіб’ємо підсумки нашої подорожі, підсумуємо іще раз наші  знання , віднайдемо  найерудованішого. Ним може стати будь хто, але це буде достойний, той хто знає, намагається, старається і перемагає!

       Отже, вирушаємо. Прошу провідників роздати завдання.

На виконання завдання 6 хв.

І вагон. Допишіть рівняння реакції. Поставте коефіцієнти.

а) Na + Cl2 =

б) Zn + O2 =

в) Fe + S =

ІІ вагон. Вставте пропущені формули. Поставте коефіцієнти.

а) Al + ? = Al2O3

б) C + ? =CO2

в) ? + S = CuS

ІІІ вагон. Поставте коефіцієнти в рівняннях реакції.

а) Cr + O2 =Cr2O3

б) Pb + Cl2 =PbCl2

в) Mn + O2 = MnO2

На дошці відкривається плакат з правильними відповідями. Діти обмінюються за столом завданнями і перевіряють роботу свого сусіда  червоною ручкою. Провідники видають фішки тим хто виконав завдання.

Начальник: Отже ми на станції  „Сполучення”  майже усі виконали завдання. А хто не зміг, добере собі бали відповівши на запитання:

1. Що таке реакції сполучення?
2. Як називаються речовини одержані при сполученні з киснем?
3. Що таке реакція горіння?

А тепер рухаємось до станції „Розкладу”. Прошу провідників видати завдання своїм пасажирам.

На виконання роботи 6 хв.

І вагон. Допишіть рівняння реакції. Поставте коефіцієнти:

а) Fe(OH)3 = Fe2O3 + ?

б) H2O2 = ? + ?

в) CaCO3 = CaO +?

ІІ вагон. Допишіть рівняння реакцій. Поставте коефіцієнти:

а) Zn(OH)2 = ZnO +?

б) KMuO4 = K2MuO4 + MuO2 +?

в) H2CO3 = H2O + ?

ІІІ вагон. Поставте коефіцієнти у рівняннях:

а) Cr(OH)3 = Cr2O3 + H2O

б) Mg(OH)2 = MgO + H2O

в) HgO = Hg + O2.

Так, перевіряємо роботи своїх товаришів.

1. А що ж це за реакції такі розкладу?
2. Скільки речовин вступає в реакцію? А утворюється?
3. На що розкладаються молекули води при пропусканні через них електричного струму?

Начальник: Тепер, шановні пасажири, ми вже пригадали багато цікавої інформації і можемо рухатись далі до станції „Заміщення”. Прошу провідників роздати завдання. На виконання завдання 7 хв.

І вагон. Допишіть рівняння реакцій. Поставте коефіцієнти:

а) Mg + HCl = ? +?

б) Ba + HNO3 = Ba(NO3)2 + ?

в) Al(OH)3 = ? + ?

ІІ вагон. Допишіть рівняння реакцій. Поставте коефіцієнти:

а) Zn + HCl = ZnCl2 + ?

б) Al + H2SO4 = Al2(SO4)3 + ?

в) P + O2 = ?

ІІІ вагон. Поставте коефіцієнти в рівняннях реакцій.

а) Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2

б) K2O + H2O = KOH

в) Ba(NO3)2 = Ba(NO2)2 + O2.

Запитання до вас:

1. Що це за такі реакції заміщення?
2. Чи всі реакції цього типу були у ваших завданнях? А які?
3. Як добувають водень у лабораторії?

Ну, що ж молодці! Рухаємося до наступної зупинки. Але потяг затримується. В третьому вагоні поломка. Продовжіть речення і ми зможемо рухатись далі.

Реакції сполучення – це...,

Реакції заміщення – це...,

Реакції обміну – це...

(Якщо потрібно допомагають пасажирам інших вагонів).

Начальник: Наближаємось до станції обміну. Одержуйте завдання.

І вагон. Допишіть рівняння реакції. Поставте коефіцієнти. Вкажіть тип реакції. На виконання 8 хв.

а) BaCl2 + K2SO4 = ? + ?

б) MgO + HCl = ? + ?

в) P + O2 = ?

ІІ вагон. Допишіть рівняння реакцій. Поставте коефіцієнти. Вкажіть тип реакції.

а) MgO + HNO3 = Mg(NO3)2 + ?

б) HCl + KOH = KCl + ?

в) BaCO3 = BaO + ?

ІІІ вагон. Поставте коефіцієнти в рівняннях реакцій. Вкажіть тип реакції.

а) Ba(OH)2 + HCl = BaCl2 + H2O

б) Al2O3 + H2SO4 = Al2(SO4)3 +H2O

в) Fe + S =FeS.

2. Підведення підсумків.

Провідники кожного вагона підраховують кількість балів кожного пасажира, хто набрав максимальну кількість фішок. А у вас є ще одна нагода покращити свої шанси стати ерудитом. То ж :

1. Чи зустрічаються реакції сполучення в природі? Де ?
2. А реакції розкладу?
3. Які ознаки мають дані реакції?

Ну що ж. Наша мандрівка закінчилася. Ви старались і плідно працювали. Хтось отримує диплом ерудита і оцінку, а хтось тільки оцінку.

Але ця оцінка тільки на сьогодні. І хто захоче покращити свої знання, покращити свою оцінку. Я чекаю на вас, бо хоху щоб ерудитів було набагато більше.

3. Домашнє завдання.