ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ

Творчо-пошукова робота

Вчителя Липівської ЗОШ

Зарви В.В.

Лінгвістика тексту

Лінгвістика тексту – це галузь науки

Завдання лінгвістики тексту виявити і дослідити загальні закономірності побудови тексту.

Способи зв'язку речень у системі ССЦ.

Побудова ССЦ. ССЦ і абзац.

Інтонація ССЦ

Речення ССЦ поєднуються переважно двома типами зв'язку: послідовним або паралельним. Теморематичний ланцюжок при послідовному зв'язку є таким: „даним" для наступного речення є „нове" для попереднього.

Послідовний зв'язок

Д1-Н1

        ↓

         Д2 (=Н1) — Н2

                                ↓

                                 Д3 (=Н2)→ Н3

При паралельному зв'язку „дане" залишається одним і тим же.

Паралельний зв'язок

        Д1 → Н1        

Д2 (Д1)→ Н2

При послідовному зв'язку речення можуть поєднуватися між собою займенниками, синонімами, лексичними повторами. А при паралельному зв'язку речення рівноправні між собою і однаково залежать від зачину. ССЦ складається з трьох частин: зачину, середньої частини і кінцівки. Зачин передає ключову думку. У ССЦ зачин - автосемантичне речення. Зачин групує навколо себе інші речення, підпорядковуючи їх собі. Середня частина складається з кількох речень, пов'язаних зачином і послідовним або паралельним зв'язком. Кінцівка висловлює висновок.

Між ССЦ і абзацом немає тотожності. ССЦ може бути частиною абзацу і може членуватися на кілька абзаців.

        В інтонаційному відношенні ССЦ є закінченим цілим. Між ССЦ робиться глибока пауза. Рамочні речення, тобто зачин і кінцівка вимовляються повільніше, піднесеніше або напруженим тоном, ніж речення середньої частини. „Нове" в кожному реченні виділяється логічним наголосом.

Способи зв'язку речень у системі ССЦ

1. Послідовний зв 'язок

Рідна земля (уривок)

За канавою, якою обведений ліс, за кущами ліщини росли сосни. На їхніх високих струнких стовбурах мерехтливо заіскрилися світлячки. Це палахкотіли крапельки свіжої живиці, її густий і тягучий, наче клей, запах лився в груди. Пахло невидимою папороттю, що цвіте лише в народних переказах, і тому з сивої давнини й дотепер її цвіт є свідченням людської долі й щастя (За Б. Харчуком).

Д1-Н1

        ↓

         Д2 (=Н1) →Н2

                                ↓

                                 Д3 (=Н2) → Н3

2. Паралельний зв'язок

Київ (уривок)

Київ, сивий граде старого Кия. Златоглавий, білостінний велетень. Вознісся ти накручах придніпровських дужим богатирем. Підпираєш високе небо широкими плечима. Світиш світлом ясним любові і величі. Довкола себе сієш слово мудрості і знання. Увесь ти ніби зітканий із ниток сонця, зелені дібров і глибокої сині неба, із світлих земних радостей і чорних земних печалей. У тобі - слава і могуть минувшини. У тобі - сила й наснага для грядущого. У тобі - життя і гордість багатьох поколінь, що відійшли у вічність. Але вони залишили зерна своїх дум, своєї любові, своєї праці - у тобі. Златоглавий граде, ти скроплений кров'ю їхньою. (За Р.Іванченко).

        Д1 → Н1        

        Д2 (Д1)→ Н2

Комунікативне членування речення. Поділ на “дане” і “нова”.

Типи мовлення. Зв'язність тексту

( перший текст розібраний для прикладу )

ВІЙСЬКО САГАЙДАЧНОГО

(розповідь)

Скликав(н.) Петро(д.) Сагайдачний на майдан усіх новачків, оглядав(н.)  кожного, до кого хто вдався, ділив(н.) на сотні та наставляв(н.)  їм старшину. Так розпочалося(н.)  навчання(д.) воєнного ремесла на Січовім майдані.

Усі(д.) мусили(н.)  навчитися нести пішу і кінну службу, стріляти(н.)  з мушкетів, орудувати(н.)  шаблею і списом, кидати(н.)  на віддаль ножами. Кожна сотня(д.) мала(н.) своїх розвідників. Окремо вибирав(н.)  Сагайдачний(д.) кремезних людей з добрим зором на гармашів. Прагнучи спосіб воювання поліпшити, він(д.)  вигадав(н.) скорострільний рушничний бій.

У недовгім часі став(н.) Сагайдачний(д.) душею усієї Січі. Всі(д.) його поважали(н.), наче самого кошового. Старі(д.) козаки говорили(н.), що за їхньої пам'яті такого запорожця на Січі не було, Йому пророкували(д.), що кошовим(н.)  буде.

Полководець(д.) своєю важністю не величався(н.), бо знав(н.), що цього козаки не люблять. Старшині він(д.) уступався(н.), давав(н.)  їм зразок слухняності і говорив(н.), що все робить(н.) для добра і слави січового товариства.

Молоді(д.) сотні Сагайдачного робили(н.) вправи, мов на шнурочку. Він(д.) склав(н.) різні команди, Знаки сурмою і ракетами, котрими можна було порозумітися в полі. Рівно йшли(н.) до бою кінні и(д.) піші, рівно на команду похилялися(н.)  списи(д.), добувалися(н.)  і підносилися(н.)  шаблі (д.). В скорім часі із сірої юрби втікачів Сагайдачний(д.) витворив(н.)  справжнє вишколене військо.

( За А. Чайковським, 185 слів )

Актуальне членування речення

Нове— містить у собі основний зміст повідомлення і є комунікативним центром висловлювання.

Дане— служить для зв'язку речень у тексті.

Існує прямий і зворотній порядок СЛІВ у реченніо При прямому порядку слів перше стоїть «дане», а потім— «нове», а при зворотньому— спочатку «нове», а потім—«дане».

Незабудка

(Твір-опис квітки у науковому стилі)

Незабудка—рід рослини шорстколистих. Багато- або однорічні трави з суцільними довгастими листками. Квіти правильної форми, блакитні, зібрані в завиток. Плід складається з чотирьох трикутно-яйцевидних блискучих горішків. Відомо сорок видів, в Україні зустрічається дев'ятнадцять.

Важливим завданням лінгвістики тексту є дослідження особливостей типів мовлення.

Типи мовлення, їх особливості,

будова висловлювання даного типу

* * *

Важливим завданням лінгвістики тексту є дослідження особливостей типів мовлення. Розповідь, опис та міркування (роздум) сформувалися в мові для передачі різних типів смислового значення. Нижче наведена таблиця дає більш-менш повну характеристику типів мовлення.

* * *

Тема: це сукупність змісту мікротем (те що говориться в тексті)

Ідея: це комунікативна мета тексту, тобто для чого створений текст.

Лінгвістичний аналіз тексту.

Послідовність лінгвістичного аналізу тексту.

1. Визначити тему і головну думку тексту.
2. Визначити иідтеми тексту в процесі складання плану.
3. Визначити стиль тексту й поєднані в ньому типи мовлення, основний і допоміжні елементи (інаприклад: художній з елементами опису та інші), виділити фрагменти з типовим значенням (наприклад: розповідь, опис, міркування), з'ясувати структуру речень таких фрагментів: "дане" і "нове.