ГЕРОЇ СОКАЛЬЩИНИ
Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай – всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!
Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За той біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
А мене за це ворог безжалісно вбив.
Не жалій, моя нене, що я не вернуся.
Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!
СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!
Сокальський край багатий славними козаками, мужніми чоловіками, відважними воїнами. У час, коли Україна виборює свою волю й незалежність, свою цілісність і єдність, сокальці не стоять осторонь. З перших днів проведення антитерористичної операції тисячі наших мужніх земляків відстоюють свободу власної держави. Вони гідно несуть службу у лавах Збройних Сил та Національної гвардії України, у прикордонних військах, добровольчих формуваннях. Нам є ким пишатися. Та, на жаль, і є за ким сумувати.
13 січня в Сокалі з почестями похоронили учасника Євромайдану,
Героя Романа Лагно.
На похорони, крім найближчої родини, прийшло багато сокальчан, знайомих та друзів Романа.
9 січня близько 12 години 30 хвилини під час виконання бойового завдання в зоні АТО, на околиці селища Станиця Луганська (Луганська область) особовий склад батальйону оперативного призначення військової частини 3066 Північного ОТО потрапив у засідку, вчинену незаконним збройним формуванням. Під час бойового зіткнення атаку вдалося відбити. У ході бою героїчно загинуло двоє та поранено 14 військовослужбовців. Загинув наш земляк - старший солдат резерву Лагно Роман Іванович - старший кулеметник 2 роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення військової частини 3066 Північного ОТО.
Роман Іванович Лагно народився 19 липня 1977 року у селі Волиця Сокальського району в родині української інтелігенції – роду Варваричів. З дитинства дідусь та бабуся вчили внука патріотизму та любові до Батьківщини. Роман закінчив Сокальську середню школу №2.
Проживав у Сокалі. Працював на газокомпресорній станції.
З перших днів Революції Гідності Роман Лагно був на Майдані десятником 10 Сокальської сотні Самооборони. 18 лютого 2014 р. з бою беркутівцями і тітушками отримав поранення в область лівого ока. На щастя, око вдалося врятувати. Після Майдану Роман пішов воювати в рядах Національної гвардії на східні кордони України, захищаючи її цілісність та сувернітет. Був справжнім патріотом...
Без батька залишився син – одинадцятирічний Олексій, брат, сестра, батько, мати, бабуся, дідусь та велика родина.
ОСЬ КІЛЬКА СЛІВ ПРО ЩЕ ОДНОГО НАШОГО ГЕРОЯ, ЯКИЙ ПРИБУВ НА СОКАЛЬЩИНУ В ОСТАННЮ РОТАЦІЮ!!!
16.01.2015 р. на бойовому посту поблизу села Мар'їнка, Донецької обл. трагічно загинув житель села Свитазів, Сокальського р-ну Андрій Костенецький.
Костенецький Андрій Ігорович народився
20 листопада 1983 року у с. Свитазів Сокальського району Львівської області. Батько, Костенецький Ігор Васильович, був учителем Ільковицької середньої школи, мати, Костенецька Надія Степанівна, працювала на Сокальському заводі хімічного волокна. Дідусь, Костенецький Василь Максимович, обіймав посаду директора Ільковицької середньої школи, бабуся, Костенецька Євгенія Степанівна, працювала вчителем початкових класів цієї ж школи.
Коли хлопчику було 5 років, трагічно загинув його батько.
Андрій освітуздобув в Ільковицькій середній школі, після закінчення якої вступив у Сокальський ліцей. Далі була служба в армії. Згодом працював на меблевій фабриці.
26 серпня 2014 року він був призваний Сокальсько-Червоноградським ОРВК на військову службу за мобілізацією. Захищав мир і спокій рідної країни на блокпостах Донецької області. 16 січня на бойовому посту в с. Мар’їнка Андрій трагічно загинув як військовослужбовець відділення логістики оперативно-бойової прикордонної комендатури кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
У нього залишилась мама...
На знак скорботи за загиблим новітнім українським героєм Андрієм Костенецьким у Дні жалоби на Сокальщині приспустили Державний Прапор України із траурною стрічкою на адміністративних будівлях органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та закладів, державних підприємств, установ, організацій на території району.
Вічна Пам'ять...
Герої не вмирають!!!
Героям Слава!!!
Молімося Богу і благаймо щиро...
за прощення і мир у всій землі...
Прости нас Боже, прости провини...
любов у людськім серці запали...
Вічна пам'ять.... низький уклін Героям України!!!