Фізична агресія
Побиття, напади – 2
1.На Львівщині чиновник пошкодив журналісту камеру
21.04.2015 21 квітня у місті Дубляни Львівської області на громадського активіста, позаштатного журналіста юридично-правового видання “Дорожній контроль Львів” Івана Горбаля напав член виконкому Дублянської міської ради Андрій Хрущ, намагаючись вибити відеокамеру, в результаті чого її пошкодив. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.
Журналіст фіксував на камеру ситуацію про те, що мер міста Дубляни Василь Попович не здійснює прийом громадян, як це зазначено в його розкладі. Напад стався в ході фіксації цієї ситуації.
Як повідомив Іван Горбаль кореспонденту ІМІ, він прийшов на прийом до мера м. Дубляни. Не зважаючи на те, що в розкладі мера були зазначені приймальні години з 8.30 до 13.00 і було багато відвідувачів, він прийняв кількох людей, а потім залишив робоче місце. За словами секретаря, які потім підтвердилися, міський голова поїхав робити кардіограму. Коли ж очільник Дублян повернувся до робочого приміщення, прийом він не продовжив. Журналіст почав знімати ситуацію на відео, записувати коментарі людей, що чекали на мера і зафіксував той факт, що Попович повернувся, але не заходить до приміщення.
Супутники мера звернулись до журналіста з питанням, хто його уповноважив вести зйомку, на що Горбаль показав журналістське посвідчення. Один з чоловіків здійснив на журналіста напад, пошкодивши його камеру. За словами постраждалого, за допомогою свідків інциденту було встановлено особистість нападника – ним виявився член виконкому Дублянської міської ради Андрій Хрущ.
Горбаль повідомив, що того ж дня ним написано заяву до правоохоронних органів про напад та перешкоджання журналістській діяльності. Міліцією вже ведеться робота по опитуванню свідків. Постраждалий повідомив, що за його даними, у своїх свідченнях мер зазначив, що не бачив, як хтось ламав журналістові камеру.
Ще раніше Іван Горбаль мав інцидент з міським головою Дублян. Як повідомляв Zaxid.net, на початку березня 2015 року Іван Горбаль був причетний до того, що працівники ДАІ затримали мера Василя Поповича, що керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Саме Горбаль викликав правоохоронні органи на місце пригоди. В коментарі кореспонденту ІМІ активіст зазначив, що не виключає того, що міський голова має з ним особисті рахунки.
2. Під Києвом напали на журналістів "Наших грошей", які знімали сюжет про заступника Авакова
28.04.2015 28 квітня у селі Лісники Київської області невідомі напали на знімальну групу програми журналістських розслідувань “Наші гроші” (телеканал ЗІК), повідомляє Радіо Свобода.
Журналіст Надія Бурдей і оператори Михайло Шелест і Рустам Рашидов готували сюжет про будівництво у лісі будинку, який може належати родині заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. На території земельної ділянки, де зводиться будинок, журналісти зафіксували машину Toyota з державними номерами АА5555АІ, яка належить дружині Сергія Чеботаря – Варварі.
До журналістів під'їхав автомобіль марки “Фольксваген” без номерних знаків. З нього вийшли троє чоловіків і силою забрали камеру з відеозаписом. Після чого зникли.
Журналісти впізнали в одному з нападників людину, з якою вони спілкувалися раніше і якого вони бачили на території будинку. Журналісти викликали міліцію. Складено протокол.
“Ми знімали сюжет про Чеботаря. За нашою інформацією, його дочка отримала земельну ділянку на території заповідного лісу. Ми розмовляли з місцевими жителями, які довго з цим борються, з вирубкою лісу. Ми приїхали дізнатися, хто вирубує ліс. Побачили на території машину, яка зареєстрована на дружину Чеботаря. Коли ми почали знімати ділянку і номери машини, до нас під'їхав автомобіль, з якого вибігли троє чоловіків і силою забрали камеру”, – розповіла журналістка ЗІК Надія Бурдей.
У свою чергу Сергій Чеботар заявив, що в нього нема будинку у Лісниках. “Ця інформація не відповідає дійсності. У мене немає будинку у селі Лісники Київської області. Все нерухоме майно внесено мною у декларацію. Іншої власності у мене немає”, - йдеться у заяві Чеботаря, оприлюдненій на сайті МВС.
“Обурений інформаційними провокаціями проти мене та моєї родини! Припиніть брехати та маніпулювати! Розумію бажання негідників дискредитувати команду міністерства, що взяла жорсткий курс на боротьбу з корупціонерами. Розумію, що заважаємо Льовочкіну та компанії, куплених і обслуговуючих їх політиків. Але майте ж совість”, - заявив Сергій Чеботар.
Як зазначили в міліції, за вказаною адресою, де начебто знаходиться будинок Сергія Чеботаря, для перевірки інформації виїзжала слідчо-оперативна група Києво-Святошинського райвідділу міліції та прокуратура.
Заяву Чеботаря прокоментував керівник програми “Наші гроші” Денис Бігус: “Заступник Авакова Чеботар заявив на офіційному сайті МВС, що нерухомості в Лісниках у нього немає, а ми проект Льовочкіна. Питання: коли ми принесемо йому документи, спробує він їх зжерти?”.
Також він додав, що у них є відео нападника, автомобіль нападника і частина його номера.
За словами Бігуса, будинок заступника міністра Сергія Чеботаря побудований в заповідній зоні на околиці села Лісники.
Погрози, залякування – 7
1.Журналістам "2+2" продовжують погрожувати. Прокуратура бездіє
01.04.2015 На адресу журналістки каналу “2+2” програми журналістських розслідувань “Люстратор 7.62” Ірини Матвієнко продовжують надходити погрози через сюжети про розслідування земельних афер у селі Рожівка (Броварський район, Київська область). Про це повідомив шеф-редактор програми “Люстратор 7.62” Владислав Сидоренко, повідомляє Телекритика.
За його словами, скарги телеканалу до прокуратур різного рівня не дали ніякого результату і були переслані до Броварської міжрайонної прокуратури.
Нагадаємо, у лютому у селі Рожівка Київської області під час проведення журналістського розслідування знімальною групою програми “Люстратор 7.62” телеканалу “2+2” щодо зловживань голови Рожівської сілької ради Софії Величенко, місцевий депутат, чоловік голови села Леонід Величенко – напав на знімальну групу телеканалу - відібрав камеру в оператора та особистий мобільний телефон журналістки Ірина Матвієнко.
На виклик журналістів прибули працівники Броварського міськрайонного відділу міліції та склали протокол, однак протягом місяця після інциденту жоден з винних так і не був притягнутий до відповідальності. Згодом депутат звинуватив журналістів, що вони самі на нього напали.
Як повідомив журналістам прокурор Броварської міжрайонної прокуратури Роман Олефіренко, заяву про напад на знімальну групу каналу “2+2” було зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Проте немає рішення прокурора Київської області на дозвіл почати розслідування дій депутата сільради. Чому обласна прокуратура зволікає з таким рішенням, міжрайонний прокурор не знає: “По закону про статус депутатів місцевих рад повідомлення про підозру може підписати тільки прокурор області. Щось вони там теліпались-теліпались…”.
Через кілька днів після інциденту у селі Рожівка особи у камуфляжі на чолі з активістом однієї з волонтерських організацій Броварів Віталієм Корнетом прибули до київського офісу каналів групи “1+1 медіа”. Чоловіки у камуфляжі, які, можливо, мали присобі зброю, вимагали від каналу “змінити редакційну політику” і погрожували блокуванням його роботи.
Після отриманих погроз група “1+1 медіа” звернулась з офіційною заявою до Генерального прокурора України Віктора Шокіна та до Військової прокуратури України з вимогою розібратись у ситуації, знайти та покарати винних, а також з'ясувати, хто саме чинить тиск на телеканал у зв'язку з проведенням розслідування земельних оборудок в селі Рожівка.
Як повідомив Владислав Сидоренко, поки що немає ніякої реакції прокуратури на протизаконні дії депутата сільради, погрози журналісту і телеканалу “2+2”. “Прийшла відповідь з Генеральної прокуратури. Вона геніальна, як завжди. Нічого не змінюється. Суть у чому - вони направили наші заяви назад в Броварську міжрайонну прокуратуру і поставили, нібито, на свій контроль. Прийшла відповідь з військової прокуратури. Сенс відповіді - спустили наші звернення до Броварської міжрайонної прокуратури”, - сказав шеф-редактор програми.
Реакція Броварської міжрайонної прокуратури, за його словами, відома: повідомлення про підозру місцевому депутату може підписати тільки прокурор Київської області, а він з невідомих причин каналу цього не робить.
За словами Сидоренка, за відсутності реакції прокуратури чоловік голови сільради і за сумісництвом депутат, директор комунального підприємства загрожує героям програми, які виступили очевидцями, розповіли про зловживаннями влади. “Один з героїв навіть покинув село, тому що побоюється за своє здоров'я. Тобто загрожують не тільки журналістам. Виходить - є голова села, її чоловік. Це царі, які настільки втратили землю під ногами, що дозволяють собі приїжджати в Київ з людьми у військовій формі і погрожувати телеканалу. Цей нонсенс просто”, - зазначив він.
У журналістів програми склалося враження, що прокуратура спускає цю справу на гальмах. “Нікого з правоохоронців не цікавить факт, що голова села їздить на "Вольво" за 1,5 млн гривень. А тепер, вони дозволяють приїжджати в Київ і погрожувати загальнонаціональному телеканалу. Ми говоримо про антикорупційне бюро, міркуємо про боротьбу з чиновниками вищого рангу. Та наша система, уже місяць, з усіма задокументованими фактами на камеру, нічого не може зробити з головою села!”, - зазначив Владислав Сидоренко.
2. Газета колишнього регіонала на Черкащині погрожує журналісту «голівонькою об асфальт»
07.04.2015 Черкаському журналісту, кореспонденту "Газети по-українськи", позаштатному кореспонденту видання "Дзвін" Юрію Стригуну погрожують на шпальтах газети "Рідна земля".
Видання належить колишньому регіоналу Олександру Короткову. У останньому номері тальнівської газети "моделюють" ситуацію, як Стригун може "раптово перечепиться через прутик і вдариться голівонькою об асфальт", - пише видання "Знай".
"За останні три роки я зробив кілька розслідувань з приводу діяльності Олександра Короткова. Колишній заступник Партії регіонів у обласній раді був призначений на один з найбільших хлібокомбінатів України у Черкаській області, довів його до банкрутства і сам приватизував. Тепер його газета перейшла до відкритих погроз", - розповів Стригун "Знай".
У статті в "Рідній землі" йдеться про незалежного журналіста, який своїми статтями про приватизацію Тальнівського хлібокомбінату відлякує інвесторів та вставляє палиці в колеса власникам.
"Пан Стригун має стільки "друзів" в районі, що абсолютно не матиме ніяких підстав, коли раптом перечепиться через черговий "прутик" в Тальному і вдариться своєю голівонькою об не покладений на тому місці асфальт, звинувачувати в тому Комбінат чи Депутата. Це абсолютно не погроза, боронь Боже! Просто, ми моделюємо ситуацію, коли "абсолютний поборник правди" , отримавши черговий струс мозку – у тому числі і від своїх "друзів" чи "Інвесторів" - звинуватить в тому знову Комбінат хлібопродуктів", - пише Злоба Денний у газеті, яка вийшла в друк 1 квітня цього року.
За словами самого Стригуна, офіс газети розташований на території хлібокомбінату, а директор підприємства Олександр Коротков безпосередньо фінансує друк видання. Сам депутат Черкаської обласної ради відмовився коментувати "Знай" свою причетність до "Рідної землі". Через своїх помічників він переказав, що згоден у приймальний день зустрітися для розмови, спілкуватися ж по телефону відмовився.
"Такі відверті формулювання можна сприймати як явний тиск на журналіста та свободу слова. ЗМІ мають максимально поширити цю новину, бо після таких прямих погроз журналіст може припинити свою діяльність суто з міркувань власної безпеки", - сказав "Знай" юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний.
Проте, сам Юрій каже, що планує продовжувати розкривати діяльність Короткова та махінації навколо хлібокомбінату.
"Заяву до міліції я вже подав, зараз віддам також у прокуратуру. Зброї в мене немає, тому більше ніяк захищати себе я не зможу. Але мова іде про мільйонні оборудки, тому зупинятися я не буду", - вважає Стригун.
Олександр Коротков народився у Донецьку, там же почав свою професійну діяльність. З 2001 року керував комбінатом "Хліб України" у Сумах, з 2005 року – аналогічним державним підприємством у Тальне Черкаської області. Із середині 2000-их Коротков став депутатом обласної ради від "Партії регіонів", зараз – від групи "Гідність". В квітні минулого року місцеві журналісти зняли депутата прямо у приміщенні обласної ради із телефоном за 150 тисяч гривень із рубінами та золотим корпусом.
3. У Києві невідомі "замінували" "Радіо Вести"
11.04.2015 У Києві увечері 11 квітня була евакуйована редакція “Радіо Вести” через повідомлення про мінування. Вибухотехніки та кінологи шукали вибухівку, якої знайдено не було, повідомляє “Вести”.
Повідомлення про мінування надійшло на телефон 102 близько 19.00. За інформацією міліції, невідомі звернулися до перехожого з проханням сказати, що в 20.00 в редакції радіостанції станеться вибух.
Правоохоронці вже затримали і допитують у Дніпровському РВВС людину, яка телефонувала щодо мінування.
В приміщенні радіостанції провели огляд приміщення. Вибух о 20 години не відбувся.
4. Херсонський журналіст заявив, що "Правий сектор" пообіцяв організувати йому повістку через критичний матеріал
17.04.2015 Журналіст інтернет-видання “Херсонські вісті” Євген Приходько повідомив, що йому погрожував координатор “Правого сектора Херсон” Дмитро Семен через матеріал журналіста від 15 квітня “Хто поверне “Правий сектор” у правове поле?”. У матеріалі йдеться про те, що “Правий сектор” порушує законодавство України, пересуваючись по Херсону на машині без номерних знаків.
За словами Приходька, координатор “Правого сектору” пригрозив йому, що посприяє тому, аби журналіста мобілізували, коли той повернеться до України з Польщі.
“Написав мені сьогодні (16 квітня - ред.) в приватні повідомлення координатор “Правого Сектора Херсон” Дмитро Семен. Учасник руху обурений моїм вчорашнім матеріалом про те, що машина організації порушує ПДР, пересуваючись по Херсону без номерів”, - написав журналіст на своїй сторінці у Фейсбук.
Приходько вважає, що оцінку таким діям мають дати правоохоронні органи. “Однак, як кажуть в самому "ПС", вони "порішали" це питання з ДАІ. Тепер, як я зрозумів, вирішили "повирішувати" це питання зі мною - якимись міфічними повістками на кордоні або в аеропорту, роботою водієм у самого керівника херсонського осередку і т.д. Активіст "ПС" комусь віддає команди, щоб в СБУ був якийсь запит по мені... Пораду цю потрібно прийняти хоча б в ключі того, що мова йде про матеріал в ЗМІ”, - зазначив Приходько.
5. Екс-депутат погрожував розправою черкаському журналісту
17.04.2015 17 квітня екс-депутат Черкаської міськради Андрій Ковальчук погрожував розправою журналісту телеканалу “ВІККА”, автору програми “Провокація” Валентину Чернявському та членам його сім’ї.
За словами Чернявського, причиною погроз став останній випуск "Провокації". В ньому йшлося про конфліктну ділянку в черкаському мікрорайоні "Дахнівка", яку через судову тяганину тривалий час не прибирають, повідомляється на сайті “ВІККА”.
“Щойно (17 квітня - ред.) телефонував колишній депутат міської ради Андрій Ковальчук (причетний до фірми “Агро-Поліс”, з якою міська рада розірвала договір на оренду прибережної смуги) та погрожував прямою розправою мені та моїй сім'ї. Писатиму заяву до міліції”, – повідомив Чернявський на своїй сторінці у Фейсбук.
“Коли у вівторок (14 квітня - ред.) я знімав програму, представник фірми Борис відмовився давати коментар на камеру, сказавши лише кілька слів телефоном. Сьогодні (17 квітня - ред.) до мене потелефонував невідомий номер. Чоловік заявив, що я не мав права говорити, що його дружина – директор фірми – в розшуку. Я пояснив, що це – слова заступника міського голови, який надав про це документи. Опісля три хвилини він нецензурно кричав із погрозами. Виявилося, що це – Андрій Ковальчук”, - цттує сайт "ВІККА" Чернявського.
На сайті “ВІККА” зазначається, що Андрій Ковальчук у 2010 році став депутатом Черкаської міської ради від "Фронту змін", але згодом перейшов до Партії регіонів.
В коментарі ІМІ Валентин Чернявський повідомив, що 20 квітня він написав заяву про погрози в Придніпровський райвідділ міліції м.Черкаси, але не знає, чи було порушено кримінальне провадження.
6. У Харкові невідомий погрожував журналістці, порадивши, "не лізти туди, куди не треба"
17.04.2015 17 квітня у Харкові невідомий чоловік погрожував голові Харківського осередку Незалежної медіа профспілки України (НМПУ) та журналістці-розслідувальниці інтернет-порталу “СтройОбзор” Ользі Вдовенко через її професійної діяльності. Про це повідомляється на сайті НМПУ.
Увечері журналістка поверталась додому, де на неї у під’їзді будинку чекав невідомий чоловік. Він сказав, що знає, де вона мешкає разом з дитиною. До того ж невідомий погрожував: “Краще б ти більше не лізла туди, куди не треба”.
Наступного дня журналістка звернулась до Салтівського районного відділку міліції із заявою. Проте, зазначає НМПУ, у відомстві справу не внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та порадили постраждалій звернутися до дільничного.
Журналістка пов’язує ці погрози зі своєю професійною діяльністю. На регіональному міському інтернет-порталі вона пише матеріали про будівництво, економіку міста, рішення міськради з питань землевідводів та можливі корупційні схеми в цій сфері.
За словами старшого юрисконсульта НМПУ, адвоката Олександра Тарасова, міліція протягом доби мала відкрити провадження за статтею 171 Кримінального Кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та внести справу до ЄРДР, або впродовж наступної доби обґрунтувати причини відмови ставити цю справу на облік.
“Бездіяльність міліції в частині розслідування злочину щодо журналістської діяльності має бути оскаржена до прокуратури. Ольга Вдовенко планує написати скаргу до районної прокуратури, а ми від імені НМПУ – до Генеральної прокуратури України. У дільничного немає оперативних можливостей у розслідуванні цієї справи. Такі порушення з боку міліції не можна залишати без уваги. Адже, сьогодні погрози, а завтра – вбивства”, – наголосив Тарасов.
7. У Каховці "Правий сектор" влаштував розборки з журналісткою через її пост у Фейсбук
30.04.2015 У Каховці Херсонської області 30 квітня бійці “Правого сектора” влаштували розборки з головною редакторкою видання "Каховські новини" Ганною Садовою. Про це повідомляють Херсонські вісті з посиланням на допис журналістки у Фейсбук.
“Сьогодні в Каховку приїздили чоловік 15 з Правого Сектора. На сесії вони присутні заради питання по банкомату “Ощадбанку Росії”, встановленого у виконкомі, а після - влаштували маленькі розборки зі мною”, - написала вона.
За її словами, при виході з виконкому 15 чоловіків у військовій формі її оточили і вимагали пояснити пост у Фейсбуці. Як зазначають Херсонські вісті, 26 квітня Садова опублікувала пост у Фейсбук, в якому написала, що цивільні активісти, такі як місцевий “Правий сектор”, не мають морального права носити військовий камуфляж.
“За мене заступилися міські депутати, які якраз виходили з виконкому. Наскільки я знаю потім була розмова на підвищених тонах, але загалом і в цілому ніби як знайшли шлях до вирішення проблеми. Ну мені так у всякому разі потім розповіли”, - написала журналістка.
В коментарі ІМІ Ганна підтвердила, що конфлікт виник через її пост у Фейсбуці про “Правий сектор”. 1 травня вона опублікувала цей пост у газеті “Каховські новини” під назвою Камуфляж - атрибут армії, а не інструмент для понтів.
“Вони мене оточили, чоловік 20, і почали з'ясовувати стосунки. Питали, що я хотіла сказати цим матеріалом і що “стаття дуже погана”, “як я могла” і так далі. При спробі вирватися з оточення, члени “Правого сектора” застосували силу. Не знаю, чим би все закінчилося, якби за мене не заступилися наші депутати”, - розповіла Ганна.
Як повідомляв ІМІ, журналіст інтернет-видання “Херсонські вісті” Євген Приходько повідомив, що йому погрожував координатор “Правого сектора Херсон” Дмитро Семен через матеріал журналіста від 15 квітня “Хто поверне “Правий сектор” у правове поле?”. У матеріалі йдеться про те, що “Правий сектор” порушує законодавство України, пересуваючись по Херсону на машині без номерних знаків.
За словами Приходька, координатор “Правого сектору” пригрозив йому, що посприяє тому, аби журналіста мобілізували, коли той повернеться до України з Польщі.
Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1
1.У Костянтинівці невідомі побили вікна у редакції газети "Провінція"
27.04.2015 У місті Костянтинівка (Донецька область) вранці, 27 квітня, колектив газети “Провінція” виявив побиті вікна у приміщенні, де працює редакція. Про це написав на своїй сторінці в Фейсбук кореспондент газети Володимир Березін, повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.
“Зранку прийшли в редакцію - десять стекол у 3 вікнах розбиті! Наші плакати антисепарськи з дверей здерті. Якщо минулого року в той же час вони розбили вікна позаду будівлі, де темрява, то зараз прямо на фасаді, де є світло та камери спостереження. Але у квітні 2104 року били та палили всі проукраїнські ЗМІ”, - написав Березін.
Також Березін додав, що вже тиждень сайт газети атакують та намагаються взломати. “Наш серевер у Німеччині підтвердив DDoS-атаку”, - написав він.
Як повідомляв ІМІ, уночі 22 квітня 2014 року у місті Константинівка (Донецька область) невідомі закидали офіс місцевої газети “Провінція” пляшками з займистою речовиною, унаслідок чого виникла пожежа і пошкодила майно редакції.
Редактор “Провінції” Михайло Разпутько зазначив, що редакція пов’язує напад з журналістською діяльністю. Напередодні підпалу до редакції зателефонував невідомий чоловік і застеріг від написання про “ДНР”.
Крім того, він повідомив, що раніше на проросійському мітингу активісти закликали спалити “Провінцію”, не купувати газету.
Журналіст газети Володимир Березін змушений переховуватися через погози так званих тітушок.
Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 2
1.В Ізмаїлі спалили вже третю автівку редактора сайту "Инфоречье"
15.04.2015 15 квітня в Ізмаїлі Одеської області унаслідок пожежі згорів автомобіль “Нива”, який належить головному редактору ізмаїльського сайту “Инфоречье” Станіславу Тугаю. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.
Водночас, як повідомляється на сайті ГУ ДСНС України в Одеській області, 15 квітня в 4:34 в службу порятунку “101” міста Ізмаїл надійшло повідомлення про те, що по вул. Мічуріна, на відкритій території виникло загорання легкового автомобіля “Нива”.
Рятувальники ліквідували загоряння на площі 3 квадратних метри. В результаті пожежі пошкоджено два поруч розташованих автомобілі: ВАЗ-2108 і ВАЗ-21063. Загиблих і постраждалих немає.
Це вже третя автівка Станіслава Тугая, що пострадала аналогічним способом.
Як повідомив ІМІ Станіслав Тугай, сьогодні він зустрічався із начальником міського відділу міліції підполковником Олександром Хорвинським. Під час зустрічі міліціонер виказав версію, що вони мають підозру, що Тугай самостійно підпалює автівки, щоб зробити резонанс навкруги своєї персони.
Сам же журналіст пов’язує інцидент із своєю професійною діяльністю. Більш того, за його словами, міліціянти через спільних знайомих “попереджають” його про те, що якщо він не зупиниться, то підпали будуть і надалі продовжуватися.
Як повідомляв ІМІ, 11 грудня 2014 року в Ізмаїлі (Одеська область) головному редактору місцевого інтернет-видання “Инфоречье” Станіславу Тугаю невідомі підпалили автомобіль після оприлюднення фактів корупції з боку місцевої влади.
Редакція видання заявила, що даний злочин прямо пов'язаний з виконанням журналістом професійних обов'язків і вважає, що до цього причетний мер міста. І проблеми у Туги і у видання почалися з того моменту, як він оприлюднив редакцією факти корупції з боку міського голови та його першого заступника.
29 січня 2015 року Станіславу Тугаю невідомі вдруге підпалили автомобіль. Ці події Тугай пов’язує із своєю журналістською діяльністю. За його словами, в той самий день, коли йому підпалили автомобіль, у нього стався конфлікт з місцевим суддею через критичну замітку про суддю.
По кожному випадку було відкрито кримінальне впровадження, але винних у цих злочинах знайдено не було.
2. У Чернівцях обікрали автівку журналіста
19.04.2015 Вночі 19 квітня у журналіста програми «Народного контролю», власкора СТБ Івана Гончарюка обікрали автівку, забравши технічний паспорт, відеореєстратор та робочу флешку. Як повідомив у Фейсбуці журналіст, на флешці, яку вкрали, містяться документи для розробки серйозних тем, а реєстратор фіксує не тільки відео, але й розмови.
“Дійсно, близько о півночі, я припаркував авто біля будинку, за півгодини після того, спрацювала сигналізація, за кілька хвилин підірвався з ліжка, одягнув штани, глянув у вікно, нікого не побачив (чи то був сонний, чи то через власну неуважність розбитого вікна не помітив, так як вуличне освітлення вимикають). Вранці... коли глянув ближче, побачив дивну штуку. Посвідчення водія залишили, гроші як лежали на видному місці, там і залишились, посвідчення, кредитки, паспорт все на своїх місцях, єдиним, що сперли, то техпаспорт, робоча флешка і реєстратор. Думаю, що то збіг обставин, але на флешці було купа документів для розробки серйозних тем, реєстратор фіксує не тільки відео, але й розмови. Тому для мене це досить дивне пограбування, складаю ще ряд дивних співпадінь останнього часу й починаю собі задумуватись....”, - написав Іван Гончарюк.
Як повідомив Іван Гончарюк регіональному кореспонденту ІМІ в Чернівецькій області, він не задумувався, чи пов’язано це з журналістською діяльністю. Але почав згадувати, як за тиждень до інциденту мав конфлікт з невідомими на дорозі, які його переслідували. Окрім того, у журналіста викликає подив, що злодії не взяли права, інші документи, які були на видноті, магнітолу, а забрали флешку, яка була схована під кермом та відеореєстратор.
Іван Гончарюк повідомив, що звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.
Кореспондент ІМІ зазначає, що останніми тижнями під авторством Івана Гончарюка виходила низка критичних та викривальних матеріалів.
Перешкоджання журналістській діяльності – 5
1. У Тернополі більшість журналістів не допустили на представлення голови ОДА
02.04.2015 У Тернополі 2/3 попередньо акредитованих журналістів не пропустили на представлення Президентом України Петром Порошенком нового голови обласної держадміністрації Степана Барни, повідомляє ZIK.
У прес-службі ОДА повідомили, що це пов’язано з тим, що дуже багато поважних гостей запрошені на подію, тому для преси не вистачило місця. Хто складав список журналістів і за яким критерієм, у прес-службі облдержадміністрації не змогли пояснити.
На представлення губернатора акредитувалися понад 60 журналістів, у сесійну залу, де відбувалася зустріч, допустили лише третину. Решта представників преси дивилися трансляцію події з монітора в приміщенні ОДА.
Також попередньо журналістів просили прийти на зустріч з Президентом не тільки з посвідченням, а й паспортом.
Нагадаємо, 2 квітня у Тернополі глава держави представив нового голову облдержадміністрації. Ним став Степан Барна, який був обраний народним депутатом Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка.
2. У Дніпропетровську невідомі переслідували журналістку, яка знімала сюжет
06.04.2015 У Дніпропетровську невідомі напали на громадську журналістку Наталю Крицкову та її супутницю-активістку Оксану Грошевихіну. Про це Наталя розповіла регіональному кореспонденту ІМІ.
Інцидент стався 26 березня на пр. Героїв у Дніпропетровську, коли дівчата знімали сюжет про пограбування перукарні, яку відкрила переселенка із Донецька Юлія. Журналістці жінка сказала, що підозрює в злочині свою конкурентку, салон якої знаходиться поруч. Дончанка так припустила, бо встановила у своїй перукарні ціни нижчі, ніж у сусідки по бізнесу, через що стикалася із її претензіями.
Наталя з Оксаною вирішили взяти коментар і у другої власниці салону. Проте вона не захотіла спілкуватися і відмовилася давати коментарі. Коли ж дівчата вийшли із салону, то помітили, що за ними з того ж приміщення вийшли двоє чоловіків.
«Ми злякалися і почали бігти. Вони побігли за нами. У мене камера була в сумці, а кофр від неї був у Оксани. Вони намагалися її відібрати, напевно думали, що там камера, смикали за куртки, і сфотографували нас на свій мобільний телефон. Ми спершу не публікували цей матеріал, оскільки перша героїня сюжету переживала за власну безпеку», - розповіла Наталя Крицкова.
5 квітня Наталя все ж опублікувала сюжет, оскільки героїня-дончанка повідомила про зниження напруги у її конфлікті із конкуренткою.
«Вона сказала, ніби та друга власниця салону написала на нас заяву до міліції. Але звідки ж вона знає на кого писати? Мені поки ніяких подібних повідомлень не приходило», - додала Наталя.
Наталя Крицкова навчається на 3 курсі факультету журналістики Дніпропетровського національного університету, веде журналістську діяльність, публікуючи відеосюжети на своєму каналі на Youtube.
3. У Запоріжжі журналістам телеканалу МТМ заборонили знімати судове засідання
07.04.2015 У Запоріжжі журналістам муніципального телеканалу МТМ заборонили проводити зйомку судового засідання у справі екс-керівника Управління внутрішніх справ Запорізької області Володимира Серби за фактом розгону запорізького майдану 26 січня 2014 року. Слухання проводилося 7 квітня в Орджонікідзевському районному суді м.Запоріжжя. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила журналістка телеканалу Софія Пшепировська, інформує регіональний кореспондент ІМІ.
За словами Пшепировської, суддя Катерина Гашук на початку засідання попередила, що відеозйомка заборонена та повідомила про розгляд клопотань на дозвіл проводити зйомку.
Письмове прохання іншого телеканалу було одразу задоволено. Що стосується телеканалу МТМ, суддя після опитування присутніх, лише троє серед яких були проти зйомки, вирішила не дозволяти знімати засідання. Крім того, на адресу телеканалу, повідомляє Софія Пшепировська, пролунали неетичні оцінки зі сторони присутніх в залі суду.
Телеканал вже підготував скаргу на ці дії.
Юрист Інституту масової інформації Романа Головенко так прокоментував ситуацію: “Згідно з частиною 3 ст. 11 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, камера для зйомок має бути портативна. Однак поняття “портативна” в законі не деталізовано. Крім того, Верховна Рада, приймаючи нову редакцію закону “Про судоустрій та статус суддів”, не прибрала з процесуальних кодексів вимогу отримання дозволу на зйомку від суду, тому судді мають можливість посилатися на конкуруючу стару норму в Кримінально-Процесуальному кодексі”.
Як повідомляло ІМІ, з 28 березня 2015 року набув чинності Закон України “Про забезпечення права на справедливий суд”, яким, зокрема, засобам масової інформації дозволяється застосовувати портативні відеотехнічні засоби фіксації судових засідань без дозволу суду. Відповідна норма прописана в пункті 3 статті 11 закону «Гласність і відкритість судового процесу».
4. В Одесі п'яні молодики заважали знімати журналістам телеканалу "Репортер"
09.04.2015 В Одесі правоохоронці затримали двох жителів Одеської області, які знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, заважали журналістам телеканалу «Репортер» проводити зйомку. Про це повідомляється на сайті УМВС України на Одеській залізниці.
Як повідомили в міліції, до чергової частини лінійного відділу на ст. Одеса-Головна УМВС України на Одеській залізниці звернулась 26-річна жителька м.Одеси, оператор телекомпанії «Репортер» про те, що на автостанції, яка знаходиться поруч із залізничним вокзалом, двоє невідомих чоловіків в грубій формі вимагали вимкнути телекамеру, супроводжуючи свої погрози нецензурною лайкою.
“Коли журналісти звернулись за допомогою до працівників лінійного відділу, нападники втекли, але прийнятими заходами були затримані в одному із приміщень вокзалу. Правопорушниками виявились 30 та 21-річний жителі Одеської області, які знаходились в стані сильного алкогольного сп’яніння та пояснити свою поведінку не могли”, - зазначили в міліції.
За даними міліції, в черговій частині молодики вели себе зухвало, продовжували нецензурну лексику, а старший з них розбив склопакет перегородки чергової частини.
Зі слів зловмисників, до працівників телеканалу вони чіплялись з метою познайомитись з гарними дівчатами.
За даним фактом відносно 30-річного громадянина розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст.194 (Умисне знищення або пошкодження майна) КК України, а також на обох правопорушників складено адміністративні протоколи за ст.178 (Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді) КУпАП України.
Як вдалося з'ясувати ІМІ звернулась до міліції оператор телеканалу "Репортер" Анастасія Крячко.
Як розповіла ІМІ Анастасія, все це відбулося біля п’ятої годині дня, чоловіки почали до них чіплятися, коли вони вели зйомку.
“Ми писали синхрон, а вони повз проходили і вирішили до нас причепитися. А коли ми пішли - вони пішли за нами, потім ми побігли і вони побігли і забігли у відділення міліції разом з ними, один з них п'яний співробітник ЖД. У відділку хулігани розбили вікно”, - розповіла операторка.
5. У Кіровограді суддя не пустила журналістів на засідання
21.04.2015 Знімальну групу каналу “Кіровоград” (Кіровоградська ОДТРК) не пустила на засідання у справі активіста кредитного майдану суддя Ленінського райсуду м. Кіровограда Лілія Іванова. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.
21 квітня мало відбутись слухання у справі активіста кіровоградського кредитного майдану Сергія Тарасенка. У 2007 році він взяв у кредит 14 тис. доларів. Через зростання курсу чоловік виплатив майже вдвічі більшу суму. Банк звернувся до суду, до суду подав позов і Тарасенко, аби визнати договір з банком недійсним.
Активісти кредитного майдану подали в суд клопотання про те, що на слуханнях будуть присутні журналісти. Це, певно, і затримало весь судовий процес.
“Суддя розглядала звернення у нарадчій кімнаті протягом двох годин. Засідання було призначене на 17.00. Весь цей час ми: і активісти, і журналісти стояли у коридорі в очікуванні”, – розповів ІМІ журналіст Микола Мумига.
О 19.00, зрештою, суд виніс ухвалу, якою заборонив присутність журналіста Миколи Мумиги та оператора Сергія Баранюка в залі суду. За словами правозахисника з боку Тарасенка, мотивувала суддя своє рішення тим, що самі представники ЗМІ не подали клопотання про бажання знімати засідання, а також тим, що представники банку виступили проти того, аби на судовому процесі були ЗМІ.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний розцінює цю ситуацію як порушення права на доступ.
За його словами, відповідно до положень статті 6 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито, а судовий процес є гласним та відкритим.
“Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. У даному випадку такі умови не мали місця, а тому треба розцінювати це як порушення права на доступ (незалежно чи були саме працівники ЗМІ чи звичайні пересічні особи!), а також порушення одного з базових принципів судочинства закріпленого у процесуальному законодавстві”, - зазначив Ратушний.