Урок 06                                                                Інформатика 7 клас

 Етапи побудови інформаційної моделі. Побудова інформаційних моделей

Мета.

Формування ключових компетентностей:

• вміння вчитися;
• здоров’збережувальна;

Формування предметних компетентностей:

Навчальна. Сформувати поняття

Розвиваюча. Розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу.

Виховна. Сприяти вихованню в учнів інформаційної культури, виховувати старанність.

ІКТ-компетентність: Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання: комп'ютери, інструктивні картки, картки із завданнями.

Матеріали для роботи з учнями.

•  Інформатика 7 клас. Підручник. Й. Я. Ривкінд, Т. І. Лисенко, Л. А. Чернікова, В. В. Шакотько.: К, Генеза, 2015.
• Презентація “Вправи для очей”
• Презентація “Етапи побудови інформаційної моделі”

План

• Організаційний момент.
• Актуалізація опорних знань.
• Вивчення нового матеріалу.
• Усвідомлення набутих знань.
• Засвоєння знань формування вмінь.
• Підсумки уроку.
• Домашнє завдання .

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування

1. Що таке модель об’єкта або явища? Які існують типи моделей за способом подання?
2. У яких формах можна подати інформаційні моделі?
3. Які види інформаційних моделей можуть бути подані з використанням графічних редакторів, редакторів презентацій, текстових процесорів?

3. Тестування.

4. Мотивація навчальної діяльності.

Подати інформаційну модель можна за допомогою різноманітних засобів. Раніше архітектори, створюючи модель майбутньої будівлі, виконували крес­лення на великих аркушах паперу, ви­користовуючи креслярські інструменти та олівці (рис. 2.4). Геологи, створюючи інформаційну модель експедиції, про­кладали її маршрут на географічній кар­ті, а розрахунки майбутніх витрат зано­товували у вигляді таблиці в зошит.

5. Вивчення нового матеріалу.

ЕТАПИ ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ

У наш час подання інформаційної моделі можна також виконувати на ком­п’ютері з використанням різноманітних програмних засобів. Для словесного подання моделей можна використати текстові процесори, для графічного - графічні редактори. Якщо для дослі­дження зручно поєднати в моделі текстове та графічне подання, то використовують як текстові процесори, так і редактори презентацій. Структурне подання моделі може бути виконано з використанням діаграм, таблиць або схем у текстових процесорах.

Вибір засобу залежить від того, якою є мета створення моделі та яким спо­собом можна ефективніше відобразити суттєві властивості об’єкта або явища.

Побудова інформаційної моделі виконується за таким алгоритмом (рис. 2.5):

1. Визначити мету створення моделі.
2. Визначити предметну область дослідження, для якого створюється модель.
3. Виділити ті властивості об’єкта або явища, які є суттєвими для до­слідження.
4. Установити взаємозв’язки між значеннями вибраних властивостей, між даним об’єктом або явищем та іншими об’єктами та явищами предметної області, що є суттєвими для дослідження.
5. Вибрати форму подання інформаційної моделі.
6. Вибрати засіб, з використанням якого буде подано модель.
7. Зобразити модель відповідно до вибраної форми подання, відобразив­ши в ній суттєві властивості та встановлені взаємозв’язки.

ПОБУДОВА ІНФОРМАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ

Розглянемо послідовність побудови інформаційних моделей у різних програмних середовищах.

Побудуємо інформаційну модель океанічних западин для вивчення на уроках географії найглибших западин, їх глибин і розподілу по океанах світу.

1. Мета створення моделі - вивчення океанічних западин та їх розподі­лу по океанах.
2. Предметна область охоплює всі океани Землі. У різні часи та в різ­них державах виділяли різну кількість океанів. Міжнародна гідро­графічна організація з 2000 року виділяє п’ять океанів. Саме такою будемо вважати предметну область під час побудови нашої моделі. Для створення моделі використаємо дані, отримані з інтернет-енци- клопедії Вікіпедія.
3. Суттєвими властивостями об’єктів моделювання є назви западин, їх глибина, належність западин до океанів. Несуттєві властивості - со­лоність води в западинах, морські мешканці западин, океанічні течії та інші.
4. У моделі суттєвими є взаємозв’язки між западинами та океанами, у яких розміщені ці западини.
5. Виберемо для цієї моделі структурну форму подання у вигляді схе­ми, яка сприятиме кращому сприйняттю відомостей про суттєві властивості океанічних западин.
6. Зобразити структурну модель можна в текстовому процесорі, який містить засоби для вставлення схем.
7. Як результат отримуємо модель, наведену на рисунку 2.6.

Зауважимо, що для моделі можуть використовуватися інші форми по­дання: таблиця, у якій наведено дані про западини (табл. 2.2), діаграма порівняння середніх і найбільших глибин океанів (рис. 2.7), карта з нане­сеними позначеннями глибин океанічних западин (рис. 2.8) тощо.

Вдала форма подання впливає на сприйняття даних у моделі, спрощує вивчення властивостей об’єктів моделювання. Так, на схемі (рис. 2.6) на­очно відображено таку властивість западин, як належність до океанів. За даними таблиці (табл. 2.2) легко проаналізувати значення властивості глибини западин, визначити найбільші та найменші значення глибин. Діаграма (рис. 2.7) містить дані про середні глибини океанів. Крім порів­няння глибин западин між собою, за діаграмою можна порівняти середні глибини океанів, а також визначити, у скільки разів глибини западин перевищують значення середніх глибин. Аналізуючи карту (рис. 2.8), можна зробити висновки про розміщення западин на земній кулі, порів­няти найбільші глибини південної та північної півкуль, екваторіальної та полярних зон тощо.

Побудуємо інформаційну модель об’єкта ромашка лікарська, яку можна використовувати на уроках біології під час вивчення особливостей будови рослин.

1. Мета побудови моделі - вивчення будови рос­лини.
2. Предметна область охоплює рослинний світ.
3. Суттєвими властивостями є будова органів рос­лини: коріння, стебла, листків, квітів. Несут­тєві властивості: запах, час цвітіння, лікарські властивості, місця розповсюдження тощо, - оскільки вони не стосуються будови рослини.
4. Для цієї моделі суттєвим є взаємне розташуван­ня органів рослини.
5. Виберемо для цієї моделі графічну форму подання, яка наочно відобразить суттєві влас­тивості об’єкта дослідження.
6. Засіб для подання графічної моделі - графічний редактор.
7. Під час відтворення графічної моделі потрібно зобразити органи рослини за таким описом: стебло - пряме, циліндричне, голе, розгалу­жене; листки - чергові, розсічені; квітки - білі пелюстки, жовті серединки; коріння - стрижневе, малорозгалужене, тонке, неглибоко проникає у ґрунт.

Як результат отримаємо графічне подання моделі, зображене на рисун­ку 2.9. Зверніть увагу: словесний опис рослини, який наведено для ство­рення графічного подання моделі, також є інформаційною моделлю цього об’єкта, але поданою в іншій формі.

6. Фізкультхвилинка.

А тепер у нас розминка,

А тепер фізкультхвилинка.

Встали рівно біля парт,

Починаємо наш старт.

Ось зігнули так ручата

Й полетіли, мов качата.

Ніжками затупотіли,

Потім разом всі присіли.

До сонечка потяглися

І у боки так взялися.

Вправо разом нахилились,

Вліво, щоб не помилились.

Руки вниз ми опустили

Й трохи ними потрусили.

Шию трішки розім'яли

І за парти посідали.

А тепер мерщій до справ,

Кожен вченим з нас щоб став.

7. Робота з комп’ютером.

Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.

8. Найважливіше на цьому уроці.

Для створення інформаційної моделі потрібно:

1. Визначити мету створення моделі.
2. Визначити предметну область дослідження, для якого створюється модель.
3. Виділити ті властивості об’єкта або явища, які є суттєвими для до­слідження.
4. Установити взаємозв’язки між значеннями вибраних властивостей, між даним об’єктом або явищем та іншими об’єктами та явищами предметної області, що є суттєвими для дослідження.
5. Вибрати форму подання інформаційної моделі.
6. Вибрати засіб, з використанням якого буде подано модель.
7. Зобразити модель відповідно до вибраної форми подання.

Подання інформаційної моделі можна виконувати за допомогою різнома­нітних програмних засобів: текстових процесорів, графічних редакторів, редакторів презентацій тощо.

Вибір засобу залежить від того, яким способом можна ефективніше відобразити властивості об’єкта або явища, суттєві для дослідження.

9. Усвідомлення вивченого матеріалу.

Фронтальне опитування

1. Які засоби можна використати для подання інформаційних моде­лей?
2. Для яких форм подання інформаційних моделей використовують текстові процесори? Наведіть приклади.
3. Для яких форм подання інформаційних моделей використовують графічні редактори? Наведіть приклади.
4. Для яких форм подання інформаційних моделей використовують редактори презентацій? Наведіть приклади.
5. За яким алгоритмом виконується побудова інформаційної моделі об’єкта або явища?
6. Від чого залежить вибір форми подання інформаційної моделі?
7. Яку форму подання доцільно вибрати для інформаційної моделі, що відобразить дослідження захоплень учнів вашого класу?
8. Чим будуть відрізнятися інформаційні моделі туристичного похо­ду, створені перед його проведенням та після його завершення?

10. Закріплення вивченого.

Виконати завдання - на уроці 1, 2, 4, 6.

11. Завдання до уроку.

1. Зобразіть з використанням графічного редактора інформаційну мо­дель карася у графічній формі для вивчення будови риб. Збережіть зображення у вашій папці у файлі з іменем завдання 2.2.1.jpg.
2. Зобразіть з використанням текстового процесора структурну мо­дель одиниць вимірювання довжини, часу, площі поверхні, об’єму для використання на уроках фізики. Збережіть документ у вашій папці у файлі з іменем завдання 2.2.2.docx.
3. Подайте з використанням текстового процесора математичну мо­дель і результат її застосування для розв’язування такої задачі: Учні планують одноденний піший похід для збору лікарських рос­лин поблизу свого населеного пункту. Визначити, на яку найбіль­шу відстань від населеного пункту можна віддалятися учням, якщо вони планують затратити на похід не більше ніж 5 год, іти зі швидкістю не більше ніж 4 км/год та зробити привал триваліс­тю не менше ніж 1 год. Збережіть документ у вашій папці у файлі з іменем завдання 2.2.3.
4. Об’єднайтеся в групу з 3-4 осіб. Побудуйте інформаційну модель для демонстрації процесу вирощування гороху від окремої гороши­ни до дорослої рослини з плодами. Розподіліть між собою завдання зі створення зображень окремих етапів розвитку рослини. Об’єд­найте окремі зображення у спільному документі. Засіб для об’єднан­ня створених зображень виберіть самостійно. Документ з поданням моделі збережіть у файлі з іменем завдання 2.2.4 та розширенням імені, що відповідає вибраному програмному засобу.
5. Побудуйте інформаційну модель для вивчення видів географічних карт. Відомо, що географічні карти поділяються за охопленням те­риторії, змістом і призначенням. Інші відомості знайдіть у вашому підручнику з географії. Виберіть структурну форму подання моде­лі, засіб подання виберіть самостійно. Документ з поданням моделі збережіть у вашій папці у файлі з іменем завдання 2.2.5 і розши­ренням імені, що відповідає вибраному програмному засобу.
6. Створіть інформаційну модель служби електронного листування. Форму подання та засіб виберіть самостійно. Документ з поданням моделі збережіть у вашій папці у файлі з іменем завдання 2.2.6 і розширенням імені, що відповідає вибраному програмному засобу.

12. Підсумки.

Рефлексія

1.  Під час уроку я

• дізнався...
• зрозумів...
• навчився...

2.  Найбільше мені сподобалося...

3.  На уроках найкраще в мене виходило...

4.  Я мав (-ла) труднощі з...

5.  Я хотів би ще дізнатися про...

13. Домашнє завдання.

1. Вивчити теоретичний матеріал (підручник п. 2.2)
2. Вправа 3, 5.
3. Виконати вправу працюємо з комп’ютером.