Я просто жінка…
Урок позакласного читання за творчістю Наталії Квітки
Вчитель Нєдова Галина Петрівна
Малинівська ЗОШ
Тема. Я просто жінка… Наталія Квітка «Жінці».
Мета: продовжити знайомство з творчістю поетів рідного краю, вчити аналізувати поетичні твори, сприяти формуванню комунікативної та літературної компетентностей, акцентувати увагу на моральній красі жіночих образів в поезії; розвивати творчі здібності учнів, уяву, навички виразного читання, зв’язне мовлення; виховувати любов до поетичного слова, естетичний смак, повагу до культурних цінностей рідного краю, гордості за свій край, патріотизму.
Обладнання: фото Наталії Квітки; репродукції картин, презентація, книга О.Горпинич та І.Кушніренка «Література Гуляйпільського краю».
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Епіграф: Якщо хочеш писати про жінку, вмочи перо в
райдугу і струси пил з крил метелика.
Дідро
Хай святиться ім’я твоє!
О.Купрін
ХІД УРОКУ
- Підготовка до сприйняття матеріалу
1. Поетична хвилинка.
Вчитель читає напам’ять вірш Олени Іськової «Я просто жінка»
Я просто жінка… Грішна і земна.
Не ангел я, не перший витвір Бога.
Так легко мною впитись без вина,
Я ж на устах залишу тільки здогад.
Я просто жінка… Суміш сміху й сліз,
Фонтан емоцій, джерело любові.
Я загадка, незвіданість, ескіз,
Рожеві сни і мрії кольорові.
Я просто жінка… Та в усі віки
В моє ім’я творили і вмирали,
З небес зривали в пристрасті зірки,
Співали солов’ї нічні хорали.
Я просто жінка… Різна для усіх:
Для когось подруга, ну а комусь єдина.
В міцну я дружбу вірю, мов горіх,
А як любов, то тільки лебедина.
Я просто жінка… Та лише мені
Одній дано святе наймення Мати.
Я послана на землю, щоб в вогні
Своїх діток від бід охороняти.
Я просто жінка… Ніжна і слабка.
І в слабкості моя таємна сила.
Жіноча доля, кажуть, нелегка,
Та іншої я в Бога не просила.
Я просто жінка...
2. Повідомлення теми, мети уроку.
Слово вчителя. (Музичний супровід (Алан. Скрипка) та презентація)
Слайди 1-7.
Жінка…скільки про неї сказано і написано. В усі століття їй поклонялися художники, поети, музиканти. Вона була мрією, усмішкою,сумом, всесвітньою радістю. Жінка! Вона завжди була ідеалом свого часу. Вона, як губка всмоктувала в себе щастя буття і пекучий біль зневаги, вона завжди вболівала за свою землю і за долю Всесвіту. Її звали Лаура, Беатріче, Єлена, Венера, Нефертіті, Марія, Ксенія, Анна. Багато цих імен стали символами.
- Назвіть, які ви знаєте імена-символи?
Учні: Пенелопа – символ відданості та вірності.
Лаура і Беатріче – символи натхнення і поваги.
Ольга і Роксолана – символи мудрості та державного розуму.
Марія – символ всепокоряючої любові до людей і заступництва.
Слайди 8-12.
Сьогодні ми розповімо про жінку, яка досягла слави своїм поетичним талантом, даром Божим. Вона відкинула думку про те, що поезія – це привілеї чоловіків. Для цієї чарівної жінки, про яку піде мова, поезія-це не примха, не випадковість. Це – сенс її життя, відгук серця на радощі та біди буття. Ця жінка – Квітка Наталія Василівна.
- Слово про автора в формі інтерв’ю.
- Коли та де ви народилися?
( Я народилася 20 листопада 1950 року в місці Ленінську Волгоградської області).
- Що вам найбільше запам’яталося з вашого дитинства?
(« Про раннє дитинство згадки майже стерлись, окрім гарної, повноводної річки Ахтуби, на березі якої розкинулося невеличке російське містечко»).
- Коли ж ви переїхали на Гуляйпільщину?
(У 1956 році наша родина переїхала на Гуляйпільщину, без якої не уявляв свого життя мій батько, істинний українець. Мені здається, що все життя я провела саме на Гуляйпіллі. Ось тут почалося моє справжнє дитинство).
- В якій школі ви навчалися?
(У 1957 році я пішла до 1-го класу СШ-1, яку закінчила в 1967 році).
- Ви пам’ятаєте свого першого вчителя?
( А їх у мене було двоє – Володимир Федорович Мажаєв та Євгенія Андріївна Щербина – дивні, земні, прості, але багаті душею і серцем люди).
- В якому віці ви почали писати вірші?
(Писати вірші я почала писати з 4 класу – чому сама дуже здивувалася – але вважаю, що надихнули мене саме мої перші мудрі вчителі і порадники).
- Як склалося ваше життя після закінчення школи?
(Після школи працювала рік на взуттєвій фабриці, де все життя чесно і сумлінно трудилися мої батьки – Гарбут Василь Іванович та Валентина Олександрівна. А в1968 році вступила до Запорізького державного педагогічного інституту на факультет «Педагогіка і психологія і психологія дошкільна»
- Ніколи не шкодували про свій вибір?
(Ніколи, за всі 27 років роботи інспектором дошкільного виховання, не нарікала на працю, не розчаровувалася).
- Коли побачила світ ваша перша збірка?
(У 1993 році в Гуляйпільській районній друкарні побачила світ моя збірка поезій «Стежками любові»
- Коли ви подарували своїм шанувальникам наступну збірку?
(Уже в 1996 році вийшла збірка « Калинові обрії», яка стала світлою подією у моєму житті).
- Про що йдеться у ваших поезіях?
(Мої поезії про подружню вірність, материнську ласку і тепло, синівську вдячність і любов).
- Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. На запитання : «Чи щасливо склалася доля самої поетеси?», - вона мудро відповіла: «Десь Бог зачинив двері, але…
- Спробуйте закінчити фразу поетеси.
(учні пропонують свої варіанти)
- Насправді фраза звучить так: «Десь Бог зачинив двері, але десь відкрив вікно… Як ви це зрозуміли? В чому мудрість цієї фрази?
Ліричні герої творів Наталії Квітки – мати, дружина, наречена, донька. Її твори – хвилююча розповідь про жіночу долю. Поезія зачаровує глибоким баченням життя, відчуттям прекрасного, багатою образною палітрою.
- Усвідомлення змісту.
- Слово вчителя.
26 травня 2015 року до моїх рук вперше потрапила книжка – посібник Оксани Горпинич та Івана Кушніренка «Література Гуляйпільського краю». Пишаюся тим, що отримала її з автографом О.Горпинич – світлої і доброї людини з яскравою посмішкою, якою вона зігріває наші зранені душі.
Перед вами цей посібник, який познайомить вас зі зразками усної народної творчості, оригінальними віршами, прозовими та драматичними творами письменників Гуляйпільського краю, відкриє для вас нові імена письменників – земляків. В цьому збірнику є і вірші Наталії Квітки.
- Виразне читання поезії Н.Квітки «Жінці».
- Бесіда за питаннями:
- Про що цей вірш?
- Як автор ставиться до своєї героїні?
(Симпатизує, розуміє, співчуває).
- Якою бачить жінку автор?
(Ніжною і красивою, водночас захоплюється її силою і мужністю).
- Поміркуйте, в чому полягає справжня краса жінки?
- В яких рядках, на вашу думку, найяскравіше розкривається нелегка доля жінки?
- Які художні засоби сприяють емоційному наснаженню твору?
(Авторський задум вміло увиразнюється досить різноманітними тропами і синтаксичними фігурами).
- Поясніть поетичний вислів: «Іде радістю, іде болем по стежині своїй земній»?
( На життєвому шляху кожної людини тісно переплітаються воєдино щастя і горе, радість і печаль).
- Чому поетеса порівнює звичайну жінку з Мадонною?
(Мадонна – символ загадковості, таємничості, жіночності, материнства).
- Згадайте інших поетів, які звертаються у своїх поезіях до образу Мадонни?
(Учні дають відповіді. Підготовлені читають вірші напам’ять).
Мадонна О.С.Пушкін.
Не множеством картин старинных мастеров
Украсить я всегда желал свою обитель,
Чтоб суеверно им дивился посетитель,
Внимая важному сужденью знатоков.
В простом углу моем, средь медленных трудов,
Одной картины я желал быть вечно зритель,
Одной: чтоб на меня с холста, как с облаков,
Пречистая и наш божественный спаситель —
Она с величием, он с разумом в очах —
Взирали, кроткие, во славе и в лучах,
Одни, без ангелов, под пальмою Сиона.
Исполнились мои желания. Творец
Тебя мне ниспослал, тебя, моя Мадонна,
Чистейшей прелести чистейший образец.
Сікстинська Мадонна
Іван Франко
Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?
Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.
О бозі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя – не казка, ні!
І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно – тут, на полотні.
Земна Мадонна Євген Маланюк
Як іонійськая колона.
Рожевіє дівочий сніг.
Ховаючи опуклість лона
В лілеях рук, в лілеях ніг.
Єдина! Не ображу зором —
Двійник Мадонни на землі
Ось пурпуром Цітери — сором
І на щоках, і на чолі,
І б'ється кров в блакитних венах,
Як птах під вітром весняним.
В яких готичних кантиленах
Навіки виспівати гімн?
Там — Приснодівою — Мадонна,
Тут, на землі, зорієш — ти.
- Що б ви побажали героїні поезії «Жінці» та всім нашим жінкам в їх нелегкому буденному житті?
- Про що ви хотіли б запитати автора?
- Яке почуття домінує у творі? (Любов).
3. Складання «Літературного грона» до слів: Жінка. Поезія. Кохання.
4. Стратегія «Сенкан». Тема: «Жінка»
Жінка.
Унікальна, неповторна.
Надихає, захоплює,розуміє.
Без жінки немає життя.
Таємниця.
- Робота з епіграфом уроку.
- Прочитайте уважно епіграф. Як ви гадаєте, чому саме його я сьогодні запропонувала вашій увазі на уроці? Яка головна думка висловлювання Дідро і як вона перегукується з творчістю Н.Квітки?
Заключне слово вчителя:
Ми підійшли до останнього етапу нашого уроку. 18 листопада 2000року з нагоди 50-річчя Наталії Квітки районна газета «Голос Гуляйпілля» писала: «Є люди, мов квіти, і живуть, і розквітають, і сіють радість поміж нас. А є жінка, яку не треба порівнювати з квіткою, бо вона сама – Квітка». Квітами можна вважати її поезії, які вона пише душею і серцем і щедро дарує нам.
- Рефлексія.
- Чи задоволений ти тим, як пройшов урок?
- Чи був цей урок корисним для тебе?
- Яке завдання сподобалось найбільше?
- Чи вдалося вам висловити свої думки на уроці?
- Яка думка виявилася несподіваною?
- Що залишилося незрозумілим?
VII Домашне завдання.
Напишіть лист другові «Відкрий для себе Наталію Квітку».
Подарунок для найдорожчої жінки на світі – матері.
(Учень виконує пісню Павла Зіброва «Берегите своїх матерей».