Урок 8                                        Інформатика 5 клас                     

Пошук відомостей у мережі Інтернет.

Мета:

формування ключових компетентностей:

• вміння вчитися – добирати або знаходити потрібні знання, способи для розв’язування різних навчальних і життєвих задач, виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці;
• математична – уміння користуватися інформацією, поданою у різних форматах, уміння аналізувати, синтезувати, узагальнювати дані;
• соціальна – здатність до співробітництва у групі та команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі і функції у колективі;
• загальнокультурна  – знати рідну й іноземні мови, інтерактивно їх використовувати;.
• здоров’язбережувальна – знати правила безпечної роботи з комп’ютером, вчитись безпечно поводитись у комп’ютерному класі, враховувати вплив техніки на здоров'я, формувати режим роботи;
• інформаційно-комунікаційна  – уміння використовувати джерела інформації, зокрема ІКТ для власного розвитку, уміння спостерігати і робити;

формування предметних компетентностей:

• формувати свідомі знання з даної теми, закріпити правила поведінки в школі, навчити використовувати мережеві папки;
• розвивати світогляд учнів, увагу, кмітливість, комунікативні навички;
• виховувати цікавість до предмета та дбайливе ставлення до комп’ютерної техніки.

Тип уроку. Урок формування нових знань та вмінь.

Обладнання: комп'ютери, картки, картки із завданнями, презентація, проектор.

Матеріали для роботи з учнями.

• Презентація “Вправи для очей”
• Презентація “Пошук відомостей у мережі Інтернет”
• Вправа 1. “”
• Вправа 2. “”

План

• Організаційний момент.
• Актуалізація опорних знань.
• Вивчення нового матеріалу.
• Усвідомлення набутих знань.
• Засвоєння знань формування вмінь.
• Підсумки уроку.
• Домашнє завдання .

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Привітання, налаштування учнів на робочий лад і позитивний емоційний настрій на уроці.

2. Інструктаж з БЖД

3. Актуалізація опорних знань.

1. У чому полягає інформаційний процес передавання повідомлень?
2. Які засоби використовують люди для обміну повідомленнями?
3. Як можна перенести дані з одного комп’ютера на інший?
4. Які засоби люди традиційно використовують для спілкування?

4. Вивчення нового матеріалу.

Презентація “Пошук відомостей у мережі Інтернет.”

Що називають Всесвітнім павутинням?

Кількість користувачів Інтернету стрімко зростає, оскільки збільшується кількість інформаційних ресурсів і послуг, які ста­ють доступними для кожного.

Інформаційні ресурси Інтернету представлені документами, які зберігаються на серверах глобальної мережі. Ці ресурси мо­жуть бути відкритими або закритими. Відкриті ресурси — тексти, зображення, звукові й відеозаписи тощо, якими можна користу­ватися вільно. Для отримання доступу до закритих інформацій­них ресурсів, згідно із Законом про авторське право, користувач має отримати відповідні права доступу до них або звернутись до їх власників за дозволом на використання.

Інформаційні ресурси розміщуються в Інтернеті на різних комп'ютерах мережі. Наприклад, під час перегляду сторінки енциклопедії, яка зберігається в Інтернеті, текст може надходити з одних джерел, звук і музика — з інших, графіка — з третіх, а примітки — з четвертих. Таким чином, документи, що зберіга­ються в Інтернеті, пов'язані між собою гнучкою системою поси­лань, яку створюють їх автори. Сукупність електронних доку­ментів, зв'язаних між собою посиланнями в Інтернеті, назвали Всесвітнім павутинням. У такий спосіб формується інформацій­ний простір ресурсів Інтернету — веб-простір.

Термін Веб походить від англ. World Wide Web — Всесвітнє павутиння; застосовується також позначення WWW.

Всесвітнєпавутиння — це сукупність пов'язаних між собою електронних документів, що містяться на комп'ютерах, роз­ташованих у всьому світі.

Увійти до веб-простору можна з будь-якого електронного до­кумента, що належить WWW, а далі переміщуватися між доку­ментами слід за допомогою гіперпосилань (мал. 164).

Гіперпосилання — фрагмент документа (команда, текст, заго­ловок, зображення, примітка), що посилається на інший еле­мент у самому документі або на інший об'єкт, який розміщено на окремому комп'ютері чи в комп'ютерній мережі.

Зазвичай гіперпосилання має вигляд підкресленого слова (або фрази), яке може бути виділене іншим кольором. При наведенні вказівника миші на посилання він набуває вигляду руки з вказів­ним пальцем або стрілки. Гіперпосиланням може бути не лише текст, ай зображення або інші об'єкти. Знайти такі гіперпосилан­ня можна, спостерігаючи за вказівником миші при наведенні на відповідний об'єкт.

Що таке веб-сторінка та веб-сайт? 

Документи, розміщені у веб-просторі, можуть складатися з однієї чи кількох веб-сторінок (тал. 165).

Веб-сторінка — це документ в Інтернеті, який може місти­ти текст, зображення, гіперпосилання, звук, відео, анімацію тощо.

Таким чином, переглядаючи веб-сторінки, користувач може, використовуючи гіперпосилання, здійснювати навігацію в Інтер­неті, тобто переходити від однієї веб-сторінки до іншої.

Для перегляду веб-сторінок потрібна спеціальна програма.

Як правило, веб-сторінки об'єднують за темами або за призна­ченням у веб-сайти.

Веб-сайт — це групавеб-сторінок, що пов'язані гіперпосилан- нями, мають спільну тематику і належать певному власнику.

Свої сайти є в різних організацій та осіб: телевізійних каналів, музеїв, університетів, шкіл, магазинів, банків, співаків, учителів чи кіноакторів. Сайти можуть створюватися за різними темами і призначатися для різних завдань: на одних ти можеш корис­туватися матеріалами для навчання, на інших — переглядати відеотощо.

Які служби існують в Інтернеті?

Говорячи про Інтернет, більшість людей мають на увазі Веб. Хоча в Інтернеті існує чимало інших служб — інколи говорять про сервіси або послуги.

Най популярнішою службою в Інтернеті є Веб, що надає доступ до документів, розміщених у мережі. Крім того, деякі соціальні сервіси також реалізовані на основі Веб. Соціальні сервіси при­значені для роботи та спілкування груп користувачів Інтернету.

Завдяки електронній пошті люди, які мешкають у різних ку­точках світу, мають змогу надсилати одне одному електронні повідомлення.

Електронна пошта — це служба Інтернету, що признач єна для передавання листів з електронної поштової скриньки відправ­ника до поштової скриньки адресата.

На відміну від звичайних листів, електронні повідомлення надходять дуже швидко і можуть містити не лише текст, але й зображення, аудіозаписи тощо. До них можна приєднувати різні файли.

Дуже популярним сервісом сьогодні є інтерактивне спілкуван­ня. Користувач, наприклад, може отримувати повідомлення й відразу ж на них реагувати — відповідати, тобто вести розмову в режимі реального часу так, як це буває віч-на-віч. Такий інфор­маційний обмін повідомленнями називають режимом он-лайн (on-line) — постійно на зв'язку. Спілкування може відбуватися за допомогою текстових повідомлень, що вводяться з клавіату­ри, голосової розмови чи відео, які можна зробити приватними або доступними іншим людям, транслювати в режимі реально­го часу та зберігати для повторного перегляду. Однією з найпопулярніших програм миттєвого передавання повідомлень можна назвати Skype.

Служби інтерактивного спілкування — це програми, що при­значені для миттєвого передавання текстових, звукових, відео- повідомлень між користувачами Інтернету.

До сучасних сервісів Інтернету, які дуже стрімко розвиваються, належать соціальні мережі. Наприклад, популярні соціальні мережі: Google+, Twitter, Facebook, іс­нують за рахунок наповнення сторінок різними людьми че­рез Інтернет. Соціальні мережі сьогодні вважають одними із потужних засобів масової інформації, які починають витіс­няти друковані видання, телевізійні новини та передачі.

Яка програма забезпечує доступ до ресурсів Інтернету?

Для доступу до Інтернету потрібні програми, що встановлю­ються на комп'ютер. Однією з таких програм є браузер.

Браузер — це програма, призначена для перегляду веб- сторінок і розміщених на них текстових, графічних та муль­тимедійних даних (відео, музики тощо).

Назва браузер походить від англ. го browse — переглядати.

Браузер надає можливість переходит и до інших інформаційних ресурсів за допомогою гіперпосилань на відповідні веб-сторінки.

Браузери створюються різними компаніями, сьогодні існує багато таких програм (мал. 167), Кожна з них має особливості у використанні, але за їх допомогою можна виконувати схожі дії.

Обираючи браузер для встановлення на свій комп'ютер, кож­ний користувач звертає увагу на зручність роботи: швидкість завантаження веб-сторінок, зручність розміщення інструмен­тів, дизайн. У разі необхідності чи за бажанням користувача на комп'ютері можна встановити кілька браузерів.

Завантажити браузер, які іншу програму, можна за допомогою:

• ярлика програми, розміщеного на Робочому смолі ;
• кнопки, винесеної на панель швидкого запуску;
• вказівки Головного меню.

Браузер Internet Explorer входить до складу операційної системи Windows 7. Інші браузери встановлюються на комп'ютер додатково.

Зазвичай під час завантаження браузера відкривається про­грамне вікно і в його робочому полі відображається домашня сто­рінка — головна сторінка певного веб-сайта. Яку веб-сторінку прийняти за домашню для конкретного комп'ютера визначає користувач і під час налагодження браузера задає її адресу.

Домашня (головна) сторінка сайта — це веб-сторінка, що при­значена для початку перегляду сайта. Наприклад, для людей, робота яких передбачає електронне листування, домашньою може бути сторінка поштового сервера. Для учнів і вчителів школи го­ловною (домашньою) може бути сторінка сайта школи. Разом з тим, домашньою може бути й порожня сторінка.

Браузер можна також завантажити, двічі клацнувши на знач­ку файла з розширенням htm або html. У цьому разі за замовчу­ванням вміст веб-сторінки відкривається у вікні браузера.

Як користуватися браузером Internet Exрlorer?

Вікно браузера Internet Explorer (мал. 168), крім стандартних елементів програмного вікна, містить рядок адреси, у який мож­на вводити або вибирати зі списку адресу потрібної веб-сторінки.

Слід зазначити, що подібно до того, як файли на комп'ютері чи в локальній мережі мають адресу, кожна веб-сторінка має свою адресу.

У рядку адреси також відображається адреса веб-сторінки, пе­рехід до якої здійснюється за допомогою гіперпосилання.

Кнопки Назад і Вперед  аналогічні до відповідних кно­пок вікон папок і дають можливість повертатися до переглянутих раніше сторінок або рухатись у зворотному напрямку. Завдяки цьому заощаджується час на відкривання сторінок, які вже пере­глядались. Іноді виникає необхідність оновити веб-сторінку  наприклад, якщо довго не відображаються малюнки.

Натискання на кнопку Додому дає можливість перейти до домашньої сторінки.

При виборі гіперпосилання у вікні браузера, як правило, буде відкрита нова сторінка замість попередньої. Часто сторінка містить кілька гіперпосилань, які необхідно переглянути. Тоді зручно відкривати наступну сторінку в новому вікні чи в новій вкладці браузера. Для цього треба клацнути на посиланні правою кнопкою миші й у контекстному меню вибрати вказівку Відкрити в новому вікні або Відкрити на новій вкладці.

За потреби у браузері можна відкрити нову вкладку й у рядку адреси ввести адресу потрібного веб-сайта або його веб-сторінки.

Як записується адреса веб-сторінки?

Найчастіше адреси веб-сторінок пишуться латиницею. В адре­сах веб-сторінок відображаються певні відомості. Наприклад, адреса головної сторінки сайта бібліотеки української літератури http://ukrlib.com.ua/. Частина адреси — ukrlib є власним ім'ям сайта, а дві літери ua після крапки вказують на географічне роз­ташування — Україну, адреси сайтів, що належать організаціям інших країн, закінчуються інакше:

uk— Великобританія,

de — Німеччина,

ru — Восія,

fr— Франція тощо.

Частина адреси соm вказує, що сайт належить деякій комер­ційній організації. Якщо сайт належить некомерційній органі­зації, його адреса може містити фрагмент org, а в адресі сайта освітньої установи — буде міститися фрагмент edu.

Кожна веб-сторінка має свою унікальну адресу. Наприклад, за адресою http://opera.lviv.ua/ua/virtualnyy-tur/ містяться зо­браження фойє — одного з розділів віртуального туру по Львів­ському національному театру опери та балету.

Як використовувати- список сайтів для швидкого  доступу?

Іноді виникає необхідність часто звертатися до одних і тих самих веб-сторінок. Для швидкого доступу до них, без додатко­вого введення їх адреси до адресного рядка, у браузері можна робити закладки. Використання закладок у браузері аналогічне до закладок у книжці.

Закладка — гіперпосилання для швидкого доступу до веб- сторінок сайта зі списку обраних сайтів.

Наприклад, у браузері Google Chrome створити закладку мож­на за допомогою однойменного інструмента. За таким самим значком у браузері Internet Explorer відкривається папка Упо­добання (мал. 168). Причому для полегшення орієнтування такі посилання мають вигляд не адреси веб-сторінки, а тексту, що за­звичай відповідає заголовку веб-документа, який у будь-який час можна змінити. Створені закладки можна групувати за темами, для чого створюють додаткові папки.

Для завантаження веб-сторінки у браузері Internet Explorer, посилання на яку було збережено в папці Уподобання, варто зі списку посилань цієї папки вибрати потрібне (мал. 169).

Для вибору потрібної сторінки зі списку для швидкого запуску у браузері Google Chrome потрібно з меню, що відкривається при натисненні кнопки Налаштування та керування Google Chrome, обрати вказівку Закладки, із списку вибрати потрібне посилання (мал. 170).

Я к здійснювати простий пошук в Інтернеті за допомогою браузера?

На сьогодні в Інтернеті доступні понад кілька мільярдів веб- сайтів. Якщо адреса потрібної веб-сторінки відома, то для пе­регляду її вмісту достатньо в рядку адреси браузера ввести цю адресу та дочекатися завантаження веб-сторінки за наявності зв'язку з Інтернетом. Якщо ж користувачеві необхідно знайти деякі відомості з певної тематики, а адреса веб-сторінки невідо­ма, то необхідно скористатися засобами пошуку. Пошук в Інтер­неті здійснюється аналогічно до того, як на комп'ютері шукають об'єкти файлової системи, — для цього використовується рядок пошуку.

У рядок пошуку вводять ключові слова — слова, що відобра­жають основний зміст пошуку і мають міститися на шуканих веб-сторінках, обирають інструмент Пошук або натискають клавішу Enter.

Ключові слова — слово або кілька слів, за якими здійснюєть­ся пошук потрібних відомостей.

У деяких браузерах, зокрема Google Сhrome тa Internеt Ехрlorer, рядок адреси є одночасної рядком пошуку (мал. 178).

Як використовувати пошукові системи?

Для пошуку в Інтернеті потрібних відомостей часто викорис­товують також пошукові системи.

Пошукові системи — це програми, призначені для пошуку відомостей в Інтернеті за ключовими словами.

Деякі пошукові системи надають можливість також здійсню­вати пошук за темами, впорядкованими за групами.

Загальновідомими є пошукові системи Google, Яндекс, Мета, Yahоо. Кожна пошукова система має свій веб-сайт із го­ловною сторінкою, адресу якого слід увести в адресний рядок браузера: www.google.com.ua,www.yandex.ua, www.meta.ua або www.yahoo.com.

Спільним для головних сторінок різних пошукових систем є наявність рядка пошуку, до якого користувач із клавіатури має вводити ключові слова, і кнопки Шукати (Пошук, Знайти тощо).

Результати пошуку за допомогою пошукової системи мають вигляд списку посилань. Пошукова система Google демонструє кількість результатів пошуку та час, за який було знайдено певну кількість результатів (мал. 179).

Пошукові системи дають можливість шукати за ключовими словами різні об'єкти: не лише текстові дані на веб-сторінках, а й зображення, географічні об'єкти на карті, відео тощо. Сьогодні існує можливість здійснювати пошук голосом.

Голосовий пошук — невеличка додаткова програма, що встановлюється в браузер Google Chrome. Деякі опера­ційні системи підтримують функцію голосового пошуку українською, російською, англійською та іншими мовами. Для ефективного застосування голосового пошуку по­трібно мати мікрофон і чітко вимовляти кожне слово.

Слід зазначити, що пошукові системи періодично змінюють вигляд своїх сторінок із можливістю змінювати параметри для отримання більш точних результатів пошуку.

Кожна пошукова система дає змогу проводити простий і роз­ширений пошук матеріалів. При організації розширеного пошуку слід скористатися додатковими матеріалами на сайті пошукової системи для того, щоб за потреби уточнити (розширити чи зву­зити) отримані результати пошуку. Про особливості проведення розширеного пошуку засобами конкретної пошукової системи можна дізнатися з її довідки.

До конспекту.

5. Фізкультхвилинка.

А тепер у нас розминка,

А тепер фізкультхвилинка.

Встали рівно біля парт,

Починаємо наш старт.

Ось зігнули так ручата

Й полетіли, мов качата.

Ніжками затупотіли,

Потім разом всі присіли.

До сонечка потяглися

І у боки так взялися.

Вправо разом нахилились,

Вліво, щоб не помилились.

Руки вниз ми опустили

Й трохи ними потрусили.

Шию трішки розім'яли

І за парти посідали.

А тепер мерщій до справ,

Кожен вченим з нас щоб став.

7. Усвідомлення вивченого матеріалу.

Фронтальне опитування

8. Закріплення вивченого.

Виконати завдання -.

9. Завдання до уроку.

10. Робота з комп’ютером.

Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил без­пеки та санітарно-гігієнічних норм.

11. Найважливіше на цьому уроці.

12. Підсумки.

Рефлексія

• Що дізналися нового?
• Чого навчилися?
• Які питання виникли?
• Що викликає труднощі?

13. Домашнє завдання.

1. Вивчити теоретичний матеріал (підручник Ривкінд, 6 клас  п.п. 5.3, 5.4).
2. Вправи за підручником №.
3. Виконати вправи у робочому зошиті:
4. Виконати вправу працюємо з комп’ютером.