УКРАЇНА

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6       скликання

40   сесія

Р І Ш Е Н Н Я     № 851

03.07.2014р.

Про встановлення  місцевих

податків і зборів на 2015 рік.

        Відповідно до ст.10, розділу ХІІ «Місцеві податки і збори»  Податкового кодексу України, відповідно до ст.10, 12, гл.1 Розділу XIV Податкового Кодексу України, з урахуванням вимог Закону України від 04.11.2011р. №4014-ІУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності»,   керуючись п.24 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні ”, селищна рада  ВИРІШИЛА:

      1. Встановити на території Мурованокуриловецької селищної  ради з 01.01.2015 року наступні місцеві податки і збори та затвердити положення про них:

- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності ( додаток,1,2);

- єдиний податок  (додаток,3,4);

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ( додаток 5, 6).

      2.Нарахування ставок податку та збору в сумарному вигляді здійснювати в цілих числах (без копійок), але не більше встановленої відсоткової ставки.

      3.Надати примірник рішення в ДПІ для проведення контролю за нарахуванням та сплатою місцевих податків та зборів  суб’єктами господарської діяльності.

      4. Копію даного рішення в десятиденний термін  надіслати до Мурованокуриловецького відділення Могилів-Подільської ОДПІ та оприлюднити.

      5.Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію з питань  соціально - економічного розвитку, комунальної власності, роботи промисловості, торгівлі, громадського харчування, роботи транспорту та зв’язку, регуляторної політики та  житлово-комунального  господарства  (голова Мельникова І.Б.).

               Селищний голова                                Г.М.Цибульська

                                                                                                   Додаток, 1

                                                                                                        до рішення    сесії  

                                                                                                                                    селищної ради  6 скликання

                                                                                                                                         від   03.07.2014р.  № 851

        Ставки збору за проведення деяких видів підприємницької    

                                     діяльності.

        1.1. Торговельна діяльність ( окрім торгівлі  нафтопродуктами,   скрапленим  та  стиснутим  газом із  застосуванням  пістолетних паливно -  роздавальних  колонок на  стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та  діяльність із надання платних послуг – 0,2 розміру  мінімальної  заробітної плати.

        1.2. Торгівля  нафтопродуктами, скрапленим і стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і  пересувних автозаправних станціях,  заправних пунктах – 0,4 розміру  мінімальної  заробітної плати.

             Селищний голова                                  Г.М.Цибульська

             Додаток, 2

до рішення   сесії селищної ради

6 скликання від  03.07.2014 року № 851  

Положення

про збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

1.Загальні положення

Дане положення встановлює механізм справляння, порядок сплати, розмір ставок збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

2. Платники збору

Платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи − підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

в) фізичні особи − підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

г) фізичні особи − підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

ґ) фізичні особи − підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

д) суб’єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українське товариство сліпих", "Українське товариство глухих", а також фізичними особами − інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;

е) суб’єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;

є) суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту;

ж) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які провадять комп’ютерні та відеоігри.

 З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):

а) товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;

б) товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;

в) насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;

г) сірників;

ґ) термометрів та індивідуальних діагностичних приладів.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:

а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв’язку, і фурнітура до них;

б) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури;

в) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів;

г) зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;

ґ) вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гаc освітлювальний, торф паливний кусковий, торф’яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях;

д) проїзні квитки;

е) зошити.

 З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами − резидентами України.

При здійсненні продажу товарів, зазначених у абзаці першому цього підпункту, платники збору можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції (незалежно від країни їх походження): ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів.

3. Ставки збору

Ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах)  та діяльності з надання платних послуг встановлюється в розмірі 0,2 розміру  мінімальної  заробітної плати.

 .

Ставка збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлюється в розмірі  0,4 розміру  мінімальної  заробітної плати.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі  0,05 розміру  мінімальної  заробітної плати.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить  0,02 розміру  мінімальної  заробітної плати.

Ставки збору, визначені відповідно до цієї статті, округляються (менш як 50 копійок відкидається, а 50 копійок і більше округляється до однієї гривні).

4.Порядок придбання торгового патенту

Для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб’єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:

а) найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім’я, по батькові суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);

б) юридична адреса (місцезнаходження) суб’єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, − місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);

в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;

г) вид торгового патенту;

ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;

д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення "виїзна торгівля";

е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);

є) період, на який придбається торговий патент.

Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями для кожного відокремленого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаються суб’єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу.

Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбаються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.

У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, суб’єкт господарювання придбає короткотерміновий торговий патент.

5. Порядок та строки сплати збору

Порядок сплати збору платниками збору, які:

а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) − збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;

б) здійснюють торгівлю валютними цінностями − за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;

в) здійснюють діяльність у сфері розваг − за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;

г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу − за місцем реєстрації таких платників;

ґ) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, − за місцем провадження такої діяльності.

6. Строки сплати збору

Строки сплати збору:

а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту − не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;

б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями − щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю.

Під час придбання торгового патенту суб’єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

Платники збору можуть здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року.

Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями цього Кодексу.

7. Порядок використання торгового патенту

Оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:

на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності − біля реєстратора розрахункових операцій;

на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

у пунктах обміну іноземної валюти;

у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

Для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб’єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов’язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

Торговий патент діє на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

Передача торгового патенту іншому суб’єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб’єкта не дозволяється.

Торговий патент, виданий для провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), діє на території України.

8. Строк дії торгового патенту

Строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців.

Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п’ятнадцяти календарних днів.

Строк дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить вісім календарних кварталів.

У разі невнесення суб’єктом господарювання збору у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.

Суб’єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб’єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.

                     Селищний голова                             Г.М.Цибульська

                                                          Додаток, 3

до  рішення    сесії селищної

                                                                                                ради 6 скликання  

                                                                                                                                        від  03.07.2014р. № 851

Ставки єдиного податку для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснюють роздрібну торгівлю на ринках та належать до першої групи платників єдиного податку              

Ставки єдиного податку для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, провадять господарську діяльність з надання побутових послуг та належать до  першої та другої групи платників  єдиного податку            

Ставки єдиного податку для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснюють діяльність у сфері виробництва ,ресторанного господарства ,надання послуг  та належать до   другої групи платників  єдиного податку            

                      Селищний голова                               Г.М.Цибульська

                                                                                                              Додаток, 4

                                                                                                            до рішення   сесії  селищної ради

                                                                                                          6 скликання  від  03.07.2014р. №851

ПОЛОЖЕННЯ

про  єдиний податок

І. Загальні положення

1.1. Спрощена система оподаткування,  обліку та звітності - особливий механізм справляння податків  і  зборів,  що  встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового Кодексу України,  на сплату єдиного податку в  порядку  та  на  умовах,  визначених главою 1, розділу ХІУ ПКУ (2755-17),  з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.2. Єдиний податок встановлюється на підставі Закону України від04.11.2011р. №4014-ІУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» та набирає чинності з 01 січня 2012року.

ІІ. Платники податку.

     2.1. Юридична особа  чи  фізична  особа - підприємець  може самостійно обрати спрощену систему оподаткування,  якщо така особа відповідає вимогам,  встановленим  главою 1 розділу ХІУ ПКУ (2755-17),  та  реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою1, розділом ХІУ ПКУ (2755-17).

     2.2. Суб'єкти  господарювання,  які  застосовують  спрощену систему оподаткування,  обліку та звітності,  поділяються на  такі групи платників єдиного податку:

     1) перша   група   -  фізичні  особи  -  підприємці,  які  не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж  товарів  з  торговельних  місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання  побутових  послуг  населенню  і обсяг доходу   яких   протягом   календарного  року  не  перевищує 150 000 гривень;

     2) друга група - фізичні особи - підприємці,  які  здійснюють господарську діяльність з надання послуг,  у тому числі побутових, платникам єдиного податку  та/або  населенню,  виробництво  та/або продаж товарів,  діяльність у сфері ресторанного господарства,  за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не  перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

     Дія цього   підпункту  не  поширюється  на  фізичних  осіб  - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005) (va375202-05). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;

     3) третя група - фізичні особи  -  підприємці,  які  протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не  перевищує 20 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

     4) четверта  група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми,  які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

2.3 При   розрахунку   загальної   кількості  осіб,  які перебувають у трудових відносинах з платником  єдиного  податку  - фізичною   особою,   не   враховуються   наймані  працівники,  які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю  і  пологами  та  у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

     При розрахунку   середньооблікової   кількості    працівників застосовується визначення, встановлене Податковим Кодексом України (2755-17).

2.4. Не можуть бути платниками єдиного податку:

     2.4.1. суб'єкти  господарювання  (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

     1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;

     2) обмін іноземної валюти;

     3) виробництво,  експорт,  імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб,  пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

     4) видобуток,  виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

     5) видобуток, реалізацію корисних копалин;

     6) діяльність  у  сфері   фінансового   посередництва,   крім діяльності   у  сфері  страхування,  яка  здійснюється  страховими агентами, визначеними   Законом    України    "Про    страхування" ( 85/96-ВР ),  сюрвейєрами,  аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

     7) діяльність з управління підприємствами;

     8) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;

     9) діяльність з продажу предметів мистецтва та  антикваріату, діяльність  з  організації  торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

     10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

2.4.2. фізичні особи - підприємці,  які здійснюють технічні випробування та   дослідження   (група 74.3  КВЕД  ДК  009:2005) ( va375202-05 ), діяльність у сфері аудиту;

2.4.3. фізичні особи - підприємці,  які  надають  в  оренду земельні  ділянки,  загальна  площа  яких  перевищує  0,2 гектара, житлові приміщення,  загальна площа яких перевищує 100  квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

2.4.4. страхові  (перестрахові)  брокери,  банки,  кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії,  установи  накопичувального   пенсійного   забезпечення, інвестиційні фонди і компанії,  інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

2.4.5. суб'єкти господарювання,  у статутному капіталі яких сукупність   часток,  що  належать  юридичним  особам,  які  не  є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

2.4.6. представництва,   філії,    відділення    та    інші відокремлені  підрозділи  юридичної  особи,  яка  не  є  платником єдиного податку;

2.4.7. фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

2.4.8. суб'єкти господарювання,  які на день подання  заяви про  реєстрацію  платником  єдиного податку мають податковий борг, крім  безнадійного  податкового  боргу,  що  виник  внаслідок  дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

   2.5. Платники    єдиного    податку   повинні   здійснювати розрахунки  за  відвантажені  товари  (виконані   роботи,   надані послуги)    виключно   в   грошовій   формі   (готівковій   та/або безготівковій).

   2.6. Для  цілей  цієї  глави   під   побутовими   послугами населенню,  які  надаються  першою  та  другою  групами  платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

     1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

     2) послуги з ремонту взуття;

     3) виготовлення    швейних    виробів    за    індивідуальним замовленням;

     4) виготовлення    виробів   із   шкіри   за   індивідуальним замовленням;

     5) виготовлення   виробів   з   хутра    за    індивідуальним замовленням;

     6) виготовлення    спіднього    одягу    за    індивідуальним замовленням;

     7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

     8) виготовлення    головних    уборів    за    індивідуальним замовленням;

     9) додаткові   послуги    до    виготовлення    виробів    за індивідуальним замовленням;

     10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

     11) виготовлення   та   в'язання   трикотажних   виробів   за індивідуальним замовленням;

     12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

     13) виготовлення   килимів   та    килимових    виробів    за індивідуальним замовленням;

     14) послуги  з  ремонту  та  реставрації килимів та килимових виробів;

     15) виготовлення шкіряних галантерейних та  дорожніх  виробів за індивідуальним замовленням;

     16) послуги  з  ремонту  шкіряних  галантерейних  та дорожніх виробів;

     17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

     18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

     19) виготовлення  теслярських   та   столярних   виробів   за індивідуальним замовленням;

     20) технічне    обслуговування    та    ремонт   автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

     21) послуги з ремонту радіотелевізійної  та  іншої  аудіо-  і відеоапаратури;

     22) послуги  з  ремонту  електропобутової  техніки  та  інших побутових приладів;

     23) послуги з ремонту годинників;

     24) послуги з ремонту велосипедів;

     25) послуги з технічного обслуговування  і  ремонту  музичних інструментів;

     26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

     27) послуги    з    ремонту    інших   предметів   особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

     28) виготовлення   ювелірних   виробів   за    індивідуальним замовленням;

     29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

     30) прокат   речей   особистого   користування  та  побутових товарів;

     31) послуги з виконання фоторобіт;

     32) послуги з оброблення плівок;

     33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

     34) послуги з чищення та фарбування текстильних,  трикотажних і хутрових виробів;

     35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

     36) послуги перукарень;

     37) ритуальні послуги;

     38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

     39) послуги домашньої прислуги;

     40) послуги,  пов'язані з очищенням та прибиранням  приміщень за індивідуальним замовленням.

ІІІ. Порядок визначення доходів та їх склад.

     3.1. Доходом платника єдиного податку є:

1) для   фізичної  особи  -  підприємця  -  дохід,  отриманий протягом  податкового  (звітного)   періоду   в  грошовій   формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі,  визначеній пунктом 292.3 цієї статті.  При цьому до доходу не  включаються  отримані  такою  фізичною особою пасивні доходи у вигляді  процентів,  дивідендів,  роялті,   страхові   виплати   і відшкодування,  а  також доходи,  отримані від продажу рухомого та нерухомого майна,  яке належить на праві власності фізичній  особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для  юридичної  особи  - будь-який дохід,  включаючи дохід представництв,  філій,  відділень такої юридичної особи, отриманий протягом   податкового   (звітного)   періоду   в  грошовій  формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

3.2. При  продажу  основних  засобів  юридичними  особами - платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів,  отриманою  від  продажу  таких  основних  засобів,  та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

3.3. До суми доходу  за  звітний  період  включаються  сума кредиторської   заборгованості,   за  якою  минув   строк  позовної давності,  та  вартість  безоплатно  отриманих  протягом  звітного періоду товарів (робіт, послуг).

     3.4. У  разі надання послуг,  виконання робіт за договорами доручення,  транспортного  експедирування   або   за   агентськими договорами   доходом   є   сума  отриманої  винагороди  повіреного (агента).

     3.5. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях   за   офіційним   курсом   гривні  до  іноземної  валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання  такого доходу.

     3.6. Датою  отримання  доходу  є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку,  дата списання кредиторської   заборгованості,   за  якою  минув  строк  позовної давності,  дата фактичного  отримання  платником  єдиного  податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг).

3.7. У  разі  здійснення  торгівлі товарами або послугами з використанням   торговельних   автоматів   чи   іншого   подібного обладнання,  що  не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних   апаратів   та/або   подібного  обладнання  грошової виручки.

     3.8. У разі якщо торгівля  товарами  (роботами,  послугами) через торговельні  автомати  здійснюється з використанням жетонів, карток  та/або  інших  замінників  грошових  знаків,  виражених  у грошовій  одиниці України,  датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів,  карток та/або  інших  замінників  грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.

     3.9. Доходи  фізичної особи  -  платника  єдиного податку, отримані в  результаті  провадження  господарської  діяльності  та оподатковані  згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної   особи, визначеного відповідно до розділу IV Податкового Кодексу України.

3.10. Не є доходом суми  податків  і  зборів,  утримані (нараховані) платником єдиного  податку  під  час  здійснення  ним функцій  податкового  агента,  а  також  суми  єдиного  внеску  на загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування,  нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

     3.11. До   складу  доходу,  визначеного  цією  статтею,  не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів,  отриманих за  внутрішніми  розрахунками  між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми  фінансової  допомоги,  наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня  її отримання, та суми кредитів;

4) суми   коштів   цільового  призначення,  що  надійшли  від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового  державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс,  передоплата), що повертаються покупцю товару   (робіт,   послуг)   -  платнику  єдиного  податку  та/або повертаються платником  єдиного  податку  покупцю  товару  (робіт, послуг),  якщо  таке  повернення відбувається внаслідок повернення товару,  розірвання договору або за листом-заявою  про  повернення коштів;

6) суми   коштів,  що  надійшли  як  оплата  товарів  (робіт, послуг),  реалізованих у період сплати інших  податків  і  зборів, встановлених  цим Кодексом,  вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

7) суми  податку  на додану вартість,  що надійшли у вартості товарів   (виконаних   робіт,   наданих   послуг),   відвантажених (поставлених)   у   період   сплати   інших   податків  і  зборів, встановлених цим Кодексом;

8) суми коштів та вартість майна,  внесені  засновниками  або учасниками  платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми  коштів  у  частині  надмірно  сплачених  податків  і зборів,  встановлених  цим  Кодексом,  та  суми  єдиного внеску на загальнообов'язкове    державне    соціальне    страхування,    що повертаються  платнику  єдиного  податку  з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою  від  інших  платників  податків,  оподатковані  в порядку, визначеному цим Кодексом.

3.12. Дивіденди,   що   виплачуються   юридичними   особами власникам   корпоративних   прав  (засновникам  платників  єдиного податку),  оподатковуються згідно  з  розділами  III  і  IV  Податкового Кодексу України.

     3.13. Дохід  визначається  на  підставі даних обліку,  який ведеться відповідно до статті 296 Податкового Кодексу України.

     3.14. Визначення    доходу    здійснюється    для     цілей оподаткування  єдиним  податком  та  для  надання  права  суб'єкту господарювання зареєструватися платником  єдиного  податку  та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

     3.15. При  визначенні обсягу доходу,  що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником  єдиного  податку  та/або перебувати   на   спрощеній  системі  оподаткування  в  наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

     3.16. Право на застосування спрощеної системи оподаткування в  наступному  календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення  протягом  календарного  року  обсягу  доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

     При цьому  якщо  протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу,  встановленого для відповідної  групи,  право  на  застосування   спрощеної   системи оподаткування  в  наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення  ними  протягом  календарного  року  обсягу доходу,  встановленого  підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України.

ІУ. Ставка податку.

4.1. Ставки  єдиного  податку  встановлюються  у  відсотках (фіксовані ставки)   до   розміру  мінімальної  заробітної  плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року  (далі у  цій  главі  -  мінімальна  заробітна плата),  та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

4.2. Фіксовані  ставки   єдиного   податку   встановлюються для  фізичних осіб - підприємців,  які здійснюють господарську діяльність,  залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку -  від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (згідно додатку №2 до рішення);

        2) для другої групи платників єдиного податку -  від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (згідно додатку №2 до рішення).

       4.3. Відсоткова   ставка  єдиного  податку  для  третьої  і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі:

     1) 3 відсотки доходу  -  у  разі  сплати  податку  на  додану вартість згідно з Податковим Кодексом;

     2) 5  відсотків  доходу  - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

       4.4. Ставка єдиного податку  встановлюється  для  платників єдиного податку   першої,   другої   і   третьої  груп  у  розмірі 15 відсотків:

     1) до  суми  перевищення   обсягу   доходу,   визначеного   у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу;

     2) до  доходу,  отриманого  від  провадження  діяльності,  не зазначеної у свідоцтві платника єдиного  податку,  віднесеного  до першої або другої групи;

     3) до  доходу,  отриманого  при  застосуванні  іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу ХІУ ПКУ (2755-17);

     4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

       4.5. Ставки  єдиного  податку для платників четвертої групи встановлюються у    подвійному    розмірі    ставок,    визначених пунктом 293.3 статті 293 ПКУ (2755-17):

     1) до   суми   перевищення   обсягу   доходу,  визначеного  у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу;

     2) до доходу,  отриманого  при  застосуванні  іншого  способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу ХІУ ПКУ (2755-17);

     3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 4.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої  і другої  груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

 4.7. У  разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї міської ради застосовується максимальний розмір ставки  єдиного  податку,  встановлений статтею 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку.

 4.8. Ставки,  встановлені пунктами 293.3-293.5 статті293, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

     1) платники єдиного податку першої групи,  які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу,  з наступного  календарного кварталу  за  заявою  переходять  на  застосування  ставки єдиного податку,  визначеної для  платників  єдиного  податку  другої  або третьої   групи,  або  відмовляються  від  застосування  спрощеної системи оподаткування.

     Такі платники до  суми  перевищення  зобов'язані  застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається  не  пізніше  20 числа місяця,  наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

     2) платники єдиного податку другої групи,  які  перевищили  у податковому (звітному) періоді обсяг доходу,  визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового  Кодексу,  в  наступному податковому   (звітному)   кварталі   за   заявою   переходять  на застосування ставки  єдиного  податку,  визначеної  для  платників єдиного податку третьої групи,  або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Такі платники до  суми  перевищення  зобов'язані  застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається  не  пізніше  20 числа місяця,  наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

     3) платники єдиного податку третьої  і  четвертої  груп,  які перевищили   у   податковому   (звітному)  періоді  обсяг  доходу, визначений для таких платників у пункті  291.4  статті  291  цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків (для платників  третьої  групи),  а  платники єдиного  податку  четвертої  групи  - у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом  293.3  цієї  статті,  а  також  зобов'язані  у порядку,  встановленому  цією  главою,  перейти  на  сплату  інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом;

     4) ставка єдиного податку,  визначена для третьої і четвертої груп у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:

     а) суб'єктом  господарювання,  який  зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу, у  разі  переходу  ним  на  спрощену  систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему  оподаткування  не пізніше   ніж   за  15  календарних  днів  до  початку  наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку,  який зареєстрований  платником податку  на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу України, у разі добровільної зміни ставки єдиного  податку  шляхом  подання заяви щодо   зміни  ставки  єдиного  податку  не  пізніше  ніж  за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка;

в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість,  у  разі  його  переходу  на  спрощену систему  оподаткування  шляхом  реєстрації  платником  податку  на додану вартість відповідно до розділу V Податкового  Кодексу України і  подання заяви  щодо  переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних  днів  до  початку  наступного  календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

г) платником єдиного податку,  що застосовує  ставку  єдиного податку  в  розмірі  5  відсотків,  у  разі  постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і якщо  обсяг  такого постачання  за  останні  12  календарних місяців сукупно перевищує обсяг,  визначений  пунктом  181.1  статті  181  розділу  V  Податкового Кодексу України,  та  реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у  порядку,  встановленому  розділом  V Податкового  Кодексу України,  шляхом  подання  заяви  щодо зміни ставки єдиного податку  не  пізніше  ніж  за  15  календарних  днів  до   початку наступного  календарного  кварталу,  в  якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

     5) у разі анулювання реєстрації платника  податку  на  додану вартість  у  порядку,  встановленому  розділом  V  Податкового Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані  перейти  на  сплату  єдиного податку  за  ставкою  у  розмірі  5  відсотків або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання  заяви щодо  зміни  ставки  єдиного  податку  чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за  15  календарних днів   до   початку  наступного  календарного  кварталу,  в  якому здійснено  анулювання  реєстрації  платником  податку  на   додану вартість.

У. Податковий (звітний) період

     5.1. Податковим  (звітним)  періодом  для платників єдиного податку першої групи є календарний рік.

     Податковим (звітним) періодом для платників  єдиного  податку другої - четвертої груп є календарний квартал.

     5.2. Податковий  (звітний)  період  починається  з  першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

     5.3. Для суб'єктів господарювання,  які перейшли на  сплату єдиного  податку  із сплати інших податків і зборів,  встановлених цим Кодексом,  перший податковий (звітний)  період  починається  з першого числа місяця,  що настає за наступним податковим (звітним) кварталом,  у  якому  таким  особам  виписано  свідоцтво  платника єдиного   податку,   і   закінчується  останнім  календарним  днем останнього місяця такого періоду.

     5.4. Для зареєстрованих в  установленому  порядку  фізичних осіб - підприємців,  які  до закінчення місяця,  в якому відбулася державна реєстрація,  подали заяву щодо обрання спрощеної  системи оподаткування  та ставки єдиного податку,  встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого  числа  місяця,  наступного  за місяцем,  у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

     Для зареєстрованих в установленому законом порядку  суб'єктів господарювання (новостворених),  які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку,  встановленої для третьої або четвертої групи,  перший податковий  (звітний)  період починається  з  першого  числа місяця,  в якому відбулася державна реєстрація.

     5.5. Для  суб'єктів  господарювання,  які   утворюються   в результаті  реорганізації  (крім перетворення) будь-якого платника податку,  що має непогашені податкові зобов'язання  чи  податковий борг,  які  виникли  до  такої  реорганізації,  перший  податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим  (звітним)  кварталом,  у якому погашено такі податкові зобов'язання чи  податковий  борг  і  подано  заяву  щодо  обрання спрощеної системи оподаткування.

     5.6. У  разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та  державної  реєстрації  припинення  підприємницької  діяльності фізичної  особи - підприємця,  які є платниками  єдиного  податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період,  у якому подано  до  органу  державної податкової служби заяву щодо відмови від  спрощеної  системи  оподаткування  у  зв'язку  з  припиненням провадження господарської діяльності.

     5.7. У   разі  зміни  податкової  адреси  платника  єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом  за  такою  адресою вважається  період,  у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

УІ. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

6.1. Платники   єдиного   податку   першої  і  другої  груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення  авансового  внеску  не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

     Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском  за  весь  податковий  (звітний)  період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

     У разі якщо сільська рада приймає рішення щодо зміни раніше  встановлених  ставок  єдиного  податку,  єдиний податок  сплачується  за  такими  ставками  у  порядку  та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового Кодексу України.

 6.2. Нарахування авансових внесків  для  платників  єдиного податку  першої  і  другої  груп  здійснюється  органами державної податкової  служби  на  підставі  заяви  такого  платника  єдиного податку  щодо  розміру обраної ставки єдиного податку,  заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви  щодо  терміну  тимчасової втрати працездатності.

 6.3. Платники  єдиного  податку  третьої  і  четвертої груп сплачують  єдиний  податок  протягом  10  календарних  днів  після граничного  строку  подання  податкової  декларації  за податковий (звітний) квартал.

 6.4. Сплата  єдиного   податку   здійснюється   за   місцем податкової адреси.

 6.5. Платники єдиного податку першої і другої груп,  які не використовують  працю  найманих  осіб,  звільняються  від   сплати єдиного  податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки,  а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків)   непрацездатності,   якщо   вона  триває  30  і  більше календарних днів.

      Помилково та/або   надміру   сплачені  суми  єдиного  податку підлягають  поверненню  платнику  в  порядку,  встановленому   Податковим Кодексом України.

 6.7. Єдиний  податок,  нарахований  за  перевищення  обсягу доходу,  сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку  подання  податкової  декларації  за  податковий  (звітний) квартал.

 6.8. У   разі   припинення   платником   єдиного    податку провадження  господарської  діяльності  податкові  зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня  (включно)  календарного  місяця,  в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної  системи оподаткування  у  зв'язку  з припиненням провадження господарської діяльності.

УІІ. Особливості нарахування, сплати та подання звітності

з окремих податків і зборів платниками єдиного податку.

    7.1. Платники  єдиного  податку  звільняються від обов'язку нарахування,  сплати  та  подання  податкової  звітності  з  таких податків і зборів:

     1) податку на прибуток підприємств;

     2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування),  що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

     3) податку   на  додану  вартість  з  операцій  з  постачання товарів,  робіт та послуг,  місце постачання яких  розташоване  на митній  території  України,  крім  податку на додану вартість,  що сплачується фізичними особами та юридичними  особами,  які  обрали ставку єдиного   податку,  визначену  підпунктом  1  пункту  293.3 статті 293 Податкового Кодексу;

     4) земельного податку,  крім земельного податку  за  земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

     5) збору  за   провадження   деяких   видів   підприємницької діяльності;

     6) збору    на   розвиток   виноградарства,   садівництва   і хмелярства.

    7.2. Нарахування,  сплата та подання звітності з податків і зборів   інших,   ніж   зазначені  у  пункті  297.1  статті 297, здійснюються платниками єдиного податку  в  порядку  та  розмірах, встановлених Податковим Кодексом.

     У разі  ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником  єдиного  податку  на загальних підставах відповідно до закону.

    7.3. Платник   єдиного   податку  виконує  передбачені  Податковим Кодексом функції податкового агента у разі  нарахування  (виплати, надання)  оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи,  яка перебуває з  ним  у  трудових  або цивільно-правових відносинах.

        Селищний голова                                  Г.М.Цибульська

        Додаток , 5

        до рішення   сесії

                                                                                                                                            6 скликання селищної ради

              від 03.07.2014 року № 851

Ставки

 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ставка податку встановлюється за 1 кв. метр загальної площі об’єкта житлової нерухомості:

- для квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, загальна площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

- для квартир, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

        Селищний голова                       Г.М.Цибульська

        Додаток , 6

        до рішення  сесії

                                                                                                                                           6 скликання селищної ради

від 03.07. 2014 року №851

Положення

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

1.Загальні положення

Дане положення встановлює механізм справляння, порядок сплати та ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в межах граничних розмірів ставок і порядку встановлених статтею 265 розділу XII Податкового кодексу України.

2.Платники податку.

 Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3. Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.

 Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та  прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

д) гуртожитки.

4. База оподаткування

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.

5.Пільги із сплати податку

База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи − платника податку, зменшується:

а) для квартири − на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку − на 250 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа − платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

6. Ставка податку

Ставка податку встановлюється за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:

для квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, загальна площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

для квартир, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

7. Податковий період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

8.Порядок обчислення суми податку

Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.

Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.

Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.

 Платники податку − юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

У разі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з
1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив
право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

10. Порядок сплати податку

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

11. Строки сплати податку

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами − протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами − авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.                                        

                                  Селищний голова                    Г.М.Цибульська