Урок 22                                                        Інформатика 10 клас (Стандарт)

«Немає більшої радості в житті,

ніж радість жи­вого спілкування»

Антуана де Сент-Екзюпері

Принципи функціонування електронної пошти.

Мета.

Навчальна. ознайомити учнів із принципами функціонування електронної пошти; провести огляд програм для роботи з електронною поштою.

Розвиваюча. Розвивати інформатичну компетентність учнів.

Виховна. Ознайомити з етикетом електронного листування.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання: ПК, підручники.

Учні повинні знати: принципи функціонування послуга електронної пошти; деякі відомості з історії електронного листування; поштові протоколи; елементи поштової адреси.

Учні повинні вміти: наводити приклади програм для роботи з електронною поштою; реєструвати поштову скриньку через веб-інтерфейс та за допомогою поштового клієнта.

Матеріали для роботи з учнями:

1. Вікіпедія: “Електронна пошта”
2. Веб-сторінка: “Огляд програм для роботи з електронною поштою”
3. Тест: “Електронна пошта”

План

1. Вступ до теми.
2. Принципи функціонування електронної пошти.
3. Типові запитання до уроку.
4. Домашнє завдання.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

1. Інструктаж техніки безпеки при роботі з ПК та в комп’ютерному класі.
2. Огляд теми “Служби Інтернету”.
3. Правила онлайн безпеки

1. Анонімність — кращий спосіб захисту в Мережі. Під час спілкування через Інтернет завжди потрібно використовувати ніки (прізвиська) і не можна вказувати реальне ім’я, вік та адресу.
2. Сімейна онлайн безпека — відповідальність кожного. Особистою інформацією можуть скористатися зловмисники. Тому не можна викладати в Інтернеті інформацію про сім’ю, її фінансові справи, адреси проживання та навчання, номери телефонів, кредитної картки або банківські дані. Також небажано розміщувати особисті та сімейні фотографії на публічних форумах, сайтах. Ніколи нікому, крім своїх батьків, не можна видавати паролі Інтернету (навіть кращим друзям).
3. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Тому не можна призначати зустрічі з віртуальними знайомими без дозволу батьків.
4. Вести себе в онлайні — як у реальному житті. Точно так само, як у житті, в Мережі потрібно вести себе ввічливо, не робити того, що може образити інших людей або суперечить закону.
5. Звертатись за порадою — можна і потрібно. Якщо в Інтернеті (у повідомленні електронної пошти, на сайті, форумі, чаті) що-небудь не зрозуміло, турбує або загрожує, завжди потрібно звертатися за допомогою до батьків. Інформація та послуги в Інтернеті не завжди безпечні, тому перш, ніж завантажувати, встановлювати чи зберігати що-небудь з Інтернету, потрібно отримати дозвіл батьків.
6. Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей. Завжди потрібно з’ясовувати, скільки коштують SMS на окремі Інтернет сервіси, адже вартість SMS в онлайн грі часто вказується без податків — тобто може бути значно більшою. Якщо така інформація не зрозуміла, потрібно звертатися за порадою до батьків, які допоможуть розібратися, скільки насправді коштуватиме SMS та чи варто його відправляти.

2. Перевірка домашнього завдання.

Тестування на дистосвіти.

 3. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь учителя

 «Немає більшої радості в житті, ніж радість жи­вого спілкування»

Антуана де Сент-Екзюпері.

Ми живемо не на окремих безлюдних островах, тому наше життя — суцільне спілкування.

Розрізняють безпосереднє і опосередковане спілкування. Без­посереднім є контакт між людьми, які бачать і чують один одного, перебувають в одному часі і просторі. Опосередковане спілкуван­ня відбувається між людьми, що розділені простором або часом і користуються такими засобами, як телефон, факс, листування, аудіо- або відеозаписи, ЗМІ.

Потреба людини в швидкому та надійному отриманні повідомлень сприяла розвитку різноманітних засобів для забезпечення цього про­цесу. За останні роки із цією метою почали використовувати канали супутникового зв'язку та комп'ютерні мережі, телефонний зв'язок став мобільним, традиційне листування витісняється електронним.

Сьогодні, безумовно, одним із лідерів засобів спілкування є Інтернет. В Інтернеті існує безліч корисних електронних сервісів для оперативного обміну інформацією. Окрім традиційного e-mail, це файлообмінні мережі, блоги, форуми, приватні файлові архіви, фотогалереї і навіть відеохостинг.

На уроках з цієї теми ви дізнаєтеся про можливості Інтернету щодо безпосереднього та опосередкованого спілкування.

4. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування

1. Що таке Інтернет?
2. Назвіть основні служби Інтернету (Відповідь: віддалений до ступ, служба передавання файлів, електронна пошта, Все­світня павутина, інтерактивне спілкування, ІР-телефонія.)
3. Що таке World Wide Web? (Відповідь: глобальна інформаційно-пошукова гіпертекстова мультимедійна система, що дозволяє зв’язати в одне ціле інформацію, яка зберігається на різних комп’ютерах.)
4. Як називають програми, за допомогою яких відбувається огляд веб-сторінок? (Відповідь: браузери.)
5. Як називають групу веб-сторінок, які пов’язані однією темою та належать одній юридичній особі? (Відповідь: веб-сайт.)
6. Як називають сайт, на якому можна отримати одразу кілька послуг мережі Інтернет? Яких? (Відповідь: веб-портал; елек­тронне “Листування, інтерактивне спілкування.)
7. Як називають комп’ютер, на якому встановлено ПЗ, що дає доступ до гіпертекстових документів, розміщених на ньому? (Відповідь: веб-сервер.)
8. Що таке технологія «клієнт — сервер»? (Відповідь: розподіл мережного програмного забезпечення на клієнтську частину, що встановлюється на комп’ютері клієнта, та серверну, що розміщується на сервері.)

5. Теоретичний матеріал.

Як ви вже знаєте, електронна пошта, або e-mail (англ. electronic mail - електронна пошта) - це служба Інтернету, призначена для переси­лання комп'ютерними мережами повідомлень (електронних листів) від деякого користувача одному чи групі адресатів. Разом з текстовим по­відомленням можуть бути передані прикріплені до електронного листа файли будь-яких форматів.

Електронна пошта працює за клієнт-серверною технологією.

До функцій поштового сервера входить виділення певного обсягу дис­кового простору на комп'ютері-сервері для збереження повідомлень ко­ристувача, забезпечення їх отримання та відправлення. При виділенні користувачу відповідних апаратних і програмних ресурсів говорять про створення його електронної поштової скриньки.

Поштова скринька може бути створена на сервері провайдера. Крім того, на багатьох веб-сайтах пропонується створення безкоштовної елек­тронної поштової скриньки. Такі сайти називають сайтами веб-пошти.

Кожна електронна поштова скринька має унікальну адресу.

Адреса електронної поштової скриньки складається з імені  користувача, під яким він зареєстрований на сервері електрон­ної пошти, та доменного імені сервера, розділених символом @ (англ. комерційне at - на).

Наприклад, поштова адреса pupil@school.region.ua означає, що для користувача pupil створена поштова скринька на сервері з доменним іменем school.region.ua. Ім'я користувача, під яким він зареєстрований на сервері електронної пошти, називають логіном (англ. log in - вхід до системи).

На комп'ютерах користувачів для отримання послуг електронної по­шти встановлюють спеціальні програми - поштові клієнти. Поштові клі­єнти призначені для підготовки, відправлення, отримання та опрацю­вання електронних листів, що передаються службою електронної пошти.

Поштові клієнти належать до прикладних програм загального при­значення. Популярними є програми Outlook Express, The Bat!, Mozilla Thunderbird, Opera Mail, Netscape Messenger та ін. Поштові клієнти відрізняються один від одного інтерфейсом та окремими функціями, але використання більшості з них надає користувачам такі можливості:

1. підготовка тексту листа;
2. відправлення листа одному чи групі адресатів;
3. прикріплення до листа файлів різних форматів;
4. перевірка орфографії в текстовому повідомленні;
5. автоматичне додавання електронного підпису;
6. отримання та зберігання електронних листів;
7. створення папок для впорядкованого зберігання листів;
8. інформування користувача про надходження нових листів;
9. сортування та фільтрація вхідних листів за встановленими правилами;
10. пересилання отриманих листів іншим адресатам;
11. цитування тексту отриманого листа у відповіді на нього;
12. видалення електронних листів;
13. формування та використання адресної книги - засобу для впорядко­ваного зберігання поштових адрес та їхнього швидкого введення;
14. шифрування/дешифрування електронних листів;
15. включення до листів запиту на підтвердження факту отримання лис­та адресатом та ін.

При створенні поштової скриньки на веб-сайті для користування нею можна використовувати браузер. При цьому говорять про роботу з електронною поштою через веб-інтерфейс.

З використанням веб-інтерфейсу можна звернутися до поштових скри­ньок, створених на сайтах веб-пошти та порталах, наприклад, FREEMAIL (http://freemail.ukr.net), Мета (http://webmail.meta.ua), Mail.Ru (http:// mail.ru), Gmail (http://gmail.com), Яндекс (http://mail.yandex.ua) та ін.

Пересилання електронних листів між сервером електронної пошти та комп'ютером клієнта називають доставкою пошти. Для пересилання по­відомлень використовують протоколи електронної пошти (рис. 3.1):

1. РОРЗ (англ. Post Office Protocol version 3 - протокол поштового від­ділення версії 3) - визначає правила пересилання поштових повідомлень від поштового сервера до комп'ютера користувача;
2. SMTP (англ. Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол пере­силання пошти) - визначає правила пересилання поштових повідомлень від комп'ютера користувача до поштового сервера або між поштовими серверами.

Доставка електронних листів відбувається за лічені хвилини, затрим­ка може виникнути через збої в роботі поштових серверів і мережного об­ладнання.

За неможливості доставки листа за вказаною поштовою адресою від­правнику надсилається повідомлення про помилку під час пересилання. Якщо проблема пов'язана з неправильною адресою поштової скриньки, можна відправити листа повторно, виправивши помилку. Якщо лист не доставлено через технічні проблеми, спроба відправити його повторно буде виконуватись автоматично поштовою службою через певні інтерва­ли часу.

Для тих, хто хоче більше знати

Електронне листування можна організувати в межах локальної мережі. Для цього на одному з комп'ютерів повинна бути встановлена програма пошто­вий сервер, а на Інших - поштові клієнти. Поштовий сервер буде забезпе­чувати функціонування електронної пошти та здійснювати доставку електронних листів між клієнтами. Один з популярних поштових серверів для локальних ме­реж - програма EServ (офіційний сайт розробників http://www.eserv.ru)

Дещо з історії

Перша поштова програма SNDMSG (англ. send message - відправити повідомлення) була розро­блена в 1971 році Реєм Томлінсоном (нар. у 1941 p.), інженером компанії Bolt Beranek and Newman (BBN) для мережі ARPANet.

Першою адресою електронної пошти була адреса її винахідника tomlinson@bbn-tenexa. Символ @ для з'єднання частин поштової адреси був обраний ним же за його значення на. Українські користувачі частіше назива­ють його сленговими словами «собачка» або «равлик».

Першим листом, надісланим електронною поштою, був лист від Рея Томлінсона його колегам з повідомлен­ням про появу нової можливості спілкування в мережі -електронної пошти.

Структура та властивості електронного листа

Під час користування традиційною поштою поштовий лист складаєть­ся з двох частин: конверта з адресами відправника й одержувача та арку­шів з текстом листа. У конверт також можуть бути вкладені фотографії, вітальні листівки та інші додатки.

Електронний лист має схожу структуру: аналогом конверта є заголо­вок листа, тіло листа містить текст повідомлення, прикріплені файли нагадують вкладені в конверт додатки.

Заголовок листа містить службові дані, які потрібні для забезпечення доставки листа адресату, та складається з кількох полів:

1. Від - поле для введення адреси відправника;
2. Кому - поле для введення адреси електронної поштової скриньки одержувача; можна ввести кілька адрес одного або різних одержува­чів;
3. Копія - поле для введення адрес інших одержувачів листа, дані яких будуть відомі іншим адресатам;
4. Прихована (Прихована копія) - поле для введення адрес одержува­чів, дані яких не будуть повідомлені іншим адресатам;
5. Тема - поле для введення короткого опису змісту повідомлення;
6. Приєднати - поле з повідомленням про файли, прикріплені до листа, та ін.

Тіло листа містить безпосередньо текст повідомлення адресату. У ході оформлення листа можна змінювати значення властивостей символів та абзаців тексту, застосовувати кольоровий фон, вставляти горизонтальну розділову лінію, гіперпосилання та зображення (рис. 3.3). Користувач може розробити текст власного підпису, який буде автоматично додава­тися до листа.

Електронні листи можуть мати такі властивості:

1. Кодування - визначає таблицю кодів, яка використовується під час написання листа;
2. Важливість - характеризує зміст листа. Значення встановлює від­правник. Важливість листа може бути висока, звичайна, низька; Прочитаний — визначає, чи був лист відкритий одержувачем; значен­ня властивості - прочитаний, не прочитаний;
3. Наявність вкладення — визначає, чи має лист прикріплені файли; значення властивості - має вкладення, не має вкладення та ін.

Залежно від значень властивостей і на основі заданих користувачем правил листи розподіляються в різні папки.

Етикет електронного спілкування

Електронна пошта - засіб спілкування людей, тому вона передбачає дотримання певних правил ввічливості. Деякі з них не відрізняються від загальноприйнятих норм людського спілкування:

1. починайте текст листа з привітання, завершуйте підписом;
2. якщо звертаєтеся до людини, з якою ви особисто не знайомі, назвіть себе;
3. не забудьте вжити слова «будь ласка», якщо звертаєтеся до кого-небудь з проханням;
4. подякуйте, якщо хтось допомагає вам;
5. слідкуйте за тоном вашого листа, намагайтеся уникати фраз, що мо­жуть стати причиною конфлікту на релігійній, расовій, політичній чи іншій основі;
6. не надсилайте в листах неперевірені дані без посилання на їхнє джерело;
7. намагайтеся не допускати граматичних помилок, використовуйте за­соби перевірки орфографії, надані поштовою службою.

Окремі правила спілкування в мережі пов'язані з особливостями сприйняття друкованого тексту, специфікою читання повідомлень на екрані, обмеженнями на обсяги даних, що пересилаються мережею:

1. зазначайте тему свого листа. Часто користувач орієнтується саме на тему, коли переглядає пошту та обирає листи для отримання із сервера; не пишіть увесь текст листа великими літерами - його важко читати;
2. не зловживайте позначкою високої важливості листа;
3. не надсилайте в листах оголошень і реклами, якщо вони не є предме­том обговорення;
4. включайте до повідомлення цитати з листа, на який відповідаєте, якщо ви посилаєтеся на деякі слова співрозмовника;
5. не додавайте без потреби прикріплення до листа, це суттєво впливає на його розмір. За можливості стискайте файли, що прикріплюються, використовуючи програми-архіватори. Повідомляйте адресата, які файли додаєте до листа, оскільки часто через прикріплені файли роз­повсюджуються комп'ютерні віруси.

Електронна пошта позбавлена можливості передавати міміку та жести, які виражають ваше ставлення до предмета обговорення. Для передаван­ня емоцій в Інтернеті використовують смайлики (англ. smile - усмішка) -послідовності символів, що нагадують обличчя. Правильне використання смайликів додає листу настрій, робить його більш емоційним.

Найчастіше використовують такі смайлики:

Правила безпеки під час користування електронною поштою

Спілкуючись в Інтернеті, варто пам'ятати про можливі небезпеки та ризики, пов'язані з особливостями роботи в мережі. Якщо відправник листа вам невідомий, правдивість його слів і справжні наміри перевіри­ти неможливо. Часто листи надсилають з метою реклами - так званий спам (англ. spam - консерви, реклама яких була занадто нав'язливою), з намаганням привернути вашу увагу до певної продукції або послуг. Іно­ді використовують шкідливі програми для автоматичного розсилання листів рекламного характеру або навіть безглуздого змісту. А тому варто критично ставитися до листів, які можуть надійти від сторонніх осіб.

Під час листування електронною поштою рекомендується дотримува­тися таких правил:

1. ніколи не відкривайте прикріплені файли, отримані в листах від не­відомих осіб. У них можуть бути шкідливі програми. Такі листи реко­мендується видаляти;
2. ставтеся критично до вмісту отриманих електронних листів, не все, що в них наведено, є правдою;
3. не відповідайте на листи, що приходять від невідомих осіб. Відпові­даючи на ці листи, ви підтверджуєте існування адреси, що дає змогу надсилати і надалі листи зі спамом;
4. не наводьте в листах приватні дані про себе та свою родину, якщо осо­бисто не знайомі з адресатом;
5. не погоджуйтеся на особисту зустріч з особами, знайомими вам тільки за електронним листуванням, - вони можуть виявитися не тими, за кого себе видавали;
6. не повідомляйте пароль від поштової скриньки стороннім особам, щоб ваша кореспонденція не потрапила до чужих рук та щоб ніхто не міг відправити листа вашим кореспондентам від вашого імені.

6. Закріплення матеріалу.

Дослідницька робота

Учитель пропонує завантажити декілька поштових клієнтів та відкрити будь-яку безкоштовну скриньку. Учні повинні дослі­дити інтерфейс програм, виписати спільні та відмінні елементи основних полів листа (рис. 27.1, 27.2).

7. Огляд програм для роботи з електронною поштою

Як ви вже знаєте, окрім веб-інтерфейсу для роботи з електронною пош­тою використовують спеціальні програми — поштові клієнти. Прикла­дами таких програм для персональних комп'ютерів є Microsoft Outlook Express, що працює в системі Windows ХР, Пошта Windows у системі Windows Vista, Thunderbird фірми Mozilla (існують версії для різних операційних систем), The Bat!, програма Windows Live Mail. Існують також поштові клієнти для мобільних пристроїв, зокрема для мобільних телефонів.

Можливості поштових клієнтів описані в табл. 23.1. Загалом вони такі самі, як і у веб-інтерфейсу для роботи з онлайновою поштовою службою. Це — форматування тексту, фільтрація повідомлень, можливість ство­рювати папки для впорядкування листів тощо.

Таблиця 1. Можливості клієнтів електронної пошти

Основна відмінність поштових клієнтів від веб-інтерфейсу для роботи з поштою полягає в тому, що пошту можна зберігати на комп'ютері корис­тувача і працювати з нею за відсутності підключення до поштового серве­ра. Але в цьому випадку необхідно слідкувати за обсягом пошти і періо­дично видаляти або архівувати застарілі листи. За допомогою поштового клієнта можна також отримувати доступ до скриньки веб-пошти, тобто доступ до однієї скриньки можна здійснювати через різні інтерфейси.

8. До конспекту учня.

Електронна пошта (e-mail) — це сукупність засобів, призначених для обміну інформаційними даними між користувачами комп'ютерної мережі.

Вона є другою за популярністю (після Вебу) та найстарішою службою Інтернету.

На електронну адресу вам будуть надходити повідомлення від інших користувачів.

Одержати поштову скриньку та електронну адресу можна, звернувшись до спеціального поштового веб-сервера. Для цього потрібно зареєструватися на ньому та ввести особисті дані. Як правило, користування такими поштовими веб-серверами є безкоштовним, їхні адреси можна знайти у довіднику. Щоб здійснювати електронне листування за допомогою поштової скриньки, користувачеві слід мати на комп'ютері лише браузер і не потрібно встановлювати спеціальне програмне забезпечення.

Поштову скриньку також можна отримати на поштовому сервері провайдера, який надає послуги користування Інтернетом. Для того щоб можна було працювати з такою скринькою, користувач має встановити на свій комп'ютер спеціальну програму — поштовий клієнт.

Електронною поштою можна відправляти листи, що містять не тільки текст, а й малюнки, аудіо - та відеофайли. Щоб надіслати будь-якому користувачу повідомлення, потрібно знати адресу його електронної пошти. Якщо лист відправлено за неіснуючою адресою, він повернеться до автора з відповідним повідомленням.

Адреса електронної пошти складається з двох частин, розділених символом @ (користувачі часто називають цей символ собакою), наприклад ivanov@mail.ru. Перша частина адреси — це унікальне (яке не повторюється) ім'я користувача, а друга — ім'я сервера, на якому розташована поштова скринька цього користувача.

Веб-пошта. Як зазначалося, для електронного листування потрібно мати власну електронну поштову скриньку. Найпростіший спосіб здобути електронну поштову скриньку —- скористатися послугами однієї з безкоштовних інтернет-служб, таких як Ukr.net (www.ukr.net), Mail.ru (www.mail.ru), bigmir)net (www.bigmir.net), Hotmail (www.hotmail.com) чи будь-якої іншої.

Для доступу до поштової скриньки, що надається безкоштовною поштовою службою, можна використовувати не лише поштового клієнта, а й веб-пошту (web-mail) — спеціальний інтерфейс, який дає змогу приймати, надсилати і створювати електронні повідомлення за допомогою браузера. Веб-пошта забезпечує весь необхідний для роботи з поштою набір функцій, зокрема адресну книгу, можливість використовувати папки, здійснювати фільтрацію електронних повідомлень та перевірку на наявність комп'ютерних вірусів. Перевага користування веб-поштою полягає в тому, що доступ до поштової скриньки можна отримати з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету, але швидкість роботи у цьому випадку нижча, ніж під час використання поштового клієнта.

Ділове листування із використанням електронної пошти. Електронна пошта є одним із найбільш поширених і використовуваних сервісів мережі Інтернет. Існують навіть певні правила Інтернет-етикету (так званий «нетикет», від англ. «nеt» – мережа), спрямовані, як і будь-який етикет, на гармонізацію спілкування між людьми, зменшення витрат часу на обробку пошти, підтримку ділових і дружніх взаємин за допомогою електронного поштового зв'язку.

Основний принцип «нетикета» – мінімізація «інформаційного шуму» і пов'язаних з цим моральних, тимчасових і грошових витрат адресата. Не дивлячись на простоту та природність правил роботи з електронною кореспонденцією, багато людей вільно або мимоволі не завжди дотримуються їх.

Зневага «нетикету» негативно характеризує організацію або фірму, від імені якої дана особа виступає. У будь-якому випадку результат відомий заздалегідь – серйозно сприймати таку людину не будуть. Тому важливість дотримання цих правил важко переоцінити.

9. Застосування вмінь та навичок.

Тренувальна вправа

Цю роботу краще виконувати разом на великому екрані. Учи­тель створює поштові скриньки на двох різних поштових серверах (рис. 27.3, 27.4). Разом з учителем учні роблять порівняльний аналіз за таблицею. Учні з високим рівнем підготовки таку роботу можуть виконати самостійно.

Наприклад:

10. Узагальнення та систематизація набутих знань.

Інтерактивна вправа «Скільки?»

1. Скільки років існує електронне листування? (Відповідь: понад 40 років.)
2. Скільки існує способів електронного листування? (Відповідь: два способі! — через веб-інтерфейс та за допомогою поштового клієнта.)
3. Скільки поштових скриньок може мати одна особа? (Відпо­відь: безліч-)
4. Зі скільком частин складається електронний лист? (Відповідь: із двох частин — заголовка та тіла листа.)
5. Зі скількох частин складається електронна адреса? (Відпо­відь: із двох частин — імені користувача та доменної адреси сервера.)

11.  Практичні завдання.

1. Назвіть правильні твердження.

2. Укажіть адреси електронних поштових скриньок з правильною струк­турою та поясніть, у чому полягає порушення структури адреси в інших записах:

а)  pupil@ua                                             г) pupil.school.region.ua

б)   pupil@school.region.ua                  д) pupil@194.40.125.18

в)   pupil@school@region.ua                  е) pupil@school-region.ua

3. Вкажіть, які з наведених можливостей можуть надавати користувачам поштові клієнти:

а)   пересилання отриманих листів іншим адресатам;

б)   цитування тексту отриманого листа під час відповіді на нього;

в)   автоматичне визначення мови одержувача та переклад електронних листів цією мовою;

г)   автоматичне створення та відправлення листів у відповідь на отримані листи;

д)   отримання та збереження електронних листів;

е)   формування та використання адресної книги;

є) виконання обчислень над числовими даними в тексті листа;

ж)  сортування вхідних листів на основі заданих правил.

12. Типові запитання до уроку.

1. Що таке електронна пошта?
2. Розкажіть правила онлайн безпеки.
3. Перелічіть правила етикету спілкування.
4. Які можливості надає користувачам електронна пошта?
5. Які функції виконує поштовий сервер, а які - поштовий клієнт?
6. Де можуть бути створені електронні поштові скриньки?
7. Яка структура адреси електронної поштової скриньки?
8. Яке призначення адресної книги під час електронного листування?
9. Що називають доставкою електронної пошти? Які протоколи викорис­товують для пересилання електронних листів?
10. Поясніть схему доставки електронної пошти (рис. 3.1).
11. Унаслідок яких причин може не відбутися доставка електронних поштових повідомлень? Як слід діяти у випадку виникнення проблем з доставкою листа?
12. Яка структура електронного листа?
13. Назвіть і поясніть властивості електронного листа.
14. Яких правил етикету слід дотримуватися під час електронного листу­вання?
15. Для чого призначені смайлики?
16. Поясніть, якими можуть бути ризики під час електронного листування.
17. Що означає слово «спам» ?
18. Опишіть, яких правил безпеки слід дотримуватися під час електронно­го листування.
19. Що спільного і в чому відмінність між традиційною поштою та електрон­ною?
20. Чим, на ваш погляд, пояснюється популярність електронної пошти в користувачів?

13. Підсумок уроку.

Запис під дикгування

Учитель підбиває підсумки, виставляє учням оцінки за усні відповіді на уроді, відповідає на запитання учнів.

ВИСНОВОК (учні записують у зошити).

E-mail — доступ­ний і простий сервіс.

Для того щоб почати користуватися по­слугами електронної пошти, достатньо мати доступ до Інтернету з будь-якої точки світу, де принаймні є аналоговий телефонний зв’язок.

14. Домашнє завдання.

1. Підручник: п. 3.1 (ст. 186-193);
2. Підготуватись до тестування: “Електронна пошта”.
3. Підготуйте повідомлення про історію використання символу @ та його назву в різних країнах.
4. Підготуйте повідомлення про виникнення поняття «спам» у службі електронної пошти.
5. Підготувати повідомлення про історію виникнення електронної пошти.