ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                 Директор Звенигородського ліцею

                                                                                 Звенигородської міської ради

                                                                                 Звенигородського району

                                                                                 Черкаської області

                                                                                 ___________Оксана ВОЛОЩУК

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Звенигородського ліцею

Звенигородської міської ради

Звенигородського району Черкаської області

на 2024/2025навчальний рік

термін строку дії програми: 2024-2025 н.р.

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою

Звенигородського ліцею

Звенигородської міської ради

Звенигородського району

Черкаської області

Протокол   № 1 від 30.08.2024

Голова педагогічної ради

___________Оксана ВОЛОЩУК

Розробники:

Директор  Оксана ВОЛОЩУК

Заступник директора з НВР   Зінаїда МУЛЕНКО

Заступник директора з ВР  Інна ПОКОТИЛО

1. Вступ

 Звенигородський ліцей Звенигородської міської ради Звенигородського району  

  Черкаської області

Загальні засади

       Тип закладу: ліцей.

       Форма власності: комунальна.

       Мова навчання: українська.

       Навчання в школі проводяться в одну (1) зміну.

       Режим роботи навчального закладу: освітній процес організовано за п'ятиденним робочим тижнем.

       Форма навчання: очна.

       Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2024 № 841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» 2024/2025 навчальний рік в закладах загальної середньої освіти триватиме з 02.09.2024 до 30.06.2025. 

Структура 2024-2025 навчального року:

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 02 вересня по 27 грудня 2024 року;

ІІ семестр – з 13 січня по 30 травня 2025 року.

Упродовж навчального року проводяться канікули:

осінні – 28.10.2024 - 03.11.2024 (початок занять 04.11.2024);

зимові – 28.12.2024 - 12.01.2025 (початок занять 13.01.2025);

весняні – 24.03.2025 - 30.03.2025 (початок занять 31.03.2025);

літні –  02.06.2025 – 31.08.2025.

Початок занять – о 8.30.

          Тривалість уроків у початковій та основній школах відповідно до статті 16 Закону України «Про повну загальну середню освіту»:

          у 1-х класах - 35 хвилин;

          у 2-4-х класах - 40 хвилин;

          у 5-11-х класах - 45 хвилин.

Заняття проводяться в такі години:

2

         Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020, встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великих - тривалістю 20 хвилин.

         Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про освіту», статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 № 1/9-190 «Щодо скорочення тривалості уроку для учнів початкової школи» компенсується скорочена тривалість уроків у 1 -4-х класах продовженням перерв.

         Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної і старшої школи згідно чинного законодавства.

        Згідно з рішенням педагогічної ради Звенигородського ліцею  (протокол від 30.08.2024№ 1), навчальні екскурсії та навчальна практика у 1-8-х, 10-х класах не проводяться упродовж навчального року. З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.

Мережа на 2024– 2025 н.р.

3

Освітня програма Звенигородського ліцею Звенигородської міської ради  (далі-заклад освіти) на 2024-2025 навчальний рік розроблена відповідно до: 

Закону України «Про освіту»;

Закону України «Про повну загальну середню освіту»; 

розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; 

розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»; 

          наказу Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 836 від 13.06.2024);

   Постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів» (назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 806 від 19.09.2018, № 985 від 05.09.2023 - застосовується з 1 липня 2024 року), (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 806 від 19.09.2018№ 681 від 17.07.2019 № 985 від 05.09.2023);

         наказу Міністерства освіти і науки України   від 16.04.2018  № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 714 від 20.05.2024);

  наказу  Міністерства охорони здоров'я від 25.09.2020  № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я
№ 1984 від 20.09.2021 № 1371 від 01.08.2022).

У 2024/2025 навчальному році освітній процес у закладі   освіти спрямований на реалізацію Державного стандарту початкової освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21 лютого 2018 року), Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30 вересня 2020 року зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 972 від 30.08.2022), Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 року)

          Організація освітнього процесу в закладі освіти в 2024/2025 навчальному році здійснюватиметься відповідно до освітніх програм, розроблених закладом освіти на основі Типових освітніх програм:

1) на рівні початкової освіти - на основі: Типової освітньої програми для учнів 1–2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22), Типової освітньої програми для учнів 3–4 класів закладів загальної

4

середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22);

 2) на рівні базової середньої освіти - на основі: у 5–7 класах – Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 235 від 19.02.2021 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України № 1120 від 09.08.2024 ), у 8–9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (зі змінами);

3) на рівні профільної середньої освіти на основі: Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами).

На основі Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 09.08.2024 №1120) у 2024/2025 навчальному році складені освітні програми для реалізації Державного стандарту базової середньої освіти (для 5–7 класів).  

В закладі освіти забезпечується індивідуальна освітня траєкторія здобувачів освіти  відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016  №8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки № 624 від 06.06.2016№ 635 від 24.04.2017№ 955 від 10.07.2019
№ 160 від 10.02.2021№ 165 від 15.02.2023).

         В 2024-2025 н.р. на базі закладу освіти створено осередок для викладання навчального предмета «Захист України». Викладання предмета здійснюється відповідно до модельної навчальної програми «Захист України. Інтегрований курс» затвердженої наказом МОН України від 08.08.2024 № 1116.

         В освітній програмі закладу освіти зазначено перелік програм (модельних навчальних програм), які заклад освіти використовує в освітньому процесі, зокрема й навчальні програми курсів за вибором.

         В цьому навчальному році буде продовжено вивчення курсу за вибором «Моя Черкащина» (8клас) відповідно до програми навчального курсу для учнів 7-11 класів «Моя Черкащина». Для вивчення курсу використовується підручник «Моя Черкащина (історія рідного краю від найдавніших часів до сучасності): навчально-методичний посібник для вчителів закладів загальної середньої освіти». Схвалено Міністерством освіти  і науки України для використання в освітньому процесі, 2023.

         В закладі освіти використовується в освітньому процесі лише та навчальну література, що має грифи Міністерства освіти і науки України («Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі») або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах».

        Під час реалізації навчальної програми щодо очікуваних результатів навчання, застосовується особистісно-орієнтований підхід з урахуванням вимог до обов'язкових результатів навчання, визначених у Державному стандарті, наказі

5

Міністерства освіти і науки України від № 1093 від 02 серпня 2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання». 

         Метою закладу  освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

        Реалізація мети закладу ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

• повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, пргнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості;
• забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
• дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;
• становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;
• формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;
• створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;
• утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими;
• формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови;
• плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.

        Основними завданнями закладу освіти є: 

• безперервний процес підвищення  ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня;
• підвищення якості освітньої діяльності школи та забезпечення її відповідності національним, європейським і міжнародним стандартам і вимогам; 
• різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення освітніх інтересів і потреб; 
• збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; виховання учня як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної

6

здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях; 

• формування в учнів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;  
• становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину; 
• виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; 
• виховання школяра як людини моральної, відповідальної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і себе; 
• запровадження в школі інноваційних підходів, форм, методів і засобів навчання; 
• забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу. 

         Освітня програма Звенигородського ліцею (далі- заклад освіти) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених  Державним стандартом початкової освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21 лютого 2018 року), Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30 вересня 2020 року зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 972 від 30.08.2022), Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 року) з урахуванням досягнень впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

       Освітня програма закладу освіти визначає:

        1) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою;

        2) загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв'язки окремих предметів, зокрема їх інтеграції, а також розподіл навчального навантаження між освітніми галузями за роками навчання;

        3) навчальний план, що передбачає перерозподіл  годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо або інтегровано з іншими предметами;

        4) перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів);

        5) очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

        6) опис інструментарію оцінювання;

7

        7) перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

        8) рекомендовані форми організації освітнього процесу;

9) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Мета Освітньої програми

        1.Реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність).

        2.Забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість.

       3.Реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів.

       4.Зосередження педагогічного колективу на  цілеспрямованості, системності і єдності діяльності  в змісті освіти.

Напрямки реалізації Освітньої програми

Згідно з  чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:

І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

ІІІ ступінь – профільна середня освіта тривалістю два роки.

1. При реалізації Освітньої програми забезпечити:

        логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;

        рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей,  корекції основних компетентностей, комбінований урок;

        використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання; науково-дослідницьку діяльність, участь у проєктах;

        профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;

8

        роботу з обдарованими дітьми;

        навчання дітей з особливими освітніми потребами.

        2.Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу,  зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.

3. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.

4. Запровадити в освітній процес ліцею сучасні технології навчання, зокрема: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, рейтингового оцінювання, окремі освітні тренди.

5. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток.

6. Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проєктах, позакласну навчальну роботу.

7. Забезпечити профільне навчання старшої школи за рахунок введення профільного предмета «Біологія і екологія», «Українська мова і література».

8. Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Принципи реалізації Освітньої програми

     забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

     забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

     розвиток інклюзивного освітнього середовища;

     забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

     науковий характер освіти;

     цілісність і наступність системи освіти;

     прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

     відповідальність і підзвітність закладу освіти перед громадою;

     інтеграція з ринком праці;

     нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

     свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

     гуманізм, демократизм;

     єдність навчання, виховання та розвитку;

     виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

9

     формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;

     формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

    формування громадянської культури та культури демократії;

    формування культури здорового способу життя, екологічної культури;      

    невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених Законом України «Про освіту»).

2.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей   та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження в основній школі. 

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

       Навчання в Звенигородському ліцеї за освітньою програмою базової середньої освіти ( 5-7-і класи) Нової української школи можуть розпочинати учні 5-7-х класів, які на момент зарахування (переведення) до закладу освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру 2024/2025 навчального року. Для проведення оцінювання наказом директора закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

10

         Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою закладу освіти, із урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України. Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на

основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування. У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких навчальних предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання впродовж першого семестру навчального року.

    Профільна середня освіта у Звенигородському ліцеї здобувається після здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту на 1 вересня 2024 року розпочинають здобуття профільної середньої освіти.

        Викладені вимоги стосуються віку здобувачів освіти та наявності в них освіти певного рівня.

3.Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні, його розподіл між освітніми галузями

        Базовий навчальний план визначає загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти та дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівнів загальної середньої освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти та загальну щорічну кількість годин за освітніми галузями.Обсяг потижневого навчального навантаження відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеного Державним стандартом.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2024/2025 навчальний рік становить: 

для 1-х класів –805 годин/навчальний рік,

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

для учнів 5-х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) – 1085 годин/навчальний рік;

для учнів 6-х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) – 1190 годин/навчальний рік;

для учнів 7-х класів(адаптаційний цикл базової середньої освіти) – 1225 годин/навчальний рік;

для учнів 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік;

для учнів 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік;

для учнів 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік;

для учнів 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

11

Загальний обсяг навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою

. Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навчального навантаження.

12

Перелік освітніх галузей для 1-4-х класів:

      Перелік освітніх галузей для 5-7-х класів  клас (адаптаційний цикл базової середньої освіти)  

          Перелік освітніх галузей для 8-9-х класів, 10-11-х класів:

1. Мови і літератури
2. Суспільствознавство
3. Мистецтво
4. Математика
5. Природознавство
6. Технології
7. Здоров’я і фізична культура

13

4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

15

        Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причиннонаслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально-предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. 

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію освітнього середовища;

зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проєктах;

-позакласну навчальну роботу.

16

17

5. Навчальний план (навчальні плани) з розподілом годин між освітніми галузями/предметами/інтегрованими курсами за роками навчання та циклами

Навчальні плани зорієнтовані на роботу  школи за 5-денним навчальним тижнем.

        Навчальні плани на 2024/2025 навчальний рік розроблені:

для 1-2 класів – відповідно до  Державного стандарту початкової освіти (2022), типових освітніх програм (наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22);

для 3-4 класів – відповідно до  Державного стандарту початкової освіти (2022), типових освітніх програм (наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22);

для 5-7-х класів (НУШ) за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 19.02.2021 № 235; у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120);

для 8-9 класів за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ  МОН від 20.04.2018 № 405);

для 10-11 класів (ліцею) за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (таблиця 1 -3) зі змінами, відповідно до наказу МОН  України від 28.11.2019 №1493 та  наказу МОН України від 31.03.2020 № 464.

Навчальний план  містить:

        – перелік навчальних предметів/інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, розподіл навчального навантаження між ними за роками навчання із зазначенням обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів;

       – додаткові години на вивчення курсу за вибором «Моя Черкащина»;

       –перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), що вивчаються державною мовою;

        Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах  для учнів 1-х класів (Додаток 1),  для учнів 2-х класів (Додаток 2),  для учнів 3-х класів (Додаток 3), для учнів 4-х класів (Додаток 4),  для учнів 5-7- х класів (Додаток 5), для учнів 8-9-х класів (Додаток 6),  для учнів 10-го класу (Додаток 7),   для учнів 11-го класу (Додаток 8) .

18

6. Перелік навчальних програм

Навчальні програми школи І ступеня

19

Перелік модельних навчальних програм для 5-7 класів Звенигородського ліцею,  що використовуються  в освітньому процесі

 в 2024-2025 н.р.

7.Опис форм організації освітнього процесу, методів навчання та педагогічних технологій

       Освітній процес у закладі освіти, на період запровадження воєнного стану в Україні, організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб. У закладі освіти запроваджено очну форму навчання.

        Очікувані результати навчання в межах кожної галузі досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проєкти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

         Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

урок формування компетентностей;

урок розвитку компетентностей;

урок перевірки та оцінювання досягнення компетентностей;

урок корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

       Також формами організації освітнього процесу визначені: екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

         Кожен тип уроку має свою структуру, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури уроку визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти дидактичної, розвиваючої та виховної мети уроку.Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей освітнього процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру.

         Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту окремих предметів протягом навчального року. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

        Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей   сприяєвстановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних ключових компетентностей.

        Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних

результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Особливий акцент здійснюється на здатність дітей встановлювати асоціативні зв’язки, взаємозв’язки між об’єктами і явищами навколишнього світу, робити та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі.

       При переході на дистанційне навчання (за відповідним наказом директора  та за потреби), щодня за затвердженим розкладом уроків, педагогами   вносяться навчальні завдання та оцінки учнів в електронний журнал, здійснюється зворотний зв'язок з учнями в електронному вигляді, використовуючи цифрові освітні платформи, електронний журнал, електронну пошту і т.п. На веб-сайті   створена сторінка «Дистанційне навчання», на якій розміщується алгоритм дій дистанційного навчання під час воєнного стану з розкладом занять. Це додатковий доступ до інформації, яким можуть скористатися не тільки учні, а й всі учасники освітнього процесу. Для забезпечення дистанційного освітнього процесу на період запровадження в Україні воєнного стану здійснюється доступ до навчальних матеріалів, вибір загальноприйнятних та зручних платформ, онлайн сервісів для дистанційної перевірки знань: Zoom, Viber, веб-сервіс «Google classroom», онлайн - платформа «Нові знання» тощо.

         Навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання (за потреби) згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115.

        Звенигородський ліцей надає право здобувати освіту за очною (денна), індивідуальною (сімейна, педагогічний патронаж, ектернат) формами навчання. В закладі освіти, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016  №8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 624 від 06.06.2016№ 635 від 24.04.2017№955 від 10.07.2019№ 160 від 10.02.2021№ 165 від 15.02.2023) організовано здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією (сімейна, педагогічний патронаж).   Індивідуальна освітня траєкторія учнів  реалізується на підставі індивідуального навчального плану, розробленого педагогічними  працівниками у взаємодії з їх батьки (особами, які їх замінюють); його схвалює педагогічна рада закладу освіти, затверджує керівник і підписують батьки (особи, які їх замінюють).

        Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо.  

        Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністеррстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти від 09.10.2002 № 572, наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016), якщо у класі більше 27 учнів, клас ділиться на групи під час

вивчення української та іноземної мов, а під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.      

        В умовах воєнного стану Освітня програма, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогами ліцею в повному обсязі, з використанням очної, дистанційної та змішаної форм організації освітнього процесу, в залежності від безпекової ситуації.

8.Опис інструментарію оцінювання

Згідно  наказу Міністерства освіти і науки України від № 1093 від 02 серпня 2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» здійснюється оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.

Основні функції оцінювання:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);        

констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);

діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);

коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітріій процес);

орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);

мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання); розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);  

прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);

виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.    

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб  і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.

Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях. Оцінювання

здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягли учні. Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.

       Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів/інтегрованих курсів,.Оцінювання результатів навчання курсів за вибором здійснюється за рішенням педагогічної ради закладу освіти.

       Оцінювання здійснюється як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове). Під час організації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти необхідно:

визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;

формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові і очікувані результати навчання, визначені Державним стандартом / відповідними модельними Навчальними програмами;

ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватися рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року, та ознайомлення із засобами оцінювання, якими буде встановлено результати навчання;

 надавати учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним;

важливо не протиставляти учнів / учениць одне одному;

доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень;

труднощі в навчанні варто обговорювати з учнями / ученицями індивідуально; зворотний зв’язок можна надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності, інших умов; створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

під час навчальної діяльності  спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям;

важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання; коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів: усного опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження; аналіз портфоліо; письмових завдань (окремі

навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи); практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проект; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо); завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання; комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання. Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо. Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання. До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог. Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя. Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку. Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей). У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

Формувальне оцінювання - інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання. 5 Формувальне оцінювання результатів навчання учнів / учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції. Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) є важливим складником освітнього процесу, оскільки воно відображає ж процес навчання учнівства, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат його навчальної

діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю / вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів / учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній прогрес протягом навчального року. Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів збору інформації і повинне відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета / інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання вчителем / учителькою із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня І учениці тощо). Окремі завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності (завдання початкового рівня передбачають уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання; завдання середнього рівня — розуміння та застосування елементів змісту навчання; достатнього — уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати); високого — уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність), рефлексувати, перекодовувати інформацію (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати). Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання. Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі. За потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання,. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувачі освіти, з обов'язковими / очікуваними   результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання. Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель і учителька може запропонувати учнівству:

1. виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;

2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Оцінка за семестр може бути скоригованою.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року. Річне оцінювання також може бути скоригованим. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень (далі - Свідоцтво).

Результати ДПА — у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.

        Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів є:

        1) формувальне оцінювання;

          2) підсумкове оцінювання;

          3) державна підсумкова атестація учнів 4 класу здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством.

  Формувальне оцінювання – інтерактивний вид оцінювання прогресу здобувачів освіти, що здійснюється для адаптації освітнього процесу.

         За рішенням педагогічної ради закладу освіти встановлюється адаптаційний період для учнів 5- класів (1 місяць -вересень) протягом якого бальне оцінювання не здійснюється.

Оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів

закладів загальної середньої освіти

Перелік  інструментів формувального оцінювання

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ

оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

                                                                                                             Додаток 1

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Звенигородського ліцею

на 2024-2025навчальний рік

для початкової школи з навчанням українською мовою, складений за типовою освітньою програмою Р.Б. Шияна, затвердженою наказом МОН України від 12.08.2022 № 743-22)

                                                                                                                       Додаток 2

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Звенигородського ліцею

на 2024-2025 навчальний рік

для початкової школи з навчанням українською мовою складений за типовою освітньою програмою Р.Б.Шияна, затвердженими наказом МОН України від 12.08.2022 № 743-22

                                                                                                                   Додаток 3

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Звенигородського ліцею

на 2024-2025 навчальний рік

для початкової школи з навчанням українською мовою складений за типовою освітньою програмою Р.Б.Шияна, затвердженими наказом МОН України від 12.08.2022 № 743-22  (таблиця 1)

                                                                                                                         Додаток 4

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Звенигородського ліцею

на 2024-2025 навчальний рік

для початкової школи з навчанням українською мовою складений за типовою освітньою програмою Р.Б. Шияна, затвердженими наказом МОН України

від 12.08.2022 № 743-22  (таблиця1)

                                                                                                                   Додаток 5

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Звенигородського ліцею

на 2024-2025 навчальний рік

з навчанням українською мовою, за типовою освітньою програмою,  затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти» (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120)  

                                                                                            Додаток 6

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Звенигородського ліцею

на 2024-2025 навчальний рік

з українською мовою навчання для 8-9 класів за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 1) 

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів

                                                                                                                 Додаток 7

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН 

Звенигородського ліцею

на 2024-2025навчальний рік

з українською мовою навчання за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки№ 1493 від 28.11.2019 № 464 від 31.03.2020);  (таблиця 1 з експериментальним інтегрованим курсом «Історія: Україна і світ»; таблиця 2 з вибірково-обов’язковими предметами: інформатика та мистецтво; таблиця 3 філологічний та природничий профіль)

     Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів

                                                                                                                        Додаток 8

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН 

Звенигородського ліцею

на 2024-2025навчальний рік

з українською мовою навчання за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки№ 1493 від 28.11.2019 № 464 від 31.03.2020);  (таблиця 1 з експериментальним інтегрованим курсом «Історія: Україна і світ»; таблиця 2 з вибірково-обов’язковими предметами: інформатика та мистецтво; таблиця 3 філологічний та природничий профіль)

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення

гранично допустимого навчального навантаження учнів