Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
історичний факультет
кафедра всесвітньої історії

  1. Загальна інформація про курс

Назва курсу,
мова викладання

Методика викладання суспільно-гуманітарних дисциплін

українська мова

Викладачі

О. А. Юга, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри всесвітньої історії

Профайл викладачів

http://kvi.kpnu.edu.ua/iuha-oleksandr-anatoliiovych/ 

E-mail:

juha@kpnu.edu.ua 

Сторінка курсу в MOODLE

https://moodle.kpnu.edu.ua/course/view.php?id=19570 

Консультації

відповідно до графіку індивідуальних консультацій, що розміщений на інформаційному стенді кафедри всесвітньої історії

  1. Анотація до курсу

Важливість вивчення здобувачами вищої освіти ОС “Бакалавр” спеціальності 052 Політологія навчальної дисципліни “Методика викладання суспільно-гуманітарних дисциплін” зумовлене тим, що невід’ємною складовою підготовки висококваліфікованих фахівців-політологів сьогодні є не лише поглиблення процесу пізнання власне політичних явищ і процесів, але й наповнення його гуманістичним змістом, в контексті чого важливого значення набуває формування також і навичок методичної майстерності. В межах курсу розкриваються закономірності та принципи вивчення суспільно-гуманітарних дисциплін, основні форми організації навчання, вивчаються типи і структура уроків, основні вимоги до перевірки й оцінки знань, вмінь та навичок учнів.

  1. Мета та цілі курсу

Мета вивчення курсу полягає у засвоєнні здобувачами вищої освіти теоретичних основ сучасної методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін та набуття ними вмінь застосовувати одержані знання на практиці.

Основні цілі (завдання):

  • висвітлити місце та роль методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін в системі педагогічних наук;
  • розкрити зв’язок змісту навчання і методів викладання;
  • охарактеризувати форми організації навчання;
  • визначити систему дидактичного забезпечення у викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін;
  • з’ясувати сутність і значення інноваційних технологій у викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін;
  • сформувати у здобувачів вищої освіти чітке розуміння форм і прийомів перевірки та обліку знань, вмінь та навичок учнів, норми та критерії їх оцінювання.

  1. Формат курсу

Нормативна навчальна дисципліна. Дисципліна загальної підготовки.

  1. Результати навчання

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі вищої освіти повинні:

знати:

  • основні теоретичні поняття, які стосуються проблеми викладання суспільно-гуманітарних дисциплін у школі;
  • сутність засобів, методів та основних прийомів організації процесу  навчання суспільно-гуманітарних дисциплін;
  • способи перевірки знань, умінь і навичок учнів та критерії оцінювання їхніх навчальних досягнень.

уміти:

  • визначати мету та завдання шкільних курсів суспільно-гуманітарного напряму, зокрема історії;
  • аналізувати навчальні програми та навчально-методичну літературу;
  • визначати тип та форму уроку, враховувати пізнавальні можливості учнів;
  • добирати найбільш ефективні прийоми і засоби організації навчальної діяльності учнів;
  • розробляти завдання та тести для перевірки знань та умінь учнів з суспільно-гуманітарних дисциплін.

  1. Обсяг і ознаки курсу

Найменування показників

Характеристика навчального курсу

денна форма навчання

заочна форма навчання

Освітня програма, спеціальність

Політологія,

052 Політологія

Рік навчання/ рік викладання

третій /2022-2023

Семестр вивчення

п’ятий

нормативна/вибіркова

нормативна

Кількість кредитів ЄКТС

4 кредити ЄКТС

Загальний обсяг годин

120 год.

Кількість годин навчальних занять

48 год.

Лекційні заняття

28 год.

Практичні заняття

0 год.

Семінарські заняття

20 год.

Лабораторні заняття

0 год.

Самостійна та індивідуальна робота

72 год.

Форма підсумкового контролю

залік

  1. Технічне й програмне забезпечення /обладнання

Вивчення курсу не потребує використання програмного забезпечення, крім загальновживаних програм і операційних систем.

  1.  Політика курсу

Для успішного проходження курсу та складання контрольних заходів необхідним є вивчення навчального матеріалу за кожною темою. Кожен здобувач вищої освіти повинен ознайомитися і слідувати “Положенню про дотримання академічної доброчесності науково-педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, “Статуту і Правил внутрішнього розпорядку Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка”.

Зокрема, для успішного засвоєння програмного матеріалу студент зобов’язаний[1]*:

– не запізнюватися на заняття;

– не пропускати заняття, а в разі хвороби надати довідку;

– самостійно вивчити матеріал пропущеного заняття;

– конструктивно підтримувати зворотній зв’язок на всіх заняттях;

– брати активну участь у навчальному процесі;

– своєчасно і акуратно виконувати індивідуальні науково-дослідні завдання;

– відключити мобільний телефон під час занять;

– участь у контрольних заходах (поточний контроль, модульний контроль, контроль самостійної роботи; підсумковий контроль);

– будь-яке копіювання або відтворення результатів чужої праці, якщо тільки робота не має груповий формат, використання завантажених з Інтернету матеріалів кваліфікується як порушення норм і правил академічної доброчесності та передбачає притягнення винного до відповідальності, у порядку, визначеному чинним законодавством та Положенням про дотримання академічної доброчесності науково-педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Результатом невиконання та / або недотримання правил може бути оцінка «незадовільно» за курс.

Схема курсу

Денна форма навчання

Спеціальність 052 Політологія

V семестр

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Разом

у тому числі

лекційні заняття

 практичні

заняття

семінарські заняття

лабораторні заняття

самостійна робота

індивідуальна робота

Змістовий модуль 1. Зміст сучасної гуманітарної освіти та методика навчання

Тема 1. Поняття, предмет і завдання курсу

2

       4

Тема 2. Сучасні підходи до цілей та структури шкільних гуманітарних дисциплін

2

4

Тема 3. Сучасна шкільна історична освіта в Україні: особливості та перспективи розвитку

4

2

Тема 4. Зміст гуманітарної шкільної освіти

2

6

Тема 5. Пізнавальні вміння як компонент змісту шкільної гуманітарної освіти

2

4

Тема 6. Психолого-педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні

2

6

Тема 7. Діагностика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії

2

6

Тема 8. Пізнавальні можливості учнів при вивченні суспільно-гуманітарних дисциплін

4

2

Тема 9. Форми організації процесу навчання. Типи уроків.

4

2

4

Тема 10. Поняття про методи, прийоми і засоби навчання гуманітарних дисциплін

4

6

Тема 11. Завдання, прийоми і засоби організації творчої діяльності здобувачів освіти

2

Тема 12. Навчання за допомогою різних типів навчальних текстів

2

4

Тема 13. Наочність у навчанні історії. Технічні засоби навчання

2

2

4

Тема 14. Перевірка, контроль та оцінка знань здобувачів освіти

2

4

Тема 15. Місце і роль “Громадянської освіти” в системі шкільної гуманітарної освіти

2

6

Тема 16. Методи і технології навчання  громадянської освіти

2

2

4

Тема 17. Методика формування критичного мислення. Медіаграмотність.

2

6

Разом годин за семестр

120

28

20

72

Рекомендована література:

Основна:

  1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. Київ: Либідь, 1998.
  2. Баханов К. Групова робота на уроках історії // Історія в школах України. 1998. № 3.
  3. Баханов К. Класифікаційні ознаки технології навчання історії в школі. // Історія в школі. 2001. № 3-4.
  4. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України. Київ: Ґенеза, 1996.
  5. Баханов К. О. Сучасна шгальна вторична осв1та: шновацшт аспекти: Монографія. Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005.
  6. Баханов К. У пошуках інноваційних технологій викладання історії. // Історія в школах України. 1996. № 1.
  7.  В’яземський Е. Е., Стрелова О. Ю. Методические рекомендации учителю истории: Основы профессионального мастерства: Практическое пособие. Москва, 2010.
  8.  Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці вчителя: Зб. наук. праць. Кам’янець-Подільський, 2003.
  9. Громадянська освіта: теорія і методика навчання. Київ, 2008.
  10.  Громадянська освіта. 3D Демократії: думаємо, дбаємо, діємо: методичний посібник до курсу громадянської освіти для 10-го класу закладів загальної середньої освіти: в 7-ми частинах / П. Вербицька,             О. Волошенюк, Г. Горленко та ін. / за ред. П. Кендзьора. Львів: ВД «Панорама», 2018.
  11.  Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). Київ, 1994.
  12.  Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні. Освітня галузь “Суспільствознавство”. Київ, 2004.
  13.  Дубінський В. А. Методика викладання історії в школі: Навчально-методичний посібник для організації самостійної роботи студентів історичного факультету. Вид. 2-ге доповнене і виправлене. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2019. 88 с.
  14. Краснов Б. М. Политология как наука и учебная дисциплина // Соц.-полит. журнал. 1995. № 1.
  15. Лещенко Л. В. Пізнавальна гра як один із прийомів інноваційних підходів до проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів // Історія і правознавство. 2004. № 20 (24).
  16. Лєвітас Ф. Л. Позакласні заходи з історії. Харків: Основа, 2004.
  17.  Ломака І. І. Методика викладання соціально-політичних дисциплін: навчально-методичний посібник для студентів Факультету історії, політології та міжнародних відносин. Галузь знань – 05  «соціальні поведінкові науки». Напрям підготовки – 052  «політологія». Івано-Франківськ. 2016.
  18.  Мельник Л. Г. Методика викладання історії в середній школі. Київ, 1974.
  19.  Михайличенко О. В. Суспільно-політичні та гуманітарні науки: теорія, історія та методика навчання: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів [Текст з іл., передмова М. Б. Євтух]. Суми: СумДПУ ім.                       А. С. Макаренка, 2011. 347 с.
  20.  Нагаєв В. М. Методика викладання у вищій школі. Навчальний посібник. Київ, 2007.
  21. Освітні технології: Навч.-метод. посібник. Київ, 2002.
  22.  Пометун О. І., Фрейман Г. О. Методика навчання історії в школі.  Київ: Генеза, 2006.
  23.  Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / За ред. О. Пометун. Київ: А.С.К., 2006.
  24.  Практикум з політології (за ред. Ф. Н. Кирилюка). Київ, 2003.
  25.  Шляхтун П. П. Методика викладання соціально-гуманітарних дисциплін. Навчальний посібник. Київ: Видавничий центр Академія, 2011. 224 с.
  26. Яковенко Г. Г. Методика навчання історії: навчально-методичний посібник. Харків: Видавництво ХНАДУ, 2017. 324 с.

Додаткова література

  1.  Делікатний К. Г. Авторитет оцінки. Київ, 1990.
  2.  Драхлер А. Б. Зачем учителю истории Интернет // Преподавание истории в школе. 2004. № 6.
  3.  Дрібниця О. Електронний підручник – сучасний засіб навчання // Історія в школі. 2004. № 2.
  4.  Іванюк І. В., Овчарук О. В., Терещенко А. Б. Сучасний стан громадянської освіти в Україні. Аналітичний звіт. Київ, 2013.
  5.  Нові технології навчання. Науково-методичний збірник. Вип. 31. Київ, 2001.
  6.  Онищук В. А. Типы, структура и методика урока в школе. Київ, 1976.
  7.  Охредько О. Історія та комп’ютер // Історія в школах України.  2011.  № 5.
  8.  Рагозін М. Громадянське виховання: методологія і організація у світлі європейського досвіду // Шлях освіти. 1999. № 4.
  9.  Тиждень з історії та правознавства в школі / упор. Н. І. Харківська. Харків: Основа, 2006.
  10.  Турянская О.Ф. Методика преподавания в школе (в схемах и таблицах). Методическое пособие. Луганск, 1999.
  11.  Уальне Дж. Гуманитарное воспитание и специализация в области политических наук // Полис. 1996. № 4.
  12.  Фетисов В. Я. Специфика социологии как науки и учебной дисциплины // Соц.-полит. журнал. 1992. № 9.
  13.  Фідря О. Методологія історії і тенденції розвитку шкільної історичної освіти // Історія в школах України. 1999.  № 3.
  14.  Шашура Л. Нестандартні уроки з історії України та всесвітньої історії у школі. Тернопіль, 2004.
  15.  Щербинин А. И. Вхождение в политический мир (Теоретико-методологическое основание политической дидактики) // Полис. 1996.  № 5.

  1.  Система оцінювання та вимоги

Згідно із «Положенням про рейтингове оцінювання здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка» оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюється за 100-бальною шкалою.

Із загальної кількості у 100 балів вагові (максимально можливі) бали оцінки досягнень здобувачів вищої освіти у визначених даною навчальною програмою видах навчальної діяльності розподіляються за такою схемою:

Участь в роботі упродовж семестру – 100 балів.

Поточний контроль

Максимальна кількість балів, яку можна отримати на семінарському занятті за умови виконання усіх різновидів роботи, передбачених планом заняття – 12 балів. Рейтинговий бал за результатами семінарських занять – 38 балів.

Модульна контрольна робота (МКР) є обов’язковою складовою підсумкового контролю навчальних досягнень здобувачів вищої освіти ОС “Бакалавр” спеціальності 052 Політологія з навчальної дисципліни “Методика викладання суспільно-гуманітарних дисциплін”. Вона розрахована на 1 год. і складається з 10 варіантів по 3 завдання у кожному, які оцінюються 20, 16 і 6 балів відповідно (всього – 42 бали).

Самостійна  робота  (20 балів) – полягає у виконанні здобувачами вищої освіти рефератів із запропонованого переліку тем.

Вимоги до реферату:

  • Обсяг – 8-10 сторінок.
  • Поділ на структурні елементи, які зазначені у змісті роботи.
  • Вступ, у якому обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання роботи.
  • Список використаних джерел та літератури (не менше 10 позицій).
  • Посилання у тексті на використані праці.
  • Власні висновки.

Умови допуску до підсумкового контролю: обов’язкова присутність на лекційних заняттях, активність впродовж семестру, відвідування/відпрацювання усіх семінарських занять, написання МКР та виконання завдань самостійної роботи.


[1]* зазначені вимоги стосуються також організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного зв’язку