Олена Кощей
м. Вінниця, Україна
Вінницький державний педагогічний
університет ім. М.Коцюбинського
Формування читацьких інтересів дітей в умовах школи І ступеня
Духовне відродження українського народу неможливо уявити без живодайного впливу художньої літератури на формування національної самосвідомості, бо саме література є одним із активних чинників суспільного виховання — совісті, моралі, загальнолюдських цінностей, інтелігентності.
Завдання сучасної української освіти полягає, насамперед, у формуванні особистості з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвиненими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.
У наш час місце книги в житті підростаючого покоління змінюється, оскільки на ефективність її використання впливають як інформаційні технології, так і телебачення. Найчастіше як джерело інформації замість книг сучасні учні використовують персональний комп’ютер. Але всім давно відомо, що знання, фантазія, логіка думки і міркування, любов до рідної мови, уміння логічно й образно розмірковувати виховуються лише читанням. Уміти читати, бути читачем – це високе мистецтво, якому треба наполегливо вчитися. Дитяча художня книга – це особливий світ, який юний читач осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в життя дитини якомога раніше, тому що вона є незамінною у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності. В.О.Сухомлинський писав: «Читання як джерело духовного багатства не зводиться до вміння читати, з цього вміння воно тільки починається. Дитина може читати вільно, безпомилково, але книжка не стане для неї тією стежкою, що веде до вершини розумового, морального, естетичного розвитку» [4, 194].
Проблемі формування читацьких інтересів присвячено ряд наукових праць. Зокрема, академік Едигей В.М. пропонує використання освітніх технологій, спрямованих не на швидкість, а на техніку читання; Єфросиніна Л.О., Оморокова М.М. обґрунтовують проблему літературного читання; Мельник О.М. розкриває діагностичну діяльність учителя початкової школи, виділяє форми і методи діагностики розвитку учнів. У науково-методичній статті «Резерви навчання читанню» В.М.Зайцева розкриває важливість оптимального читання [1, 10].
Від початкової школи значною мірою залежить, чи полюблять діти читання, чи можливо залишаться байдужими до літератури. Саме у молодших школярів варто цілеспрямовано формувати читацькі інтереси та закладати міцний фундамент етичної культури особистості. Навичка читання – це основа, яка в майбутньому дозволить нарощувати духовний та інтелектуальний потенціал особистості. Щоб душа дитини відгукнулась на художній твір, задзвеніла чарівною музикою, треба, як зазначив В.О. Сухомлинський, «зуміти торкнутися її струн» [4].
Видатний педагог стверджує, що важливим засобом виховання читацьких інтересів учнів школи І ступеня є систематичне голосне читання, тому що у дітей молодшого шкільного віку переважає слухова пам’ять, підкріплена зоровим сприйняттям. І для того, щоб вони усвідомлено сприймали те, про що читають, їм необхідно почути, побачити, проаналізувати, запам’ятати. Читання вголос – це не тільки метод розвитку в учнів пізнавальної активності, але чи не єдиний метод, який допомагає викликати у дітей глибокі переживання, збудити потребу у духовному спілкуванні з іншими. Воно розкриває вміння прислухатись до тексту і запам’ятовувати його, осмислювати зміст прочитаного, образно уявити описувані картини, збагачує мислення і мову дітей.
У подальшому науковці радять більше уваги приділяти мовчазному читанню, бо саме воно має стати головним видом читання в майбутньому. Дуже важливим засобом розвитку активності, самостійності школярів у пошуках нового є літературні екскурсії. Вони допомагають глибше ознайомитись з місцями, де жили і працювали видатні письменники, з пам’ятками мистецтва, з літературно-меморіальними музеями. Такі екскурсії дають учням можливість зримо уявити життя письменника або його героїв, ту епоху, подіям якої присвячений художній твір.
Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викличе позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача. В.О.Сухомлинський неодноразово висловлювався про необхідність формування високої культури читання учнів. Він стверджував, що читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту [4].
Практика дозволяє стверджувати, що формування читацьких інтересів можливе за умов планомірної, цілеспрямованої роботи на заняттях у процесі виконання школярами підготовчо-мотиваційних, репродуктивних, змістовно-інформаційних, творчих та контрольних вправ.
1. Підготовчо-мотиваційні вправи передбачають створення ситуації та мотиву спілкування, первинного уявлення про книги (періодичні видання) або текст, прогнозування змісту, теми книги (уроку) та ін.
2. Репродуктивні вправи спрямовані на відтворення прослуханого / прочитаного за зразком (повторити інтонацію вчителя; переказати (розповідати) зміст книги, виразно прочитати та ін.).
3. Змістовно-інформаційні вправи характеризуються аналізом тексту.
4. Творчі вправи пов’язані з творчою діяльністю учнів на основі засвоєних знань та прочитаного тексту.
5. Контрольні вправи спрямовані на перевірку стану сформованості читацьких інтересів [2].
Читацький інтерес успішно розвивається там, де навчання не зводиться до викладу готових істин, а активізує пізнавальну діяльність дітей, ставить їх перед необхідністю шукати відповідь на певне запитання. Завжди пожвавлюють навчальний процес і активізують клас ігрові моменти на уроках читання. Особливо це стосується першокласників, де гра, як провідний вид діяльності дошкільника, ще не втратила свого значення і в початкових класах. Тому добитися бажаного результату можна через гру.
Ігрова діяльність – один із ефективних засобів підвищення якості сприймання молодшими школярами художніх творів на уроці читання. У структурі уроку читання ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи. Гра активізує психічні процеси діяльності молодшого школяра (відчуття, сприймання, мислення, уяву, пам’ять, увагу, волю, мову), які призводять до позитивних зрушень у розвитку дитини. Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу.
Вагоме місце у вихованні читацьких інтересів відводиться позакласному читанню. Позакласне читання – складова частина навчального предмету початкової ланки – читання і розвитку мовлення. Це різновид читання, в якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початкової освіти. Успіх формування читацьких інтересів лежить у правильному поєднанні занять (уроків позакласного читання) з індивідуальною і масовою читацькою діяльністю.
Надійним помічником учителя у формуванні читацьких інтересів дітей є літературні ігри, які можна проводити для будь-якого класу. За змістом і формою вони досить різноманітні і можуть практикуватися під час обговорення прочитаної книги, проведення літературних ранків і свят, походів чи екскурсій. Вони сприяють створенню бадьорого настрою у школярів, збагаченню їх знань, розвитку творчої уяви, образної пам’яті та мислення. Можна використовувати ігри, в основі яких лежить впізнавання творів за окремими малюнками чи уривками, постановка і розгадування «хитрих» питань за прочитаними книгами, відгадування імен літературних героїв, прізвищ письменників, складання літературних ігор за принципом «чого не вистачає».
Не менш значимі і показові для загального і літературного розвитку молодших школярів художні конкурси на кращий малюнок за прочитаними творами, на знання віршів і прози, на вміння декламувати.
Важливою формою масової позакласної роботи, засобом збудження у школярів інтересу до книги є проведення літературних вечорів:
Різноманітність форм позакласної роботи з дитячою книгою, раціональний підбір методів їх проведення, тісний зв’язок з життям сприяють розвитку в учнів інтересу до творів мистецтва, до літературної і усної народної творчості.
Нами було проведено анкетування учнів 4-В класу Вінницької школи-гімназії №1, метою якого стало виявлення читацьких інтересів молодших школярів. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що загалом учні четвертого класу виявляють інтерес до читання книг. Лише окремі учні (що становить – 6%) відповіли негативно на питання анкети: «Чи любиш ти читати книги?»
Молодші школярі віддають перевагу читанню творів сучасних авторів. Зокрема, у їх відповідях знаходимо такі: «Гарі Поттер», «Робінзон Крузо» та інші.
Отже, щоб сформувати у молодших школярів читацькі інтереси учителю необхідно:
Література:
Відомості про автора:
Олена Кощей – студент інституту педагогіки, психології і мистецтв Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського (наук.кер. – доц. Любчак Л.В.)