ТЕМА. Релігія та церква в житті суспільства

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• розповідати про становище християнської церкви в ранньому Середньовіччі;
• даватимуть оцінку ролі церкви в суспільстві;
• виробити уявлення про причини виникнення появи єресей та про методи боротьби християнської церкви з ними;
• давати характеристику історичним діячам: Григорію VII; Іннокентію III, Торквемаді;
• показувати на карті території поширення католицької та православної релігій.

Основні поняття: «церква», «церковний розкол», «патріарх», «Папа її Римський», «кардинал», «конклав», «духовенство біле та чорне», «єпископ», «ченці», «ченці жебраки», «католицькі ордени», «духовно-рицарські ордени», «інтердикт», «єресі», «вальденси», «катари», «альбігойці», «інквізиція», «аутодафе».

Історичні діячі: Григорій VII, Іннокентій III, Торквемада.

Основні події:

• 756 р.— утворення Папської держави;
• 1054 р. — розкол християнської церкви на католицьку та православну;
• 1077 р. — шлях до Каносси Генріха IV;
• 1309—1377 рр. — Авіньйонський полон пап.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Запитаннями для бесіди

1. Коли і де виникло християнство? (У перші століття нашої ери воно поширилося по всій території Римської імперії.)
2. Яким спочатку було ставлення в Римській імперії до християнства? (Піддавали гонінням.)
3. Коли і ким було дозволено вільне сповідання християнства? (313 р., імператором Костянтином)
4. Де розв'язувалися головні питання церковного життя? (На церковних соборах.)
5. Яка книга була головною для християн? (Біблія)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Християнська церква в ранньому Середньовіччі

Учитель. З'явившись у Римській імперії, християнство пережило її загибель та перетворилося на фундамент середньовічної європейської цивілізації. Єдине, що об'єднувало ворогуючі між собою держави на території Європи, — це приналежність до християнської церкви. Ще одним і об'єднуючим фактором була мова церкви — в усіх країнах вона була однаковою — латина, на основі якої почала формуватися нова середньовічна культура.

Учитель пропонує учням прочитати текст підручника та виділити позитивні й негативні сторони впливу церкви на суспільство.

Учитель звертає увагу учнів на той факт, що у 1054 р. єдина християнська церква розкололася на католицьку й православну, між якими розпочалася боротьба за поширення свого впливу на віруючих

Робота з історичною картою

Учитель пропонує розглянути карту історичного атласа «Християнська церква в Європі у VI— XVст.» і дати відповіді на питання.

1. Чи можна сказати, дивлячись на карту, що кордони церковного розколу повторюють кордони Східної та Західної Римської імперії?
2. Назвіть народи, які сповідували католицтво.
3. Назвіть народи, які прийняли православ'я.

Учитель. На території Центральної та Західної Європи поширився католицизм. Церковні обряди в католицькій та православній церкві виконувало духовенство. Воно поділялося на біле та чорне. До білого духовенства належали священики, що відправляли богослужіння та жили в миру, серед людей. Чорне духовенство становили ченці — священики, що усамітнювалися від світського життя в монастирях. Церква, як і суспільство, мала свою ієрархію, передбачаючи підпорядкування нижчих священиків вищім.

Слово надається учням, що підготували повідомлення про чернечі ордени.

Учитель. Протягом ІХ-ХІ ст. вплив пап послабився. Церква почала втрачати свій авторитет серед віруючих.

На це були свої причини.

Робота з історичним документом

Текст 1. «З історії моїх бідувань». П'єр Абеляр

В абатстві, до якого я вступив, вели цілковито мирське життя, й до того ж, вельми негоже; сам абат, що стояв вище за інших за саном, був нижчим від них за способом свого життя й ще більше — за своєю поганою славою...

Є деякі священики, які не лише через помилки обманюють прихожан, запевняючи їх, що за грошові приношення скасовують або послаблюють покарання, накладені у спокуту, думають вони не стільки про те, щоб догодити Богові, скільки про те, аби найбільше отримати грошей. І не тільки священики, а й начальників священиків, тобто єпископів, як нам відомо, охопило користолюбство, і коли при освяченні церков, вівтарів чи благословенні цвинтарів або будь-яких інших свят збирається простий люд, від якого вони сподіваються (отримати) багаті дарунки, то вони суттєво пом'якшують покарання: дарують їм то четверту, то третю частину покарання, зрозуміло, під приводом якоїсь милості, насправді ж — безмежної жадібності.

Запитання до тексту

1. Чому, на ваш погляд, падав авторитет церкви? Свою відповідь
   обґрунтуйте.
2. Які риси духовенства піддає критиці автор?
3. Як дії таких священиків могли впливати на мораль суспільства?

2.  Зростання могутності католицької церкви

Учитель. У Х-ХІ ст. у католицькій церкві виник рух за посилення влади папи та проти зловживань серед духовенства. Ініціатором руху виступив монастир у Клюні (знайдіть це містечко на карті атласа «Християнська церква в Європі в УІ-ХУст.»).

Один із лідерів клюнійського руху Григорій VII був обраний папою.

У цей час була проведена реформа, згідно з якою папу відтепер мали обирати лише кардинали без втручання імператорів чи інших світських государів. Для цього зібрання кардиналів замикали в залі, доки не закінчаться вибори нового папи. Відтоді зібрання кардиналів з обрання папи почали називати конклавом (у перекладі з латинської — «під ключ»). Якщо через три дні кардинали не доходили згоди, їхнє харчування обмежували, а ще через п'ять днів, щоб прискорити вибори, переводили на хліб і воду.

Церква проголошувалася вищою за світську владу. Правом церкви було прощати гріхи всім бажаючим — треба було лише придбати грамоту про відпущення гріхів — індульгенцію. Папська влада проголошувалася вищою за владу королів та імператорів.

Робота з історичним документом

Учитель пропонує учням прочитати документи та дати відповіді на питання.

Текст 2. Із церемоніалу папського прийому

Усі смертні, а особливо віддані Христу, незалежно від їх походження і майнового становища, щойно вони звертаються до первосвященика, повинні тричі преклонити на певній відстані перед ним коліна і на честь Спа-сителя нашого Ісуса Христа, якого заступає він на «землі, поцілувати його стопи. Імператор, королі, найбільші князі, представники князів і володарів допускаються до поцілунку в руку та губи у першу чергу, решта ж — лише до стоп. Кардинали двічі низько вклоняються, а втретє, підійшовши близько, преклоняють коліна і цілують ногу первосвященика (папи). Кардинали цілують праву руку у застібки мантії, єпископи лише коліна, імператори і найбільш знатні князі — лише руку і ноги.

Текст 3. «Із Диктату папи» (XI ст.)

Тільки римський єпископ по праву називається вселенським. Тільки він сам може усувати єпископів і призначати їх... Один він має право розпоряджатися знаками імператорської влади. Тільки папі всі князі цілують ноги... Один він у світі іменується папою. Він може усувати імператорів... Ніхто не може скасувати його (папи) рішення, а він сам скасовує будь-чиє.

Ніхто йому не суддя...

Текст 4. Із повідомлення папи Григорія VII духовним і світським князям Німеччини про Каноссу. 1077 р. Він (імператор Генріх IV) прибув, нарешті, добровільно, не виявляючи ні ворожості, ні зухвальства, з невеликою кількістю людей до стін Каносси, де ми перебували. І тут упродовж цілих трьох днів, біля воріт замка, відкинувши все царствене, у жалюгідному вигляді, босий і в сорочці, обливаючись безупинно слізьми, благав він про допомогу і втіху апостольського нашого милосердя, тому в усіх, хто тут був і до кого дійшли чутки про це, він викликав почуття жалю. Заступаючись за нього і проханнями, і слізьми, всі дивувалися незвичній жорстокості нашого характеру, а окремі навіть волали, що ми засвідчуємо не суворість грізного Апостола, а лють тирана.

Нарешті, переможені силою його покаяння і великим молінням усіх присутніх, ми, знявши з нього відлучення, повернули його в лоно святої матері нашої церкви...

Запитання до текстів

1. Доведіть, використовуючи текст документів, що Папа Римський дістав вищу владу.
2. Чим, на вашу думку, закінчився конфлікт між Григорієм VII та Генріхом IV?

Учитель. Найбільшої могутності влада папи досягла за Інокентія III, який проголосив папу намісником Бога на землі.

Посилення могутності церкви супроводжувалося зростанням церковного багатства.

Використовуючи метод «Мозкового штурму»; учитель пропонує дати відповідь на запитання: якими були джерела збагачення католицької церкви?

Орієнтовні відповіді учнів фіксуються на дошці та у зошиті.

1. Доходи від володіння землею і селянами.
2. Продаж індульгенцій.
3. Платня за церковні обряди.

Доповнення вчителя

1. Церковна десятина.
2. Продаж церковних посад.

3.  Боротьба з єрессю

Учитель. Церква збагачувалася, вище католицьке духовенство купалося в розкоші, тоді як мирян вони закликали жити у бідності та праведності. Не тільки серед мирян, але й у деяких представників духовенства це викликало невдоволення. Вони почали відкрито виступати з осудом збагачення церкви. Цей рух проти церкви в Європі дістав назву єресі.

Працюємо з історичними текстами

Учитель пропонує опрацювати у групах інформативні тексти та текст підручника і заповнити таблицю «Єретичні рухи в Європі».

Текст 5. Вальденси

Опорою єресі були міста. Городяни більше спілкувалися один з одним. До міст приходили мандрівники та купці з усієї Європи, навіть зі Сходу. Новини та ідеї поширювалися в містах значно швидше, та й освічених людей тут було більше.

Назва цієї єресі походить від імені французького купця — П'єра Валь-до. Його послідовників називали вальденсами. Вальдо залишив дім, роздав майно бідним та з групою прихильників почав проповідувати Священне Писання. Спочатку його ворожість до церкви не була дуже великою. Він лише засуджував нечесних священиків і ченців та стверджував, що вони не повинні служити Богові. Гоніння почалися одразу ж. Вчення Вальдо оголосили єрессю. Його послідовники багато десятиріч продовжували свої проповіді по всій території Європі. їхнє ставлення до церкви стало ворожим.

Текст 6. Катари

Ще далі пішли катари (від латинського «чисті»). Світ поділився на дві половини: «чисту», створену Богом, і «брудну», яка породжена дияволом. Катрлицька церква — будинок диявола і служить йому. Катари створили свою власну церкву «досконалих», спеціальні знаки, за якими легко впізнавали один одного, й не хотіли мати нічого спільного з «підручними диявола».

Вчення катарів в усьому суперечило церковним догматам, але воно на^ раховувало тисячі прихильників. Цілі області Європи перебували під їхнім впливом.

Текст 7. Альбігойці

У південних областях Франції катарам вдалося привернути до себе не тільки городян, але також лицарів, крупних сеньйорів та навіть правителя Тулузи графа Раймунда VI. Кажуть, що один з «досконалих» завжди перебував при ньому і користувався великою пошаною, на відміну від католицького єпископа. Катарів називали за назвою міста Альби — альбігойцями.

Текст 8. Із «Едикту» германського короля та імператора Священної Римської імперії Фрідріха II (XIII ст.) Фрідріх, Божою милістю імператор Римський, завжди священний... вірнопідданим нашим... Ухвалюємо і затверджуємо, щоб єретики, як би вони не позначались і в якому б місці імперії не були засуджені церквою і передані до світського суду, були покарані з належним сумлінням. Якщо хтось І з вищеназваних буде спійманий і, наляканий смертю, виявить бажання повернутись в лоно церкви у вірі, то такі, згідно з канонічними постановами,   1 повинні бути замкнені для відбування покарання — довічного ув'язнення.

Текст 9. Із «Семи партид» (XIII ст.)

Єретики — це ті божевільні, які намагаються перекрутити слова Господа нашого Ісуса Христа і надати їм іншого змісту..., протилежного тому, якого надали їм Отці, і в який вірить Свята Римська церква, і який вона велить зберігати...

«Єресь»... означає поділ, і звідси походить слово «єретик», тобто християнин, який відійшов від католицької релігії. Існує дуже багато... категорій єретиків, але дві з них найголовніші. До першої належать ті, хто вірує, але його вірування розходяться зі справжньою вірою, яку Римська церква велить сповідувати й оберігати. До другої категорії належать ті, хто взагалі не вірує, і це дуже негідні люди, які вважають, що душа вмирає разом із тілом і що ні за добро, ні за зло, яке людина робить у цьому світі, вона не дістане ні нагороди, ні кари...

Єретики можуть бути звинувачені будь-якою людиною з народу перед місцевим єпископом. І якщо трапиться, що будуть чинити опір, то їх треба судити... і передати їх потім світським суддям, і ті повинні покарати їх так: якщо проповідував єресь, був затятим, то його треба спалити на вогні так, щоб він помер. І на таке ж покарання заслуговують невірні, котрі, як ми вказали вище, в попередньому законі, не вірять ні в нагороду, ні в кару в іншому світі...

Групи презентують результати своєї роботи.

IV. Закріплення знань учнів

Варіант 1. «Кросворд»

Учитель пропонує учням розбитися на групи та скласти кросворди за матеріалами уроку. Кросворд повинен містити не менше 8 слів. По закінченні роботи учні обмінюються своїми роботами та переходять до розв'язання кросвордів інших груп.

Варіант 2. «Історичне фехтування»

Учні складають 6 питань за матеріалом уроку, а потім ставлять їх одне одному.

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф теми.

2.Скласти речення зі словами:

а) кардинали, конклав, реформа;

б) єресь, церква, індульгенції.

ТЕМА. Хрестові походи

Очікувані результати

Після уроку учнів знатимуть причини хрестових походів, хід подій та результати; продовжать формування навичок самостійної роботи з підручником і складання таблиць, орієнтуватимуться у хронології подій.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Запитання для бесіди

1. Що відбувається у християнському світі в середині XI ст.?
2. Які світові релігії існували в XI ст.? (Для відповіді на це питання можна скористатися картою атласа «Християнська церква в Європі УІ—ХУст.».)
3. Яким було ставлення до мирського життя у середні вікі?
4. Чим можна було заслужити прощення і «вічне блаженство»?
5. Яку роль відігравала церква у житті середньовічної людини?
6. На які стани поділялося середньовічне суспільство?

III. Вивчення нового матеріалу

1.  Причини хрестових походів

Учитель. В XI ст. виникає нова грізна сила — турки-сельджуки. Вони завоювали значні території Малії Азії та перекрили шлях християнським паломникам до Єрусалима. У 1095 р. на церковному соборі в Клермоні Папа Римський Урбан II закликав християн до хрестового походу за звільнення Гроба Господнього з рук невірних. Віруючі з натхненням підтримали християнську церкву.

Учитель пропонує учням відповісти на запитання про причини, що спонукали населення Європи до участі у хрестових походах.

Враховуючи рівень підготовки класу, учитель обирає:

1-й варіант — метод «Мозкового штурму».

2-й варіант — робота з підручником.

3-й варіант — групова робота над таблицею.

Варіант 1

Орієнтовні відповіді учнів

Залежні селяни хотіли отримати свободу та землю, оскільки в Європі не було вільної землі — збільшувалася кількість населення, освоювалися нові території. Не завжди вистачало хліба.

Купцям була необхідна вільна і безпечна торгівля.

Бідні лицарі сподівалися отримати феод.

Знатні та багаті люди хотіли на завойованих землях заснувати свої королівства.

Католицька церква прагнула поширити свій вплив на Схід'та звільнити християнські святині з рук мусульман.

Результати роботи фіксуються в зошиті та на дошці.

Варіант 2

Учитель пропонує учням прочитати текст підручника та дати відповіді на питання у зошиті письмово: Якою була мета учасників хрестових походів?

Варіант З

Учитель пропонує учням розбитися на групи що представляють селян, лицарів, городян, купців, сеньйорів. Учні повинні пояснити, чому вони за закликом Папи Римського вирушили у хрестовий похід. Результат роботи заноситься до таблиці «Мета учасників хрестових походів».

2. Хрестові походи. Виникнення рицарських орденів

Самостійна робота з текстом підручника та картами історичного атласа «Перший, другий та третій хрестові поході (1096—1192)», «Держави хрестоносців» і «Четвертій — восьмий хрестові походи (1202—1291)».

Учні знайомляться з текстом ґ|іідручника та складають хронологічну таблицю «Хрестові походи».

Учитель стисло розповідає про появу рицарських орденів.

3. Наслідки хрестових походів

Учитель. Будь-яка подія май як позитивні, так і негативні наслідки. Пропоную по ходу моєї розповіді сіамостійно оформити відповідь на це питання у зошитах у вигляді таблиці ; «Наслідки хрестових походів».

IV. Закріплення знань

Учитель пропонує розставити уривки з історичних документів у хронологічному порядку та обґрунтувати свій вибір.

Текст 1. Зі спогадів сучасника про підготовку до походу

...Графи ще думали про свої приготування, рицарі лише починали про них думати, коли народ уже почав рухатись з нестримним запалом. Ніхто з бідняків не думав про відсутність коштів та про труднощі такого шляху. Кожний залишав свій дім, виноградник, свій спадок, продавав їх за мізерну ціну і з радістю йшов у похід. Франція потерпала тоді від голоду, через неврожаї, що сталися один за одним, піднялися ціни на хліб... Зажерливі, як і годиться, користувались загальним лихом. Хліба було мало, і він був дорогий. Бідні замість нього їли коріння та дикі трави. Як раптом пролунав скрізь заклик до хрестового походу...

Текст 2. Дитячий хрестовий похід

«...великі юрби хлопців та дівчат із гучними співами, веселими криками, сміхом йшли запорошеними дорогами Німеччини та Франції. їх було так багато, що купецькі каравани зупин ялися у гучному дитячому натовпі... Кажуть, що того року до 50 тисяч дітей залишили свої будинки, незважаючи на всі умовляння батьків і друзів.

Вони поспішали вчинити подвиг у славу Господа. Дорогою багато хто помер від голоду, спеки і спраги. Ті, що залишилися, наполегливо йшли вперед, до Середземного моря. їм пощастило дістатися французьких та італійських портів. Сумна доля чекала на дітей! Підступні корабельники обіцяли довезти їх до Святої Землі, а самі відвезли їх до Єгипту і продали там у рабство».

Текст 3. З промови Папи Римсько "О Урбана II на Клермонському соборі (XI ст.)

Адже необхідно, аби ви якомога швидше поквапились із допомогою вашим братам, що перебувають на Сході і потребують вашої допомоги, яку ви їм не раз обіцяли. На них напали, як про це вже більшості з вас стало відомо, турки й араби, які дістались аж до самого Середземного моря... багатьох вони вбили або захопили в полон; церкву зруйнували, а імперію спустошили. Й коли ви спокійно допустите, щоб ще деякий час чинились такі насильства, вони нападуть на ще більшу кількість людей, відданих Богові.

Тому і звертаюсь я з уклінним проханням, і не я, а Господь, щоб ви, провісники Христові, частіше переконували всіх, до якого стану б вони не належали, як піших, так і кінних, як бідних, так і багатих, своєчасно допомогти східним християнам вигнати за ме жі християнського світу цю негідну породу людей. Кажу це присутнім, доручаю передати це відсутнім. Адже Христос велить це.

Усім, хто йде туди, у разі їх смерті на суші або на морі, або в бою з поганими віднині хай буде відпущення гріхів. Цю обіцянку даю я тим, хто йде як уповноважений Бога.

Текст 4. З Єрусалимської історії Фулькерія Шартрського

...Другого дня, подавши сурмами сигнал, вони ще більш мужньо почали битися і, б'ючи таранами в одне місце, проламали стіну... Вже у кам'яній

стіні запалала одна башта, яку наші імеханіки закидали палаючими головешками. Від неї, через те, що вогонь поглинув серед дерев'яних частин пальні речовини, пішов такий дим і полум'я, що жоден із захисників міста не міг там далі залишатися.

Отже, незабаром франки велично вступили до міста, опівдні, у п'ятницю, у день, коли Христос визволив увесь світ. Лунали роги: всі були схвильовані, мужньо бились, вигукували: «Допоможи, Боже!». Над стіною підняли прапор. Язичники так злякались, що де й поділась їх відвага, і почали тікати...

Відповідь: 3, 1, 4, 2.

V.        Оцінювання знань учнів

VI.        Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. Відповісти у зошиті на питання: «Чи можна вважати, що хрестові похо
   ди — це лише боротьба між християнами та мусульманами»? Свою від
   повідь обгрунтуйте.

Хрестові походи

Мовою середньовічних документів

Постанова Клермонського собору про Хрестовий похід (1095)

Всякому, хто тільки заради обітниці, а не заради здобуття грошей і пошани піде в Єрусалим для звільнення Божої церкви, ця путь буде визнаватися за цілковите покаяння.

З промови папи Урбана II на Клермонському соборі (1095)

Всім, хто йдуть туди, в разі їхньої смерті на суші чи на морі, чи в бою з поганцями віднині хай буде відпущення гріхів. Цю обіцянку я даю тим, хто йдуть як уповноважені Бога.

Запитання і завдання до документів

Якою була головна ідея заклику Урбана Пі Клермонського собору?

Як середньовічні автори називають мусульман?

Мовою середньовічних документів

Анонім. Діяння франків та інших єрусалимців.

Про похід і загибель ополчення

Петра Пустинника

...А самі християни поводилися негідно, бо руйнували і підпалювали палаци в передмістях, розтягали свинець, яким були вкриті церкви, і продавали його грекам, ... чинили зле, підпалювали і спустошували церкви.

Фульхерій Шартрський. Єрусалимська історія. Облога і здобуття Єрусалима хрестоносцями

Після того, як франки...побачили, що важко здобути Єрусалим, вожді вирішили зробити дерев'яні драбини, щоб, зійшовши по них на самий верх стіни, з Божою допомогою здобути рішучим натиском місто. Коли це було зроблено..., хрестоносці з надзвичайною швидкістю атакували місто, але в місто не вдерлися.

Приготували машини,... серед яких була облогова башта, споруджена з коротких колод... Вночі її розібраною перенесли до одного з виступів,.,. зібрали її швидко і поволі присунули до стіни. Проте сарацини, захищаючись, чинили опір — поливали їх киплячою олією, пекли запаленими факелами башту і рицарів, що були в ній.

Франки все самовідданіше стали битися і таранами проламали стіну.

...Незабаром франки велично вступили у місто —опівдні в п'ятницю, в день, коли Христос визволив увесь світ.

...Не було місця, де б не били сарацинів. У ...Соломоновому храмі зарізали майже десять тисяч людей... Не зглянулися ні на жінок ні на малят.

...І після того великого кровопролиття хрестоносці заходили у домівки городян, захоплюючи все, що там бачили. Стало звичаєм: кожний, хто входив у будинок першим, — був він багатий чи бідний, — володів будинком і всім, що в ньому було, як власним.

Запитання і завдання до документів

• Яку зброю використовували рицарі, щоб здобути Єрусалим?
• Як захищалися сарацини ?
• Як середньовічні історики називали європейців-християн та мусульман ?
• Як середньовічні автори оцінюють поведінку рицарів ?
• Висловте своє судження щодо об'єктивності середньовічних авторів в оцінці поведінки хрестоносців.

Мовою літературних джерел

ОБІТНИЦЯ РОБЕРА

(за О.Кулідж)

Коли Готфрід Бульйонський, герцог Нижньої Лотарингії, став хрестоносцем, він одразу послав за Робером і запропонував йому місце серед рицарів своєї свити. Від радості Робер ледь не розплакався. Всю ніч, прихиливши коліна, він простояв у каплиці біля ікони Святого Мартіна, який теж колись був солдатом. Юнак розповідав святому про свою вдячність Готфріду, який прийняв його до війська Бога та всіх його святих, про те, як він прагне пригод, як хоче довести свою значимість і заслужити місце серед великих людей. З усією пристрастю він дав урочисту обітницю першим атакувати невірних. Наступного ранку, щоб бути гідним прийняти хрест, він сповідувався й отримав відпущення гріхів. Через кілька місяців щасливий Робер де Сент-Авольд вирушив на пошуки щастя.

Завдання до уривка з літературного твору.

• Які почуття викликала у рицаря пропозиція стати хрестоносцем ?
• Як готувалися рицарі до участі у хрестових походах?
• Порівняйте ідеї, з якими вирушали до Святої землі хрестоносці, з їх реальним втіленням.

Вчимо учнів використовувати ілюстрацію як історичне джерело

• Знайдіть не менше чотирьох ознак учасників хрестових походів.

Пізнавальні завдання

• Середньовічний історик Вільгельм Тірський назвав свою книгу про хрестові походи «Історія священної війни». Поясніть назву.
• Поміркуйте, чому найстрашнішим покаранням для середньовічної людини було відлучення від церкви.

Аналітичні завдання

• Дослідіть за підручником, які причини спонукали різні категорії населення брати участь у хрестових походах.
• Складіть і запишіть кілька запитань для уявного інтерв'ю з одним із учасників хрестового походу.
• Розкрийте суперечливий характер хрестових походів. Визначте їх позитивні і негативні риси.
• Поміркуйте, чи міг відбутися «полон» пап у XI чи XII ст. Обґрунтуйте свою точку зору.

Розвиваємо картографічні вміння.

Матеріал про хрестові походи дає змогу розвивати картографічні вміння учнів. Спираючись на карту атласу або підручника, учні мають виконати такі завдання.

1. Через які держави середньовічної Європи пройшли учасники хрестових походів?
2. Назвіть території, де були створені держави хрестоносців.
3. Через які держави пройшли учасники І і IV хрестових походів?
4. Назвіть столиці держав, через які пройшли хрестоносці.

Розвиваємо хронологічні вміння.

1. У якому столітті почалися хрестові походи ?
2. У якому тисячолітті закінчилися хрестові походи ?

3. Скільки часу знадобилося хрестоносцям, щоб захопити Єрусалим ?
4. Визначте хронологічні межі хрестових походів.

ТЕМА. Культура середньовічноїєвропи. Освіта та наука

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• розповідати про розвиток науки й освіти в період Середньовіччя;
• давати характеристику рівню освіти;
• називати причини поширення освіти;
• давати характеристику стану науки в середні віки;
• оцінювати вплив церкви на розвиток науки та освіти;
• розповідати про видатних учених Середньовіччя та їхній внесок у розвиток світової культури.

Основні поняття: «релігійний світогляд», «схоластика», «сім вільних мистецтв», «ректор», «декан», «студент»,, «професор», «колегія», «бакалавр», «магістр», «ваганти», «панацея», «алхімія».

Історичні діячі: Алкуїн, П'єр Абеляр, Йоганн Гутенберг, Марко Поло, Фома Аквінський, Роджер Бекон.

Основні події:

• XI ст. — поява нових шкіл з вивчення права, медицини, богослів'я;
• сер. XII ст. — утворення Болонського університету.

ХІД УРОКУ.

I. Організаційна частина

II. Актуалізація знань

Учитель вибірково заслуховує до? ашнє завдання.

Тестові завдання

Оберіть одну правильну відповіді

1.        Ініціатором першого хрестового походу був:

а)        Урбан ІІ;

б)        Григорій VII;

в)        Іннокентій III.

2.        Метою першого хрестового походу було:

а)        завоювання Константинополя;

б)        завоювання Антіохії;

в)        завоювання Єрусалима.

3.        Мусульман в Європі називали:

а)        саладинами;

б)        сарацинами;

в)        вальденсами.

4.        Причиною участі лицарів у хрестових походах було:

а)        бажання отримати свободу та землю;

б)        бажання отримати нові ринки збуту;

в)        бажання отримати землю та підданих.

5.        Встановіть відповідність.

6.       Встановіть відповідність

Відповіді: 1а; 2в; 3б; 4в; 5 – 1в, 2б, 3а; 6 – 1б, 2а, 3в

III. Вивчення нового матеріалу

1. Поява шкіл. Учителі та учіні
2. Університети. Ваганти

Учитель. Що б ви хотіли діізнатися про освіту середніх віків?

Учні. Коли з'явилися школи? Чого і як учили? Чи були вищі навчальні заклади? Чого там учили? Хто міг стати студентом? Як жили студенти?

Питання учнів учитель записує на дошці.

Потім учитель пропонує учням обрати собі питання для вивчення та сформувати експертні групи.

На основі матеріалів історичних документів та інформативних текстів учні готують групове повідомлення з обраного питання.

Учитель нагадує алгоритм роботи у групі.

Текст 1. Із «Капітулярія про заняття науками» Карла Великого

Нехай буде відомо... благочестю вашому (про нижченаведене): спільно з вірними нашими визнали ми за корисне, щоб у єпископствах і в монастирях, христовим піклуванням нам ввіреним для управління, крім дотримання статутів чернечого життя.., були старанними і в навчанні наук кожного, хто, в міру своїх здібностей, з божою допомогою, зможе вчитися. Бо, оскільки дотримання монастирських статутів береже чистоту правил, остільки навчання і вчення упорядковує й прикрашає слова мови. Ті ж, хто прагне догодити богові праведним життям, нехай не нехтує догоджати йому також і правильною мовою.

Текст 2. Із «Загального напучування» Карла Великого

Нехай засновуються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співів та лічби, граматики і богослужебні книги в монастирях та єпископствах повинні бути виправлені. Бо часто буває, що деякі, бажаючи молитися богові, погано моляться з невиправлених книг. 1 не дозволяйте хлопчикам вашим псувати їх, читаючи й пишучи. Якщо ж буде потреба переписати Євангеліє, Псалтир чи молитовник, хай переписують їх якнайстаранніше люди зрілого віку.

Запитання до тексту

1. Коли виникли перші школи? Як називають цей час у ранньому Середньовіччі?
2. Кого й де навчали читання в середні віки?
3. Хто, на думку короля, міг здобути освіту?
4. Як Карл Великий радив ставитися до книг?

Текст 3. «Ступені середньовічної освіти» — документ з історії середніх віків, складених у наш час. Навчання було платним. Учитися було важко, оскільки все доводилося заучувати напам'ять. Чіткої структури освіти у Середньовіччі не було. Найбільш «прийнятою системою «семи вільних мистецтв» була така послідовність шкільних дисциплін: перший ступінь — граматика, риторика, діалектика; другий ступінь — арифметика, геометрія, астрономія, музика; все це зводилося До навчання грамоти (граматика), вміння правильно будувати фразу (риторика), робити правильні висновки з посилок (діалектика — формальна логіка). Арифметика зводилася до чотирьох основних дій, геометрія була переважно вивченням властивостей поверхні (землемірне мистецтво), астрономія була пов'язана з обчисленням християнського календаря (перехідних свят), музика — вивченням правил музичного твору церковних співів».

Запитання до тексту

1. Назвіть дисципліни, які вивчалися на першому та другому ступенях середньовічної школи.
2. Які знання та вміння повинні були отримати учні у середньовічній школі?
3. Які з перерахованих предметів вивчаються в сучасній школі?

Текст 4. «Як навчали у середньовічній школі» — документ історії середніх століть, складений у наш час.

Учитися було нелегко. Майже все було потрібно вчити напам'ять. Про підтримку інтересу до навчання замислювалися мало. Палка або різка були в руках учителя основним засобом примусити дітей займатися старанно. Батьки учнів навіть спеціально вносили гроші на покупку різок. Скарг на грубість учителів дійшло до нас чимало. Проте, якщо на сповіді у церкві дитина зізнавалася, що затамувала образу на вчителя, їй належало покаятися. Образа на педагога вважалася гріхом.

Серед учителів переважали люди духовного звання: диякони, священики.

Запитання до тексту

1. Чи цікаво було учитися в середньовічній школі?
2. Що в середні віки вважалося найбільш дієвим стимулом старанного навчання?
3. Хто навчав учнів?

Текст 5. «Як виникли університети» — документ з історії середніх віків, складений у наш час.

Уже в XI ст. виникли нові школи для тих, хто хотів присвятити себе праву, медицині або богослов'ю. Через сто років, в середині XII ст., в італійському місті Болонья відбулася нібито невизначна подія. Місцеві школярі (ми назвали б їх студентами) об'єдналися для захисту своїх інтересів. Трохи пізніше у Парижі викладачі декількох шкіл вчинили так само. Ці співтовариства отримали назву університетів. До початку XIII ст. студенти і професори об'єдналися. Університети стали співтовариствами школярів та вчителів, пов'язаних спільними інтересами, які вони відстоювали. Навчальне життя університетів нічим не відрізнялося від сучасного, окрім набору дисциплін, що вивчалися. Наприклад, у Паризькому університеті було чотири факультети — «сім вільних мистецтв», юридичний, медичний та, богословський. Вивчення наук передбачаю заучування цитат з певних книг. Знання сприймалося як даність. Воно спиралося на авторитет відомих учених. Такий метод вивчення наук дістав назву «схоласта». Втім, на додаток до зубріння і лекцій влаштовувалися диспути, де студенти повинні були відстоювати у суперечці ті або інші твердження.

Запитання до тексту

1. Коли виникли перші університети?
2. Для чого були створені перші університети?
3. Які факультети існували в лерших університетах?
4. Яким методом користувалися в університетах під час навчання?
5. Що таке диспут?

Текст 6. З поезії вагантів — мандрівних студентів

Вірш XIII століття «Добрий старий час».

Вершина знань, думки колір —

Таким був університет.

А нині волею долі

він перетворюється на кубло.

Гуляють, бенкетують, споживають,

книг зроду в руки не беруть,

для шибеника-школяра навчання — то неначе гра.

У минулі дні такий шибеник

все життя над книжками сидів

і навчався він — тільки уяви —

до дев'яноста років без нудьги.

Ну, а зараз за десять років

закінчують університет

і в життя виходять тому,

не навчившись геть нічому.

«Орден вагантів»

Буде нині встановлений

Наш союз вагантів

Для людей будь-яких племен,

Звань та талантів.

Усі — сміливець ти чи боягуз,

Йолоп або геній —

Приймаються у союз

Без обмежень.

«Кожна добра людина, —

Сказано в Статуті, —

Німець, турок або грек,

Стати вагантом то не гріх».

Чи визнаєш ти Христа,

Це нам не важливо,

Лише була б душа чиста

Та серце не продажне.

Всі бажані, всі рівні,

До нас вступають у братство,

Незважаючи на чини

Титули, багатство, у

Наша віра — не в псалмах!

Панів ми славимо

Тим, що у горі та сльозах

Брата не залишимо.

Убогий студент

Я кочівний школяр...

На мене доля

свій обрушила удар,

немов твоя дубина.

Не для суєти,

не для розваги —

через гірку убогість

кинув я навчання.

На осінньому холоді

лихоманка мучила,

у драному плащу

я йду під дощем колючим.

До церкви хлинув натовп,

довго триває меса.

Тільки слухаю

 попа я без інтересу.

До милосердя абат

паству закликає,

а його бездомний брат

мерзне, знемагає.

Подаруй, святий батько,

мені свою сутану,

і тоді я нарешті

мерзнути перестану.

А за душку твою

я поставлю свічку,

щоб Господь тобі

в раю підшукав містечко.

Запитання до тексту

1. Як ви зрозуміли, хто такі ваганти?
2. Чому стала можливою поява мандрівних студентів?
3. Хто міг стати студентом?
4. Які людські якості більш за все цінували ваганти?
5. Розкажіть про життя середньовічних студентів.
6. Чому університет назвали кублом?

Спікери груп, використовуючи метод «Навчаючи – вчуся», виступають із повідомленнями.

Учитель перед виступами учнів дає завдання групам по ходу повідомлення скласти по два питання, на які повинні будуть відповісти представники інших експертних груп. За допомогою методу «Історичне фехтування» учні ставлять питання групам.

3.  Стан наукових знань у середні віки

Учитель говорить про те, що середньовічне суспільство було дуже марновірним. Це наклало свій відбиток і на науку.

Учитель пропонує прочитати уривки з твору Альберта Великого (XIII сх).

Текст 7. З твору Альберта Великого (XIII ст.)

«Про властивості сущого»

...Роза — п'ятнадцята трава. Візьми грам її та грам гірчиці на ніжку миші, повісь все це на дерево, і воно не даватиме плодів. І якщо все згадане покласти біля сіті, то до неї зберуться риби.

...Якщо хочеш додати мудрості й уникнути дурості, візьми камінь, який називається хризоліт, світло-зелений, облямований у золото; він виганяє дурість і приносить мудрість.

...Пугач — птах досить відомий. Чудові властивості цього птаха. Бо, якщо її серце й праву ногу покласти над сплячим, негайно він тобі розкаже все, що не запитаєш у нього...

...Кріт — тварина досить відома. У цієї тварини є дивна властивість, як кажуть філософи. Якщо загорнути його ніжку в лавровий лист і покласти до рота коня, то він втече від страху...

Запитання та завдання до тексту

1. Оцініть рівень наукових знань середньовічної людини.
2. Доведіть, що наукові уявлення Альберта Великого є фантастичними.
3. Що, на думку автора, може зробити людину мудрою?
4. Для чого пропонує використовувати властивості тварин і трав Альберт Великий?

Учитель. Окрім предметів, що вивчалися в університетах, в Європі процвітали астрологія та алхімія. Астрологія існує й у наш час, ми з вами з цікавістю читаємо складені астрологами гороскопи.

Головною метою тогочасних алхіміків було отримати особливий мінерал — філософський камінь. За середньовічними переконаннями, філософський камінь мав магічні властивості: продовжував життя, виліковував будь-які хвороби, робив літніх людей молодими. До того ж він мав властивість перетворювати будь-які метали на золото.

Але не всі дотримувалися схоластичного методу отримання знань.

Наприклад, Роджер Бекон виявився основоположником нового експериментального напряму в науці. Він стверджував, що доказом у науці є не цитата, а експеримент. Бекон залишив безліч праць з медицині, історії, природознавства.

Текст 8. «Користь математики»

«Усі науки пов'язані одна з одною та взаємно одна одну підтримують; успіх однієї допомагає всім іншим...

Математику помилково вважають наукою важкою... Але ж яка вона важлива, яка корисна!

Можна побудувати пристосування для плавання без веслярів, так, щоб найбільші кораблі, морські та річкові, приводилися у рух силою однієї людини, рухаючись притому з набагато більшою швидкістю, ніж якби вони були повні веслярами. Так само можна зробити вози без жодного запрягання, які можуть котитися з надзвичайною швидкістю; літальні машини, сидячи в яких людина може приводити в рух крила, що б'ють повітря, подібно птахам.

Прозорі тіла можуть бути так оброблені, що віддалені тіла здаються близькими та навпаки. На надзвичайній відстані можна буде прочитати найменші букви, розглягнути зірки».

Запитання до тексту

1. Для чого, на думку автора, була необхідна математика?
2. Появу яких винаходів передбачив Роджер Бекон?

Текст 9. «Середньовічна географія»

«Рай — на крайньому Сході. Є там древо пізнання добра та зла. Древо це справді видиме і тілесне, як будь-яке інше дерево.

...Земля круглої форми, оскільки вона на зразок колес. З усіх боків обтікає її кругом океан та поділяє її на три частини, тобто на Азію, Європу та Африку. Одна Азія становить половину світу. Європа та Африка — іншу. Розтинає їх Середземне море. Обіймає Азія третю сторону, обмежується вона зі сходу сходом сонця, з півдня — океаном, із заходу ж — нашим морем. З півночі межа її — озеро або болото Меотійське (Азовське) та річка Таной (Дон).

Запитання до тексту

1. Як ви вважаєте, який метод пізнання світу використовував укладач карти? У чому це виявилося?
2. Чи можна говорити про подвійне сприйняття світу середньовічною людиною? У чому воно виявилося?

Учитель. Одним з тих, хто вважав, що головне джерело пізнання — розум, був П'єр Абеляр. Він наполегливо доводив користь світських знань, античної науки. Церква переслідувала Абеляра, закривала школи, де він працював; церковний собор засудив його на «довічне мовчання».

А ось богослова Фому Аквінського зарахували до лику святих. За його невпинні проповіді про погляди церкви на устрій світу, моралі, торгівлі та лихварства.

В епоху Середньовіччя вперше починають друкувати книги. Це було викликано розширенням мережі шкіл та університетів, яким книги були просто необхідні. Честь винаходу книгодрукування належить Йоганну Гутенбергу.

У середні віки люди все частіше почали залишати свої рідні місця. Мандрівники потрапляли далеко за межі християнського світу та привозили додому відомості про життя різних країн і народів. Таким мандрівником був і Марко Поло — венеціанський купець та мандрівник XIII ст. Він тривалий час подорожував країнами Далекого Сходу, жив у Китаї. «Книга Марко Поло» тривалий час служила керівництвом для складання карт.

IV.        Закріплення знань

Запитання для бесіди

1. Що змінилося в системі освіти у період розквіту Середньовіччя?
2. Які якості розвивала в учня середньовічна школа?
3. Як вплинув на рівень освіти суспільства винахід Йоганна Гутенберга?
4. Як ви вважаєте, чому студенти і викладачі різних країн розуміли один одного?
5. Які предмети вивчали в університетах?
6. Назвіть методи отримання наукових знань у середні віки.
7. Які уявлення про навколишній світ існували в середні віки?
8. Назвіть вчених, відомих у середні віки.

За домогою методу «Мікрофон» учні дають визначення термінів та понять: університет, «Каролінгське відродження», ваганти, «сім вільних мистецтв», диспут, алхімія, схоластика, філософський камінь, астрологія.

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний розділ підручника.
2. Письмово в зошиті відповісти на питання «Спільне та відмінне в університетській освіті Середньовіччя та сьогодення».
3. Підготувати повідомлення про Франсуа Віньйона, Данте Аліг'єрі, Бертрана де Борна.

ТЕМА. Культура середньовічної Європи. Література та мистецтво

Очікувані результати

Після уроку учні вмітимуть

• розрізняти романський та готичний стилі в архітектурі;
• пояснювати причини переходу від романського стилю до готичного;
• порівнювати архітектурні стилі;
• визначати літературні жанри, поширені в середні віки;
• розповідати про представників раннього Відродження та їхню творчість.

Основні поняття: «романський стиль», «готичний стиль», «ранній гуманізм і Відродження»:

Історичні діячі: Франсуа Віньйон, Данте Аліг'єрі Бертран де Борн. Основні події:

• Х-ХІІ ст. — час існування романського стилю;
• XIII ст. — початок поширення готичного стилю.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань

Учитель вибірково заслуховує відповідь на питання домашнього завдання.

Тестові завдання

1.        Прояв інтересу до античної культури за часів Карла Великого називався:

а)        «Каролінгське відродження»;

б)        гуманізм;

в)        Ренесанс.

2.        Перші університети виникли у:

а)        IX ст.;

б)        XIII ст.;

в)        XII ст.

3.        Ваганти — це:

а)        мандрівні студенти;

б)        студенти, яких відрахували;

в)        студенти, що залишилися на повторний курс навчання.

4.        Здатність правильно, послідовно мислити називається:

а)        філософія;

б)        риторика;

в)        логіка.

5.        Які предмети вивчалися в університеті?

а)        Філософія та право;

б)        геометрія та філософія;

в)        право та алхімія.

6.        Хто з середньовічних учених був прихильником експериментального пізнання світу?

а)        Йоганн Гутенберг;

б)        Фома Аквінський;

в)        Роджер Бекон.

7.        Учених, які вважали, що джерелом будь-якого знання є розум, називали:

а)        схоластами;

б)        алхіміками;

в)        альбігойцями.

8.        Винахід книгодрукування належить        :

а)        Йоганну Гутенбергу;

б)        Фомі Аквінському;

в)        Роджеру Бекону.

9.        Марко Поло був автором книги з:

а)        математики;

б)        географії;

в)        алхімії.

10.        Наука алхімія займалася пошуками:

а)        розуму;

б)        істини;

в)        філософського каменя.

11.        Наука, що вивчала вплив зірок на долю людини, називається:

а)        астрономія;

б)        астрологія;

в)        теологія.

12.        Філософський камінь, на думку середньовічних учених, давав можливість:

а)        вказувати правильний шлях мандрівникам;

б)        впливати на морські відливи та приливи;

в)        перетворювати будь-яку речовину на золото.

Відповіді: 1 а; 2 в; 3 а; 4 в; 5 б; 6 в; 7 а; 8 а; 9 б; 10 в; 11 б; 12 в.

III. Вивчення нового матеріалу

1.  Мистецтво

Учитель. Культура в середні віки була нерозривно пов'язана з церквою. Церква переконувала людей, що земне життя є лише підготовкою до переходу у кращий (позаземний) світ. Щоб потрапити туди, треба відмовитися від земних бажань. Релігія впливала на розвиток архітектури, живопису, літератури. Головними фігурами у творах мистецтва та літератури були біблійні святі, ченці, праведники.

Архітектура також зазнала значного впливу релігії.

Учитель пропонує учням прочитати відповідний текст параграфа, розглянути ілюстрації та заповнити таблицю «Архітектура в середні віки».

2. Література

Учитель. У середні віки вже існувала жанрова література. Великою популярністю користувалися героїчні епоси, рицарська та міська література.

Учитель пропонує учням ознайомитися з фрагментами середньовічних літературних творів та визначити, до якого жанру їх можна віднести.

Цей етап уроку доцільно провести у вигляді групової роботи.

Текст 1. Із роману «Про лиса»

Я Ізегріма обдурив,

І став він ворогом моїм.

В довіру втерся я йому,

Та скоро так дружка свого

До злої халепи призвів:

Монахом я його зробив.

І до того його схилив,

Щоб зі зла у дзвони задзвонив.

Підступний задум дав плоди:

Піп з сотнею селян сюди

Прибіг, давай кричати, та ревти

Та бити — ледве встиг втекти...

«Як я втомивсь! — сказав Баран. —

Я далі йти вже не берусь.

Назад я краще повернусь».        

Бернар сказав: «І я назад,

Так мандрувати я не рад!»

Ренар промовив: «Хоч така

Важка дорога і тяжка,

Той буде праведний святим,

Який повік не піде в Рим.

Хто у семи святих бував,

Той гіршим, аніж був, ставав.

Тому, як ви, додому повернусь,

За чесні я діла візьмусь,

Трудом правдивим буду жить

І біднякам добро робить.

Ходімо!.. Піде все на лад...»

І втрьох вони пішли назад.

Текст 2. З «Пісні про Роланда» (XII ст.)

День миновал, вечерний час подходит,

Но меч враги не вкладывают в ножны.

Отважны те, кто рати свел для боя.

Их ратный клич звучит, как прежде, грозно.

«Пресьоз!» — кричит змир арабский гордо,

Карл: «Монжуа!» — в ответ бросает громко.

По голосу один узнал другого.

Сошлись они на середине поля.

Тот и другой пускают в дело копья,

Врагу удар наносят в щит узорний,

Его пронзают под навершьем толстым,

Распарывают на кольчугах полы,

Но невредимы остаются оба.

Полопались у них подпруги седел.

С коней бойцы свалились наземь боком,

Но на ноги вскочили тотчас ловко,

Свои мечи булатные исторгли,

Чтоб снова продолжать єдиноборство.

Одна лишь смерть конец ему положит.

Текст 3. Переказ роману про Тристана та Ізольду.

«Славний король Тристан вірою та правдою служив своєму дядькові, королю Корнуеллу Марку. Тристан вчинив безліч подвигів і зумів спочатку перемогти давніх ворогів Корнуелла — ірландців, а потім помирити обидві ворогуючі багато років сторони. Король Марк повелівав Тристану привезти йому ірландську принцесу, біляву Ізольду, про незрівнянну красу якої Тристан багато йому розповідав. Ірландці віддали Ізольду до Корнуелла, Тристан і Ізольда випадково випили разом приворотного зілля й спалахнули одне до одного нечуваною пристрастю. Проте Ізольда повінчалася з королем Марком, після чого почалося життя, болісне для всіх трьох. Пристрасть боролася у душах Тристана та Ізольди з почуттям обов'язку — вірної дружини та вірного васала. Король Марк мучився підозрами, але теж любив Ізольду і глибоко поважав доблесного лицаря — свого племінника. Після безлічі бід і поневірянь, відчайдушного божевілля та кровопролиття Тристан та Ізольда загинули. їх поховали поряд. «І з могили Тристана піднявся прекрасний терновий кущ і, перекинувшись через каплицю, вріс у могилу

Ізольди... Тричі наказував король зрізати цей кущ, але щоразу наступного ! дня він був таким же прекрасним, як і раніше».

Запитання до текстів

1. Як ви вважаєте, до яких літературних жанрів належать ці твори? Свою відповідь обгрунтуйте.
2. Про кого розповідають ці літературні твори?
3. Які зміни сталися в середньовічній літературі?

Учитель, підбиваючи підсумок, говорить про те, що поступово в серед- і ні віки формується новий світогляд, у центрі якого стояла людина, а не Бог. Новий світогляд отримав назву «гуманізм». (Визначення заноситься в зошит.) Нова епоха — Відродження — була започаткована у містах Північної Італії. її відзначав світський характер, гуманістичний світогляд, повернення до античної культурної спадщини. (Визначення заноситься в зошит.)

3.  Раннє Відродження

Учитель надає слово учням, що підготували повідомлення. Під час роз-повіді необхідно використовувати ілюстрації або комп'ютерну презентацію. Водночас з їхньою розповіддю доцільно заповнити таблицю «Діячі раннього Відродження».

IV. Закріплення знань

Запитання для бесіди

1. Назвіть основні ознаки романського стилю в архітектурі.
2. З чим, на вашу думку, пов'язана поява гуманізму?
3. Чому в XIV ст. починається період, що отримав назву Відродження?
4. Що нового з'являється в літературі, живописі, скульптурі?

V. Оцінювання знань учнів

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідні розділи підручника.
2. Підготуватися до уроку узагальнення.

ТЕМА. Середньовічна література та мистецтво.

Мета: продовжити вивчення культури епохи Середньовіччя, з'ясувати основні риси культури, розглянути архітектурні стилі, а також особливості культури арабського світу.

Завдання: вчитися аналізувати історичні факти й події; оцінювати значення історичних подій, явищ; порівнювати архітектурні стилі, визначати відмінне; давати оцінку, характеристику пам'яткам культури; визначати їх значення та місце в історичному процесі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами рольових ігор.

Обладнання: стенд «Сьогодні на уроці» — картини з альбому «Історія культури»: собор Паризької Богоматері, будівництво храму готичного стилю, собор у Вормсі, собор у Кельні, загальна панорама середньовічного міста, зображення мечеті.

ХІД РОБОТИ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Викладення нового матеріалу

1.  Середньовічна література

Розгляд розпочинається з бесіди.

1. Нагадайте, коли виникло книгодрукування.
2. Хто його започаткував?
3. Якою була тематика перших книг? Чому?

У ч и т є л ь. Та перші видання були не лише релігійної тематики.

Робота в групах з використанням методу «Спільний проект»

Учні з'ясовують основні напрямки середньовічної літератури. (Кожна група розглядає один напрямок.) По завершенні роботи групи звітують й на дошці записують свій напрям у вигляді схеми.

І-а група. Охарактеризувати героїчний епос, використовуючи текст підручника.

ІІ-а група. Охарактеризувати рицарську літературу.

ІІІ-я група. Охарактеризувати міську літературу.

2. Картина світу середньовічної людини

Учитель. Чим можна пояснити розмаїття напрямків середньовічної літератури?

Розгляньте малюнки «Бій Олександра Великого з перевертнями», XIII століття; «Диявол пожирає людину», XII століття, (підручник Крижанівського, С. 118.)

Що зображено на малюнках?

Чи викликають у вас ці малюнки страх. Чому?

Чому ці малюнки були створені в епоху Середньовіччя? Про що це свідчить?

Яким середньовічна людина уявляла світ відповідно до малюнка?,

(Учні зазначають, що середньовічна людина відчувала страх перед потойбічними силами, в усьому вбачала підступність диявола. Людина боялася згрішити. Але й тут був засіб — сповідь. Людина вірила в забобони.)

Учитель. Чим можна пояснити забобонність середньовічної людини? Чи могла середньовічна людина уявити світ по-іншому? Чому?

3. Архітектура та мистецтво

Переходячи до наступного питання, учні згадують:

Що таке архітектура?

Які найбільші споруди будували в містах? (Храми)

Згадайте, яким був їх зовнішній вигляд. Чому більшість споруд Єв
ропи XI—XII ст. мали вигляд замків, фортець?

Учитель пояснює, що на той час ці споруди будувалися в романському стилі.

Рольова гра

Дійові особи: мандрівник Вірус та середньовічний Архітектор.

Гра відбувається біля стенду з картинами «Собори романського й готичного стилів».

Учитель. Давайте, мандруючи разом з Вірусом, з'ясуємо, що нового з'явилося в архітектурі XIII ст.

Вірус. Здається, я потрапив на будівництво. Але що це таке? Я опинився поряд з величною, надзвичайної краси спорудою. Треба дізнатися, хто і що тут будує.

Архітектор. Я — архітектор цього собору. Одержавши добрі знання в школі, я і мої помічники розробили нову техніку, яка дозволяє нам піднятися нагору і зводити високі споруди. Ось подивись — ескіз майбутнього собору.

Учитель розповідає, що цей стиль називається готичним. Визначаються основні риси готичного та романського стилів порівняно із зображенням собору Паризької Богоматері у Франції та з храмом у Вормсі. Ознаки записуються учнями в зошит.

У ч и т є л ь. Усередині готичного собору було багато світла, що проникало крізь довгасті вікна, прикрашені вітражами — декоративними композиціями з кольорового скла. Давайте на хвилину відчуємо той дух, що панував у храмі.

Звучить музика Баха. Далі вчитель пояснює, чому готичні храми називали «Біблією в камені».

— Готичний стиль вплинув на всі види мистецтва, у тому числі й на письмо. Літери готичного письма почали витягувати вгору і надламувати, наче від подуву сильного вітру. (Учні дивляться зображення на стенді.)

У XIII ст. завершилось оформлення готичного стилю в книжковій мініатюрі. Композиції мініатюр чітко побудовані, фарби яскраві. На полях книжки художники малювали рослини або геометричні орнаменти.

А зараз за допомогою Віруса перенесемося із Європи на Схід.

Тихо лунають східні мотиви, вчитель зачитує одну із казок «1000 та однієї ночі» де є опис міста чи палацу.

4.  Культура арабського світу

Учитель. До складу халіфату входили землі з традиціями грецької і римської культур. Народившись з поєднання власного доісламського минулого і традицій інших давніх цивілізацій, культура арабів досягла великих успіхів в багатьох галузях знань і творчості. Арабські дослідники зробили значний внесок у розвиток медицини, географії, історії, астрономії, літератури. Арабські поети оспівували військові подвиги, кочове життя. Поет Фірдоусі склав велику поему «Книга царів», присвячену подвигам легендарних героїв. Складались дивовижні казки, які увійшли до всім відомої І збірки «1000 і одна ніч».

Запитання

1. Можливо, хтось із вас читав ці казки?   .
2. Що найбільше сподобалося в казках?
3. Що їх об'єднує?

Учитель. Ми бачимо, які чудові, казково багаті міста Сходу. І це було насправді, а не лише в казках.

Продовжимо подорож арабським містом, а допоможе нам у цьому мусульманин Алі.

Учень біля стенду з арабськими спорудами.

Алі. Як правило, в центрі арабського міста знаходилась мечеть — храм мусульман.

Учні переглядають зображення мечеті Купол Скали, VII ст. Учень пояснює, чому ця мечеть має саме таку назву.

Алі. У мечеті мусульмани розміщувались рядами, ніби військо, що вишикувалося обличчям у бік Мекки, й молилися. Такий храм вміщував тисячі людей.

Учні переглядають зображення Великої Мечеті ОмейядІв в Дамаску.

Поряд з мечеттю будували мінарет — високу башту, з якої священик закликав мусульман до молитви. (Учні переглядають зображення мінарету аль-Мальвія, Великої мечеті Мутавакіля в Самарі.)

Мечеть відігравала роль головного центру міста, тут чинили суд, влаштовували наукові дискусії, призначалися ділові зустрічі, читалися лекції та проповіді.

А тепер зверніть увагу на красу і неперевершеність палацу Альгамбра в Гранаді. Легкі колони утримують на собі перекриття.

Учитель показує учням зображення замку Коср аль-Хейр аль Гарбі в Йорданії.

Учитель. Це, так званий, «замок пустелі» — резиденція халіфів, побудований далеко від багатолюдних міських центрів. Сьогодні, можливо, він здається нам безрадісним і суворим, але тоді, в ті давні часи, ці замки постачалися водою, біля них були побудовані канали, підземні сховища для води, тут обробляли землю й вирощували чудові сади.

Запитання для бесіди

1. Що, на вашу думку, об'єднує всі ці споруди у зовнішньому вигляді?
2. Чи схожі вони на споруди, з якими ви вже знайомилися раніше?
3. Чим це можна пояснити?
4. Чи є схожість з європейськими спорудами?

Учні доходять думки, що всі ці споруди нагадують фортеці, оточені глухими стінами, і схожі на споруди романського стилю. Вчитель повинен наголосити, що схожість з романським стилем не є випадковою, оскільки перші мечеті араби перебудовували із перших християнських базилік. А зовнішня суворість — особливість арабського стилю. Всередині ж споруди були багато прикрашені мармуром, мозаїкою і позолотою.

Учитель. Араби вважали мистецтвом не лише архітектуру, а й каліграфію. Головними святинями в ісламі є не ікони, а старі рукописні Корани. Бога в ісламі зображувати не можна, але позначати його буквами і знаками дозволялося, тому каліграфія перетворилась в одну із форм орнаменту. В мистецтві, особливо в оздобленні храмів, набув розвитку геометричний орнамент, який складався із знаків. Наприклад, слово «Аллах» позначалося 4-мя вертикальними лініями, які схематично виражали літери цього арабського слова.

Таким чином, ми бачимо, що араби створили прекрасну і своєрідну культуру, яка увібрала деякі елементи античності та середньовічної Європи.

III. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Давайте з'ясуємо, що нового ви дізналися сьогодні на уроці. Учні працюють методом «Незакінченого речення...».

Висновок. Ось і завершили ми знайомство з культурою Середньовіччя. Побачили, що в цей період поширюється освіта, завдяки появі міських шкіл та університетів. В архітектурі зароджується новий стиль — готичний. Отже, світ не стояв на місці. Досягнення в галузі культури в епоху Середньовіччя мали велике значення для подальшого розвитку людства. Університети, засновані в ХІІ-ХШ ст., існують і сьогодні. Серед них світової слави зажили Оксфордський та Кембриджський в Англії, Паризький університет Сорбонна. Книгодрукування сприяло поширенню освіти, зробило книгу доступною для людей. Храми Середньовіччя зберегають своє значення як пам'ятники світової культури.

IV. Оцінювання знань учнів

V. Домашнє завдання

Повторити відповідний матеріал теми, підготуватися до тематичної
атестації.