Урок 9                                        Інформатика 5 клас                     

Завантаження даних з Інтернету. Авторське право.

Мета:

формування ключових компетентностей:

• вміння вчитися – добирати або знаходити потрібні знання, способи для розв’язування різних навчальних і життєвих задач, виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці;
• математична – уміння користуватися інформацією, поданою у різних форматах, уміння аналізувати, синтезувати, узагальнювати дані;
• соціальна – здатність до співробітництва у групі та команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі і функції у колективі;
• загальнокультурна  – знати рідну й іноземні мови, інтерактивно їх використовувати;.
• здоров’язбережувальна – знати правила безпечної роботи з комп’ютером, вчитись безпечно поводитись у комп’ютерному класі, враховувати вплив техніки на здоров'я, формувати режим роботи;
• інформаційно-комунікаційна  – уміння використовувати джерела інформації, зокрема ІКТ для власного розвитку, уміння спостерігати і робити;

формування предметних компетентностей:

• формувати свідомі знання з даної теми, закріпити правила поведінки в школі, навчити використовувати мережеві папки;
• розвивати світогляд учнів, увагу, кмітливість, комунікативні навички;
• виховувати цікавість до предмета та дбайливе ставлення до комп’ютерної техніки.

Тип уроку. Урок формування нових знань та вмінь.

Обладнання: комп'ютери, картки, картки із завданнями, презентація, проектор.

Матеріали для роботи з учнями.

• Презентація “Вправи для очей”
• Презентація “Завантаження даних з Інтернету. Авторське право.”
• Вправа 1. “”
• Вправа 2. “”

План

• Організаційний момент.
• Актуалізація опорних знань.
• Вивчення нового матеріалу.
• Усвідомлення набутих знань.
• Засвоєння знань формування вмінь.
• Підсумки уроку.
• Домашнє завдання .

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Привітання, налаштування учнів на робочий лад і позитивний емоційний настрій на уроці.

2. Інструктаж з БЖД

3. Актуалізація опорних знань.

1. У чому полягає інформаційний процес передавання повідомлень?
2. Які засоби використовують люди для обміну повідомленнями?
3. Як можна перенести дані з одного комп’ютера на інший?
4. Які засоби люди традиційно використовують для спілкування?

4. Вивчення нового матеріалу.

Презентація “Завантаження даних з Інтернету. Авторське право.”

Чи завжди, робота в Інтернаті є безпечною?

За допомогою послуг Інтернету можна навчатися; відшуковувати дані про людей, товари; читати й замовляти погрібні книж­ки, відео, фото, музику; листуватися з друзями і колегами; брати участь у відеоконференціях чи здійснювати віртуальні тури по музеях та країнах світу; купувати різні товари тощо.

Служби Інтернету створюють нові можливості для навчання і спілкування, але, на жаль, вони можуть зашкодити твоєму здоров'ю, і навіть загрожувати життю. Використовуй сучасні технології для свого розвитку, спілкуйся з професіоналами тих галузей наук, що найбільше тебе приваблюють, але будь обереж­ним. Злочинці та шахраї, що блукають вулицями, успішно мо­жуть «блукати» й просторами Інтернету.

Так, загальнодоступність і поширення Інтернету призвели до появи певної категорії людей, яких називають хакерами, Хакери без дозволу власника комп'ютера використовують або знищують дані чи програми.

Мотиви їх діяльності можуть бути різними: помста, ви­нагорода, самовираження (дехто робить це задля розваги, інші — щоб показати свої вміння). Тому виникла проблема за­хисту під'єднаних до Інтернету комп'ютерних систем. Адже зі збільшенням кількості користувачів Інтернету збільшилася й кількість різних зламів, так званих атак.

Прояви агресії, ворожого ставлення, ненависті при спілкуван­ні з іншими мають спонукати тебе припинити таке спілкування, не відповідати на подібні публікації або коментарі.

Запам'ятай важливі правила безпечної поведінки в мережі Інтернет.

• Розповідай батькам про свої захоплення, знайомства, спіл­кування в мережі Інтернет.
• Критично оцінюй будь-які відомості в Інтернеті.
• Не повідомляй своєї адреси, номера телефону або інші персо­нальні дані, включаючи й дані проте, у яку школу ти ходиш або де проводиш вільний час.
• Висловлюй свої думки вільно, обговорюй, коментуй, вияв­ляючи повагу до інших, дотримуючись мережного етикету.
• Скажи НІ, якщо: тебе примушують до дій, від яких ти від­чуваєш дискомфорт, нервуєш; онлайн-приятелі пропонують зустрітись наяву.
• Уникай шкідливих та небезпечних відомостей, які можуть негативно вплинути на твій морально-психологічний стан, фізичне та психічне здоров'я.

Які матеріали з Інтернету можна використовувати для навчання? 

Інтернет можна використовувати для навчання: здійснювати пошук навчальних матеріалів, зображень, фотографій, відео, навчальних програм тощо.

Крім того, в Інтернеті є безліч сайтів, які створено спеціалвно для навчання. Серед них — електронні словники, перекладачі, енциклопедії.

Перевірити правопис, знайти тлумачення або переклад слів можна за допомогою електронних словників. Збірки електронних словників можна знайти на сайтах Мова Інфо (www.mova.info), Словопедія (slovopedia.org ма) (мал.185) та інших.

Ті, хто цікавиться українською мовою, можуть скористатись електронною версією словника Бориса Дмитровича Грінченка (htth://wiki.rubg.edu.ua/ «Словарь_української_мови») (мал. 186),

Онлайн-перекладач — це програма для автоматичного пере­кладу тексту з однієї мови на іншу.

На відміну від словників, програми-перекладачіопрацьовують словосполучення, цілий текст, а не тільки окремі слова. Тому ми отримуємо зв'язний текст іншою мовою, а не просто набір слів. Широкого розповсюдження набули такі онлайн-перекладачі:

• PROMT Transla tion (www.translate.ru)
• Пролит ОФИС Online (www.prolingoffice.com/servicesftranslate),
• Рragma On-Line (www.translate.ua/uk/on-line),
• перeкладач Google (translate.google.соm.ua) (мал.187) та ін.

Які бувають шїпернет-ещиклопедії?

Інтернет-енциклопедії — це сайти, які містять довідкові відо­мості з різних галузей знань.

Енциклопедії бувають універсальними, вони охоплюють відо­мості різної тематики. Інші можуть містити дані з одного із на­прямів знань (наприклад, комп'ютерні науки або математика).

Однією з най популярніших універсальних міжнародних онлайн-енциклопедій є Вікіпедія, відомості в якій подаються різними мовами світу. Українська Вікіпедія має таку адресу: uk.wikipedia.org (мал. 188).

Статті у Вікіпедії класифікують за категоріями, а категорії об'єднують у розділи. Пошук потрібних даних можна проводи­ти за категорією або швидким пошуком за ключовими словами.

Вікіпедія започаткована в січні 2001 року. Матеріали енцнклопедії створюються й уточнюються зусиллями всіх бажаючих. При цьому організатори стежать, щоб у кожній статті подавалися правдиві дані, а точка зору дописувачів була нейтральною. Статті Вікіпедії можуть використовува­ти всі бажаючі.

Прикладом енциклопедії одного з напрямів знань є Всеукраїн­ська велика енциклопедія тварин (мал. 189). Її можна відкрити за адресою ivarunu.com.ua.

Як зберегти матеріали, знайдені в Інтернеті?

Документи, знайдені в Інтернеті, можна зберігати на власному комп'ютері. Якщо пошук здійснювався для створення власного документа, наприклад презентації чи текстового документа, то зазвичай знайдені матеріали зберігають в окремій папці. У влас­ному документі на останній сторінці чи слайді створюють список Використані джерела, де вказують назву сайта, з якого було збе­режено матеріал та його адресу.

Веб-сторінки, а також зображення та фрагменти текстів з них можна зберігати на носіях даних для подальшого використання без підключення до Інтернету. Наприклад, для підготовки до практичного заняття з історії про життя в античних полісах на території України вам може знадобитися опис і зображення давньогрецького міста із сайта Національного історико-археологічного заповідника Ольвія (olbio.ochakiv.infо). Ці матеріали ви плануєте використати для ство­рення комп’ютерної презентації. Отже, вам потрібно підібрати кілька фотографій і кілька речень тексту, що описують зображене на них.

Якщо на веб-сторінці корисними є більшість тексту та зображень, то можна зберегти на носії даних весь її вміст. Для цього потрібно:

1. Відкрити головне меню браузера.
2. Вибрати команду Зберегти сторінку як.
3. Відкрити у вікні Зберегти як папку, у якій ви плануєте зберегти веб-сторінку.
4. Вибрати кнопку Зберегти.

У результаті у вибраній папці буде збережено файл, ім’я якого збі­гається з іменем веб-сторінки, з розширенням імені htm, а також пап­ка з таким самим іменем з додатком _files. У цій папці будуть збере­жені файли з усіма зображеннями та іншими об’єктами, пов’язаними з веб-сторінкою. Файл збереженої веб-сторінки можна відкривати та опрацьовувати, навіть коли підключення до Інтернету відсутнє.

Якщо вас цікавить невеликий фрагмент тексту з веб-сторінки, то його можна виділити так само, як фрагмент текстового документа та скопіювати в Буфер обміну (рис. 5.21, а), після чого вставити в тексто­вий документ у середовищі текстового процесора (рис. 5.21, б) або в текстовий об’єкт у редакторі презентацій.

Зверніть увагу, що під час вставлення в текстовий документ фраг­мента тексту, скопійованого з веб-сторінки, може зберігатися частина форматування. Тому документ із цитатами з веб-сайта бажано форма- тувати для надання всім частинам тексту єдиного формату.

Для збереження зображення з веб-сторінки потрібно:

1. Відкрити контекстне меню зображення.
2. Вибрати команду Зберегти зображення як.
3. Відкрити у вікні Зберегти як папку, призначену для збереження зображення з веб-сторінки.
4. Вибрати кнопку Зберегти.

Частину тексту веб-сторінки зберігають за допомогою буфера обміну: необхідно виділити потрібну части ну тексту, скопіювати його до буфера, а потім вставити у відкритий документ так, як це виконується в середовищі текстового процесора чи редактора презе нтацій.

Окреме зображення зберігають, викликавши контекстне меню й обравши команду Зберегти зображення як... (мал. 191).

Авторське право та Інтернет

Усі ресурси Інтернету: тексти, зображення, музичні твори, відео тощо - мають своїх власників. І права на ці матеріали належать саме власникам. Лише вони мають право розповсюджувати ці матеріали, підписувати своїм іменем, отримувати за них винагороду тощо. Ці права називають авторськими, і їх охороняє закон про захист автор­ських прав. Існує навіть міжнародний знак охорони авторського права © - копірайт (англ. copyright - право на створення копій).

Ви знаєте, що брати чужі речі без дозволу не можна. Так само не можна розповсюджувати без дозволу та видавати за власні чужі тексти, зображення та інші дані, які роз­міщені в Інтернеті. Це порушує чиїсь авторські права. Якщо людина видає чужі матеріали за свої, ставить своє прізвище під чужим текстом або фо­тографією, то таке порушення нази­вають плагіатом. Якщо ви отримали з Інтернету та підписали своїм пріз­вищем реферат або презентацію - це також вважається плагіатом.

Плагіат (лат. plagium - викрадення) - привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід, а також використання в своїх працях чужого твору без посилання на автора.

Використовуючи чужі матеріали з Інтернету - копіюючи їх на носії даних, вставляючи в презентації чи текстові документи, потрібно до­тримуватися певних правил, щоб не порушити закон про захист автор­ських прав:

1. Запитувати дозвіл на використання матеріалів у їх автора. Це можна зробити, надіславши листа автору, якщо його ім’я або контактні дані вказані на сайті.
2. Використовуючи цитати з яко­гось тексту або зображення, от­римані з Інтернету, обов’язково вказувати адресу сайта, звідки вони були скопійовані.
3. 3.    Не розповсюджувати чужі тво­ри без дозволу автора.

Цитата (лат. cito — приводити в рух, доводити правоту) - короткий уривок з літературного, наукового чи іншого твору, який використовується іншою особою в своєму творі, щоб зробити зрозумілішими свої твердження.

До конспекту.

5. Фізкультхвилинка.

А тепер у нас розминка,

А тепер фізкультхвилинка.

Встали рівно біля парт,

Починаємо наш старт.

Ось зігнули так ручата

Й полетіли, мов качата.

Ніжками затупотіли,

Потім разом всі присіли.

До сонечка потяглися

І у боки так взялися.

Вправо разом нахилились,

Вліво, щоб не помилились.

Руки вниз ми опустили

Й трохи ними потрусили.

Шию трішки розім'яли

І за парти посідали.

А тепер мерщій до справ,

Кожен вченим з нас щоб став.

7. Усвідомлення вивченого матеріалу.

Фронтальне опитування

8. Закріплення вивченого.

Виконати завдання -.

9. Завдання до уроку.

10. Робота з комп’ютером.

Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил без­пеки та санітарно-гігієнічних норм.

11. Найважливіше на цьому уроці.

12. Підсумки.

Рефлексія

• Що дізналися нового?
• Чого навчилися?
• Які питання виникли?
• Що викликає труднощі?

13. Домашнє завдання.

1. Вивчити теоретичний матеріал (підручник Ривкінд, 6 клас  п.п. 5.1, 5.2).
2. Вправи за підручником №.
3. Виконати вправи у робочому зошиті:
4. Виконати вправу працюємо з комп’ютером.