Матеріал Біблійної школи «Помазання достатку і надлишку», м. Київ

Клас: «Слава»

Частина 2. Непослух Господу Ісусу

Урок 17. У неслухняності Господу є конкретна мета - слава, уготована Богом

Базовий вірш послання: «і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край» (2 Хроніки 7:14).

План

Повторення основних моментів 15 і 16 уроків

1. Зміна мети життя

Повторення основних моментів 15 уроку

У випадку з людиною - це відхилення від Богом визначеної для людини місії.

Читаємо: «І взяв Господь Бог людину (Адама, жінка створена ще не була), і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала» (Буття 2:15).

Слово «доглядати» в контексті цього вірша означає: припиняти будь-які дії кого-небудь, які йдуть врозріз з тим, як Бог вже сказав чи скаже. Доглядати - це цілком конкретне завдання Боже. І, щоб Адам міг його виконувати, Богом колись вже про людину було сказано: «…хай панують…» (Буття 1:26).

Увага! Це не те, що Богом пропонувалося робити Адаму. Ні. Це була місія людини на землі. Це те, що він повинен був робити, щоб бути тим, ким він створений бути.

Тепер послухайте уважно, що я почув від Духа Святого: «Якби Адам зробив те, що він повинен був зробити як людина, він би не переступив заборону Бога. Падіння людини відбулося через те, що вона не робила того, що повинна була робити, не була тим, ким створена була бути. Чи не виконувала покладену на неї місію».

І це абсолютно так:

Ще раз нагадаємо, який переклад слова «гріх» із давньоєврейської - «промах», «непопадання в ціль», або «не робити того, що повинен робити». 

Повторення основних моментів 16 уроку

Якби Адам робив те, у чому була його місія на землі, розмова Єви із занепалим духом закінчилася б одразу після слів: «…Чи Бог наказав…» (Буття 3:1). Це були б його перші і останні слова, сказані колись до людини. Це говорить про те що:

1. Зміна мети життя

В ході розгляду суті гріху стає очевидним, що у гріха є цілком конкретна першочергова мета - ввести людину в базовий гріх, а саме в непослух Господу. Увага! А за безпосереднім непослухом Господу стоїть нереалізована слава Божа, уготована Богом для конкретної людини. Це говорить нам про те, що:

Послухайте уважно: люди бояться грішити, щоб не потрапити в пекло.

Люди бояться грішити, щоб не зазнати на собі гнів Божий.

Люди бояться грішити, щоб не померти завчасно. Увага! Але при цьому, не знаючи суті самого гріху, через якийсь час після покаяння, не прагнучи до реалізації того, до чого вони покликані Богом, стають неслухняними Господу Ісусу.

Боятися грішити не треба, якщо ви знаєте суть гріху, то ви докладаєте всіх зусиль до того, щоб творити волю Божу, як загальну, так і індивідуальну, оскільки ви у будь-якому випадку не будете грішити.

Кожній народженій згори людині Богом відводиться якийсь час для зростання в Дусі Божому, але:

Як ми вже говорили: слово «гріх» в перекладі з давньоєврейської найчастіше означає «промах», «непопадання в ціль», або простими словами: бути тим, ким ти не повинен бути, і робити те, що ти не повинен робити. Написано: «Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім, але під опікунами та керівниками  (увага!) знаходиться він аж до часу, що визначив батько» (До Галатів 4:1-2), і ще: «І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, (увага!) Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,

щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду, щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос» (До Ефесян 4:11-15).

Будьте уважні!

Давайте нагадаємо собі, що саме змінив фарисей Савл, йдучи в Дамаск: «А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика, попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму. А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його, а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!...» (Дії Апостолів 9:1-6).

Питання: «Що змінив Савл? Спосіб життя чи мету життя?». Савл змінив мету життя.

Питання: «Як він змінив мету життя?». Обравши мету Бога для його життя. В цьому і є ключ до послуху Господу - змінювати мету життя.

Увага! Після народження згори перше, що необхідно прагнути змінити, - мету життя, а це буде вести і до зміни способу життя. В іншому порядку до зміни мети може і не дійти.

З моменту покаяння я посилено і цілеспрямовано змінював спосіб життя, наповнюючи його біблійними цінностями, але при цьому не змінював мети життя. У розумі я був задоволений, а в моєму дусі я глибоко усвідомлював, що щось ще не зовсім так, як повинно бути. Я знову намагався щось змінювати в способі життя, додавав домашніх груп, часу в молитві, спілкування, але в дусі знову і знову не було радості в тому, що робиться. Складалося враження, що я намагаюся на Бога справити враження або заслужити у Бога прихильності через правильний спосіб життя.

Але, дивлячись на життя деяких служителів, я розумів, що такий спосіб життя, як у них, я навряд чи досягну, в усьому вони такі правильні. Але я хотів міняти спосіб життя, щоб мати благословення і бути в благословенні. Але тяжкість в дусі не йшла. Поки Дух Святий не звернув мою увагу на слова Зразка всіх народжених згори - Сина Божого Ісуса, які Він мені Сам і прочитав, так що я більше не лишався колишнім: «…Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене» (Від Івана 6:38). Я прозрів, з мене ніби зняли бетонну плиту, яку я не міг нести.

Коли Дух Святий читав слова Ісуса, я напевно чув їх точно так само, як колись Бог говорив Адаму: «…І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі» (Буття 1:28).

Тільки мені говорилося: «Ти зійшов з небес не для того, щоб творити волю свою, але волю Того, Хто послав тебе - Отця».

В одну мить я зрозумів, де те, що я шукаю, і дух мій ніби вознісся, стало так легко, я знайшов відповідь.

Бувши в спорті, після рішення стати чемпіоном я змінив все в своєму житті: розпорядок дня, те, чим я харчувався, те, з ким проводив час, я змінив спосіб життя на такий, який був необхідний для того, щоб стати чемпіоном. І свого часу я ним став. Увага!

Коли я змінив мету життя, це змінило всі мої молитви, всі мої сповідання, пріоритети, підходи, погляди, наповнення життя стало різко змінюватися.

Увага! В процесі я не думав про те, щоб не грішити, я був зайнятий тим, щоб творити те, для чого я прийшов на землю. Те, чого я раніше так шукав і докладав величезних зусиль, тепер текло з мого духа без всяких зусиль завжди і всюди. Дух радів і жив, я більше не прагнув змінювати спосіб життя, я реалізовував Божу мету для мого життя, а образ змінювався по ходу. Все, що заважало меті, забиралося, все, що треба для мети, вносилося. Для мене поняття гріху, як такого, ніби і не стало, Божа мета життя поглинула важкість життя. Це і є фрагмент славного життя, життя, в якому Божу мету поглинає все, і людина нічого, крім реалізації Божої мети, іншого не бажає і нічим іншим і не живе.

Давайте прочитаємо яскравий тому приклад: «І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш? Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить: Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос? І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли. Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!

А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви. Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти? Ісус каже до них: Пожива Моя (або Я живу, черпаю Свою силу з того, що) чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити» (Від Івана 4:27-34). Ісус - зразок життя в славі Бога.

Син Божий Ісус був посланий Отцем, щоб кожен, хто прийме Його в спокутуванні своїх гріхів, міг повернутися у славу, призначену для нього Богом. Не повернутися в щось нове. Ні. Повернутися до вготованого Богом ще перед заснуванням світу.

Написано: «Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги. Бо любили вони славу людську більше…» (Від Івана 12:42-43), визнання і шану з боку людей, «…аніж славу Божу» (Від Івана 12:43), або славу, призначену для них Богом. Вони вирішили зберегти звичний їм спосіб життя і не змінювали мету життя, тим самим, не входили у славу, призначену для них Богом.

Питання: «Що при такому підході неминуче?». Гріх.

Читаємо: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі» (Від Матвія 7:21).

www.remez.biz.ua   Клас «Слава».  Урок 17.                                                            Сторінка  з

Переклад Біблії  - І. Огієнка