Інтернет-тиск
Кібер-атаки на ЗМІ, журналістів – 2
1.Мережа міських сайтів CitySites зазнала DDoS-атаки
15.02.2015 15 лютого близько десяти міських сайтів, що входять в мережу CitySites, були піддані DDoS-атаці. Найбільше від хакерської атаки постраждали сайти Харкова 057.ua, Запоріжжя 061.ua і Миколаєва 0512.com.ua. Про це повідомляє сайт міста Луганськ 0642.ua.
Також постраждали сайти Артемівська, Луганська, Сум та інші.
За інформацією техпідтримки мережі, атаки на міські сайти носять випадковий характер. “Таке враження, що хакери наосліп промацують захист ресурсів”, - йдеться у повідомлення.
Сайти Донецька 62.ua і Маріуполя 0629.com.ua поза досяжністю хакерів.
2. Одеське видання "Таймер" зазнало потужної DDoS-атаки
23.02.2015 Увечері 23 лютого одеське інтернет-видання “Таймер” зазнало потужної DDoS-атаки. Відновити роботу видання вдалося лише наступного дня.
Як повідомив регіональному кореспонденту ІМІ головний редактор сайту Юрій Ткачов, в результаті кібер-атаки з сайту зникли деякі матеріалі.
“У зв'язку з деякими особливостями з сайту зникли матеріали за 23 лютого, вони будуть відновлені з резервних копій. Дізнатися, звідки йшла атака неможливо в принципі: при таких атаках запити відправляють комп'ютери з усього світу, в тому числі, часто і без відома своїх власників. Атаки на нас відбуваються досить часто, дуже потужна була восени, більш дрібна - у грудні. Але наша система безпеки побудована так, що менш потужних атак ні ми, ні читачі просто не помічають”, - прокоментував Юрій Ткачов, головний редактор сайту.
Видання “Таймер” зараз займає друге місце по популярності серед місцевих сайтів, і дотримується протилежних загальнодержавним поглядам на політику та події у країні. Зокрема, представників “ДНР” та “ЛНР” називають “повстанцями”, українські війська називають “урядовими військами” у рубриці “Мятежный Донбасс”.
Юридичний тиск
Судові позови проти ЗМІ – 3
1.Олійник знову хоче відсудити 100 тис грн у газети "Правдошукач"
04.02.2015 Колишній народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник знову висунув вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 тис. грн. з редакції газети “Правдошукач”. Про це повідомляє Незалежна медіа-профспілка.
Так, уточнені позовні вимоги Олійника вручила головному редактору газети “Правдошукач”, члену НМПУ Юрію Шеляженку помічниця судді Печерського районного суду Києва Олесі Батрин.
У зв’язку з тим, що суддя Олеся Батрин перебуває на лікарняному, засідання перенесено на 23 лютого.
Інтереси в суді Юрія Шеляженка представляє Юридичне бюро медіа-профспілки в особі юриста Олександра Тарасова.
Як повідомляв ІМІ, у вересні 2014 року Володимир Олійник звернувся до суду з позовом до Печерського райсуду Києва до газети “Правдошукач”. Приводом до позову стала стаття “Диктаторські закони як джерело соціальних потрясінь в Україні”, опублікована в № 8 (70) газети “Правдошукач” за 2014 рік. Олійник вимагав спростувати тезу зі статті в газеті, що “диктаторські закони” від 16 січня спричинили народне обурення та вуличні сутички.
“Автор цієї статті відповідач Палій Альона довела до відома читачів явно недостовірну інформацію про начебто існування прямого зв'язку між моїми діями (які полягали у здійсненні функцій голови Лічильної комісії на пленарному засіданні Верховної Ради України 16.01.2014 р., коли були прийняті низка законів, пойменованих як «диктаторські») та загибеллю громадян”, - зазначив у позові Володимир Олійник.
Також він вимагав стягнути з редакції 100 тисяч гривень в порядку компенсації за завдану шкоду його честі, гідності та діловій репутації. Потім він відмовився від вимог 100-тисячного відшкодування.
Незалежна медіа-профспілка висловила обурення цинізмом народного депутата Володимира Олійника і звернулася до Генеральної прокуратури України з вимогою довести до кінця розслідування справи про фальшування під час ухвалення “диктаторських законів” від 16 січня 2014 року.
2. Львівська професорка вимагає у суді від журналіста, який вів про неї розслідування, 60 тис грн
16.02.2015 Фігурантка журналістського розслідування, професорка Львівського національного університету ім. Івана Франка Людмила Луць подала до Шевченківського районного суду м.Львова позов проти редактора львівського правозахисного та антикорупційного порталу “Правком”, члена НСЖУ Віктора Корнієнка і проти агенції регіональної інформації та аналітики “Гал-інфо”. Про це повідомляється на сайті “Правкому”.
Від “Гал-інфо” Луць вимагає видалити із сайту статтю Віктора Корнієнка під назвою “Львівському журналісту погрожує професор права?”. З автора - стягнути на свою користь “60000 грн. моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації щодо неї”. Також, за інформацією видання, другу позовну заяву Луць подала до Сихівського райсуду Львова – проти вчительки Тетяни Заячук, за зверненням якої Віктор Корнієнко проводив розслідування.
В коментарі кореспонденту ІМІ головний редактор “Гал-інфо” Віктор Шаповал розповів, що його видання поки не отримувало ніяких документів про позов. Він наголосив на тому, що видання готове зняти публікацію лише за ухвалою суду.
Віктор Корнієнко в коментарі “Правкому” наголосив на тому, що факт цих позовів він розцінює, як спробу залякування та тиску.
“Для того, щоб примусити мене припинити журналістське розслідування, яке, зауважу, почалося з телефонних погроз Луць “розібратися і зі мною і з правозахисним сайтом, який я редагую”, з попереджень, що я “не вилізу із судів”. Що стосується вчительки Заячук, то тут, вочевидь, головна мета в будь-який спосіб добитися закриття кримінального провадження. Йдеться про провадження, яке було три місяці тому відкрито Галицьким райвідділом міліції Львова за зверненням Заячук (за ст. 356 КК України - самоправство) і у якому головним фігурантом є професор юрфаку Людмила Луць. До матеріалів даного кримінального провадження було долучено мою заяву на ім’я обласного прокурора про умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Однак вся проблема в тому, що досудове розслідування у даному провадженні належним чином не ведеться”, - розповів Корнієнко.
Як повідомляв ІМІ, 7 листопада 2014 року редактор львівського правозахисного сайту "Правком" та член НСЖУ Віктор Корнієнко заявив про погрози на його адресу від фігурантки його журналістського розслідування, завідувача кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету Людмили Луць. Журналіст просив Генерального прокурора Віталія Ярему відреагувати на факти щодо перешкоджання журналістській діяльності та вжити заходів для об’єктивної перевірки фактів, з’ясованих в ході журналістського розслідування (що можуть свідчити про вчинення корупційних та шахрайських дій з боку професора права Людмили Луць).
14 листопада 2014 року Галицький райвідділ міліції м. Львова розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні проти Людмили Луць.
3. Нардеп "Народного фронту" вимагає з журналіста 50 тис грн через статтю про Василя Противсіха
25.02.2015 Народний депутат від “Народного фронту” Юрій Тимошенко подав до Коломийського міськрайонного суду позов проти журналіста з Коломиї (Івано-Франківська область) Євгена Гапича і вимагає спростування інформації та 50 тисяч гривень компенсації завданої моральної шкоди. Про це повідомляє інтернет-видання “Вільне місто”.
Приводом для позову стала опублікована на інтернет-порталі “Вільне місто” стаття за 20 лютого 2015 року під заголовком “Противсіх Василь — помічник-консультант нардепа Юрія Тимошенка?“.
У вищевказаній статті журналіст Євген Гапич аналізує помічників-консультантів народного депутата Юрія Тимошенка, перелік яких розміщений на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. Автор зазначає, що серед помічників-консультантів є Гуменюк Василь Васильович. Зокрема, журналіст наводить інформацію, що ним може бути відомий для загалу Противсіх Василь (український політик, відомий тим, що напередодні виборів Президента України 2010 року змінив прізвище на “Противсіх” і балотувався на пост Президента) та наводить коротку біографічну інформацію про зазначеного політика.
Як зазначає видання, проте журналіст не стверджує цю інформацію, а у заголовку статті ставить знак запитання.
У позовній заяві Юрія Тимошенка зазначено: “Вказана інформація є неправдивою, оскільки помічник-консультант народного депутата України Гуменюк Василь Васильович та Гуменюк Василь Васильович (Василь Противсіх) є різними особами, що підтверджується доданими доказами. Крім того, поширення зазначеної інформації завдає шкоди таким моїм особистим немайновим благам, як повага до честі та гідності та недоторканість ділової репутації”, – йдеться у позовній заяві Юрія Тимошенка.
Відтак, нардеп просить суд зобов’язати Гапича Євгена розмістити на інтернет-порталі спростування, а також стягнути з нього 50 тисяч гривень морального відшкодування. Як зазначено у позові, кошти з моральної шкоди будуть перераховані на потреби батальйону Нацгвардії ім. С. Кульчицького.
Журналіст Євген Гапич на своїй сторінці у Facebook повідомив, що спростування робитиме не буде, оскільки інформацію не стверджував.
“Народний депутат Юрій Тимошенко подав на мене до суду. Вимагає спростування та 50 тисяч гривень. Спростування я не роблю, бо не стверджував. А інформацію по Гуменюку опублікував, як і обіцяв. До зустрічи у суді”, – написав журналіст.
Як повідомляв ІМІ, у квітні 2014 року Євген Гапич кілька днів перебував у полоні терористів у Слов’янську Донецької області.
17 квітня 2014 року фотожурналіст з Коломиї Євген Гапич виграв грант на відрядження від ГО “Телекритика” у Харківську, Донецьку і Луганську області й вирушив у поїздку разом з братом Геннадієм Гапичем із Сум на машині брата.
22 квітня обидва брати зникли. Згодом стало відомо, що Євген Гапич перебував у Слов’янську, де їх утримують як політичних заручників.
25 квітня 2014 року Євген Гапич і його брат із Сум Геннадій Гапич прибули додому.
Зараз журналіст займається волонтерською діяльністю – доставляє допомогу українським військовим у зону АТО. Був нагороджений іменним годинником від заступника міністра УМВС за сумлінну журналістську та волонтерську діяльність.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 4
1.У Черкасах судитимуть міліціонера, який мовчки дивився, як його підлеглі б’ють журналіста
05.02.2015 Прокуратура Черкаської області направила до суду обвинувальний акт стосовно одного із керівників батальйону патрульної служби за службову недбалість під час проведення акцій протесту у Черкасах 20 лютого 2014 року, внаслідок чого міліціонери побили журналіста Ігоря Єфімова. Про це повідомляється на сайті прокуратури.
Як повідомляють в прокуратурі, слідчим відділом обласної прокуратури завершено досудове розслідування та направлено до суду обвинувальний акт стосовно одного із керівників батальйону патрульної служби обласної міліції за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України (службова недбалість).
Слідством встановлено, що вказаний посадовець внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків не припинив дії підлеглих працівників міліції, які 20 лютого 2014 року поблизу Золотоніської дамби, перевищуючи свої службові повноваження, застосували фізичне насильство та спецзасоби до активістів і журналіста Ігоря Єфімова.
Як повідомляв ІМІ, 20 лютого 2014 року у Черкасах під час штурму “Беркутом” черкащан на блок-пості біля дамби фотографу газети “Вечірні Черкаси” Ігорю Єфімову беркутівці побили та розбили голову. Журналіст був у жилеті «Преса», із бейджем і фотокамерою. Того дня на дамбі він виконував редакційне завдання, а силовики перешкоджали йому у цьому.
2. Прокуратура відкрила дві справи за фактом перешкоджання журналістам на сесії Чигиринської райради
12.02.2015 Прокуратура Чигиринського району Черкаської області здійснює процесуальне керівництво у двох кримінальних провадженнях за фактом перешкоджання журналістській діяльності на сесії Чигиринської районної ради. Про це повідомляється на сайті прокуратури Черкаської області.
Як повідомили в прокуратурі, 10 лютого до районного відділу міліції надійшли дві заяви від представників засобів масової інформації, зокрема від головного редактора місцевої газети та одного із кореспондентів газети міста Черкаси, про те, що 10 лютого на засіданні сесії Чигиринської райради невідомі особи незаконно перешкодили їм виконувати службові обов’язки.
За даним фактом зареєстровані кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).
Наразі досудові розслідування тривають, вживаються заходи для встановлення всіх обставин вказаної події.
Як повідомляв ІМІ, 10 лютого у місті Чигирин Черкаської області журналістам черкаського видання “Дзвін” Ігорю Сичову та Роману Іполітову перешкоджали люди у камуфляжній формі без шевронів під час сесії Чигиринської райради. Керував людьми у камуфляжі підприємець-аграрій Олег Островський, що називає себе бійцем “Айдару”.
На сесії мали розглянути питання про винесення недовіри голові Чигиринської райадміністрації. В цей час до зали увірвалися люди у формі разом із Олегом Островським, що був претендентом на місце голови Чигиринської РДА. Сталася сутичка, під час якої невідомий у балаклаві вибив фотоапарат у Романа Іполітова, який знімав інцидент. Пізніше, коли журналісти поверталися до Черкас, люди у камуфляжі наздогнали їх автомобіль і заблокували їх рух.
3. За фактом незаконного утримання головреда газети "Нафтовик Борислава" відкрито справу за 171 статтею
13.02.2015 За фактом незаконного утримання головного редактора часопису «Нафтовик Борислава» Петра Магура міліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст. 171 КК України. Про це повідомляється на сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ).
Як повідомляв ІМІ, 16 грудня 2014 року у Бориславі Львівської області під час засідання сесії міськради невідомі особи взяли у «заручники» та чинили жорсткий морально-психологічний тиск на головного редактора часопису «Нафтовик Борислава» Петра Магура. Близько двох годин невідомі незаконно утримували журналіста «під вартою», ображали та погрожували фізичною розправою. Навіть в туалет головного редактора водили під «конвоєм».
Причиною такої агресивної поведінки, на думку Петра Магура, стали газетні публікації «Нафтовика Борислава» про соціальні протести в місті. Він заявляє, що редакція об’єктивно розповідає про усі проблеми Борислава, правдиво висвітлює резонансні події.
Як зауважують в львівській НСЖУ, Петро Магур ще 17 грудня 2014 року звернувся із заявою до правоохоронних органів щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. “Однак місцевій міліції знадобилось аж півтора місяці та «наганяй» з обласного управління внутрішніх справ, щоб розпочати розслідування цієї резонансної справи”, - зауважують в спілці.
Відповідну заяву про тиск Магур скерував начальникові управління СБУ у Львівській област генерал-майору Віктору Андрейчуку та начальнику Бориславського міського відділу міліції Володимиру Ярішу. “Однак місцеві правоохоронці не поспішали розслідувати дану ситуацію, аж поки вона не набула широкого суспільного резонансу та нею не зацікавились у Головному управління МВСУ у Львівській області”, - зазначають в обласній НСЖУ.
Так, 4 лютого 2015 року у чергову частину Бориславського МВ ГУ МВС України у Львівській області надійшли матеріали перевірки з ГУ МВСУ у Львівській області про вчинене кримінальне правопорушення.
Дану подію зареєстровано в ЖЄО Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області за № 200 від 04.02.2015. В подальшому по даному факту внесені відомості в ЄРДР за № 12015140100000049 від 04.02.2015 за ч. 1 ст. 171 КК України.
4. Генпрокурор відновив досудове розслідування у справі про вбивство Гонгадзе
17.02.2015 Генеральний прокурор України Віктор Шокін створив слідчу групу і групу прокурорів та відновив досудове розслідування кримінального провадження за фактом організації умисного вбивства Георгія Гонгадзе. Про це повідомляється на сайті Генеральної прокуратури.
Як повідомили в ГПУ, відновлено досудове розслідування кримінального провадження за фактом організації умисного вбивства Георгія Гонгадзе за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом перевищення влади і службових повноважень особами, які займали особливо відповідальне становище, що спричинило особливо тяжкі наслідки.
Вказану слідчу групу та групу прокурорів очолили працівники Генеральної прокуратури України, які входили до складу слідчо-оперативної групи, що розслідувала кримінальну справу за фактом умисного вбивства Георгія Гонгадзе ще з 2002 року.
Новостворена слідча група та група прокурорів будуть підпорядковані та звітуватимуть безпосередньо перед Генпрокурором Віктором Шокіним.
Як повідомляв ІМІ, 16 лютого 2015 року генеральний прокурор Віктор Шокін на брифінгу заявив, що особисто куруватиме розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе і робитиме все для того, щоб до відповідальності були притягнуті не лише виконавці, а й замовники злочину.
29 січня 2013 року Печерський районний суд Києва засудив Пукача до довічного тюремного ув'язнення за вбивство Гонгадзе. Але захист Пукача оскаржує вирок.
У квітні 2014 року Генеральна прокуратура почала перегляд справи про вбивство Гонгадзе і перевірку причетності до нього другого президента Леоніда Кучми.
20 серпня 2014 року колегія суддів Апеляційного суду Києва на чолі з Тетяною Фрич взяла самовідвід при розгляді апеляції, і розгляд справи було припинено.
24 листопада 2014 року суд у новому складі колегії суддів продовжив розглядати апеляцію на вирок Пукачу у закритому режимі.
8 грудня 2014 року Апеляційний суд Києва відклав розгляд апеляції на вирок Пукачу на невизначений термін.
Наприкінці 2014 року СБУ, МВС і Генпрокуратура виступили за відкритий розгляд справи.
Водночас, за словами судді Степана Гладія, незважаючи на заяви силових структур про розсекречення матеріалів справи, ніяких документів з цього приводу в колегію суддів не надходило. Він пояснив, що у колегії суддів Апеляційного суду Києва, які розглядають цю справу, немає передбачених законом повноважень розсекретити матеріали цієї кримінальної справи, а відповідно, вони не зможуть оголосити судовий процес повністю відкритим.
6 лютого 2015 року Апеляційний суд Києва ухвалив рішення проводити у відкритому режимі судове засідання з розгляду справи на вирок Пукачу.
9 лютого 2015 року суд у справі Пукача вирішив скликати експертів для визначення рівня секретності документів.
12 лютого 2015 року Апеляційний суд Києва ухвалив рішення звернутися до керівників СБУ, МВС і Генпрокуратури про перегляд або зняття грифу секретності з матеріалів-носіїв, які містяться у справі екс-генерала МВС Олексія Пукача, засудженого до довічного ув'язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе
Вбивство журналіста Георгія Гонгадзе було скоєно восени 2000 року.
Реакція журналістської спільноти – 1
1.Низка медійних організацій та "Стоп цензурі!" вимагають ухвалити законопроект про ліквідацію НЕКу
04.02.2015 Низка медійних організацій та рух “Стоп цензурі!” звертаються до народних депутатів з проханням підтримати законопроект №1647 “Про внесення змін до Закону України “Про захист суспільної моралі” (щодо державного нагляду)”, який передбачає ліквідацію Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (НЕК) як державного органу. Про це йдеться у зверненні організацій.
Автори звернення зауважують, що відповідно до законодавства України державний контроль у сфері захисту суспільної моралі здійснюють дев'ять державних органів, які мають встановлені Конституцією і законами України повноваження. Натомість, йдеться у зверненні, НЕК не має повноважень ані експертної установи, яка могла б надавати цим державним органам юридично значимі висновки, ані правоохоронного органу, який міг би проводити розслідування у разі встановлення порушень.
“Учасники НЕКу є громадськими діячами, які, на наше переконання, мають діяти на тих же підставах, що й решта громадських об'єднань. Законопроектом №1647 передбачається здійснення громадського контролю у сфері захисту суспільної моралі, який покладається на творчі спілки у галузі культури, мистецтв, журналістики, інші громадські об'єднання. Ми переконані, що ухвалення зазначеного законопроекту є застосуванням конституційного принципу рівності всіх громадських об'єднань, припинення існування державного органу цензури, запобігання необґрунтованого витрачання коштів державного бюджету”, - йдеться у зверненні.
Крім того, зауважують автори листа, аналіз рішень та результатів діяльності НЕКу, свідчить, що за більш як 10 років своєї діяльності НЕК не досяг мети свого створення, “натомість ми постійно стикаємося зі спробами обмежити свободу вираження на підставі надуманих висновків, не оприлюднених всупереч законодавству рішень”. Але за ці роки державою вже витрачено від 50 до 90 млн грн на утримання цього органу. Ці кошти держава витратила на заборони мультфільмів, сертифікати щасливої родини, визнання Тараса Шевченка національним символом України. Може, вже досить?
Автори звернення нагадують, що законопроект №1647 є виконанням коаліційної угоди та є виконанням указу Президента від 2010 року.
Також, йдеться у зверненні, підтримка законопроекту №1647 є приведенням законодавства у відповідність до Конституції України, виконанням рекомендацій Ради Європи, розширенням можливостей для контролю громадськості за питаннями суспільної моралі.
Звернення підписали Комісія з журналістської етики, Національна спілка журналістів України, Незалежна медіа-профспілка України, Незалежна асоціація телерадіомовників, Українська асоціація видавців періодичної преси, Інститут масової інформації, Асоціація медіа-юристів, Інститут медіа права, «Центр UA», «Європейська медіа платформа», ГО «Телекритика», рух «Стоп цензурі!».
Нагадаємо, 26 грудня 2014 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №1647, яким пропонується вилучити із законодавства згадки про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі (НЕК), поклавши її функції на інші державні органи. Автором законопроекту є перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова.
Судові позови від журналістів – 2
1.. "Інтер" подав до суду на рішення Нацради щодо попередження
12.02.2015 Телеканал «Інтер» звернувся до суду з позовом до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про скасування рішення, згідно з яким мовнику було винесено попередження, повідомляє «Капітал».
Позов розглядає Окружний адміністративний суд Києва.
Крім того, «Інтер» подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 3 рішення від 15.01.2015 № 1 «Про результати моніторингу загальнонаціональних телеканалів за 31.12.2014-07.01.2015», відповідно до якого «Інтеру» і було винесено попередження.
Суд клопотання задовольнив.
На думку представників телеканалу, рішення Нацради порушує гарантії заборони цензури та заборона втручання в професійну діяльність засобів масової інформації.
Нагадаємо, 15 січня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила телеканалу «Інтер» попередження за всіма трьома його ліцензіями (на супутникове, цифрове та ефірне аналогове мовлення) за результатами моніторингу його ефіру в новорічну ніч.
2.Одеські журналісти через суд вимагають оголосити причини загибелі людей 2 травня
23.02.2015 23 лютого відбулося перше засідання за позовом одеських журналістів Сергія Діброва та Леоніда Штекеля, членів групи “2 травня”, які займаються розслідуванням подій 2 травня на Куліковому полі. В листопаді вони подали позов до Одеського окружного адміністративного суду щодо дій комунального підприємства “Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи”. У позові вони вимагають оголосити дані експертизи щодо причини смерті всіх загиблих під час масових заворушень 2 травня. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.
Журналісти вважають цю інформацію суспільно важливою. Опоненти, а саме - представники прокуратури, вважають, що розголошення такої інформації може зашкодити інтересам слідства.
Спочатку Одеський окружний адміністративний суд відмовив Діброву і Штекель у відкритті провадження у справі. Позивачі це рішення оскаржили, Одеський апеляційний адміністративний суд рішення скасував і повернув справу для розгляду до суду першої інстанції.
“Ми чекали до останнього, сподівалися, що матеріали слідства передадуть до суду і висновкі експертизи будуть загальнодоступними. Але пройшло вже майже десять місяців, і по факту матеріали слідства до суду не потрапили досі. Далі затягувати було неможливо: перебігав термін оскарження в адміністративний суд. І тому в листопаді ми звернулися до суду”, - пояснив Сергій Дібров.
Під час засідання головуючий суддя Харченко звернула увагу позивача на те, що предметом позову в адміністративний суд не може бути встановлення фактів (позивачі просять встановити факт приналежності висновків судмедекспертизи до суспільно важливої інформації). Тому Сергій Дібров попросив суд зробити перерву для того, щоб змінити позовні вимоги. Відповідачі до суду не з’явилися. Наступне засідання суду відбудеться 5 березня.
Крим – 3
1.В окупованому Криму від провайдерів вимагають закрити доступ до "естремістських" сайтів
17.02.2015 У місті Армянськ (Крим) провайдерів зобов'язали закрити доступ абонентів до сайтів, які містять матеріали екстремістського характеру. Про це повідомляє Крим.Реалії з посиланням на прес-службу кримської прокуратури.
Прокуратура Армянська провела перевірку виконання законодавства про інформацію, інформаційні технології і їх захист і встановила, що на території міста діють два провайдера - ТОВ «Армянськінтернетсервіс» і «Live Proxy», що надають доступ до сайтів, на яких розміщені матеріали, які «сприяють розпалюванню міжнаціональної та релігійної ворожнечі та включені до Федерального списку екстремістських матеріалів».
«Разом з тим, законом забороняється використання мереж зв'язку загального користування для здійснення екстремістської діяльності і допускається можливість обмеження доступу до інформації в цілях захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни і безпеки держави», - зазначають у прокуратурі.
За результатами перевірки прокуратура внесла на адресу провайдерів подання. Як вказали в прокуратурі, в даний час на вимогу прокуратури вони усувають порушення шляхом встановлення заборони на доступ користувачів до ресурсів з екстремістським контентом.
Раніше, повідомляє видання, аналогічну вимогу прокуратура винесла провайдерам у місті Красноперекопськ.
2. У Криму почали блокувати заборонені в Росії сайти
20.02.2015 В анексованому Криму один з найбільших інтернет-провайдерів - компанія "Келком" - почав блокувати своїм клієнтам доступ до сайтів з реєстру Роскомнагляду, який містить список ресурсів із забороненою до поширення інформацією, повідомляє Кримінформ.
При спробі перейти на такий ресурс користувач перенаправляється на сторінку провайдера з поясненням причин блокування доступу.
"Доступ до запитуваного Вами контенту заборонений!" - свідчить оголошення на сайті "Крелкома". Провайдер також перелічує юридичні підстави для своїх дій, серед яких - наявність запису про запитуваному ресурсі в "Єдиному реєстрі доменних імен, покажчиків сторінок сайтів в інформаційно-телекомунікаційній мережі "Інтернет" і мережевих адрес, що дозволяють ідентифікувати сайти в інформаційно-телекомунікаційній мережі "Інтернет", що містять інформацію, поширення якої в Російській Федерації заборонено".
На даний момент реєстр Роскомнагляду налічує 11424 записи. Переважна більшість з них внесені Федеральною службою по контролю за оборотом наркотиків.
3. Роскомнагляд відмовив кримському інформагентству QHA у реєстрації
20.02.2015 Інформагентство «Кримські новини» QHA отримало відмову в здійсненні інформаційної діяльності в Криму від Федеральної служби у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій. Про це повідомляється на сайті видання.
Як повідомляє агентство, відомство аргументувало відмову, пославшись на ст. 13 Закону Російської Федерації від 27 грудня 1991 року № 2124-1 «Про засоби масової інформації».
«Не скажу, що таке рішення щодо нашого агентства стало для нас несподіванкою, ми чекали подібного розвитку подій. Дивним при цьому є формулювання, згідно з яким нам було відмовлено. Ми отримали два варіанти відмови - один в електронному вигляді після запиту на сайті Роскомнагляду, а другий - уже на паперовому носії. Так от, в останньому вказана причина, якої не було в електронному варіанті відповіді - надання відомостей, які «не відповідають дійсності», - зазначила директор інформагентства QHA Гаяна Юксель.
Як розповіла Юксель, агентство звернулося до Роскомнагляду з приводу реєстрації в жовтні 2014 року. Через півтора місяці з відомства надійшла відповідь про те, що в поданій заявці потрібно усунути один з недоліків. Після консультації у фахівців даний пункт був виправлений і документи знову подані на розгляд до Москви. Але все рівно прийшла відмова.
«Ми вже направили електронний запит в Роскомнагляд з проханням роз'яснити, що саме неточного було повідомлено про наше агентство, відповідь має прийти 12 березня, але наскільки я розумію, коли немає бажання реєструвати ЗМІ, в законі завжди знайдуться положення для винесення відмови», - сказала Гаяна Юксель.
Агентство зазначає, що з квітня 2014 року QHA цілеспрямовано не акредитовують на засідання Ради міністрів Криму та на інші заходи, які проходять в будівлі уряду. В офіційній відповіді міністра Полонського на лист керівництва QHA з приводу роз'яснення даної заборони значилося, що таке рішення було ухвалене у зв'язку з тим, що агентство «не значиться в реєстрі ЗМІ, зареєстрованих в РФ». І це при тому, що влітку 2014 року всі без винятку кримські ЗМІ отримали право працювати без перереєстрації до 1 січня 2015 року (а за цей час проходити перереєстрацію), а потім цей термін був продовжений до 01 квітня 2015 року.
Агентство QHA розпочало свою діяльність у Криму в 2006 році, інформацію на сайті публікує російською, кримськотатарською, англійською мовами.
Раніше глава Спілки журналістів Криму Андрій Трофимов повідомив, що станом на початок 2015 російські ліцензії отримали більше 100 кримських друкованих видань. За його даними, в цей же період минулого року на території півострова були зареєстровані близько 3 тисяч видань.
У листопаді Державна Дума Росії продовжила перехідний період для кримських ЗМІ до 1 квітня 2015 року. До цього терміну вони зможуть функціонувати на підставі документів, виданих державними органами України.
Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 2
1. Бойовики "Мотороли" затримали у Донецьку італійських журналістів. Згодом відпустили
15.02.2015 У Донецьку 15 лютого терористи батальйону бойовика “Мотороли” затримали групу італійських журналістів - Danilo Elia та Cosimo Attanasio. Про це у себе на сторінці у Twitter написав сам затриманий Danilo Elia.
“Арештовані батальйоном Мотороли зараз у Донецьку. Будь ласка, передайте інформацію. У будівлі за кафе Сансіті по вулиці Артема”, - написав журналіст. При цьому він додав, що затриманий разом з колегою Cosimo Attanasio.
Причину затримання журналіст не повідомив.
В той же день журналістів відпустили. Danilo Elia написав, що продеталі повідомить пізніше.
2.Терористи "ДНР" затримували для перевірки польського журналіста Павла Пєньонжека
25.02.2015 25 лютого бойовики проросійської терористичної організації “ДНР” затримали польського журналіста видання Krytyka Polityczna Павла Пєньонжека (Paweł Pieniążek). Про це журналіст повідомив у своєму Facebook, пише Телекритика.
За його словами, він змушений був на вимогу бойовиків повідомити йому пароль до свого мобільного телефону. Сепаратисти навіщось скопіювали дані, що знаходились на мобілці польського журналіста. Через шість годин Павєла Пєньонжека відпустили.
Інцидент стався на території Донецької області, контрольованої терористами. Напередодні польський журналіст побував у Дебальцевому, яке залишили українські сили, і опублікував 24 лютого свій репортаж про життя у місті у виданні Krytyka Polityczna. Бойовиків “ДНР” він називає сепаратистами.
Павєл Пєньонжек є фахівцем з тематики Східної Європи, в Україні працює у якості спеціального кореспондента з початку Євромайдану. Польський журналіст був серед тих медійників, які постраждали після жорстокого побиття співробітниками “Беркуту” 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій у Києві.
Нещодавно Павєл Пєньонжек випустив книгу “Привіт із Новоросії”, у якій зізнався, що на території “ДНР”-“ЛНР” міг би вільно працювати тільки з посвідченням російського телеканалу Russia Today.
“До поляків краще ставляться на українській стороні. Сепаратисти довше перевіряють. При цьому завжди потрібно вислухати історії про міфічні польських найманців... У ДНР і ЛНР, якщо ти іноземець, у тебе обмежений доступ до всього. Ти не можеш висвітлювати всі події. Якби у мене був російський паспорт і посвідчення російського телеканалу Russia Today, я міг би робити майже все. Найбільш кумедна історія з моїм паспортом сталася в день так званих виборів. Я їхав з Донецька до Макіївки, нас зупинили на блокпості, попросили паспорт. "О, російська преса, проїздіть", - відповіли мені. Справа в тому, що на польському паспорті теж є орел, тільки одноголовий. Це перша війна, яку я висвітлюю, і сподіваюся, що остання”, - написав журналіст.