Цензура. Доступ до інформації
Доступ – 3
1.У МВС журналісту відмовились назвати прізвища осіб, яким Аваков видав іменну вогнепальну зброю
03.11.2014 У Міністерстві внутрішніх справ України відмовили кореспонденту інтернет-видання «Преступности.НЕТ» Андрію Лохматову в отриманні копії наказів міністра Арсена Авакова про нагородження осіб відзнакою «Вогнепальна зброя». Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.
Так, раніше видання повідомляло про те, що Арсен Аваков нагородив свого друга Тиграна Авакяна, який в серпні цього року був призначений заступником міністра внутрішніх справ з питань європейської інтеграції, відзнакою «Вогнепальна зброя», яка видається, відповідно до закону, виключно «за сумлінну службу, особливі заслуги в боротьбі зі злочинністю та охороні громадського порядку».
Крім того, заступник голови МВС Сергій Чеботар, перебуваючи у Миколаєві 23 жовтня, зізнався, що Аваков за час своєї роботи видав іменну вогнепальну зброю близько 150-ти людям, що знаходились в зоні АТО, а також бізнесменам і «представникам громадськості», які допомагають українській армії одягом і продуктами.
Лохматов надіслав інформаційний запит на ім'я міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова з проханням надати копії його наказів про нагородження відзнакою «Вогнепальна зброя» осіб в період з 22 лютого по 16 жовтня.
У своїй відповіді заступник начальника Департаменту кадрового забезпечення МВС України Громико відмовив журналісту в надані цих копій, пославшись на те, що це – службова інформація.
“В межах компетенції інформуємо, що оскільки відповідно до наказу МВС від 09.06.2011 № 309 «Про затвердження відомостей, що становлять службову інформацію в системі Міністерства внутрішніх справ України» накази по особовому складу відносяться до відомостей, що становлять службову інформацію, тому надати копії наказів про нагородженні відзнакою МВС України «Вогнепальна зброя» за вказаний період, підстав немає”, - відповів заступник начальника Департаменту Громико.
Тим часом журналіст зазначає, що згідно з частиною 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів. Не можуть також, згідно цієї статті, ховатися прізвища та імена фізичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Окрім того, Андрій Лохматов наводить статтю 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», де сказано, що до службової інформації належить інформація, яка міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи. Службовим також може бути інформація про процес прийняття рішень, які передують публічному обговоренню або прийняттю рішень. - Уже прийняті рішення у вигляді наказів не можуть відноситься до службової інформації.
Окрім того, як відомо, закон має більшу силу, ніж внутрішньовідомчі накази МВС України, - добавив журналіст.
2. Прокуратура Миколаївщини приховала від журналістів прізвища осіб, які її очолювали в "люстраційний період"
17.11.2014 Прокуратура Миколаївської області відмовилась назвати журналісту інтернет-видання “НікВесті” Олегу Деренюзі прізвища осіб, які очолювали обласну прокуратуру в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, пославшись на те, що розголошення цієї інформації може нашкодити репутації цих осіб. Про це регіональному кореспонденту ІМІ повідомив головний редактор інтернет-видання “НікВесті” Олег Деренюга, який і надіслав в прокуратуру Миколаївської області відповідний запит.
Як розповів Деренюга, він надіслав у обласну прокуратуру запит на інформацію щодо осіб, які очолювали та були заступниками прокурора області цього органу в так званий «люстраційний період», визначений Законом України «Про очищення влади».
Однак, старший прокурор прокуратури Миколаївської області з питань доступу до публічної інформації Ольга Левицька відмовила журналісту в отриманні цієї інформації, заявивши, що це – персональні дані, для поширення яких треба згода самих осіб.
В якості аргументу своєї відмови Левицька використала статтю 34 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, в якій також зазначені обмеження щодо реалізації цих прав, серед яких старший прокурор підкреслила, що поширення прізвищ прокурорів Миколаївської області за період останніх чотирьох років може нашкодити їх репутації та правам.
Також Левицька підкреслила, що більшість осіб, щодо яких журналіст запитав інформацію, вже не працюють в органах прокуратури, але при цьому відмовилась надати й прізвища тих, хто ще залишився працювати – а це два співробітника. Аргумент Левицької – це є їх персональними даними, не зважаючи на те, що журналіст не запитував інформації щодо особистого життя цих людей, а лише щодо їх професійної діяльності в органі державної влади – в прокуратурі.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний заявив, що відмова прокуратури назвати прізвища осіб, які очолювали обласну прокуратуру у зазначений період, є порушенням закону України "Про доступ до публічної інформації". Так, за його словами, згідно з ч. 5 ст. 6 вищезгаданого закону, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
За його словами, працівники, а тим паче особи, що очолювали миколаївську прокуратуру у зазначений період, займали державні посади та отримували зарплатню з бюджетних коштів.
Щодо того, що оприлюднення такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину розпорядником інформації не було вказано жодного аргументу, зауважив юрист.
“Крім цього, розпорядник у відповіді на запит посилається на рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 року у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень ч. 1, 2 ст. 32 та ч. 2, 3 ст. 34 Конституції України. У цьому рішенні визначено, що інформація про особисте та сімейне життя особи - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме, окрім іншого, відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у професійному, діловому та інших сферах життя особи. Але далі по тому ж тексту рішення КСУ, розпорядник сам цитує таке: "...за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органу місцевого самоврядування".
Також така інформація може бути поширена в інтересах економічного добробуту країни, оскільки у даному випадку розкриття такої інформації може виявити факти зловживання з бюджетними коштами. Надання цієї інформації відповідає також ч. 3 ст. 5 Закону "Про захист персональних даних", якою передбачено можливість заборони віднесення визначеного переліку персональних даних до інформації з обмеженим доступом. Також це узгоджується із статтею 31 Закону "Про оплату праці": "Відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника."
Окрім цього, віднесення зазначених даних до інформації з обмеженим доступом заборонено ч. 2 ст. 16 Закону України "про засади запобігання та протидії корупції", - прокоментував Максим Ратушний.
3. На Запоріжжі у міськраді журналісту надали пусті декларації кандидатів в депутати
21.11.2014 Журналісту запорізького порталу “Пороги” Геннадію Матвієнко відмовили у наданні копій заповнених декларацій кандидатів в народні депутати по 79-му виборчому округу та депутатів Василівської міської ради. Запит журналіст направляв до Василівської міської ради, секретарю ради Матюху Андрію.
Як розповів представнику ІМІ в Запорізькій області Геннадій Матвієнко, спочатку він направив запит як фізична особа. У відповідь на це йому прийшла відповідь, що інформація, яку він запитує, - з обмеженим доступом. Чиновники надали йому скани запитуваних декларацій з повністю видаленими даними, окрім ініціалів заповнювача декларації.
Після повторного запиту 14 листопада Матвієнко звернувся до Василівської міськради вже як журналіст і попросив надіслати йому копії декларацій кандидатів в нардепи та депутатів міської ради. У відповідь він знову отримав архів з пустими бланками декларацій. В супровідному листі вказувалося, що інформація направляється йому з урахуванням «частини 6 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» за виключенням інформації з обмеженим доступом».
Крім того, журналіст не зміг отримати декларацію кандидата в нардепи Олександра Григорчука. Як пояснили йому в міськраді, він свою декларацію не подавав. Геннадій Матвієнко звернувся з запитом по місцю роботи кандидата – на Запорізький залізорудний комбінат, але звідти взагалі не отримав жодної відповіді.
Журналіст планує звернутися зі скаргою до Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - начальника управління з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації.
Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що в даному випадку є очевидним порушення права на доступ до інформації.
“Але не можна говорити про порушення свободи слова та намагання перешкодити журналістові зібрати необхідну для матеріалу інформацію, оскільки відмовили у наданні інформації запитувачу як фізичній особі і як журналістові”, - зазначив Ратушний.
Юрист наводить положення Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (ст. 12), згідно з якими “Відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також щодо місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають”.
“Тому обмеження доступу до інформації щодо зазначених у поданій декларації відомостей про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру є порушенням права на доступ до публічної інформації”, - резюмував Ратушний.
Непрямий тиск
Економічний тиск – 2
1.Колектив програми “Новий день” на Одеській ОДТРК заявляє про тиск з боку їх гендиректора
11.11.2014 Генеральний директор Одеської обласної державної телерадіокомпанії Марина Аксьонова одноосібно прийняла рішення розформувати редакцію суспільно-політичних програм «Новий день». Працівники редакції «Новий день» розцінюють таке рішення гендиректора не інакше як цензуру та утиски свободи слова. Про це йдеться в листі творчого колективу редакції «Новий день» Одеської ОДТРК, повідомляє «Телекритика».
«Не повідомивши працівників редакції, 3.11.2014 року у першій половині дня Марина Аксьонова скликала зібрання, на якому були присутні керівники всіх підрозділів ООДТРК, і саме під час засідання обговорювалося питання щодо знищення редакції "Новий день". Ще раз підкреслюємо - на зібрання не покликали жодного представника редакції "Новий день", а це є неприпустимим порушенням колективного договору. Пізніше, того ж дня, пані Аксьонова скликала ще одну нараду, на яку вже запросила лише двох працівників редакції: редактора Юлію Цух та кореспондента Нану Іваношвілі. Та просто поставила перед фактом, що у 2015 році згідно з новим штатним розписом редакції більше не існуватиме», - йдеться в листі.
Як зазначають представники редакції «Новий день», своє рішення знищити редакцію Марина Аксьонова пояснила наступним чином: начебто в цій програмі постійно повторюються сюжети та часто використовується архівне відео, а також гості, яких запрошують до участі в програмі, є нецікавими спікерами.
Працівники редакції «Новий день» розцінюють таке рішення гендиректора не інакше як цензуру та утиски свободи слова. «Адже заборонили прямий ефір редакції саме після того, як в одній з програм Оксана Піднебесна підняла гостру тему - сепаратизм на півдні Одещини, зокрема у Бесарабії. Цей випадок став резонансним в Одесі, бо від ефіру журналістку спочатку незаконно відсторонили, а потім ще й винесли догану. Зараз оскарження цих двох наказів розглядає Приморський суд м. Одеси», - йдеться у листі, який підписали сім працівників редакції.
У коментарі «Телекритиці» Марина Аксьонова заперечила, що одноосібно ухвалила рішення про зміну штатного розпису. «Я зібрала всіх керівників підрозділів, і ми ухвалили таке рішення. А що нам було робити, коли три дні поспіль в редакції закриті двері? А ведуча Оксана Піднебесна нібито перебуваючи на лікарняному, за який ми, до речі платимо, відпрацьовує ведучою на іншому приватному 7-му каналі. Ще й журналістку зі свої програми туди забрала. Люди просто не ходять на роботу. Ви допускаєте, щоб ведучий, приміром "Інтера", ще вів якусь програму на Першому національному?», - обурилася Аксьонова. За її словами, рішення про зміну штатного розпису озвучене заздалегідь, як того вимагає закон.
У свою чергу Оксана Піднебесна зазначила «Телекритиці», що генеральний директор ООДТРК пропонує працівникам програми «Новий день» переходити в інші редакції, мотивуючи їх вищими посадами і зарплатами, і вже дехто погодився.
Як повідомили у Держкомтелерадіо, у генерального директора Марини Аксьонової завершується контракт 2 грудня цього року.
Нагадаємо, у квітні 2014 року частина творчого колективу Одеської ОДТРК вимагала звільнити призначену в листопаді 2013 року на посаду генерального директора Одеської ОДТРК Марину Аксьонову.
У серпні Аксьонова відсторонила від ефіру ведучу Одеської ОДТРК Оксану Піднебесну.
7 серпня на своєму засідання Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила звернутися до Державного комітету телебачення і радіомовлення щодо невідповідності Марини Аксьонової посаді генерального директора Одеської обласної державної телерадіокомпанії.
2. Власкор УНІАН на Донеччині заявила про цензуру і утиски з боку керівництва агентства
20.11.2014 Журналістка з Донецька, власний кореспондент УНІАН по Донецькій області Олена Колгушева заявляє про цензуру і утиски з боку керівництва в інформаційному агентстві. Своє бачення події вона виклала у відкритому листі колегам-журналістам видання, повідомляють “Новости Донбасса”.
"...мені погрожують звільненням з роботи за правду. Хочуть позбавити мене роботи тоді, коли я змушена через загрозу життю мені і моїй родині вже 7 місяців не жити вдома. Я працюю в УНІАН з 2000 року, і ніколи не думала, що віддаючи всю себе роботі, зіткнуся з тим, що мене будуть принижувати, цинічно і підло примушуючи до звільнення”, - пише журналістка, зазначаючи, що сама не може зрозуміти, коли потрапила в немилість до свого керівництву, але точно знає, що стало каталізатором.
Як розповіла Колгушева, 6 листопада на стрічці УНІАН (для передплатників) вийшла її інформація про те, що терористи в Донецьку відправляють великі суми грошей через «Ощадбанк» в Росію. Її новину поставили на сайт УНІАНу, в загальний доступ. 7 листопада і на сайті, і на стрічці УНІАН для передплатників вийшла новина з спростуванням від «Ощадбанку».
“Правда, на сайті моя новина була відкоригована з урахуванням позиції банку, яка була висловлена у подальшій новині, написаній, скоріше за все, з прес-релізу банку. Скажу відкрито - позиція банку хоч і зрозуміла, але не доречна, оскільки в окупованому Донецьку сьогодні не діють українські закони і правий той, хто зі зброєю. В Донбасі ні для кого не секрет, що саме «Ощадбанк» - єдиний працюючий банк в регіоні і що саме через його відділення в тому числі і сепаратисти проводять фінансові операції”, -зауважує журналістка.
Як розповіла Колгушева, увечері 7 листопада вона отримала повідомлення від одного з регіональних редакторів про те, що шеф-редактор УНІАН Михайло Ганницький не задоволений її роботою, і хотів би, щоб вона написала заяву про звільнення. Також, зауважує вона, дав усне розпорядження ігнорувати новини, надіслані нею - не публікувати їх ні на сайті УНІАН, ні в стрічці, яка доступна передплатникам.
“Я написала Михайлу листа з проханням роз'яснити ситуацію і продовжувала працювати. Кілька днів мої новини ще виходили, але як мені пізніше пояснили колеги, просто банально не всіх випускаючих і чергових редакторів встигли попередити, що на мої новини була накладена заборона”, - зазначила журналістка. При цьому вона додала, що раніше особисто від Ганницького і від випускаючих редакторів не чула нарікань на її роботу.
Як пише журналістка, поговорити по суті з Ганницьким у неї так і не вийшло досі: “Він ігнорує мої листи і заклики відкрито розібратися з подією”.
На думку журналістки, в УНІАН намагаються штучно створити ситуацію, при якій виникне привід звільнити її хоч за щось.
“Розумію, що на агентство просто-напросто чинився тиск з боку банку, а крайньою виявилася я. Так вирішило керівництво УНІАН в особі шеф-редактора Ганницького. Тобто, і сьогодні все відбулося в кращих традиціях режиму Януковича. Що ж, звільнитися я, звичайно, можу. Але мені просто по-людськи боляче і прикро. За те, як зі мною звертається керівництво агентства”, - написала Колгушева.
Вона розповіла, що змушена була залишити свою домівку у Донецьку з сім’єю і всі місяці продовжувала працювати на УНІАН, “перебуваючи поза домом, зберігши всі джерела інформації, можливість дзвонити, листуватися, спілкуватися в скайпі з людьми для підготовки якісних інформацій для УНІАН”.
“Однак, не всі можуть побувати в шкурі донецьких журналістів, зрозуміти, що таке працювати 7 місяців поза домом, будучи біженцем, при цьому робити свою справу якісно. Мені завдано удар в спину. Я, повідомивши правду, тепер буду змушена в свої 50 років шукати роботу. Це при тому, що у мене неповнолітня дитина і я як і раніше поза рідного дому”, - написала Олена Колгушева.
У свою чергу, УНІАН заявив, що має претензії до свого донецького власкора Олени Колгушевої і запросили її на зустріч із керівництвом для визначення для неї іншого робочого місця без зміни посади. Про це повідомили в агентстві, інформує Телекритика.
«Хочемо зауважити, що агентство неухильно дотримується позиції, що в будь-якому матеріалі мають бути наведені достовірні факти з посиланням на джерело інформації та викладені погляди обох сторін. На жаль, підготовлений Оленою матеріал не відповідав цим стандартам: жодного підтвердження чи доказу використання терористами банку «Ощадбанк» для проведення грошових операцій надано не було. Задля дотримання журналістських стандартів редакція була змушена редагувати матеріал», - повідомили в УНІАН.
В агенції запевняють, що «незважаючи на те, що у редакції агентства є претензії до якості матеріалу, питання про звільнення Колгушевої не порушувалося».
«Зараз з'ясовуються причини того, чому Олена не повідомила керівництво агентства про зміну місця свого проживання: спочатку про переїзд у травні з Донецька у Львів, а у вересні - на територію США, де спочатку перебувала у відпустці, а потім залишилась жити, не поставивши до відома керівництво агентства. Там вона перебуває і нині, тому агентство ставить під сумнів її ефективність як власного кореспондента і в Донецьку, і в Україні. Про це Олену було повідомлено відповідним листом і запрошено на зустріч із керівництвом агентства з метою визначення для неї іншого робочого місця без зміни посади», - повідомили в УНІАН.
«Нам прикро, що пані Колгушева спекулює на темі Майдану й боротьби із загарбниками, розв'язуючи свої особисті проблеми», - зауважили в агентстві у відповідь на відкритий лист журналістки.
Юридичний тиск
Судові позови проти журналістів і ЗМІ - 1
1.Нардеп Володимир Олійник вимагає у суді від газети Юрія Шеляженка 100 тис. грн
14.11.2014 Народний депутат Володимир Олійник подав до суду на газету Юрія Шеляженка «Правдошукач» і вимагає спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди в сумі 100 тис. грн. Про це Юрій Шеляженко повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Позов подано до Печерського районного суду міста Києва. Відповідачами є редакція газети «Правдошукач» в особі Юрія Шеляженка та журналіст Альона Палій.
Приводом до позову стала стаття «Диктаторські закони як джерело соціальних потрясінь в Україні», опублікована в № 8 (70) газети «Правдошукач» за 2014 рік.
«Автор цієї статті відповідач Палій Альона довела до відома читачів явно недостовірну інформацію про начебто існування прямого зв'язку між моїми діями (які полягали у здійсненні функцій голови Лічильної комісії на пленарному засіданні Верховної Ради України 16.01.2014 р., коли були прийняті низка законів, пойменованих як «диктаторські») та загибеллю громадян», - зазначив у позові Володимир Олійник.
6 листопада суд відкрив провадження у справі і призначив перше засідання на 13 листопада.
За словами Юрія Шеляженка, повістка до суду була отримана ним увечері 13 листопада уже після проведення засідання.
Інтернет-тиск
Кібер-злочини проти журналістів і ЗМІ – 4
1. Сайт "Вестей" змінив домен, редація пояснила це спробами блокування та тиском на холдинг
04.11.2014 Сайт газети "Вести" наприкінці вересня змінило доменне ім'я vesti.ua на vesti-ukr.com. При спробі зайти на старий домен відбувається переадресація на новий. У прес-службі газети цю зміну пояснили тиском на холдинг (газета «Вести» входить до складу медіахолдингу «Мультимедіа інвест груп») та хакерські атаки, повідомляє «Телекритика».
«Дійсно сайт змінив домен, це пов'язано з постійним тиском, який чиниться на холдинг та його видання, а також спробами "покласти" або заблокувати сайт, які були здійснені в момент проведення захоплення офісу в травні та вересні цього року», - заявили в прес-службі.
Раніше газета «Вести» змінила засновника і видавця: з 1 серпня замість ТОВ «Вісті Мас-Медіа» ним стало ТОВ «Інновація і рішення». Пізніше в нового видавця змінився кінцевий власник: замість Андрія Кошевого ним стала кіпрська компанія IG Media Ltd («АйДжи Медіа Лтд») з міста Нікосія. А розмір статутного фонду компанії збільшився з 19 млн до 40 млн грн.
Нагадаємо, 22 травня податкова міліція арештувала рахунки ТОВ «Вісті Мас-Медіа» (газета «Вести») та його гендиректора Ігоря Гужви. Холдинг «Мультимедіа інвест груп», до якого входить газета, заявив про тиск з боку влади.
Міністерство доходів і зборів України повідомило, що, починаючи із квітня, податкова міліція розслідує причетність ТОВ «Вісті Мас-Медіа» до незаконної конвертаційної діяльності окремих фінансових установ України. «Зокрема, встановлено, що рядом підприємств, у тому числі ТОВ "Торггазстрим ЛТД" (м.Сімферополь), протиправна діяльність якого на сьогодні є предметом перевірки правоохоронних органів, було перераховано 93,6 мільйона гривень на адресу Сумського приватного підприємства. Повідомляємо, що це підприємство впродовж тривалого часу декларує відсутність господарської діяльності. У подальшому вказані грошові кошти перераховано ТОВ "Вісті Мас-Медіа"», - йдеться в повідомленні. Тому 22 травня у приміщеннях ТОВ «Вісті Мас-Медіа» було проведено санкціонований обшук.
20 серпня Державна фіскальна служба України (колишнє Міністерство доходів і зборів України) повідомила, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Сумській області досі провадиться досудове слідство у кримінальному провадженні за фактом легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, які перераховувались на рахунки ТОВ «Вісті Мас-Медіа».
11 вересня в редакції газети «Вести» провели обшук та вилучили сервери сайту vesti.ua представники Служби безпеки України. Як повідомили в СБУ, ці процесуальні дії були проведені в межах кримінального провадження за ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України за поданням міської прокуратури та на підставі ухвали Печерського районного суду Києва.
2.“Сайт громади Приірпіння” зазнав потужної DDoS-атаки через резонансні статті
11.11.2014 11 та 12 листопада інформаційний ресурс громади Приірпіння “Сайт громади Приірпіння” зазнав потужної DDoS-атаки, повідомляється на сайті громади.
Редакція зауважила, що останні скандальні публікації “Сайту громади Приірпіння” були про незаконну приватизацію гуртожитку родиною селищного голови Коцюбинського Вадима Садовського (передрукувала цей матеріал “Українська правда”). А колонку Олени Жежери про те, хто в Приірпінні фінансує бізнес сепаратиста Губарева – “Обозреватель” та “Інсайдер”.
Адміністратори серверу, який розташований за кордоном, повідомили редакції, що за секунду здійснювалося до 100 тисяч запитів одночасно.
Як пише видання, 12 листопада найбільший потік DDoS-атаки йшов з України (“Укртелеком”), зокрема з підконтрольної терористам Горлівки. Також великі хвилі атаки зафіксовані з боку Росії, Іспанії та Індонезії, але вони блокувалися.
“Сенсу саме в цій атаці я не бачу, бо останній найскандальніший контент, який був на сайті одразу передрукували інші рейтингові видання. Відповідно доступ в користувачів до інформації де-факто залишається. Коштувати можуть такі атаки доволі дорого. Від кількох сотень доларів за день до тисячі доларів. Для редакції така увага – це додаткова реклама і показник того, що вони когось зачепили,” – зазначив фахівець IT галузі Алік Голуб.
Стабілізувати роботу сайту вдалося 12 листопада.
3. Сайт тернопільського видання "Доба" зламали російські хакери
19.11.2014 19 листопада російські хакери зламали сайт тернопільського інтернет-видання “Доба” і повністю забрали доступ у колективу. Журналісти підозрюють, що злам відбувся через антиросійські публікації. Про це заявила редакція видання, йдеться на сайті газети.
“Протягом двох місяців хакери пробували алгоритмами підібрати пароль на користувача “admin”. Вчора (19 листопада - ред.) близько 22.00 вхід на сайт виконався з айпі з Харкова, другий вхід протягом години айпі з Росії, втретє теж з Росії. Провайдер замаскований. Протягом цього проміжку часу у всіх користувачів позмінювали паролі та email, щоб відновити було неможливо”, – розповів адміністратор ресурсу. При цьому він додав, що доступ до сайту відновили через базу даних.
Видання зауважує, що хакер опублікував на сайті кілька повідомлень “дивного змісту, з невдалим перекладом з російської: “Хакер школяр хлопець з Росії ламає портал по безопастности. Цей школяр, поводиться зухвало, він дуже злий і небезпечний сексуальний маніяк, всю свою лють він висловлює в дефейса сайтів, ось один з них”.
Журналісти підозрюють, що хакери зацікавлені були зламати ресурс через низку публікацій, які викривають проросійську брехню та мають проукраїнську позицію. Так, на сайті було чимало публікацій, де викривались російські фейки, був стьоб з російської брехні, а також матеріали про героїчних українців на війні.
Окрім іншого, резонансу в Росії набрав матеріал про “Повстанську абетку”, яку громадський активіст Олег Вітвіцький видав для дітей. Кожній літері відповідає героїчний персонаж, або антигерой. Статтю передрукували російські сайти та взяв за основу телеканал “Росія-24″.
Тоді, зауважує редакція, на сайті активізувались агресивно налаштовані проросійські коментатори, також матеріал обговорювався на різних російських форумах і пабліках. В редації “Доби” припускають, що тоді російські хакери і почали пробувати зламати сайт, адже це по часу співпадає із початком спроб підбору паролю.
4. У сайту Укрінформу з’явились два клони
27.11.2014 У сайту інформаційного агентства Укрінформ з’явилися два клони, які копіють контент агентства, повідомляє Укрінформ.
Так, наразі контент агентства копіюють два ресурси - http://www.ukr-inform.com/ і http://www.ukrinform.info.
Проте, зауважують в редакції, ці ресурси є підробними. Ресурс з адресою http://www.ukr-inform.com/ створений в Севастополі і має свій, відмінний від оригіналу дизайн, професійну верстку і навіть «рідний» символ «копірайта», і ніяк не пов'язаний з Укрінформом. А його хостинг здійснюється з Нідерландів. Більше того, цей сайт занесено до чорних міжнародних списків спамерів, що свідчить, що з нього ведеться спам-розсилка вірусів та іншого шкідливого вмісту повідомлень.
Інший клон http://www.ukrinform.info/ вже існує два роки. Як зауважують в редакції, з ним було складно боротися через його московське походження і російську юрисдикцію. “Але на той час не було між нашими країнами війни, в усякому разі – гарячої, та і за контентом цей ресурс був млявим і без особливих амбіцій, любительським. Тому Укрінформ міг дозволити собі просто ігнорувати цього “клона”, - зазначають в редакції.
Проте зараз ситуація змінилася і ресурс під шапкою «Ukr Inform» виходить українською мовою, зроблений професійним веб-сервером-дизайнером, і до останньої коми копіює оригінальні новини і коментарі Укрінформу, та “глумливо розміщує в підвалі наш оригінальний копірайт “Укрінформ. Новини Україні та світу 2014”. Більш того, згаданий сайт зареєстрований російською рейтинговою системою Liveinternet.ru у розділі "Новини і ЗМІ", Україна, під синонімом «Новини України та світу. Укрінформ – останні новини». Також на сайті представлено рекламу.
У зв’язку з цим юридична служба Укрінформу підготувала заяви в правоохоронні органи і в Службу безпеки України.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 4
1.За фактом утримання тернопільського журналіста міліція порушила справу
20.11.2014 Прокуратура Тернопільської області відкрила кримінальне провадження за ст. 171 КК України (перешкоджання журналістській діяльності) та за ст.146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) за фактом незаконного утримання журналіста місцевого видання “Доба” Назарія Наджоги представником ГО «Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією» Ігорем Талововим.
Нагадаємо, 20 листопада у Тернополі журналіста місцевого видання “Доба” Назарія Наджогу незаконно утримував і допитував представник ГО «Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією» Ігор Таловов, про діяльність якого журналіст провів розслідування.
Таловов затримав Наджогу після того, як на сторінках видання 18 листопада було оприлюднено розслідування Наджоги “Міліція, гроші та підроблений підпис. В Тернополі одеська ГО збирає гроші для АТО (документи)”, у якому оприлюднені факти про те, як громадська організація, якої юридично не існує, збирає кошти для АТО.
Талалов, якому не сподобався цей матеріал, почав з колегами спочатку телефонувати до редакції видання, а згодом просто вирішив прийти до керівника “Доби”, щоб отримати особисту інформацію.
Як пише видання, Назарій Наджога, який намагався вберегти інших співробітників газети, згодом опинився зачиненим в офісі Таловова, де той його допитував і намагався дізнатись особисту інформацію працівників.
Наджога заявив, що запропонував Талалову подавати до суду, якщо його не влаштовує інформація, опублікована у ЗМІ, і спробував піти. “Таловов мені сказав: “Ти нікуди не підеш, синок”. Крім того, він хотів, щоби я сфотографувався, прикладаючи своє посвідчення до голови, мені це було неприємно”, - розповів журналіст.
Крім того, журналісту погрожували міліцією. Натомість, сам журналіст звернувся до правоохоронних органів.
2. Проти професора з львівського університету, яка погрожувала журналісту, порушили справу за статтею самоправство
27.11.2014 Галицький райвідділ міліції Львова розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні проти завідувача кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету Людмили Луць, яка погрожувала редактору правозахисного сайту "Правком" та члену Національної спілки журналістів України Віктору Корнієнко. Про це повідомляється на сайті “Правкому”.
Як пише видання, міліцейський райвідділ відкрив дане кримінальне провадження (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань) 14 листопада 2014 року, попередня кваліфікація правопорушення - самоправство (ст. 356 КК України).
Нагадаємо, 7 листопада редактор львівського правозахисного сайту "Правком" та член НСЖУ Віктор Корнієнко заявив про погрози на його адресу від фігурантки його журналістського розслідування, завідувача кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету Людмили Луць. Журналіст просив Генерального прокурора Віталія Ярему відреагувати на факти щодо перешкоджання журналістській діяльності та вжити заходів для об’єктивної перевірки фактів, з’ясованих в ході журналістського розслідування (що можуть свідчити про вчинення корупційних та шахрайських дій з боку професора права Людмили Луць).
3. Після втручання прокуратури міліція таки порушила справу за напад на журналіста "Гречки"
28.11.2014 За дорученням прокуратури Кіровоградської області місцева міліція все ж відкрила кримінальне провадження стосовно хуліганського нападу на журналіста порталу «Гречка» Валері Лебедя. Про це повідомляється на сайті видання з посланням на прес-службу прокуратури області.
Після усного звернення, озвученого журналістом під час засідання консультативної ради при прокуратурі області, в.о. начальника прокуратури Кіровоградщини Леонід Панченко дав доручення на підставі заяви про злочин внести відомості до ЄРДР(Єдиного реєстру досудових розслідувань).
28 листопада розпочато кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією хуліганство (ч.1 ст.296 ККУ).
Окрім того, за інформацією прес-служби, буде проведено службову перевірку щодо правоохоронців, які своєчасно не внесли заяву про злочин до ЄРДР. За результатами перевірки буде надано правової оцінки бездіяльності міліції.
Як повідомляв ІМІ, 19 жовтня у Кіровограді на журналіста інтернет-ресурсу «Гречка» Валерія Лебідя напав невідомий чоловік, коли той знімав сутичку на зустрічі лідера Опозиційного блоку Сергія Ларіна з виборцями.
Лебідь звернувся з заявою до міліції. Проте її не внесли до ЄРДР, а дійшли висновку, що потреби у порушенні кримінального провадження немає.
4. За фактом погроз журналістці «Урядового кур’єру» відкрито справу за статтею погроза вбивством
22.11.2014 22 листопада до Головного управління МВС України в Харківській області з заявою звернулась журналістка державного ЗМІ, яка повідомила про те, що невідомі особи шляхом психологічного та фізичного впливу погрожували лишити її життя. Про це повідомляється на сайті ГУМВС в Харківській області.
Як повідомили в міліції, вказана інформація була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч.1 статті 129 (погроза вбивством) Кримінального кодексу України, яка передбачає обмеження волі на строк до 2-х років.
За особистим дорученням начальника ГУМВС області генерал-майора міліції Анатолія Дмитрієва прийняті усі необхідні заходи щодо забезпечення належної безпеки журналіста.
Наразі тривають першочергові слідчо-оперативні заходи, хід яких знаходиться на особистому контролі начальника Харківської міліції.
Як з’ясувалося, журналісткою, якій погрожували смертю, виявилася власний кореспондент газети "Урядовий кур'єр" у Харкові Світлана Галаур. Вона пов’язує напад і погрози з веденням журналістського розслідування щодо розкрадання державних коштів на Харківському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві (ХКЕПОП).
Реакція журналістської спільноти – 4
1.НСЖУ та НМПУ скоригували проект заяви Європейської федерації журналістів про ситуацію в Україні
08.11.2014 Національна спілка журналістів України та Незалежна медіа-профспілка України розкритикували і скорегували проект заяви Європейської федерації журналістів щодо ситуації в Україні. Про це повідомляє прес-служба НСЖУ.
Це сталося 8 листопада під час зустрічі керівництва НСЖУ та НМПУ з виконавчим директором Союзу журналістів Македонії (Греція) Яннісом Котсіфосом, який готує спеціальний моніторинговий звіт для Європейської федерації журналістів.
Під час зустрічі обговорювалася позиція українських спілок, які бойкотують з'їзд Європейської федерації журналістів у Москві, та проект заяви, яку мають намір прийняти у Москві члени ЄФЖ щодо ситуації в Україні. “Ішлося також про стан свободи слова в Україні, актуальні проблеми українських журналістів та можливості допомоги з боку європейських колег”, - повідомили в НСЖУ.
Обидві українські спілки розкритикували проект заяви, який попередньо підготували європейські колеги, оскільки в ній гостро не засуджувалася агресія Росії щодо України і звинувачувалась українська влада в нерозслідуваннях злочинів проти журналістів на сході України.
У процесі обговорення Янніс Котсіфос запропонував оновлений проект заяви, в якій ідеться про те, що Збори ЄФЖ засуджують пропаганду, яка стала характерною рисою цієї війни, і, зокрема, роль Російської держави в маніпулюванні інформацією. Засуджується також примус російських журналістів та створення таких умов, у яких вони не можуть повідомити що-небудь, що суперечить офіційній позиції.
Від НСЖУ були присутні перший секретар Сергій Томіленко та секретар Сергій Омельчук, від НМПУ - голова Юрій Луканов, його заступник Андрій Яніцький, юрист Олександр Тарасов і відповідальний секретар Оксана Винничук.
Крім цього, обговорювалися можливі нові проекти між українськими медіа-організаціями та європейськими партнерами, пріоритетними серед яких є такі напрямки, як безпека журналістів, допомога журналістам зі сходу, а також навчальні заходи, спрямовані на розвиток суспільного мовлення та реформування комунальних медіа.
Також представник ЄФЖ Янніс Котсіфос поспілкувався із журналістами, які постраждали при виконанні професійних обов'язків в часи Євромайдану в Києві та в зоні бойових дій на Сході України.
Спеціальний моніторинг про актуальні проблеми журналістів України та діяльність професійних організацій - НСЖУ і НМПУ - буде презентовано в ході З'їзду ЄФЖ в Москві, що відбудеться 20-22 листопада.
Нагадаємо, станом на 23 вересня бойкот проведенню конференції Європейської федерації журналістів у Москві оголосили делегації з України, Польщі, Білорусі, Грузії, Угорщини, Люксембургу, Словаччини, Нідерландів, Фарерських островів. Не визначилися делегації з Бельгії, Болгарії, Чехії, Німеччини, Латвії та Португалії. Делегації з 23 країн світу підтвердили свою участь в заході.
2. НСЖУ і НМПУ заявляють, що держава не робить зусиль для покарання винних у злочинах проти журналістів
21.11.2014 Національна спілка журналістів України та Незалежна медіа-профспілка України заявляють, що безкарність за злочини проти журналістів стала системним явищем в Україні і держава не робить зусиль для покарання винних у злочинах проти журналістів. Про це йдеться у спільній заяві медіа-організацій, приуроченій Всесвітньому дню боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів, який відзначається 23 листопада.
Медіа-організації нагадують, що торік разом з Міжнародною та Європейською федерацією журналістів провели в Києві марш проти безкарності, під час якого привернули увагу суспільства та влади до проблеми. “Уже тоді проблема покарання винних у смертях та порушеннях прав журналістів стояла досить гостро. Але рік тому ще ніхто не думав, наскільки загрозливих масштабів вона набуде в Україні”, - йдеться у заяві.
Цьогоріч випадки смертей журналістів зафіксовані і в Україні: “До всього, сотні наших колег зазнали фізичних знущань під час виконання своїх професійних обов'язків у Києві на Майдані та в регіонах, а також на Сході України”.
Головною причиною безкарності, вважають автори заяви, є насамперед відсутність політичної волі. “Різні відомства та представники різних гілок влади надають пояснення щодо відсутності покарань винних, однак ми відмовляємося їх приймати. Адже бачимо: відсутність покарань зараз - це загроза для майбутнього нашої професії. Журналісти залишаються незахищеними, а їхні кривдники відчувають повну свободу дій”, - йдеться у заяві.
НСЖУ та НМПУ закликають владу і правоохоронні органи вжити всіх необхідних заходів, аби винні у смертях і побиттях журналістів були визнані винними та понесли справедливу кару.
Нагадаємо, з початку Євромайдану нападу та побиття зазнали майже 300 журналістів, як українських, так і іноземних. За 2014 рік нападу вже зазнали 281 журналіст.
3. НМПУ та НСЖУ бойкотували Конференцію Європейської федерації журналістів у Москві
24.11.2014 Журналістські організації України бойкотували конференцію Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) у Москві, яка проходила 21-22 листопада. Про це повідомила прес-служба Національної медіа-спілки України (НМПУ).
Керівники НМПУ Юрій Луканов і Національної спілки журналістів Сергій Томіленко звернулися до учасників конференції ЄФЖ із закликом засудити російську пропагандистську машину, яка дискредитує професію журналіста, а також називати речі своїми іменами, а саме говорити про війну Росії проти України, а не конфлікт в Україні. Також на конференцію не поїхали делегації Білорусі, Бельгії, Фарерських островів, Грузії, Угорщини, Латвії, Люксембурга, Нідерландів, Польщі, Португалії, Словаччини. У конференції брали участь делегації з 28 країн.
“Хочемо звернути вашу увагу на те, що під час недавнього саміту G-20 світові лідери прямим текстом закликали вивести російські війська з України. Якщо світові лідери називають речі своїми іменами, то журналісти тим більше не можуть відставати від них. Тим часом, у документах ЄФЖ досі фігурують дипломатичні висловлювання на зразок «військовий конфлікт в Україні». Ми переконані, що європейська спільнота журналістів має чітко продекларувати, що в Україні відбувається війна, яку розв’язав Кремль проти незалежної держави”, - йдеться у листі керівників НМПУ та НСЖУ до учасників конференції ЄФЖ.
Автори листа зауважують, що у заявах ЄФЖ не фігурує чіткого усвідомлення того, що журналісти Росії у величезній кількості стали учасниками пропагандистської машини, яка підтримує завойовницьку політику Кремля.
“З початку подій на Майдані, а потім під час війни проти України весь спектр інструментів російської пропагандистської машини РФ задіяний для популяризації ідей сепаратизму в Україні, виправдання діяльності членів сепаратистських і бандитських угруповань, безпідставному звинувачення української влади у геноциді власного народу, створенні гуманітарної катастрофи, винищенні російськомовного населення на території східних регіонів України. Особливо небезпечну роль у цьому процесі відіграють «журналісти» російських ЗМІ, які прикриваючись журналістською діяльністю, здійснюють пропаганду в інтересах Кремля, яким вони – і це не секрет – контролюються”, - зазначили автори листа.
Робота такої російської журналістики, переконані автори листа, не має нічого спільного з журналістською професією, та дискредитує її.
“Вона відверто знущається з усталених професійних стандартів. Якщо міжнародна журналістська спільнота і далі заплющуватиме очі на цей факт, то це може позначитися на тільки на репутації міжнародних журналістських організацій, але і на репутації професії в цілому”, - зазначили автори листа.
Водночас, зауважують автори листа, ЄФЖ має наголошувати у своїх заявах і про те, що є невеликий сегмент російських колег, які не піддалися на тиск і, ризикуючи собою, продовжують розповідати правду про війну в Україні.
Також автори листа наголосили, що попри все, з повагою ставляться до Союзу журналістів Росії.
4. "Стоп цензурі!" та медіа-організації вимагають від влади успішних розслідувань і покарання винних у нападах на журналістів
25.11.2014 Журналістський рух «Стоп цензурі!» та низка медійних організацій вимагають від влади успішних розслідувань і покарання винних у нападах на журналістів. Відповідну заяву вони поширили 24 листопада з нагоди всесвітнього Дня безкарності за напади на журналістів, що відзначався 23 листопада.
Медіа-організації констатували, що у 2014 році нападів на журналістів було більше, але кримінальних проваджень - менше, ніж у 2013 році.
“Тільки у 2014 році було зафіксовано щонайменше 281 напад на журналістів і 137 фактів перешкоджання професійній діяльності, за даними ІМІ та організації «Репортери без кордонів». Однак, за даними ГПУ, з 1 січня по 31 жовтня 2014 року, лише 6 справ було скеровано до суду, і лише у 10 справах винним було оголошено про підозру. Для порівняння, у 2013-му, коли постраждалих журналістів було менше в рази, до суду було скеровано п'ять справ. За цей же період зареєстровано 136 кримінальних правопорушень за 171 статтею, всього кількість постраждалих журналістів, які подали заяви до прокуратури, - 178 осіб”, - йдеться у заяві.
Медіа-організації висловлюють надзвичайну стурбованість таким високим рівнем безкарності, що лишився однією з ключових проблем медіа-сфери в Україні навіть після приходу нової влади. Не буває свободи слова і вільних журналістів без гарантій їхньої фізичної безпеки.
У свою чергу, автори заяви висловили готовність співпрацювати з владою у форматі відкритих робочих груп, оперативно надавати владі факти порушень і підтримувати зусилля влади із забезпечення справедливості і свободи слова.
Крім того, медіа-організації звертаються до нового парламенту з проханням призначити головою Комітету з питань свободи слова людину, якій довіряє медіа-спільнота і яка справді буде перейматися питаннями інформаційної сфери, свободи слова й активно допомагати Україні на шляху інтеграції в європейську спільноту. У зв'язку із цим, медіа-організації пропонують новообраному парламенту затвердити кандидатуру Світлани Заліщук на посаду голови Комітету з питань свободи слова. Комітет у жодному разі не можна віддавати колишнім “регіоналам” і тим, хто ініціював та голосував за так звані «диктаторські закони 16 січня».
Влада має продемонструвати, що вона спроможна гарантувати безпеку журналістів і підтримати свободу слова не на словах, а на ділі.
Заяву підписали громадський рух «Стоп цензурі!», ГО «Інститут масової інформації», ГО «Центр UA», ГО «Інститут медіа права», ГО «Телекритика», Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» та МГО «Інтерньюз Україна».
Крим – 1
1.У Сімферополі донецькі "ополченці" напали на російського журналіста
07.11.2014 У Сімферополі 6 листопада у прес-центрі інформаційного агентства Кримінформ представники так званої «самооборони» напали на журналіста російського видання ТАСС Олексія Коновалова, повідомляють Крим.Реалії.
Інцидент стався під час прес-конференції, на якій обговорювали ситуацію на підприємстві “Кримхліб”, яке окупаційна влада підозрює в порушенні податкового законодавства і перерахуванні грошей на материкову Україну для АТО.
Як пише видання, на захід організатори запросили так зване “ополчення Донбасу”, представники якого, ймовірно, повинні були виступити для журналістів доказом того, що “Кримхліб” нібито фінансує антитерористичну операцію на сході України.
За словами очевидців, представникам “ополчення” не сподобалося, як себе вів кореспондент російського видання ТАСС, і вони вигнали його з зали.
Як нагадує видання, влада анексованого Криму підозрює компанію “Кримхліб” у фінансуванні антитерористичної операції на сході України. Про це 6 листопада повідомив на прес-конференції начальник управління з антикорупційних перевірок «Комітету з протидії корупції» Криму Дмитро Простаков.