Матеріал Біблійної школи «Помазання достатку і надлишку», м. Київ

Клас: «Слава»

Частина 3. Слава

Урок 23. Слава – покликання - призначення

Базовий вірш послання: «і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край» (2 Хроніки 7:14).

План

Повторення основних моментів 20, 21, 22 уроків

1. Покликання в служінні Сина Божого Ісуса

• Повторення основних моментів 20 уроку

• Слава - це результат прояву вже певного для людини в мудрості Божої.
• Покликання відноситься до духу людини, але приходить для його реалізації на землі у плоті.
• Покликання - це місія духу людини у плоті.
• Втілення духу вже говорить про земний початок підготовки до прояву індивідуальної, Богом уготованої, слави.

• Слава - це прояв певного Богом для людини.
• Досвід - це практичні знання, набуті в процесі користування тим, що маєш вже, а не тим, чого не маєш.
• Для людини важливий досвід, набутий в покликанні, тобто не досвід до покликання.
• Бог визначає час входу в покликання, а не набуті знання, досвід і вік тіла.
• Духовний вік і досвід з Богом залежить не від кількості років з Ним, а від послуху Богові в тому, до чого Він людину закликав.
• Досвід важливий, але досвід, набутий в покликанні, досвід і знання, набуті до того, як ви дізналися про покликання, можуть стати перешкодою для входу і життя в покликанні.
• Покликання - це і є те, ким є людина, а не те, чого він навчився.
• Слава - це прояв певного Богом покликання в фізичному світі.

 Повторення основних моментів 21 уроку

• Якщо дух людини втілений, то в ньому обов'язково є Богом певна мета, або покликання.
• Покликання «служіння в церкві» особливо тим, що Бог закликає і помазує силою Духа Святого для виконання того, до чого Він закликає.

        Професія - це один із видів діяльності, яку найчастіше людина обирає сама. Але так стало після гріху. Розмежування покликання і професії в розумі є через те, що одне робиться для Бога, а інше для людей. Тобто те, що робиться поза стінами церкви - це вже не покликання від Бога. Але це не зовсім так.

• Покликанням можна назвати будь-який вид діяльності, до якого людину закликає Бог і помазує силою Духа Святого для його виконання.

• У всього, що є на землі, є мета, а, тим більше, у духу людського, який втілює Бог.
• Кожному народженому згори духу Духом Святим доступно знати свою місію або своє покликання.
• Покликання - це те, для чого людина відділена і поставлена Богом, а не людиною.
• Не вже отримана людиною професія визначає її покликання, а покликання від Бога визначає, яку професію людині потрібно отримати.
• Покликанням можна назвати будь-яку професію, до якої закликає людину Бог.
• Покликань багато, але в благословення для вас і оточуючих тільки те, яке ваше.

Повторення основних моментів 22 уроку

• Все, що сплановано і приготовлено Богом в Його мудрості для кожної людини - є прояв благодаті до цієї людини.

Благодать - це не реакція Бога на гріх після того, як людина згрішила. Відносно гріху благодать Бога - це вже приготований вихід з гріху, ще задовго до того, як вона згрішила.

• Покликання або місія кожної людини - це дар благодаті духу..
• Божа благодать - це Його бажання брати участь у нашому житті і ставитись до нас так, ніби ми ніколи не грішили.
• Павло не намагався бути Апостолом, в благодаті він був Апостолом, навіть якщо інші не були з цим згодні.
• Всі покликання, як дари - є прояв благодаті Бога.

Написано: «Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.» (1Пет. 4:10).

• Покликання, як дар благодаті, говорить людині про любов Бога до неї і через неї говорить про любов Бога до людей.

1. Покликання в служінні Сина Божого Ісуса

Коли ми розглядаємо тему «Покликання в житті Сина Божого Ісуса», В нашому розумі все спокійно: «Так, це Син Божий, зрозуміло, що Він був покликаний, зрозуміло, що Він був досконалий, і Йому можна було знати, хто Він і що Йому робити», і так далі. Саме так ваш розум переводить ваш фокус уваги з Духа Господнього на те, ким ви не є, що ви вмієте і що ви не вмієте.

Увага! Питання: «Хто відкрив і відкривав Сину Божому Його місію?». Дух Божий.

Наступне питання: «Хто відкривав Йому завдання на кожен день?». Також Дух Божий.

І ще питання: «Хто вів Його день у день в Його покликанні?». Дух Божий.

Тобто це не те, що Син Божий прийшов і просто Сам по Собі знав, хто Він, Сам по Собі знав, що Йому робити кожен день. Ні. Йому, як і будь-якому втіленому духу, необхідний був провід Духа Божого.

        А тепер читаємо вірші: «Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!» (Пс. 31:8).

«…Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам» (Від Івана 16:13).

Проблема полягає в тому, що в своєму розумі більшість народжених згори думають, що Дух Божий Сина Божого вів одним способом, а їх буде вести іншим, що Сину Божому Дух Божий відразу відкрив Його місію, а їм - через десятки років. Всі ці думки не від Духа Святого, а від мудрості земної. Написано для народжених згори: «А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам» (1Кор. 2:12). Той же Дух Божий, Який вів Сина Божого, буде вести всякого, хто буде відкритий для Його лідерства. Тому, коли ми будемо читати про Сина Божого Ісуса, розглядайте це як те, що Дух Святий буде робити і щодо вас.

Питання: «Після того, як Син Божий втілився, чи одразу Дух Божий ввів Його в Його покликання?». Ні. Дух Божий спрямовував і вів Сина Божого з самого Його втілення, в нашому випадку - це з самого нашого народження згори. І з Писання нам відкривається три етапи, в яких вів Сина Божого Дух Божий.

Етап 1. Період часу до входу в покликання.

Етап 2. Час входу в покликання.

Етап 3. Перебування в покликанні.

Етап 1. Період часу до входу в покликання.

Період часу до входу в покликання - це час, коли закладаються направляючі думок, слів і дій, це період сіяння в себе і в інших, тим самим, це формування того, що народжений згори буде пожинати, увійшовши в своє покликання. Найчастіше народжені згори в поспіху ігнорують настанови Духа Святого в цей базовий період, а потім не можуть зрозуміти, чому чогось не мають в покликанні або мають те, що обтяжує їх життя.

Давайте подивимось служіння Духа Божого в цей базовий для покликання період в житті Сина Божого Ісуса.

Візьмемо багатьом відому історію, читаємо: «А Дитина росла та зміцнялася духом…» (Від Луки 2:40). Очевидно, що Син Божий не сидів і не чекав, коли настане час реалізації Його місії. Ні. Дух Святий працював над Ним, готуючи Його до тих завдань, які Йому належить виконувати в покликанні. Дух Божий готував дух Сина Божого до того періоду Його життя, для якого Він і втілився.

Наступне, про що говорить Писання, що Він: «…набираючись мудрості…» (Від Луки 2:40). Всім народженим згори знайомий  вірш: «Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму» (Приповісті 4:7), але, як мало народжених згори реагують на заклик Духа Святого присвячувати час для роздумів над словом премудрости Божої.

«… І благодать Божа на Ній пробувала» (Від Луки 2:40). Цей вірш говорить про те, що Син Божий тримав у фокусі уваги те, що говорив Йому робити Дух Божий, Дух Божий був у свободі в житті Сина Божого.

• Ісус знав, Хто знає істину про Нього, Його і слухав.

Далі написано: «А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли. Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того. Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими. Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його. І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.» (Від Луки 2:41-46).

Божественні зустрічі

Питання: «Хто спонукав Ісуса перебувати там, де Він міг перебувати в слові Божому?». Дух Божий. І Він не просто там перебував, а, як написано: «…і вислухував їх, і запитував їх» (Від Луки 2:46), Дух Божий спонукав Його досліджувати Писання, розглядати різні тлумачення, спілкуватися з тими, хто в домі Божому поставлені Богом сприяти зростанню в пізнанні Бога. Це час Божественних зустрічей.

• Божественна зустріч - це коли Дух Божий приводить в життя людини різних людей, які сприяють духовному і душевному зростанню у базовому періоді.

Я можу сказати про себе, що в моєму житті було багато людей, які, я знав, були дані мені Богом, так як слухання їх і роздуми над тим, що вони говорили, впливало на мій дух і розум, формуючи порядок цінностей, який сильно впливав на моє сприйняття Писання. Божественні зустрічі тривають, Бог знову приводить до мого життя таких людей, але зараз все частіше тих, хто сприяє реалізації.

Також я знаю, що Бог і мене приводив в життя інших людей, щоб сприяти їх зростанню і руху в напрямку покликання. Я знав, що я повинен для них зробити. Були ті, хто брали, були ті, хто не брали і пропускали даровану їм Божественну зустріч.

• Божественні зустрічі починаються з самого народження згори, будьте уважні до того, що за людина з'являється на вашому життєвому шляху до Бога.

Коли зустріч організована Богом, ваш дух переживає радість, і створюється таке враження, що надійшла відповідь. Такі зустрічі наповнені одкровеннями і бажанням вносити зміни.

Голос Духу Божого

Далі написано: «Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.» (Від Луки 2:47). Відповіді, яким дивувалися ті, хто слухав Його - це було те, що Син Божий черпав з Свого духу від Духа Святого. Саме в цей базовий період Ісус особливо приділяв час тому, щоб чітко і ясно розрізняти голос Духа Божого і не плутати його з жодним іншим голосом. Як не дивно, але так багато народжених згори, які, нібито, увійшли в покликання, але не розрізняють голос Духа Святого. Не складно здогадатися, до яких наслідків це може призвести.

• Досвід слухання і проходження за голосом Духа Божого Ісус набував до входу в покликання.

Питанню розрізнення голосу Духа Святого і проходження за ним ми присвятимо цілий блок.

Читаємо далі: «І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе…»(Від Луки 2:48). Відповідь Ісуса - це те, що говорить їм Дух Божий, розкриваючи те, що важливо в цьому базовому періоді часу. Читаємо про те, що важливо в цьому базовому періоді часу: « А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали (уважно), що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?» (Від Луки 2:49) 

Дух Святий ще задовго до входу в покликання позначив для Сина Божого пріорітети.

Наступний вірш: «Та не зрозуміли вони (Йосип і Марія) того слова, що Він їм говорив. І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.» (Від Луки 2:50,51)

Те, що говориться в наступному вірші, хотілося б відзначити особливим чином: «А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.» (Від Луки 2:52), і давайте з'єднаємо цей вірш з тим, що Він сказав в нагірній проповіді: «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви…» (Від Матвія. 7:12).

Сіяти в себе і людей

А тепер читаю: «А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.» (Від Луки 2:52). Що Ісус робив, щоб досягати успіху в премудрості і в любові у Бога і людей? Сіяв насіння! Яке насіння? Слово Боже і любов! Тут написано: «любові »! Що з цього випливає?

• Те, що Ісус бажав бачити в Своєму земному служінні, Він сіяв до того, як був помазаний силою Святого Духа.

Син Божий Ісус формував Своє земне служіння до хрещення в Йордані і занурення в силу Духа Святого, яка ще мала здійснитися. Ісус, будучи ще молодою людиною, прийняв з мудрості Божої, в якій Він проводив багато часу, що те, що ти хочеш очікувати чи то від людей, чи то від Бога, перш потрібно посіяти. Як сказано: «Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце, бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою! Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого, і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини!» (Приповісті 3:1-4).

Ісус з самого дитинства, ведений мудрістю Божою, сіяв те, що бажав пожати у відношені до Себе. Це був Його вибір, Бог Його не змушував це робити: «…Маю владу віддати його (життя) і маю владу прийняти його знову (життя)…» (Від Івана 10:18) – говорив Ісус. Саме такий шлях формування у Бога кожної сфери людського життя.

Отже, увійшовши в Своє покликання, Ісус також увійшов і в жнива того, що Він сіяв раніше. Його життя не було випадковістю день у день, в його житті були жнива кожен день того, що було посіяно перш під час «До покликання». Саме такий шлях формування кожної сфери людського життя. Написано: «Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (До Галатів 6:7) причому як від себе, так і від інших людей. Повторю. Увійшовши в Своє покликання, Ісус також увійшов в жнива того, що Він сіяв у відрізку часу до покликання, і продовжував сіяти далі, готуючись до переходу в Своє небесне служіння. Отже:

• відрізок часу до покликання - це час формування жнив в кожній сфері людського життя в покликанні.

Сіяння може відбуватися в двох напрямках з обліку:

- що ти хочеш пожинати від себе зі свого духу;

- що ти хочеш пожинати від оточуючих тебе.