Як розпізнати симптоми та допомогти дитині вберегти життя?

Завдяки тому, що у дитини менше здатності до самоконтролю, ніж у дорослого, ознаки суїцидальної поведінки можна побачити, крім того, вони яскравіші. А саме:

• різкі перепади настрою, без причини, які дитина не може пояснити;
• ворожість;
• прагнення відсторонитися від батьків;
• соціальна ізоляція;
• самокритика, дуже низька самооцінка;
• дратівливість;
• агресія;
• зміни харчової поведінки;
• відсутність гігієни;
• кардинальні зміни зовнішнього вигляду;
• підозрілі нові знайомі;
• захоплення дитини музикою, фільмами, відеороликами, книгами, сюжети яких мають теми суїциду;
• зникнення з будинку грошей і речей;
• безсоння, сонливість вдень;
• різке зниження успішності;
• падіння фізичної активності;
• втрата інтересу до занять/хобі;
• в розмовах звучать теми про самогубство/суїцидальні наміри;
• захоплення кумирами-самогубцями;
• апатичний чи депресивний стан;
• виникнення на тілі поранень чи слідів від них (шрами, подряпини);
• байдужість до свого зовнішнього вигляду.
• Не обов’язково, щоб були присутні всі ознаки, навіть наявність одного пункту — сигнал до довірливої бесіди з дитиною.

Що робити батькам в даній ситуації?

• Довіряти своїй дитині!
• Вміти слухати свою дитину. Більшість дітей діляться про те, що хочуть вчинити замах на своє життя.
• Якщо у вас в родоводі були люди, які вчиняли самогубство, важливо розуміти, що є ризики для наступних поколінь (але важливо пам’ятати — самогубство не передається у спадок, це не генетичне захворювання чи захворювання взагалі!).
• Переглянете свій стиль виховання. Виключіть з нього авторитарність.
• Ваша дитина дорослішає, відповідно, змінюються ваші стосунки. Чи готові ви до цього? В основі ваших стосунків вже лягає не повчання, а договір, прохання та інформування.
• Допоможіть дитині сформувати критичне мислення.
• Не ігноруйте дитячі погрози.
• Постійно говоріть та проявляйте любов до дитини.
• Дайте дитині зрозуміти, що кожна її проблема — не дурниця та вам не байдуже.
• Поговоріть з дитиною про те, що з кожної проблеми завжди можна знайти вихід. Можливо, цей вихід не сподобається або він не такий ідеальний як хотілося, але він завжди є. Суїцид — це не спосіб розв’язання проблеми!
• Для підлітків значущими людьми в цей час стають далеко не батьки, тому не соромтеся звертатися до інших по допомогу. Можливо, це родич чи друг. Проаналізуйте та дізнайтеся, хто для вашої дитини авторитетна людина.
• За бажанням можете звернутися до психолога чи психіатра.

Інформація для вчителів

• Вислуховуйте, не намагайтесь втішати. Просто уважно слухайте та за потреби здавайте питання.
• Обговорюйте, це допомагає знизити тривожність. Якщо дитина прагне поговорити з вами на тему самогубства, не хвилюйтеся, такі розмови ні в якому разі не спровокують до вчинення суїциду.
• Будьте уважні до жартів чи обмовок на тему самогубства. Зазвичай це непрямі показники при передбачуваному самогубстві.
• Проявляйте турботливість та повагу.
• У розмовах намагайтесь згадувати та підкреслювати про те, що проблеми — це плинне явище, що має тимчасовий характер.
• Підключайте до допомоги шкільного психолога та інших спеціалістів.
• Опановуйте навички надання першої психологічної допомоги.

Якщо проблема стосується твоєї подруги чи друга, ти можеш

• Повідомити дорослого! Не бійся бути зрадником, розповівши дорослим про суїцидальні симптоми чи наміри твого друга/подруги/знайомого — ти врятуєш життя!
• Якщо ти почув, що друг/подруга, хочуть спробувати небезпечний челендж, гру чи занурилися у тему суїциду через музику, фільми, книги, відео, намагайся вмовити їх зайнятися іншими справами, не пов’язаними з самогубствами.
• Якщо друг/подруга/знайомий хоче тобі розповісти про свої переживання, не відштовхуй та не насміхайся. Вислухай та підтримай!

Національна дитяча “гаряча лінія”:

8 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів) та або 116 111 (з мобільних телефонів).