Published using Google Docs
відкритий урок з дисперсія світла.docx
Updated automatically every 5 minutes

Тема. Дисперсія світла. Спектральний склад світла. Кольори

Мета: формувати знання учнів про явище дисперсії світла; вчити їх спостерігати явище дисперсії світла;

розвивати пізнавальний інтерес, критичне та логічне мислення;

виховувати спостережливість, дисциплінованість.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та завдань уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Розгадати кросворд

  1. Себе я в ньому бачу.
  2. Розділ фізики, що вивчає світлові явища.C:\Documents and Settings\Admin\Мои документы\Мои рисунки\Изображение\Изображение.jpg
  3. Природне джерело світла.
  4. Частина простору, яку частково потрапляє світло.
  5. Кут відбивання променя.
  6. Лінія, уздовж якої поширюється світло.
  7. Різнокольорова дуга на небі.
  8. Частина простору, у яку не потрапляє світло.
  9. Зображення, що його дає плоске дзеркало.

III.  Вивчення  нового матеріалу

„ Сонце ясно блищало з-за хмари; небо над морем стало сизе, і на тому сизому небі заблищала пишна веселка. Вона обперлася одним дуже широким кінцем об море, а другим потяглася далеко за озеро, за плавні в рівний широкий степ. Червоні, жовтогарячі й жовті веселчані смуги були такі ярі, неначе горіли тихим полум’ям, а через широкий край веселки, розстелений як павичевий хвіст, по морі, було ясно видно зелене море, білі гребені на хвилях, пофарбовані то червоним , то жовтим, то синім кольором веселки. Веселка захопила й корабель, з його мокрими вітрилами і неначе вкрила його якоюсь дорогою тканиною».

Щойно ви прослухали уривок з твору Нечуя – Левицького „ Микола Джеря ”. Яке оптичне явище в ньому описане? Так, це веселка. Ви мабуть з дитинства знаєте кольори веселки. Назвіть їх. (Відповіді дітей)

1. Спектр. Дисперсія

Виконаємо дослід: спрямуємо вузький пучок світла на скляну призму. Проходячи крізь призму, пучок світла заломлюється і на екрані утворюється різнокольорова смужка, яка називається спектр. Вперше явище розкладання білого світла кольори під час проходження вузького пучка через скляну призму спостерігав Ісаак Ньютон у 1966 р. Саме Ньютон уперше виділив сім основних кольорів світла: червоне, помаранчеве, жовте, зелене, блакитне, синє, фіолетове.

Явище розкладання білого світла на кольори Ньютон назвав дисперсією  світла.

Слово дисперсія походить від латинського    dispersion  — розсіяння.

2. Пояснення причин виникнення дисперсії

При вивченні дисперсії було виявлено, що всі складові білого світла у повітрі (вакуумі) поширюються з однаковою швидкістю, у той час як в інших середовищах їхні швидкості різні. Внаслідок того, що під час проходження світлом межі розподілу середовищ змінюється його швидкість, воно відхиляється від свого початкового напрямку.

Отже, явище дисперсії світла виникає внаслідок того, що швидкість поширення світла різних кольорів у даному середовищі є різною.

Пучки світла, що мають меншу швидкість поширення заломлюються більше.

3.  Чому світ різнокольоровий?

Біле світло є складним. Світло здатне частково відбиватися, поглинатися, і заломлюватися залежно від оптичних властивостей матеріалу.

Біла поверхня відбиває однаково промені всіх кольорів. Тому альбомний аркуш, освітлений джерелом білого світла, здається нам білим. Зелена трава, освітлена тим самим джерелом, відбиває переважно промені зеленого кольору, арешту поглинає. Червоні пелюстки квітки відбивають промені червоного кольору, синій піджак відбиває синій колір.

Якого кольору будуть зелені листки, якщо на них спрямувати промені світла синього кольору? Листя здатне відбивати лише зелений колір, тож усі інші кольори поглинаються. Отже, листя нам буде здаватися чорним, А от чорна поверхня поглинає промені всіх кольорів, тому, хоч яким світлом ми її освітимо, чорне завжди буде здаватися чорним.

4. Гармонія кольорів

Гармонія кольорів завжди враховується художниками. Вважається, що сам художник через певні причини забуває про дію законів оптики, про їх незалежність від бажання людини. І тоді в живописі може статися катастрофа.

Геніальну картину Іллі Рєпіна «Іван Грозний та син його Іван» мало не згубила психічно неврівноважена людина. Цей чоловік зайшов до Третьяковської галереї і ударом ножа розпоров полотно. Картина, здавалося, була «поранена на смерть», фарби облупилися, на обличчі Івана Грозного був рваний поріз.

Картину рятували найкращі реставратори Росії. Терпляче, нитка за ниткою склеювали вони цінне полотно й створили диво: порвані краї розрізу зрослися, як живе тіло. Відновлювати живопис повинен був сам Рєпін.

Коли Рєпіну повідомили про нещастя, художник зрадів. Він з роками ніби став помічати недоліки картини, яких раніше не бачив. Рік за роком вона подобалася йому все менше і менше. Він докоряв собі за нехтування фіолетовими відтінками і переконувався в тому, що обличчя Івана Грозного занадто жовте.

Рєпін радий був виправити «помилки». Він став писати обличчя Івана Грозного по-новому, вдаючись тепер до холодних фіолетових тонів.

Шанувальники художника з тривогою слідкували за його пензлем. На очах у всіх у радісному збудженні художник псував свою картину. І коли він, задоволений, відійшов від мольберта, усім стало зрозуміло: останні мазки пензля художника стали для картини більш смертельними, ніж удар ножа.

Картина була зіпсована. Шанувальники просили художника повернутися до своїх старих фарб, але Рєпін тільки сміявся і махав руками.

Тоді вирішили змити всі рєпінські виправлення, а інший художник за репродукціями відтворив попередній вигляд картини.

Багато років тому над дивацтвами Рєпіна замислився один фізіолог: «Чому від багатьох картин художника, написаних у старості, на чужині, віє холодом лілових тонів?». Він прослідкував, як змінюються очі старих людей, і з'ясував, що з часом кришталево-прозоре середовище ока жовтіє. Отже, старі люди починають дивитися на світ ніби крізь легке жовте скло.

Між іншим, це біда не тільки старих людей: усі ми кожен вечір потрапляємо в їхнє становище. Відомо, що при світлі електричної лампочки картини помітно змінюють свої кольори.

Отже, кольори завжди викликали у людини різні почуття. Тепер зрозуміло, чому і картини справляють різні враження. Один і той же колір у різному оточенні може викликати протилежні емоції — радісні й сумні. Наприклад, червоний прапор на Рейхстазі та кров на пальцях і обличчі героя рєпінської картини.

IV. Закріплення нового матеріалу

Яку допомогу надає ця фраза під час вивчення фізики?

  1. Чекав обіду журналіст,

          З'їв бутерброд

        Став футболіст.

Кольори в твоєму імені

Ім’я людини являє собою кольоровий ярличок, якому відповідають певні колірні характеристики.

Червоний

1

А

І

С

Ь

Оранжевий

2

Б

Й

Т

И

Жовтий

3

В

К

У

Ю

Зелений

4

Г

Л

Ф

Я

Голубий

5

Д

М

Х

Синій

6

Е

Н

Ц

Фіолетовий

7

Є

О

Ч

Рожевий

8

Ж

П

Ш

Золотий

9

З

Р

Щ


Зв'язкам букв, звуків, слів і кольору присвячена робота відомої американської цілительки ЛІЛІАН Бондс.

с

в

і

т

л

а

н

а

Загальна сума (одна цифра)

1

3

2

2

4

1

6

1

2 – оранжевий або помаранчевий

А тепер можеш самостійно обчислити свій домінуючий колір, а також зрозуміти, яких кольорів в житті тобі не вистачає.

Значення кольорів:
Червоний- свідчить про чуттєвість і життєлюбність. Люди з червоним кольором імені - честолюбні, цілеспрямовані, розкуті і оптимістичні. За соціальною ролі вони бунтарі і першопрохідці, генератори енергії, лідери.

Помаранчевий - колір активних, творчих, емоційних людей. Вони впевнені в собі, товариські, екстравагантні в вчинках. Помаранчеві легко вливаються в нову компанію, це гнучкі, живі й добрі люди, чуйні до чужих потреб.
Жовтий - колір інтелекту, пам'яті і жвавості розуму. Для людей з таким кольором імені характерні спалахи енергії та боротьба. Людина життєлюб і оптиміст по натурі, своєю присутністю він зігріває інших. Жовті спостережливі,люблять контролювати і управляти.


Зелений - колір природи. Люди, які його випромінюють, - пацифісти. Вони володіють здоровим глуздом і практичним розумом, легко адаптуються до обставин, вміють бути рішучими або спокійними в залежності від ситуації. Їх будинок завжди відкритий для гостей. Зелені чуйні, співчутливі і дуже товариські. У той же час люблять свободу.

Блакитний - колір неба: люди з таким випромінюванням володіють мудрістю, духовністю, талантом педагога і пристрастю до подорожам. Блакитні зайняті пошуком істини і краси, у повсякденному житті вони віддані, надійні та творчі
друзі, здатні заражати інших своїми фантазіями.

Синій колір свідчить про шляхетність і гуманізм. Як і чоловічки з "Аватара", сині - відважні, сміливі та рішучі воїни. Вони впевнені в собі, відповідальні і дбайливі по відношенню до оточуючих. Їх призначення - бути лікарями, вчителями, нести світу мудрість і істину.

Фіолетовий - колір духовності, інтуїції і яснобачення. Носії фіолетового фону аури володіють загостреною чутливістю і даром інтуїції. Допомагають людям, виявляючи стриманість і такт. За природою вони інтроверти, можуть вести самотній спосіб життя.

Рожевий - колір ніжності, турботи, всепрощення. Ці люди терплячі, добрі, вміють втішити, хоча самі легко ранимі і чутливі. У той же час вони можуть бути цілеспрямованими і твердо відстоювати свою точку зору. За природою матеріалісти.

Золотий - колір завершення, безмежності потенціалу та успіху. Люди з таким випромінюванням наділені неабиякими здібностями і почуттям відповідальності. У них високі цілі і явна схильність до лідерства. Зазвичай отримують те, чого домагаються.

 Практичне завдання

На білому аркуші написано червоним олівцем «відмінно», а зеленим - «добре». Є два скла - зелене і червоне. Через яке скло треба дивитися, щоб побачити оцінку?


Тест: «Який колір вам подобається?»
Роздаю учням смужки кольорового паперу, які вони вибирають самі.
Отже, кожен вибрав колір до вподоби. Що це може означати?

V. Підсумки уроку

Уранці, після сходу Сонця, коли східні вітри підганяють дощові хмари на захід, або ж увечері, коли західні вітри женуть хмари на схід, після або перед дощем на небі з боку, протилежного Сонцю, можна спостерігати це явище.

У давнину вважали, що це вияв волі Божої. Колись на Україні говорили, що це явище — труба, якою пророк Ілля бере воду з річок і озер.

У стародавній Греції його вважали посмішкою богині Іриди, яка провіщала мир між небом і землею.

За уявленнями давніх людей, воно єднало небо і землю.

Був час, коли тих, хто намагався тлумачити це явище, переслідували. Так, у XVII ст. Антоніо Домініка засудили до страти за пошуки природничо-наукового пояснення цього явища.

Що це за явище? (Веселка).

VI. Домашнє завдання

Вивчити параграф 23