Урок 19. Виникнення грошей. Суть, функції та види грошей.

Ми звикли до грошей і сприймаємо їх як найзвичайнісінькі речі. Але так було не завжди і буде не завжди. Отож, що таке гроші й для чого вони нам потрібні?

Гроші з’явилися дуже давно. Тільки-но відбувся поділ праці між представниками різних професій, постала необхідність в обміні продуктами праці між ними. Спочатку це був натуральний обмін, який тепер називають бартером. Обмінювали річ на річ, предмет на предмет або предмет на кілька предметів.

У XIX столітті доцент Київського університету ім. Св. Володимира М.І.Зібер як приклад наводив спогади європейського мандрівника Камерона про те, як він купував човна на березі озера Танганьїка: “Агент Саїда вимагав оплати слоновою кісткою, якої у мене не було; тоді я дізнався, що Магомет ібн-Саліб мав слонову кістку і хотів мати сукно; однак ця звістка принесла мені мало користі, поки, насамкінець, я не почув, що Магомет ібн-Гаріб мав сукно і хотів мати дріт. Він у мене, на щастя, був, і я віддав Магомету ібн-Гарібу мідний дріт, він передав Маго- мету ібн-Салібу сукно, а той дав агенту Саїда слонову кістку; тільки тоді я отримав від останнього право скористатися човном”.

Деякі невеличкі за розміром предмети, які майже не псувалися, а головне, були рідкісними, почали застосовувати в обміні частіше за решту. Поступово вони перетворилися на універсальний засіб обміну, тобто в обмін на них уже можна було придбати практично будь-який товар. Такі речі стали своєрідним мірилом, тобто еквівалентом товарообміну.

Упродовж тисячоліть у ролі грошей перебували найрізноманітніші товари: худоба, хутро, сіль, бавовняна тканина, черепашки тощо. Найпоширенішою формою перших грошей була худоба. В “Іліаді” Гомера вартість усіх товарів виражається в биках. Так, ваза з прикрасами коштувала у стародавніх греків один бик, рабиня — чотири бики.

На Русі навіть після появи монет скарбниця називалась скотаркою, а скарбник — скотарем. Навіть слово “капітал” походить від латинського “caputa”  — голова худоби.

У Київській Русі кілька століть існувала так звана кунна система, в якій основними одиницями були куни — хутро куниці, а  дрібнішими — хутро білки.  25 кун становили одну гривню, а 50 — гривню-куну.

Гривня стала першою чеканною монетою Київської Русі. Це був срібний злиток вагою в півфунта (один руський фунт дорівнював близько 409 грамам). У книзі українського історика М. Грушевського “Історія України-Русі” розповідається про те, що за Візантійською угодою 911 р. греки зобов’язалися виплачувати князеві Олегу данину по 12 гривень, тобто по 6 фунтів срібла на кожного члена своєї дружини і князів, які лишалися в Києві, Чернігові, Переяславі та в інших містах.

Рубель з’явився у XIV ст. Це також срібна монета — частка гривні або рублена гривня, обрубок гривні.

Сутність та функції грошей

Тисячолітня історія існування грошей свідчить про розвиток грошових форм — від хутра до сучасних електронних грошей. Проте, сутність грошей як економічного явища практично не змінилася.

Гроші розглядаються як загальний еквівалент товарів та послуг, який виступає засобом обігу та платежу, мірою їх вартості і засобом нагромадження.

Будь-якій засіб, що відповідає цим вимогам, незважаючи на його форму — це гроші. Щоб гроші були зручні в обігу, їм потрібно мати такі властивості:

—          подільність;

—          портативність;

—          високий рівень збереженості;

—          високу цінність.

Роль грошей в економіці та їх сутність стане зрозумілішою, якщо детальніше розглянути їх функції: гроші як засіб обігу, міра вартості і засіб нагромадження.

1. Гроші — засіб обігу. Гроші роблять товарний обмін простішим і зручнішим, різко полегшують перехід товарів із рук у руки (цей процес називають обігом товарів). Гроші як засіб обігу використовують також для оплати куплених товарів, здійснення різноманітних розрахунків між громадянами, підприємствами, державою.

Розвиток торгівлі значно поширив цю функцію грошей. Тобі або твоїм батькам доводилося бувати в такій ситуації. Ви хочете щось придбати, але в даний момент не вистачає грошей, хоча вони у вас є, проте вдома або в банку. Для ринку ця ситуація є типовою. Тому виникла нова форма грошових відносин — грошовий кредит. Гроші в цьому разі виконують роль стандарту відстроченого платежу. Ви отримуєте товар, але оплачуєте його пізніше. Так виникає різновид функції обігу — засіб платежу.

2. Гроші — міра вартості. Кожний товар має свою вартість. Отже гроші — ще й міра вартості товару. Вартість товару, виражена в грошах, має назву ціна.

3. Гроші — засіб нагромадження. В процесі еволюції відносин обміну, що прискорився внаслідок появи грошей, останні почали виконувати ще одну функцію — засобу нагромадження вартості (багатства). Нагромадження значної кількості грошей символізує наявність багатства в хазяїна їх. Зберігати багатство у формі грошей зручніше, ніж у вигляді громіздких товарів. До того ж на заощаджені гроші можна придбати потрібні товари.

4. Світові гроші. Поряд зі словом “гроші” широко використовують близьке до нього слово “валюта”. Валюта — це грошові одиниці певної країни. Гривня — це валюта України, а грошові одиниці інших країн — іноземні валюти. Для чого кожній державі потрібна власна валюта? Випуск власних грошей свідчить про можливість управляти економікою своєї країни і незалежність від волі урядів інших країн.

Розрахунки між громадянами різних країн здійснюються на підставі валютних курсів — пропорції обміну однієї валюти на іншу. Тобто курс гривні стосовно долара США означає, скільки гривень дають за один долар США.

Різновиди грошей

Різновиди грошей, з якими ти знайомий найближче — це папе­рові гроші та монети. Паперові гроші, за свідченням істориків, упер­ше з’явились у Китаї у VIII столітті. В Європі вони з’явилися наба­гато пізніше, зокрема триста років тому в Англії і Франції. В Росії перші гроші були запроваджені в 1769 році.

Поряд із широко відомими і застосовуваними готівковими грішми, тобто банківськими білетами (банкнотами) і монетами різної вартості, в сучасному світі використовують також безготівкові гро­шові засоби.

Безготівкові грошові засоби — це суми, що зберігаються на рахун­ках громадян, фірм і організацій у банках і використовуються для розрахунків шляхом зміни записів у банках про те, кому яка сума таких грошових засобів належить.

Останні є сумами, що:

а) виража­ються в тих самих грошових одиницях, що й готівкові гроші;

б) збері­гаються в спеціальних комерційних організаціях — банках;

в) вико­ристовуються для розрахунку шляхом змін записів у спеціальних кни­гах або на магнітних носіях для комп’ютерів.

Купюри і монети — найпростіші й найзвичніші платіжні засо­би. Не потрібно заповнювати бланки, звертатися до банку. Плати гроші — й отримуй товар. Перетворення безготівкових грошей на готівку вимагає певного часу і зусиль.

Можливість перетворення різноманітних грошових засобів на готівкові гроші, на прямі засоби платежу називають ліквідністю.

Чим простіше таке перетворення, тим ліквіднішими є грошові засоби. Найліквіднішими є готівкові гроші, потім — грошові чеки і засоби на рахунках на вимогу. Далі за рівнем ліквідності йдуть грошові засоби на строкових рахунках, що вкладені на певний термін, і цінні папери у вигляді акцій, облігацій та векселів.

Емісію грошових знаків, тобто випуск грошей в обіг, здійснює дер­жава в особі Національного банку або скарбниці. Навіть міста, області, республіки не мають права робити цього. А про законний випуск офіційних грошей підприємствами і громадянами не може бути й мови, бо тоді кожен намалює собі стільки грошей, скільки йому заманеться.

Замість готівкових грошей у багатьох країнах дедалі ширше за­стосовують грошові чеки. Якщо у вас є чековий грошовий рахунок у банку, купуючи товар, ви можете розрахуватися за нього не готівкою, а наявними у вас чеками. Для цього ви виписуєте чек на свій банківський рахунок, а магазин пересилає цей рахунок до бан­ку для сплати.

Чек — це розпорядження власника банківського рахунка банку оплатити покупку шляхом переказу певної суми з рахунка в бан­ку особі (установі), яка продала товар в обмін на чек.

Для банків такий спосіб розрахунків є надто ускладненим і повільним, тому сучасна банківська система невпинно впроваджує використання електронних карток.

             Як зберігати гроші

Поширеним є зберігання грошей на банківських рахунках у вигляді внесків (депозитів). Такі внески бувають на вимогу, короткострокові, довгострокові. Громадянам, котрі вкладають гроші в банк, відкривають особисті рахунки, в яких вказують кількість покладених і взятих грошей.

Підприємствам банк відкриває розрахункові рахунки, які використовуються для обліку засобів, що їх підприємство отримує і витрачає.

Гроші, за винятком захованих у скриньки, повинні рухатися, переходити з одних рук до інших. Виникає кругообіг грошей, який називають грошовим обігом.