ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ЗБЕРІГАННІ ВОГНЕ- ТА ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН

1. Загальні положення.

1. Інструкція З ОХОРОНИ  ПРАЦІ  ПРИ  ЗБЕРЕГАННЯ  ВОГНЕ – І  ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ  РЕЧОВИН  поширюються  на всіх учасників навчально-виховного процесу під час проведення практичних занять з хімії
2. ( демонстраційних дослідів, лабораторних і практичних робіт ) у загальноосвітніх навчальних закладів.
3. Інструкцію розроблено на основі державного нормативного акту про охорону праці ДНАОП 9.2.30 – 1.06.98 “ Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах хімії загальноосвітніх навчальних закладів”, затверженного наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.11.98 №222 та Інструкції з безпеки для кабінету
4. ( лабораторії ) хімії загальноосвітнього навчального закладу, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 10 травня 1999 р. № 134.
5. Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської у кількостях і порядку, що передбачені правилами безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінету
6. ( лабораторії ) хімії у загальноосвітніх навчальних закладів від 16.11.98 р. № 222.
7. Кожен реактив потрібно зберігати в одному й тому самому відведеному для нього місці, відповідно до груп зберігання реактивів.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

1. Доступ учнів до зберігання хімічних реактивів повинен бути виключений.
2. На кожній банці, склянці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того відповідно до ГОСТ 3885-73 “ Реактиви і особливо чисті  речовини. Правила приймання, відбору проб, фасування, упаковка, маркування. ” на тарі має бути етикетка: червона – “ Вибухонебезпечна ” і вказана група зберігання реактивів.
3. Зберігати хімічні реактиви із нерозбірливими надписами та без етикетки не дозволяється.
4. Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.
5. У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: вогнегасники вогнегасники, ковдра із негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи.

1. Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовують у кабінетах хімії, відповідно до правил пожежної безпеки в Україні, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи:

    -  речовини, що можна утворювати вибухові суміші: нітрати калію, кальцію, барію  та інші нітрати.

• самозаймисті від води й повітря речовини: натрій металічний, пероксид барію.
• Легкозаймисті й горючі речовини,тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум’я: до них належать:

1. рідкі речовини: бензин, ацетон, скипидар, гас, спирти ( етонол, метанол, бутанол та    інші ), дієтиловий ефір тощо.
2. тверді речовини: целулоїди, фосфор чьорний та інші:

• речовини, що спричиняють спалахування: бром і сульфатна кислоти, оксид хрому(5), перманганат калію та інші.
• горючі речовини: сірка, вугілля та інші.

Кожна з перелічених груп речовин має зберігатися окремо одна від іншої.

3.2. Склянки й банки з легкозаймистими і вогненебезпечними хімічними речовинами  треба зберігати у лаборантській у затишних шафах або в спеціальних металевих ящиках, розкриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того щоб у ящику не утворювалась вибухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5-6 отворів діметром 0,005 – 0,01м. Ящик фарбують у світлий колір, на кришці й стінках  наносять знак 1.1 або 2.1. ГОСТ 12.4.026-76 « кольори сигнальні і знаки безпеки ». Ящик має металеві ручки для транспортування. На внутрішні поверхні  кришки ящика перелічують усі легкозаймисті й вогненебезпечні хімічні речовини, що містяться  в ньому.

Ящики встановлюють на підлозі не ближче, ніж 2м від проходів і нагрівальних приладів.

3.3. При збереганні вогне- і вибухонебезпечні речовини, виходять з фізико-хімічних властивостей, треба додержуватися додаткивих заходів безпеки, а саме:

-        діетиловий ефір потрібно збервгати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці, бо при його зберіганні на світі утворюється вбухова речовина – пероксид етилу.

-        металічий натрій повинен зберігатися в тостостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються пробкою під шаром сухого ( без вологи ) газу, патафіну або трансформаторного мастила в ящиках з піском.

-        перманганат калію, пероксид водню, кислоту та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками – вугіллям, сіркою, крохмалем тощо.

-        металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом із бромом і йодом.

-        при зберіганні перманганату калію слід пам’ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин спалахуе внаслідок стикання з порошком перманганату калію при кімнатній температурі; при змочуванні порошоку пермаганату калію мійною сульфатною кислотою утворюється нестійкий продукт, який легко розкладається з вибухом; при розтиранні порошку перманганату калію з сіркою або фосфором відбуваеться вибух.

3.4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна переміщувати 1л . Якщо місткість більша за 1л , посуд розміщують у герметичному металевому футлярі.

3.5. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1. Тверді відходи, які накопичуються у кабінеті хімії, необхідно збирати в окрему тару і ліквідуватиу місцях, узгоджених з органами санітарного та пожежного нагляду.

4.2. Відходи лужних металів необхідо збирати в окремі банки із зневоднених гасом для наступного знищення в той самий день. Нагромаджувати залишки натрію не дозволяються.

4.3. Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, узгоджених з органами санітарного та пожежного нагляду.

5. Вимоги безпеки в екстримальних ситуаціях.

5.1. Зараження в кабінеті хімії слід ліквідувати.

У разі винекнення пожежі необхідно:

    -        вивести учнів з приміщення.

    -        повідомти пожежну охорону ( тел. 01 ).

   -        зачинити вікна і двері, щоб полум’я не поширювалося до сусідніх приміщень.

    -        вимкнути електромережу.

Приступити до ліквідації осередка полум’я.

5.2. Легкозаймисті та горючі рідини і електропроводку слід гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковим вогнегасником.

5.3. Знеструмлену електромережу можна гасити водою або будь-яким наявними вогнегасниками.

5.4. Загорання у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вимкнення вентилятора.

5.5. У разі винекнення нещясного випадку випадку ( отруення, хімічні й термічні опіки, травми осколками скла тощо ) треба надати першу медичну допомогу згідно інструкції, і у разі необхідно негайно викликати швидку допомогу.