Про краєзнавчо-пошукову роботу

Друхівської ПШБ на тему

 «Село моє, для мене ти єдине…»

Краєзнавство стало одним із пріоритетних напрямків роботи Друхівської ПШБ більш як 30 років тому. Адже саме краєзнавча робота перетворює бібліотеку на краєзнавчий центр територіальної громади. Бібліотека не тільки збирає і зберігає краєзнавчі матеріали, а й здійснює інформаційне забезпечення користувачів бібліотеки з краєзнавчих питань.

Ідея про дослідження історії села Друхів виникла ще у 90-х роках, як результат підвищеного інтересу користувачів бібліотеки до цієї теми.

 Приступаючи до краєзнавчо-пошукової роботи «Село моє, для мене ти єдине…», бібліотека поставила собі за мету виявити, зібрати, зберегти і надати користувачам документальні джерела та інформацію про рідне село, його традиції та звичаї як джерело формування національної свідомості, самосвідомості, високої моральності та через популяризацію зібраних матеріалів серед різних груп користувачів бібліотеки сприяти вихованню патріотичних почуттів, розвитку допитливості дітей щодо історії нашого села, розширенню знань про село.

Впроваджуючи в практику роботи проект «Село моє, для мене ти єдине» , бібліотека очікувала отримати такі результати:

    Пошуково-дослідницька діяльність бібліотеки про історичне та культурне минуле села проводиться за такими напрямками:

 Заручившись підтримкою сільської ради та при допомозі волонтерів – членів клубу «Юні друзі книги», що діє при бібліотеці, було опрацьовано багато архівних матеріалів Рівненського державного архіву, домові та погосподарські книги сільської ради 1939 - …років, які збереглися в сільській раді, літературні джерела, наявні в сільській, районній та обласній бібліотеках, місцеву пресу. Зав. бібліотекою Баранчук Л. І. та бібліотекар Люшин М. М. ( в даний час зав. кабінетом інституту післядипломної педагогічної практики) опитали старожилів села Гурина Арсена, Шевчука Симона, вчительку-пенсіонерку, колишнього директора Друхівської середньої школи Нежид (Марчук) Ніну Петрівну, вчительку-пенсіонерку Богатир Анастасію Никифорівну, пенсіонерку Савчук Ольгу Павлівну, в минулому – працівника лікарні, сільського листоношу.

Багато цікавого про село та його жителів розповів Гурин Іван Арсенович, колишній голова сільської ради з 30-річним стажем, в юності – завідуючий Друхівським сільським клубом. Він же надав багато цікавих фотографій з сімейного архіву.    

    Чимало цікавих фактів про село та про Велику Вітчизняну війну розповів ветеран Великої Вітчизняної війни Мудрий Сергій Андрійович, якому довелося зустрітися на фронті зі своїм батьком і воювати разом з ним, що підтверджують надані ним фотографії. Після війни Мудрий Сергій Андрійович працював і головою Друхівської сільської ради, і замісником голови колгоспу, тому був у центрі сільських подій і з радістю поділився своїми спогадами.

Свідчення про події минулого села дали жителі села пенсіонерка Ляшик Марія, колишній «остарбайтер» Миронець Олександра Платонівна, ветерани Великої Вітчизняної війни Козачок Григорій Антонович,  Рачковський Василь Семенович.

 Створити правдиву історичну картину допоміг роман Андрія Кондратюка «Хутір» який в хронологічній послідовності дає широку панораму історичних подій не лише Хутора, а й довколишніх сіл, в тому числі й Друхови. Друхівчан автор роману називає сусідами. Захоплення викликає нескорений, стійкий духом житель Друхови Пилип Гонта, змальований в романі.

А третій том книги Святослава Праска  «Столочене жито» допоміг більш повно і глибоко відтворити картину національно-визвольної боротьби на Поліссі і в тому числі і в селі Друхів.

Пошукова робота про історію села Друхів велась протягом тривалого часу і включала також збір та систематизацію статистичних даних про досягнення трудового колективу колгоспу, що дало змогу  більш широко висвітлювати цей період в історії села.

Разом з пошуком інформації про історію села Друхів проводилась пошукова робота про ветеранів Великої Вітчизняної війни та історію Друхівської сільської бібліотеки. Було зібрано фотографії ще живих тоді ветеранів Великої Вітчизняної війни, записано їх спогади, а також фотографії та спогади людей, які були вивезені на каторжні роботи до Німеччини.

Як результат цього пошуку було оформлено рукописний альбом, ілюстрований фотографіями «Історія села Друхів» та фотоальбом «Згадаймо всіх поіменно». В цей фотоальбом було вміщено не тільки фотографії ветеранів війни та їх спогади, а й хронологічний опис подій, що відбувалися в селі під час Великої Вітчизняної війни.

Історія Друхівської ПШБ була написана зі спогадів жителів села Марчук Ніни Петрівни, Савчук Савети Іванівни, Козачка Григорія Антоновича та статистичних даних про роботу бібліотеки.

З часом, коли зросла увага влади до «остарбайтерів», виникла ідея зібрати і записати їх спогади, що й було зроблено. На жаль, їх на той час залишилося дуже мало і відновити прізвища всіх, хто потрапив у фашистську неволю, не вдалось.

Афганська війна – одна з болючих сторінок в історії українського народу. Вона забрала життя тисяч українських юнаків, в тому числі і нашого односельця Ковальчука Олександра Петровича, якого привезли в село в травні 1980 року в цинковій домовині. Тому нагадувати всім про те, що війна – це всенародне зло – обов’язок бібліотеки. З цією метою і була виготовлена брошура «Обпалені афганською війною» - про жителів села, які звідали пекло Афганістану.

Мене, як бібліотекаря, давно хвилює те, що молоді люди забувають про наші українські звичаї та обряди. На весіллі майже не чути старовинних весільних пісень, які не тільки підкреслюють значення того чи іншого обрядового дійства, але і вносять у весільний обряд український національний колорит. Тому і виникла думка записати весільний обряд у селі Друхів і популяризувати його серед користувачів бібліотеки, що й було зроблено.

Увагою у читачів-учнів та студентів користується брошура «Про походження назви села Друхів, його вулиць та урочищ», записана від старожилів села Олексиної Марії Василівни, Миронець Олександри Платонівни, Цимбалюк Євгенії Тимофіївни.

У 2010 - 2011 роках зібрані матеріали були від цифровані.

У 2012 році пошук краєзнавчих матеріалів продовжувався по раніше визначених напрямках. Адже своєчасна і вичерпна краєзнавча інформація живить не лише мозок, але й душу, сприяє духовному відродженню народу України, подоланню економічної, політичної, культурної кризи. Зокрема, досліджено історію архітектурної пам’ятки ХVІІІ століття, православного храму Різдва Пресвятої Богородиці (вивчення архівів Рівненського державного архіву, літературних джерел, пошук в мережі Інтернет, запис спогадів парафіян церкви), на основі спогадів жителів села, літературних джерел, газетних публікацій досліджено розвиток культурного життя в селі Друхів, продовжено збір матеріалів про відомих людей села, додатково записано з вуст жительки села Савчук Люби Іванівни весільні обрядові дійства.

Крім того,  записано спогади дітей війни та створено папку «Спогади зі сльозами на очах». Записано також спогади ветеранів педагогічної праці та створено папку «Сіячі розумного, доброго, вічного».

  Динамічний розвиток суспільства та комп’ютерних технологій потребує від усіх нас постійного й активного впровадження інновацій у свою діяльність. Та й сучасний користувач бібліотеки вимагає по-сучасному отримувати потрібну йому інформацію. Тому і виникла ідея створити тематичний CD - диск «Село моє, для мене ти єдине…». Крім того, на основі зібраних матеріалів було створено кілька слайд-презентацій, які використовуються у навчально-виховному процесі: «Село моє, для мене ти єдине», «Опалені Афганською війною», «Сіячі розумного, доброго, вічного».

Привабливий образ бібліотеки сьогодні – багатогранний. Бібліотека потрібна людям як джерело інформації, як шлях до душі кожної людини. Вона повинна створювати для своїх користувачів максимально комфортне середовище, бути відкритим будинком для усіх тих, кому потрібна книга та психологічне розвантаження. Тому так важливо сьогодні не обмежуватися традиційними формами роботи, а шукати нові шляхи популяризації бібліотечних ресурсів, розповсюдження знань, формування культури і духовності підростаючого покоління.                                                                                                              

Тільки так бібліотека зможе відстоювати у суспільстві свій позитивний імідж і завжди буде залишатися втіленням нового і незнаного.

Адже, як сказав Т. Аквінський: «Знання – настільки цінна річ, що їх не соромно добувати з будь-якого джерела»

 Бути постійно у пошуку нових форм обслуговування читачів – одне з головних завдань Друхівської публічно-шкільної бібліотеки. Саме такою новою формою і стало створення при шкільному абонементі бібліотеки музейного куточка «Обереги мого села», експонати якого розповідають про життя та побут Друхівчан в минулі часи. Адже створення музейного куточка в бібліотеці цілком сумісне з її основною функцією бути зберігачем пам’яті.

 Музейний куточок – це нове середовище, яке у поєднанні з книгами дає можливість кожному учню проявити себе як дослідника, пошуковця, розширює і поглиблює знання учнів про історію свого краю,  сприяє  удосконаленню навчально-виховного процесу в навчальному закладі, допомагає педагогічному колективу школи у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи з учнями. Він став родзинкою бібліотеки.

Таке з’єднання двох різних за змістом фондів цілком виправдане і закономірне, адже бібліотеки і музеї виконують загальні соціальні функції (меморіальні, комунікаційні, інформаційні) та завдання (збір, обробка, вивчення, зберігання, демонстрація). Бібліотеки і музеї мають потенціал для створення спільних баз даних, що полегшують користувачу пошук достовірних відомостей.

Музейний куточок при шкільному абонементі Друхівської публічно-шкільної бібліотеки є складовою системи навчально-виховної роботи у Друхівській середній загальноосвітній школі і працює у тісній співпраці з педагогічним колективом школи.

Робота музейного куточка організовується за принципами самоврядування. 
    Вищим керівним органом є рада музейного куточка. Рада обирається на зборах бібліотечного активу  та складається з учнів та педагогічних працівників.

  До складу основного фонду музейного куточка входять такі типи пам’яток:

Музейний куточок при шкільному абонементі Друхівської ПШБ поділено на кілька зон:

Музейний куточок проводить таку роботу:

Робота бібліотеки з музейною експозицією – багатогранна за формами її організації та методами проведення. Форми науково-просвітницької роботи мають чітку класифікацію і поділяються на дві великі групи: перша – екскурсії, лекції; друга – масові науково-просвітницькі заходи.

За період нетривалого часу шкільний абонемент з музейною експозицією  став центром проведення масових заходів з учнями. Проведено ряд ознайомлювальних та тематичних екскурсій, краєзнавчих та народознавчих уроків, годин історичної пам’яті, брейн-ринги та конкурси на знання історії свого села.  Так, вже підготовлено та проведено екскурсії «Обереги мого села», «Село Друхів у Великій Вітчизняній війні», краєзнавчу мандрівку «На сторожі поліської віри храм архангелом часу стоїть», краєзнавчу годину «Святий вечір у нашому селі», годину мужності «Полум’ям подвигу вашого наші горять серця», експрес-інформацію «Хроніка подій в селі Друхів під час другої світової війни», годину народознавства «Берегиня вроди – хустка», годину історичної пам’яті «Згадаймо всіх поіменно», конкурс «Книга пам’яті  мого роду». Оформлено кілька фотовиставок про село та його жителів – творців історії села. Вивчено і описано народні звичаї і обряди. Записано спогади дітей війни та ветеранів педагогічної праці. Записано спогади учасника бойових дій під час Другої світової війни Якимчука Василя Мусійовича та створено відеоролик про нього «Доля, опалена війною» для майбутніх поколінь. Створено кілька тематичних слайд-презентацій – «Село моє, для мене ти єдине», «Опалені Афганською війною», «Ветерани педагогічної праці».

Книгозбірнею ведеться робота по формуванню краєзнавчих ресурсів, збору, систематизації та популяризації краєзнавчих відомостей. Краєзнавчий фонд бібліотеки -  (книги, періодика, електронні видання,  фото-, аудіодокументи, брошури, буклети),  виділено з основного фонду і розташовано на окремому стелажі. Створюються та поповнюються краєзнавчі тематичні папки, історичні альбоми, які містять оригінали або копії документів, публікацій з газет та журналів, листи, спогади, мемуари, дарчі грамоти, інші матеріали з сімейних архівів краян.

   Матеріали бібліотечного фонду використовуються для видачі їх користувачам через абонемент, читальний зал, ведення каталогів і картотек, підготовки краєзнавчих тематичних, бібліографічних посібників «малих форм», їх популяризації засобами наочної та просвітницької роботи.
  Музейні предмети використовуються  для створення експозицій і виставок, проведення на їх основі культурно-просвітницької роботи, підготовки буклетів, каталогів, поширення інформації щодо їх змісту.
    Музейні предмети, як і бібліотечний фонд, перебувають у динаміці. З поповненням предметів експозиція доповнюється,  змінюється.

Отже, поєднання в одному місці письмової інформації про історію краю, села та музейних експонатів, залучення учнів до краєзнавчо-пошукової роботи сприяє всебічному вивченню історії рідного краю, допомагає використовувати історико-краєзнавчий матеріал в навчально-виховному процесі, всебічно розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитись на світ очима дослідника,  привчає їх цікавитися історією, мистецтвом, літературою, підвищувати свій культурний рівень.

Привернення користувачів бібліотеки до історії села, його традицій та звичаїв дає їм можливість усвідомити, що любов до Батьківщини, почуття патріотизму  починається із знання про малу Батьківщину а дослідницька робота про історію свого села допоможе  стати високоосвіченою, творчою особистістю, здатною любити, вивчати і розвивати свій край.