ПЕРЕДМОВА
Реформування освіти у світлі концепції «Нової української школи» підіймає на вищий щабель дотримання етичних цінностей в освіті. Принципи академічної доброчесності є базовими з етичних категорій у науковому й освітньому середовищі. Вони лежать в основі дотримання закону і встановлення унормованих взаємин серед учасників освітнього процесу, призвичаюють учнів та педагогів на практиці використовувати здатність приймати етичні рішення і діяти відповідно до них. Методичні рекомендації з підтримки принципів академічної доброчесності визначають основні підходи щодо процедури та критеріїв впровадження і використання принципів академічної доброчесності в шкільному освітньому процесі, підготовки учнів до отримання професійної освіти і самоосвіти. Методичні рекомендації розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» (стаття 43 «Забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти»), «Про авторське право і суміжні права», «Про наукову та науково-технічну діяльність», а також вимог міжнародних практик і рекомендацій щодо забезпечення принципів академічної доброчесності.
Принципи академічної доброчесності мають використовуватися учасниками освітнього процесу для розвитку і вдосконалення системи забезпечення якості освітньої діяльності та сталих навичок, дотримання академічної доброчесності учнями і педагогами в освітньому процесі, при написанні конкурсних робіт; стимулювання в учнів особистої, інституційної та культурної прихильності до високих стандартів академічної доброчесності, закладання основ відповідальної поведінки випускників у подальшому навчанні та в житті після закінчення школи.
ОСНОВНІ ПОНІТТЯ ТА ТЕРМІНИ
Поняття про академічну доброчесність та види її порушення (Представлений пункт частково відтворює пункти статті 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.)
1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
2. Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
3. Самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів.
4. Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.
5. Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
6. Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання.
7. Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, фабрикація, фальсифікація.
Іншими формами обману є:
- імітація освітньої та наукової діяльності;
- неправдиве співавторство;
- свідоме викривлення посилань на джерела;
- проходження процедур оцінювання результатів навчання підставними особами.
8. Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
9. Протиправний вплив – здійснення впливу в будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування, підкуп тощо) або спроба такого впливу на учасника (суб’єкта) освітньої (освітньо-творчої) чи наукової (науково-технічної) діяльності з метою спонукання до порушення ним вимог академічної доброчесності.
10. Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти та компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.
11. Кодекс академічної доброчесності академічної установи/закладу освіти (положення про академічну доброчесність, етичний кодекс, кодекс академічної етики, кодекс академічної поведінки, кодекс честі тощо) – це внутрішній документ, що визначає загальну філософію функціонування установи/закладу, віддзеркалює та захищає сформовані в ньому позитивні культурні традиції, підтримує цінності доброчесності колективу, прописує бажану і небажану поведінку членів спільноти, етичні орієнтири, принципи, що допомагають саморегулюванню академічного середовища, визначає санкції за їх порушення.
ЗАКОНОДАВЧА БАЗА
Наразі в Україні не існує спеціального закону, що регулює питання академічної доброчесності. У 2020 році Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розробило проєкт Закону України «Про академічну доброчесність», який, у разі прийняття, стане важливим кроком у відстоюванні принципів академічної доброчесності в Україні. Він також вміщував би нагальні норми процедурного характеру. Законодавство у сфері академічної доброчесності ґрунтується на Конституції України і Законах України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про наукову та науковотехнічну діяльність», інших законах України та актах законодавства, прийнятих на їх виконання, а також на вимогах міжнародних практик і рекомендаціях щодо забезпечення принципів академічної доброчесності, міжнародних договорах України, укладених в установленому законом порядку.
ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В ЗАКЛАДІ
Політика та процедури забезпечення академічної доброчесності визначаються закладом освіти у внутрішньому документі з академічної доброчесності (кодекс етики, кодекс честі, кодекс академічної доброчесності тощо ), що затверджується колегіальним органом управління закладу освіти або вищепоставленої установи, якій цей заклад підпорядкований. Нормативні документи повинні чітко регламентувати:
- види академічної відповідальності за конкретні порушення академічної доброчесності;
- процедури встановлення і доведення фактів порушень академічної доброчесності;
- процедури прийняття рішень про академічну відповідальність учасників освітнього процесу, а також органи, що приймають такі рішення;
- процедури апеляції для осіб, яких звинувачують у порушенні академічної доброчесності.
Первинну перевірку на наявність ознак академічного плагіату мають здійснювати кваліфіковані експерти з використанням якісного програмного забезпечення. Результати автоматичної перевірки не є гарантією відсутності плагіату, тому можуть застосовуватися лише як один із складників системи забезпечення якості. Учаснику освітнього процесу, якого звинувачують в академічному плагіаті/самоплагіаті, а також в інших порушеннях академічної доброчесності, має бути забезпечена можливість надання пояснень та доведення своєї невинуватості.
ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
До основних видів порушень академічної доброчесності належать:
∙ Академічний плагіат та самоплагіат.
∙ Фабрикація дослідження.
∙ Фальсифікації:
а) фальсифікація та присвоєння авторства;
б) створення академічного тексту на замовлення.
∙ Обман:
а) імітація освітньої та наукової діяльності;
б) неправдиве співавторство; в) свідоме викривлення посилань на джерела;
г) проходження процедур оцінювання результатів навчання підставними особами.
∙ Несамостійне виконання завдання, а саме у формі:
а) списування;
б) отримання недозволеної допомоги;
в) виконання завдання іншою особою.
∙ Протиправний вплив та отримання неправомірної вигоди (хабарництво).
∙ Порушення вимог щодо оцінювання (див. глосарій).
Формами порушення вимог щодо оцінювання є:
а) надання недозволеної допомоги під час оцінювання;
б) створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження оцінювання;
в) відсутність реагування на несамостійне виконання завдання;
г) необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.
∙ Неспроможність ідентифікувати порушення академічної доброчесності та протистояти цим порушенням.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Реагування на порушення академічної доброчесності здійснюється шляхом притягнення до академічної відповідальності та застосування інших заходів реагування. Академічна відповідальність застосовується за порушення вимог академічної доброчесності до здобувачів освіти, педагогічних, суб’єктів забезпечення академічної доброчесності. До інших заходів реагування належать дисциплінарні заходи, передбачені нормами відповідних статутів і положень, позбавлення закладу освіти (наукової установи) ліцензії, відмови в акредитації освітньої програми тощо.
АКАДЕМІЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
Форми притягнення до академічної відповідальності здобувачів освіти встановлюються суб’єктами забезпечення академічної доброчесності. Основними є такі:
1) попередження – за порушення академічної доброчесності, скоєне вперше;
2) повторне виконання завдання та/або проходження оцінювання (включаючи підсумкове оцінювання або атестацію) – за несамостійне виконання завдання;
3) повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми – за порушення академічної доброчесності, скоєне вдруге протягом проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
Рішення про притягнення здобувача освіти до академічної відповідальності ухвалює уповноважений орган або посадова особа закладу освіти, у якому він навчається.
Академічна відповідальність закладу освіти
Форми притягнення до академічної відповідальності закладу освіти за неспроможність ідентифікувати порушення академічної доброчесності та протистояти цим порушенням є такі:
∙ письмове попередження керівника закладу про факти порушення академічної доброчесності;
∙ призупинення дії акредитації відповідної освітньої програми, за якою були допущені порушення.
Адміністрація закладу загальної середньої освіти здійснюють:
∙ вивчення стану розуміння принципів академічної доброчесності працівниками закладу освіти та за необхідності організовують навчання педагогічного колективу;
∙ вивчення стану дотриманням принципів академічної доброчесності;
∙ контроль педагогічних працівників і учнів щодо дотримання принципів академічної доброчесності;
∙ надання методичної і практичної допомоги педагогам; ∙ розгляд фактів порушення принципів академічної доброчесності;
∙ розробку і впровадження кодексу доброчесності закладу освіти;
∙ розробку заходів щодо профілактики дотримання принципів академічної доброчесності із залученням усіх учасників освітнього процесу;
∙ опрацювання на засіданнях методичних об’єднань результатів моніторингових досліджень, опитувань, фокус-інтерв’ю, методичних рекомендацій, матеріалів тематичних заходів, публікацій щодо питань забезпечення академічної доброчесності в ЗЗСО.
Алгоритми забезпечення академічної доброчесності ЗЗСО визначаються в Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти (або відповідному документі, що регулює систему внутрішнього забезпечення якості освіти закладу освіти), що затверджуються педагогічною радою ЗЗСО. У Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти визначається:
∙ порядок встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності;
∙ порядок встановлення факту порушення учнем академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності; ∙ порядок апеляції Рішення про притягнення до академічної відповідальності для осіб, яких звинувачують у порушенні академічної доброчесності. Педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти також приймає: Методичні рекомендації щодо забезпечення академічної доброчесності в закладах загальної середньої освіти
∙ рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності (за участю працівника та/або його законного представника);
∙ рішення про академічну відповідальність учнів, за поданням педагогічного працівника, який виявив порушення академічної доброчесності. Важливим інструментом дотримання академічної доброчесності є прийняття окремого положення про академічну доброчесність.
ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ
Педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, приймає рішення про академічну відповідальність учнів-порушників та надає в адміністрацію інформацію про таке порушення відповідно до чинного в закладі освіти положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Педагогічні працівники мають провадити:
∙ профілактику порушень принципів академічної доброчесності;
∙ унесення змін до навчального матеріалу щодо впровадження навчання принципів академічної доброчесності;
∙ вивчення ставлення учнів щодо принципів академічної доброчесності;
∙ ведення документації;
∙ поширення власного досвіду роботи з організації дотримання принципів академічної доброчесності у соцмережах, власних блогах і сайтах.
ОСНОВНІ ПРОЦЕДУРИ ДОТРИМАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Законом України «Про освіту» передбачені такі вимоги до дотримання принципів академічної доброчесності при виконанні письмових робіт, конкурсних розробок тощо:
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
- об’єктивне оцінювання результатів навчання.
ВИМОГИ ДО ПИСЬМОВИХ РОБІТ УЧНІВ.
Письмові роботи, зокрема есеї, реферати, лабораторні роботи, статті, науково-дослідницькі проєкти, мають відповідати таким вимогам:
- мати чітку структуру, що відповідає формату роботи (есей, реферат, лабораторна робота);
- містити чітке розмежування власних думок та цитат, використаних для їх унаочнення, підтвердження;
- бути написаними відповідно до вимог чинного правопису;
- відображати результати власних досягнень учня;
- коректно відображати отриману інформацію (зокрема, результати розрахунків, статистичних даних, цитати з літературних творів).
ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ УЧНІВ НАЛЕЖНОГО АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА.
Опанування навичок академічного письма є однією з важливих умов дотримання академічної доброчесності. Вирішення цього завдання краще розпочинати з самостійних письмових робіт, що виконуються учнями у формі:
- есею;
- короткої доповіді;
- презентації;
- реферату;
- звіту практичної роботи.
Учні 8-11 класів можуть бути залучені до написання невеликих науково-публіцистичних статей. Важливо, щоб такі роботи виконувалися під керівництвом педагогів. Допускається написання статей у співавторстві з педагогічними керівниками. На прикладі цих робіт учнями опановуються основні принципи та базові навички академічного письма:
- робота з джерелами інформації і оформлення переліку використаних джерел;
- структурування тексту;
Методичні рекомендації щодо забезпечення академічної доброчесності в закладах загальної середньої
- виокремлення цитат і оформлення коректних покликань на джерела в тексті роботи;
- розмежування власної дослідницької позиції та позиції вчених, чиї праці були процитовані в роботі.
Для покращення навичок принципи академічного письма варто запровадити з усіх предметів (дисциплін) навчання, які передбачають подібні письмові роботи для здобувачів освіти.
БАЗОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ, ЯКИМИ ПОТРІБНО ВОЛОДІТИ УЧНЯМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЯКІСНИХ ПИСЬМОВИХ РОБІТ, ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, СКЛАДАННЯ ВСТУПНИХ ІСПИТІВ.
Для успішного виконання письмової роботи учень має вміти:
- шукати, обирати й оцінювати якість джерел;
- робити нотатки, завжди вказуючи джерело;
- виділяти головні думки в тексті;
- підсумовувати текст та ідеї;
- перефразовувати чужі думки своїми словами стисло, детально, без зміни змісту цих думок;
- правильно описувати посилання на джерело;
Методичні рекомендації щодо забезпечення академічної доброчесності в закладах загальної середньої :
- правильно цитувати;
- знати про форми академічного плагіату і про шляхи запобігання йому;
- формулювати і чітко висловлювати власні думки;
- знати структуру академічного тексту;
- вміти виокремити цитати у власному тексті;
- володіти іноземними мовами, передусім англійською.
ПРОТИДІЯ СПИСУВАННЮ
Факт списування може бути встановлений експертами під час заочного оцінювання, проведення постерного захисту, а також наукової конференції. Його проявами є:
- однакові або дуже близькі за змістом роботи;
- отримання допомоги від третіх осіб (зокрема, вчителів та батьків) під час захисту та підготовки питань до інших учасників конкурсу.
У школах ознаками списування також є несамостійне виконання завдань на контрольних роботах, здавання не свого варіанту письмової роботи (у випадках, коли передбачено кілька варіантів завдань), використання системи прихованих сигналів (звукових, жестових та ін.) Списування вважається грубим порушенням академічної доброчесності. Встановлення факту списування під час захисту науково-дослідницьких робіт є підставою для дискваліфікації учасника конкурсу та усного попередження наукового та педагогічного керівників.
ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ОБМАНУ
Цей тип порушення академічної доброчесності використовують для приховування факту несамостійного виконання роботи. Визначають такі форми обману:
- подання як результатів власної праці робіт, виконаних на замовлення іншими особами, або робіт, стосовно яких справжні автори надали згоду на таке використання;
- здавання або представлення різними особами робіт з однаковим змістом;
- проходження процедур контролю знань підставними особами;
- симуляція погіршення стану здоров’я, хвороби з метою уникнення контрольних заходів.
Для викриття обману щодо справжніх результатів діяльності педагогічним керівникам рекомендується діяти так:
- Після отримання роботи на перевірку провести з учнем бесіду. Уточнити в нього, які проблеми виникли під час проведення дослідження, де і як було зібрано ним фактичний матеріал.
- За наявності сумнівів у самостійності виконання дослідження слід дати учневі додаткове завдання. Для перевірки знань можна використати короткі форми: есеї, письмові відповіді на питання, написання анотації.
ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ НЕОБ’ЄКТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ
Принципів академічної доброчесності мають дотримуватися всі учасники освітнього процесу, зокрема вчителі. Однією з основних форм порушення в цій царині є необ’єктивне оцінювання. У листі МОН від 23.10.2018 року № 1/9-650 визначено такі ознаки цього порушення:
- свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
- невчасне повідомлення здобувачів освіти про систему оцінювання;
- відсутність об’єктивних критеріїв оцінювання;
- використання різних підходів і критеріїв при оцінюванні однотипних робіт, навмисне створення нерівних умов для різних здобувачів освіти тощо;
- надання та/або отримання будь-яких необґрунтованих переваг в освітній діяльності здобувачам освіти через родинні та інші неформальні зв’язки, застосування тиску на осіб, що приймають відповідні рішення. У випадках фіксації таких фактів учні можуть звернутися зі скаргою до керівництва закладу освіти. У цій скарзі вони мають детально описати ситуацію та вказати, які саме письмові роботи були необ’єктивно оцінені.
ПРОЦЕДУРИ ВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Факт порушення академічної доброчесності визначається керівниками та методистами закладів освіти з урахуванням вимог Закону України «Про освіту» та внутрішніх наказів закладу, в якому виявлено факт порушення академічної доброчесності. Методичні рекомендації щодо забезпечення академічної доброчесності в закладах загальної середньої та позашкільної освіти: особа, яку звинувачують у порушенні нею академічної доброчесності, має такі права:
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення за це порушення до академічної відповідальності;
- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності в органі, уповноваженому розглядати апеляції, або в суді.
ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
Базове розуміння аспектів академічної доброчесності кожна дитина отримує в навчальному закладі. Саме тому так важливо систематично проводити профілактичні заходи щодо уникнення списування, плагіату та інших форм порушень. Для цього вчителі мають визначити, з яких причин учень може вдатися до плагіату та інших форм порушення академічної доброчесності. Серед найпоширеніших факторів варто назвати такі:
- брак мотивації, виконання роботи не з особистого інтересу, а заради оцінки або отримання інших преференцій у навчанні;
- некоректне формулювання теми, предмета та об’єкта дослідження, неправильний вибір джерел;
- відсутність культури цитування, навичок академічного письма;
- знецінення оригінальних думок.
Учневі вони можуть здаватися недолугими, погано сформульованими, примітивними в порівнянні з вивіреними твердженнями відомих науковців;
- брак часу на виконання дослідження.
Така проблема може виникати, якщо учневі на написання роботи відводиться недостатньо часу для опрацювання теоретичного матеріалу, виконання експериментів, проведення опитування тощо. Нерідко учні вдаються до списування, академічного плагіату та самоплагіату через те, що не розуміють сутності цих явищ, не вважають їх грубими порушеннями, розцінюють як просто технічні помилки. Розуміння причин порушення академічної доброчесності є першим кроком до їх запобігання. Другим кроком є розробка стратегії упередження цього явища, яка має бути здійснена педагогічними керівниками в закладах освіти. Така стратегія має включати низку елементів, серед яких:
- Включення до освітніх програм окремих компонентів або ж їх складових з питань дотримання академічної доброчесності та навичок академічного письма.
- Створення атмосфери академічної доброчесності.
Проведення цільових заходів, присвячених цьому питанню: конференцій, круглих столів, квестів тощо. Популяризація принципів академічної доброчесності серед учнів та батьків.
- Поширення комплексу рекомендацій щодо боротьби з плагіатом: пам’ятка для учнів із запобігання плагіату, керівництво з уникнення плагіату для конкурсантів, керівництво для викладачів з профілактики учнівського плагіату, схема дій персоналу закладу освіти щодо боротьби з плагіатом тощо.
- Моніторинг громадської думки: анонімне опитування здобувачів освіти щодо наявності/відсутності порушень академічної доброчесності.
Аби ці заходи дали очікуваний результат, їх необхідно проводити систематично. Важливо, щоб критерії наукової доброчесності враховувалися при оцінці кожної письмової роботи. У цих випадках в закладі освіти не має толеруватися добровільне списування та інші форми допомоги учнів один одному, не передбаченні формою перевірки знань.
СТВОРЕННЯ АТМОСФЕРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В ЗАКЛАДІ.
Створення атмосфери академічної доброчесності в закладі передусім зумовлюється ставленням до принципів академічної доброчесності в педагогічному колективі. Важливо забезпечити розуміння всіма учасниками освітнього процесу, насамперед педагогічними працівниками сутності академічної доброчесності, вимог законодавства і внутрішніх нормативних документів з цих питань, основних видів порушень, зразків правильної поведінки у ситуаціях, які можуть призводити до порушень. Для цього варто використовувати такі інструменти і заходи, як:
- курси підвищення кваліфікації викладачів з питань академічної доброчесності, які можуть зараховуватися як частина планових заходів із підвищення кваліфікації;
- самоосвіта викладачів із подальшим контролем результатів навчання;
- лекції, презентації, тренінги, семінари із запрошенням фахівців;
- обмін досвідом тощо.
Головними питаннями у навчанні академічної доброчесності мають бути:
- поняття академічної доброчесності та переваги доброчесної поведінки;
- основні та деталізовані види порушень академічної доброчесності, способи їх ідентифікації, розмежування суперечливих випадків;
- інструменти та процедури перевірки академічних творів на плагіат, способи виявлення інших порушень академічної доброчесності;
- методи навчання здобувачів освіти академічної доброчесності;
- інструменти та способи мотивування учнів до доброчесної поведінки;
- норми законодавства, вимоги внутрішніх нормативних документів з питань академічної доброчесності, визначені закладом освіти методи запобігання порушенням, види академічної відповідальності та процедури розгляду справ про порушення академічної доброчесності;
- вивчення та впровадження практик із забезпечення академічної доброчесності;
- правила академічного письма та методи навчання здобувачів освіти академічному письму в застосуванні до конкретних навчальних дисциплін;
- створення і використання ефективних методів об’єктивного оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
Після проведення навчання заклади освіти мають забезпечити дотримання педагогічними працівниками встановлених правил і процедур з питань академічної доброчесності. Для цього потрібне послідовне застосування регуляторних документів. При цьому варто враховувати, що суворе дотримання відносно м’яких норм є більш ефективним способом формування академічної доброчесності, ніж встановлення строгих норм, які будуть виконуватися вибірково.
Методичні рекомендації розроблені на основі використання : Методичні рекомендації щодо забезпечення академічної доброчесності в закладах загальної середньої та позашкільної освіти / Авторський колектив, за ред. І. Ю. Поліщук. Київ: Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент освіти і науки, КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді». 2021. 46 с