ТЕСТИ
з теми
“АГРАРНЕ ПРАВО”
Предмет аграрного права.
а) земельні ;
б) господарські ;
в) трудові ;
г) цивільні ;
д) адміністративні ;
є) усі вищевказані відносини в комплексі.
2. Основою суспільних відносин, що регулюються аграрним правом є :
а) земельні відносини ;
б) по виробництву сільськогосподарської продукції ;
в) адміністративні ;
г) цивільні ;
д) організаційно–управлінські.
3. Аграрне право як галузь права є :
а) комплексна галузь ;
б) самостійна галузь ;
в) галузь, яка знаходиться в стадії формування як самостійна галузь ;
г) складова господарського права.
4. Які правові категорії застосовуються при визначенні галузі права?
а) предмет аграрного права ;
б) метод аграрного права ;
в) предмет і метод аграрного права.
5. Аграрному праву притаманні :
а) один галузевий метод ;
б) змішаний метод ;
в) метод по галузевому принципу (відповідно до галузей права, що застосовуються в аграрному праві).
6. Який метод переважно застосовується в сучасних умовах в аграрному праві ?
а) метод заборони ;
б) метод примусу ;
в) метод дозволу ;
г) метод рекомендацій.
7. Які з перелічених принципів притаманні аграрному праву ?
а) всебічна охорона власності ;
б) свобода підприємництва і добровільність вибору форм господарювання ;
в) рівність учасників аграрних правовідносин ;
г) рівність правової захищеності різноманітних форм власності в АПК ;
д) пріоритетність розвитку в АПК ;
є) невтручання держави в господарську діяльність виробників ;
ж) демократизація системи управління АПК ;
з) державна підтримка АПК ;
і) добровільність членства в підприємствах кооперативного та корпоративного типу і право безперешкодного виходу з цих утворень ;
к) усі вище перелічені принципи.
8. Які функції притаманні аграрному праву?
а) функція позитивного регулювання ;
б) охоронна функція ;
в) виховна функція ;
г) усі вище вказані функції.
Джерела аграрного права.
1. Джерела аграрного права класифікують на :
а) Уніфіковані та диференційовані.
б) Головні та додаткові.
в) Основні та другорядні.
2. Особливостями джерел аграрного права виступають :
а) Відсутність спеціалізованого кодифікованого нормативного акту.
б) Зростання ролі Законів України в регулювання аграрних відносин.
в) Розкиданість норм аграрного права по нормативно-правових актах різних галузей права.
г) Відсутність серед джерел локальних нормативних актів сільськогосподарських підприємств.
3. До спеціалізованих Законів України, що належать до джерел аграрного права, відносяться:
а) Закон України «Про виконавче провадження».
б) Закон України «Про фермерське господарство».
в) Закон України «Про інформацію».
г) Закон України «Про особисте селянське господарство».
д) Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію».
є) Закон України «Про автомобільний транспорт».
ж) Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року».
4. До локальних нормативно-правових актів сільськогосподарських підприємств належать :
а) Положення про оплату праці.
б) Правила внутрішнього трудового розпорядку.
в) Положення про майнові фонди сільськогосподарського кооперативу.
г) Наказ керівника сільськогосподарського підприємства про прийняття фізичної особи на роботу.
5. Основними напрямками кодифікації аграрного законодавства України називають:
а) Включення аграрно-правових норм до Земельного кодексу України.
б) Прийняття єдиного спеціалізованого нормативно-правового акту (Закону «Про сільське господарство», «Про агропромисловий комплекс» тощо).
в) Прийняття Аграрного кодексу України.
г) Прийняття Основ аграрного законодавства України.
6. За моментом набуття юридичної сили локальні нормативно-правові акти підрозділяються на :
а) На 4 групи.
б) На 2 групи.
в) На 3 групи.
7. Статут сільськогосподарського підприємства набуває юридичної сили з моменту :
а) Затвердження установчими зборами засновників підприємства.
б) Засвідчення статуту нотаріусом.
в) Державної реєстрації сільськогосподарського підприємства.
Державна регулятивна діяльність у сільському господарстві.
1. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що здійснює державну політику в сфері сільського господарства України, виступає :
а) Міністерство сільського господарства та продовольства України.
б) Міністерство агропромислового розвитку України.
в) Міністерство аграрної політики України.
г) Міністерство економіки України.
2. Основними принципами державної аграрної політики виступають :
а) Невтручання органів влади у вибір форм аграрного господарювання.
б) Проведення закупок сільськогосподарської продукції для пріоритетних державних потреб на конкурентних засадах.
в) Обмеження конкуренції в сільському господарстві.
г) Застосування переважно непрямих методів регулювання господарської діяльності в сільському господарстві.
3. Законодавством України передбачені таки види державних аграрних інтервенцій :
а) Фінансові.
б) Товарні.
в) Продовольчі.
г) Технічні.
4. Право здійснення державних аграрних інтервенцій надано :
а) Аграрному фонду.
б) Аграрній біржі.
в) Кабінету Міністрів України.
г) Банківським установам.
5. Законодавством України встановлено обов’язкове для сільськогосподарських підприємств будь-яких організаційно-правових форм та форм власності страхування врожаю :
а) Цукрових буряків та зернових культур.
б) Багаторічних насаджень.
в) Соняшнику.
г) Кормових культур.
6. Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України» встановлено такі види цін на сільськогосподарську продукцію :
а) Максимальні закупівельні.
б) Мінімальні закупівельні.
в) Примірні.
г) Граничні.
Правове регулювання господарської діяльності аграрних товаровиробників.
1. До складу господарської діяльності аграрних товаровиробників відноситься діяльність :
а) З виробництва сільськогосподарської продукції.
б) З переробки власно виробленої сільськогосподарської продукції.
в) З реалізації переробленої сільськогосподарської продукції.
г) З надання суміжних із сільськогосподарським виробництвом послуг.
д) З надання агентських послуг.
2. Господарська діяльність аграрних товаровиробників регулюється нормами :
а) Закону України «Про підприємства в України».
б) Господарського кодексу України.
в) Закону України «Про підприємництво».
г) Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
3. Внутрішньогосподарські плани сільськогосподарських підприємств поділяються на :
а) Попередні.
б) Перспективні.
в) Оперативні.
г) Поточні.
4. Поточний план сільськогосподарського підприємства містить у собі :
а) Програму розвитку підприємства на 1 рік.
б) Генеральну перспективу розвитку підприємства.
в) Порядок дій на період виконання сільськогосподарських робіт.
5. Спеціалізація сільськогосподарського підприємства визначається :
а) За однією-двома основними галузями, дохід від яких становить не менше 20% загального доходу сільськогосподарського підприємства.
б) За однією-двома основними галузями, дохід від яких становить не менше 15% загального доходу сільськогосподарського підприємства.
в) За однією-двома основними галузями, дохід від яких становить не менше 10% загального доходу сільськогосподарського підприємства.
Аграрні правовідносини.
1. Аграрні правовідносини являють собою :
а) Комплекс взаємопов’язаних правовідносин.
б) Єдине правовідношення.
в) Сукупність розрізнених правовідносин.
2. Аграрні правовідносини класифікують на :
а) Внутрішні та зовнішні.
б) Основні та допоміжні.
в) Вертикальні та горизонтальні.
3. Основними видами аграрних правовідносин виступають :
а) Членські.
б) Земельні.
в) Трудові.
г) Управлінські.
д) Охоронні.
4. Суб’єктами аграрних правовідносин виступають :
а) Державні службовці.
б) Сільськогосподарські підприємства.
в) Наймані працівники сільськогосподарських підприємств.
г) Військовослужбовці.
5. Специфічними об’єктами аграрних правовідносин виступають :
а) Землі сільськогосподарського призначення.
б) Земельні та майнові частки (паї).
в) Особисті немайнові блага.
г) Наркотичні рослини.
6. До зовнішніх аграрних правовідносин належать :
а) Деліктні правовідносини.
б) Договірні правовідносини.
в) Податкові правовідносини.
г) Охоронні правовідносини.
Правове регулювання організації, дисципліни та охорони праці в сільськогосподарських підприємствах.
1. Правовими формами організації праці в сільськогосподарських підприємствах виступають :
а) Ланки.
б) Бригади.
в) Експедиції.
г) Ферми.
2. Поточною діяльністю державного сільськогосподарського підприємства безпосередньо керує :
а) Голова правління.
б) Генеральний директор.
в) Директор.
г) Завідувач.
3. Особливістю правового регулювання робочого часу працівників сільськогосподарських підприємств виступає:
а) Можливість введення двозмінного та тризмінного режиму роботи.
б) Продовження тривалості роботи в окремі напружені періоди.
в) Введення цілодобової робочої зміни.
4. За порушення трудових обов’язків до працівників сільськогосподарських підприємств можуть застосовуватися такі види стягнень :
а) Переведення на нижче оплачувану роботу.
б) Оголошення догани.
в) Звільнення з займаної посади.
г) Накладення грошового штрафу.
5. Створення служби охорони праці на сільськогосподарському підприємстві є :
а) Необов’язковим.
б) Обов’язковим.
в) Залежить від кількості працівників сільськогосподарського підприємства.
6. Створення комісії по трудових спорах на сільськогосподарському підприємстві :
а) Є обов’язковим.
б) Залежить від кількості працівників сільськогосподарських підприємств.
в) Доцільність створення встановлюється самим сільськогосподарським підприємством.
Оплата праці в сільському господарстві.
1. В сільськогосподарських підприємствах виділяють наступні види оплати праці :
а) Основну.
б) Додаткову.
в) Змішану.
г) Преміальну.
2. Притаманною сільськогосподарським підприємствам виступає форма оплати праці :
а) Натуральна.
б) Грошова.
в) Змішана.
3. Система оплати праці це :
а) Спосіб встановлення співвідношення між вкладеною у сільськогосподарське виробництво працею та розміром винагороди за неї.
б) Винагорода працівника сільськогосподарського підприємства, що вираховується за тарифними ставками, посадовими окладами.
в) Винагорода за працю працівника сільськогосподарського підприємства понад установлені норми.
4. Приписи законодавства України щодо дотримання встановленого рівня мінімальної заробітної плати є обов’язковими :
а) При оплаті праці членів сільськогосподарських підприємств.
б) При оплаті праці найманих працівників сільськогосподарських підприємств.
5. Мінімальна тривалість щорічної відпустки найманих працівників сільськогосподарських підприємств встановлюється :
а) Законодавством України.
б) Загальними зборами членів сільськогосподарських підприємств.
Правове регулювання відносин у соціальній сфері сільськогосподарського виробництва.
1. Основними напрямками розвитку відносин у соціальній сфері села виступають :
а) Розвиток соціальної інфраструктури села.
б) Реформування демографічної політики на селі.
в) Відмові від державних капіталовкладень у розвиток сільської місцевості.
г) Підготовка та підвищення кваліфікації фахівців для сільської місцевості.
д) Скорочення кредитування житлового будівництва на селі.
2. Основу аграрного законодавства України в царині соціального розвитку села заклав :
а) Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію”.
б) Закон України „Про фермерське господарство”.
в) Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок”.
г) Закон України „Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”.
3. Законодавством України в галузі підготовки кадрів для сільської місцевості передбачено :
а) Пільговий прийом до вищих навчальних закладів молоді з сільської місцевості.
б) Звільнення від оподаткування доходів молодих спеціалістів, що після закінчення вищих навчальних закладів працевлаштувалися в сільській місцевості.
в) Надання відстрочки від призову на військову службу молодим спеціалістам, що після закінчення вищих навчальних закладів працевлаштувалися в сільській місцевості.
Договірні відносини в сільському господарстві.
а) різноманітність договірних зв’язків ;
б) специфіка предмету договірних зобов’язань ;
в) розгалуженість договірних зв’язків;
г) нерівність сторін договору;
д) обов’язковість нотаріального засвідчення.
а) сільськогосподарських виробничих кооперативів ;
б) фермерських господарств;
в) державних сільськогосподарських підприємств;
г) аграрних виробників–монополістів;
д) особистих селянських господарств.
3. Види договорів матеріально–технічного забезпечення :
а) договір оптової купівлі–продажу ;
б) договір поставки ;
в) договір підряду на капітальне будівництво;
г) договір фінансового лізингу ;
д) договір оренди ;
є) договір комісії .
4. Виробничо–технічне обслуговування аграрних товаровиробників може застосовуватися у таких правових формах:
а) договір на капітальне будівництво ;
б) договір на агрохімічне обслуговування ;
в) договір на перевезення ;
г) договори на полив сільгоспкультур ;
д) договори контрактації сільгосппродукції ;
є) договори на ремонт та технічне обслуговування;
ж) договори поставки с/г продукції для державних потреб.
5. Які послуги надаються аграрним підприємствам за договором по агрохімічному обслуговуванню ?
а) роботи по внесенню мінеральних добрив на посіви ;
б) внесення хімікатів на поля в зв’язку з боротьбою із бур’янами ;
в) внесення ядохімікатів при боротьбі із шкідниками ;
г) полив сільськогосподарських угідь;
д) технічне обслуговування с/г машин та обладнання.
6. За допомогою яких договорів здійснюється реалізація сільськогосподарської продукції ?
а) договір контрактації ;
б) договір купівлі–продажу ;
в) договір міни ;
г) договір комісії ;
д) договір бартеру;
є) договір підряду.
7. Предмет договору по науковому забезпеченню АПК :
а) науково–технічна продукція ;
б) інтенсивна технологія вирощування сільськогосподарських культур ;
в) формування основних фондів;
г) вироблена за новими технологіями сільськогосподарська продукція.
8. Хто є орендодавцями землі по договору оренди землі ?
а) громадяни України ;
б) обласні, міські, районні державні адміністрації ;
в) Кабінет Міністрів України ;
г) держава.
9. В яких організаційних формах існує юридична служба в АПК ?
а) юридичне управління ;
б) юридичний відділ ;
в) сектор ;
г) бригада ;
д) бюро ;
є) юридична група;
ж) юридична фірма.
Суб’єкти аграрного права.
а) фермерські господарства ;
в) с/г товариства ;
г) особисті селянські господарства ;
д) казенні підприємства ;
є) аграрні фірми.
а) фермерські господарства ;
б) сільгоспкооперативи ;
в) спілки селян ;
г) колективні сільськогосподарські підприємства ;
д) орендні підприємства.
а) акціонерні товариства ;
б) корпорації ;
в) товариство з обмеженою відповідальністю;
г) приватно–орендні підприємства .
а) загальних зборів трудового колективу ;
б) Антимонопольного комітету ;
в) директора ;
г) суду (господарського суду) ;
д) кредиторів.
а) заява ;
б) документ про сплату реєстраційного збору ;
в) державні акти на право власності на земельні ділянки засновників кооперативу ;
г) установчий договір;
д) статут ;
є) довідка про наявність на рахунку необхідної суми для формування статутного фонду ;
ж) список засновників.
а) реорганізація;
б) санація ;
в) ліквідація ;
г) розпаювання.
а) припинення загальними зборами підприємства ;
б) погашення претензій кредиторів;
в) вступу в законну силу рішення суду (господарського суду) ;
г) скасування державної реєстрації ;
д) закінчення відповідного періоду с/г робіт після винесення судового рішення.
а) організація та регулювання торгівлі с/г продукцією;
б) комерційне посередництво ;
в) надання послуг суб’єктів господарства у здійсненні ними торгівельних операцій;
г) отримання прибутків.
а) явочно–нормативним способом ;
б) шляхом приватизації державного с/г підприємства ;
в) шляхом реорганізації державних корпоративних с/г підприємств ;
г) шляхом об’єднання с/г кооперативів.
Громадяни як суб’єкти аграрного права.
1. Суб’єктами аграрних правовідносин можуть бути:
а) громадяни України, які досягли 14 річного віку та виявили бажання займатися сільськогосподарським виробництвом;
б) члени сільськогосподарських підприємств кооперативного типу;
в) працівники сільськогосподарських підприємств;
г) засновники сільськогосподарських підприємств корпоративного типу;
д) громадяни України пенсійного віку – власники земельних та майнових паїв;
є) громадяни, які працюють у обласних, районних, міських відділах земельних ресурсів.
2. Право членства у сільськогосподарських підприємствах кооперативного та корпоративного типу, а також у приватно-орендних підприємствах та фермерських господарств регулюється:
а) Конституцією України;
б) КЗпП;
в) Статутом;
г) правилами внутрішнього трудового розпорядку;
д) установчим договором
3. Щоб стати членом сільськогосподарського кооперативу потрібно:
а) досягти 16 річного віку;
б) мати спеціальну освіту;
в) внести вступний та пайовий внесок
4. Асоційовані члени сільськогосподарського кооперативу мають право:
а) ухвального голосу при прийнятті рішень на загальних зборах членів кооперативу;
б) дорадчого голосу у вирішенні питань діяльності кооперативу;
в) першочергового отримання часток доходу від діяльності кооперативу;
г) першочергове право на отримання майнового внеску та відповідних часток доходу у разі ліквідації кооперативу.
5.Членство в сільськогосподарському кооперативі припиняється у разі:
а) закінчення строку членських відносин у кооперативі.
б) добровільного виходи з кооперативу.
в)за рішенням правління кооперативу виключення з членів кооперативу.
г) реорганізації та ліквідації кооперативу.
6. Членами фермерського господарства можуть бути:
а) громадяни України, які досягли 14 річного віку
б) громадяни України, які досягли 18 річного віку, та мають спеціальну освіту
в) іноземні громадяни, які проживають на території України не менш ніж 5 років та виявили бажання займатися сільським господарством
г) особи, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором
7. Правовий статус найманих працівників у сільському господарстві складається з:
а) конституційних прав та обов’язків громадян України.
б) прав та обов’язків, які закріплюються КЗпП.
в) прав та обов’язків, які відображають специфіку правового положення сільськогосподарського підприємства
г) прав та обов’язків, які закріплюються на загальних зборах сільськогосподарського підприємства.
Органи управління сільськогосподарськими підприємствами.
а) правління ;
в) ревізійна комісія ;
г) Дирекція ;
д) спостережна рада ;
є) голова правління.
а) органи управління ;
б) контрольний орган ;
в) виконавчий орган ;
г) представницький орган .
3. Вищим органом управління с/г підприємства корпоративного типу є :
а) генеральна дирекція;
б) загальні збори засновників;
в) збори уповноважених ;
г) загальні збори учасників.
4. Контролюючим органом акціонерного товариства є :
а) Голова правління ;
б) Спостережна рада;
в) Ревізійна комісія;
г) Директор ;
д) Контрольно–ревізійне управління.
5.Елементами контрольно–ревізійної діяльності є :
а) перевірка фінансового становища підприємства ;
б) ревізії ;
в) аудиторські перевірки ;
г) відкликання членів правління ;
д) інвентаризації ;
є) експертизи.
6. Яких з цих повноважень не має правління с/г кооперативу:
а) укладання господарських договорів;
б) обрання голови кооперативу;
в) формування структурних підрозділів підприємств;
г) затвердження баластів підприємства ;
д) контроль діяльності спостережної ради і ревізійної комісії.
7. Рішення про створення об’єднання с/г кооперативів приймається:
а) загальними зборами господарств–учасників ;
б) уповноваженими представниками господарств–учасників ;
в) Міжнародним Кооперативним Альянсом ;
г) Антимонопольним комітетом.
8. Хто не може бути членом правління с/г кооперативу ?
а) член ревізійної комісії кооперативу ;
б) перевірки структурних підрозділів ;
в) директор кооперативу ;
г)член спостережної ради ;
д) головні спеціалісти ;
є) матеріальна відповідальність особи.
а) голова кооперативу ;
б) правління ;
в) ревізійна комісія ;
г) спостережна рада ;
д) .. членів кооперативу.
10. Вищим органом управління державним с/г підприємства є :
а) загальні збори трудового колективу ;
б) рада трудового колективу ;
в) директор ;
г) голова правління.
Правове становище с/г кооперативів.
а) виробничі ;
б) споживчі ;
в) садово–городні ;
г) обслуговуючі.
2. Мета створення с/г обслуговуючого кооперативу :
а) отримання доходу;
б) надання послуг товаровиробникам ;
в) надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх с/г діяльності ;
г) отримання прибутку.
а) установчий договір ;
б) статут ;
в) протокол установчих зборів ;
г) рішення державного реєстратора про включення юридичної особи до єдиного державного реєстру.
а) 50 %
б) 30 %
в) 20 %
а) інститут членства ;
б) засновництва ;
в) участі ;
г) трудовий договір.
а) дієздатними громадянами України ;
б) іноземцями та особами без громадянства ;
в) юридичними особами зареєстрованими в Україні ;
г) громадянами, які досягли 16-річного віку ;
д) юридичними та фізичними особами , що є с/г товаровиробниками.
а) 3 фізичні особи ;
б) 3 юридичні особи ;
в) 2 фізичні і 1 юридична.
а) член кооперативу ;
б) асоціативний член ;
в) привілейований член ;
г) уповноважений член ;
а) добровільність об’єднання ;
б) членський характер ;
в) обов’язкова участь членів кооперативу у формуванні статутного фонду ;
г) пайовий характер майна ;
д) основна мета діяльності – отримання прибутку ;
є) рівноправність асоційованих і дійсних членів кооперативу.
Правове становище особистого селянського господарства.
1. Основною метою діяльності, пов’язаної з веденням особистого селянського господарства, є:
а) отримання прибутку
б) задоволення особистих потреб у сільськогосподарській продукції
в) задоволення державних потреб у товарній аграрній продукції.
2. Особисті селянські господарства підлягають:
а) державній реєстрації як суб’єкти підприємницької діяльності
б) обліку у сільських, селищних, міських радах
в) ведення особистого селянського господарства здійснюється вільно, без державної реєстрації та обліку.
3. До основних ознак особистого селянського господарства можна віднести:
а) особисте селянське господарство – це господарська діяльність без створення юридичної особи
б) особисте селянське господарство є юридичною особою
в) діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, є підприємницькою
г) веденням особистого селянського господарства можуть займатися тільки громадяни України
д) особисте селянське господарство – це сімейно-трудове об’єднання громадян
є) діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, є додатковою і може поєднуватися з трудовою діяльністю в інших суб’єктах аграрного підприємництва.
ж) для ведення особистого селянського господарства можна залучати найманих працівників за трудовим договором (контрактом).
4. Для ведення особистого селянського господарства використовуються земельні ділянки розміром не більше:
а) 0,6 га
б) 1 га
в) 2 га
г) 50 га.
5. Члени особистого селянського господарства:
а) вважаються зайнятими у суспільному виробництві
б) вважаються безробітними
в) можуть бути віднесені до категорії зайнятого населення, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
6. Для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки можуть надаватись:
а) у власність
б) в оренду
в) у постійне користування.
7. Членами особистого селянського господарства можуть бути:
а) як фізичні, так і юридичні особи
б) тільки громадяни України, що перебувають у сімейних чи родинних відносинах та досягли 18-річного віку
в) фізичні особи, що перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають.
Правовий режим земель с/г призначення.
а) земля ;
б) землі ;
в) земельна ділянка ;
г) грунти ;
д) с/г угіддя ;
є) землі тимчасової консервації ;
ж) перелоги.
а) рілля ;
б) сінокоси ;
в) пасовища ;
г) полезахисні смуги ;
д) земельні ділянки тимчасової консервації ;
ж) перелоги.
а) громадяни України ;
б) всі юридичні особи зареєстровані в Україні ;
в) державні сільськогосподарські підприємства ;
г) ОСГ;
д) спільні підприємства ;
є) українські с/г підприємства, установи, організації.
а) садівництва ;
б) городництва ;
в) тваринництва ;
г) сінокосіння та випасу худоби ;
д) присадибного земле використання ;
є) ведення товарного с/г виробництва ;
ж) ведення ОСГ.
а) члени с/г підприємств ;
б) … з числа членів с/г підприємств ;
в) працівники державних сільськогосподарських підприємств ;
г) громадяни – спадкоємці права на земельну частку (пай) ;
д) громадяни України, дієздатні, що мають с/г освіту або досвід роботи у с/г.
а) сертифікатом на право на земельну частку (пай) ;
б) свідоцтвом на право на земельну частку (пай) ;
в) державним актом ;
г) свідоцтвом про право на спадщину ;
д) рішенням суду ;
с) трудовою книжкою.
а) рішення загальних зборів с/г підприємств ;
б) рішення місцевої адміністрації ;
в) рішення місцевого органу самоврядування ;
г) рішення Державного комітету по земельних ресурсах.
а) підписання договору сторонами ;
б) нотаріального посвідчення ;
в) державної реєстрації ;
г) усної домовленості.
а) землі с/г призначення ;
б) земельна частка (пай) ;
в) земельна ділянка с/г призначення ;
г) право на земельну частку (пай).
Правовий режим земель с/г призначення.
а) земля ;
б) землі ;
в) земельна ділянка ;
г) ґрунти ;
д) с/г угіддя ;
є) землі тимчасової консервації ;
ж) перелоги.
а) рілля ;
б) сінокоси ;
в) пасовища ;
г) полезахисні смуги ;
д) земельні ділянки тимчасової консервації ;
ж) перелоги.
а) громадяни України ;
б) всі юридичні особи зареєстровані в Україні ;
в) державні сільськогосподарські підприємства ;
г) ОСГ;
д) спільні підприємства ;
є) українські с/г підприємства, установи, організації.
а) садівництва ;
б) городництва ;
в) тваринництва ;
г) сінокосіння та випасу худоби ;
д) присадибного земле використання ;
є) ведення товарного с/г виробництва ;
ж) ведення ОСГ.
а) члени с/г підприємств ;
б) … з числа членів с/г підприємств ;
в) працівники державних сільськогосподарських підприємств ;
г) громадяни – спадкоємці права на земельну частку (пай) ;
д) громадяни України, дієздатні, що мають с/г освіту або досвід роботи у с/г.
а) сертифікатом на право на земельну частку (пай) ;
б) свідоцтвом на право на земельну частку (пай) ;
в) державним актом ;
г) свідоцтвом про право на спадщину ;
д) рішенням суду ;
с) трудовою книжкою.
а) рішення загальних зборів с/г підприємств ;
б) рішення місцевої адміністрації ;
в) рішення місцевого органу самоврядування ;
г) рішення Державного комітету по земельних ресурсах.
а) підписання договору сторонами ;
б) нотаріального посвідчення ;
в) державної реєстрації ;
г) усної домовленості.
а) землі с/г призначення ;
б) земельна частка (пай) ;
в) земельна ділянка с/г призначення ;
г) право на земельну частку (пай).
Право власності с/г підприємств кооперативного та корпоративного типів.
а) на праві спільної часткової власності членам та учасникам с/г підприємств;
б) на праві приватної власності підприємству як юридичній особі;
в) на праві оперативного управління (господарського відання) ;
г) на праві колективної власності.
а) будівлі, споруди ;
б) робоча та продуктивна худоба ;
в) молодняк худоби та тварини на відгодівлі ;
г) товарна продукція ;
д) багаторічні насадження ;
є) земельні ділянки ;
ж) с/г реманент.
а) статутний фонд ;
б) майновий фонд ;
в) насіннєвий фонд ;
г) неподільний ;
д) резервний.
а) статутний ;
б) резервний ;
в) пайовий ;
г) продовольчий ;
д) силами дивідендів.
а) майно членів об’єднання ;
б) майно, набуте внаслідок діяльності об’єднання ;
в) майно створених об’єднанням підприємств ;
г) майно членів добровільно переданого ними об’єднанню при створенні.
а) обов’язкові пайові внески членів кооперативу ;
б) земельні ділянки ;
в) об’єкти соціально–культурного призначення ;
г) частина доходу підприємства від реалізації с/г продукції ;
д) вступні внески членів кооперативу ;
є) додаткові майнові внески членів кооперативу.
а) не менш 10 % статутного фонду ;
б) не менш 25 % ;
в) не менш 50 % ;
а) окремо для кожного члена с/г підприємства в залежності від матеріального становища ;
б) в рівних частках ;
в) в залежності від посади, яку він буде обіймати в кооперативі ;
г) в рівних частках, окремо для дійсних і асоційованих членів ;
д) в залежності від очікуваної участі в господарській діяльності кооперативу.
а) додаткових майнових внесків членів кооперативу ;
б) вступних внесків членів кооперативу ;
в) відрахувань з доходу кооперативу ;
г) земельних ділянок, придбаних кооперативом за цивільно–правовими договорами.
а) при виході дійсних членів кооперативу з його складу ;
б) при ліквідації кооперативу між членами пропорційно вартості майна ;
в) при реорганізації кооперативу ;
г) не розподіляється.
а) земельного майнового внеску ;
б) майнового пайового внеску ;
в) земельного паю ;
г) майнового паю ;
д) вступного паю.
Правовий режим майна державних і комунальних сільськогосподарських підприємств.
1. Державне майно закріплюється за державним сільськогосподарським комерційним підприємством на праві:
а) власності
б) оперативного управління
в) господарського відання.
г) оренди
2. Державним та комунальним сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного аграрного виробництва земельні ділянки надаються:
а) в оренду
б) у постійне користування
в) у власність.
3. Приватизація державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом їх перетворення у:
а) відкрите акціонерне товариство
б) сільськогосподарський кооператив
в) фермерське господарство
г) колективне сільськогосподарське підприємство.
4. Відчуження державним сільськогосподарським підприємством засобів виробництва, що віднесені до основних фондів, може здійснюватися:
а) вільно, за будь-яким цивільно-правовим договором
б) через біржі
в) на аукціоні
г) по конкурсу
5.Кошти, одержані державним сільськогосподарським підприємством внаслідок відчуження державного майна, спрямовуються відповідно до вимог чинного законодавства України:
а) до державного бюджету
б) на інвестування виробничої діяльності цього суб'єкта господарювання
в) на сплату податків.
6. До основних виробничих фондів державних і комунальних сільськогосподарських підприємств відносять:
а) товарну аграрну продукцію
б) транспортні засоби
в) земельні ділянки
г) робочу і продуктивну худобу
д) спецодяг
є) багаторічні насадження.
7. При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств земельні ділянки передаються:
а) робітникам цих підприємств
б) робітникам соціальної сфери села
в) усім бажаючим
г) пенсіонерам з числа робітників даного підприємства.
8. Рішення про приватизацію державного сільськогосподарського підприємства приймається:
а) органом, уповноваженим управляти державним майном
б) загальними зборами членів трудового колективу
в) керівником підприємства.
Організаційно-правове забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності суб’єктів аграрного підприємництва
1. Основним принципом використання земель сільськогосподарського призначення виступає (вірним є 1 варіант відповіді):
а) Використання земель за цільовим призначенням.
б) Господарська експлуатація земель.
в) Улаштування меліоративних споруд на таких землях.
2. У громадян іноземних держав землі сільськогосподарського призначення можуть перебувати (вірним є 1 варіант відповіді):
а) У власності.
б) В оренді.
в) В постійному користуванні.
3. У законодавстві України ставка фіксованого сільськогосподарського податку для сільськогосподарських підприємств встановлена (вірним є 1 варіант відповіді):
а) У твердій грошовій сумі.
б) У відсотках до грошової оцінки земельної ділянки.
в) У відсотках до сукупного доходу сільськогосподарського підприємства.
4. Відносини з охорони сільськогосподарських земель регулюються нормами (вірними є 2 варіанти відповіді):
а) Земельного кодексу України.
б) Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.
в) Закону України „Про охорону земель”.
г) Закону України „Про оцінку земель”.
5. За порушення приписів земельного законодавства України винні особи несуть відповідальність (вірними є 3 варіанти відповіді):
а) Цивільну.
б) Дисциплінарну.
в) Адміністративну.
г) Кримінальну.
Загальна характеристика аграрного законодавства зарубіжних країн.
1. Аграрний кодекс прийнятий та діє (вірним є 1 варіант відповіді):
а) У Франції.
б) В Італії.
в) У Сполучених Штатах Америки.
г) У Німеччині.
2. Кібуци як форма сільськогосподарського виробництва застосовується (вірним є 1 варіант відповіді):
а) У Сполучених Штатах Америки.
б) У Франції.
в) В Ізраїлі.
г) У Німеччині.
3. Основними важелями державної аграрної політики в зарубіжних країнах виступають (вірними є 4 варіанти відповіді):
а) Цінове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції.
б) Відмова держави від втручання держави у відносини в аграрному секторі економіки.
в) Кредитно-фінансовий механізм.
г) Антимонопольна політика.
д) Спеціальні цільові програми.
4. Гармонізація аграрного законодавства України означає його приведення у відповідність із законодавством (вірним є 1 варіант відповіді):
а) Ізраїлю.
б) Франції.
в) Європейського Союзу.
г) Сполучених Штатів Америки.