Розвиток творчих здібностей учнів при вивченні математики
Т.В. Бехтер
Україна, Запорізька область, смт. Чернігівка, Чернігівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Надія»
Розбудова системи освіти України потребує суттєвого оновлення змісту та технологій навчання математики, створення оптимальних умов для розвитку особистості в процесі навчання. Сьогодні становлення освіти розглядається як процес становлення особистості. При цьому головним є не обсяг знань, а їх поєднання з особистісними якостями людини, вміння самостійно розпорядитися своїми знаннями.
Головною метою освіти на цьому етапі є розвиток і формування соціально зрілої, працелюбної творчої особистості, громадянина України, здатного до свідомого соціального вибору та збагачення на цій основі інтелектуального, культурного й економічного потенціалу народу.
Вирішення цього важливого завдання потребує нових підходів до навчання, виховання та підготовки до самостійного життя підростаючого покоління, постійного оновлення форм та методів навчання з метою більш ефективного впливу їх на розвиток творчої особистості учня.
Творчість - процес народження нового, виникнення нових думок, образів та почуттів, які потім стають регуляторами творчих дій. І разом з тим, творчість - це здатність створювати нову реальність, що задовольняє різноманітні суспільні та особистісні потреби. Творчість людини - явище складне, багатогранне і суперечливе, що охоплює чимало сфер буття. С.Л. Рубінштейн розумів під здібностями складне системне утворення, яке включає в себе цілу низку даних, без яких людина була б нездатна до конкретної діяльності, і властивостей, які виробляються лише у процесі певним чином організованої діяльності. Творчі здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення потрібний певний механізм, який би запустив в роботу необхідні бажання, волю, мотивацію. Таким чином, якщо більше розвинена у людини здібність, то легшою є для неї діяльність. Здібному все дається набагато простіше. Сучасні наукові дослідження наголошують, що творчі здібності можна не лише розвивати, але й формувати.
На думку Л.Виготського, на вчителя покладаються функції консультанта, порадника, організатора і лідера пізнавального процесу; натомість учень одержує структуроване і дозоване в часі навчальне завдання, необхідні засоби для його успішного вирішення і стає особисто відповідальним за хід і результати роботи.
Розвиток творчих здібностей у підлітковому віці визначається взаємодією низки чинників:
Етапами розвитку творчих здібностей вважають: перший рівень – репродуктивний, він передбачає пряме відтворення знань та способів діяльності, коли учень розпізнає навчальну інформацію, може її описати, дати готове визначення, застосувати раніше засвоєні способи діяльності, виконати завдання за зразком.
Другий рівень - конструктивний. Він передбачає вже не відтворення, а перетворення набутих знань. Спостерігається перенесення відомих способів розумових дій у схожі за типом навчальні ситуації.
Третій рівень визначається творчим характером діяльності учнів, які знаходять нові способи міркувань. Учень творчо застосовує знання в нових нестандартних ситуаціях.
Основним видом діяльності школяра є навчання. Ось чому для процесу виховання дуже важливо, щоб учень соромився свого неробства, ненавидів лінощі і недбальство у навчальній праці. «Найстрашніше горе, - на думку В.Сухомлинського, - горе для сім’ї, горе для школи, горе для суспільства, - якщо молодій людині не хочеться знати! Небажання знати – це символічні залізні грати, якими людина закриває від себе безмежне небо, замість символічних потім можуть з’явитися справжні».
Маючи вже неабиякий досвід педагогічної діяльності в школі, переконана, що головне завдання вчителя – зробити навчання цікавим. Для учня це – посильним і успішно – результативним, для вчителя – радісним. Очі дітей загоряються у той момент, коли їх навчають чомусь значному, важливому в житті, а не для отримання оцінок. Проходить час і вони зустрічаються з труднощами, це призводить до зниження інтересу до навчання. Що ж потрібно, щоб змусити школяра замислитися над певним математичним завданням, питанням, задачею?
Учителю потрібно шукати засоби та способи зацікавлення школярів математичними завданнями і використовувати їх на уроці. Він має поетапно формувати творчі здібності школярів.
І етап – учитель формує творчі завдання й сам вирішує їх, а дітям пропонує роль виконавців своїх вказівок;
ІІ етап – учитель ставить завдання, але способи вирішення пропонує знайти учням, учитель підбиває підсумок роботи;
ІІІ етап – учитель ставить творчі завдання, а учні самостійно проходять усі етапи пошуку до висновків.
Формами роботи з такими учнями можуть бути групові й індивідуальні заняття на уроках, факультативах і в позаурочний час. Зміст навчальної інформації одночасно слід доповнювати науковими відомостями, які вони можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань за рахунок вищого, ніж у інших учнів, темпу оброблення навчальної інформації.
Головне в роботі вчителя математики – уміння виховати у школярів правильне ставлення до навчальної праці, до процесу власного пізнання при вивченні математики.
Найбільша цінність - це особистість дитини; все, що робиться, робиться для неї, для її навчання, виховання, розвитку. А розкрити особистість учня можна, якщо вчитель іде на урок не лише зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором задач і вмінням їх майстерно розв’язувати, але і з різноманітними та цікавими способами організації праці учнів. Пошук і вибір способу побудови уроку пов’язую з формуванням умінь учнів спостерігати,аналізувати, узагальнювати, формулювати гіпотези, ставити запитання, висловлювати і відстоювати свої думки, оперувати навчальним матеріалом, а також із розвитком мислення, уваги, уяви, пам’яті учнів, з вихованням пізнавального інтересу, самостійності у здобутті знань, моральності, культури.
Щоб розвивати творчі здібності учнів, їх поступово, але систематично слід залучати до самостійної пізнавальної діяльності.
Для забезпечення якісної співпраці між учнями і вчителем традиційного уроку недостатньо, хоча він є основною формою навчання і виховання учнів. Вважаю, необхідним доповнення того або іншого виду навчальної діяльності оригінальними, нестандартними прийомами, що активізують творчу активність учнів на уроках, підвищують інтерес до знань, сприяють розумовому розвитку дітей з урахуванням їх вікових особдивостей та індивідуальних здібностей.
Нестандартні уроки розширюють і поглиблюють знання учнів, отримані на попередніх уроках, підвищують допитливість і інтерес до предмета. Наприклад, урок – казка в 5 – му класі з теми «Рівняння», урок – конкурс з теми «Текстові задачі, інтегрований урок з алгебри в 11 – класі «Інтеграл у фізиці, техніці та економіці», урок - турнір «Рівняння з модулем» (9 – й клас) на якому учні класу об’єднуються у три команди. Три учні класу, що призначаються суддями, готують і розв’язують по 7 завдань: три середнього, три достатнього і одне високого рівнів. Ці завдання далі пропонуються капітанам команд. Капітани команд розподіляють завдання між учнями і ті по черзі виконують їх із записом на дошці, одночасно три команди. Капітани виправляють помилки, стежать за роботою команди, судді оцінюють роботу кожного учня. У результаті всі учні класу отримують оцінки, а я підбиваю підсумки, оголошую переможців.
Найважливішої та найскладнішою проблемою в педагогічній діяльності вважаю добір до конкретного уроку форм, методів, прийомів, засобів навчання, які допомогли б кожній дитині досягти найкращих результатів своєї праці, одержати можливість порівнювати свої досягнення сьогодні з учорашніми.
Нетрадиційний урок на мою думку, це творча самореалізація вчителя, вияв неповторної індивідуальності, а для учня – це свято серед традиційних буднів.
Сприяє розвитку творчих здібностей особистості і застосування технологій інтерактивного навчання. Використовуючи елементи інтерактивного навчання на своїх уроках, створюю умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Так, під час вивчення теми «Арифметичні дії з десятковими дробами» у 5 – му класі для виконання завдань діти об’єднуються в пари, малі групи, застосовуються такі технології, як «Мікрофон», «Мозковий штурм».
Щоб забезпечити глибоке засвоєння теми, даю можливість учням відчути необхідність використання набутих знань у процесі розв’язування задач практичного змісту. Пропоную вправи, які вимагають не лише знань, а й певних пошуків, роздумів, логічних міркувань. При цьому широко використовую теореми та задачі, які можна довести, розв’язати кількома способами. Для зацікавлення математикою, для розвитку логічного мислення пропоную також задачі на кмітливість, задачі з помилками в умові, задачі підвищеної складності, ребуси, кросворди.
Сприяє розвитку творчих здібностей учнів і таке завдання, як скласти казку, дійовими особами є математичні поняття. Таке завдання є незвичним для уроку математики, тому зацікавлює учнів.
Головне, не залишити поза увагою старанність кожної дитини і оцінити результати її праці. Найвищих результатів досягають ті учні, у яких учитель позитивно оцінює навіть незначні успіхи.
Продумуючи урок, створюю проблемну ситуацію, яка формує інтерес до вивчення конкретного матеріалу на етапі постановки мети, мотивації пізнавальної діяльності, спонукає до самостійності в процесі оволодіння змістом навчання, веде до використання їх у нових ситуаціях. Найчастіше використовую такі методи: проблемний, пошуковий, дослідницький. Засобами реалізації проблеми вибираю роботу з текстом підручника, пошук фактів, вивчення таблиць, графіків, короткі перевірні роботи, математичні диктанти.
Роботу на уроці організовую так, щоб кожен учень працював активно, на повну силу, і як наслідок – розвиток пізнавального інтересу, логічного мислення, формування чітких умінь і навичок.
На мою думку, для успішного формування у школярів рис творчої особистості слід надавати їм максимум можливостей для випробовування себе у творчості. Розумію, що не кожен учень буде в майбутньому математиком, але сподіваюсь, що мої учні виростуть людьми мислячими, всебічно розвиненими, творчими.
Невід’ємною частиною роботи, по розвитку творчих здібностей учнів є участь дітей в олімпіадах, у щорічних: Всеукраїнському та Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», де учні розв’язують нестандартні й цікаві логічні задачі. Різноманітність та оригінальність завдань, роблять конкурс цікавим для будь – якої дитини.
Розвитку творчих здібностей сприяє творчий, доброзичливий клімат, атмосфера поваги і співробітництва вчителя та учнів, увага до кожного учня, заохочення навіть маленького успіху. «Спочатку любити – потім учити», - стверджував Я.А.Коменський.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Аверін М.. Витоки методу самоорганізації особистості // Відкритий урок – №9, 2010. – С. 20-23.
2. Аніпонова М. Активізація творчої діяльності учнів на уроках математики. // Математика. – 2009. – Червень. № 23. – С. 3–6..
3. Волобуєва Т. Б. Розвиток творчої компетентності школярів. – Харків, 2005
4. Дудач І. Активізація мислення учнів за допомогою інтерактивних технологій навчання. // Математика в школах України. – 2007. – № 33.– С. 8–11.
5. Забранська Н. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. // Математика. – 2004. – серпень № 31– 32. – С. 13–15.
6. Калашник І.І. Стимулювання особистісного розвитку учнів на уроках математики за допомогою інтерактивного навчання. // Математика в школах України. – 2010. – лютий № 5. – С. 2–6.
7.Кремінський Б.Г. Обдарованість та проблема розвитку здібностей особистості // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. - №12. – с.74-80.
8.Сторожук В. Розвиток творчих здібностей учнів // Відкритий урок – №10, 2010. – С. 58.