Урок № 9                                                                                                      

Тема: Поняття файлової системи, відмінності між поширеними файловими системами. Поняття файлу, каталогу. Ім’я файлу та каталогу, розширення імені файлу. Імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв, шлях до файлу.

Мета.

Навчальна. Ознайомити учнів із поняттям файлової системи, відмінностями між поширеними файловими систе­мами. Увести поняття файла, каталогу, імен файла, каталогу та запам'ятовуючих пристроїв, розширення імені файла, шляху до файла. Ознайомити з файловою системою MS Windows та її основними об'єктами.

Розвиваюча. Розвивати кругозір учнів, інформатичну компетентність.

Виховна. Виховувати культуру мовлення.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка домашнього завдання.

Вправа “Упізнай мене”

Один учень описує спосіб виконання однієї дії на комп’ютері, ін­ший учень повинен визначити та назвати цю дію.

Варіанти дій:

1. відкрити вікно «Мій комп’ютер»;
2. вивести на екран зміст диска С;
3. спорожнити кошик;
4. упорядкувати значки на робочому столі за типом;
5. встановити фоновий малюнок;
6. налагодити заставку;
7. налагодити колір і шрифт для зображення елементів інтерфейсу;
8. змінити вигляд значка папки;
9. змінити розділення екрана;
10. змінити вигляд відображення папок та файлів у вікні.

3. Актуалізація опорних знань.

Питання до класу

1. Що треба знати для швидкого пошуку потрібного повідомлення серед інших?
2. Які способи впорядкування даних (назв книжок, номерів телефонів тощо) ви використовуєте?
3. Які об’єкти операційної системи Windows ви знаєте?
4. Які носії використовуються в комп’ютері для зберігання даних?

4. Мотивація навчальної діяльності.

Вправа “Асоціації на дошці”

На дошці записується поняття «файлова сис­тема».

Учні називають ознаки цього поняття або асоціації, яке воно в них викликає.

Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням відобразити найхарактерніші для подальшої роботи.

5. Теоретичний матеріал.

Поняття файлової системи

Як було зазначено раніше, інформаційні системи повинні забезпечува­ти збирання, передавання, зберігання, опрацювання повідомлень. Для реалізації цих процесів треба вміти відрізняти одне повідомлення від іншого. Це можливо, якщо кожному з них надати унікальне ім’я та ви­значити місце для його зберігання.

У бібліотечній справі є поняття «одиниці зберігання». Такою одини­цею зберігання є книжка, журнал, газета тощо. Для того щоб можна було швидко знайти потрібний об’єкт, він при реєстрації отримує унікальний номер і в облікових документах фіксується місце його зберігання (назва книгосховища, номер стелажа, полиці тощо). Картка з даними про кож­ний об’єкт розміщується в каталозі. За даними цього каталогу і відбу­вається пошук потрібного об’єкта.

Аналогічний принцип зберігання даних використовується і в комп’ю­терах. Найменшою одиницею зберігання даних на зовнішніх носіях є файл.

Файл — це впорядкована сукупність даних на зовнішньому носієві, що має ім’я та яку операційна система опрацьовує як єдине ціле.

Як уже зазначалося, структура зберігання даних на зовнішніх носіях і сукупність програм, які забезпечують роботу з цією структурою, нази­вається файловою системою.

У Windows ХР і Windows Vista структура зберігання файлів на жор­стких магнітних дисках і спосіб їх найменування визначається файловою системою NTFS (англ. New Technology File System - файлова система нової технології) або FAT32 (англ. File Allocation Table 32 - 32-бітна таблиця розміщення файлів). Файлова система NTFS має певні переваги перед файловою системою FAT32:

• максимальний розмір файлу становить 16 ексабайтів (16 • 260 байти), а у FAT32 - 4 гігабайти;
• максимальний розмір одного логічного диска становить 16 ексабайтів, а у FAT32 - 8 терабайтів;
• ведеться запис власників файлів (користувачів, які створювали даний файл);
• перевіряються права користувача на виконання операцій над кожним з файлів;
• є можливість створення миттєвої копії файлової системи на певний момент часу;
• ведеться журнал змін у файловій системі тощо.

Для запису даних на гнучкі магнітні диски використовується файлова система FAT12, а для запису на компакт-диски - CDFS (англ. Compact Disk File System - файлова система компакт-дисків), яку ще позначають ISO 9660. Для оптичних дисків з можливістю перезапису використо­вуються варіанти файлової системи UDF (англ. Universal Disk Format - універсальний дисковий формат).

Диски та папки

Кожний зовнішній запам’ятовуючий пристрій в операційній системі Windows має ім’я, яке, як правило, складається з великої літери англій­ського алфавіту і двокрапки після неї. Наприклад, А:, В:, С:, D:. Літери А і В зарезервовані для позначення накопичувачів на гнучких магнітних дисках. Якщо комп’ютер не має одного чи обох цих накопичувачів, то від­повідні літери не використовуються. На рисунку 3.24 наведено приклади значків, які позначають зовнішні запам’ятовуючі пристрої різних видів.

В операційній системі Windows Vista значки зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв мають дещо інший вигляд (рис. 3.25). Зображення логотипа Windows на одному з дисків (диск С:) указує, який з дисків є системним.

При підготовці диска до вико­ристання на ньому автоматично створюється спеціальний об’єкт, в який будуть заноситися дані про файли, які зберігатимуться на дис­ку. Цей об’єкт називається коре­невою папкою, або кореневим ката­логом. У ньому для кожного файлу будуть вказуватися значення його властивостей: ім’я, розмір у байтах, адреса на диску, час створення, час останньої зміни, значення спеціаль­них властивостей - атрибутів (лат. attribution - невід’ємна властивість об’єкта) тощо. Такий процес називається реєстрацією файлу в папці.

Але зберігати дані про велику кількість файлів в одній кореневій пап­ці незручно, оскільки це значно уповільнює пошук потрібних файлів. Уявіть собі, що десятки тисяч карток каталогу бібліотеки знаходяться не в окремих ящичках за абеткою, а складені в одному великому ящику. Очевидно, що пошук потрібної книжки в цьому разі відбуватиметься значно довше.

Тому для впорядкування файлів користувач ство­рює додаткові об’єкти - папки (стандартний значок), кожна з яких має ім’я. У них заносяться дані про файли, як правило, однієї тематики, спільного призначення, які належать певному користувачеві, однакового типу тощо. Ці папки реєструються в ко­реневій папці.

Папки можна реєструвати не тільки в кореневій папці, а й у будь-якій уже створеній. Папки, що зареєстровані в кореневій, називають папками пер­шого рівня. У них, у свою чергу, можуть бути зареєстровані папки другого рівня і так далі. Така структура упорядкування папок і файлів називаєть­ся ієрархічною, або деревовидною.

Розглянемо структуру упорядкування папок і файлів на прикладі, поданому на рисунку 3.26.

У кореневій папці диска С: зареєстровані папки пер­шого рівня: 002, Compaq, Documents and Settings, Program Files, temp, WINDOWS і файли Log.txt, PoIlog.txt, PollSt.txt. У папці першого рівня Compaq зареєстрована папка другого рівня sp23680, у якій, у свою чергу, зареєстровані папки третього рівня BIN, CPanel, Driver, FGLMax, FGLPanel і файли ver_ht_ini.txt, vlad.rar.

Якщо в деякій папці зареєстровано файли і папки, то кажуть, що ці файли і папки зберігаються в цій папці.

В операційній системі Windows Vista значки папок мають вигляд, поданий на рисунку 3.27.

У Windows є спеціальні папки Мої документи, Мій комп’ютер, Мережне оточення, Кошик. їх значки та властивості відрізняються від стандартних папок (рис. 3.28).

Ці папки призначені:

• Мої документи - для забезпечення доступу до документів, фотографій, малюнків, відеофільмів тощо певного користувача.
• Мій комп’ютер - для забезпечення доступу до зовнішніх запам’ято­вуючих пристроїв, папок з файлами різних користувачів.
• Мережне оточення - для забезпечення доступу до ресурсів комп’ютер­них мереж.
• Кошик - для тимчасового зберігання видалених файлів і папок.

В операційній системі Windows Vista значки спеціальних папок мають вигляд, поданий на ри­сунку 3.29. Папка Мої документи замі­нена на папку, яка носить ім’я конкрет­ного користувача. Наприклад, на зазна­ченому рисунку папка з документами користувача Автор має ім’я Автор.

Імена файлів і папок, шаблони імен

Файл має ім’я - довільний набір символів, що може містити літери українського, англійського та інших алфавітів, цифри та інші символи, за винятком \ / : *? ”< > |.

Наприклад, Pollog.txt, vlad.rar, ribbon, доку­мент, фотографія.gif, Домашня CTopiHKa.html тощо. Такі імена файлів, як ?klotor.ty, картина”Весна”.bmр, у>х, є неприпустимими.

Ім’я файлу надає користувач, який створює цей файл, або прикладна програма при створенні файлу пропонує деяке стандартне ім’я за замов­чуванням. Бажано, щоб ім’я певним чином відображало вміст або при­значення файлу.

Оскільки кожний файл реєструється в певній папці, яка (крім корене­вої), у свою чергу, зареєстрована в папці вищого рівня, то для кожного файлу можна вказати шлях до нього у файловій структурі. Шлях до фай­лу складається з імені запам’ятовуючого пристрою і послідовності імен папок від кореневої до папки, в якій файл зареєстрований, розділених символом \ (обернена похила риска). Наприклад, С:\, C:\WINDOWS, C:\compaq\sp23680 тощо. Символ \, який стоїть після імені запам’ято­вуючого пристрою, вказує на кореневу папку цього пристрою.

Повне ім’я файлу складається зі шляху до файлу та імені файлу, які розділені символом \. Кількість символів у повному імені файлу для ОС Windows не повинна перевищувати 258. Наприклад, повне ім’я файлу vlad.rar (див. рис. 3.26) таке: C:\compaq\sp23680\vlad.rar, а файлу log.txt - С:\ log.txt.

Ім’я файлу може містити розширення імені файлу - набір символів після останньої крапки в імені. Якщо крапка відсутня, то ім’я файлу не має розширення. Наприклад, текстовому документу надано ім’я: Доповідь. Січень 2009 poKy.doc. В імені цього файлу doc є розширенням імені файлу. Як правило, розширення імені файлу містить до трьох сим­волів: vc.com, INF001.SWP, Photoshop.dll, WMSysPrx.prx тощо. Однак Windows може опрацьовувати і файли з розширенням імені, що містить більшу кількість символів. Наприклад, kanji_l.jpeg, INKED.MPEG, net.help, index.html тощо.

Зазначимо, що вимоги до імен папок такі самі, як і вимоги до імен файлів.

Ярлик

Розглянемо ще один об’єкт Windows - ярлик. Ярлик - це посилання на інший об’єкт операційної системи, що знаходиться в зовнішній пам’яті даного комп’ютера або в мережі. Таким об’єктом може бути файл, папка, принтер, зовнішній запам’ятовуючий пристрій (диск), сто­рінка в Інтернеті тощо. Ярлик призначений для забезпечення швидкого доступу до цього об’єкта.

Ви знаєте, що кожний об’єкт реєструється в певній папці. Тому, щоб отримати доступ до об’єкта, потрібно відкрити відповідну папку, шлях до якої може бути доволі довгим через папки більш високих рівнів. Нато­мість можна, наприклад, розмістити ярлик об’єкта на Робочому столі і за його допомогою отримати доступ до потрібного об’єкта значно швидше, для цього потрібно двічі клацнути на ярлику.

Ярлики можуть розміщуватись на Робочому столі, у меню Пуск, на Панелі швидкого запуску, у будь-якій папці. Значок ярлика відповідає значку об’єкта, на який він посилається, і, як правило, має у лівому нижньому куті спеціальну позначку - квадрат зі стрілкою. На рисунку 3.30 подані значки об’єктів папки фото і диска С: та відповідні їм значки ярликів цих об’єктів.

Програма Провідник

Для перегляду вмісту зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв у Windows ХР існує кілька засобів. Одним з них є програма Провідник. Для запуску цієї програми слід виконати Пуск =>Усі програми => Стан­дартні => Провідник. Цю програму можна також запустити, відкривши вікно будь-якої папки, наприклад папки Мій комп’ютер чи зовнішнього запам’ятовуючого пристрою.

Вікно програми Провідник (рис. 3.31) містить Рядок заголовка, Рядок меню, Панель інструментів, Панель адреси. Робоча область вікна цієї програми розділена на ліву і праву частини.

У лівій частині, якщо кнопки Пошук або Папки на Панелі інстру­ментів не вибрані, відображається список завдань для файлів і папок, а у правій частині - об’єкти, що зареєстровані в даній папці. Залежно від то­го, який об’єкт є вибраним, змінюється і список завдань. Наприклад, як­що не вибрано у правій частині жодного об’єкта, то список завдань для файлів і папок містить всього три команди: Створити нову папку, Опублікувати папку в Інтернеті і Дозволити спільний доступ до цієї папки. Список завдань для вибрано­го файлу містить команди перейме­нування, переміщення, копіювання та інших операцій над даним об’єктом.

Нижче списку завдань для фай­лів і папок розміщено список інших місць комп’ютера: Робочий стіл, Спільні документи, Мій комп’ютер та Мережне оточення. Ще нижче - список подробиць - значень власти­востей вибраного об’єкта.

Кожний з трьох списків можна згорнути вибором кнопки ^ у заго­ловку списку, а відновити (розгор­нути) - вибором цієї самої кнопки, що набуде вигляду - v.

Якщо на Панелі інструментів вибрати кнопку Папки, то у лівій частині Робочої області вікна відобразиться дерево папок. Вибравши в лівій частині об’єкт Мої документи, отримаємо в правій частині Робочої області вікна перелік усіх об’єктів папки Мої документи (рис. 3.32).

Вибраний у дереві папок об’єкт підсвічується в списку іншим кольо­ром, а його повне ім’я відображається на Панелі адреси. Біля імен окре­мих об’єктів, наприклад Мій комп’ютер, знаходиться кнопка +, яка означає, що даний об’єкт містить вкладені папки. Якщо вибрати цю кнопку, то відкриється список вкладених об’єктів, а зображення кнопки зміниться на -. Для закриття списку вкладених папок треба вибрати кнопку -.

Навігація деревом папок і файлів можлива з використанням як лівої, так і правої частини вікна. Відкриття вмісту папок виконується: у лівій частині вікна - вибором певної папки, у правій частині - стандартною операцією відкриття вікна об’єкта. В обох випадках у правій частині вікна відображатиметься вміст обраної папки, а в лівій, на дереві папок, виділиться ім’я обраної папки.

Для переходу до папки вищого рівня потрібно вибрати кнопку  на Панелі інструментів. Кнопки цієї самої панелі назад,   дають змогу перейти на крок назад або вперед, тобто відобразити вміст папок, до яких користувач уже звертався під час поточного сеансу роботи з програ­мою Провідник.

Перехід до певної папки можливий з використанням Панелі адреси. Для цього слід увести в поле Адреса повне ім’я папки і вибрати кнопку Перехід або натиснути клавішу Enter. Наприклад, після введення в це поле D:\FOTO\NEW в правій частині вікна Провідника відображати­меться вміст папки NEW, що зареєстрована в папці FOTO кореневої пап­ки диска D:. Перейти до об’єкта можна, використавши список поля Адреса.

Елементи керування Провідника надають користувачу можливість уста­новлювати різні види подання значків об’єктів у вікні. Для цього вико­ристовуються відповідні команди меню Вигляд. Змінити вид подання  можна також, використовуючи кнопку Подання          на Панелі інструментів або команду Вигляд контекстного меню правої частини Робочої області вікна пап­ки. На рисунку 3.33 подано вміст папки Мої документи в кожному з можливих видів подання.

Користувач може змінювати порядок розміщення значків об’єктів, використову­ючи команди упорядкування значків об’єктів. Для відкриття списку команд упорядкування (рис. 3.34) потрібно вико­нати Вигляд => Упорядкувати значки, а потім у списку, що відкрився, вибрати потрібну команду.

В операційній системі Windows Vista оформлення вікна Провідника J зазнало значних змін. В основному це стосується верхньої частини вікна.

Вона тепер має вигляд, поданий на рисунку 3.35.

Використовуючи Область навігації, як і у Windows ХР, можна переглядати вміст папок зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв. Тільки біля папок, що містять вкладені папки, замість значка (+) використовується значок [>, а замість значка 0 - значок Якщо в Області навігації не відображається дерево папок, то слід ви­брати команду Папки внизу цієї області.

Для швидкого переходу до папки більш високого рівня можна вибрати її ім’я на панелі Адреса. Установлення порядку розміщення об’єктів здійснюється вибором відповідних кнопок (рис. 3.35, 7), а зміна вигляду подання здійснюється вибором кнопки                 на панелі інструментів. її вибір відкриває список

можливих режимів.

За замовчуванням у вікні Провідника не відображається Рядок меню і Об­ласть перегляду. Відображення цих або інших елементів вікна можна встанови­ти або зняти, виконавши Упорядкувати => Розкладка, і далі вибрати потрібний елемент.

6. Вивчення нового матеріалу.

Лекція учителя за допомогою презентації

Поняття файлової системи.

Відмінності між поширеними файловими системами.

Поняття файла, каталогу.

Ім’я файла та каталогу, розширення імені файла.

Імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв, шлях до файла.

До конспекту

Умовно об’єкти ОС Windows можна поділити на(з минулого уроку):

• основні об’єкти (файли і папки);
• ярлики;
• спеціальні об’єкти (Панель завдань, Головне меню, Па­нель керування).

Файл — це іменована область на зовнішньому носієві, яка містить однотипну інформацію (програму, текст, зображення тощо). Ім’я файла складається з імені та розширення.

Файлова система — це структура зберігання даних на зо­внішніх носіях та сукупність програм, які забезпечують роботу з цією структурою.

Папка (каталог) — спеціальне місце на диску, де зберіга­ється інформація про файли, що містяться в цьому каталозі. Папку верхнього рівня називають кореневою.

Шлях до файла — де послідовність імен каталогів від поточної або кореневої папки, яку необхідно пройти, переміщуючись і по дереву каталогів, щоб потрапити до папки, в якій безпосе­редньо зберігається файл.

Повний шлях до файла — послідовно записані ім’я дисководу та шлях до файла.

Повне ім’я файла — це повний шлях до файла та його ім’я:: [дисковод:] [\ шлях \] ім’я файла.

В імені файлу не можна використовувати такі символи: * ? \ / | : < > "

Ярлик (англ. shortcut) — невеликий файл (до 1 Кбайт) із розширенням .Ink, в якому міститься повна адреса об’єкта, для; якого він створений.

7. Осмислення набутих знань

Усна вправа

Учні разом з учителем заповнюють пропуски в наданому тексті.

Файлова система є необхідною складовою ... і допомагає роз­містити ... у різних ..., задля кращого їх упорядкування. Усі папки на диску зображуються значком у вигляді ... Із погляду ОС Windows, кожний диск і комп’ютер загалом також є ... Проте через їх специфіку вони подаються спеціальними ... із зображен­ням диска та комп’ютера.

Заповнити таблицю

8. Підсумок уроку

Рефлексія

Учні аналізують роботу на уроці, відповідаючи на питання по етапам уроку: так, або ні.

9. Завдання до уроку.

1. Запишіть назви зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв в ОС Windows.

1. Відкрийте вікно папки Мої малюнки, використовуючи меню Пуск, а потім вікно папки Зразки малюнків. Двічі клацніть на значку одного з файлів типу jpg. Яка програма була при цьому запущена? Закрийте усі вікна.
2. Відкрийте вікно папки Мої малюнки:

а)   визначте, скільки всього об’єктів є в цій папці;

б)   установіть вид подання об’єктів - Список, упорядкування - за розміром-,

в)   визначте три найбільших за розміром файли в цій папці;

г)   визначте, файли яких типів містяться в цій папці та кількість файлів кожного типу;

д)   визначте, чи є в цій папці файли, типи яких не зареєстровані в опе­раційній системі.

1. Запишіть шаблон для пошуку файлів, імена яких:

а)  name, а розширення імені файлу довільне;

б)   починаються з літери t і мають останній символ імені літеру к;

в)   довільні, а розширення імені файлу має лише один символ;

г)   починаються з літери п і мають у розширенні імені файлу передос­танню літеру о;

д)  містять в імені файлу слово задача і розширення імені файлу doc;

е)  містять три символи, починаються з літери g і мають в розширенні імені файлу два довільних символи;

є) мають останню літеру в імені w і в розширенні імені файлу з трьох символів середню літеру t.

1. Наведіть приклади імен файлів, які задовольняють шаблон імен:

а)   *.с;                              е) abc*;

б)   boo?.tmp;             є) ab.c*;

в)   RT??.BAS;            ж) *ае?а*.срр;

г)   SD*.*;                            з) ??abc.?;

д)   b*t.t?p;                          и) *а?.*Ь???.

1. За наведеним фрагментом структури роз­міщення файлів і папок (рис. 3.36) визначте:

а)   яка з папок є вибраною;

б)   скільки папок зареєстровано в папці composers; в папці fscommand;

в)   шлях до файлу composers.exe;

г)  чи містить підпорядковані папки папка data; папка KAV;

д)  тип об’єкта uninsOOO.exe;

е)  повне ім’я файлу main.dat.

1. Запустіть програму Провідник та:

а)   відобразіть у лівій частині вікна структуру об’єктів вашого комп’ютера;

б)   зробіть поточною папку Мої документи;

в)   визначте, скільки папок зареєстровано в цій папці;

г)   установіть режим подання списку об’єктів - Значки;

д)   установіть упорядкування об’єктів за іменами і за групами;

е)   визначте, яка з літер найчастіше зустрічається на початку імен , файлів і папок.

1. Підготуйте повідомлення про особливості файлової системи FАТ12 порівняно з FАТ32.
2. Підготуйте повідомлення про особливості файлової системи CDFS порівняно з FАТ32.

10. Питання до уроку.

1. Що є найменшою одиницею зберігання даних на зовнішніх запам’ятову­ючих пристроях?
2. Що таке файл? Що таке папка?
3. Наведіть приклади імен зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв.
4. Які вимоги до імен файлів і папок в ОС Windows?
5. Що таке повне ім’я файлу? Укажіть повне ім’я файлів Pollog.txt і ver_ht_ini.txt (див. рис. 3.26).
6. Що таке тип файлу? Як користувач в ОС Windows може визначити тип файлу?
7. Що таке шаблон імен файлів і папок? Для чого він використовується?
8. Які символи використовуються в шаблонах імен файлів і папок? По­ясніть їх призначення.
9. Опишіть структуру зберігання файлів і папок на дисках, що використо­вується ОС Windows.
10. Наведіть приклади спеціальних папок Windows.
11. Для чого призначена папка Кошик?
12. Що таке ярлик? Для чого він призначений?
13. Як відрізнити значок ярлика від значка самого об’єкта?
14. Як запустити програму, використовуючи файл, тип якого зареєстрова­ний в ОС?
15. Для чого призначена програма Провідник? Як її запустити?
16. Які режими подання об’єктів у вікні програми Провідник можна встано­вити? Як це можна зробити?
17. Для чого призначена Панель адреси вікна Провідник? Як з її викорис­танням відкрити вікно папки, розташування якої відоме?
18. Поясніть, чи можуть бути у папці два файли з однаковими іменами; у різних папках два файли з однаковими іменами; папка і файл у ній з однаковими іменами.

11. Домашнє завдання.

1. Підручник .
2. Опрацювати теоретичний матеріал.
3. Відповісти на питання.
4. Підготуватись повідомлення “Правила, за якими обираються назви файлів та каталогів”.
5. Підготувати доповіді з таких тем:

1)        Особливості файлової системи FAT12 відповідно до FAT32.

2)        Особливості файлової системи NTFS відповідно до FAT32.

12. Додатковий матеріал.

Класифікація файлових систем:

• для носіїв із довільним доступом (наприклад, жорсткий диск): FAT32, NTFS, ext2 та ін. Останнім часом поширилися журнальні файлові системи, такі як ext3, Reiserfs, JFS, NTFS, XFS;
• для носіїв із послідовним доступом (наприклад, магнітні стрічки): QIC;
• для оптичних носіїв — CD і DVD: ISO 9660, HFS, UDF;
• віртуальні файлові системи: AEFS;
• мережні файлові системи: NFS, SMBFS, SSHFS, Gmailfs.

Для зберігання файлів є прийнятним будь-який тип структу­ри даних із розглянутих вище. Конкретно ж структуру обирають залежно від типу носія, на якому зберігається інформація.

Ім’я файла.

Кожному файлу користувач надає ім’я в момент його створення. Власне ім’я може складатися з 1—255 символів, а розширення — з 0—4 символів. У імені файла (у власне імені та розширенні), крім літер і цифр, можна також вживати сим­воли: «$», «%», « — », «пропуск», «@», «-», «!», «(«, «)», «{«, «}», «~», «#», «&», «+», «;» ,»=«,»[«,»]»,»“«. Слід звернути увагу на те, що крапка (.) не входить до заборонених символів, тобто власне ім’я файла може мати кілька крапок. У таких випадках розширення імені, якщо воно є, складають ті символи, які роз­ташовані після останньої крапки.

В іменах файлів уживаються і великі, і малі літери. їх регістр система запам’ятовує, але при порівнянні імен ці символи не роз­різняє. Це означає, що в одній папці не можна зберігати два різні файли, імена яких різняться тільки регістром літер, тобто для системи ім’я ПИСЬМО ИВАНОВУ.doc збігається з ім’ям Письмо Иванову.doc.

Типи файлів:

програмні файли (програми) і файли даних (документи). Програмні файли ще називають виконавчими фай­лами, оскільки команди, які вони містять, можуть бути вико­нані. Програмні файли легко відрізнити від файлів документів за розширенням імені: як правило, це .сом або .ехе, хоча до виконавчих файлів належать ще деякі файли, наприклад біб­ліотеки (тобто колекції) програм — вони мають розширення імені .dll.

Файли з даними (документи) відрізняються від програмних файлів значно більшою різноманітністю типів. Існують текстові, графічні, звукові документи, відеодокументи, архівні докумен­ти та ін.