Слово – основна одиниця мовлення. Від багатства і мобільності словника особистості залежить якість мовлення та успішність спілкування. З точки зору механізмів мовлення перед школярами постають два завдання:
Саме тому на кожному уроці необхідно працювати над словом, точністю й доречністю його вживання, розвивати інтерес і увагу до слова в процесі засвоєння граматичних знань.
Синоніми – це потужний шар лексики, який забезпечує точність, доречність, виразність оформлення і вираження думок у мовленні, який здатний передати найтонші порухи душі. Синоніми у мовленні свідчать про інтелект особистості.
Аналіз творчих робіт учнів початкових класів засвідчує бідність словника, невміння користуватись відомими синонімами, неточність у вживанні слів.
Дослідники зауважують, що подолати ці недоліки допоможе цілеспрямована, систематична робота.
Лінгвістичні основи методики роботи над синонімами
Синоніми – це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення. За своїм значенням вони можуть бути однакові за значенням або перебувають поруч: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо; зрозуміти, збагнути, втямити, дібрати, уторопати, розшолопати. Синоніми, як правило, називають те саме поняття, але різними словами.
Синоніми в мові можливі тому, що лексичні значення окремих слів нерідко перекривають одне одного: адже немає чіткої межі між поняттями, скажімо, багато і чимало; близькі за значенням у повсякденному вживанні слова імла, мряка, туман; те саме атмосферне явище називають слова дощ і злива. Водночас синоніми обов’язково чимось різняться між собою – відтінками значень, емоційним забарвленням, експресивністю, стилістичною віднесеністю, різною активністю в мові, здатністю сполучатися з іншими словами. Наприклад, слова батьківщина і вітчизна тотожні за значенням, проте перше слово на відміну від другого має ще й побічне значення «місце походження»: можна сказати Південна Америка – батьківщина картоплі, але не вітчизна. Слова лелека, чорногуз, бузько, бусел називають того самого птаха і є, власне кажучи, абсолютними синонімами.
Відтінками значень і сферою вживання різняться між собою синоніми говорити, казати, мовити, вести річ, держати річ, висловлюватися, ректи, глаголати, цвенькати, подейкувати, балакати, гомоніти, просторікувати, молоти, верзти, базікати, патякати, лепетати. Різну сполучуваність мають синоніми замурзаний, заяложений, каламутний, неприбраний, нечистий, яких об'єднує спільне загальне значення «брудний». Кажемо: замурзане обличчя, заяложений одяг, каламутна вода, неприбрана кімната, нечиста гра – але поміняти місцями ці означення не можна, цього не дозволяє їхня конкретна семантика.
Є невелика кількість так званих абсолютних синонімів. Вони цілком ідентичні за значенням і належать здебільшого до стилістично нейтральної лексики: процент – відсоток, екземпляр – примірник, тираж – наклад, фотографія – світлина, аеродром – летовище, борошно –мука, площа – майдан, півники – іриси, нагідки – календула, воротар – голкіпер, мовознавство – лінгвістика. Проте такі синоніми часто різняться не тільки походженням, а й частотою і сферою вживання.
Синоніми об’єднуються в синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе слово – домінанта. Воно є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне, найуживаніше й у словниках синонімів ставиться першим: кричати, горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати.
Багатозначне слово залежно від його конкретних значень може бути домінантою різних синонімічних рядів: добрий (про людину), чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, людяний, уважний, приязний, прихильний, добрий (про спеціаліста), кваліфікований, досвідчений, умілий, знаючий, компетентний, добрий (про врожай), багатий, високий, щедрий, рясний, великий. Відповідно й те саме слово в різному контексті може замінюватися різними синонімами. Наприклад, до слова примітивний, коли йдеться про організми, синонімом виступає слово одноклітинний, про культуру – первісний, нерозвинений; про смак – грубий, невибагливий, невитончений; про світогляд – обмежений; про жарт – дешевий; про твір – недосконалий, недовершений.
До складу синонімічних рядів можуть входити й фразеологізми: рано, на світанні, ні світ ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще й на світ не благословлялося, ще треті півні не співали, ще й чорти навкулачки не билися, здивуватися, зчудуватися, зробити великі очі, очі витріщити, скам'яніти від дива. Синонімічними бувають і нефразеологічні словосполучення: сумніватися – брати під сумнів, пообіцяти – дати обіцянку, помилитися – зробити помилку, допомогти – надати допомогу, скривдити – вчинити кривду, записувати –вести записи.
Крім загальномовних, є також контекстуальні синоніми. Наприклад, слово тиша може поєднуватися не лише з постійними синонімами безгомінна, беззвучна, безгучна, безшелесна, німа, а й зі словами мертва, глибока, повна, цілковита, абсолютна, які не є синонімами до названих вище слів. При слові настрій синонімічними означеннями можуть виступати як постійні синоніми (веселий, радісний), так і контекстуальні (весняний, світлий).
Близькими до контекстуальних синонімів є перифрази. Перифраз – описовий мовний зворот, ужитий для називання предмета через якусь характерну його рису. Наприклад, щоб у тексті не повторювати раз у раз слово Київ вживають перифразу столиця України, місто Кия, лев – цар звірів, вугілля – чорне золото, тверде паливо, газ – блакитне паливо, засоби масової інформації – четверта влада; рибалка – лицар гачка і наживи. Перифраз часто несе в собі оцінку явища; вона може мати позитивне, схвальне або негативне, іронічне значення. Внаслідок цього підвищується емоційність повідомлення, виявляється ставлення автора до повідомлюваної інформації.
Синоніми бувають:
Семантичні – відрізняються відтінками значення; інтенсивністю вияву ознаки (товариш, приятель, друг, побратим; здібний, обдарований, талановитий), у несуттєвих відмінностях між предметами, явищами (хата, дім, будинок), у здатності сполучатися з іншими словами (череда – про корів, табун про коней, отара – про овець, зграя – про вовків; заплющувати – про очі, зачиняти – про двері, закривати – про інше);
конотативні (емоційно-оцінні) – відрізняються ставленням мовця до названого ним явища (з наростанням позитивних емоцій: дитина, дитя, маля, крихітка, з наростанням негативних емоцій: обличчя, лице, фізіономія, пика, морда, рило; нейтральне райдуга і поетичне веселка;
стилістичні (функціональні) – відрізняються сферою вживання, але називають той самий предмет, явище (електропоїзд, читальний зал – в офіційній мові, електричка, читалка – у просторіччі; рекомендувати – у науковій літературі, радити – у звичайній розмові; здібний, обдарований, талановитий – загальновживані, кмітливий, кебетний, метикуватий, тямущий – розмовні);
семантико-стилістичні – відрізняються водночас і відтінком значення, і емоційним забарвленням, і сферою вживання (іти, крокувати, шкандибати, чимчикувати, плентатися, чалапати, дріботіти).
Синоніми виникають:
а) за рахунок творення нових слів: перемогти, подолати, здолати, побороти, подужати, відрада, розрада, утіха, задоволення, приємність, насолода, нишком, нишком-тишком, крадькома, потай, потайки, потайці, потаємно, приховано,
б) внаслідок запозичень: невдача – фіаско; рідкісний – унікальний, раритетний; підробка – фальшивка, імітація; підмурівок, підвалина – фундамент; перевертень – ренегат, манкурт, яничар;
в) за рахунок розмовно-просторічних слів та діалектизмів: садиба – обійстя; капці – виступці; віз – хура, фіра, підвода, мажа;
г) внаслідок розвитку багатозначності слів: зручний, відповідний, слушний, сприятливий (про час); попелястий, мишастий, олов’яний, сріблястий, сталевий (про колір); байдужий, холодний, офіційний, сухий (про стосунки між
людьми).
Збагаченню мови лексичними синонімами сприяють такі мовні явища, як евфемізми. Евфемізми – слова або вислови, що вживаються замість слів із грубим чи неприємним змістом: брехати – говорити неправду, вигадувати, фантазувати; смердіти – погано пахнути, відгонити; старий – похилого віку, літній; дурний – недалекий, наївний; померла – пішла за межу (Б.Олійник), тихо вже спала (Т.Шевченко).
Стилістичні можливості синонімів
Ідеографічні (різняться відтінками у значенні) синоніми дають можливість вибрати найточніше і найдоречніше слово. Це забезпечує найточніший вияв думок. Наприклад:
Пшеничну, житню –
Будь-яку стеблину
Земля леліє,
Тепла, щедра, юна.
(С.Жупанин)
Леліяти – оточувати ласкою, піклуванням.
Теплу краплинку,
Солодку, медову
Пташечка випила вмить,-
Ніжне сопрано
Полинуло знову
В сонячно-свіжу блакить.
(С.Жупанин)
Полинути – легко і безшумно швидко летіти.
Ідеографічні і стилістичні синоніми можуть вводитись у текст у вигляді ряду. Це дає можливість показати багатство явища
Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є ще і байрак.
Можна звідкіля і звідки, можна і звідкіль,
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. (О.Підсуха),
інтенсивність прояву дії, різноманітність ознак.
Найбільш поширеною функцією синонімів є функція урізноманітнення контексту, зумовлена прагненням уникнути повторень.
По щирості
Прийшов господар з міста, дає своєму синові бублика та й каже:
Ото і зветься – “по щирості ділитися”.
Слова-синоніми можуть виконувати функцію посилення, уточнення:
А шануйте, чтіте,
Поважайте його, діти,
Бо то батько сивий!(Т.Шевченко).
Для створення моменту експресії у художньому тексті служать ампліфікаційні ряди, що посилюють висловлену: „Та я не дуже й журився, бо не раз чув, що такого добра (розуму) не тільки мені бракувало, але й дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі...” (М. Стельмах)
Створенню емоційно-експресивного ефекту сприяє градація синонімів, які різняться ступенем вияву ознаки: Заболю, затужу, заридаю в собі, закурличу... (Б.Олійник).
У ролі синонімів до слів загальнонародної мови виступають евфемізми і перифрази. Евфемізми - слова словосполучення, які вживаються для пом’якшення враження від сказаного. Наприклад: старий – похилого віку, літня людина; брехати – обманювати, говорити неправду.
Перифраз – описове позначення уже визначеного поняття. Наприклад: учитель - інженер людських душ;
Київ – місто каштанів.
Методичні засади роботи над синонімами
в початковій школі
Систематична робота над синонімами розвиває у школярів уміння точно вживати слова, уникати повторень тих самих слів, одноманітності викладу думок. Уміння користуватись синонімами формується в учнів поступово протягом тривалого часу різноманітними видами вправ.
Н.К. Нікітіна рекомендує вправи на:
Для забезпечення принципу наступності і послідовності у збагаченні словника молодших школярів О.Н. Хорошковська пропонує таку систему вправ:
О.І. Мельничайко рекомендує для формування умінь користуватися синонімами добирати такі типи вправ:
К. Пономарьова вважає, що недоліки учнівських робіт (щодо вживання синонімів) зумовлені тим, що “встановлення подібності між синонімами здійснюється легше, ніж встановлення відмінностей між ними”. Тому, на її думку, доцільно у початкових класах застосовувати такі вправи:
Навчаючи молодших школярів користуватись синонімічним багатством української мови, з нашої точки зору, вчителі не повинні обходити не лише відмінність між синонімами, зумовлену додатковими відтінками в їх значеннях, а й здатність поєднуватись з різними словами (кохати і любити, гроно і кетяг, буланий і чорний тощо), ще й сферу стилістичного вживання (говорити і балакати, проголошувати). Свідомому вживанню у мовленні синонімічного багатства рідної мови сприятиме спостереження за мовою художніх творів, лінгвістичний коментар, міркувння на лінгвістичну тему.
У цьому посібнику зібрані, систематизовані і розроблені різні види вправ, що мають сформувати в молодших школярів уміння:
2 клас
Іменник
Вправи на вибір слів, близьких
за значенням
Коли пісні мого краю
Пливуть у рідних голосах,
Мені здається, що збираю
Цілющі трави я в лугах.
(М. Рильський)
Чи близькі за значенням такі вислови?
Рідний край, сторонька рідна, рідна земля, батьківщина, вітчизна, рідного народу дім, рідна хата?
Без хазяїна і хата сирота.
Не дім господаря красить, а господар дім.
Ватра, вогнище, багаття!
А вогонь один? Та ні!
Різні назви, різні плаття,
Різні лики вогняні.(Д. Павличко)
Ще прикрашають сад граціозні гладіолуси. Їх називають косариками.
Уже в серпні – останньому літньому місяці – квітнуть айстри. Іноді їх ще звуть царигрядками. Це тому, що коли спорожніє город, квітнуть тільки вони, як царівни.(За А. Волковою)
5. Вибери близькі за значенням слова.
Синій, як море, як день, голубий –
З неба і сонця стяг наш ясний.
Свій рідний прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім! (О. Олесь)
6. Знайди слова, близькі за значенням.
Найрідніша
Батьківщино, земле рідна,
Земле, сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.
Ти, як мати, найрідніша.
Ти з дитинства наймиліша.
Ти і взимку найтепліша –
Наша отча сторона.
( М. Сингаївський)
Ми також маємо охоту
До праці у гарячий час.
- Гей, люди, дайте нам роботу! –
Бажання є трудитись в нас.
Мука Батько
договір вервечка
тато борошно
мотузка літера
буква угода
Солдат, викрик, врода, дорога, ворона, лимон, базар.
СЛОВА ДЛЯ ДОВІДКИ: краса, шлях, воїн, вигук, цитрина, ринок, ґава.
Вправи на групування слів, близьких за значенням
10. Погрупуй слова, близькі за значенням. Склади декілька словосполучень.
Буква, ураган, літера, абетка, буря, алфавіт, шторм, азбука.
Битва, військо, боєць, бій, солдат, воїн.
Дощ, метелиця, злива, завірюха.
Батьківщина, робота, праця, воля, Вітчизна, незалежність, свобода, діло.
11. Знайди зайве слово. Склади з ним речення.
Юнак, хлопець, дідусь, молодець.
Будинок, човен, хата, дім.
Книга, підручник, аркуш, посібник.
12. Закресли в кожному рядку зайве слово.
Заметіль, віхола, зима.
Крамниця, базар, ринок.
Силач, боксер, атлет.
Веселка, райдуга, гроза.
13. Яке слово зайве? Чому?
Оселя, дім, помешкання, житло.
Хата, будинок, дім, приміщення.
!4. Прослухай. З поданих слів вибери близькі за значенням до першого.
Школяр – учитель, учень, школа.
Буква – склад, звук, літера.
Азбука – буквар, абетка, звуки.
15. З поданих слів вибери близькі за значенням.
Книга, книгарня, підручник, книжкова, посібник.
Дитина, хлопчик, дитячий, малюк, дитя, дитинство.
Мама, матуся, ненька, матінка, матусенька.
Родина, сім’я, рід, родичі, ріднитися.
16. Погрупуй слова.
Батько, батечко, тато, батьківський.
Дитина, немовля, дитя, дитячий, маля, дитиночка.
Ознака, позначка, властивість, означений, прикмета.
Помилка, похибка, помилятися, огріх, неточність.
Предмет, предметний, річ.
Червоний, червоніти, рум’яний, червень, малиновий.
Духмяний, запашний, дух, ароматний, задушливий, пахучий.
Вправи на вибір одного з поданих синонімів
17. До слів бій, нероба, гілка добери з дужок і запиши синоніми.
(баталія, віти, битва, галузка, ледар, гілля)
Вправи на самостійний добір синонімічних слів
18. Назвати два синоніми до слова алфавіт.
19. Як записати слово робота п’ятьма буквами? А чотирма? Запиши.
20. Добери і запиши синоніми до поданих слів:
аероплан, азбука, дім, літера
21. Добери синоніми до поданих слів і запиши їх під відповідними номерами в кросворді.
1С | ||||||||||||
2 | И | |||||||||||
3 | Н | |||||||||||
4 | О | |||||||||||
5 | Н | |||||||||||
6 | І | |||||||||||
7 | М | |||||||||||
8 | И |
1. Сум.
2. Двір.
3. Господар.
4. Дах.
5. Плаття
6. Віз.
7. Потічок
8. Лід.
22. Додай словечко.
Можна дощ, а можна … .
Є сім’я, і є … .
Лиш була б вона щаслива.
Пиши букву, або … .
Порядок їх – це … , … , … .
Можне поле, … і … .
Можна лід, а можна … .
В небі райдуга й … .
Вправи на редагування
23. Прочитай текст. Знайди слово, що повторюється. Заміни його близькими за значенням словами.
Конвалія
Хворіє Наталя. Ми ходимо до Наталі щодня. Весною ліжко Наталі поставили біля вікна. Побачила Наталя в траві листочки конвалії, а між ними дзвіночки.
Наталя дуже зраділа.
24. Заміни слово, що повторюється близькими за значенням.
У парку хтось залишив маленьке цуценя. У цуценяти великі чорні очі і коротенький білий хвостик. Жалібно плакало
цуценя від образи, голоду і холоду. Дмитрику щось защеміло в грудях і він забрав цуценя додому назавжди. / за Г. Григоренком./
Прикметник
Вправи на вибір слів, близьких за значення
Ніби з кришталю намисто,
На квіти, на гриби, на хвощ
З хмари сіється краплисто
Теплий, чистий літній дощ.
( В. Діденко )
2. Які за значенням виділені слова?
Сонечко усміхнене, веселе, радісне.
Яке слово зайве? Чому?
Веселе, радісне, сумне, усміхнене.
3. Прочитай і запиши прислів’я. Підкресли синоніми.
Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка.
Полохливий заєць і пенька боїться.
4. Прочитай синоніми. Випиши ті з них, які ти чув(-ла) або так у вас говорять:
Лазуровий, небесний, блакитний, волошковий, голубий, блакитний, світло-синій.
Склади і запиши з двома з цих слів речення.
5. Прочитай прислів’я. Випиши спочатку прислів’я, у яких є синоніми, потім ті, у яких є антоніми.
Справжня людина як не хоробра, то смілива.
У лінивого пасічника і бджоли ледачі.
Вогонь та вода добрі служити, але лихі панувати.
6. Читай чітко!
В’язкий Охайний
акуратний бідний
балакучий виразний
убогий липкий
блакитний голубий
чіткий говіркий
Знайди слова, близькі за значенням, запиши їх парами.
Вправи на групування слів, близьких за значенням
7. Згрупуй слова, близькі за значенням. Склади декілька словосполучень.
Розумний, худий, хитрий, кмітливий, худорлявий, лукавий, мудрий.
Красивий, потворний, прекрасний, некрасивий, сирий, гарний, вологий, поганий, мокрий, чудовий.
8. Знайди зайве слово.
Веселий, сміливий, великий, радісний.
Великий, похмурий, довгий, здоровенний.
Ясний, сонячний, безхмарний, бездоганний.
Вправи на вибір одного з поданих
синонімів
9. Доповни речення потрібним словом.
весела, радісна,
Наша хата ( яка ? ) сумна, зажурена,
усміхнена, заплакана.
.
10. До назв ознак добери потрібні за змістом назви предметів і запиши.
Вологий, мокрий, сирий ( кімната, повітря, сніг ).
Товста, жирний ( гусак, палиця ).
Палюче, гарячий, сонячний ( день, сонце, привіт ).
Замурзане, заяложений, каламутна, неприбрана (кімната, вода, обличчя, одяг).
Вправи на заміну синонімів у реченні чи тексті
11. Заміни виділене слово синонімами.
Сонце кидає на землю гарячі промені.
Школярі були акуратними.
Мої однокласники наполегливі школярі.
Вправи на самостійний добір синонімічних слів
Дієслово
Вправи на вибір слів, близьких за значенням слів
1. Назви синоніми до слова сплять .
Сплять метелики в травичці,
Ще куняє рибка в річці,
Ще дрімає навіть бджілка
Біля теплого причілка.( Б. Чалий )
2. Знайди у вірші слова, близькі за значенням до слів тече, розмовляє, дме, запиши парами.
Все навколо зеленіє
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.
(О. Олесь)
3. Прочитай, підкресли близькі за значенням слова до
співають.
В небі жайворонки в’ються
Заливаються, сміються,
Грають, дзвонять цілий день,
І щебечуть і співають,
І з весною світ вітають
Дзвоном радісних пісень.(О.Олесь)
4. Випиши слова, близькі за значенням.
Хто там плаче,
Хто там плаче -
Світу білого не бачить?
То дівчатка сльози ллють –
Саня з Танею ревуть. (Г.Бойко)
Вправи на групування слів, близьких за значенням
5. Знайди зайве слово. Склади з ним речення.
Йду, ступаю, крокую, стрибаю.
Говорю, розмовляю, розмірковую.
Крокую, мчуся, бігаю.
6. Яке слово зайве? Чому?
Ллє, падає, крапає, періщить, моросить.
Регоче, сміється, веселиться, заливається сміхом.
7. До поданих слів-назв дій добери близькі за значенням. Запиши слова парами.
Перемогти, бажати, будувати, пробачати, забавляти, руйнувати.
СЛОВА ДЛЯ ДОВІДОК: прости, споруджувати, побороти, тішити, нищити, хотіти.
8. Згрупуй і запиши дієслова, близькі за значенням.
Говорю, йду, розмовляю, ступаю, крокую, базікаю.
Міркую, думаю, сміюся, гадаю, веселюся, жартую.
9. Прослухай. З поданих слів вибери близькі за значенням до першого.
Поздоровляти – вітати, казати, чути.
Пробувати – готувати, коштувати, пригощати.
Їсти – коштувати, споживати, пробувати.
Казати – слухати, писати, говорити.
Вправи на вибір одного з поданих синонімів
10. Добери з дужок потрібне за змістом слово.
Давно не було дощу. Раптом ( налетіла, насунула ) хмара. Великі краплини ( затарабанили, закапали, полилися ) по дахах.
Біля сосни ( дзюркоче, витікає, починається струмок ). Він
( тече, пливе, біжить ) до річечки.
За нашим селом ( росте, тягнеться, височіє ) ліс. Діти часто (шукають, збирають, заготовляють ) там малину.
11. Прочитай речення. З поданих у дужках синонімів вибери потрібне слово.
Пожежна машина дорогою ( мчить, їде, повзе, летить). Вона поспішає вогонь загасить.
Віють холодні вітри. Сірі хмари (пливуть, стеляться, линуть) по небу.
12. Замість крапок з довідки добери потрібні слова.
Найвеселіший місяць – травень. Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садах. На різні голоси славлять весну птахи. Голосно … горобці. А он здалеку … іволга. Десь гучно … зозуля. Серед свіжого листя … соловейко. У гущавині … сорока.
СЛОВА ДЛЯ ДОВІДОК: озвалася, затьохкав, закувала, цвірінчать, заскрекотала.
13. Прочитай. Замість крапок добери з дужок влучні слова.
На яблуневу гілку сіла весела синичка і … ( защебетала, заспівала, запищала, засвистіла, затьохкала, закаркала ). Побачила годівничку з … ( окрайчиком, куснем, шматочком ) сала і почала .. ( дзьобати, клювати, жувати, їсти).
Дмитрик…( спостерігав, стежив, дивився ) за синичкою. Він з радістю…(міркував, подумав, помислив ), що…( синичка, пташка) не загине.( за В. Сухомлинським )
Вправи на самостійний добір
синонімічних слів
14. До поданих дієслів доберіть близькі за значенням.
Бачу, .......... , ........... .
Чекаю, ........... , .......... .
Біжу, ........... , ............ .
Висміюю, ......... , .......... .
15. До виділених слів добери синоніми.
У кущі на корчі
Жабка – стрекотушка
Упіймала у ночі
Комара за вушка:
Щоб над лугом не гасав,
Жабеняток не кусав.
Чи можлива заміна у вірші виділених слів синонімами?
16. Прочитай “розмову” грибів.
Які слова в тесті вжито замість слова сказав? Що можна сказати про їх значення? Запиши ці слова.
Якими словами гриби називають дощ? Випиши їх у порядку сили наростання дощу.
Вправи на редагування
17. Прочитай, знайди слова, що повторюються. Заміни їх близькими за значенням.
Мамині очі
- Діти, хто подарував вам сонце? – запитала вчитель.
- Мама.
- А очі у мами які?
- Сині, - сказала Марійка.
- Чорні, - сказала Іринка.
- Карі, - сказала Тетянка.
- Зелені, - сказала Оля.
Тільки Богдан промовчав, опустивши голову. Не знає він, які у мами.
Вправи на розташування синонімів за ступенем інтенсивності ознаки
18. Розмістити слова за ступенем зростання дії.
Їде, летить, мчить, повзе.
Регоче, усміхається, сміється.
Просити, благати, умовляти.
Слово
Вправи на вибір синонімічних слів
1. Випиши іменники-синоніми, доповни цей ряд синонімів. Самостійно добери синоніми до виділеного слова.
Вся земля, мов істота жива,
І ріднішої в світі немає.
Бачу зблизька її й з далини:
ген до обрію, до небокраю
розляглися широкі лани. (М. Сингаївський)
ТАК НІ
Правильну відповідь обведи.
Вправи на групування слів, близьких за значенням
3. Прочитай. Випиши слова, близькі за значенням.
Жара, жаринка, спека. Вітер, вихор, вітряний. Засвоїти, вивчати, запам’ятовувати.
Вправи на вибір одного з поданих синонімів
4. Встав у прислів’я найбільш вдалі слова.
Маленька праця краща за........ (велике, безмежне, гігантське ) безділля .
Згода дім ........( зводить, будує, мурує), а незгода руйнує.
Вправи на самостійний добір синонімічних слів
5. До поданих слів добери синоніми.
сміх - поле -
боятися - веселий –
дах - крик –
мужність - учень –
говорити - їжа –
3 клас
Іменник
Вправи на вибір слів, близьких за значенням
1. З поданих слів вибери близькі за значенням.
Апельсин, овоч, помаранч, абрикос.
Двір, подвір’я, садиба, дворище, будівлі.
Депутат, уповноважений, народ, чоловік.
Спасибі, вибач, доброго дня, дякую.
Кукурудза, рослина, маїс, пшениця.
Банкір, фінансист, бригадир, директор.
Бібліотека, книга, книгозбірня, школа.
2. Прочитай. Знайди синоніми. Поясни, коли вживається кожний із них.
Тому веселиками звуться журавлі.
Що прилітають до веселої землі,
Що теплий день приносить на крилі
І залишаються у нашому селі.
Лиш навесні веселики вони,
А журавлями звуться восени,
Бо журяться, у вирій летючи,
Бо не заміниш рідний край нічим.
(Г. Паламарчук)
Праця робить людину розумною. Пташку пізнають у польоті, а людину - в роботі. Посій труд, а слава вродить. Не дивись на чоловіка, а на його діло.
4. Відгадай загадку. Запиши синоніми до слова завірюха.
Хто дід ?
З’їжджаються дочки у гості до діда:
Ось там Завірюха санчатами їде,
За нею Метелиця слідом мете,
Хурделиця Хугу з собою веде.
А тільки-но вітер у полі завіє,
Як стануть на лижі Хуртеча й Завія.
Нарешті, удвох з Заметіллю приїхала
Найменша – улюблена донечка Віхола.
( Мороз )
5. Прочитай слова і знайди близькі за змістом. Запиши синоніми групами. З двома словами ( на вибір ) склади і запиши речення.
Суша, метелиця, хуга, хуртовина, завірюха, суходіл, віхола, заметіль, земля.
6. Склади з поданих слів ряди синонімів. Назви загальне значення синонімів кожного ряду.
Вершник, країна, грязь, сутінки, наїзник, темрява, буран, сторона, край, багно, кінний, земля, болото.
Постава, вправа, виправка.
Хотіння, бажання, терпіння, жадання, жага.
Смуток, журба, скорбота, сміх, печаль.
Кораблі
Багато різних кораблів на світі. Старі вітрильники рухав вітер. На зміну їм прийшли пароплави. Замість вітрил на них поставили парові машини. Парові машини замінили іншими двигунами. Вони працюють на нафтовому паливі. І пароплави стали називатися теплоходами. Тисячі суден працюють в океанах, морях, річках.
Виконуючи це завдання, діти виписали різні слова. Одні з них – кораблі, вітрильники, пароплави, теплоходи, судна. Інші - кораблі, судна.
Поясни, хто з учнів помилився і чому.
Вправи на групування слів, близьких за значенням
9. Погрупуй слова. Міркуй вголос.
Автомобіль, машина, авто, автомобільний.
Вогнище, багаття, вогняний, вогник.
Горизонт, виднокруг, горизонтальний, обрій, небосхил, небокрай.
Криниця, криниченька, колодязь, криничний, джерело.
Тривога, тривожний, неспокій, переполох, тривожити, сполох.
10. Знайди і згуртуй іменники, близькі за значенням. Запиши.
Склади розповідне речення з будь-яким словом.
Дніпро, градусник, Київ, журавлі, гелікоптер, термометр, Борисфен, Славута, веселики, вертоліт.
Чим особливі ці синоніми?
Вправи на вибір одного з поданих синонімів
11. З ряду слів добери і встав замість крапок найбільш влучне слово.
А) Мама приготувала смачну ............ .
Для рослин навесні потрібна ............ .
У дорогу туристи взяли з собою ............ .
( Їжа, страва, харч, корм, пожива)
Б) Мокра місцевість –
Мокра місцевість з поверхнею, що трясеться –
Мокра місцевість з водою на поверхні -
(болото, мочар, трясовина)
12. Встав у прислів’я найбільш вдалі слова :
Маленька ....... краща за велике безділля ( праця, труд, робота ).
Згода ........ будує, а незгода руйнує ( дім, будинок, оселя, хата,
хатинка, житло ).
Вправи на самостійний добір синонімічних
13. До поданих іменників добери синоніми.
Азбука - ... Вантаж - .......
Автомобіль - .... Вистава - ......
Артист - ..... Вівчар - ........
Вогнище - ........ Мелодія - .........
Батько - ..... Ворон - ......
Вада - ....... Космос - .......
Будинок -..... Буква - ......
14. Добери і запиши інші назви предметів:
Аероплан - Гіпопотам -
Володар - Лелека -
Азбука - Діти –
15. Прочитай.
На світі білому єдине,
як і Дніпрова течія,
домашнє вогнище родинне,
оселя наша і сім’я. (Д. Білоус).
В якому значенні вжито у цьому вірші іменник вогнище?
Добери і запиши синоніми до виділених слів.
16. Поясни значення кожного слова в синонімічному ряду. Користуйся словником.
Ліс, бір, діброва, пуща, праліс.
Бадилля, бурячиння, картоплиння, гарбузиння, гудиння, морквиння.
Вправи на редагування
17. Запиши речення, замінивши слово, що повторюється, синонімами.
Недавно ми з друзями ходили в похід у Карпати. Біля річки розкинули намети. Увечері розвели вогнище. Біля вогнища всім було весело. Дівчата співали народні пісні. Весело палахкотить наше вогнище над рікою.
18. Прочитай уважно слова і скажи, чи є серед них синоніми.
Маленька господарка, трудівниця, ласунка, вивірка, білка.
Знайди ці слова в тексті. Чи можна їх назвати синонімами в цьому тексті?
З настанням зими важко стало жити лісовим мешканцям. Тільки білочці зима не страшна.
Багато різної їжі запасла маленька господарка на зиму. Ще восени трудівниця зібрала й сушила на сучках гриби. Насіння, жолуді, горіхи ласунка сховала в дуплі старого дуба.
Добре підготувалась вивірка до зими.
19. Запиши речення, замінивши слово, що повторюється, синонімами.
Мати маму – це велике щастя. І дітям, і дорослим дуже потрібна мама, її ласкавий погляд, її мудре і лагідне слово, її лагідні руки. Мама дає нам життя. Мама вчить нас рідної мови, звичаїв свого народу. То ж бережіть, діти, своїх мам, не завдавайте їм прикрощів.
20. Знайди слова, вжиті невдало. Виправ помилки.
Для лижних прогулянок добре мати спеціальний наряд.
Над осінніми полями кружляють череди галок і граків.
Баба Мотря жила в дерев’яній оселі.
Гончаренки збудували кам’яне помешкання.
Молода дівчина схилилася над водою, розглядаючи своє ніжне обличчя.
Вправи на спостереження за вживанням іменників-синонімів
21. Прочитай текст. Визнач тему, мету його.
– Діду, журавлі летять! – вигукує Тарасик.
Дідусь прикладає руку до чола, дивиться.
Чому в народі існує дві назви: журавлі і веселики?
Для чого автор вживає ще й слово птахи?
Прикметник
Вправи на вибір слів, близьких за значенням
1. Прочитай. Спиши. Підкресли синоніми однією рискою, а
антоніми – двома.
З гори потік
На луг утік.
Тепер біжить по ньому,
Не заважа нікому.
Він не глибокий,
Не мілкий,
Та - неспокійний, гомінкий.
Все хвилями хлюпоче,
І мовить, і шепоче.
В. Ткаченко
2. Гра “Хто швидше”.
Випиши з тексту слова, до яких синонімами будуть такі: грайливе, красиву, лагідний, голубому, ясному, чисте.
Ранньою весною я поспішаю до лісу. На галявині відкриваються гладенькі проталини. Ось по стежці біжить, булькає пустотливий кришталевий струмок. Привітний вітерець розгойдує жовті сережки верболозу. У високому блакитному небі дзвенить пісня непомітної пташини. Нею вона зустрічає вродливу весну!
Вправи на групування слів, близьких за значенням
3. Прочитай. Запиши групи синонімів.
Дорогий, доступний, цінний, зрозумілий, дивовижний, чудернацький.
Минулий, колишній, минати, давній, минуле.
Вишуканий, тонкий, витончений, тоншати.
4. Погрупуй прикметники-синоніми.
Мокрий, гарний, красивий, вогкий, жорстокий, сирий, хороший, чарівний, безжалісний, лютий, розкішний, звірячий, чудовий, нелюдський.
5. Погрупуй слова.
Старанний, світлий, безкрайній, безмежний, ясний, ретельний, пекучий, неосяжний, прозорий, палючий, дбайливий.
6. Який з прикметників, поданих у дужках, близький за значенням до виділеного? Запиши їх парами.
Холодна джерельна вода ( прозора, чиста, крижана ).
Жаркий літній день ( чудовий, безхмарний, теплий ).
Прудка руденька білочка ( весела, пустотлива, метка ).
7. Поєднай прикметники з відповідними іменниками.
Жорстокий, лютий, сердитий (бій, хлопець, мороз).
Безстрашний, байдужий, безпристрасний (погляд, вигляд, ставлення).
Безмежний, безмірний, неозорий (почуття, простір, степ).
8. Підкресли слово, що не належить до відповідного синонімічного ряду.
Блакитний, бузковий, барвінковий, голубий, лазуровий.
Вірний, правильний, відданий, незрадливий.
Правильний, правдивий, звичайний, істинний, певний.
Вправи на вибір одного з поданих синонімів
9. До поданих слів добери близькі за значенням слова з префіксами і запиши їх.
Тихий -..... сумний -.......
слабкий -....... сміливий -.....
жорстокий -...... безколірний -......
СЛОВА ДЛЯ ДОВІДОК: безстрашний, безрадісний, безшумний, безсилий, безжалісний, безбарвний.
Зі словами однієї пари склади речення.
10. До виділених слів добери синоніми з префіксом без - .
Засушливе літо - ......
Жорстокий вчинок - ........
Сумний день - .........
Пустинний острів - ......
СЛОВА ДЛЯ ДОВІДОК: безлюдний, бездощове, безжалісний, безрадісний
11. Прочитай. Із дужок вибери потрібний прикметник. Спиши.
Усміхнувся ( променистий, ясний) ранок. ( Погідне, ясне )
блакитне небо дихало на землю теплом. ( Ясні, сонячні ) промені
виблискували на деревах, траві, у річці. ( Ясна, світла ) поляна заливалась світлом.
12. З низки слів, близьких за значенням, добери і встав замість крапок найбільш влучне.
Багряний, рум’яний, червоний, рожевий, малиновий.
На сході небо стало ........ .
Щічки у дівчинки були ........... кольору.
Ліс восени став ........ .
13.Розмісти слова в порядку зростання вияву ознаки.
Теплий, пекучий, гарячий.
Похмурий, засмучений, сумний.
Відомий, славнозвісний, видатний.
Талановитий, обдарований, здібний.
Вправи на самостійний добір синонімічних слів
14. До поданих прикметників добери синоніми.
Акуратний – виразний –
балакучий – високий –
бідний – витончений –
вдалий – прегарний –
видатний –
15. Прикметники у поданих словосполученнях заміни
близькими за значенням.
безстрашний льотчик - ........ льотчик
правильна відповідь - ........ відповідь
гарне враження - .........враження
сміливий хлопчик - .........хлопчик
протилежними за значенням:
сонячний день - ........ день
легка задача - ......... задача
веселий настрій - ........ настрій
16. До поданих слів добери близькі за значенням слова.
Бездощове ( літо ) -
безлюдний ( острів ) -
безкрає (поле ) -
беззвучний ( сміх ) -
безрадісний ( день ) -
17. До поданих словосполучень добери близькі за значенням при кметники.
Добрий борщ - ....... , добре слово - ....... , добрі успіхи - ....... Правильна відповідь - ........, правильний курс - .........., правильне мовлення - ......... .
18. Продовж низку близьких за значенням слів.
Хлопець не з боязких – відважний, ........, .......... .
Дівчина хоч з лиця воду пий – гарна, ........, ........ .
19. Добери синоніми до виділених прикметників.
Директор наш був людиною стриманою, небалакучою.
Невеличку веранду рясно оповили стебла дикого винограду.
Тихий вітер ворухнув стигле колосся.
Настало спекотне літо.
Поясни, чому в реченнях вжито саме ці прикметники.
20. Добери найточніший прикметник.
До кімнати старої вчительки завітала ...(несподівана, випадкова, раптова) радість. Різні ... (турботливі, тривожні, неспокійні) думки непокоїли серце матері. У розчинене вікно разом з теплим вітерцем хлюпнули пахощі акацій, звідкілясь долинули ...(лункі, дзвінкі, гучні) дитячі голоси, пісня зяблика, і ...(оглушливий, гучний, голосний) гамір горобців.
Дієслово
Вправи на вибір слів, близьких за значенням
1. Спиши. Підкресли синоніми до слова мовити.
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
Хто багато говорить, той мало творить.
Треба знати, де що сказати.
Меле язиком, як теля хвостом.
Він такого язиком наплете, що на вербі груші ростуть!
2. Прочитай. Знайди у тексті слова, близькі за значенням. Чи можна їх поміняти місцями? Якщо можна, то чому?
Хто я ?
В нас однакове ім’я.
А скажіть, хто брат, хто я ?
Мовлю я: “ З дерев лечу, “
Говорить брат: “ По пошті мчу “.
Вправи на групування слів, близьких за значенням
Гриміти, грім, гуркотіти, громовий, рокотати.
Жартую, бігаю, сміюся, мислю, мчу, міркую, думаю, регочу,
метикую, глузую, сушу собі голову, шуткую.
Жовтіти, мчати, золотіти, линути, половіти, летіти, жовкнути, нестися.
Вправи на вибір одного з поданих синонімів
4. Списати, добираючи за змістом дієслова.
Після дощу (присунула, насунула) чорна хмара. Почалася гроза. (Пішов, полив, почався) дощ. Я (одягнув, взув) черевики і (взяв, схопив) парасолю. Дорогою (відкрив, розкрив, розгорнув) її. Дощ швидко (перестав, закінчився, минув).
5. Прочитай речення. Спиши, добираючи з дужок слова, що
найточніше відповідають змісту.
Діти ( мандрували, йшли ) лісом і ( збирали, шукали ) гриби.
Вузенька покручена ( стежка, дорога ) (вела, звивалася, пролягла) через поле. За селом починався березовий ( гай, ліс ).
6. Прочитай речення. Спиши, добираючи з дужок слова, що
найточніше відповідають змісту.
Прийшла зима. Повітря стало ....... . Якщо довго стояти на місці, то руки починають ......... , ноги ........, все тіло ....... .
(Холонути, мерзнути, клякнути, дубіти, стигнути ).
7. З близьких за значенням дієслів вибери те, яке найбільше підходить за змістом.
Друзі ( мандрували, йшли ) лісом і збирали гриби. На
галявині вони ( побачили, помітили ) зламану берізку. Її
тоненькі гілочки ( звисали, спадали ) додолу. Ніжне зелене
листячко почало ( в’янути, кволитись ). Хлопчики ( підняли,
підвели ) берізку і ( прив’язали, прикріпили ) до міцного
кілка.
8. Прочитай. Добери із слів у дужках найбільш вдале і встав його на місці крапок.
Хто вона ?
.............. до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля ........
пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Бабуся чепурна?
( Одягла, причепурила, прибрала; прийшла, прибула, примчала).
9. Виберіть потрібне слово з дужок.
Ось і зима ( настала, прийшла, присунула). Несподівано (пішов, випав, посипавсь) глибокий сніг. Мороз ( заморозив, укрив кригою, скував) озера та річки. Дітлахи почали ( спускатися, кататися) на санчатах.
Усім (стало, було) весело.
10. Запиши текст, вставляючи замість крапок найточніше за змістом слово.
Я ...(помандрував, пішов, рушив) до лісу. Дорога ...(піднімалася, прямувала, тяглася) вгору і ... (зникала, ховалася, пропадала) у зелені трав. Ліс ...(перестрів, зустрів, здибав) мене пташиним хором.
Вправи на самостійний добір синонімічних слів
11. До поданих дієслів доберіть синоніми.
Баритися - викривати –
блимати - вирішити –
бути - вирувати –
варити - вітати –
вертіти - влучати –
веселити - вражати –
відкривати - навідувати –
відмічати – поспішати.
12. До поданих дієслів добери слова-синоніми з не.
Зразок: Відпочивати – не працювати.
Сумувати, голодувати, мовчати, ледарювати, відкривати.
13. Заміни виділені слова близькими за значеннями.
Сніг замів усі стежини.
Ліс стоїть у білому вбранні .
14. До дієслів дібрати синоніми:
Будувати –
Ясніти –
Перемагати –
Тремтіти –
15. Заміни слово іде іншим словом.
Іде дівчина.
Іде поїзд.
Іде дощ.
Іде годинник.
16. Виберіть потрібне слово з дужок.
На галявині ( росло, жило, цвіло) багато різноманітних квітів. Серед них ( були, існували): волошки, кульбаби, ромашки. Усі лісові мешканці ( любили, кохали) цю галявину. Саме тут можна було
( угледіти, побачити) усю велич Природи.
Вправи на спостереження за вживанням
дієслів-синонімів
17. Прочитай. Яку пору року тут описано?
Голі дерева вже давно готові до зими, сплять. Поринули в сон жуки й павуки, ховрашки і бабки, змії та жаби. Дрімають лини й карасі в мулястих озерних виїмках. Не видно перелітних птахів...( В. Севастьянов ).
Випиши виділені слова. Яку “ роботу “ вони виконують? Чи можна їх вважати синонімами?
Ішов дід лісом та й загубив рукави- Ішов дід лісом та й загубив чку. Прийшла Мишка і рукавичку. Прийшла Мишка
стала в тій рукавичці жити. За і стала в тій рукавичці жити.
Нею прийшла Жабка і теж За нею приплигала Жабка і
поселилася в рукавичці. Потім теж поселилася в рукавичці.
Прийшов Зайчик, і стало їх троє. Потім пристрибав Зайчик і
Прийшла до рукавички Лисичка. Стало їх троє. Прийшла до
Стало їх четверо. Потім прийшов рукавички Лисичка. Стало їх
Вовк. Аж ось прийшов Ведмідь. Четверо. Потім присунув
Вовк. Аж ось причвалав Ведмідь.
Який текст тобі більше подобається? Чим саме? Що зробило його таким? Зроби висновок, для чого потрібні синоніми.
19. Добери синоніми до виділених дієслів. Чому, на твою думку, автор вибрав саме ці слова.
Дощ
Вітер ущух. Між листом зашелестів густий рівний дощ. А на небі зчинилась гуркотнява. По широких небесних просторах луною розкочувався над хмарами гук.
На прив’яле листя, на присмажені трави, хліба тихо сіявся дрібний, холодний дощ. Захлинаючись, ковтала воду суха земля.
Слово
Вправи на вибір слів, близьких за значенням
1. Знайдіть логічні помилки.
Гніздо ведмедя, барліг білки.
Потворний крик, несамовитий вигляд.
Сосновий бір, березовий гай.
Радо зустріти, залюбки написати.
Бігти миттю, вискочити стрімголов.
Небо розрум’янилось, обличчя зажевріло.
Зачинити повіки, стулити двері.
Піднесений настрій, святковий одяг.
Громіздкий клас, просторий стіл.
2. Знайди у тексті слова, близькі за значенням ( синоніми ). За пиши їх.
Казкове видовище постає перед тими, хто пролітає вночі над Донбасом. Під крилом літака сяють тисячі зірок. Вони горять на землі. Зірки розповідають про героїчний труд шахтарів.
Така давня традиція в гірняків: на честь трудового подвигу запалювати зірки.
Чи можна назвати слова сяють та горять, гірняк та шахтар спорідненими? Чому?
3. Прочитай текст. Випиши синоніми до слова дорога.
Серед ночі автострадою мчить машина. Дорога водієві не знайома, проте він їде швидко. Водій завчасно буде попереджений дорожніми знаками про крутий спуск, поворот чи зигзаг на трасі.
Вправи на групування слів, близьких за значення
4. Прочитай слова. Випиши групи синонімів.
Дощ, мріють, велетенський, думають, гадають, малий, гігантський, міркують, крихітний, злива, дрібний, великий.
Як ти гадаєш, для чого потрібно користуватися синонімами?
Вправи на заміну синонімів у реченні чи тексті
5. Прочитай речення. Якщо вони тобі чимось не подобаються, виправ їх.
Ледар усе життя ледарює.
Тільки нероба нічого не робить.
Школярі прийшли до школи.
Учень – другокласник учить малюків читати.
Які слова ти використав(-ла), щоб виправити речення?
6. Чи можеш ти пояснити значення слів зграя і череда?
Череда ( кого? ) .......... .
Зграя ( кого? ) .......... .
А до яких тварин можна вжити слова табун, отара?
Як ти розумієш значення слів кетяг, ґроно? Утвори з цими словами словосполучення.
Доречне вживання синонімів у репродуктивному і продуктивному мовленні школярів
7. Перекажи текст.
З неба злетіла на землю незвичайна гостя. Вона була легка, прозора і красива.
На землі стояв хлопчик. Він бачив, як опускається сніжинка. Сашко подумав: ось упаде комусь під ноги і її затопчуть. Хлопчик простягнув долоню, захотів приголубити маленьку сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика і розтанула.
Він з жалем дивився на руку. На долоні блищить прозора крапелька, мов сльоза.
- Про яку гостю іде мова? Сніжинка Як ще її називає автор? Незвичайна гостя - Як ще можна назвати сніжинку снігова зірочка; гостя з небес
- Хто спостерігав за сніжинкою? Хлопчик, Сашко, він - А як ще його можна назвати Малюк
(за віком)?
Перекажи текст, вживаючи слова синонімічних рядів.
8. З поданих слів виберіть потрібні і складіть діалог.
- Доброго ранку, доброго дня, добрий вечір, здрастуйте, здоровенькі були.
- До побачення, до наступної зустрічі, прощайте, бувайте здорові.
Вправи на розпізнання синонімів, споріднених слів
9. Випиши близькі за значенням слова, споріднені слова, форми одного слова.
Сміх – здоров’я, сміху – для всіх,
І сміятися не гріх,
Регочіть собі, нівроку,
Тільки цур – не в час уроку.
О. Пархоменко
4 клас
Іменник
Вправи на вибір слів, близьких за значенням
1. Прослухай, вибери з поданих слів близьке за значенням першого.
Аеродром – літак, авіація, литовище.
Гардероб – клас, роздягальня, коридор.
Телефон – таксофон, розмова, пристрій.
Фанера – метал, дошка, шпон.
Мені неодноразово доводилось розмірковувати, чи знайде людство у своїй мові ще таке слово, як це – земля! Коли ми пишемо його з великої літери, то розуміємо цілу планету, яка стала домівкою живих істот.
Ніби звужуючись, слово це – земля – містить в собі велике поле і маленький селянський наділ... Часто слово земля вживається і для позначення країни. У цьому випадку говорять: моя земля. Для нас це значить наша Батьківщина.
Випиши до слова земля синоніми.
3. Випиши іменники – синоніми.
Чому в смутку тут сидиш і зігнувся з горя?
Чи то трапилась біда, чи сталося лихо?
Не плач, усміхнись, і журба кудись полине,
Зникне сум, і печаль тебе покине.
Вправи на групування слів, близьких за значенням
4. Випиши групами близькі за значенням іменники. Познач їх рід. Виділи закінчення.
Хоробрість, друг, сум, сміливість, журба, товариш, відвага, печаль, приятель, мужність.
Спокій, фотографія, гомін, фото, гамір, картка, лад, мир, говір, злагода, світлина.
Пейзаж, загата, бескид, гора, гребля, краєвид, скеля, ландшафт.
Гармонія, байрак, парк, улоговина, милозвучність, сквер, благозвучність, сад, яр.
5. Погрупуй слова. Обґрунтуй своє рішення.
Дисципліна, порядок, дисциплінований, лад, дисциплінувати, організувати.
Портрет, образ, портретист, зображення, портретний.
Фартух, фартушина, передник, фартушний.
Шеренга, лава, шеренговий, ряд, колона.
Ярина, озимина, яровий, вруна, сходи.
Суша, земля, сушити, суходіл, сушарка, осушений.
Вправи на вибір одного з поданих синонімів
6. Чи є синонімами слова юрба, група, гурт.
Запиши речення, вставивши з поданих ті іменники, які підходять за змістом. Дівчатам допомагав співати ( ... ) хлопців. На подвір’ї грала у лови галаслива ( ... ) дітлахів. ( ... ) школярів виконала доручення вчителя.
7. Відшукай слово, що повторюється. Заміни словами з довідки.
Стоїть посеред парку міцний крислатий дуб. Глибокі зморшки пробрали кору дуба. Темно-зелене листя густо вкриває могутні руки дуба, грізно шумить під час літньої бурі. Та ніякий вітер не в змозі обірвати дуб, жбурнути додолу. От і стоїть міцнолистий дуб до глибокої осені. Але й вона безсила щось вдіяти. Наллє тільки листя дуба брунатним кольором та й відступиться. Лише навесні скидає дуб свої пишні шати, чекає на молоде листячко.
І знову шумітиме дуб, даючи жадану прохолоду в літній день.
Довідка : він, його, воно, велетень.
Вправи на самостійний добір синонімічних слів
8. Склади ( за вибором ) і запиши речення із вказаними синонімами. Підкресли головні та другорядні члени речення.
1. Алмаз, діамант. 2. Зворушливий, розчулений. 3. Ощадливість, бережливість. 4. Посушливий, безводний.
5. Шелест, шарудіння.
9. Пограйся у ”Поле чудес“.
Заміни словосполучення іменниками – синонімами, запиши у клітинки.
з громом.
10. Самостійно дай тлумачення слів лід, рілля.
Вправи на редагування
11. Знайди недоліки в тексті, усунь їх.
А) Сніжинки народились у небі. Вітер опустив сніжинки на землю. Весело було сніжинкам кружляти у танку. На сніжинки дивились люди.
Б) Вище піднімається березневе сонце. На схилі горбика сонце розтопило сніг. Для сонця немає перешкод. Від дотику сонця прокинувсь підсніжник.
12. Внеси в текст потрібні на твій погляд зміни, запиши текст.
Жайворонкова пісня живе у весняному степу, на зеленому роздоллі, й жайворонок ніколи не розлучається з піснею. Коли жайворонок засинає уночі біла грудка землі, то пісня спить разом з натомленим жайворонком. Жайворонок оберігає пісню від холодного вітру, від студеної роси, бо пісня – то найдорожче, що має жайворонок, то душа жайворонкова. І ще до сходу сонця пробуджується жайворонок і на прудких крилах підносить щиру пісню у блакитне привілля небес. / за Є. Гуцалом /
Складання міркувань на лінгвістичну тему
13. Замість крапок вставте слово з довідки. Що означає ваш вибір?
… , на відміну від Сонця, - холодне небесне тіло, яке не випромінює власного світла. … тільки відбиває сонячне світло. Зрозуміло, що освітлена сторону ніби з іншого боку. Тому … змінює свій вигляд, або, як кажуть астрономи, перебуває у різних фазах.
ДОВІДКА: Місяць, небесне тіло, супутник Землі, місяченько, молодик.
14. Уникнути невиправданих повторень слів, користуючись довідкою. Обґрунтуйте свій вибір.
Усе менше на землі залишається місць, де б не ступала людина. І все більш природа потерпає від людей. Ти вже вивчав, як люди забруднюють воду, повітря, ґрунти. Пригадай. Люди вирубують ліси – “легені” Землі. Люди знищують рослини і тварин. На Землі нагромаджується велика кількість відходів виробництва і побуту.
Земля може зазнати незворотних змін.
З огляду на що ти вибиратимеш слова?
ДОВІДКА: Земля, планета, земна куля, небесне тіло, годувальниця, земля – матінка, колиска життя.
Люди, людство, земляни, мешканці планети, живі істоти, населення.
Прикметник
Вправи на групування слів, близьких за значенням
1. Про читай прикметники.
Старанний, світлий, гарячий, ретельний, безмежний, ясний, пекучий, неосяжний, палючий, прозорий, дбайливий.
Випиши близькі за значенням прикметники групами. Склади і запиши кілька речень з цими словами.
2. Погрупуй слова-синоніми.
Чемний, охайний, щирий, ясний, ошатний, прозорий, ввічливий, сердечний, безхмарний, чепурний, правдивий, привітний, погожий, приязний, яскравий, елегантний, світлий, відвертий, сонячний.
Сучасний, щасливий, дружний, дружній, одностайний, приязний, теперішній, везучий, нинішній, удачливий, товариський, модерний, злагоджений, приятельський.
3. Згрупуй прикметники, близькі за значенням. Запиши.
Ароматний, дорогий, розумний, цінний, тямущий, запашний,
духмяний, кмітливий, ласкавий, охайний, ніжний, чепурний,
привітний, акуратний, чесний, чемний.
Яке слово “ зайве “? Добери до нього синонім і склади з ними речення.
Подумай, якими членами речення виступають прикметники- синоніми?
Вправи на розташування синонімів за ступенем
інтенсивності ознаки
4. Прочитай текст.
Пуща – великий, густий, малопрохідний ліс. Гігантські могутні дуби оберігають спокій і тишу своєї оселі.
Велетенські сосни сягають неба. Таємниче перешіптуються
Чималі липи.
Розташуй речення так, щоб прикметники-синоніми у них були розташовані в порядку наростання ознаки.
Вправи на вибір одного з поданих синонімів
5. Поєднай подані прикметники з потрібними за змістом
іменниками, що в дужках.
Палючий, дзвінкий, гарячий, сонячний (день, струмок, сонце,
привіт). Вологий, мокрий, сирий ( кімната, повітря, сніг).
Товстий, жирний ( гусак, палиця ).
Зпиши ці словосполучення. Визнач рід прикметників і виділи їх
закінчення.
6. Прочитай. Запиши прикметники з тими іменниками, з якими їх можна сполучити. При потребі змінюй рід прикметника.
( Карий, коричневий ) черевики, очі.
( Тривожний, схвильований ) друг, звістка.
( Смаглявий, темний ) лице, волосся.
( Кремезний, могутній ) дуб, чоловік.
( Буланий, чорний ) кіт, кінь.
7. Заміни словосполучення, що в дужках, відповідними прикметниками.
Мій товариш ( каже правду у вічі ).
Ігор ( вміє розважати, розсмішити ).
Він (коли мені важко, дасть добру пораду, заспокоїть ).
Оленка ( слухає і виконує настанови вчителя ).
Моя подруга ( її зошити і книжки у хорошому стані ).
Вона ( допомагає мамі по господарству ).
Довідка: чуйний, відповідальний, акуратний, охайний, старанний, наполегливий, щирий, правдивий, доброзичливий, чесний, справедливий, співчутливий, слухняний, сердечний, веселий, дотепний, відвертий, працьовитий, трудолюбивий.
Назви серед прикметників синоніми. Склади і напиши розповідь про свого друга, використавши подані матеріали.
Вправи на самостійний добір синонімічних слів
8. Випишіть прикметники. Доберіть синоніми.
Самотнє дерево
Зранку онук із дідусем пішли до сусіднього села. Йти треба було лісом.
Сонце тільки-но піднялося. З листя спадали крапельки роси.
М’яка трава приємно лоскотіла ноги.
Незабаром вони вийшли на велику галявину, залиту яскравим сонцем. Посеред галявини росло самотнє дерево. Листя на ньому зів’яло і згорнулося у сухі трубочки. Трава навкруги пожухла.
“Це осінь з ним розправилась”, – роз’яснив дідусь.
( За А. Бабаєвою ).
Перевір себе за словником.
9. Переписуючи словосполучення, замініть виділені слова синонімами.
1. Високий будинок , високий урожай , висока людина, високий голос, висока посада, високі гості .
2. Свіже повітря, свіжий вітер, свіжий хліб, свіжий огірок, свіже листя, свіжа сорочка , свіжа думка, свіже обличчя.
10. Добери синоніми до поданих прикметників.
Холодний погляд -
Холодний вітер -
Холодне серце -
Міцний дуб -
Міцний мороз -
Зразок: Холодний вітер - пронизливий, різкий.
Назви серед поданих словосполучень прикметники, вжиті в переносному значенні.
11. Поясни зміст словосполучень, дібравши прикметники-синоніми.
Солов’їний голос, ведмежа послуга, весняний настрій, вовчий апетит, кров з молоком, без клепки в голові, гострий на язик, ні сіло ні впало.
Вправи на редагування
12. Відредагуй текст, замінивши прикметники, що повторюються, синонімами.
А) Красивий зимовий день. Падають на землю красиві сніжинки. У красивому вбранні застигли дерева.
Б) Прийшла весела пора зимових канікул. З ранку до вечора дзвенять веселі дитячі голоси. Можна досхочу кататись на ковзанах, санчатах.
Дієслово
Вправи на вибір слів, близьких за значенням
Прислухайся до шуму:
З весною він іде.
Щось тріщить, ламається,
Стрекоче і гуде.
Випиши з вірша дієслова, які влучно передають шум весняної води. Доповни ряд синонімами.
СЛОВА ДЛЯ ДОВІДОК: йде, біжить, шумить, дзвенить, стукає, співає, дзюрчить, хлюпає, булькотить, тупцює, кипить, клекотить.
2. Прочитай текст. Випиши з нього дієслова, які допомогли автору описати рух на вулиці.
Автобус їде по вулиці міста. Зліва його обганяє легковий автомобіль. Справа прямує вантажна машина, попереду тролейбус. Поруч з тротуаром поспішає на велосипеді хлопчик. Десь з тріском проноситься мотоцикліст. Вулиця повниться рухом.
Доповни ряд і запиши слова-синоніми до слова їде.
Вправи на групування слів, близьких за значенням
3. До поданих дієслів добери і запиши близькі за значенням дієслова.
Наказувати, перемогти, бажати, будувати, ширяти, пробачати,
забавляти, руйнувати.
СЛОВА ДЛЯ ДОВІДОК: вибачати, кружляти, споруджувати, веліти, побороти, бавити, нищити, хотіти.
4. Випиши дієслова-синоніми парами.
Сяяти, нестись, воювати, боятися, хвилюватися, боротися,
линути, блищати, заспокоїти, запросити, страхатися, втішити,
кликати, турбуватися.
5. Погрупуй слова-синоніми.
Практикуватися, вишивати, приголубити, гаптувати, просити, вітати, пригорнути, благати, поздоровляти, тренуватися, приласкати, вправлятися.
Вправи на розташування синонімів
за ступенем інтенсивності ознаки
6. Розташуй дієслова за ступенем виявлення дії.
Кричав, шептав, говорив. Біг, крокував, йшов. Сміявся,
посміхався, реготав. Накрапував, лив, мрячив. Тлів, горів,
палав. Здивував, вразив, приголомшив. Мчати, летіти, їхати.
7. Знайди синоніми. Розташуй їх за ступенем підсилення дії.
Відстань від Землі до Сонця 150 млн. кілометрів. Туристу довелося б іти до нього 3500 років. На автомобілі турист їхав би до Сонця 200 років. На реактивному літаку летів би 20 років. На ракеті космонавт летів би кілька місяців. А сонячний промінь пролітає цю відстань за 8 хвилин.
Вправи на вибір одного з поданих синонімів
8. Прочитай групу синонімів.
Думати, гадати, мріяти, міркувати, мислити.
Які з них можна вставити замість крапок у подані речення?
Вітя довго ...... над прикладом і все ж розв’язав його.
Іринка ..... стати артисткою.
Склади речення з іншими словами. Запиши їх.
9. Виберіть потрібне слово.
На човнику й веслі від нас ( від’їхав, відплив, відбув) травень. Він (взяв, прихопив) із собою сині (дощі, зливи), зелений (шум, гомін, гамір) та солов’їний спів. І в село, через тини (заглянуло, подивилось) літо. (М. Стельмах)
10. До назв дій добери потрібні за змістом назви предметів і запиши.
Заплющувати, зачиняти, закривати (двері, очі, коробку).
Підняти, піднести (аркуш, руку).
Вправи на заміну синонімів у речення чи тексті
11. Заміни виділені слова синонімами. Доведіть, що впливало на вибір слів.
Осінь минула. Косим промінням сонця визолотила листя на деревах. Помила його сильною мжичкою.
Потім зняла з дерев розкішний одяг і встелила ним землю.
Прибувала зима. Вона ніби заховалась у темних лісах за Дніпром.
( за Ю. Збанацьким )
Вправи на самостійний добір синонімічних слів
12. До виділених дієслів доберіть синоніми.
Український рушник
Рушник на стіні. Давній звичай. Не було жодної на Україні оселі без рушника. Хай то буде одинока хатина вдови чи тісна багатодітна оселя – всюди палахкотіли багатством барв рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей.
По тому, скільки і які були рушники, створювалася думка про жінку, її дочок. Ніщо так не говорило про жіночу вправність, працьовитість, як ці вимережані рушники.
( В. Скуратівський )
13. До даних дієслів добери синоніми. Склади з ними
словосполучення, використовуючи для цього іменники,
прийменники. Запиши з утвореними словосполученнями
речення.
ЗРАЗОК: Блищати – виблискувати на сонці.
На сонці виблискували краплини роси.
Працювати. Гриміти. Хвилюватися. Сумувати.
14. До поданих слів добери синоніми. Склади і запиши з ними два речення ( за вибором ).
Берегти, прагнути, думати, покращити, збудувати, підходити.
15. До кожного з поданих дієслів добери близькі за значенням дієслова і запишіть.
Бігати - ......, думати - ......, кричати - ......, говорити - ......, працювати - ......, нищити - ....., побороти -......, стерегти -......, клонити -....., жартувати - ...... , вередувати - ......... .
16. Замість крапок встав дієслова, близькі за значенням. прочитай сміховинку О. Пчілки “ По щирості “. Про що говорили батько з сином?
По щирості
Прийшов господар з міста, дає своєму синові бублика та й ....:
- На, Васильку, та поділися з Івасиком по щирості.
- Як же то по щирості? – ....... Василько.
- А так, синку, - ...... батько, - як переломиш бублика, то
більшу половину даси Івасикові, а собі залишиш меншу. Ото і є – “ по щирості ділитися “.
- Е – е – е - ......... Василько, - то дайте, тату, бублик Івасеві:
нехай він ділить “ по щирості “.
Перекажіть текст в особах.
17. Добери до виразів синонімічні дієслова. Запиши їх.
Дати задній хід – Брати до серця –
Пекти раків – Розбити глека –
Бити байдики – Плескати язиком –
Задирати ніс – Сушити мізки –
Вправи на редагування
18. Прочитай текст, відшукай слова, що повторюються. Добери синоніми, щоб уникнути невиправданих повторів.
Сьогодні ми познайомились з картиною відомого російського художника І.І.Шишкіна “Ранок у сосновому лісі”. Художник зобразив ранковий ліс. Перше сонячне проміння освітлює ліс. Стара ведмедиця з маленькими ведмежатами вийшла на прогулянку. Двоє кумедних ведмежат залізли на стовбур поваленої сосни. А третє ведмежа стоїть на верхівці на задніх лапах. Художник зобразив таких кумедних ведмежат, як я бачив у цирку.
Вправи на спостереження за роллю синонімів
19. Які з поданих дієслів-синонімів не лише означають дію, але й виражають наше ставлення до неї? Підкресли їх.
Затриматися – застряти. Вчити – зубрити. Жалітися – плакатися.
Просити – клянчити. Лежати – валятися. Витратити – розбазарити.
Сварити – пиляти. Перегнати – обскакати. Пояснити – розжувати.
Склади і запиши речення з однією парою дієслів – синонімів.
20. Прочитайте уривок з оповідання “Моя мама найкраща” Лариси Івахніної. Між ким відбувається розмова?
- Сергійку, вдягни колоші.
- А всі без колош, - відповідає Сергійко.
- На дворі мряка он яка, - говорить мама.
- А всі без колош, - комизиться Сергійко. І, грюкнувши дверима, ви бігає на вулицю.
А увечері мама до нього:
- Сергію, хто розбив склянку?
- . . . , - мурмотить спідлоба хлопчик. А сам - зирк під шафу, чи не визирає черепок.
- Може, подумаєш?
. . . , - лементує Сергійко.
- Доки не пригадаєш, посидь удома.
Назавтра знову почалось.
- Сергійку, відведеш Оксанку в дитсадок.
- . . .
- То виходь раніше.
- . . .
- А я не питаю в тебе, хочеш чи не хочеш. Треба.
- . . . , - бубонів Сергійко.
Осмислення змісту прочитаного
Яким вам видався Сергійко?
Як зверталася мама до Сергійка?
- З якими почуттями вона зверталася до сина?
Як відповідає син?
З’ясування і уточнення значень слів
- Знайдіть у тексті слова близькі за значенням до казати (відповідає, говорить, мурмотить, лементує, бубонить)
- Який настрій хлопчика передають слова мурмотить, лементує, бубонить?
Доповнення діалогу
Доповніть пропущені репліки-відповіді Сергійка.
Перекажіть текст в особах, вживаючи синоніми.
Складання міркувань на лінгвістичну тему
21. Як назвати ці групи слів? Доведи свою думку.
Говорити, говіркий, говірливий, заговорити. Радість, радісний, радіти. Цікавість, цікавий, цікавити.
До виділених слів добери і запиши синоніми.
Прислівник
Вправи на групування слів, близьких за значенням
Вперед – назад, далі, вліво.
Вчора – сьогодні, напередодні, завтра.
Напам’ять – назубок, надовго, назавжди.
Міцно, ніжно, швидко, ясно, жарко.
( Тендітно, гаряче, безхмарно, хутко, скоро, дуже, сильно, жваво, душно, сонячно ).
3. Згрупуй прислівники, близькі за значенням. Добери до кожної групи слів антоніми.
Часто, поруч, неодноразово, гучно, будь-де, схвильовано, лунко, бережливо, десь, нерідко, поблизу, голосно, стурбовано, близько, економно, недалеко, поволі, стривожено, абиде, ощадно.
Знайди “ зайве “ слово. Добери самостійно до нього синоніми.
4. Погрупуйте прислівники-синоніми в синонімічні ряди.
Швидко, гордо, ледве-ледве, хутко, гарно, ніжно, поволі, скрізь, скоро, згодом, прудко, красиво, пихато, всюди, живо, повагом, чудово, розніжено, жваво, тендітно, гордовито, повсюди, хороше, прожогом, зарозуміло, кругом.
5. Погрупуй слова.
Тепер, зараз, теперішній, сьогодні, нині.
Вчора, вчорашній, напередодні.
Напам’ять, пам’ять, назубок, пам’ятати.
Щоденно, повсякчас, день, днювати, денний.
Вправи на вибір одного з поданих синонімів
6. до поданих прислівників добери близькі за значенням. Запиши.
Зразок: Швидко – хутко.
Зверху, колись, дуже, дбайливо, гарно, недалеко, незабаром, зрідка.
Слова для довідок: іноді, згори, давно, скоро, старанно, надто,
близько, хороше.
Склади і запиши речення з трьома прислівниками (за вибором).
7. Добери до поданих прислівників близькі за значенням. Запиши їх групами. Визнач наголос.
Цікаво, дзвінко, даремно.
Слова для довідок: марно, цікаво, дарма, звучно, лунко.
Вправи на самостійний добір синонімічних слів
8. Доберіть прислівники-синоніми.
Багато- ......, безмежно - ......., боязко - ......, вороже - ....., враз -....., всіляко -...... .
9. Заміни вислови близькими за значеннями прислівниками.
Знати, як свої п’ять пальців – знати ....... .
Шукати по гарячим слідах – шукати ...... .
Спати без задніх ніг - ..... .
Не по кишені – ..... .
З усіх ніг – ...... .
Як в аптеці - ..... .
Як сніг на голову – ...... .
Кури не клюють – ...... .
На краю світу – ..... .
10. Який синонім слова тепер не змінює свого значення, якщо його прочитати справа наліво ?
Вправи на редагування
11. Відредагуй текст, уникнувши зайвих повторів слів.
Після дощу
Синє небо. На ньому золоте сонце сипле скрізь гарячими блискучими бризками. Скрізь весело біжать струмочки. Вони дзвенять, підстрибують, танцюють, весело про щось буркочуть.
Гордо запишався проти сонця гай. Гордо стоять дерева в блискучих краплях, як у дорогому намисті. Густішою стіною сплелось жито. Поміж його стеблами ніжно синіють волошки, ніжно жевріють голівки горицвіту.
Слово
Вправи на групування слів, близьких за значенням
1. Згрупуй подані слова: як частини мови, як споріднені слова, як синоніми.
Звістка, хвороба, звати, закликати, виклик, хворіти, крик, шуміти, примхливий, кричати, шум, повідомити, шумний, викликати, повідомлення.
Скільки груп ти підібрав у кожному випадку?
Вправи на спостереження за роллю синонімів
2. Прочитай. Доведи, що це художній текст. Визнач тему і мету.
Навкруги казкові шати –
Сиве плетиво гілок.
Спробуй зразу відгадати,
Де тут в’яз, а де дубок.
Де калина, де шипшина,
Де черешенька мала?
Все зима запорошила,
Запушила, замела.
Сплять над озером ялинки,
Як сестрички в сповитку,
Біла віхола хустинки
Їм зіткала нашвидку.
І берізка, мов лілея
В платті з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї –
Клена зірваний листок. ( В. Скомаровський)
Чому автор вживає слово «шати», а не «одяг», «вбрання»?
Для чого автор вживає низку синонімів «запорошила, запушила, замела»?
Чому у вірші вжито «віхола», а не «заметіль»?
3. Прочитай. Визнач тему тексту. Це художній чи науковий текст? Яка мета тексту?
Раптом з півночі насунула чорна хмара. Пливе над снігами. Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюся до снігопаду і чую ніжний дзвін. Ніби десь далеко-далеко бринить велика кришталева чаша, до якої торкається срібний молоточок.(В. Сухомлинський)
У якому значенні вжито виділені слова? Чому автор вживає саме ці слова, а не близькі до них за значенням?
Доречне вживання синонімів у репродуктивному мовленні школярів
4. За репродукцією і поданими словами напиши твір – опис картини «Сніданок» К. Білокур.
К. Білокур – чарівниця з Богданівни, художниця, майстер пензля, автор картини.
Зобразила – відтворила, написала, передала.
Твір – полотно, натюрморт, картина.
Звичайна – повсякденна.
5. З ряду близьких за значенням слів вибери ті, що більше підходять за змістом. Продовж текст, щоб вийшов опис бурі на морі.
Увечері на небо (найшли, насунули) важкі чорні хмари.
Одразу налетів (вітерець, ураган), високо здійняв хвилі. Море ніби стало суворим, ...
Словникові слова
У програмі початкової школи з мови окремо виділено слова, вимову і правопис яких необхідно запам’ятати. Для успішного засвоєння словникових слів необхідно забезпечити усвідомлення лексичного значення. Серед різних прийомів пояснення семантики(значення) слів ефективним є добір синонімів. Свідомості і міцності засвоєння ще сприяє встановлення зв’язків виучуваного слова з іншими словами та близькими за значеннями.
Пропонуємо синонімічні ряди слів до словникових.
1 клас
Веселка – райдуга.
Буквар – підручник, книжка.
Буква – літера.
Ґрунт – земля, основа.
Кватирка – шибка.
Україна – Батьківщина.
Корисний – вигідний, благотворний, благодійний.
Лелека – чорногуз, бусел, бузько.
Новий – свіжий, новоспечений.
Парасолька – зонт.
Подруга – товаришка.
Школяр – учень
2 клас
Батьківщина – вітчизна, Україна, земля батьків, рідний край.
Ведмідь – клишоногий, бурмило.
Дитина – дитя, немовля, маля, малюк, чадо.
Духмяний – запашний, ароматний, пахучий.
Ознака – властивість, особливість, риса, прикмета, якість.
Помилка – хиба, погрішність, неточність, огріх.
Предмет – річ.
Учитель –педагог, викладач, вихователь, наставник.
Червоний – черлений, багровий, багряний, рум’яний, рожевий, малиновий, ясно-червоний, кумачевий, бордовий, вишневий, рубіновий, кораловий.
Черговий – наступний, найближчий.
Черевики – туфлі.
Шофер – водій.
3 клас
Апельсин – помаранч.
Абрикос – жерделя, мореля (з дрібними плодами).
Айстра – царигрядка.
Автомобіль – автомашина, машина, авто.
Горизонт – виднокруг, обрій, крайнебо, небосхил.
Гриміти – гуркотіти, гуркотати, рокотати, рокотіти.
Грім – громовиця.
Депутат – уповноважений.
Директор – керівник, голова.
Кипіти – варитись, бурлити; вирувати, клекотіти.
Коридор – перехід, галерея.
Криниця – колодязь, джерело.
Минулий – колишній, пережитий, давній.
Кукурудза – маїс.
Спасибі – дякую.
Тривога – неспокій, переполох, сполох, паніка.
Банкір – фінансист.
Бібліотека – книгозбірня.
Вогнище – багаття, ватра.
4 клас
Аеродром – літовище.
Будь ласка – коли Ваша ласка, ласкаво просимо, будь ласкавий (люб’язний, милостивий).
Вперед – далі.
Вранці – зрання, рано.
Вчора – напередодні.
Гардероб – роздягальня.
Дисципліна – порядок, лад, організованість.
До побачення – бувайте, бувайте здорові, на все добре, всього найкращого, прощайте.
Напам’ять – назубок.
Портрет – образ, зображення.
Телефон – таксофон.
Тепер – зараз, сьогодні, нині.
Фанера – шпон.
Фартух – передник, нагрудник.
Шеренга – лава, ряд, колона.
Щоденно – повсякденно, щодня.
Ярина – озимина, вруна, сходи, прорість.
Програмові вимоги до роботи над синонімами в початкових класах
2кл | 3кл | 4кл |
Слова близькі за значенням. Уміння знаходити серед слів ті, що є близькими за значенням. Уміння вибирати із слів ті, які більше підходять для доповнення речення за малюнком | Формування уявлень про синоніми. Уміння добирати синоніми з метою увиразнення висловлюваної думки та уникнення тавтології. Спостереження за їх роллю в тексті. Іменники-синоніми. Спостереження за влучним вживанням іменників-синонімів, міркування про їх роль. Прикметники-синоніми. Використання їх у зв’язних висловлюваннях спостереження за влучним вживанням прикметників у тексті, розмірковування над тим, з якою метою вони дібрані автором. Дієслова-синоніми. Спостереження за влучним добором дієслів автором тексту. Вибір з поданих дієслів тих, що найвиразніше передають думку, відповідають меті й типу висловлювання. Удосконалення висловлювань шляхом добору дієслівних синонімів. | Уміння вибирати із слів те, яке близьке за значенням першому. Іменники-синоніми. Спостереження за точним і влучним вживанням з ряду синонімів тих, які найбільше відповідають змісту. Прикметники-синоніми. Дієслова-синоніми. Побудова сполучень слів зі спорідненими та синонімічними дієсловами. Розвиток умінь вибирати з ряду дієслів те, яке найбільш відповідає мовленнєвій ситуації. Розвиток умінь уникати одноманітних дієслів, використання дієслів із значенням мовлення, руху. |
П е р е в і р с е б е !
2 клас
Іменник
Впр. 1 Так.
Впр. 2 Хата, дім. Хазяїн, господар.
Впр. 3 Ватра, вогнище, багаття.
Впр. 4 1 та 2 (гладіолуси, косарики), 3 та 4(айстри, царигрядки) .
Впр. 5 Синій, голубий. Стяг, прапор.
Впр. 6 Батьківщина, земля рідна, отча сторона.
Впр. 7 Праця, робота.
Впр. 8 Мука – борошно. Договір – угода. Тато – батько. Мотузка – вервечка. Буква – літера.
Впр. 9 Солдат – воїн. Викрик – вигук. Врода – краса. Дорога – шлях. Ворона - ава. Лимон – цитрина. Базар – ринок.
Впр. 10
1. Буква, літера; ураган, буря, шторм; абетка, алфавіт, азбука.
2. Битва, бій; солдат, воїн, боєць.
3.Дощ, злива; метелиця, завірюха.
4. Батьківщина, Вітчизна; робота, праця, діло; незалежність, свобода.
Впр. 11 1. Молодець. 2. Човен. 3. Аркуш.
Впр. 12 Зима. Крамниця. Боксер. Гроза.
Впр.13 Помешкання. Приміщення.
Впр. 14 Учитель. Літера. Абетка
Впр. 15 Книга, підручник, посібник. Дитина, малюк, хлопчик.
Мама, ненька. Родина, сім’я.
Впр. 16
Батько, тато – синоніми. Батько, батечко, батьківський однокореневі.
Дитина, немовля, маля. Дитина, дитя, дитячий, дитиночка.
Ознака, властивість, прикмета. Ознака, означений.
Помилка, похибка, огріх, неточність. Помилка, помилятися.
Предмет, річ. Предмет, предметний.
Червоний, рум’яний, малиновий. Червоний, червоніти, червень.
Духмяний, запашний, ароматний, пахучий. Духмяний, дух, задушливий.
Впр.17 Бій, баталія, битва. Нероба, ледар. Гілка, віти, гілля, галузка.
Впр. 18 Алфавіт, азбука, абетка.
Впр. 19 Поскаржився, промовив, відказав. Гроза, дощ, злива, мжичка.
Впр. 20 Літак, лайнер. Абетка, алфавіт. Хата, будинок, оселя. Буква.
Впр. 21 Смуток, садиба, хазяїн, покрівля, сукня, підвода, струмок, крига.
Впр. 22 Злива; родина; літера; алфавіт, абетка, азбука; лан, нива; крига; веселка; веселимося.
Впр. 23 Неї, хворої, дівчинка.
Впр. 24 У песика, воно, малого.
Прикметник
Впр. 1 Теплий, літній.
Впр. 2 Зайве – сумне, бо це антонім.
Впр. 3 Лякливий, полохливий.
Впр. 5 Синоніми - у 1,2 антоніми - у 3.
Впр. 6 В’язкий – липкий, акуратний – охайний, балакучий – говіркий, убогий – бідний, блакитний – голубий, чіткий – виразний.
Впр. 7 Розумний, кмітливий, мудрий; хитрий, лукавий.
Красивий, чудовий, гарний; некрасивий, потворний, поганий; вологий, мокрий, сирий.
Впр. 8 Великий, похмурий, бездоганний.
Впр. 10 Вологе повітря, мокрий сніг, сира кімната.
Товста палиця, жирний гусак. Палюче сонце, гарячий привіт, сонячний день. Замурзане обличчя, заяложений одяг, каламутна вода, неприбрана кімната.
Впр. 11 Палюче, охайними, старанними.
Дієслово
Впр. 1 Куняє, дрімає.
Впр. 2 Тече - ллється, розмовляє - гомонить, дме – віє.
Впр. 3 Заливаються, сміються, грають, дзвонять, щебечуть, співають.
Впр. 4 Плаче, сльози ллють, ревуть.
Впр. 5 Стрибаю, розмірковую, крокую.
Впр. 6 Падає, веселиться.
Впр. 7 Перемогти - побороти , бажати - хотіти, будувати - споруджувати, пробачати - прости, забавляти - тішити,
руйнувати - нищити.
Впр. 8 Говорю, розмовляю, базікаю; йду, ступаю, крокую.
Міркую, думаю, гадаю; сміюся, веселюся, жартую.
Впр. 9 Вітати, коштувати, коштувати, говорити.
Впр. 10 Насунула, затарабанили, витікає, біжить, росте, збирають.
Впр. 11 Мчить, пливуть.
Впр. 12. Цвірінчать, озвалася, закувала, закувала, заскрекотала.
Впр. 13 Запищала, шматочком, клювати (дзьобати), спостерігав ( стежив, дивився), пташка.
Впр. 14 Дивлюся, розглядаю, спостерігаю, стежу очима, пасу очима. Вижидаю, очікую. Мчу, лечу стрімголов. Глузую, насміхаюсь.
Впр 15 Зловила, схопила; літав, кружляв; не гриз, не жалив.
Впр. 16 Поскаржився, відказав, промовив. Гроза, злива, дощ, мжичка.
Впр .17 Відповіла, промовила, відказала, прошепотіла.
Впр. 18 Повзе, їде, мчить, летить. Усміхається, сміється, регоче.
Просити, умовляти, благати.
Слово
Впр. 1 Обрію, небокрай. Поля, ниви.
Впр. 3 Жара, спека. Вітер, вихор. Засвоїти, вивчати.
Впр. 4 Велике. Будує.
Впр. 5 сміх – регіт; боятися – лякатися, страшитися; дах – покрівля; мужність – сміливість, хоробрість, безстрашність;
говорити – казати, мовити; їжа – страва, харч; поле – нива, лан; учень – школяр, вихованець; веселий – радісний; крик – оклик, галас.
3 клас
Іменник
Впр. 1 Апельсин, помаранч. Двір, подвір’я, садиба, дворище. Депутат, уповноважений. Спасибі, дякую. Кукурудза, маїс. Банкір, фінансист. Бібліотека, книгозбірня.
Впр. 2 Веселики, журавлі. Земля, рідний край.
Впр. 3 Праця, робота, труд, діло.
Впр. 4 Метелиця, хуга, хуртеча, завія, заметіль, віхола.
Впр. 5 Суша, суходіл, земля; метелиця, хуга, хуртовина, завірюха, віхола, заметіль.
Впр.6 Вершник, наїзник, , кінний; країна, сторона, край, земля; грязь, багно, болото; сутінки, темрява, буран.
Впр. 7 Вправа. Терпіння.Сміх.
Впр. 8 Помилилась перша група, бо слова вітрильники, пароплави, теплоходи – видові поняття.
Впр.9 Автомобіль, машина - синоніми. Автомобіль, авто, автомобільний – споріднені слова.
Вогнище, багаття. Вогнище, вогняний, вогник.
Горизонт, виднокруг, небосхил, небокрай, обрій. Горизонт, горизонтальний.
Криниця, колодязь, джерело. Криниця, криниченька, криничний.
Тривога, неспокій, переполох, сполох. Тривога, тривожити, тривожний.
Впр. 10 Дніпро, Борисфен, Славута. Градусник термометр. Журавлі- веселики. Вертоліт, гелікоптер.
Впр11 А) їжу, пожива, харч; Б) болото, трясовина, мочар.
Впр. 12 Праця. Дім.
Впр. 13 Азбука – абетка, алфавіт; вантаж – вага, тягар, груз; автомобіль – авто, машина; вистава – спектакль, артист – актор;
вівчар – чабан; вогнище – багаття; батько – тато; ворон – крук; вада – недолік, дефект, хиба; космос – всесвіт, світобудова; будинок – дім, хата, котедж; буква – літера, мелодія – мотив, наспів.
Впр. 14 Аероплан – літак; гіпопотам – бегемот; володар – повелитель; лелека – бусол, чорногуз, жабоїд; азбука – абетка, алфавіт; діти –
малюки, дітвора, малеча.
Впр. 15 Ліс – велика за площею територія дерев, кущів; бір – хвойний ліс, діброва – листяний ліс; пуща – непрохідний ліс,
праліс - незайманий ,дрімучий ліс.
Бадилля – стебла трав’янистих рослин, гарбузиння – гарбузове бадилля, гудиння – кавунове, гарбузове, диняче, огіркове бадилля, морквиння – морквяне бадилля.
Впр. 17 Багаття, полум’я.
Впр. 18 Лісові мешканці, маленька господарка, трудівниця, ласунка.
Впр. 19 Вона, матуся, ненька.
Впр. 20 Одяг, зграї, хатині, будинок, личко.
Впр. 21 Щоб уникати повторень одних і тих же слів.
Прикметник
Впр. 1 Синоніми - неспокійний, гомінкий; мовить, і шепоче.
Антоніми – глибокий, мілкий.
Впр.2 Грайливе – пустотливе, красиву – вродливу, лагідний – привітний, голубому – блакитному, ясному – світлий, чисте - кришталеве, прозоре.
Впр 3 Дорогий, цінний; доступний, зрозумілий; дивовижний, чудернацький. Минулий, колишній, давній. Вишуканий, витончений.
Впр.4 Мокрий, вогкий, сирий; гарний, хороший, красивий; безжалісний, жорстокий, лютий; чарівний, розкішний, чудовий; звірячий, нелюдський.
Впр. 5 Старанний, ретельний; світлий, ясний, прозорий; безкрайній, безмежний, неосяжний; пекучий, палючий.
Впр. 6 Холодна – крижана, джерельна – джерельна, жаркий – теплий, прудка – метка.
Впр 7 Жорстокий бій, лютий мороз, сердитий хлопець.
Безстрашний вигляд, байдужий погляд, безпристрасне ставлення. Безмежний простір, безмірні почуття, неозорий степ.
Впр. 8 Бузковий, правильний, звичайний.
Впр. 9 Тихий – безшумний, сумний – невеселий, слабкий – безсилий, сміливий – безстрашний, жорстокий - безжальний, безколірний – безбарвний.
Впр. 10 Бездощове, безжалісний, безжалісний, безлюдний.
Впр. 11 Ясний, погідне, сонячні, ясна.
Впр.12 Червоне, рожеві(рум’яні), багряний.
Впр. 13 Теплий, пекучий, гарячий. Засмучений, похмурий, сумний. Відомий, видатний, славнозвісний. Здібний, обдарований, талановитий.
Впр. 14 Охайний, говіркий, убогий (небагатий), успішний, визначний, чіткий, рослий (довгов’язий), тонкий (делікатний), прекрасний (чудовий).
Впр. 15 Сміливий, точна, хороше (казкове), відважний. Дощовий, важка, сумний.
Впр. 16 Засушливе, пустинний (незаселений), безмежне, безшумний, сумний.
Впр.17 Смачний (на славу), хороше, достойні. Точна, законний, чисте.
Впр. 18 Хоробрий, сміливий, безстрашний. Красива, вродлива, ладна.
Впр. 19 Небалакуча, мовчазна, неговірка небагатослівна.
Невеличка, мала, мініатюрна, мізерна, мікроскопічна.
Тихий, безшумний, неголосний, нечутний, беззвучний.
Спекотний, жарке, гаряче, тепле.
Впр. 20 Несподівана, тривожні, дзвінкі, оглушливі.
Дієслово
Впр. 1 Говори, сказати, меле язиком, плете язиком.
Впр. 3 Гриміти, гуркотіти, рокотати.
Жартую, глузую, шуткую; сміюся, регочу; бігаю, мчу ; мислю, міркую, думаю, метикую, сушу собі голову,.
Жовтіти, золотіти, половіти; летіти, мчати линути, нестися.
Впр. 4 Насунула, полив, взув, взяв, розкрив, закінчився.
Впр. 5 Йшли, збирали, стежка, гай.
Впр.6 Холонути, мерзнути, клякнути, дубіти.
Впр.7 Йшли, побачили, звисали, в’янути, підняли, прив’язали.
Впр. 8 Прийшла, причепурила.
Впр. 9 Настала, випав, скував, кататися, було.
Впр. 10 Помандрував, піднімалася, ховалася, зустрів.
Впр. 11 Гаятися, мигати, існувати, готувати, крутити, розважати, відчиняти, позначати, виявляти, ухвалити, бурлити (вирувати), поздоровляти (віншувати), попадати, дивувати, заходити, квапитися.
Впр. 12 Не радіти, не їсти, не говорити, не працювати, не закривати.
Впр. 13 Засипав, шатах (вбранні).
Впр.14 Зводити, споруджувати. Світліти, блищати, сяяти. Долати, подужати, переборювати. Дрижати, труситися, двигтіти, бриніти.
Впр.15 Крокує (ступає, прямує, простує,мандрує), їде (рухається), крапає ( ллє, моросить, падає), відмірює.
Впр. 16 Росло, були, любили, побачити
Впр. 17 Точно описують стан природи. Так.
Впр. 18 Вживання синонімів.
Впр. 19 Ущух, стих, стишився, замовк. Зашелестів, зашумів, зашерхотів, застукотів. Зчинилось, сталося, скоїлась. Розкочувався, розлягався, розлітався, розносився. Сіявся, лився, падав, проливався, мрячив. Ковтала, пила, полинала, вбирала
Слово
Впр. 1 Барліг ведмедя, гніздо білки. Потворний вигляд, несамовитий крик. Сосновий бір, березовий гай.Радо зустріти, залюбки написати.
Бігти стрімголов, вискочити миттю. Небо зажевріло, обличчя розрум’янилось. Зачинити двері, стулити повіки. Піднесений настрій, святковий одяг. Громіздкий стіл, просторий клас.
Впр. 2 Сяють, горять. Гірняки, шахтарі.
Впр. 3 Автострада, дорога, траса.
Впр. 4 Дощ, злива; велетенський, великий, гігантський; думають, гадають, міркують; малий, крихітний, дрібний
Впр. 5 Байдикує, не працює(відпочиває), учні.
Впр. 6 Череда корів, зграя птахів (тварин). Табун коней, отара овець.
Впр. 9 Синоніми – сміятися, реготати. Споріднені – сміх, сміятися.
Форми – сміх, сміху.
4кл
Іменник
Впр. 1 Литовище, роздягальня, таксофон, шпон.
Впр.2 Планета, поле, країна, Батьківщина.
Впр. 3 Горе, біда, лихо. Журба, сум, печаль.
Впр. 4 Хоробрість, сміливість, відвага, мужність. Журба, печаль, сум. Товариш, приятель, друг.
Спокій, лад, мир, злагода. Фотографія, картка, фото, світлина. Гомін, гамір, говір.
Пейзаж, краєвид, ландшафт. Загата, гребля. Бескид, гора, скеля.
Гармонія, милозвучність, благозвучність. Байрак, улоговина, яр. Парк, сквер, сад.
Впр. 5 Дисципліна, порядок, лад – синоніми. Дисципліна, дисциплінований, дисциплінувати – споріднені слова.
Портрет, образ. Портрет, портретист, портретний.
Фартух, передник. Фартух, фартушина, фартушний.
Шеренга, лава, ряд, колона. Шеренга, шеренговий.
Ярина, озимина, вруна, сходи. Ярина, яровий.
Суша, земля, суходіл. Суша, сушарка, осушений, сушити.
Впр. 6 Так. Гурт. Юрба. Група.
Впр. 9 Сіно, злива, гроза, шторм, смалець, повінь.
Впр.10 Лід –крига,шуга. Рілля – зоране поле.
Впр.11 Їх, сніговим пушинкам, крижані зірочки.
Воно, сонячних променів.
Впр.12 Слід уникнути повторів слова жайворонки. Він, птах, його, співак.
Впр.13 Місяць, супутник Землі, небесне тіло.
Впр.14 Це науково-пізнавальний текст. Невиправданим буде вживання слів годувальниця, земля – матінка, колиска життя та небесне тіло.
Прикметник
Впр. 1 Старанний, ретельний, дбайливий. Світлий, ясний, прозорий. Гарячий, пекучий, палючий. Безмежний, неосяжний.
Впр 2 Чемний, ввічливий, приязний, привітний. Охайний, чепурний. Ошатний, елегантний. Щирий, правдивий, відвертий, сердечний. Ясний, яскравий, світлий. Прозорий, безхмарний, погожий, сонячний.
Сучасний теперішній, нинішній, модерний. Щасливий, везучий, удачливий. Дружний, одностайний, злагоджений. Дружній, товариський, приятельський
Впр 2 Чемний, ввічливий, приязний, привітний. Охайний, чепурний. Ошатний, елегантний. Щирий, правдивий, відвертий, сердечний. Ясний, яскравий, світлий. Прозорий, безхмарний, погожий, сонячний.
Сучасний теперішній, нинішній, модерний. Щасливий, везучий, удачливий. Дружний, одностайний, злагоджений. Дружній, товариський, приятельський
Впр.3 Ароматний, запашний, духмяний. Розумний, тямущий, кмітливий. Дорогий, цінний. Ласкавий, ніжний Охайний, чепурний, акуратний. Привітний, чемний. Зайве – чесний.
Впр.4 Пуща – великий, густий, малопрохідний ліс. Таємниче перешіптуються чималі липи. Велетенські сосни сягають неба.
Гігантські могутні дуби оберігають спокій і тишу своєї оселі.
Впр. 5Палюче сонце, дзвінкий струмок, гарячий привіт, сонячний день.
Впр. 6 Карі очі, коричневі черевики, тривожна звістка, Вологе повітря, мокрий сніг, сира кімната. схвильований друг, смагляве лице, темне волосся, кремезний чоловік, могутній дуб, буланий кінь, чорний кіт. Товста палиця, жирний гусак.
Впр. 7 Правдивий, веселий, співчутливий, старанна, охайна, працьовита.
Чуйний, співчутливий, сердечний; охайний, акуратний; відповідальний, слухняний; правдивий, справедливий; веселий, дотепний.
Впр. 8 Сусідній, суміжній, недалекий; м’яка, ніжна; яскравим, світлим, безхмарним; велику, чималу, гігантську; самотнє, одиноке, безрідне.
Впр. 9 Багатоповерховий, багатий, росла, тонкий, відповідальна, почесні.
Чисте, прохолодний, не черствий (м’який), несолоний (в’ялий), молоде (яскраво-зелене), чиста, нова, невтомлене.
Впр. 10 Гострий, пронизливий (різкий), байдуже, великий, сильний.
Впр. 11 Дзвінкий, шкідлива, радісний, великий, здорова, дурний (нерозумний), дотепний, ніякий.
Впр.12 Хороший, незвичайні, чарівному (пишному).
Радісна, веселі.
Дієслово
Впр.1 Тріщить, ламається, стрекоче, гуде. Хлюпає, дзюрчить, булькотить, шумить, вирує.
Впр. 2 Їде, обганяє, прямує, поспішає, проноситься. Мчить, несеться.
Впр. 3 Наказувати - веліти, перемогти - побороти, бажати - хотіти, будувати - споруджувати, ширяти - кружляти, пробачати – вибачати, забавляти - бавити, руйнувати - нищити.
Впр. 4 Сяяти – блищати, нестись – линути, воювати – боротися, боятися – страхатися, хвилюватися – турбуватися, заспокоїти – втішити, запросити – кликати.
Впр. 5 Практикуватися, тренуватися, вправлятися; вишивати, гаптувати; приголубити, пригорнути, приласкати; просити, благати; вітати, поздоровляти.
Впр. 6 Шептав, говорив, кричав. Йшов, , крокував, біг. Посміхався, сміявся, реготав. Накрапував, мрячив, лив. Тлів, горів, палав. Здивував, вразив, приголомшив. Їхати, мчати, летіти.
Впр. 7 Іти, їхати, летіти.
Впр. 8 Думав, мріяла.
Впр. 9 Відплив, прихопив, дощі, шум, заглянуло.
Впр.10 Заплющувати очі, зачиняти двері, закривати коробку.
Підняти аркуш, піднести руку.
Впр. 11 Прийшла, викупала, зливами, вбрання, настала.
Впр. 12 Було, існувало; палахкотіти, горіти, палати; казати, говорити, мовити.
Впр. 13 Працювати – трудитися (трудитися в повну силу), гриміти – гуркотіти (рокотати) (рокоче за Дніпром), хвилюватися – турбуватися (турбуватися про дитину), сумувати – журитися (журитися за мамою).
Впр. 14 Берегти – заощаджувати, стерегти; прагнути – бажати, жадати, хотіти; думати – мислити, мізкувати, міркувати, сушити голову, крутити мізками; покращити – поліпшити, удосконалити, оздоровити, поліпшити; збудувати – звести, підняти; підходити – підступати, наближатися.
Впр. 15 Бігати – ганяти, гасати, літати; думати – мислити, мізкувати, міркувати, сушити голову, крутити мізками; кричати – горлати, галасувати; говорити – казати, мовити; працювати – робити, трудитися; нищити – руйнувати, громити; побороти – подужати, подолати, перемогти; стерегти – берегти, глядіти, доглядати; клонити – хилити, нахиляти, гнути; жартувати – глузувати, чудити, шуткувати; вередувати – капризувати, перебирати, коверзувати.
Впр. 16 Каже, питає, мовить, говорить.
Впр. 17 Передумати, червоніти, ледарювати, хвастатися, хвилюватися, посваритися, говорити ні про що, думати.
Впр. 18 Зі своїми малюками, третє ведмежа – опустити, тваринок.
Змалював, відтворив, показав.
Впр.19 Застряти, зубрити, плакатися, клянчити, валятися, розбазарити, пиляти, обскакати, розжувати.
Впр. 20 Мряка –1.Дуже дрібний і густий дощ. Мжичка, мряка, сльота. 2.Скупчення найдрібніших крапель води. Туман, імла.
Комизиться – Поводити себе капризно, виявляти примхи.
Вередувати, капризувати, коверзувати, комизитися, ґедзкатися.
Впр. 21 Споріднені. Говорити, казати, мовити; радіти, веселитись, тішитися; цікавити, інтересувати, приваблювати, інтригувати.
Прислівник
Впр. 1 Вперед – далі, вчора – напередодні, напам’ять – назубок.
Впр. 2 Міцно – дуже, сильно, ніжно – тендітно, швидко – скоро, хутко, жваво; ясно – сонячно, безхмарно; жарко – гаряче, душно.
Впр. 3 Часто, неодноразово, нерідко; поруч, поблизу, близько, недалеко; гучно, лунко, голосно; будь-де, десь, абиде; схвильовано, стурбовано, стривожено; бережливо, економно, поволі, ощадно.
Впр 4 Швидко, хутко, прудко, живо, жваво, прожогом; гордо, пихато, гордовито, зарозуміло; ледве-ледве, повагом, поволі; гарно, красиво, чудово, хороше; ніжно, розніжено, тендітно; скрізь, всюди, кругом, повсюди; згодом, скоро.
Впр. 5 Тепер, зараз, сьогодні, нині.
Вчора, напередодні.
Напам’ять, назубок.
Щоденно, повсякчас.
Впр. 6 Зверху – згори, колись – давно, дуже – надто, дбайливо – старанно, гарно – хороше, недалеко – близько, незабаром - скоро, зрідка - іноді.
Впр.7 Цікаво - інтригуюче, дзвінко – лунко, звучно; даремно - марно, дарма.
Впр. 8 Багато – безліч, чимало, купа; безмежно – Без краю, без кінця, неосяжно; боязко – боязливо, лякливо, жахливо, страшно; вороже – неприязно, недружелюбно; враз – нараз, раптом, зненацька; всіляко – всяко, різно, всяким способом.
Впр. 9 Добре, швидко, міцно, дорого, швидко, точно, зненацька, багато, далеко.
Впр. 10 Зараз.
Впр. 11 Скрізь – усюди, гордо – пихато, гордовито.
Слово
Впр. 1 Як частини мови: звістка, хвороба, крик, шум, повідомлення – іменники; примхливий, примхливий – прикметники; звати, закликати, хворіти, шуміти, повідомити, викликати – дієслова.
Як споріднені: хвороба, хворіти; закликати, виклик; крик, кричати.
Як синоніми: звістка, повідомлення; звати, викликати.
Зміст
Лінгвістичні основи роботи над синонімами..........................1
Стилістичні можливості синонімів..........................................4
Методичні засади роботи над синонімами в початковій
школі...........................................................................................6
Вправи
2 клас............................................................................................9
3 клас..........................................................................................21
4 клас..........................................................................................37
Синонімія словникових слів....................................................54
Програмові вимоги до роботи над синонімами.....................57
Перевір себе (Зразки виконання вправ)..................................59
Література..................................................................................
Рекомендована література:
Никитина Н.К. Работа над словом при изучении имени существительного и имени прилагательного в начальних классах – Сб: Работа над словом на уроках русского языка в нач.кл. – М., 1973.
Пономарьова К. Увиразнення синонімами мовлення молодших школярів // Поч. шк. – 2001. - №4. – С.23.
Пономарьова К. Робота над синонімами як засобом увиразнення мовлення // Поч. шк.. – 1997. -№6. – С.15 -18.
Хорошковська О.Н. Лексична робота на уроках мови // Поч.шк.-1989. - №2. – С.22.
Методика викладання української мови: Навч. Посібник /
С. І. Дорошенко, М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко та інші; За ред. С.І.Дорошенка – 2-е вид., перероб. І допов. – К.: Вища шк., 1992, - 398с.
Словник синонімів української мови: в 2т. / А.А,Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук та інші. – К.: Наук. Думка, 2001.
Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1978. – 372с.
Кравець Л.В. Стилістика української: Практикум: Навч. посіб. / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища шк.., 2004. – 199с.
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1992. – 248с.
Ющук І. П.Українська мова. – К .: Либідь, 2004. – 640с.