Червоненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Золочівського району Львівської області

Н.С.Цуп

ВИКОРИСТАННЯ ІКТ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

( конспекти уроків +презентації )

konspekt_uroku_foto

Золочів-2014

Н.С.Цуп. Використання ІКТ на уроках географії. Посібник для учителів географії.– Золочів, 2014 – 52 с.

Упорядник: Н.С.Цуп – учитель географії Червоненської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Рецензент: Питльований А.М. – методист відділу освіти Золочівської РДА

У посібнику подано приклади розробок уроків географії у 6,9 класах з використанням ІКТ. Кожен урок демонструє практичне втілення педагогічних технологій, які активізують пізнавальну діяльність учнів при вивченні географії.

Рекомендовано для учителів географії загальноосвітніх шкіл.

Рекомендовано групою учителів географії

Золочівського освітнього округу №2

( Протокол  № 4 від «14» лютого 2014р.)

ЗМІСТ

Передмова…………………………………………………..………….4

ПРИКЛАДИ РОЗРОБОК УРОКІВ ГЕОГРАФІЇ……………..……...5

6 клас.   Масштаб. Види масштабу…………………………...………5

6 клас.   Внутрішня будова Землі…………………………...……….10

6 клас.   Вітер. Постійні та змінні вітри……………………...……...16

9 клас.   Електроенергетика як складова ПЕК України,

              її значення……………...…………………………………….22

ЛІТЕРАТУРА.……………………………………...………………….31

ДОДАТКИ……………………………………………………………..32

Додаток 1 ……………………………………………………………...32

        

Додаток 2 ……………………………………………………………...36

Додаток 3 ……………………………………………………………...40

        

Додаток 4 ……………………………………………………………...45

        

ПЕРЕДМОВА

                                                       Шкільна освіта йде усе вперед,

                                               Й сучасні технології дають про себе знати.

                                                 Тож підключаймось до комп’ютерних мереж,

Щоб інтерес до географії  ще більше розвивати!

         Володіння ІКТ сьогодні є необхідною умовою професійної компетентності учителя, яка проявляється в готовності й умінні оптимально вирішувати педагогічні завдання з ефективним використанням інформаційно -комунікаційних технологій.

         Використання ІКТ на уроках географії дозволяє в яскравій, оригінальній формі розглядати поняття і визначення, бачити географічні об'єкти у відеороликах і на фотографіях, закріплювати матеріал у цікавій формі, що сприяє чіткому сприйняттю матеріалу з тієї чи іншої теми.

         Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Концепцію загальної середньої освіти (12-річна школа)”.

        Як учитель географії, намагаюсь свою діяльність спрямувати на формування в учня основ критичного мислення, а саме вміння міркувати, зіставляти явища об’єктивної дійсності, роблячи висновки; творити, фантазувати…

         Хочу зазначити, як показує власна практика, створенню атмосфери зацікавленості, стимулюванню учнів до висловлювань на основі побаченого, почутого чи то змодельованого завдяки впровадження різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, здебільшого сприяють уроки  із використанням інформаційно-комп’ютерного супроводу.

         Кожного учителя турбує питання про ефективність його уроків, про те, як цікавіше їх провести. «Чарівною паличкою» у цьому завданні можуть стати запропоновані мною уроки географії, які мали позитивний результат у підвищенні навченості учнів. Вони носять розвиваючий характер і ними можуть скористатися не лише молоді, а й досвідчені педагоги.

ПРИКЛАДИ РОЗРОБОК УРОКІВ ГЕОГРАФІЇ

Навчальні цілі:
- формування поняття «масштаб» та його подання в предметах різного циклу;

-поглиблення знань з предметів географії та математики;

- розвиток пізнавального інтересу до предметів природничо - математичного циклу;

- виховання творчого підходу до вирішення практичних завдань.
З географії:
- закріпити матеріал про масштаб і його види, перевірити вміння учнів визначати відстані на плані за допомогою масштабу, переводити з числового масштабу в іменований і назад.
З математики:
- закріпити знання учнів при вирішенні завдань за допомогою пропорцій, показати зв'язок математики з географією.

Завдання:
- створити уявлення про масштаб і його види;

- навчитися читати масштаб;

- навчитися користуватися масштабом, переводити з числового в іменований і назад;

- використовувати отримані знання про масштаб для вирішення географічних і математичних задач;

- показати зв'язок двох наук на прикладі масштабу.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: настінна фізична карта України, географічна карта Львівської області, підручник географії В.М.Бойко, С.В.Міхелі, вид-ва “Педагогічна преса” 2006р., тести, демонстраційна таблиця, опорні схеми, атлас, умовні знаки, циркуль-вимірник.

План уроку:
1. Ознайомитись з поняттям «масштаб» (постановка проблеми);
2. Дізнатися, навіщо потрібен масштаб?
3. Види масштабу.
4. Застосування масштабу у вирішенні географічних і математичних задач.

Хід уроку

І. Організаційний момент( слайд 1-5)

1.1. Привітання учнів, підготовка класу до роботи.

1.2.Повторення правил поведінки на уроці ( слайд 4)

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Перевірка знань про способи зображення об'єктів місцевості на плані.

2.1. Пригадай та прочитай лист до друга( слайд 6)

2.2.Завдання на карточках(для сильніших учнів)

Завдання 1( слайд 7 )

Накреслити план місцевості на основі тексту.

За правильну відповідь — 10 балів.

Військова частина вирушила з табору на позиції. Спочатку вона йшла на північний схід густим хвойним лісом. Пройшовши 4 км і дійшовши до будинку лісника, вона повернула на північ і по мокрих луках пройшла 3 км. Далі починалось болото, і бійці стежкою через болото пройшли 2 км на північний захід. Тут болото закінчувалось, і через чагарник військова частина пройшла ще 1 км на північ і зайняла позицію на окраїні чагарнику, за яким через поле на відстані 0,5 км на північ знаходилось село, захоплене противником.

Завдання 2

Заміни слова умовними знаками.

За правильну відповідь — 10 балів.

Від пристані на річці (1) ми пішли по луці (2) до дерев'яного мосту (3). Перейшли його і пішли по шосе (4) вздовж залізниці (5). Скоро почався змішаний ліс (6). Вийшовши до лінії електропередачі (7), ми звернули на просіку (8). Йти довелося довго. Нарешті ліс розступився, і ми вийшли до озера (9), береги якого місцями виявилися заболоченими (10). Незабаром ми підійшли до будинку лісника (11) - цілі нашого шляху.

Завдання 3( слайд 8 )

А. Визначити сторони горизонту.

За правильну відповідь — 4 бали

Туристи рухались за такими азимутами:

  1. 90°, 45°, 235°.
  2. 0°, 25°, 186°.
  3. 29°, 175°, 270°.

Б. Прізвище відомого грецького вченого складається з перших букв назв топографічних умовних знаків і закінчується буквою «й». Його картами користувалися чотирнадцять століть. Хто це? (Птолемей)

За правильну відповідь – 6 балів

2.3. Завдання-шифрування на дошці (1 учень)  ( слайд 9 )

Замініть слова у тексті умовними знаками.

Біля школи за селом

Витікає джерело

І на сонечко сміється,

А від нього річка в'ється.

Розпустивши шати кіс,

Там росте сосновий  ліс.

Через луки йде дорога

Мимо саду до порога.

Там будинок  лісника,

Міст і стежечка вузька.

2.4.Завдання (виконують всі учні, крім тих, які працюють з картками).

( слайд 10-14 )

       Для вас буде продемонстрована усна презентація за темою «Умовні знаки плану місцевості». Кожен слайд буде демонструватися 5 секунд, за цей час ви повинні позначити у себе в зошиті ті умовні знаки, які ви дізналися. На “10” - 26-28 знаків, на “9”- 20-25, на “8” -15-19, “7” – 12-14, менше 13 – “6”.
Виконуйте роботу
(йде демонстрація умовних знаків).
Взаємоперевірка.

В атласі є правильні відповіді. ( слайд 15 )

Оцінки  виставляються в журнал.

ІІІ.  Мотивація навчання.

Оголошення теми, мети, завдань уроку

Учитель географії:

Екперимент   “Що це значить?”

( слайд 16 )

Учневі пропонується покласти у звичайний конверт аркуш форматом А4.

      Що потрібно зробити, щоб лист помістився в конверті?

Завдання:

Накреслити в зошитах відрізок, який відповідає відстані від м.Золочів до с.Червоне, якщо його довжина складає 1300000 см.
Питання:

- Чому це завдання не можна виконати?  

- Що необхідно зробити, щоб виконати дане завдання?

Коментар учителя:

      Щоб виконати завдання, необхідно зменшити довжину дороги в кілька разів і допоможе нам у цьому знання математики. Але, спочатку зробимо невелику подорож в історію.

Екскурс в історію:( слайд 17 )

       Ще з давніх-давен, люди завжди малювали ескізи місцевості, причому різні ділянки зображення зменшували довільно, тому що жоден географічний об'єкт, наприклад: річку, ліс, селище - неможливо зобразити у натуральну величину.
Тому, на старовинних кресленнях місцевості не можна визначити, наприклад, чому дорівнює довжина річки або дороги, яка відстань між населеними пунктами і ін.

Запитання: як ви думаєте, що потрібно зробити, щоб план місцевості або карта були точними?
Підсумок: необхідно всі деталі і об'єкти зменшити в однакове число разів, тобто скористатися новою величиною.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель географії

       Отже, тема нашого уроку “Масштаб. Види масштабів”( слайд 18 )

Масштаб (нім. mab-міра, stab - палиця) - відношення довжини відрізка на карті або плані до його дійсної довжині на місцевості.
4.1.Розв’язування задач
( задачі додаються учителем математики)

Учитель математики

Давайте пригадаємо з 5 класу, що таке масштаб?

Учитель географії

Поняття масштаб вивчається і використовується, як ви зрозуміли, не тільки в географії, але і в математиці, і на даному уроці, використовуючи порівняльну таблицю, розглянемо масштаб з точки зору цих наук.( слайд 19 )

       Повернемося до нашого завдання, яке було поставлена на початку уроку:
Накреслити в зошитах відрізок, який відповідає відстані від м.Золочів до с.Червоне, якщо його довжина складає 1 500 000 см.

- Чи можливо, не використовуючи знання про масштаби, накреслити дану дорогу в зошиті?
- А чи зручно, вимірювати великі відстані в сантиметрах?
- У чому ще вимірюють відстань?
(Метрах, кілометрах)

Запишемо дану відстань 1500000см в метрах, це складе –15000 м.
Що ми зробили? Розділили на 100, тому що ми знаємо, що 1м = 100 см.
Замінимо відстань, виражену в метрах - кілометрами.
15 000 метрів = 15 кілометрів, тому що 1 км = 1000 м.

Алгоритм відповіді:
      Отже,щоб перевести числовий масштаб у іменований, потрібно:

1. Величину, задану в сантиметрах - замінити метрами (ділимо на 100);
2. Величину, задану метрами - замінити кілометрами
(ділимо на 1000);
У підсумку, сантиметри замінюємо кілометрами
(ділимо на 100 000, тобто прибираємо 5 нулів).

4.2. Робота з підручником(стор.53)

Як виміряти відстань на плані (учні читають самостійно)

4.3. Робота в групах ( слайд 20 )
Завдання  групи № 1:

Як зобразити об'єкти в заданому масштабі?

Виконайте креслення класу  в двох варіантах: ширина - 8 м,

довжина – 7м.
А) в масштабі - в 1 см - 1 м;     Б) в масштабі - в 1см - 2 м.
Креслення, в якому масштабі буде більше?
Підсумок.

Завдання  групи № 2:
Вимірювання відстаней на плані  чи карті за допомогою масштабу
Відкрийте атлас на стор.___.
Визначте відстань  від м.Львів до м.Київ у кілометрах.

Учитель географії
Алгоритм рішення - виводиться з бесіди з учнями:
1. Вивчити масштаб карти і визначити величину масштабу.
2. Визначити відстань між пунктами по прямій.
3. Потім величину масштабу помножити на відстань на карті.

Рішення:
1. Масштаб карти записаний в числовому вигляді 1:__________
Переводимо числовий  масштаб в  іменований, використовуючи отримані знання:1 см карти містить _____ см на місцевості, прибираємо 5 нулів.

Масштаб у іменованому вигляді запишемо:  в 1 см - _____ км.

2. Відстань від м.Львів до м.Київ  дорівнює _____ см.

3. Множимо величину масштабу на відстань: ____ x ___ = ________
 
Відповідь: відстань між містами становить  __________ км
Підсумок: знаючи масштаб карти, можна дізнатися відстань на місцевості.

4.4.Практична робота  №3 ( слайд 21 )

Ознайомити учнів з виконанням завдань у практичній роботі.

Навести приклади.

V. Закріплення вивченого матеріалу ( слайд 22 )

Тестовий контроль
1) Який з масштабів більший:

а) 1:25;     б) 1:300;     в) 1:50000.

2) Перетворіть числовий масштаб в іменований: 1: 9000000
а) у 1см - 90км,         б) в 1см - 900км; в) в 1см - 9 000 км.
3) У скільки разів відстань на місцевості більша, ніж на плані, якщо місцевість зображена в масштабі1: 35 000?
а) в 35 000 разів; б) у 35 разів;в) в 3,5 рази.
4) На плані відстань між пунктами 3 см, що відповідає 900м на місцевості. Визначте масштаб плану?

а) в 1 см - 200 м; б) в 1 см - 300 м; в) в 1 см - 900 м;
5) Визначте, числовий масштаб плану, якщо місцевість на ньому зменшена в 300 разів.
а) 1: 3000; б) 1: 30; в) 1: 300.
6) Якій відстані на плані буде відповідати відстань на місцевості 500 метрів,якщо масштаб  1 см - 50 м.
а) 20 см, б) 10см; в) 1 см.
7) Відстань на місцевості складає 80 км, виберіть відповідний масштаб:
а) в 1 см - 10 м;б) в 1см - 1000м; в) в 1см - 10 км.

VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання ( слайд 23 )
1.Про яку нову величину ви дізналися на уроці?
2.Який вид масштабу зручніше застосовувати в математиці,

 а який у географії?
3.Чи зможете ви використовувати отримані знання на уроці в повсякденному житті?

VІІ. Домашнє завдання:

Вивчити  параграф___.

Закінчити практичну роботу.

Накреслити план присадибної ділянки в масштабі 1: 500.
Скласти три завдання на знання масштабу.

Навчальні цілі і завдання уроку : (слайд 2,3)

- сформувати уявлення про внутрішню будову Землі;

- ознайомити дітей з внутрішніми шарами: земна кора, мантія, ядро;

- ввести поняття « земна кора » , визначити відмінності в її товщині і будову на різних ділянках;

- ввести поняття  « мантія » , « астеносфера » , «ядро»;

- розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації (підручник, схема );

- формувати вміння визначати причинно - наслідкові зв'язки , порівнювати;

- формування навички вирішення завдань на визначення температур на глибині;

- виховання комунікативності і навичок дослідницької діяльності у школярів.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, презентація, підручники , схема « Внутрішня будова Землі»  , картки з термінами , атласи , кольорові картки для опитування, роздатковий матеріал, кіндер-сюрприз , муляж курячого яйця, апельсин, яблуко.

Тип уроку: комбінований

Методи: частково - пошукові

Хід уроку

І. Організаційний момент

Налаштувати учнів на урок , перевірити готовність , відзначити відсутніх .

II. Актуалізація опорних знань.

Повторення пройденого матеріалу

       Ми з вами закінчили вивчення великої і складної теми «Земля на плані та карті». Та перед тим , як перейти до нового, не менш складного  і водночас цікавого розділу, ми пробіжимо…Географічний крос.

Перед вами лежать листи самоконтролю.( cлайд 4)

Прийом «Географічний крос»(слайд 5)

Доповніть фрази усно (+)

1. Географічну широту точки на картах і глобусах визначають за... (паралелями)

2. Прилад для визначення сторін горизонту ( компас)

3. Лінії на плані місцевості та карті, що з'єднують точки з однаковою висотою над рівнем моря, називають… (горизонталями)

4. Географічну довготу можна виміряти до... (180°)

5. Географічну широту починають обчислювати від лінії... (екватора)

6. Зменшена модель Землі ( глобус)

7. Скільки географічних полюсів має Земля? (два)

8. Умовні лінії, що з’єднюють полюси ( меридіани)

9. Кут між напрямком на північ і на якийсь предмет (азимут)

10. Дійсна форма Землі (геоїд)

11. Прилад для визначення відносної висоти (нівелір)

12. Засоби зображення об’єктів на карті (умовні знаки)

Молодці, з завданням справились.

III . Вивчення нового матеріалу

3.1. Підготовка до основного матеріалу.

       З курсу природознавства ви знаєте, що на Землі, в результаті взаємодії живої і неживої природи, утворилися чотири оболонки Землі. Пригадайте, які? Сьогодні ми почнемо вивчати одну з них більш детально.

Прийом «Проблемне питання»  (Кіндер-сюрприз).

       З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування Світу, людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни — Вулкана. (слайд 6)

Вчені Середньовіччя висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центру Землі.

       То ж і ми з вами постараємось здійснити захоплюючу мандрівку, а допоможе нам найсучасніший , здатний проникати крізь надра нашої Землі, корабель. Поступово заглиблюючись в надра Землі, ми будемо знайомитися з її внутрішньою будовою . Дані своїх спостережень заносите в листок самоконтролю, який потім ви вклеєте в зошит.

( У кожного роздатковий матеріал )

       Перш ніж розпочнемо занурення, перевіримо свою готовність до подорожі :

А)Листи подорожі перед нами, підручники також. (Додаток 2)

Б)Запишемо тему уроку .

       Що керувало людьми в їх прагненні розкрити таємниці надр?

       Чи тільки цікавість, а чи певна мета?

       Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля? (слайд7)

На ці запитання нам допоможе відповісти...Фільм «Строение Земли -1»

В) Знайомство з поняттям « земна кора »

Прийом «Асоціація». Яйце, яблуко, апельсин

       З яким із продемонстрованих продуктів ви асоціюєте внутрішню будову Землі?(слайд 8)

      Так, якщо порівняти нашу планету з яйцем , то отримаємо деяку схожість :

Шкаралупа - земна кора

Білок - мантія

Ядро – жовток

3.2. Виклад нового матеріалу

 ( Показати модель « Внутрішня будова Землі» )

1. Знайомство з шарами Землі ( ядром )

       Наш корабель знаходиться в самому центрі Землі .

       Що ж у Землі всередині?

Заслуховуються виступи учнів про будову ядра Землі

Робота з схемою (слайд 9)

        Ядро знаходиться на дуже великій глибині. Його зовнішня межа знаходиться на відстані 2900 км. Складається з двох частин: внутрішнє і зовнішнє.

(Учні роблять малюнок)

       Температура ядра близько 4000-5000 градусів. Складається з двох частин. Внутрішнє ядро тверде, складається з заліза і нікелю, зовнішнє відносно легке, кожен кубічний см важить 14 грам. Імовірно складається з сірки. (Показати сірку)

2. Знайомство з шарами Землі (мантією)

       Наш корабель далі досліджує надра Землі.

- Який наступний шар зустрічається нам на шляху? (Мантія)

Мантія в перекладі означає «покривало» і дійсно, вона покриває ядро. Це найбільша внутрішня оболонка Землі, яка складає 83 % об’єму планети.

       Характеристику цього шару ви пройдете самі , читаючи текст параграфа на стор.76.

Робота з підручником (слайд 10)

       Не забувайте заповнювати малюнок .

- Запитання після виконання роботи :

• що ви дізналися , подорожуючи по цьому шару ?

• яка температура , тиск , стан речовини мантії?

• як називається розплавлений верхній шар мантії?

       Верхній шар мантії називається астеносферою. (від грец. «Астенес» - слабкий). Сейсмічні хвилі поширюються порівняно повільно. Шар більш пластичний, ніж вся інша частина мантії і служить «змазкою», по якій переміщуються плити.

3. Поняття « земна кора »

- Наша подорож по надрах Землі триває.

- Який наступний шар зустрічається нам на шляху? (Земна кора)

       Дайте свою версію визначення терміну « земна кора ». Порівняйте з визначенням у підручнику .

(Учні прочитують визначення терміну « земна кора » в підручнику на стор. 76 , визначаючи неточності у своїх відповідях , записують визначення в зошит )

- Товщина земної кори різна: від 75 км під материками і 5-17 км під океанами. Це тверда оболонка землі, яку ми називаємо ЛІТОСФЕРА .

- З глибиною в земній корі збільшується тиск і температура. На кожні 100 м температура підвищується на 3 градуси аж до глибини 1000м.

 Математичне завдання (слайд 11)

Розрахуйте приблизну температуру гірських порід у вугільній шахті, якщо її глибина 1600 м, а температура шару земної кори, з якого починається підвищення складає 10 градусів.

(Рішення на  дошці)

1600 : 100 * 3 + 10 = 58

4. Первинне закріплення

Перевірити і скоригувати знання учнів , виявити прогалини у знаннях .

- Землю за її внутрішньою будовою іноді порівнюють з курячим яйцем.

       Що хочуть показати цим порівнянням ?

- Що ви можете сказати про реальність подорожі до центру Землі ?

       Чи можлива вона? Якщо «так» , то за яких умов , якщо «ні» , то чому?

Учні відповідають на запитання , роблять висновки.

3.3. Продовження вивчення теми.

1. Ознайомити учнів з методами вивчення земної кори.

(слайд 12)

1) буріння глибоких свердловин. Найглибша свердловина на планеті має глибину 12 км;

2) вивчення теплових властивостей Землі;

3) експериментальні методи - створення штучних мінералів і вивчення процесів мінералоутворення в лабораторних умовах; моделювання тектонічних явищ;

4) космічна зйомка. На знімках видно основні структури земної поверхні.

5) сейсмічний метод.

2. Як вивчають земну кору? (слайд 13)

Про це ви дізнаєтесь з тексту підручника. (Стор.76) і перегляду відеоролика «Строение Земли -2»

ІV. Закріплення знань і умінь. (слайд 14,15,16)

Перевірити і скоригувати знання учнів, виявити прогалини.

- Отже, подорож підійшла до кінця і нам пора повертатися додому.

Та чи не заблукали ми?

       Давайте згадаємо дорогу назад. (Тест-опитування з кольоровими картками)

Тест -опитування з картками : (взаємоперевірка)

Білий - земна кора

Жовтий - мантія

Оранжевий - ядро.

Визначте , про яку частину внутрішньої будови Землі йде мова , піднімаючи картки певного кольору.

1 - температура від 3000 до 5000 градусів ,

складається з 2 шарів (ядро)

2 - радіус- близько 3500 км ( ядро)

3 – верхній твердий шар літосфери (земна кора)

4 - температура 2000 градусів , стан в'язкий (мантія)

5 - товщина 3-7 км ( земна кора)

6 - товщина 2900 км (мантія)

7 - речовина знаходиться тільки в

твердому стані (земна кора)

8 - товщина від 5 до 70 км (земна кора)

Відповідь.

2- оранжеві

2- жовті

4- білі

V. Підведення підсумків уроку .

Гра « Ерудит »

       Розкажіть про літосферу якомога більше , але дозволяється говорити тільки по одній пропозиції , починаючи зі слів: «Я знаю, що ...».

Не можна повторюватися і робити паузу між відповідями суперників більше     5 секунд.

• Я знаю, що літосфера - це тверда оболонка Землі.

• Я знаю, що літосфера складається із земної кори і верхньої частини мантії.

• Я знаю, що літосфера-об'єднує внутрішні і зовнішні оболонки Землі .

• Я знаю, що літосфера - кам'яна оболонка Землі ( « Літос» - камінь, «сфера » - куля)

• Я знаю, що літосфера має потужність від 70 до 200 км .

- Молодці! Відповіді були правильними . Ви добре попрацювали сьогодні на уроці .

- Як ви думаєте , чи досягли ми мети нашої подорожі ?

- Що було незрозуміло ?

- Чого навчилися ?

       Нашу подорож можна вважати закінченою. Чи будемо ми коли-небудь знати більше про внутрішню будову Землі ? Звичайно, будемо !

       Вивчення будови Землі дає людині відповіді на багато питань , необхідні для його життя:

- Чому відбуваються землетруси і як їх пророкувати ?

- Яка температура в надрах Землі ?

- Чому одні ділянки опускаються , а інші підіймаються ?

- Як відбувається виверження вулканів ?

       Про це та багато іншого ми дізнаємося з вами на наступних уроках у темі

« Літосфера ».

VI етап. Оцінювання учнів. Рефлексія

Сьогодні на уроці ми ставили перед собою завдання: вивчити внутрішню будову Землі, методи її вивчення та літосферу.

- Як ви думаєте, ми впоралися з цими завданнями? Так.

- Тобто мета уроку досягнута? Так.

VІІ. Домашнє завдання :

        У карті самоконтролю надруковані смайлики, які показують настрій. Позначте, який настрій було у вас сьогодні на уроці.

Урок закінчено. Всім дякую. Молодці!

Навчальні цілі та завдання уроку:

- сформувати поняття “вітер”, “бриз”, “мусон”;

- сформувати представлення учнів про природу вітру, про причини його виникнення, про зв'язок сили вітру з величинами  атмосферного  тиску;

- продовжити формування вміння  виявляти причинно-наслідковий зв’язок в процесі самостійної та колективної роботи учнів (їх пошукова діяльність);

- формування пізнавальної активності, вміння розв’язувати проблемні ситуації;

- навчити  учнів прийому побудови особливого типу графіка – рози вітрів;

- виховувати почуття гордості за природу нашої землі, дбайливе відношення до природи.

Тип уроку: комбінований

Методи і прийоми уроку:

- робота з підручником (читання)

- словесний (пояснення, роз'яснення, розповідь, бесіда)

- наочний (демонстрація слайдів, спостереження учнів)

- практичний (виконання вправ, тестів)

Обладнання:

- комп'ютери;

- презентація «Вітер»;

- календар спостережень за погодою;

- підручник 6 класу «Загальна географія» ,авт. В.М.Бойко, С.В.Міхелі; 2006 –п.32, стор. 140-143;

- таблиця-малюнок, стор.141;

- 0лівець, лінійка, гумка.

Хід уроку

Перед уроком роздати листки самоконтролю( Додаток 3 )

І. Організаційний момент.

Доброго дня,діти! Сьогодні у мене відмінний настрій, і я рада зустрічі з вами.А який настрій у вас? Покажіть той символ, який відповідає вашому настрою.

http://vio.fio.ru/vio_49/cd_site/article_img/sh1.gif

ІІ. Актуалізація опорних знань

2.1. Перевірка виконання учнями домашнього завдання

( методом “мікрофон”)

( учні по черзі один одному передають мікрофон,відповідаючи на запитання)

1.Повітряна оболонка Землі називається .... (атмосферою)
2.Захисну роль виконує один із шарів атмосфери(
стратосфера)
3.До складу повітря входять:
(78% азоту, 21% кисню, 1% -інші гази)
4.Як змінюється температура з висотою? (
на кожен км висоти знижується на 6*С)

5.Яким приладом можна виміряти атмосферний тиск?  (барометром)

6.Яким приладом можна виміряти температуру повітря? (термометром)

7.Що таке амплітуда коливання температури?  (різниця між найвищою і найнищою температурами повітря)

8.Який нормальний атмосферний тиск?  ( 760 мм рт.ст.)

9. Яка закономірність зміни атмосферного тиску з висотою? ( на кожні 100м підйому тиск знижується на 10мм рт .ст. )

10.Без чого людина не може прожити навіть кілька хвилин?  ( без повітря)

11. Скільки триває полярна ніч?   (180 днів)

12. Наука, що вивчає атмосферу Землі?   (метеорологія)

13. Як називається нижній приземний шар атмосфери?   (тропосфера)

2.2. Перевірка раніше засвоєних знань

(підготовча бесіда)
    - Яку форму має Земля? (
кулі)

     - Під яким кутом нахилена земна вісь? (66°).

     - На що впливає нахил Землі? (Поверхня Землі нагрівається

сонячним промінням неоднаково: більше нагріваються ділянки Земної поверхні, які ближче до екватора, а ближче до полюсів Земля нагрівається менше. Внаслідок такого нерівномірного нагрівання поверхні Землі виникає рух повітря не тільки знизу вгору й зверху вниз, а й уздовж поверхні Землі.).
- Пригадайте, що ви відчуваєте, коли в душному приміщенні відкривається кватирка?  
(По ногах тягне холодом).

    - Де у цей час перебуває тепле повітря?

    - Як ви вважаєте, повітря може рухатись тільки знизу вгору чи ще у різні боки?

       Зміст нашого уроку допоможе вам розібратись в особливо-стях руху повітря і встановити значення цього природного явища.

1. Демонстрування досліду «Рух повітря» учителем та учнем-помічником  

(з яким попередньо був проведений інструктаж щодо безпечної поведінки із запаленою свічкою).

        Бажано дослід продублювати заздалегідь, щоб визначити чи є різниця між температурами у приміщенні класу та коридору, яка необхідна для успішного проведення досліду, і забезпечити її під час уроку. Одну запалену свічку вчитель тримає зверху біля відчинених дверей, а іншу — учень тримає знизу. Поясніть, чому біля відчинених дверей полум 'я нижньої свічки спрямовується всередину кімнати, а полум 'я верхньої свічки направлене назовні.

2. Розповідь учнів, учителя.

       Температура в класі та коридорі шкільного приміщення неоднакова, тому виникає рух повітря в горизонтальному напрямі. Таким же чином повітря рухається й уздовж поверхні Землі. Під час нагрівання повітря розширюється, стає легшим і піднімається вгору. При цьому тиск теплого повітря на поверхню Землі знижується. Охолоджуючись, повітря стискується, стає густішим, важчим і опускається донизу. Його тиск підвищується.Отже, тепле і холодне повітря здійснюють різний тиск на поверхню Землі. Між двома неоднаково нагрітими ділянками Землі повітря рухатиметься у бік більше прогрітої ділянки, над якою тиск нижчий. З цієї причини утворюється вітер - рух повітря в горизонтальному напрямку відносно Земної поверхні.

       Отже, вітер виникає внаслідок різниці атмосферного тиску над окремими ділянками поверхні Землі.

3. Дослід з повітряними кульками.

Учні надувають кулі, потім плавно випускають з них повітря і пояснюють, що через різницю в тиску виник вітер. З кулі, яка більше надута, повітря виходить з більшою швидкістю.

Це пояснюється більшою різницею в атмосферному тиску.І хоча повітря невидиме, ми завжди відчуваємо його рух, тобто вітер.

ІІІ. Мотивація навчальної  діяльності учнів

       Вітер. Постійні і змінні вітри - це і буде тема уроку.

Записуємо тему в зошит.  

(слайд 1)

       З вітром ви зустрічаєтесь в повсякденному житті, маєте особистий досвід, отже, зможете виконати наступну роботу.

3.1. Прийом “Мозковий штурм”

(Заповнення таблиці)

знаю

хочу дізнатися

дізнався

- Рух

- Сила

- Швидкість

- Напрямок

Впишіть у першу колонку все, що знаєте про вітер, використовуючи лише ключові слова. Потім обміняйтеся інформацією в парах, доповніть або відкиньте зайве.

Колективне обговорення завершилося.

3.2. Завдання класу: на основі змісту колонки (хочу дізнатися) можемо сформулювати цілі нашого уроку:

1. Виявити причини виникнення вітру.                                                                                              2. Довідатися від чого залежить сила, швидкість, напрямок вітру.                                               3.З'ясувати, як ведуться спостереження за вітром і обробляють результати.

ІV. Вивчення нового матеріалу                                                                                      

4.1. Як утворюється вітер? Що таке бриз?

       Отже, як утворюється вітер, що є головною причиною утворення вітру?                      

Причина утворення вітру може бути пов'язана з атмосферним тиском та його зміною?

       А причиною утворення вітру може бути різна земна поверхня?                                                    А чи скрізь однакова земна поверхня? (відповіді дітей)                                                                                             Це означає, що і вітри бувають різні - «бризи», «мусони».

1. Робота з презентацією  

       Давайте розглянемо утворення вітру на прикладі бризу. ( 2 слайд )

- Що ми з вами бачимо? (сушу і водойму,які нагріваються неоднаково).

- Де утворюється бриз ? (на кордоні між суходолом і водоймою) ( 3 слайд )

– Як виникає нічний бриз?                                              

- Скільки разів на добу виникає бриз?

Учні креслять схеми утворення бризу.

4 слайд- запитання

       Визначення терміну “Бриз” (5 слайд )

Термін+ключове слово+пояснення (визначення записуєм в зошит)

Отже, що являється головною причиною утворення вітру?

( Головна причина утворення  вітру – це зміна атмосферного тиску над різними ділянками  поверхні, яка залежить від нагрівання сонцем).

4.2. Утворення мусонів

       На Землі є місця, де утворюються більші вітри, які впливають  на природу тих місць, куди вони дмуть.

На слайді 6 зображений малюнок з ділянками Землі (Євразія, Африка, Австралія, Тихий океан).

- Де ми з вами опинилися? (на географічній карті)

- Що ми з вами бачимо? (континенти і океани)

- Про що ми говоритимемо? (які вітри утворюються на межі між континентом і океаном).  

1. Робота з підручником  Що таке мусони?                                                                                                                                     Дітям пропонується відкрити 32 параграф підручника, знайти пункт «мусони» і самостійно прочитати.

Діти відповідають усно, а вчитель записує ключові слова на дошці:

- Мусони – це вітри;

- міняють свій напрям 2 рази на рік: літом- з океану на сушу, взимку – з суші на океан;

- Чому?

Діти самостійно формулюють причину.

-Де формуються «мусони» ?

2. Продовження роботи з презентацією (6 слайд)

- Де утворюються мусони?

( на межі Євразії і Тихого, Євразія і Індійського океанів)

       Дати визначення терміну “Мусони” (7 слайд )

термін + ключове слово + пояснення

Мусон – це вітер, який міняє свій напрямок двічі в рік по сезонах: літом дме з океану на сушу, а взимку – з суші на океан.

Запис визначення «Мусон» у зошитах.

3. Фізкультхвилинка

(Діти встають і вголос промовляють вірш, роблять відповідні рухи.)

Вітер дує нам в лице  (кругові повороти руками),

Захиталось деревце    (нахили в різні сторони),

Вітерець все тихше, тихше  (присідання),

Деревце все вище, вище (потягування вверх).

4.3. Сила вітру (8 слайд )

- Що ви ще знаєте про вітер? (він буває слабким або сильним)

- Скажіть, від чого залежить сила вітру, її причини?

1. Виконання вправи:

- У якому варіанті вітер буде сильніший?

              745                 748

              760                 736

Діти: у 2 варіанті.

- Чому?

Висновок: чим більший перепад атмосферного тиску, тим вітер сильніший.

4.4. Метеорологічні прилади

1. Визначення напрямку і сили вітру ( 9, 10 слайд )

- За допомогою яких приладів визначається сила і напрям вітру?

(Повідомлення учням про прилади, що допомагають визначити напрям, швидкість  і силу вітру.)

       Напрям  вітру встановлюють за допомогою флюгера і визначають за тією стороною горизонту, звідки він дме: якщо з північного заходу, то кажуть, що він північно-західний, якщо ж з південного заходу - то південно-західний. Південні вітри бувають теплими, північні - холодними, західні - теплими й вологими.
2. Демонстрування моделі флюгера. (Пояснення на компютері)
 
Стрілка флюгера (вона називається флюгаркою) вільно обертається на стрижні й гострим кінцем завжди спрямована проти вітру. Нижче від стрілки нерухомо прикріплені вісім (чотири) стриженців - покажчиків основних (основних і проміжних) сторін горизонту.

       Разом зі стрілкою обертається й рамка, прикріплена вище від флюгарки. У цій рамці вільно висить металева пластинка, прикріплена за верхній кінець. Чим сильніший вітер, тим більше відхиляється пластинка від свого звичайного положення. За відхиленням пластинки й роблять висновок про силу вітру.

4.5. Географічний практикум ( 11 слайд )

 «Побудова рози вітрів »

Учні виконують практичну роботу, будують Розу вітрів.

Порівнюють свій графік із графіком на слайді 15.

(Після демонстрації побудови графіка, відповідають на запитання і роблять висновок по даній практичній роботі)

V. Закріплення нового матеріалу

Програмований диктант (письмова форма)

Здійснити співвідношення        

Запис термінів:

1.        Атмосфера

2.        Тропосфера

3.        Вітер

4.        Атмосферний тиск

5.        Бриз

6.        Барометр

7.        Мусон

8.        Амплітуда

9.        Термометр

10.        Стратосфера

11.       Флюгер

Послідовність виконання:

А. Вітер, що дме вдень з моря на сушу, вночі з суші на морі.

Б. Шар атмосфери, розташований над тропосферою, тягнеться до 40-50 км.

В. Рух повітря в горизонтальному направленні з місць високого тиску до місць низького тиску.

Г. Прилад для визначення атмосферного тиску.

Д. Прилад для визначення температури повітря.

Е. Повітряна оболонка Земної кулі, що обертається разом із Землею.

Є. Різниця між найбільшим і найменшим значенням температури повітря протягом доби, місяця або року.

Ж. Прилад для визначення напрямку вітру.

З. Нижній шар повітряної оболонки Землі.

К. Сила, з якою повітря тисне на поверхню.

Л. Вітер, що дме взимку з суші на морі, літом з моря на сушу.

VІ. Підсумок уроку

- Що важливого для себе ви дізналися сьогодні на уроці?

- Чому навчилися?

- Сподобався вам урок чи ні? Чому?

В листі самоконтролю заповнюється третя колонка (дізнався).

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника, дати відповіді на поставлені у кінці тексту запитання.

2. Провести дослід "Випаровування води". Налити в блюдце 20 – З0краплин води й залишити на два-три дні на відкритому повітрі. Спостерігати, що відбулося.

3. Підготувати народні прикмети про погоду.

Завдання та цілі уроку: ( слайд 2 )
1. Продовжити формування у школярів уявлення і знання про основні міжгалузеві комплекси і галузі економіки України;
2. Розвинути та поглибити знання дев'ятикласників про паливно-енергетичний комплекс;
3. Розглянути основні типи електростанцій, їх характерні риси й особливості, переваги та недоліки;
4. Проаналізувати особливості розміщення по території країни електростанцій різного типу, ефективність роботи і вплив на навколишнє середовище ;
5. Ознайомити учнів з основними проблемами електроенергетики - економічними, екологічними, соціальними;
6. Сформувати в учнів уявлення про перспективи розвитку електроенергетики та шляхи вирішення поставлених перед нею проблем;

7. Продовжити формування у школярів уміння працювати з різними джерелами географічної інформації;

8. Розвивати в учнів уміння та навички роботи з картою і текстом;
9. Створити змістовні і організаційні умови для розвитку вміння аналізувати;

10. Формування в учнів уміння працювати на комп'ютері.

Очікувані результати:

Після уроку учні будуть:

знати:

- основні поняття теми;

вміти:    

-визначати особливості сучасної електроенергетики України;

- називати та показувати на карті найбільші електростанції України;

- порівнювати особливості виробництва електроенергії на ТЕС, ГЕС та АЕС;

- називати структурні, технічні, економічні проблеми функціонування енергетичної галузі;

- виконувати практичні завдання на контурній карті;

- розв’язувати географічні задачі;

- висловлювати власну точку зору, аргументувати її;

- працювати з опорними картками та тестами на комп’ютері.

розуміти:

- особливості розміщення електростанцій на території України, та їх вплив на навколишнє середовище .

Основні поняття: електроенергетика, Паливно-енергетичний комплекс, ТЕС, ГЕС та АЕС.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: урок проводиться в комп'ютерному класі, економічна карта України, практична робота з використанням комп'ютерних технологій ,опорні конспекти (робочі листи), атласи учнів, таблиці, підручник, комп'ютери, мультимедійна установка для використання презентації, комп'ютерна презентація: "Електроенергетика України" в формі POWER POINT .

Структура уроку

І.  Організаційний момент

ІІ. Опитування домашнього завдання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Електроенергетика як складова ПЕК України, її значення.

2. Основні типи електростанцій : характеристика, переваги та недоліки.

V. Закріплення нових знань

VІ. Підсумок уроку

VIІ. Домашнє завдання

Енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає,

вона може тільки переходити з одного виду  в інший.

(закон збереження енергії)

Хід уроку

І. Організаційний момент (1хв.)

 Вступне слово учителя географії

       Сьогодні у нас незвичний урок. Його будуть проводити два вчителя. На уроці ми з вами розкриємо особливості сучасної електроенергетики України з точки зору географії та фізики. Та перед вивченням нової теми перевіримо, ваші знання з попереднього уроку.

ІІ. Опитування домашнього завдання (8 хв)

2.1. Робота біля дошки:

 Слайд 4 (учень виходить до дошки і заповнює порожні клітини в опорно-логічній схемі «Паливно-енергетичний комплекс», коментує свою відповідь)

2.2.Тести (2 варіанти) слайд5-8

Оцінювання учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Постановка завдань та визначення  мети  уроку.

(Вмикаю комп'ютер,  входжу в презентацію з електроенергетики, виводжу її на мультимедійну дошку)

Учитель географії.

Повідомлення теми.

Тема нашого уроку "Електроенергетика"  

(оголошую тему уроку. Одночасно знайомлю учнів із навчальними цілями та очікуваними результатами заняття).

Слайд  1,2,3

- Чим займається електроенергетика?
Кажуть: "Енергія-хліб промисловості".

Без енергії не можлива робота ні одного підприємства чи установи.

Без енергії не можлива робота сільського господарства, транспорту.

Без енергії ускладнюються побутові умови життя людей.

Від розвитку електроенергетики залежать темпи розвитку всієї економіки країни.

ІV. Вивчення нового матеріалу (25 хв.)

4.1. Електроенергетика як складова ПЕК України, її значення

- Що являє собою поняття “електроенергетика”?(Слайд  9)

Словникова робота ( визначення не записувати  в зошитах)

       Електроенергетика входить до складу паливно-енергетичного комплексу, утворюючи в ньому, як кажуть, «верхній поверх». Можна сказати, що вона є однією з базових галузей народного господарства України. Ця роль її пояснюється необхідністю електрифікації всіх галузей промисловості, а також різних сфер людської діяльності.

- Хто є основними споживачами електроенергії?

 ( розглянемо схему “ Основні споживачі електроенергії”)

- На яких типах електростанцій виробляють електроенергію?

Слайд 10 (працюємо з схемою "Типи електростанцій")

      Отже: більше всього електроенергії виробляється на теплових, гідравлічних, атомних електростанціях.

4.2. Основні типи електростанцій : характеристика, переваги та недоліки.

Слайд

Характеристика

Пояснює  вч. географії

Переваги та недоліки

Пояснює   вч. фізики

СЛАЙД  11

План характеристики електростанції

Переваги    та недоліки,

сторінки історії

СЛАЙД  12-15

А. Характеристика

ТЕС

СЛАЙД  16-19

Б. Характеристика

ГЕС

СЛАЙД  

20-24

В. Характеристика

АЕС

А. Характеристика ТЕС

Учитель географії
Провідне місце в електроенергетиці України належить
ТЕС, вони дають 42,9% всієї виробленої електроенергії. Вони були побудовані наприкінці XIX ст.

Слайд 12

Існує декілька видів теплоелектростанцій:
- паротурбінні;
- газотурбінні;
- дизельні;
- парогазові.
Використовують різні види палива:
- вугілля;

- нафта;
- газ;
- мазут;
- торф.

       Теплові електростанції (ТЕС) поділяють на конденсаційні та теплоелектроцентралі (ТЕЦ). На конденсаційних теплоелектростанціях відпрацьована водяна пара конденсується і знову подається в котел для нагрівання. Конденсаційні ТЕС виробляють лише електроенергію.

       ТЕЦ виробляють одночасно електричну і теплову енергію (гарячу воду або пару), яку спрямовують по трубах для обігрівання житлових будинків, підприємств. Максимальний радіус використання теплової енергії ТЕЦ становить близько 35 км.

       Великі ТЕС розміщують у районах видобутку палива, поблизу річок, що дають воду для охолодження. Це економічно вигідно, оскільки перевозити паливо в кілька разів дорожче, ніж передавати електроенергію лініями електропередач.

       Великі теплові електростанції побудовані на Донбасі - Луганська, Слов'янська, Старобешівська, Вуглегірська (найпотужніша -близько 4 млн кВт); у Придніпров'ї - Придніпровська, Криворізька, Запорізька; у західних областях - Добротвірська, Бурштинська, а також поблизу Харкова (Зміївська), Києва (Трипільська), Вінниці (Ладижинська). ( Слайд 13 )

       Поблизу великих міст будують ТЕЦ, які виробляють електроенергію та тепло. Найбільші серед них побудовані в Києві, Одесі, у Харкові. ( Слайд 14 )

Чи знаєте ви, що...
Загалом в Україні на сьогодні діє 104 енергоблоки теплових електростанцій.

26 із них доволі істотно фізично зношені, оскільки були введені в дію ще в 60-70-ті роки XX століття.

Учитель фізики

       Проблеми теплових електростанцій пов'язані з тим, що вони є великими забруднювачами атмосфери. При спалюванні низькосортного вугілля з домішками сірки утворюється діоксид сірки (сірчистий газ), який, сполучаючись із водяною парою в повітрі, спричиняє кислотні дощі. Вугілля, до того ж, не повністю згоряє. Це зумовлено використанням застарілих технологій спалювання палива. Економічно невигідним і таким, що негативно позначається на довкіллі, є спалювання мазуту. Тому важливим для ТЕС є їх модернізація, налагодження очистки викидів у атмосферу, а також використання золи і шлаку, які нагромаджуються на ТЕС.  

Слайд 15

       Найбільш небезпечні - теплові електростанції. Вони забруднюють навколишнє середовище і біосферу в цілому. Стічні води ТЕС, потрапляючи у водойми, впливають на якість води, на умови життя в ній. При згорянні твердого палива в атмосферу потрапляють багато які шкідливі речовини, що порушують склад атмосфери.

Б. Характеристика  ГЕС

Учитель географії

       Гідроелектростанції виробляють найдешевшу електроенергію , які дають 6% електроенергії України. Вони виробляють електроенергію на базі гідроресурсів. Але будівництво їх надто дороге. Виробництво енергії на ГЕС залежить від кліматичних умов і змінюється по сезонах.

Слайд 16

     Уперше людина використала енергію води за допомогою водяного колеса. У сучасній ГЕС вода із значною швидкістю спрямовується на лопаті турбін. Вода

через захисну сітку і регульований затвор тече стальним трубопроводом до турбіни, над якою встановлено генератор. Механічна енергія води за допомогою турбіни передається генераторам, у яких перетворюється в електричну. Після виконання роботи, обертання турбіни, вода витікає в річку тунелем, що поступово розширюється. Затрати на будівництво ГЕС великі, але вони компенсуються тим, що не доводиться платити за джерело енергії – воду. Потужність сучасних ГЕС перевищує 100 МВт, а ККД становить 95%. Одним з принципів гідроелектробудування є максимальне використання гідроенергії річок.

       Найбільшими гідроелектростанціями є Дніпрогес, Кременчуцька, Каховська, Дніпродзержинська, Канівська, Київська (на Дніпрі), Дністровська (на Дністрі), Костянтинівська (на Південному Бузі). Важливе господарське значення мають гідроелектростанції, побудовані на малих річках. Вони мають малу потужність і забезпечують електроенергією невеликі території. Усього на малих річках працює близько 60-ти станцій.

Слайд 17

       Щоб краще використати гідроенергію, інколи поблизу ГЕС будують гідроакумуляційні електростанції (ГАЕС). Суть цього комплексу полягає в тому, що в період зменшення споживання електроенергії, переважно вночі, станція перекачує воду з нижнього басейну у верхній, тобто нагромаджує її там. Вранці, коли люди і підприємства починають активно використовувати електроенергію., цю воду пропускають через турбіни і виробляють додаткову кількість електроенергії. Такий комплекс діє на Київській та Дністровській ГАЕС.

Слайд 18

     

 Сучасні ГЕС будуються із таким розрахунком, щоб за їхньою допомогою комплексно розв’язувати задачі вироблення електроенергії, зрошення земель, водопостачання.

Чи знаєте ви, що...
Енергію води використовували значно раніше, ніж з'явилися перші гідроелектростанції, найчастіше — для приведення в дію механізмів млина. Найдавнішу згадку про водяний млин в Україні датують 1292 роком.

Учитель фізики

Переваги та недоліки ГЕС ( слайд 19 )

Перспективи.

       На малих річках України існує 27 тисяч ставків та водоймищ місцевого призначення, які за належного використання, мають потенційний енергоресурс близько 2400 МВт. На них можна побудувати ГЕС потужністю 5-250 кВт, 2300 малих та середніх ГЕС, що вироблятимуть близько 4 млрд.кВт г електрики за рік. Понад три чверті цих запасів припадає на річки Карпат. Перші гідроелектростанції були побудовані  в 1876-1881р в Німеччині і Англії. 

       Однією з головних переваг гідроелектростанції – це те , що вони не забруднюють повітря. У порівнянні з ТЕС і АЕС гідроелектростанції мають певні переваги: зовсім не забруднюють атмосфери. Затоплюючи водосховищами порожисті ділянки рік, ГЕС поліпшують роботу річкового транспорту, а працюючи в парі з ТЕС,- роботу енергосистеми, беручи на себе навантаження в часи максимального (пікового) споживання електроенергії, оскільки агрегат ГЕС можна ввести в дію дуже швидко, на відміну від агрегатів ТЕС, яким потрібно кілька годин для розігріву й виходу на робочий режим (або ж потрібно утримувати один з агрегатів у „гарячому“ режимі, витрачаючи дефіцитне пальне).

       ГЕС дають найдешевшу енергію. Однак, якщо вони споруджені на рівнинних річках і водосховища затоплюють великі площі, то втрати від затоплення родючих земель і поселень можуть перевищувати вартість виробленої енергії.    

В. Характеристика  АЕС(слайд  20-21,24 )

Учитель географії

       Велику роль в електроенергетиці відіграють атомні електростанції (АЕС). Які виробляють 46,9% електроенергії України.

       Атомні електростанції (АЕС) використовують транспортабельне паливо - уран, їх розташовують незалежно від паливно-енергетичного фактору та орієнтують на споживачів у районах з напруженим паливно-енергетичним балансом. Оскільки АЕС дуже водомісткі, їх споруджують біля водних джерел.

       При сучасних технологіях і при дотриманні норм безпеки атомна енергія є незамінною для промислового Придніпров'я та південних, бідних на енергетичні ресурси, районів України. Але ця галузь потребує значних реконструкцій і вирішення питання ЧАЕС. В Україні немає замкнутого циклу з виробництва ядерного палива. Розвіданих запасів уранових руд в Україні вистачить для виробництва ядерного палива з переліком кількості блоків АЕС на 150 років.

       На них для виробництва електроенергії використовують уран.Так1 кг урану виділяє стільки ж тепла, скільки дає 2,5 тис. т вугілля. Будують АЕС в районах, де немає енергетичної бази, а потреба в електроенергії значна.

       Після закриття в грудні 2000 р. Чорнобильської атомної електростанції в Україні діє 4 АЕС :

- Запорізька в м. Енергодар– яка найбільша не тільки в Україні але й в Європі, на якій діє 6 енергоблоків і виробляється 25% електроенергії України;

- Південноукраїнська в м. Південноукраїнська;

- Хмельницька в м.Нетішин;

- Рівненська в м.Кузнецовськ, на яких працює 16 реакторів.

Учитель фізики

Слайд  23

Чи знаєте ви, що…

          Принцип роботи АЕС: Ядерний реактор складається з: активної зони, де відбувається ядерна реакція, поглиначів нейтронів, захисного кожуха, парогенератора, турбіни та електричного генератора (мал. 8.7).

Принцип його дії полягає у використанні вивільненої внаслідок ядерної реакції енергії для здобуття електричної напруги.

         Страшним наслідком роботи АЕС є аварії, під час яких може статися

радіоактивне забруднення території і водойм.

         Позитивним щодо АЕС є незначні об'єми палива, які вона споживає (декілька вагонів за рік), а також те, що Україна багата на уранові руди. У нашій державі в даний час діє чотири АЕС - Рівненська (4 енергоблоки), Південноукраїнська (З енергоблоки) Хмельницька (2 енергоблоки) і Запорізька (6 енергоблоків, найпотужніша — 4 млн кВт). Чорнобильська АЕС закрита у грудні 2000 року. У 1980-ті роки планувалося спорудження Харківської, Чигиринської, Кримської та Одеської АЕС. Після Чорнобильської катастрофи існували сумніви щодо подальшого розвитку галузі. Однак атомна енергетика в Україні буде надалі розвиватися. Це пов'язано з дефіцитом палива, особливо у правобережній частині країни.

       Планується до 2030 року добудувати ще 9 нових атомних енергоблоків. Проблеми галузі полягають у тому,  що в Україні необхідно перейти на використання ядерних реакторів з високим ступенем надійності, пристосованих до роботи на низько збагаченому урані.

       Важливо налагодити роботу підприємств, які перероблятимуть уранові руди в готове паливо для АЕС. Поки що його імпортують із Росії, куди надходить руда з українських родовищ. Нерозв'язаними залишаються проблеми поховання й утилізації відходів АЕС. Вони зберігають радіоактивність упродовж сотень років, а тому потребують спеціальних сховищ, які поглинають радіацію. В Україні таке сховище функціонує лише на Запорізькій АЕС.

Учитель географії

       Наш урок добігає кінця. Ми обговорили усі питання поставлені на початку уроку. А зараз ще раз згадаємо те, що ми вивчили на нашому уроці.

Робота з підручником (стор. 106)

(дати відповідь на запитання в бічній вставці блакитного кольору)

V. Закріплення нових знань

5.1.Гра «Чиста дошка»

(На дошці записані запитання. Після того як учні дають відповідь на запитання. Його витирають.

У кінцевому результаті дошка має залишитися чистою).

Для більш ґрунтовного закріплення матеріалу та максимального залучення дітей до роботи проводяться наступні види роботи у залежності від залишку часу до закінчення уроку.
- Який галузевий склад електроенергетики?
- Які основні типи електростанцій існують в Україні?

- Який вид палива є головним енергоносієм в Україні і чому?

- Які види палива використовують ТЕС для вироблення електроенергії?

- Як працюють ГЕС?
- Яке родовище урану є в Україні найбільшим?

Учитель географії

Сьогодні на уроці ми узагальнили наші знання з теми: "Паливно-енергетичний комплекс", виявили плюси і мінуси в роботі електростанцій різного типу.

5.2. Робота з таблицею “Характеристика електростанцій різних типів

( слайд  25-27).

VI. Підсумки уроку.

Практична робота( слайд  28-30 )

- Зараз я пропоную Вам виконати практичну роботу, закріпити ваші знання з розміщення основних електростанцій по території України.

- Використовуючи підготовлений шаблон к / к з нанесеними значками трьох типів електростанцій (ТЕС, ГЕС, АЕС), перенесіть назви електростанцій з умовних знаків на карту "Розміщення основних електростанцій на території України". (Додаток 4 )

VII. Домашнє завдання.

Для усього класу.

Тема 5,стор.105-108;

Виконати практичну роботу №__

Для допитливих.

Розв’язати географічну задачу13 на стор.108;

Для кмітливих.

Скласти кросворд “Електроенергетика”.

ВИКОРИСТАНІ  ДЖЕРЕЛА

1. Ільїнський А.М. Використання інформаційних технологій на уроках географії // Географія. – 2004. - №23. – С.15-16;

2. Корнєєв В. Комп’ютер і географія // Освіта. – 2003. - №12. – С.10-11;

3. Н.Муніч, В.Серебій. Методика викладання географії.- К.:Ред. загальнопед. Газ., 2005. – 128;

4. Активні методи навчання географії (методичні матеріали для учителів географії-слухачів курсів підвищення кваліфікації)  /Укладач Турчинська О.М.-Львів:ЛОІППО, 2007.-С.- 5;

5. Мельник Н.П. Використання комп’ютерної програми PowerPoint на уроках географії // Географія. – 2005. – №13-14. –      С. 46-51.

6. Електронні ресурси:

http://osvita.ua/ ;

http://zippo.net.ua/ ;

http://uk.wikipedia.org/ ;

http://festival.1september.ru/ ;

http://school.xvatit.com/.

7. Посилання на власні документи:

https://docs.google.com/presentation/d/1CSzJ8ZepI2Oxxsgnlrqbkf7G71Vm_LSAfLpkjDOMwpk/pub?start=false&loop=false&delayms=3000;

https://docs.google.com/presentation/d/1GD7t55B9Wbn5vq44LoIjpHbCsAcxJbuybZPfkoAzm8s/pub?start=false&loop=false&delayms=3000;

https://docs.google.com/presentation/d/1wkfIWi6R2fmh_kN1GbA6xeq1hvRhRZP_7Dzrq_bfAVQ/pub?start=false&loop=false&delayms=3000;

https://docs.google.com/presentation/d/1gUsVRp7B-LbqBYqBzdvATqVZIIlM__dzm6ZA6e9G_D0/pub?start=false&loop=false&delayms=3000.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Правила поведінки учнів на уроках

1. Коли вчитель входить у клас, учні встають, вітаються з учителем. Подібним образом учні вітають будь-якого дорослого, що увійшов до класу під час занять (крім часу роботи на комп'ютері).

2. Під час, уроку не можна шуміти, відволікатися самому й відволікати інших товаришів від занять сторонніми розмовами, іграми й іншими, що не стосуються до уроку справами, тому що цим порушуються права інших на одержання необхідних знань.

3. На уроці учні мають право користуватися шкільним інвентарем, що вони повертають учителеві після заняття. Ставитися до нього треба дбайливо та охайно.

4. Якщо учень хоче поставити запитання вчителеві або відповістити на запитання вчителя, він піднімає руку.

5. Учень вправі відстоювати свій погляд і свої переконання під час обговорення різних спірних і неоднозначних питань у коректній формі.

Презентація до уроку

Додаток 2

Листок самоконтролю ____________________________

1. Прийом «Географічний крос» Доповніть фрази  (по пів балу)

1. Географічну широту точки на картах і глобусах визначають за... ____________

2. Прилад для визначення сторін горизонту _____________

3. Лінії на плані місцевості та карті, що з'єднують точки з однаковою висотою над рівнем моря, називають…_______________

4. Географічну довготу можна виміряти до... ________

5. Географічну широту починають обчислювати від лінії... ______________

6. Зменшена модель Землі __________________

7. Скільки географічних полюсів має Земля? __________

8. Умовні лінії, що з’єднюють полюси _____________

9. Кут між напрямком на північ і на якийсь предмет ________________

10. Дійсна форма Землі _______________

11. Прилад для визначення відносної висоти _______________

12. Засоби зображення об’єктів на карті _______________

2. Малюнок. Внутрішня будова Землі  ( 3 бали)

C:\Users\Stefan\Desktop\Снимок.PNG

3. Тест -опитування з картками : (взаємоперевірка)   ( 3 бали)

Білий - земна кора

Жовтий - мантія

Оранжевий - ядро.

Визначте , про яку частину внутрішньої будови Землі йде мова , піднімаючи картки певного кольору.

Білих –

Жовтих -

Оранжевих –

4.Таблиця «Внутрішня будова Землі»

Внутрішні оболонки Землі

Склад і будова

Температура

Товщина

Земна кора

тверда

від +7°С до +57°С

Мантія

200–250 км

2900 км

Ядро

внутрішнє

зовнішнє

Оцінка ____________

Презентація до уроку

Додаток 3

               Листок оцінювання учня ____________________

1.Настрій учня    

                                                                                         Плюси      

2. Перевірка домашнього завдання   (1-2 бали)            …….

3. Висування ідей, пропозицій             (1-2 бали)            ……

4. Обговорення завдань                        (1-2 бали)             ……

5.Прийом “ Мозковий штурм” (Заповнення таблиці)

знаю

хочу дізнатися

дізнався

- Рух

- Сила

- Швидкість

- Напрямок

6. Виконання спільних завдань     (2 бали)                    …….

7. Запрошував до роботи інших    ( 1 бал )                    …….

8. Випереджаюче завдання            ( 1 бал)                     …….

9.Географічний практикум (оцінює вчитель) (2 бали)……

10.Програмований диктант (оцінює вчитель)   (2 бали)……

                               

              Оцінка ____балів

Презентація до уроку ( зразок )

Додаток 4

Контурна карта

Презентація до уроку  ( зразок )

ВИКОРИСТАННЯ ІКТ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

( конспекти уроків +презентації )

                         Учитель географії: Цуп Наталія Степанівна

Рекомендовано для учителів географії загальноосвітніх шкіл

Для нотаток