Методика проведення нетрадиційних уроків:

урок – екскурсія:

Основні принципи навчання:

• доступність навчання;
• наступність;
• науковість.

Основні правила проведення уроку:

1. Підбір об’єкту екскурсії.
2. Завдання для класу.
3. Звіт про екскурсію.

Схема проведення:

1. Ознайомлення учнів із місцем проведення екскурсії.
2. Оголошення теми уроку та мети.
3. Опрацювання основних завдань уроку, які перед учнями ставляться впродовж перебування на об’єкті.
4. Проведення необхідного інструктажу з техніки безпеки.
5. Забезпечення учнів транспортом, якщо об’єкт знаходиться далеко від місця навчання.
6. Звітування про урок-екскурсію учні роблять самостійно у вигляді мультимедійних презентацій, рефератів, буклетів тощо.

Висновок: Екскурсії учні сприймають найцікавіше, адже це – можливість побувати в інших умовах, не в умовах навчального кабінету, побачити те, що стосується предмету, але чого ніколи не побачиш у школі. Екскурсії зазвичай підсумовують вивчене та показують застосування набутих знань. Звичайно, екскурсії мають бути обрані відповідно до того, що вивчає програма.

урок – репортаж:

Основні принципи навчання:

• доступність навчання;
• наступність;
• науковість.

Основні правила проведення уроку:

1. Урок – репортаж готується та перевіряється вчителем спільно з обраними учнями класу заздалегідь.
2. Безпосередньо на уроці учні виконують рольову гру, імітуючи журналістів, що ведуть репортаж.
3. Тему репортажу решта учнів класу конспектують.

Схема проведення:

1. Вчитель обирає одного або кількох учнів, які виконуватимуть роль журналістів, що ведуть репортаж з гарячих точок планети (заводу, фабрики, водоочисної станції тощо).
2. Виступи вчитель готує з обраними учнями наперед, використовуючи технології випереджуючого навчання.
3. Певний відсоток інформації вчитель дає учням сам, інший відсоток учні готують самостійно, вчитель корегує та пояснює зібрану до уроку інформацію.
4. Можна урізноманітнити репортаж бліц – опитуванням, поданим на завершення уроку.

Висновок: Уроки – репортажі можуть бути використані вчителем при ознайомлені з новою темою. Тобто фактично це інший вигляд уроку – лекції.

урок брейн – ринг:

Основні принципи навчання:

• доступність навчання;
• наступність;
• науковість.

Основні правила проведення уроку:

1. Вибір кількох команд.
2. Команди радяться та дають відповіді на поставлене запитання протягом однієї хвилини.
3. За кожну правильну відповідь команді нараховується одне очко.
4. Перемогу дістає команда, яка найшвидше набрала 6 очок.

Схема проведення:

1. Вчитель ретельно підбирає запитання для команд.
2. Орієнтовно ділить запитання на три тури.
3. З кожним туром завдання ускладнюються.
4. Між турами учні подають усну історичну довідку, підготовлену заздалегідь. Довідка стосується теми уроку.
5. Для зацікавлення учнів вчитель деякі запитання подає у вигляді «чорної скриньки»: у скриньці знаходиться предмет, який команда має впізнати за описом.

Висновок: Уроки брейн-ринги – це ігрові уроки, де у грі беруть участь кілька команд. Гра складається із трьох турів, завдання у турах можна подати у вигляді «чорної скриньки» (не частіше одного завдання у кожному турі). Брейн-ринг можна використати як елемент опитування на уроці, а можна – як повний узагальнюючий урок.

Приклад уроку з хімії у 10 класі (за старою програмою) 

або у 9 класі (за новою 12-и річною програмою)

Тема: Узагальнюючий урок з неорганічної хімії.

Мета: узагальнити вивчений матеріал з неорганічної хімії, формувати правильність та науковість у висловлюванні думки, аналізувати відповіді, доводити науковими фактами.

Очікуваний результат:

Учень:

     - пам’ятає закони та їх математичні вирази

• розв’язує типові задачі
• знає та використовує інформацію з періодичної системи
• аналізує властивості речовин
• характеризує елементи.

Обладнання: речовини для дослідів, хімічна хрестоматія.

Тип уроку: узагальнюючий урок.

Форма проведення: брейн – ринг.

І. Організаційний момент. ( відбір 2 – 3 команд)

ІІ. Гра «Брейн-ринг»

І тур

1. Як ви думаєте, що таке повітря? ( суміш газів )
2. Назвіть формулу газу, що спричиняє парниковий ефект. ( СО2 )
3. Який газ утворюється під час грози? Напишіть реакцію його утворення. ( О2 ↔ О3 )

4. « Чорна скринька»

Тут знаходиться предмет, без якого не обходиться жоден кресляр, художник, учень. В основі його будови лежить природний мінерал, вірніше, одна з його алотропних модифікацій. Який предмет у «чорній скриньці»?

                                      Відповідь: олівець

Історична довідка про походження назв елементів з хімічної хрестоматії – ст. 40:

Чому саме так називаються хімічні елементи?

З перших літер назв латинською мовою склалися хімічні знаки: Ферум, Арсенікум та ін. Найчастіше хіміки називали нововиявлені елементи за назвою тієї країни чи міста, де було відкрито або де вперше знайдено сполуку нової речовини. Так з’явилися Європій, Германій, Галій (за старою назвою Франції – Галії), Скандій (Скандинавія). За старими назвами міст чи країн назвали: Гафній (стара назва столиці Данії), Лютецій (так колись називався Париж), Тулій (за старою назвою Швеції та Норвегії). Рутеній знайдено в Казані хіміком К.Клаусом та названо на честь Росії. Ще на честь Росії названо Самарій та Гадоліній. Деякі назви пішли від кольору спектру: Індій (з латині означає синій), Цезій (блакитний), Рубідій (червоний), Талій (зелений).

Деякі – від назв планет та зірок: Уран, Паладій, Церій, Телур, Селен, Гелій, Нептуній, Плутоній. А назви: Тантал, Титан, Ніобій, Торій, Ванадій походять від імен у стародавній міфології.

ІІ тур.

1. Чим зумовлена та як усувається тимчасова твердість води?

(гідрокарбонати усуваються кип’ятінням, додаванням соди, гашеного вапна).

2. Солі карбонатної кислоти бувають… ( гідрокарбонати, карбонати).
3. Чи подібні між собою пісок та кремнезем ( так, це одне і теж SiO2 ).
4. Що таке твердий лід ( СО2 – затвердлий, твердий).

Історична довідка:

Назва Неону була дана маленьким хлопчиком. Зазвичай назву елементові дає вчений, який уперше його відкрив і вивчив властивості. А цього разу ім’я запропонував син ученого. Йдеться про неон, відкритий англійським хіміком В.Рамзаєм. Ось що пише Рамзай про походження назви цього елементу: «Коли ми вперше розглядали його спектр, при цьому був і мій дванадцятилітній син. «Тату, сказав він, - як зветься цей красивий газ?» - «Це ще не вирішено», - відповів я. «Що він, новий?» - поцікавився син. – «Нововідкритий», - заперечив я. «То чому б тобі не назвати його novum?» - «Це не підходить, бо novum не грецьке слово; ми назвемо його Неоном, бо по грецькому це означає «новий».

А назва 88-го елементу періодичної системи – Радій. Є ще слово «радіоактивність». Можна подумати, що останнє виникло від слова «радій». Насправді ж слово «радій» пішло від слова «радіоактивність», що означає властиву деяким хімічним елементам здатність виділяти енергію у вигляді особливих променів. Це випромінювання супроводжується розкладом радіоактивних речовин і перетворенням їх на інші. А Радій – це елемент, що має властивість радіоактивності. Термін «радіоактивність» ввела Марія Складовська-Кюрі ще до того, вона відкрила елемент, який назвала Радієм.

ІІІ тур

1. Написати формулу віконного скла (Na2O • CaO • 6SiO2 ) Як його виготовляти? ( очищують, змішують і нагрівають t = 1400 0С Na2CO3, CaCO3, SiO2)
2. За термохімічним рівнянням S + O2 → SO2 + 297 кДж обчислити масу сірки, яка згоряє з виділенням 9,3 кДж теплоти.
3. До триоксиду сульфуру масою 8 г долили 2 г води. Яка речовина та якої маси утворилася?
4. Написати всі якісні реакції, які ви знаєте.
5. «Чорна скринька»

Тут знаходиться один із будматеріалів, який є основою природного мінералу кремнезему та сировиною для виробництва скла. Який будматеріал лежить у «чорній скриньці»?

                                                              Відповідь: пісок

ІІІ. Підведення підсумків гри та уроку.

Домашнє завдання.