Про стан розвитку та пріоритетні напрямки діяльності психологічної служби системи освіти Полтавської області у 2015-2016 навчальному році: методичні рекомендації

Умовні скорочення:

СП  соціальні педагоги;

ПП  практичні психологи;

ПС  психологічна служба;

ЦППСР ПОІППО  центр практичної психології і соціальної роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського

Зміст

1.        Стан розвитку психологічної служби системи освіти Полтавської області на кінець 2014-2015 навчального року (К. М. Муліка)        

2.        Освітній, кваліфікаційний рівень працівників психологічної служби (К. М. Муліка)        

3.        Матеріально-технічне забезпечення діяльності працівників психологічної служби (К. М. Муліка)        

4.        Психологічне забезпечення актуальних проблем освіти: розв’язання проблеми насильства (жорстокості) в школі, формування репродуктивного здоров’я, профілактика шкідливих звичок (К. М. Муліка)        

5.        Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу у дошкільних навчальних закладах (Т. В. Хорошева)        

6.        Психологічне забезпечення проблем профілізації та обдарованості (В. А. Маслова)        

7.        Особливості соціально-педагогічного патронажу у системі освіти у 2015-2016 навчальному році (О. М. Самойлюк)        

8.        Перелік нормативно-правових документів, необхідних до виконання психологічною службою системи освіти Полтавської області (Т. В. Хорошева, О. М. Самойлюк)        

Додатки        

Додаток 1. Дані про кадрове забезпечення навчальних закладів Полтавської області ставками практичних психологів, соціальних педагогів  відповідно до нормативів чисельності учнів станом на кінець 2014-2015 н. р. (у %)        

Додаток 2. Дані про кадрове забезпечення дошкільних навчальних закладів Полтавської області ставками практичних психологів відповідно до нормативів чисельності груп у 2013-2014 та 2014-2015 н. р. (у %)        

Додаток 3. Дані про наявність гуртків, факультативів з психології у розрізі міст / районів станом на кінець 2014-2015 н. р.        

Додаток 4. Інформація про запровадження інноваційної технології з розв’язання конфліктів у школі «Шкільні служби порозуміння» у 2014-2015 н. р.        

Додаток 5. Орієнтовні критерії оцінювання стану виконання у навчальному закладі статей 21, 22 закону України «Про освіту»: «психологічна служба в системі освіти», «соціально-педагогічний патронаж»        

  1. Стан розвитку психологічної служби системи освіти Полтавської області на кінець 2014-2015 навчального року (К. М. Муліка)

Питання «Про стан розвитку психологічної служби системи освіти Полтавської області» заслухане на колегії Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА 27.05.2015 року (виступ К. М. Муліки, завідувача ЦППСР ПОІППО на колегії розміщено за адресою: http://poippo.pl.ua/pidrozdily?id=823, протокол рішення колегії № 2/2  http://www.poltav-oblosvita.gov.ua/mcollegies-guon.html).

Звіт про діяльність психологічної служби системи освіти Полтавської області у 2014-2015 навчальному році, у якому містяться аналітичні та статистичні дані розміщено за адресою: http://poippo.pl.ua/pidrozdily?id=844.

Протягом 2014-2015 навчального року забезпеченість фахівцями психологічної служби системи освіти області збільшилася  на 1,0 % (порівняно з 2013-2014 н.р.) та становить 47 % від нормативної потреби. Середній показник кадрового забезпечення психологічної служби по Україні складає 54 %.

Дані про кадрове забезпечення навчальних закладів спеціалістами психологічної служби у розрізі районів (міст) наведені у додатку 1.

Найкраща ситуація щодо забезпечення фахівцями служби у містах Комсомольську (92 %), Полтаві (79 %), Миргороді (77%) та у Кременчуцькому (74%), Глобинському (65 %), Машівському (59 %) районах, у навчальних закладах інтернатного типу.

Найнижчі показники  у Чутівському (8 %), Гребінківському (14 %), Оржицькому (19 %), Решетилівському, Миргородському (20 %) районах. Негативна ситуація із забезпеченістю соціальними педагогами професійно-технічних (8%) та вищих I-II р.а. (10 %) навчальних закладах.

Найбільш вагомими причинами відсутності ставок практичних психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах є:

Іншими причинами, які заважають на 100 % забезпечити навчальні заклади ставками  практичних психологів, соціальних педагогів є недостатнє фінансування, відсутність фахівців з відповідною освітою, які згодні працювати на неповну ставку, низка  проблем нормативно-правової бази, що регулює діяльність психологічної служби системи освіти (наприклад, досі не врегульоване питання діяльності спеціалістів психологічної служби у навчально-виховному комплексі).

Практика доводить, що введення ставок працівників психологічної служби у навчальних закладах недостатньо для належного психологічного забезпечення та соціально-педагогічного патронажу навчально-виховного процесу. Станом на кінець 2014-2015 навчального року у області 394 ставки практичних психологів займають 598 осіб (орієнтовно на 1 особу 0,6 ставки), а 160 ставок соціальних педагогів займають 269 осіб (на 1 особу 0,5 ставки). Таким чином, склалася ситуація, коли педагогів, заступників директорів (і навпаки) «довантажують» ставками працівників психологічної служби, що часто підриває авторитет та довіру до спеціалістів служби, спотворює їх імідж.  

Оскільки нормативно-правова площина передбачає розмір ставки спеціаліста служби у навчальному закладі залежно від чисельності учнів, в умовах неповного навантаження працівника (0,5; 0,25 ставки) річне планування роботи має бути особливо виваженим та передбачати завершеність, результативність роботи. Тому такі види роботи як психодіагностика (діагностика), корекційно-розвивальна робота плануються або не плануються залежно від кількості учасників навчально-виховного процесу, їх потреб, конкретних проблем навчального закладу та наявності інших спеціалістів, які можуть їх вирішувати, навантаження працівника та його кваліфікації. За умови навантаження спеціаліста психологічної служби на 0,25; 0,5 ставки його діяльність може обмежуватися такими видами роботи як: просвіта, навчальна та розвивальна робота (запровадження гуртків з психології, корекційно-розвивальних програм).  

На вирішення вищезазначених проблем у 2015-2016 навчальному році керівникам психологічних служб районів (міст) рекомендовано запланувати проведення для директорів (завідувачів) навчальних закладів семінари щодо ролі, місця та основних функцій практичного психолога, соціального педагога у навчальному закладі.

З метою підвищення результативності роботи психологічної служби необхідним є обговорення адміністрацією разом з педагогічним колективом завдань, які має вирішувати навчальний заклад, як надавач освітніх послуг, та визначення  конкретних видів роботи, послідовності дій практичного психолога, соціального педагога на вирішення цих завдань. Важливим є на етапі затвердження річного плану роботи працівника психологічної служби розуміння керівником навчального закладу сутності та особливостей роботи психолога, соціального педагога. Річний план роботи працівників психологічної служби повинен містити  чіткі, конкретні види роботи та терміни їх виконання.

Важливим є наявність у навчальному закладі «Години практичного психолога, соціального педагога»  графіка, затвердженого (погодженого) адміністрацією навчального закладу, який визначає час (за рахунок виховних годин, роботи у гуртожитку тощо) для виконання практичним психологом, соціальним педагогом професійних завдань у навчальному закладі: запровадження корекційних програм для дітей, які того потребують, проведення тренінгів, надання групових та індивідуальних консультацій, спостереження за навчально-виховним процесом. При укладанні такого графіку важливо враховувати кількість класів (груп) у навчальному закладі та навантаження спеціаліста. В умовах великої кількості класів (груп), психолог разом з адміністрацією визначає класи (групи), які потребують психологічного, соціально-педагогічного супроводу.

Орієнтовні критерії оцінювання стану виконання у навчальному закладі статей 21, 22 закону України «Про освіту»: «психологічна служба в системі освіти», «соціально-педагогічний патронаж» подані у додатку 5.

  1. Освітній, кваліфікаційний рівень працівників психологічної служби (К. М. Муліка)

Відповідно до п. 4.1. Типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН України від 06.10.2010 № 930, затверджено в Мін’юсті України 14.12.2010 № 1255/18550) на відповідність посаді практичного психолога, соціального педагога мають право атестуватися особи, які мають повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності «Практична психологія», «Психологія», «Соціальна педагогіка».

Загалом у області  на посадах практичних психологів системи освіти працює 42 особи, які не мають відповідної освіти:  Лубенський район  2, Машівський  5, Карлівський  2, Кременчуцький  1, Семенівський, Хорольський, Шишацький  по 3, В. Багачанський, Гадяцький   по 1, у місті Кременчуці  13, а також у спеціальних навчальних закладах  3.

Іще більш гострою є проблема відсутності відповідної освіти у працівників, які займають посади соціальних педагогів, яких у області 112 осіб. Найбільше у Хорольському районі  14, Машівському  7, Кременчуцькому  16, Лубенському  8, Лохвицькому  11. У містах Полтаві  3, Комсомольську  5, Кременчуці  15, професійно-технічних навчальних закладах  3, спеціальних навчальних закладах  6.  

Усунути недоліки вищої освіти при підготовці спеціалістів психологічної служби та частково проблеми її відсутності у окремих працівників допоможе організація як на рівні районів так і на рівні області постійно діючих тренінгів, супервізійних, інтервізійних груп із залученням відповідних фахівців у тому числі з-поза меж області. Таке навчання має передбачати спеціалізацію: психологічне забезпечення інклюзивної освіти, проблем адиктивної поведінки, обдарованості, неуспішності у навчанні, психологічне консультування тощо.

Серед директорів навчальних закладів слід проводити роз’яснювальну роботу щодо необхідності постійної  післядипломної освіти працівників психологічної служби, їх участі тренінгах, навчальних проектах. Адже практичний психолог і соціальний педагог крім глибоких знань має іще відповідати як мінімум двом вимогам: а) мати навички практичної роботи, що набуваються тільки у процесі інтерактивних форм навчання і роботи з клієнтом; б) бути професійно придатним, тобто мати специфічні особистісні риси і навички, які набуваються протягом тривалої роботи у колі фахівців. У перспективі має бути налагоджена на державному рівні процедура ліцензування надання послуг практичного психолога.

У правилах внутрішнього розпорядку закладів освіти  у розділі «Робочий час і його використання» має бути передбачено один день на тиждень (за умови навантаження 1 повна ставка) для відвідування працівниками психологічної служби семінарів, нарад, отримання відповідних консультацій з професійних проблем поза межами навчального закладу (п.1.8. наказу ДОН Полтавської ОДА від 29.03.2012 р. № 181 «Про підвищення ефективності діяльності психологічної служби»).

Директором науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України Панком В. Г. колегії МОН України (протокол № 4/7-3 від 24.04.2008 р.) зазначено: « ми категорично проти заочної або дистанційної форми підготовки, підвищення кваліфікації фахівців-психологів». За дистанційною формою у 2014-2015 н. р. підвищували кваліфікацію у ПОІППО практичні психологи, соціальні педагоги Хорольського, Карлівського, Кременчуцького, Лохвицького, Котелевського, Миргородського, Кобеляцького районів та міста Лубни. Окремі з цих працівників не мають відповідної освіти.

Протягом 2014-2015 навчального року на курсах підвищення кваліфікації у ПОІППО у рамках конференції з обміну досвідом кращий досвід роботи продемонстрували практичні психологи: Ткаченко С. В., Масляник Н. Ю. (м. Комсомольськ), Савісько О. А., Білишко Т. І. (м. Полтава), Островська Т. Ю. (м. Кременчук). Соціальні педагоги: Строгіна Л. І. (м. Полтава), Гнатюк О. В. (Гадяцький район).

У 2016 році працівники психологічної служби, які прибувають на курси підвищення кваліфікації у ПОІППО мають опрацювати літературу, рекомендовану Професійною та Робочою програмами курсів підвищення кваліфікації практичних психологів, соціальних педагогів (Програми можна отримати у ЦППСР ПОІППО). Також мають бути готовими презентувати (орієнтовно протягом 45 хв.) техніки, технології, методи психологічної практики з досвіду роботи у рамках конференції з обміну досвідом.

На належному рівні організована робота з підвищення кваліфікації психологів, соціальних педагогів у Полтавському районі (методист з психології Бибич Г. В.), Машівському районі ( методист з психології Мирошниченко Н.В.), Гадяцькому районі (директор РЦППСР Божко Л.Ф.)  місті Кременчуці (керівник психологічної служби Сирота Л. В.) де постійно організовуються навчальні тренінги для працівників психологічної служби із запрошенням різних спеціалістів. Кращим є досвід психологічної служби Пирятинського району, де методист М. В. Зайченко започаткувала проведення «Психологічної харчевні», у рамках якої спеціалісти обмінюються інформацією про прочитані книги, статті з психології, готують презентації.

У 2015-2016 навчальному році мають бути підвищені вимоги (у процесі атестації педагогічних працівників) до особистісної та професійної готовності практичних психологів, соціальних педагогів надавати відповідні послуги: психологічне консультування, корекційно-розвивальна робота, психотерапія, психодіагностика, проведення соціологічних досліджень. Працівник психологічної служби має бути готовим вирішувати конкретні проблеми психологічного, соціально-педагогічного характеру відповідно до типу навчального закладу, його завдань та категорії учнів, демонструвати навички використання технік, технологій практичної психології.  

Рекомендовано працівникам психологічної служби надавати членам атестаційної комісії сертифікати, посвідчення про участь у міжатестаційний період у конференціях, тренінгах, інших заходах, спрямованих на підвищення професійного рівня.

У той же час Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників не передбачено написання педагогічними працівниками, які атестуються, звітів про роботу у міжатестаційний період, оформлення папок з документами про результати своєї роботи, планами уроків, методичними розробками тощо. Вимоги голів та членів атестаційних комісій про надання педагогічними праціниками, які атестуються, будь-яких звітів про роботу, є порушенням норм Типового положення про атестацію педагогічних працівників. Підготовка та оформлення великої кількості матеріалів призводить до перенавантаження педагогічних працівників, відволікає їх від виконання свої безпосередніх обов’язків та негативно  позначається на якості роботи (лист Міністерства освіти і науки молоді та спорту України від 25.10.2012 р. № 1/9-779).

Практичний психолог, соціальний педагог може подавати на розгляд атестаційної комісії методичні матеріали та документи, які створені протягом міжатестаційного періоду (ксерокопії статей у різних медіа з проблем практичної психології, аналітичні довідки за результатами проведення психологічних (соціологічних) досліджень, корекційно-розвивальні програми, річні плани роботи, аналітичні та статистичні звіти тощо). Окрім документів для службового використання. 

Портфоліо працівники психологічної служби готують за власним бажанням з метою систематизації професійного досвіду роботи.

Власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів  професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти повинні мати тільки педагогічні працівники, які претендують на встановлення / підтвердження звання «практичний психолог-методист».

  1. Матеріально-технічне забезпечення діяльності працівників психологічної служби (К. М. Муліка)

11 % психологів області станом на кінець 2014-2015 н. р. повністю забезпечені психологічними кабінетами відповідно до Положення про психологічний кабінет (два приміщення: для індивідуальної та групової роботи), 54 %  частково (одне приміщення), 35 %  не мають окремого робочого місця. Найкраще забезпечені психологічними кабінетами практичні психологи у навчальних закладах інтернатного типу (12), у містах Полтаві (13), Кременчуці (12),  Лохвицькому (6), Миргородському (6) районах.

52 % соціальних педагогів мають окреме робоче місце, у 44 % робоче місце суміщене, 4 %  не мають окремого робочого місця.

Важливим є наявність у розпорядженні психолога, соціального педагога робочого та навчального психологічного кабінету, лише за таких умов можливе повноцінне виконання усіх видів робіт працівниками психологічної служби. Рекомендуємо працівникам  служби оновити оснащення кабінетів, привести їх у відповідність до Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів (наказ МОН України від 19.10.2001 р. № 691).

  1. Психологічне забезпечення актуальних проблем освіти: розв’язання проблеми насильства (жорстокості) в школі, формування репродуктивного здоров’я, профілактика шкідливих звичок (К. М. Муліка)

Психологічне, соціально-педагогічне забезпечення актуальних проблем освіти передбачає виконання функцій та видів робіт, ведення документації які визначені річним планом роботи та затверджені:

Основним документом, який визначає терміни та види роботи (функції)  працівників психологічної служби системи освіти є річний план роботи. Річний план роботи має містити детальне помісячне планування, тому вимоги до практичних психологів, соціальних педагогів з боку адміністрації навчального закладу укладати помісячні, щоденні плани роботи є недоцільними, це призводить до створення паперообігу та відволікає від безпосередньої роботи з учасниками навчально-виховного процесу (лист МОН України від 05.03.2008 № 1/9-128).

На курсах підвищення кваліфікації у ПОІППО слухачі часто говорять про зведення сутності психологічного забезпечення, педагогічного патронажу  до написання численних характеристик, звітів, планів роботи тощо для убезпечення себе, як спеціаліста. Проте, така робота не передбачає конкретної допомоги особистості.  Наказом ДОН Полтавської ОДА від 12.09.2013 р. № 321 забороняється практика створення та ведення документації працівниками психологічної служби, яка суперечить даному наказу. Перелік та форми документів соціального педагога визначені у наказі МОН України від 28.12.2006 р. № 864.  

Керівникам психологічних служб важливо ініціювати проведення міжвідомчих нарад, круглих столів з обговоренням чітких завдань спеціалістів психологічної служби та ведення ними документації щодо конкретних ситуацій. Такі заходи, як підтверджує практика, є дієвими за відсутності визначених на державному рівні механізмів співпраці (алгоритмів взаємодії) працівників психологічної служби системи освіти та працівників інших органів і служб у справах дітей (кримінальна міліція у справах дітей, центри соціально-психологічних служб для сімї, дітей та молоді тощо).

Результативність таких напрямків роботи як створення у навчальному закладі безпечного, ненасильницького середовища, профілактика злочинності та шкідливих звичок, формування репродуктивного здоров’я учнівської молоді залежить від командної роботи усього педагогічного колективу та адміністрації навчального закладу. Корекційно-розвивальні програми, які запроваджує практичний психолог щодо рівня тривожності та самооцінки учнів не матимуть результативності, якщо  протягом уроку матиме місце педагогічне насилля.

Відповідно до п. 2.7. Типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН України від 06.10.2010 № 930, затверджено в Мін’юсті України 14.12.2010 № 1255/18550) до складу атестаційних комісій усіх рівнів мають бути включені представники психологічних служб.  Як члени атестаційних комісій  працівники психологічних служб відвідують уроки педагогів, які атестуються, готують психологічний аналіз уроку, проводять відповідні дослідження та надають інформацію на розгляд членів атестаційної комісії. Загалом, практичні психологи, соціальні педагоги, як спеціалісти, які  захищають права дітей, їх психічне здоров’я мають безперешкодно відвідувати уроки (з метою спостереження за учнями та психологічним комфортом на уроці).  

Важливими видами роботи працівників психологічної служби у цьому напрямку  є діагностика (психодіагностика) та корекційно-розвивальна робота. Анкетування, тестування, опитування  проводяться спеціалістами лише у випадку можливості здійснення наступної корекційної, розвивальної роботи. Радимо передбачати у Планах роботи навчальних закладів (у розділі педагогічні ради) обговорення результатів психологічних, соціологічних досліджень, які проводяться у навчальних закладах, колегіальне прийняття відповідних рішень на подолання виявлених проблем закладу чи окремої дитини. На зміну «Штабам (дисциплінарним комісіям) з профілактики правопорушень», які зберігаються у навчальних закладах як наглядово-каральний, швидкий варіант вирішення проблем виховання, мають прийти психолого-педагогічні консиліуми.

Для здійснення корекції особистісних особливостей учнів (студентів)  та розвитку соціальних навичок необхідна наявність:

Протягом 2013-2014 років експертною комісією ЦППСР ПОІППО затверджено 6 корекційно-розвивальних програм, режим доступу: http://poippo.pl.ua/pidrozdily?id=598.  На належному рівні проводиться корекційно-розвивальна робота на основі особистісно-зорієнтованих програм у місті Комсомольську (методист з психологічної служби Малиця М. Ю.) та Карлівському районі (методист з психологічної служби Цеба І. І.).

У  спеціальних навчальних закладах пріоритетним напрямком роботи практичного психолога є психологічна корекція, запровадження програм, укладених на основі рекомендацій психолого-медико-педагогічних консультацій. До експертної комісії протягом 2013-2015 р.р. з інтернатного типу та спеціальних навчальних закладів не подано жодної корекційно-розвивальної програми.  

На початок 2015-2016 навчального року практичним психологам спеціальних навчальних закладів та навчальних закладів з інклюзивною формою навчання  подати до ЦППСР ПОІППО особистісно орієнтовані психологічні корекційно-розвивальні програми за результатами рекомендацій психолого-медико-педагогічних консультацій.

Важливим є визначення  у кожному навчальному закладі, де працюють психологи та соціальні педагоги, тимчасових покрокових дій (протоколів діяльності) працівників психологічної служби у ситуаціях: конфлікту, суїциду, неуспішності у навчанні тощо. Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.08.2013 № 1106 «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року» (п. 4.3.)  передбачена розробка та запровадження в установленому порядку протоколів діяльності працівників психологічної служби.

За результатами щорічного моніторингу розвитку психологічної служби системи освіти Полтавської області, який проводить центр практичної психології і соціальної роботи ПОІППО, спостерігається акцентуація роботи психолога виключно з дітьми. Проте, наявність та складнощі у вирішенні конфліктних ситуацій між батьками, педагогами та адміністрацією начальних закладів вказують на недостатній рівень їх психологічної культури та  професійної кваліфікації.

 Необхідним є проведення з ініціативи адміністрації психологічних всеобучів для педагогічних працівників щодо особливостей психічного розвитку дітей на кожному віковому етапі, можливостей вирішення конфліктів шляхом переговорів, успішної комунікації тощо.

Створення ненасильницького середовища у навчальному закладі передбачає запровадження сучасних технологій практичної психології щодо вирішення конфліктів  шкільних служб порозуміння. Незважаючи на чисельну армію підготовлених медіаторів-дорослих у області, шкільні служби порозуміння діють лише у окремих районах та навчальних закладах: Пирятинській спеціалізованій загальноосвітній середній школі I-III ступенів № 4 (директор Налчаджі О. С., практичний психолог Росюк А. О.); Піщанській гімназії Кременчуцького району (директор Ткаченко В. І., практичний психолог – Чикун Л. М., соціальний педагог – Лобан І. Л.), Машівському, Миргородському, Пирятинському, Семенівському, Чутівському районах.  Запровадження шкільних служб порозуміння, медіації в освіті є ознакою демократизації освітнього середовища. У навчальних закладах,  де запроваджуються відновні технології при вирішенні конфліктів значно знизилась кількість конфліктів у школах, учні демонструють відповідальну поведінку при їх вирішенні. Досвід щодо запровадження шкільних служб порозуміння узагальнений у статті: Муліка К. Шкільні служби порозуміння як шлях до підвищення психологічної культури в учнівському середовищі // Постметодика. – 2010. –  № 6 (97). Режим доступу: http://www.ipe.poltava.ua/pm/pdf-1-f-w/PM-97.pdf.  

Детальна інформація щодо запровадження шкільних служб порозуміння у навчальних закладах області станом на кінець 2014-2015 н.р. у додатку 4.

Організація  роботи з розв’язання проблеми насильства (жорстокості) в школі передбачає системну тренінгову роботу з дітьми, педагогами, батьками. Рекомендуємо запроваджувати систему тренінгів, викладених у навчально-методичному посібнику «Організація роботи з розв’язання проблеми насильства в школі». К. : 2013.  96 с., апробованих у навчальних закладах Вінницької, Кіровоградської, Черкаської областей, місті Києві[1]. Такі заходи мають передбачатися планом роботи навчального закладу та носити системний характер.

Корисні посилання з даної проблеми для організації роботи з педагогами та дітьми:

Національна дитяча гаряча лінія: https://vk.com/lastrada_ukraine

Відкрита спільнота «Твій вибір!»: https://vk.com/childhotline

Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда Україна»: http://www.la-strada.org.ua/

Надзвичайно важливою є проблема статевого виховання, збереження репродуктивного здоров’я учнівської молоді, профілактика різного роду залежностей. Інформація щодо репродуктивного здоров’я (що таке репродуктивна система, які процеси відбуваються в організмі чоловіка та жінки, вплив наркотичних речовин на репродуктивну систему, як відбувається запліднення в організмі людини) «розпорошені» по різних предметах та, як правило,  пропонуються вчителями на самостійне опрацювання. Це призводить до  невігластва у питаннях планування сім’ї та продовження роду.

Радимо колегіально підходити до планування роботи у навчальному закладі  з формування здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я: зміст загальношкільних заходів, акцій, інформація, яка викладається на уроках, тренінги мають доповнювати одні одних. У навчальному закладі мають не тільки надаватися знання, важливі для життя людини, а і формуватися в учнів відповідні соціальні навички.

Кращими з питань формування у підлітків здорового способу життя є програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», «Сімейна розмова».

З питань збереження репродуктивного здоров’я, усвідомлення цінності здоров’я як основи успішної самореалізації, відповідного ставлення до збереження сімейних цінностей, основ відповідального батьківства кращою зарекомендувала себе навчальна програма (тренінговий  курс) «Дорослішай на здоров’я»[2]:

У Полтавській  області підготовлені 12  тренерів до упровадження даної програми (20-24 квітня, м. Суми, міжрегіональний тренінг з підготовки тренерів за навчальною програмою «Дорослішай на здоров’я» за сприяння Фонду Народонаселення ООН в Україні (UNFPA). Працівники ЦППСР ПОІППО (3), методист з психологічної служби відділу освіти Комсомольської міської ради (1), методист з психологічної служби міста Кременчука (1), соціальний педагог Білицької ЗОШ I-III ст. № 1 Кобеляцької райради (1), практичний психолог Семенівського НВК № 1 Семенівської райради (1), практичний психолог Михайлівської ЗОШ I-III ст.  Машівської райради (1), практичний психолог Кривушівського НВК Кременчуцької райради (1), практичний психолог Полтавського професійного ліцею (1), практичний психолог Варварівської ЗОШ I-III ст. Карлівської райради (1), соціальний педагог Глобинської гімназії № 1 (1), практичний психолог Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 1  I-III ст.  Полтавської облради.  Необхідно запланувати та провести підготовленими тренерами у районах (містах) Полтавської області 4-денні тренінги за навчальною програмою «Дорослішай на здоров’я». Такі заходи вже заплановані у Машівському (10-17.08.2015 р.) та Новосанжарському районах (28.09-02.11.2015 р.). Важливо увести у навчальних закладах факультативи, гуртки для упровадження даної програми підготовленими тренерами.  

При запровадженні програми (тренінгового  курсу) «Дорослішай на здоров’я» рекомендовано співпрацювати з Клініками дружніми до молоді, надавати інформацію учням, студентам про їх місцезнаходження та послуги, які надають Клініки. Корисні посилання:

http://www.reprohealth.info/for/teenagers/clinics/map_clinics?filter%5Bclinics_geo%5D=kremenchug

http://www.reprohealth.info/for/teenagers/growing/physiology

http://www.reprohealth.info/uk/for/teenagers/clinics/what_is

Кращий досвід психологічного забезпечення формування  продуктивного здоров’я учнівської молоді узагальнений у статті: Муліка К. Розвиток пре- і перинатальних знань у системі освіти України: досвід психологічної служби Полтавської області // Постметодика. – 2013. –  № 4 (113). Режим доступу: http://poippo.pl.ua/pm/pdf-1-f-w/PM-113.pdf

В умовах відсутності чітко визначеного часу (місця, «ніші») у навчально-виховному процесі для здійснення практичним психологом, соціальним педагогом професійних функцій, важливим є системне запровадження психологічно-орієнтованих спецкурсів, програм з психології у рамках факультативів, гуртків, курсів за вибором. Дані програми сприяють розвитку особистості дитини, формуванню позитивного мікроклімату в учнівському колективі. Слід відзначити упровадження таких спецкурсів та програм у містах Полтаві, Кременчуці, Комсомольську, Хорольському, Полтавському, Кобеляцькому, Гадяцькому районах. У Чутівському, Чорнухинському, Миргородському, Козельщинському районах взагалі відсутні гуртки, факультативи з психології (додаток 3).

Інноваційні ефективні форми та методи роботи, спрямовані на формування критичного мислення як протидії негативним явищам в молодіжному середовищі  пропонує медіаосвіта.  Пропонуємо ознайомитись із кращим досвідом упровадження медіаосвіти в Полтавській області та у системі освіти Швеції:

  1. Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу у дошкільних навчальних закладах (Т. В. Хорошева)

За останній рік знайшли можливість відкрити ставки психологів у дошкільних навчальних закладах у Решетилівському, Машівському, Козельщинському, Карлівському районах та у місті Лубнах. Відсутнє професійне психологічне забезпечення дошкілля у Глобинському, Гребінківському, Котелевському, Лубенському, Миргородському, Оржицькому районах. Загалом забезпеченість дошкільних навчальних закладів області складає 29,4 % (у місті – 62,7 %, сільській місцевості – 11%) (дані про наявність ставок практичних психологів у дошкільних навчальних закладах області наведені у  додатку 2).

Метою психологічного супроводу дошкільної освіти є забезпечення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості дитини, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі.

Діяльність психологічної служби дошкільної ланки освіти Полтавської області у 2015-2016 н.р. рекомендовано спрямовувати на:

В дошкільному віці закладається основа особистості. Найважливішою серед якостей дитини є самостійність як одна із базових у дошкільника, основа самопізнання та формування внутрішньої свободи та самодисципліни. Тому освітнє середовище повинно сприяти першим активним проявам свободи з дитячих років, формуванню у дитини самостійності. Ця задача має реалізовуватися і у напрямках психологічного супроводу вихованців дошкільного закладу та просвіти батьків, педагогів.

Напрямки розвивальної  роботи практичного психолога з дітьми дошкільного віку:

Актуальні напрямки формування психологічної культури педагогів:

Актуальні напрямки психологічної просвіти батьків:

Запровадження систематичної групової роботи з батьками сприяє створенню цілісної системи виховання та навчання «дім-дитячий садочок», співпраці батьків та педагогічного колективу.

При здійсненні психологічного супроводу дітей 6-річного віку при переході від дошкільної ланки до школи необхідно дотримуватися вимог чинної нормативно-правової бази щодо вступу до 1 класу:

Звертаємо увагу, що відповідно до наказу МОН України від 07.04.2005 р.               № 204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів»:

  1. Психологічне забезпечення проблем профілізації та обдарованості (В. А. Маслова)

Згідно з кваліфікаційною характеристикою практичного психолога, яка укладена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2013 року № 665 «Про затвердження характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів», практичний психолог  здійснює психологічну підтримку творчо обдарованих учнів (вихованців), сприяє їхньому творчому розвитку і пошуку.

        Важливим напрямком роботи  працівника психологічної служби щодо проблеми обдарованості  є психологічна просвіта всіх учасників навчально-виховного процесу. Необхідно інформувати   щодо концептуальних основ обдарованості, психодіагностики та технологій, методик виховання, навчання й розвитку творчого потенціалу особистості. Орієнтувати педагога  на такі форми роботи з обдарованими учнями, як позакласна робота: гурток, факультатив, свята, олімпіада, змагання турніри, вікторини, диспут. Захист творчих робіт: проектів, рефератів тощо.

        Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти» від 02 липня 2009 року № 616 та згідно з кваліфікаційною  характеристикою практичного психолога та соціального педагога, яка укладена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2013 року № 665 «Про затвердження характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів»,  практичний психолог  і соціальний педагог сприяє вибору учнями і студентами професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей.

        В листі Міністерства освіти і науки України від 23 липня 2015 року     № 1/9-347 «Про забезпечення фахівцями та пріоритетні напрями діяльності психологічної служби  системи освіти у 2015-2016 навчальному році» на сторінці №8 рекомендовані програми з викладання факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби загальноосвітніх навчальних закладів, які  отримали гриф Міністерства освіти і науки України. Використання цих програм надасть можливість здійснювати працівнику психологічної служби якісний психологічний супровід  профільного та професійного самовизначення учнів. Доцільно розглянути теоретичні основи професійної орієнтації  викладені в    навчальному посібнику «Основи професійної орієнтації» Гончарова Н.О. основи професійної орієнтації / За ред. В.Ф. Моргуна. Навчальний посібник. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 168 с.

        Рекомендовано використовувати  кращий досвід практичних     психологів Кобеляцької  ЗОШ I-III ст.  ім. Олеся Гончара С. О. Льовіної,   Кременчуцького     колегіуму   № 25  Т.І. Вишинської,  Артемівської ЗОШ І-ІІІ ст. Чутівського району М. П. Гаркуші, Миргородської гімназії ім. Т.Г. Шевченка С. Г. Баніт, який був висвітлений  в рамках круглого столу «Особливості психологічного забезпечення профорієнтаційної роботи у ЗНЗ області» (22.05.2015р.). Матеріали даного заходу знаходяться  на сайті  Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти  ім. М.В. Остроградського в розділі  центру  практичної психології і соціальної роботи.

        В 2015-2016 навчальному році радимо використовувати в роботі  довідник навчальних закладів Полтавської області, який упорядкував в 2015 році   Полтавський обласний центр зайнятості.  Довідник містить інформацію про навчальні заклади області, адреси, номери телефонів, перелік спеціальностей, за якими навчаються в закладах освіти Полтавщини. Важливо працівникам психологічної служби планувати спільні заходи з представниками районних центрів зайнятості з метою належного психолого-педагогічного супроводу  професійної орієнтації учнів загальноосвітніх навчальних закладів області.

  1. Особливості соціально-педагогічного патронажу у системі освіти у 2015-2016 навчальному році (О. М. Самойлюк)

Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, особам, які їх замінюють.

Відповідно до законодавчої бази України суб’єктами соціально-педагогічного патронажу є державні, громадські організації, фізичні особи, що здійснюють соціальну політику в Україні та надають соціально-педагогічні послуги учасникам навчально-виховного процесу:

Об’єктами соціально-педагогічного патронажу є учні навчального закладу та  їх батьки.

Під патронажем розуміється система соціально-педагогічної допомоги і підтримки людини, спрямована на попередження ускладнень, рецидивних проявів у процесі активної роботи людини по самовдосконаленню, подоланню особистісних проблем, а також на закріплення і подальший розвиток у неї навичок соціально-педагогічної роботи над собою. Педагогічний патронаж у навчальному закладі здійснюється соціальними педагогами[3]. Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу[4]. Він сприяє  залученню дітей до діяльності, що завдяки привертанню уваги, схваленню і повазі з боку оточуючих, а також виключенню покарань і «виправлень» допомагає їм повною мірою проявити свої задатки, якості, інтереси і створює максимальні умови для життєдіяльності. 

Взаємодія суб’єктів соціально-педагогічного патронажу зумовлена налагодженням оперативного збору та обробки інформації про дітей і переадресацією згідно з повноваженнями певних відомств.

Організація роботи та ведення документації соціального педагога регулюються наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 р. № 864 «Про планування та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки  України» та наказом Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА від 12.09.2013 р. № 321 «Про приведення до єдиних вимог планування та ведення документації працівників психологічної служби».

Першими кроками з організації роботи соціального педагога навчального закладу є:

Робота з попередження випадків потрапляння дитини у  складні життєві обставини (СЖО) та реалізації соціального патронажу здійснюється колегіально у складі класного керівника, вихователя ГПД, соціального педагога, психолога, заступників директора з навчально-виховної та виховної роботи, медичного працівника, представників громадськості та батьківського комітету.

Під час соціально-педагогічного патронажу соціальний педагог навчального закладу проводить оцінку потреб дитини та її сім’ї, яка передбачає  збір, узагальнення та аналіз інформації щодо психологічного розвитку дитини (така інформація знаходиться у практичного психолога навчального закладу), батьківського потенціалу, факторів сім’ї та середовища (така інформація знаходиться у класного керівника), готує висновки та рекомендації для прийняття рішень в найкращих інтересах дитини щодо надання відповідних соціально-педагогічних послуг. Результати проведеної роботи виносяться на розгляд засідання  шкільної Ради, на якій приймається рішення щодо визначення шляхів подолання проблем родини, що можуть вплинути або впливають на долю учня. На підставі прийнятих Радою рішень соціальним педагогом заповнюється облікова картка  сімей дітей, які опинилися у СЖО (додаток 11 наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006р.  № 864).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р.        № 896 затверджений Порядок виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб). До сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, належать сім’ї (особи), які не можуть самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив, зокрема, таких обставин:

1) жорстоке поводження з дитиною в сім'ї;

 2) відсутність постійного місця роботи у працездатних членів сім'ї (особи);

3) відсутність житла, призначеного та придатного для проживання;

4) відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяття під варту одного з членів сім'ї (особи), насильство в сім'ї (у тому числі щодо дитини);

    5) тривала хвороба, встановлена інвалідність (у тому числі дітей), вроджені вади фізичного та психічного розвитку, малозабезпеченість, безробіття одного з членів сім'ї (особи), що негативно впливає на виконання батьківських обов'язків, призводить до неналежного утримання дитини та догляду за нею;

6) спосіб життя, внаслідок якого один із членів сім'ї (особа) частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті;

7) ухиляння батьків від виконання обов'язків з виховання дитини;

 8) відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав;

9) стихійне лихо;

10) дискримінація осіб та/або груп осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 895 затверджений Порядок взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах. Цей Порядок визначає механізм взаємодії суб’єктів, що надають соціальні послуги, та суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю під час здійснення ними заходів щодо виявлення сімей з дітьми, що можуть потрапити у складні життєві обставини, надання соціальних послуг та здійснення соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах.

Суб’єкт, якому в результаті його діяльності стало відомо про сім’ї  з дітьми, що можуть потрапити у складні життєві обставини, або сім’ї (осіб), які перебувають у СЖО, надсилає протягом трьох робочих днів повідомлення відповідному центру за формою  (наказ Міністерства соціальної політики України  від 09.07.2014 № 450 «Про затвердження форм обліку соціальних послуг сім'ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах»,  зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2014 р. за N 1076/25853).

Після надходження зазначеного повідомлення фахівець    із соціальної роботи відвідує протягом семи робочих днів потенційного отримувача соціальних послуг за місцем проживання (перебування), проводить оцінку потреб у наданні соціальних послуг та обстежує його матеріально-побутові умови.

Соціальний педагог може подати офіційний письмовий запит до Центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді для отримання списку сімей, щодо яких здійснюється соціальний супровід.

А також  запит щодо надання навчальному закладу акту обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини.

Міждисциплінарна комісія навчального закладу (соціальний педагог, практичний психолог, класний керівник, заступник директора з виховної роботи) спільно складають індивідуальну картку соціально-психологічного супроводу дитини в навчальному закладі та індивідуальний план педагогічного патронажу дитини, сім’я якої потрапила у складні життєві обставини.  Індивідуальний план патронажу дитини, яка потрапила у складні життєві обставини, формується з урахуванням її проблем, потреб, переваг та обмежень. До індивідуального плану входять заходи, які базуються на результатах оцінювання, діагностики, спостереження за дитиною.

Функції педагогічних працівників навчального закладу щодо здійснення соціально-педагогічного патронажу:

Соціальний педагог вивчає соціальний статус дитини, вплив соціуму на її поведінку, інтереси та здібності, надає інформаційні послуги про позашкільні освітні заклади та вживає невідкладних заходів щодо активного залучення дітей до гурткової роботи.

Практичний психолог проводить діагностику стану дитини, особливостей її особистісного розвитку, здійснює корекційно-відновлювальну та розвивальну роботу, діагностичні бесіди, психологічні консультування дитини, батьків, осіб, які їх замінюють, інформує батьків щодо особливостей вікового розвитку та виховання дитини.

Класний керівник (вихователь, куратор, керівник гуртка) забезпечує дитині психологічну підтримку, створює сприятливі мікросередовище і соціально-психологічний клімат у класі, групі. Сприяє розвитку навичок спілкування, допомагає дитині вирішувати проблеми, що виникають у спілкуванні з товаришами, педагогами, батьками. Надає допомогу у навчальній діяльності, з'ясовує причини низької успішності, забезпечує їх усунення. Підтримує постійний контакт з батьками дитини чи особами, які їх замінюють.

Медичний працівник закладу освіти вживає негайних дій для безпеки дитини, нормалізації її емоційного стану, створює умови для комфортного та конфіденційного спілкування з дитиною, визначає доцільність проведення додаткового медичного огляду, направлення дитини до закладу охорони здоров'я.

Уся робота з дитиною та сім’єю, яка опинилася у складних життєвих обставинах, має проводитись з дотриманням принципу конфіденційності. У статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що «розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється». Тому недопустимими є розголошення відомостей про особисте життя членів сім'ї, яка опинилась у складних життєвих обставинах, та іншої інформації особистого характеру.

Гострою проблемою сучасного суспільства та шкільного середовища залишається жорстоке поводження з дітьми. У випадках виявлення фактів жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення працівник психологічної служби навчального закладу повинен керуватися Порядком розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, визначеним спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014 року № 564/863/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.09.2014 за № 1105/25882.

У випадках виникнення підозри щодо жорстокого поводження з дитиною або якщо є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, з боку інших працівників навчального закладу або інших осіб) працівник психологічної служби навчального закладу повинен керуватися листом Міністерства освіти і науки України від 28.10.14 № 1/9-557 «Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей».

Соціальний педагог забезпечує інформування учасників навчально-виховного процесу про суб’єктів соціально-педагогічної діяльності. Інформаційний куточок, який оформляє соціальний педагог навчального закладу має містити наступну інформацію:

Заклад освіти є не лише місцем, де навчаються діти, у ньому вони проводять значну частину свого життя. Педагогічні працівники не тільки покликані надати учням необхідні у житті знання, розвинути вміння та навички, вони здатні зробити справжні відкриття – відкриття цікавої, яскравої, талановитої особистості, здійснювати виховання високоморальної людини, захищати гідність кожної дитини.

  1. Перелік нормативно-правових документів, необхідних до виконання психологічною службою системи освіти Полтавської області[5] (Т. В. Хорошева, О. М. Самойлюк)

-        Розпорядження голови ОДА від 23.06.2015 р. № 313 «Про затвердження плану заходів на 2015 рік з реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року в області»;

-        Рішення колегії ДОН Полтавської ОДА від 27.05.2015 р. протокол № 2/2 «Про стан розвитку психологічної служби системи освіти Полтавської області»;

-        Наказ МОН № 888 від 03.08.2012 р. «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року»;

-        Наказ МОН № 827 від 19.07.2012 р. «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки молоді та спорту щодо запобігання торгівлі людьми на період до 2015 року»;

-        Наказ МОН № 1312 від 30.12.2010 р. «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Національної кампанії «Стоп насильству» на період до 2015 року»;

-        Наказ ДОН Полтавської ОДА від 05.03.2014 р. №75 «Про посилення профілактичної роботи серед учнів та учнівської молоді»;

-        Наказ ДОН від 22.03.2013 р. № 111 «Про організаційні заходи щодо здійснення експертизи психологічного та соціологічного інструментарію»; 

-        Наказ ГУОН від 20.01.2011 р. № 6/8919 «Робочий план на виконання розпорядження КМУ від 22.11.2010 № 2140 «Про затвердження плану заходів щодо концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки»;

-        Лист МОН України від 28.10.2014 р. №1/9-557 «Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей»;

-        Лист МОН України від 23.07.2015 р. №1/9-347 «Про забезпечення фахівцями та пріоритетні напрями діяльності психологічної служби системи освіти у 2015-2016 навчальному році»;

- Лист МОН від 11.03.14 р. № 1/9-135 «Про надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу»;

-        Лист Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи                      від 24.02.2014 р. № 26 «Про посилення психологічної допомоги населенню»;

-        Лист МОН молоді та спорту України від 02.01.2013 р. № 1/9–1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання»;

-        Лист  МОН молоді та спорту України від 26.07.2012р. № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання».

.


Додатки

Додаток 1. Дані про кадрове забезпечення навчальних закладів Полтавської області ставками практичних психологів, соціальних педагогів  відповідно до нормативів чисельності учнів станом на кінець 2014-2015 н. р. (у %)

Додаток 2. Дані про кадрове забезпечення дошкільних навчальних закладів Полтавської області ставками практичних психологів відповідно до нормативів чисельності груп у 2013-2014 та 2014-2015 н. р. (у %)

Додаток 3. Дані про наявність гуртків, факультативів з психології у розрізі міст / районів станом на кінець 2014-2015 н. р.

Додаток 4. Інформація про запровадження інноваційної технології з розв’язання конфліктів у школі «Шкільні служби порозуміння» у 2014-2015 н. р.

Додаток 5. Орієнтовні критерії оцінювання стану виконання у навчальному закладі статей 21, 22 закону України «Про освіту»: «психологічна служба в системі освіти», «соціально-педагогічний патронаж»

Максимальна кількість  16 балів

№ з/п

Показники

Шкала оцінювання

1.

Наявність ставки практичного психолога, відповідно до нормативів чисельності (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 р. № 616 «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України», зареєстровано в Мін’юсті 23.07.2009 р. № 687/16703).

Повністю, відповідно до нормативів

/ 1 бал

Частково відповідає нормативам

 / 0,5 балів

Відсутня ставка

/ 0 балів

2.

Наявність ставки соціального педагога, відповідно до нормативів чисельності (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 р. № 616 «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України», зареєстровано в Мін’юсті 23.07.2009 р. № 687/16703).

Повністю, відповідно до нормативів  / 1 бал

Частково відповідає нормативам

 / 0,5 балів

Відсутня ставка

/ 0 балів

3.

Відповідність завдань, які ставить керівник навчального закладу перед працівником психологічної служби, основним функціям практичного психолога, соціального педагога у навчальному закладі (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 р. № 616 «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України», зареєстровано в Мін’юсті 23.07.2009 р. № 687/16703).

Діяльність працівників психологічної служби повністю відповідає нормативно-правовим вимогам МОН України

/ 1 бал

Діяльність працівників психологічної служби частково відповідає нормативно-правовим вимогам МОН України

 / 0,5 балів

Діяльність працівників психологічної служби  не відповідає нормативно-правовим вимогам МОН України

/ 0 балів

4.

Наявність повної вищої освіти у практичного психолога зі спеціальності «Практична психологія», «Психологія» ( п. 4.1. Типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН України від 06.10.2010 № 930, затверджено в Мін’юсті України 14.12.2010 № 1255/18550).

Наявна відповідна фахова освіта

/ 1 бал

Відсутня відповідна фахова освіта

 / 0 балів

5.

Наявність повної вищої освіти у соціального педагога зі спеціальності «Соціальна педагогіка» (п. 4.1. Типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН України від 06.10.2010 № 930, затверджено в Мін’юсті України 14.12.2010 № 1255/18550).

Наявна відповідна фахова освіта

/ 1 бал

Відсутня відповідна фахова освіта

 / 0 балів

6.

Передбачення у правилах внутрішнього розпорядку закладів освіти  у розділі «Робочий час і його використання» один день на тиждень для відвідування працівниками психологічної служби семінарів, нарад, отримання відповідних консультацій з професійних проблем поза межами навчального закладу (п.1.8. наказу ДОН Полтавської ОДА від 29.03.2012 р. № 181 «Про підвищення ефективності діяльності психологічної служби».

Передбачено

/ 1 бал

Не передбачено

/ 0 балів

7.

Передбачення у плані роботи навчального закладу обговорення та прийняття відповідних рішень  за результатами соціально-психологічних досліджень, моніторингів з актуальних проблем освіти (стан психічного та фізичного розвитку учнів (вихованців, студентів); адаптація учнів (вихованців, студентів) до умов навчального закладу; психологічний мікроклімат учнівського, дитячого, педагогічного колективу тощо).

Передбачено

/ 1 бал

Не передбачено

/ 0 балів

8.

Участь практичного психолога у атестації педагогічних працівників навчального закладу (п. 2.7 Типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН України від 06.10.2010 № 930, затверджено в Мін’юсті України 14.12.2010 № 1255/18550).

Розгляд на атестаційних комісіях матеріалів психологічного аналізу уроку вчителя.

До атестаційної комісії включено практичного психолога

 / 1 бал

До атестаційної комісії не включено практичного психолога

 / 0 балів

9.

Передбачення у плані роботи навчального закладу роботи практичного психолога з педагогічним колективом з питань підвищення психологічної культури.

Практичний психолог проводить роботу з педагогічним колективом

/  1 бал

Практичний психолог не проводить роботу з педагогічним колективом

/  0 балів

10.

Підпорядкування практичного психолога директору навчального закладу (Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 р. № 616 «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України», зареєстровано в Мін’юсті 23.07.2009 р. № 687/16703; наказ ГУОН Полтавської ОДА від 29.03.2012 р. № 181 «Про підвищення ефективності діяльності психологічної служби»).

Статутом  навчального закладу передбачено підпорядкування практичного психолога директору

 / 1 бал

Статутом  навчального закладу не передбачено підпорядкування або практичний психолог підпорядковується  заступнику директора 

/ 0 балів

11.

Передбачення при організації навчально-виховного процесу «годин психолога»: чітко визначеного часу (графіку) за рахунок виховних годин, роботи в гуртожитках тощо, коли практичний психолог, соціальний педагог працює з дітьми.

Наявність «годин психолога»

/ 1 бал

Відсутність «годин психолога»

 / 0 балів

12.

Розуміння та використання адміністрацією навчального закладу інноваційних технологій практичної психології щодо розв’язання конфліктів (медіація, діалог тощо)  

Адміністрація навчального закладу використовує при управлінні навчальним закладом медіації, діалогу тощо

/ 1 бал

Адміністрація навчального закладу не використовує при управлінні навчальним закладом інноваційних технологій вирішення конфліктів тощо

/ 0 балів

13.

План роботи та документація практичного психолога, соціального педагога відповідає структурі, затвердженій наказом Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА від 12.09.2013 р. № 321 «Про приведення до єдиних вимог планування та ведення документації працівників психологічної служби». Планування здійснюється відповідно до «Методичних рекомендацій щодо планування діяльності працівників психологічної служби в умовах складної суспільно-політичної ситуації в країні» (лист ПОІППО від 11.09.2014 № 1087).

План роботи та документація практичного психолога, соціального педагога повністю відповідає вимогам

/ 1 бал

План роботи та документація практичного психолога, соціального педагога частково відповідає вимогам 

/ 0,5 балів

План роботи та документація практичного психолога, соціального педагога не відповідає вимогам 

/ 0 балів

14.

Практичний психолог, соціальний педагог виконує усі види робіт (функції) передбачені Міністерством освіти і науки України (лист МОН України від 27.08.2000 р. № 1/9-352 – практичні психологи; наказ МОН України від 28.12.2006 р. № 864 та на основі цих документів - наказом Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА від 12.09.2013 р. №321 «Про приведення до єдиних вимог планування та ведення документації працівників психологічної служби»). Має відповідну професійну підготовку «Психологічне консультування», «Проведення корекційної, розвивальної роботи» тощо. У разі відсутності викладання у вищих навчальних закладах спецкурсів «Психологічне консультування», «Корекційно-розвивальна робота» тощо спеціаліст у рамках післядипломної освіти бере участь у навчальних проектах, семінарах та має відповідні сертифікати.

Практичний психолог, соціальний педагог має відповідну підготовку щодо виконання усіх видів робіт (функцій) які передбачені планом роботи

/ 1 бал

Практичний психолог, соціальний педагог не має відповідної підготовки щодо виконання усіх видів робіт (функцій) які передбачені планом роботи

/ 0 балів

14.

Запровадження у навчальному закладі корекційно-розвивальної програми для дітей (учнів), які того потребують

Запроваджуються корекційно-розвивальних програм у навчальному закладі

/ 1 бал

Відсутність  корекційно-розвивальних програм у навчальному закладі

/ 0 балів

15.

Наявність та відповідне оснащення психологічного кабінету (Наказ МОН України від 19.10.2001 р. № 691 «Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів»).

Повністю забезпечено (два приміщення) / 1 бал

Частково забезпечено  (одне приміщення) / 0,5 бал

Пристосоване приміщення / 0,25 балів

Суміщене робоче місце / 0 балів

Відсутнє робоче місце /  - 1 бал


[1] Методичний посібник «Організація роботи з розв’язання проблеми насильства в школі» схвалений для використання у загальноосвітніх навчальних закладах засіданням Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.07.2012 № 14.1/12-Г155)

[2] Програма (тренінговий  курс) «Дорослішай на здоров’я» рекомендована МОН, молоді та спорту України(лист № 1/11-12028 від 20.07.2012 р.)

[3] Стаття 22 Закону України «Про освіту».

[4] Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 р.  №  616 «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України».

[5] Режим доступу до документів: http://poippo.pl.ua/pidrozdily/tsentr-praktychnoi-psykholohii-i-sotsialnoi-roboty?id=303)