Комунальний заклад "Навчально-виховне об'єднання –
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31 з гімназійними класами,
центр дитячої та юнацької творчості «Сузір’я»
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області"
Доповідь
«Формування творчих здібностей учнів на уроках математики шляхом розв'язування логічних та прикладних задач»
Підготувала: вчитель математики Вільшанкова В.Ю.
Учитель є посередником між дитиною й цілими поколіннями, і лише через нього діти пізнають дійсність.
На сьогодні показником якісної діяльності вчителя є уміння учнів диспутувати, доводити власне твердження, володіння достатнім словниковим запасом, перенесення знань, умінь і навичок у нові ситуації, прояв критичності і незалежності суджень, здатність фантазувати, допитливість, винахідливість, здатність висувати гіпотези, знаходити несподівані асоціації, прояв самостійності.
Як показують дослідження, для формування в учнів позитивного ставлення до навчання потрібне створення емоційно-сприятливої атмосфери на уроці, урахування життєвого досвіду школярів. Ці компоненти є складовою частиною роботи вчителів.
За словами Я. Коменського, «учитель - помічник природи, а не її володар, її будівничий, а не реформатор», тому він сам вибирає форми, методи та прийоми, які сприяють розвитку природних нахилів учнів.
Підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. Необхідність формування особистості, яка володіє творчими уміннями, здібностями вирішувати нестандартні завдання, є на сьогодні замовленням суспільства, тому одним з основних завдань української школи є виховання творчої особистості учня. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації.
В своїй роботі я працюю саме над розвитком творчих здібностей, логічного мислення учнів, умінням критично мислити.
Розвиток творчого, логічного мислення учнів на уроках математики забезпечується обґрунтованим поєднанням традиційних і активних методів навчання, ефективного підбору змісту навчального матеріалу, широкого використання проблемної ситуації з опорою на зону найближчого розвитку учнів, створення емоційно - доброзичливої пошукової атмосфери.
Одним із напрямків реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра.У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.
Ігрові завдання, які я використовую у своїй роботі на уроках математики:
- хвилинки-цікавинки;
- математичні ребуси;
- математичні загадки;
- геометричні головоломки;
- математичні ігри;
- числові головоломки.
Математичні розвиваючі ігри, ребуси, логічні завдання дають можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.
Для цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб організаційні методи форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчально–творчої діяльності.
Розвитком творчого мислення на уроках математики необхідно керувати. Організація такої діяльності – це створення сприятливих умов для якісної навчально - виховної роботи, які передбачають:
-проведення навчання на високому рівні складності;
- посилення роль гіпотетичного мислення, що сприяє здібності передбачати, висловлювати свої думки, ідеї та захищати їх;
- систематичне створення ситуації вибору для учнів і надання можливості здійснювати цей вибір;
- підвищення ролі діалогічної форми навчання, як особливої взаємодії повноцінного розуміння, що зумовлює поєднання зовнішнього і внутрішнього діалогу.
У процесі педагогічної роботи виявлено, що розвиток творчого мислення на уроках математики безпосередньо залежить від активації здібностей, пізнавального інтересу до навчання; науково-діяльного і евристичного мислення.
Основними умовами розвитку творчого мислення є:
Математичні знання – небхідна умова творчого та логічного мислення учнів. Логічне мислення дітей розвивається у процесі розв’язування навчальних задач. Нестандартні логічні задачі - відмінний інструмент для розвитку творчих здібностей, уміння критично мислити. Це пов’язано з тим, що будь-яка задача передбачає певне протиріччя, його вирішення і стимулює напруженість думки. Що не зникає доти, доки не знайдено спосіб її розв’язання, не здійснена певна діяльність з її розв’язання. Це іще раз підкреслює необхідність використання у процесі навчання задач різної складності, різного змісту, у будь-якій формі.
Усі задачі я поділяю на три типи:
- Задачі, які розв'язую для кращого засвоєння теорії
- Тренувальні вправи, мета яких - виробити навички
- Задачі, за допомогою яких розвиваю математичні здібності учнів.
Зміни видів діяльності, уміле керування навчальним процесом сприяють розвитку творчих здібностей.
На уроках математики практикую різні прийоми, щоб формувати у дітей критичне та логічне, творче мислення. Найбільшого ефекту досягається в результаті застосування різних форм роботи над задачею:
1. Робота над вирішеною задачею. Багато учнів тільки після повторного аналізу усвідомлюють план рішення задачі. Це шлях до вироблення твердих знань по математиці. Повторення аналізу вимагає часу, але воно окупається.
2. Рішення задач різними способами. Мало приділяється уваги рішенню задач різними способами через нестачу часу. Але ж це уміння свідчить про досить високий математичний розвиток. Звичка знаходження іншого способу рішення зіграє велику роль у майбутньому. Але це доступно не всім учням, а лише тим, хто любить математику, має особливі математичні здібності.
3. Правильно організований спосіб аналізу задачі - з питання чи від даних до питання.
4. Уявлення ситуації, описаної в задачі (намалювати "картинку"). Учитель звертає увагу дітей на деталі, які потрібно обов'язково представити, а які можна опустити. Уявна участь у цій ситуації. Розбивка тексту задачі на значеннєві частини. Моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка.
5. Самостійне складання задач учнями.
6. Рішення задач з відсутніми чи зайвими даними.
7. Зміна питання задачі.
8. Складання різних виражень за даними задачам і пояснення, що позначає те чи інше вираження. Вибрати ті вираження, що є відповіддю на питання задачі.
9. Пояснення готового рішення задачі.
10. Використання прийому порівняння задач і їхніх рішень.
11. Запис двох рішень на дошці - одного вірного й іншого невірних.
12. Зміна умови задачі так, щоб задача зважувалася іншою дією.
13. Закінчити рішення задачі.
14. Яке питання і яка дія зайві в рішенні задачі (чи, навпаки, відновити пропущене питання і дія в задачі).
15. Складання аналогічної задачі зі зміненими даними.
16. Рішення зворотних задач.
Велику роль відіграють задачі, які учні складають самі. Складання задачі часто вимагає роздумів, які під час розв'язку готових задач не потрібні. Тому складання задач сприяє розвитку творчого мислення учнів.
Досвід роботи показує, що для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації доцільно проводити такі нестандартні уроки як: урок-змагання; урок-вікторина, урок - "круглий стіл”; урок-гра, інтегровані уроки та ін.
Відомо, що діти від природи допитливі і повні бажання вчитися. Але для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі здібності, необхідне розумне керівництво вчителя. Нерідко ми спостерігаємо, як наші учні, успішно навчаючись в початковій школі, починають «падати», відставати в середній і старшій школі. Чому це відбувається? Це - недостатній розвиток уміння працювати самостійно, уміння вирішувати задачі творчо, знаходити раціональні шляхи рішення.
З метою розвитку логічного мислення кожного учня вчителю необхідно на кожний урок підбирати пізнавальні завдання. Це дасть можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.
Безумовно, треба використовувати різні інтерактивні технології навчання, але всі новації повинні працювати на кінцевий результат.
Необхідно надавати увагу і розвитку нестандартного мислення, давати можливість одну і ту ж задачу розв’язати різними способами і оцінити, вибрати найраціональніший. Така плідна робота створює максимальні умови для самореалізації, сприяє розвитку творчості учнів, дає відмінну математичну освіту.
Звичайно, вчитель повинен на кожний урок приготувати своїм вихованцям що-небудь неординарне, цікаве, "примусити" дітей розмірковувати, і якщо не вдалося знайти правильне рішення в класі, дати можливість подумати удома.
Задачі нового типу природно починати розв'язувати з найпростіших, доступних усім учням. Якщо майже на кожному уроці усно розв'язувати 5-6 таких задач, можна досягти гарних результатів. Поступово складність пропонованих задач має підвищуватися, але таким чином, щоб труднощі, які виникають у процесі їх розв'язання, могли долати й слабкі учні.
Одним із завдань формування творчих здібностей учнів і є розвиток здібностей учнів до технічної творчості. Тут у пригоді можуть стати прикладні задачі, оскільки вони допомагають виховувати уміння застосовувати на практиці здобуті в процесі навчання теоретичні знання; розвивати конструкторські здібності учнів; вибирати найраціональніші шляхи досягнення поставленої мети; готувати учнів до нових пошуків, розвивати в них почуття потреби творчого ставлення до навколишнього оточення; привчати учнів правильно організовувати свою навчальну працю.
Задачі прикладного характеру мають важливе значення насамперед для виховання в учнів інтересу до математики за умови забезпечення мотивації навчання: кожне нове поняття чи положення повинно, по можливості, вводитись у задачах практичного характеру. Такі задачі переконуватимуть учнів у потребі вивчення нового теоретичного матеріалу і показуватимуть, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальною дійсністю. Спочатку учнів зацікавлює розв'язування окремих задач, потім вивчення окремих тем, а з часом і вся наука. Тому систематичне виховання учнівських інтересів є неодмінною умовою піднесення ефективності кожного окремого уроку і всієї навчально-виховної роботи.
Основні вимоги до прикладних задач, які використовуються у навчанні математики:
Щоб учні навчились розв'язувати задачі, треба дати їм можливість не тільки слухати та засвоювати готове доведення або хід розв'язування, а й можливість самостійно працювати. Для цього треба відповідно організувати педагогічний процес. Тут у пригоді може стати евристична бесіда. Логічними міркуваннями, спираючись на раніше встановлені твердження (аксіоми, означення, теореми), від умови задачі до її вимоги можна перейти, якщо накреслити хід розв'язування задачі з використанням аналітичного методу.
Процес розв’язування цих задач складається у послідовному застосуванні двох основних операцій:
1. Формалізація, переклад запропонованої задачі на математичну мову. Зведення (шляхом перетворення або переформулювання) задачі з прикладним змістом до іншої, їй еквівалентної, але уже стандартної задачі.
2. Рішення стандартної задачі.
3. Інтерпретація отриманого рішення. Переклад отриманого результату (математичного рішення) на мову, на котрій була сформульована початкова задача.
Головне - це навчити дітей різних методів розв’язування задач, побудови і аналізу математичних моделей найрізноманітніших процесів та явищ. Завдяки ж використанню засобів ІТ можна отримати додатковий час для розвитку творчих здібностей учнів, більше уваги приділяти індивідуальному підходу в навчанні.
Потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином, моє завдання - створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть мати розвиток.