СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

(протокол № 1 від 29.08.2025 р.)

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

_____________ Жанна ШАНЮК

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

БОРИСПІЛЬСЬКОГО ЛІЦЕЮ «ОСНОВА»

БОРИСПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НА 2025/2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Бориспіль-2025

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ……………………………………..			4
Вступ……………………………....…………………………………………….			4
1.1	Призначення ЗЗСО та засоби його реалізації…………………………...	6
1.2	Права та обов’язки здобувачів освіти……………………………............	10
1.3	Цілі та завдання освітньої діяльності ЗЗСО………………………..........	11
1.4	Навчальний план та його обґрунтування…………………………..........	11
1.5	Особливості організації освітнього процесу………………………….....	13
1.6	Показники (вимірники) реалізації освітньої програми…………………	15
1.7	Процеси розвитку, виховання і соціалізації в закладі освіти…………...	16
1.8	Програмно-методичне забезпечення освітньої програми………………	19
1.9	Опис моделі випускника ліцею………………………....…………..........	19

РОЗДІЛ ІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ…………..			21
Вступ……………………………....…………………………………………….			21
2.1	Загальний обсяг навчального навантаження……………………………	21
2.2	Навчальний план……………………………....……………………….....	22
2.3	Перелік навчальних програм……………………………....………..........	24
2.4	Опис інструментарію оцінювання……………………………..................	25
2.5	Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення………………………………………	26
2.6	Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей) …………………………	26
2.7	Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою…….	28
2.8	Форми організації освітнього процесу при здобутті початкової освіти	29

РОЗДІЛ ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ГІМНАЗІЇ (БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА) …………………………....…………………………………………..			30
Вступ…………………………....……………………………………….............			30
3.1	Загальний обсяг навчального навантаження…………………………....	32
3.2	Навчальний план для 5-8 класів…………………………….....................	33
3.3	Перелік модельних навчальних програм…………………………..........	37
3.4	Опис інструментарію оцінювання…………………………….................	41
3.5	Навчальний план для9 класів……………………………….....................	46
3.6	Перелік навчальних програм для 9 класів…………………………….	48
3.7	Опис інструментарію оцінювання……………………………..................	49
3.8	Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення………………………………………	50
3.9	Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей) …………………………	52
3.10	Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою…….	56
3.11	Форми організації освітнього процесу при здобутті базової середньої освіти……………………………..................................................................	56
3.12	Очікувані результати навчання за освітніми галузями………….............	57
РОЗДІЛ ІV. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЛІЦЕЮ (ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА) …………………………….....................................................................		123
Вступ…………………………....……………………………………….............		123
4.1	Загальний обсяг навчального навантаження………....…………………	125
4.2	Навчальний план………....……………………………………………….	125
4.3	Перелік навчальних програм………....……………………………..........	131
4.4	Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення………....……………………………	132
4.5	Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей) ………....………………	133
4.6	Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою…….	137
4.7	Форми організації освітнього процесу при здобутті профільної освіти.	137
4.8	Опис інструментарію оцінювання………....………………………….....	138

РОЗДІЛ V. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ…		140

РОЗДІЛ VІ.ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ………..............................		140

РОЗДІЛ VІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ……..		142

РОЗДІЛ VІІІ. ЗМІШАНЕ ТА ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ …………...		143

РОЗДІЛІХ. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ………....…………………………………………………..		145

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вступ

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту»заклад загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) реалізує автономію, що означає право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.

В освітньому процесі реалізується академічна свобода, що передбачає самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень .

Відповідно до Закону України «Про освіту» основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання, є освітня програма закладу загальної середньої освіти (стаття 33 Закону України «Про освіту», стаття 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту»). Освітняпрограма – цеєдиний комплекс освітніхкомпонентів, спланованих і організованих закладом загальноїсередньоїосвіти для досягненняучнямирезультатівнавчання.

Основою для розроблення освітньої програми є стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня програма містить:

перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями та роками навчання;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі в межах мінімального/максимального навантаження для кожної галузі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;
перелік модельних навчальних програм для 5-8 класів, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;
форми організації освітнього процесу та інструментарій оцінювання;

очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Термін реалізації: програма розроблена на 2025/2026 навчальний рік.

Освітня програма передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Закладом освіти використано типові та інші освітні програми, які розробляються і затверджуються відповідно до Закону України «Про освіту» та спеціальних законів:

Для початкової школи:

для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018) (із змінами), типової освітньої програми (наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22);
для 3-4 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018) (із змінами), типової освітньої програми(наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22);

для гімназії:

для 5-8 класів –Державного стандарту базової середньої освіти (2020), типових освітніх програм (наказ МОН від 09.08.2024 № 1120);
для 9 класів за типовою освітньою програмоюзакладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

для ліцею:

для 10-11 класів – за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 20.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 20.06.2025 № 890 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»).

Освітній процес у закладі освіти є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність у закладі освіти передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність узакладі освіти здійснюється на засадах особистісного, компетентнісного та діяльнісного підходів:особистісний підхід, компетентнісний підхід, діяльнісний підхід.

Освітня діяльність закладу освіти спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Викладацька діяльність педагогів закладу освіти спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Діяльність педагогів закладу освіти поєднує інтелектуальну, творчу діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи, спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

1.1. Призначення ЗЗСО та засоби його реалізації

Бориспільський ліцей «ОСНОВА» Бориспільської міської ради Київської області (далі Бориспільський ліцей «ОСНОВА») є правонаступником всіх майнових та немайнових прав Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Бориспільської міської ради Київської області (Рішення Бориспільської міської ради № 1928-26-VIII від 26.07.2022).

Ліцей є закладом загальної середньої освіти комунальної форми власності, заснованим на комунальній власності Бориспільської міської територіальної громади. Скорочена назва: Бориспільський ліцей «ОСНОВА». Засновником ліцею «ОСНОВА» є Бориспільська міська рада Київської області. Ліцей – це юридична особа, що діє на підставі Статуту, затвердженогоЗасновником, має ідентифікаційний номер, розрахункові та інші рахунки у фінансових установах і банках державного сектору, бланки, печатки та штампи зіс воїм найменуванням та символікою.

Структурними підрозділами ліцею є:

початкова школа, що забезпечує початкову освіту;

гімназія, що забезпечує базову середню освіту;

ліцей, що забезпечує профільну середню освіту.

Заклад освіти у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи, Стратегією розвитку освітнього закладу.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про освіту» принципами освітньої діяльності ЗЗСО є: людиноцентризм; верховенство права; забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; рівні можливості для всіх; забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності; розвиток інклюзивного освітнього середовища, у тому числі у закладах освіти, найбільш доступних і наближених до місця проживання осіб з особливими освітніми потребами; забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування; науковий характер освіти; різноманітність освіти; цілісність і наступність системи освіти; прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень; відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством; інституційне відокремлення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти; інтеграція з ринком праці; нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями; свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності; академічна доброчесність; академічна свобода; фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти у межах, визначених законом; гуманізм; демократизм; єдність навчання, виховання та розвитку; виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій; формування усвідомленої потреби в дотриманніКонституціїта законів України, нетерпимості до їх порушення; формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками; формування громадянської культури та культури демократії; формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля; невтручання політичних партій в освітній процес; невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених цим Законом); різнобічність та збалансованість інформації щодо політичних, світоглядних та релігійних питань; державно-громадське управління; державно-громадське партнерство; державно-приватне партнерство; сприяння навчанню впродовж життя; інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір; нетерпимість до проявів корупції та хабарництва; доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою.

Метою діяльності Ліцею є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

вільне володіння державною мовою;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

інноваційність;

екологічна компетентність;

інформаційно-комунікаційна компетентність;навчання впродовж життя;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;культурна компетентність;

підприємливість та фінансова грамотність;

інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

ГоловнимизавданнямиЛіцею є:

виховання громадянина України;

виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

всебічний розвиток, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;

організація освітнього процесу, що ґрунтується на цінностях та принципах, визначених законами України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту»;

створення безпечного освітнього середовища для учасників освітнього процесу;

виявлення та розвиток індивідуальних здібностей учнів, досягнення ними результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, що визначені Законом України «Про освіту» і відповідними державними стандартами та необхідні для подальшого здобуття освіти;

організація вивчення учнями профільних навчальних предметів (інтегрованих курсів);

реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

виховання поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей ураїнського народу та інших народів і націй;

виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів;

інші завдання, визначені законодавством.

Принципамиосвітньоїдіяльності Ліцею є:

людиноцентризм;

верховенство права;

забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

розвиток інклюзивного освітнього середовища;

забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

науковий характер освіти;

різноманітність освіти;

цілісність і наступність системи освіти;

прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

відповідальність і підзвітність закладу освіти перед суспільством;

інституційне відокремлення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;

нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

академічна доброчесність;

академічна свобода;

фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладу освіти у межах, визначених законом;

гуманізм;

демократизм;

єдність навчання, виховання та розвитку;

виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;

формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

формування громадянської культури та культури демократії;

формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;

невтручання політичних партій в освітній процес;

невтручання релігійних організацій в освітній процесс;

державно-громадське управління; державно-громадське партнерство; державно-приватне партнерство;

сприяння навчанню впродовж життя;

інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір;

нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;

доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою.

Освіта в ліцей будується за принципом рівних можливостей для всіх.

У Бориспільському ліцеї «ОСНОВА» створені та функціонують: професійні спільноти учителів, творчі групи, психологічна служби.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в ЗЗСО сприяють система ІСУО та програма КУРС «Школа».

Школа працює на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:

повага до особистості;
доброзичливість і позитивне ставлення;
довіра у відносинах;
діалог – взаємодія – взаємоповага;
розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

1.2. Права та обов’язки здобувачів освіти

Учні мають право на:

навчання впродовж життя та академічну мобільність;

індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

якісні освітні послуги;

справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

відзначення успіхів у своїй діяльності;

свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;

безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;

повагу людської гідності;

захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування);

користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;

доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;

забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

трудову діяльність у позанавчальний час;

особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;

інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення.

Окрім того, учні зобов’язані:

виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності);

повідомляти керівництво Ліцею про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Учні маютьтакожінші права та обов’язки, передбаченізаконодавством.

1.3. Цілі освітньої діяльності ЗЗСО

Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі громади, Бориспільський ліцей «ОСНОВА» працює над досягненням таких цілей:

забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
формувати позитивну мотивацію учнів до освітньої діяльності;
забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають інтелектуальне, фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

1.4. Навчальний план та його обґрунтування

На основі визначеного в освітній програмі Ліцею навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план (один або декілька), в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень, навчальний рік.

Освітній процес організовується за такими циклами:

перший цикл початкової освіти ‒адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);

другий цикл початкової освіти ‒ основний (3-4 роки навчання);

перший цикл базової середньої освіти ‒ адаптаційний (5-6 роки навчання);

другий цикл базової середньої освіти ‒ базове предметне навчання (7-9 роки навчання);

перший цикл профільної середньої освіти ‒ профільно-адаптаційний (10 рік навчання);

другий цикл профільної середньої освіти ‒ профільний (11-12 роки навчання).

Ліцей розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти.

При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального плану максимально врахувано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природних задатків здобувачів освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах відповідного рівня.

Клас	Кількість годин на рік
1 клас	805
2 клас	875
3 клас	910
4 клас	910
Разом	3500
5клас	980
6 клас	1085
7 клас	1120
8 клас	1260
9 клас	1260
Разом	5705
10 клас	1330
11 клас	1330
Разом	2660

Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях.

Профільні загальноосвітні предмети – це той цикл предметів, який реалізуватиме цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільно вивчатимуться такі цикли предметів, відповідно до профілів: українська філологія – українська мова та література; англійська філологія – англійська мова. Враховуючи кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів10-11 класів як вибірково-обов’язкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть – інформатику та технології. Із метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин у знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими учнями, підготовкою учнів до ЗНО проводяться індивідуальні та групові заняття з різних дисциплін. Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники освітнього закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

1.5. Особливості організації освітнього процесу

Ліцей працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні: субота і неділя.

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в 1 класах становить 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, в 5-11 – 45 хвилин.

Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 15 хв.

У разі надзвичійних ситуацій техногенного, природного чи воєнного характеру адміністрація ліцею може прийняти рішення та змінити тривалість перерв чи уроків.

Ліцей працює у дві зміни:

1-3 класи, 5, 8-11 класи – перша зміна;

4, 6, 7 класи – друга зміна.

Для учнів 1-4 класів, за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, заплановано відкрити 3 групи продовженого дня.

Відповідно до Закону України «Про освіту» кожен навчальний рік розпочинається 01 вересня святом – День знань.

Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюються освітнім закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням із управлінням освіти і науки Бориспільської міської ради та відповідно до рішення педагогічної ради від 29.08.2025, протокол № 1:

Свято «День знань» – 01 вересня 2025 року

І семестр – з 01 вересня по 19грудня 2025 року;

ІІ семестр – з 12 січня по 29 травня 2026 року.

Канікули провести в такі терміни:

осінні – з 27 жовтня по 02листопада 2025 року;

зимові – з 22 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року;

весняні – з 23 березня по 29 березня 2026 року.

Структура навчального року може коригуватися в залежності від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

Ліцей працює в дві зміни, а тому позанавчальні заняття проводяться також у дві зміни.

Із метою забезпечення права на освіту для осіб, які потребують додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі (діти з особливими освітніми потребами) уосвітньому закладі організоване інклюзивне навчання.

Для забезпечення права на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров’я, у закладі організовано індивідуальну форму навчання, що дає змогу опанувати навчальну програму в особливому, індивідуальному для дитини порядку. Законодавство визначає три різновиди індивідуального навчання:

екстернат;
сімейна (домашня) форма;
педагогічний патронаж.

У закладі реалізуються сімейна (домашня) форма та педагогічний патронаж.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про освіту» навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, базової та профільної школи,яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Згідно з рішенням педагогічної ради навчальна практика та навчальні екскурсії для учнів 1-8, 10 класів, проводяться протягом навчального року.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена Рішенням Бориспільської міської ради від 20.12.2024 №3973-60-VІІІ, Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 №367, наказів МОН від 15.04.2025 № 570 та від 23.04.2025 № 614, внесено зміни до Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчаня.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами, внесеними наказом від 03.06.2025 № 808:

при вивченні англійської мови в 1-11-х класах, якщо кількість учнів у класі перевищує 27 осіб;
при проведенні уроків фізичної культури у 10-11-х класах (окремо для хлопців і дівчат, якщо кількість учнів у класі перевищує 27 осіб, але не менше ніж 8 учнів у групі);
при проведенні практичних занять з інформатики в 2-11-х класах з використанням комп’ютерів (клас ділиться на 2 групи, але не менше ніж 8 учнів у групі);
при проведенні уроків з технологій у 5-8-х класах, якщо кількість учнів перевищує 27 осіб;
при проведенні уроків з трудового навчання в 8-9-х класах, якщо кількість учнів перевищує 27 осіб.

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.

1.6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Відповідно до розділу V Закону України «Про освіту» та забезпечення якості освіти у Бориспільському ліцеї «ОСВІТА», ефективність реалізації завдань освітньої програми закладу регулюється системою внутрішнього забезпечення якості освіти, що складається з таких компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання – 2 рази на рік);
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, сучасна їдальня, буфет, наявність інтернету – 2 рази на рік);
якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами – 1 раз на рік).

Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи вчителя. Контроль за якістю знань, умінь і навичо кздобувачів освіти передбачає такі завдання:

виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмним вимогам;
з’ясування причин низької успішності учнів класу або окремих учнів;
вивчення системи роботи вчителя з учнями з початковим рівнем успішності з метою попередження недоліків та усунення прогалин у знаннях.

Результати контролю за якістюзнань, умінь і навичок здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради та фіксуються у відповідному наказі закладу.

1.7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в закладі освіти

Виховання учнів у Бориспільському ліцеї «ОСНОВА» здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь освітній процес у ліцеї зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях: загальнолюдських, поваги до іншої людини, любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь освітній процес. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.

Можливі екологічні уроки на відкритому повітрі для учнів початкової школи. Лідери учнівського самоврядування виступили з пропозицією чотири рази на рік проводити толоку поблизу та на території ліцею, запропонували учням закладу І ступеня взяти участь в акції «Годівничка» (з метою виготовлення та розміщення годівничок на території масиву) та в проектах «Бути здоровим – модно», «Діти за гуманне ставлення до тварин».

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

В рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності діє учнівське самоврядування, яке намагається втілити принципи і механізми функціонування суспільства в межах школи. У подальшому учнівський та учительський колективи намагатимуться діяти так, щоб активна участь у житті школи викликала в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст − був націлений на формування порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище і буде реалізуватися упродовж трьох наступних років через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я. Традиційно звертатиметься увага на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Психологічна служба школи разом із класними керівниками спланувала і розробила ряд заходів спрямованих на вирішення проблем пов'язаних з саморегуляцією поведінки у діяльності та спілкуванні, використання вільного часу з урахуванням можливостей і потреб, формування та реалізації валеологічної культури у внутрішкільному житті: «Моніторинг психологічного та емоційного стану учнів у освітньому процесі», інформування класних керівників про результати моніторингу та залучення педагогічного й учнівського колективів до співпраці у вирішенні питань і проблем, що виникли. Заплановані інтерактивні акції, фут-квести, психологічні практикуми, тренінгові заняття зроблять приємним пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач та зможуть викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. В рамках розвитку учнівської підприємливості та фінансової грамотності буде спрямована робота учнівського самоврядування, яке вже виступило з ініціативою про проведення благодійних ярмарок один раз на рік з метою здійснення заощаджень для благодійних цілей. Крім того з метою формування економного ставлення до природних ресурсів заплановано збір макулатури та пластику, зароблені кошти будуть витрачені для закупівлі енергозберігаючих ламп.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість освітньої діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких на засіданнях клубів звітують про виконану роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

1.8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Реалізація змісту освіти у ліцеї та досягнення прогнозованого результату його роботи забезпечується виконанням освітніх програм закладу на 2025/2026 навчальний рік. Це передбачено використанням навчальних програм з усіх предметів інваріантної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, затверджених Міністерством освіти і науки України, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – модель випускника.

1.9. Опис моделі випускника ліцею

Випускник нашоголіцею:

особистість – цілісна, всебічнорозвинена, здатна до критичного мислення;
патріот – з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
інноватор – здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталогорозвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Освітній процес у закладі спрямований на формування у випускника ліцею ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності:

вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчання впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість та фінансова грамотність;
інші компетентності, передбачені стандартами освіти (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

Усі вищезазначені компетентності важливі та взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді та з іншими людьми (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

РОЗДІЛ ІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Вступ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Типову освітню програмудля 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової загальної освіти.

У програмі для 1-2 класів визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

У програмі для 3-4 класів визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Типовий навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

дитиноцентрованості і природовідповідності;
узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
наступності і перспективності навчання;
взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Загальний обсяг навчального навантаження в освітній програмі для 1-4 класів Бориспільського ліцею «ОСНОВА» відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному в Державному стандарті початковоъ освіти.

1 клас	805 годин
2 клас	875 годин
3 клас	910 годин
4 клас	910 годин

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи І ступеня.

Навчальний план

Організація навчальної діяльності в 1-Б,Г та 2 класах у 2025/2026 навчальному році здійснюватиметься відповідно до закону країни «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти (2018) (із змінами), Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. для 1-2 класів, затвердженої наказом МОН України № 743-22 від 12.08.2022

Навчальний предмет/інтегрований курс	Кількість годин на тиждень
Навчальний предмет/інтегрований курс	1Б,Г	2А,Б,В
Інваріантний складник
«Українська мова. Навчання грамоти» – 1 клас; «Українська мова», «Читання» – 2 клас	7 -	- 7
Іноземна мова (англійська мова)	2	3
Математика	4	4
Я досліджую світ	3	3
Дизайн і технології	1	1
Інформатика	-	1
Музичне мистецтво	1	1
Образотворче мистецтво	1	1
Фізична культура**	3	3
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей (1 клас), проведення індивідуальних консультацій та групових занять (2 клас)«	1 -	- 1
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи)	23	25
Гранично допустиме тижневенавчальне навантаження учня	20	22

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Організація навчальної діяльності в 3-4классах у 2025/2026 навчальному році здійснюватиметься відповідно до закону країни «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти (2018) (із змінами), Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. для 3-4 класів, затвердженої наказом МОН України № 743-22 від 12.08.2022

Назва освітньої галузі	Назва предмета	Кількість годин на тиждень
		3А,Б	4А,Б,В
Інваріантний складник
Українська мова		7	7
Літературне читання
Іноземна мова (англ.ійська мова)		3	3
Математика		5	5
Я досліджую світ		3	3
Дизайн і технології		1	1
Інформатика		1	1
Музичне мистецтво		1	1
Образотворче мистецтво		1	1
Фізична культура**		3	3
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		1	1
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи)		26	26
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня		23	23

**Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Організація навчальної діяльності в 1-А,В класах у 2025/2026 навчальному році здійснюватиметься відповідно до закону країни «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти (2018) (із змінами), освітньої програми початкової освіти «Світ чеаає крилатих», затвердженої наказом Державної служби якості України від 28.06.2024 № 01-10/204

Навчальний предмет	Кількість годин на тиждень
Навчальний предмет	1А,В
Інваріантний складник
Українська мова (мова навчання)	7
Іноземна мова (англійська мова)	2
Математика	5
Всесвіт	3
Фізична культура*	3
Арт-технології та інформатика (ІКТ)****	2
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей (1 клас),	1
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)	23
Гранично допустиме тижневенавчальне навантаження учня	20

*Години фізичної культури при визначенні гранично допустимого навантаження учнів не враховують, але обов’язково фінансують. Година фізичної культури може розподілятися по 2 хвилини на предмети математика, всесвіт i українська мова та арт-технології

****У 1 класі по одній годині з музичною мистецтва i по 0,5 з образотворчого мистецтва та handmad-мистецтва

Освітні галузі навчального плану для 1-Б,Г, 2-4 класів реалізуються через інтегровані курси і навчальні предмети.

Освітня галузь «Мовно-літературна» представлена інтегрованим курсом «Украпаїнська мова. Навчання грамоти» (1-Б,Г класи), окремими предметами «Українська мова» і «Читання» (2 клас), окремими предметами «Українська мова» і «Літературне читання» (3-4 клас), окремим предметом «Іноземна мова» («Англійська мова»).

Освітні галузі «Математична», «Технологічна», «Фізкультурна» реалізуються через окремі предмети, відповідно, – «Математика», «Дизайн і технології», «Фізична культура».

Освітня галузь «Природнича, соціальна, здоров’язбережувальна та історична» представлена інтегрованим курсом «Я досліджую світ».

Освітня галузь «Мистецька» реалізовується двома предметами – «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво».

Освітні галузі навчального плану для 1-А, В класів реалізуються через інтегровані курси і навчальні предмети

Освітня галузь «Мовно-літературна» представлена предметомукрапаїнська мова (мова навчання) та англійська мова (мова вивчення).

Освітні галузі «Математична», «Природнича», «Громадянська та історична», «Соціальна i здоров'язбережувальна» реалізують через інтегрований предмет всесвіт.

Освітню галузь «Фізкультурна»реалізують предметомфізична культура.

Освітні галузі«Мистецька», «Технологічна» реалізуютьсяінтегрованим предметом арт-технології.

Розподіл варіативної складової навчального плану для 1-4 класів:

Для учнів 1-х класів за рахунок годин варіативного складника збільшено обсяг часу (по 1 годині ) на вивчення інтегрованого курсу «Навчання грамоти» (1-Б,Г), «Українська мова (мова навчання) (1-А,В).

Для учнів 2-4-х класів з метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин в знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими дітьми проводяться індивідуальні консультації та групові заняття.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року №128 зі змінами, внесеними наказом від 03.06.2025 № 808:здійснюється поділ класів на групи при вивченні предмету «Іноземна мова» (1-4 класи), «Інформатика» (2-4 класи).

Перелік навчальних програм

Учні 1-Б,Г та 2 класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. для 1-2 класів, затвердженої наказом МОН України № 743-22 від 12.08.2022.

Учні 1-А,В класів навчатимуться за освітньою програмою початкової освіти «Світ чеаає крилатих», затвердженої наказом Державної служби якості України від 28.06.2024 № 01-10/204.

Учні 3-4 класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. для 3-4 класів, затвердженої наказом МОН України № 743-22 від 12.08.2022.

Опис інструментарію оцінювання

Систему оцінювання ґрунтовано на Законі України «Про освіти» (ст.12, 41 ,42, 48), Законі України «Про загальну середню освіту» (ст.11, 14, 17, 18, 43), Державному стандарті початкової освіти (п.28), Методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України від 13.07. 2021 №8 13), Порядку проведення державної підсумкової атестації (Наказ МОН України від 07.12.2018 № 1369, зареєстрований Міністерством юстиції України 02.01.2019 за № 8/32979), також рекомендації 2018/0008 (NLE) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 17 січня 2018 року (Оновлена редакція ключових компетентностей для навчання впродовж життя).

Оцінювання розглядається як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об'єкт, який оцінюють. Оцінювання доцільно здійснювати з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного здобувача освіти, формування у них компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб'єктної позиції здобувачів освіти через активне залучення їх до самооцінювання/взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Реалізацію формувальної функції оцінювання забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу здобувачів освіти, визначенням їх навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.

Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток. Обидві функції взаємодоповнюють одна одну і зумовлюють особливості організації оцінювальної діяльності.

Об'єктами оцінювання є результати навчання здобувачів освіти, у тому числі процес їх досягнення ними. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання – це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;

підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

Оцінювання передбачає організацію діяльності здобувачів освітизадля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти.

Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності пропонуємо оцінювальне судження називати вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату – рівневою оцінкою.

Результат оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти у 1-4 класах виражатимемо вербальною оцінкою, а об'єктивні результати навчання учня/учениці у 1-2 класах виражатимемовербальною оцінкою; у 3-4 класах – рівневеою оцінкою на підставі рішення педагогічної ради від 29.08.2025.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1.	Вільне володіння державною мовою	Передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях.
2.	Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	Передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування.
3.	Математична компетентність	Передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини.
4.	Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій	Передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження.
5.	Інноваційність	Передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади.
6.	Екологічна компетентність	Передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства.
7.	Інформаційно-комунікаційна компетентність	Передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.
8.	Навчання впродовж життя	Передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі.
9.	Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей	Передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя.
10.	Культурна компетентність	Передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості
11.	Підприємливість та фінансова грамотність	Передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння:

читання з розумінням;
уміння висловлювати власну думку усно і письмово;
критичне та системне мислення;
творчість та ініціативність;
здатність логічно обґрунтовувати позицію;
уміння конструктивно керувати емоціями;
оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми;
співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересняпоточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початковоїосвіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року невиповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього жнавчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шістьроків до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можутьрозпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку

Форми організації освітнього процесу при здобутті початкової освіти

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організовує в межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

РОЗДІЛ ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ГІМНАЗІЇ

(БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)

Вступ

Базова середня освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.

Базова середня освіта передбачає поділ на два цикли – 5-6 класи (адаптаційний) і 7-9 класи (базове предметне навчання), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.На цьому рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім'ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей.

Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором.

Метою базової середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування у них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Завдання:

засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів;
якісне засвоєння іноземних мов – англійської, польської;
підвищення мотивації навчання школярів через активізацію пізнавальної діяльності, розвиток загальних і індивідуальних здібностей;
розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності, самостійного досягнення мети на основі застосування проектної діяльності в рамках предметів навчального плану;
формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль школи, сім’ї та громадськості;
збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я та безпеки учнів, забезпечення їх емоційного благополуччя через систему роботи по пропаганді здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення комфортного та безпечного освітнього середовища.

Освітня програма гімназії (базова середня освіта) розроблена відповідно до:

законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,
Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р),
Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898,
Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120 (для 5-8 класів),
постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405 (для 9 класів).

Програма окреслює підходи до планування й організації закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, коротко вказує відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Освітня програма базової середньої освіти є продовженням освітньої програми початкової освіти.

Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 11-15 років, пов'язаних:

з переходом від навчальних дій, характерних для початкової школи і здійснюваних тільки спільно з класом під керівництвом вчителя, до нової внутрішньої позиції учнів – спрямованості на самостійний пізнавальний пошук, постановку навчальних завдань, ініціативу в організації навчального співробітництва;
із здійсненням на кожному віковому рівні (11-13 і 14-15 років) якісного перетворення навчальних дій моделювання, контролю та оцінки і проектування власної навчальної діяльності та побудови життєвих планів;
з формуванням в учня наукового типу мислення, який орієнтує його на загально культурні цінності, норми, і закономірності взаємодії знавколишнім світом;
з оволодінням комунікативними засобами і способами організації кооперації і співробітництва; розвитком навчального співробітництва, що реалізується у відносинах учнів з учителем і однолітками;
зі зміною форми організації навчальної діяльності та навчального співробітництва від класно-урочної до лабораторно-семінарської та лекційно-лабораторної, дослідницької. Перехід учня в основну школу збігається з складною фазою розвитку дитини (11-13 років, 5-7 класи) – початком переходу від дитинства до дорослості, при якому основним і специфічним в особистості підлітка є виникнення і розвиток у нього самосвідомості – уявлення про те, що він вже не дитина, тобто почуття дорослості, а також внутрішньої переорієнтацією підлітка з правил і обмежень, пов'язаних з мораллю слухняності, на норми поведінки дорослих. Другий етап підліткового розвитку (14-15 років, 8-9 класи) характеризується рядомнаступних психолого-фізіологічних змін:
стрибкоподібним характером розвитку, появою у підлітка значних суб’єктивних труднощів і переживань;
прагненням підлітка до спілкування та спільної діяльності з однолітками;
особливою чутливістю до морально-етичного «кодексу дружби», в якому задані найважливіші норми соціальної поведінки дорослого світу;
загостреною сприйнятливістю до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які існують в світі дорослих і в їх відносинах;
складними поведінковими проявами, спричиненими протиріччям між потребою у визнанні їх дорослими з боку оточуючих і власної невпевненістю в цьому;
зростанням інформаційних перевантажень, обсягів і способів отримання інформації (ЗМІ, телебачення, Інтернет).
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
дитиноцентризм і природовідповідність;
узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
наступності і перспективності навчання;
взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

3.1. Загальний обсяг навчального навантаження:

Загальний обсяг навчального навантаження в освітній програмі для 5-9 класів Бориспільського ліцею «ОСНОВА» відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному в Державному стандарті базової середньої освіти.

5клас	980 годин
6 клас	1085 годин
7 клас	1120 годин
8 клас	1260 годин
9 клас	1260 годин

3.2. Навчальний план для 5-8 класів

Організація освітньої діяльності в 5-8 класах у 2025/2026 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів країни «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів країни від 14.12.2016 № 988-р),Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів країни від 30.09.2020 р. №898, Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 09.08.2024 № 1120.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 5-А, 5-Б, 5-В, 5-Г класів

Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

на 2025/2026 навчальний рік

Розроблений на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

Додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 року №1120

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
Мовно-літературна	Українська мова	4
	Українська література	1,5+0,5
	Зарубіжна література	1+1
	Англійська мова	3,5
	Польська мова	2
Математична	Математика	4+1
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	1,5+0,5
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Етика	0,5
Громадянська та історична	Інтегрований курс «Вступ до історії України та громадянської освіти»	1
Інформатична	Інформатика	1
Технологічна	Технології	1+1
Мистецька	Образотворче мистецтво	0,5+0,5
Мистецька	Музичне мистецтво	0,5+0,5
Фізична культура	Фізична культура	3
Гранично допустиме навчальне навантаження		28
ВСЬОГО (без урахування поділу класів на групи)		28+3

*Введено другу іноземну мову – польську.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 6-А, 6-Б, 6-В класів

Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

на 2025/2026 навчальний рік

Додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 року №1120

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
Мовно-літературна	Українська мова	4
	Українська література	1,5+0,5
	Зарубіжна література	1+1
	Англійська мова	3,5
	Польська мова	2
Математична	Математика	4+1
Природнича	Пізнаємо природу	1+1
Природнича	Географія	1+1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Етика	0,5
Громадянська та історична	Інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія»	1,5+0,5
Інформатична	Інформатика	1
Технологічна	Технології	1+1
Мистецька	Образотворче мистецтво	0,5+0,5
Мистецька	Музичне мистецтво	0,5+0,5
Фізична культура	Фізична культура	3
Гранично допустиме навчальне навантаження		31
ВСЬОГО (без урахування поділу класів на групи)		31+3

*Введено другу іноземну мову – польську.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 7-А, 7-Б, 7-В, 7-Г класів

Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

на 2025/2026 навчальний рік

Додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 року №1120

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
Мовно-літературна	Українська мова	3
	Українська література	1,5+0,5
	Зарубіжна література	1+0,5
	Англійська мова	3,5
	Польська мова	2
Математична	Алгебра	2,5+0,5
Математична	Геометрія	1,5+0,5
Природнича	Біологія	2+0,5
	Географія	2
	Фізика	2
	Хімія	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	1
Громадянська та історична	Історія України	0,5+0,5
	Всесвітня історія	0,5+0,5
	Громадянська освіта	0,5
Інформатична	Інформатика	1
Технологічна	Технології	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	0,5+0,5
Мистецька	Музичне мистецтво	0,5+0,5
Фізична культура	Фізична культура	3
Гранично допустиме навчальне навантаження		32
ВСЬОГО (без урахування поділу класів на групи)		32+3

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для учнів 8-А, 8-Б, 8-В, 8-Г класів

на 2025/2026 навчальний рік

Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

Додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 року №1120

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
Мовно-літературна	Українська мова	3
	Українська література	1+1
	Зарубіжна література	1+0,5
	Англійська мова	3+1
Математична	Алгебра	2,5+0,5
Математична	Геометрія	1,5+0,5
Природнича	Біологія	2+0,5
	Географія	2
	Фізика	2
	Хімія	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	0,5+0,5
Соціальна і здоров’язбережувальна	Підприємництво і фінансова грамотність	0,5+0,5
Громадянська та історична	Історія України	1+0,5
	Всесвітня історія	0,5+0,5
	Громадянська освіта	0,5
Інформатична	Інформатика	1,5+0,5
Технологічна	Технології	1
Мистецька	Інтегрований курс мистецтва	1
Фізична культура	Фізична культура	3
Гранично допустиме навчальне навантаження		33
ВСЬОГО (без урахування поділу класів на групи)		33+3

3.3. Перелік модельних навчальних програм

Відповідно до навчального плану в освітній програмі зазначається перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, що містять опис результатів навчання учнів з навчальних предметів, інтегрованих курсів в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами. Оскільки відповідні модельні та або навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, заклад освіти під час ормування переліку цих програм врахував низку чинників, а саме:

− особливості та потреби учнів певного закладу в досягнені обов’язкових результатів навчання,

− потенціал педагогічного колективу,

− ресурсне забезпечення закладу освіти,

− навчально-методичний супровід конкретних модельних програм,

− наявністьвнутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей,

− варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин тощо.

Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми закладу зверталась увага на раціональне використання навчального часу. Сформована з окремих модельних та або навчальних програм освітня програма закладу є цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої цілі та функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки реалізовуються не лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та або навчальних програм в освітній програмі закладу охоплює досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Заклад освіти здійснив вибірмодельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «рекомендовано Міністерством освіти і науки країни» Накази МОН від 12 липня 2021 року №795, від 24.07.2023 № 883, від 16.08.2023 №1001, від 06.09.2023 № 1090, від 27.12.2023 № 1575, від 09.08.2024 № 1120. На основі модельної та або затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документіву межах закладу загальної середньої освіти є неприпустимим. Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Вчитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.

Освітня галузь	Модельна навчальна програма
	Назва			Автор(и)
Мовно-літературна
Українська мова	Модельна навчальна програма «Українська мова.5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти		Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.
Українська мова	Модельна навчальна програма «Українська мова.7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.
Українська література	Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти		Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко В.М., Тригуб І.А.
Українська література	Модельна навчальна програма «Українська література. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Слижук О.А., Тригуб І.А.
Зарубіжна література	Модельна навчальна програма «Зарубіжналітература. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В.Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.
Англійська мова	Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Редько В.Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І., Коваленко О.Я., Коропецька І.Б., Якоб О.М., Самойлюкевич І.В., Добра О.М., Кіор Т.М.
Польська мова	Модельна навчальна програма «Польська мова. 5-9 класи (початок вивчення з 5-го класу)» для закладів загальної середньої освіти		Мацькович М. Р., Калуські Томаш-Аркадіуш, Калуська Р. Ю.
Математична
Математика	Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти		Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В., Семенов В.В., Якір М.С.
Алгебра	Модельнанавчальнапрограма «Алгебра.7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Істер О.С.
Геометрія	Модельна навчальна програма «Геометрія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Істер О.С.
Природнича
Пізнаємо природу	Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти		Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.
Географія	Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.
Біологія	Модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Соболь В.І.
Фізика	Модельна навчальна програма «Фізика.7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Кремінськийм Б.Г., Гельфгат І.М., Божинова Ф.Я., Ненашев І.Ю., Кірюхіна О.О.
Хімія	Модельна навчальна програма «Хімія.7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Григорович О.В.
Громадянська та історична
Вступ до історії України та громадянської освіти	Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти		Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.
Історія України. Всесвітня історія	Модельна навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» для закладів загальної середньої освіти		Піскарьова І.О., Бурлака О.В., Мелещенко Т.В, Щупак І.Я.
Історія України	Модельна навчальна программа «Історія України. 7-9 класи»		Бурлака О.В., Желіба О.В., Павловська-Кравчук В.А., Худобець О.А., Черкас Б.В., Щупак І.Я.
Всесвітня історія	Модельна навчальна програма «Всесвітня історія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Пометун О.І., Ремех Т.О., Малієнко Ю.Б., Мороз П.В.
Соціальна і здоров’язбережувальна
Здоров’я, безпека та добробут	Модельна навчальна програма «Здоров'я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти		Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.
Здоров’я, безпека та добробут	Модельна навчальна програма «Здоров'я, безпека та добробут. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти		Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Андрук Н. В., Лаврентьева І. В., Хомич О. Л.
Етика	Модельна навчальна програма «Етика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти		Ашортіа Є., Бакка Т., Желіба О., Козіна Л., Мелещенко Т., Щупак І.
Інформатична
Інформатика	Модельна навчальна програма. «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти		Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.
Інформатика	Модельна навчальна програма «Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.
Технологічна
Технології	Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти		Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С., Приходько Ю.М.
Технології	Модельна навчальна програма «Технології. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти		Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С., Приходько Ю.М.
Мистецька
Образотворче мистецтво		Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Масол Л.М., Просіна О.В.
Музичне мистецтво
		Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)»	Масол Л.М.
Фізичнакультура
Фізична культура		Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А. та ін.
Фізична культура		Модельна навчальна програма «Фізична культура. 7 клас» для закладів загальної середньої освіти	Баженков Є. В., Коломоєць Г. А., Боляк А. А., Дутчак М. В., Дніпров О. С., Бідний М. В., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Малечко Т. А., Омельяненко І. О., Волкова І. В., Педан О. С. та інші

3.4. Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-8 класів здійснюватиметься відповідно до Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-8 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093.

Основні функції оцінювання:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);

констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);

діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);

коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітріій процес);

орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);

мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);

розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);

прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);

виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб 2 і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.

Оцінюваннярезультатівнавчанняучнівздійснюєтьсязгідно з вимогами до обов’язковихрезультатівнавчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягненнярезультатівнавчання на певномуетапіосвітньогопроцесу.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях. Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягають учні. Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями.

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання. Опис кожного бала шкали оцінювання подано в додатках з урахуванням структури компетентності (знання, уміння, цінності, ставлення) і наскрізних у всіх ключових компетентностях умінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми).

ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ

Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове).

Під час організації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти учителі повинні: визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр; формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові і очікувані результати навчання, визначені Державним стандартом/відповідними модельними Навчальними програмами; ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватися рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року, та ознайомлення із засобами оцінювання, якими буде встановлено результати навчання; надавати учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період, якиймає бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним; важливо не протиставляти учнів/учениць одне одному; доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень; труднощі в навчанні варто обговорювати з учнями/ученицями індивідуально; зворотний зв’язок можна надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності, інших умов; створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія); під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям; важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання; коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета/інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів: усного опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження; аналіз портфоліо; письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи); практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проект; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо); завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання; комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.

Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворенняз нань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання. До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог.

Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загально їсередньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.

Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.

Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей). У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель/учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню/учениці повторне проходження оцінювання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання. Формувальне оцінювання результатів навчання учнів/учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховнуфункції. Формувальне оцінювання (оцінювання в процесінавчання) є важливим складником освітнього процесу, оскільки воно відображає ж процес навчання учнівства, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю/вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів/учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній прогрес протягом навчального року. Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів збору інформації і повинне відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета/інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання вчителем/учителькою і з використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, порт фоліо результатів навчальної діяльності учня/учениці тощо). Окремі завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційовані з урахування освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності (завдання початкового рівня передбачають уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання; завдання середнього рівня – розуміння та застосування елементів змісту навчання; достатнього – уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати); високого − уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність), рефлексувати, перекодовувати інформацію (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати). Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання. Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі. За потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригуванняосвітньогопроцесу.

ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувачі освіти, з обов'язковими/очікуваними б результатами навчання, визначеними Державним стандартом/модельною навчальною програмою за певний період навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель/учителька може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель/учителька може запропонувати учнівству: 1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета/інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Оцінка за семестр може бути скоригованою.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють.

Річну оцінку виставляють на підставіз агальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року. Річне оцінювання також може бути скоригованим.

Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтвідосягнень (далі – Свідоцтво).

Результати ДПА – у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

Свідоцтво досягнень складається з двох частин і передбачає характеристику навчальної діяльності учнів та фіксацію результатів навчання за групами результатів, визначеними Державним стандартом для певних освітніх галузей, з переліку навчальних предметів та інтегрованих курсів, визначених навчальним планом освітньої програми закладу освіти. «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом. Результатом спостереження за розвитком наскрізних умінь є виставлення відповідної позначки в стовпці «Має значні успіхи/Демонструє помітний прогрес/Потребує уваги і допомоги» після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти. Способи організації фіксування результатів спостереження педагогічний коллектив закладу освіти визначає самостійно.

«Характеристика результатів навчання». Заповнення цієї частини Свідоцтва здійснюють відповідно до переліку навчальних предметів/інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу освіти.

3.5. Навчальний план для 9 класів

Організація освітньої діяльності в 9 класах у 2025/2026 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №405. Таблиця 1 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 9-А, 9-Б, 9-В, 9-Гкласів

Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

на 2025/2026 навчальний рік

Таблиця 1 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»

Освітні галузі		Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
			9-А	9-Б	9-В	9-Г
			допроф природничо-математ	допроф природничо-математичний	допроф суспільно-гуманітарний	допроф суспільно-гуманітарний
Мови і літератури		Українська мова	2	2	2+1	2+1
		Українська література	2	2	2	2
		Англійська мова	3	3	3	3
		Зарубіжна література	2	2	2	2
Суспільство-знавство		Історія України	1,5	1,5	1,5	1,5
Суспільство-знавство		Всесвітня історія	1	1	1	1
		Основи правознавства	1	1	1	1
Мистецтво		Мистецтво	1	1	1	1
Математика		Алгебра	2+1	2+1	2	2
Математика		Геометрія	2	2	2	2
Природознавство		Біологія	2	2	2	2
Природознавство		Географія	1,5+0,5	1,5+0,5	1,5	1,5
		Фізика	3	3	3	3
		Хімія	2	2	2	2
Технології		Трудове навчання	1	1	1	1
Технології		Інформатика	2	2	2	2
Здоров'я і фізична		Основи здоров'я	1	1	1	1
культура		Фізична культура	3	3	3	3
		Разом	31,5+3	31,5+3	31+3	31+3
Варіативна складова -3			3-1,5	3-1,5	3-1	3-1
1	Факультативний курс «Синтаксис складного речення»				1	1
2	Індивідуально-групові з географії		1	1
3	Індивідуально-групові з історії України				1	1
4	Індивідуально-групові з фізики		0,5	0,5
Гранично допустиме навчальне навантаження			33	33	33	33
ВСЬОГО (без урахування поділу класів на групи)			33+3	33+3	33+3	33+3

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.06.2025 № 808 «Про затвердення Змін до деяких наказів Міністерства освіти і науки України». У ліцеї здійснюється розподіл класу за групами при вивченні таких предметів.

3.6. Перелік навчальних програм для 9 класів

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

№ п/п	Назва навчальної програми
1	Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (Наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 405)
	Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи» (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література. 5-9 класи» (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5-9 класи (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Зарубіжна література. 5-9 класи» (колектив авторів, керівник колективу Ніколенко О.М.)(Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи» (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (автори Ремех Т.О. та інші) (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво. 5-9 класи» (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5-9 класи» (колектив авторів) (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 6-9 класи» (колектив авторів) (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. 6-9 класи (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Фізика. 7-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7-9 клас» (колектив авторів) (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Трудове навчання. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Інформатика. 5-9 класи» (для учнів, які вивчали інформатику у 2-4 класах) (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я. 5-9 класи» (колектив авторів) (Наказ МОН України від 07.06.2017 р. № 804)
	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 5-9 класи» (колектив авторів) (Наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698)
2.	Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами (Наказ МОН України від 12.06.2018 № 627)

3.7. Опис інструментарію оцінювання здобувачів освіти 9 класів

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Навчальні досягнення учнів у закладі оцінюють відповідно до вимог законодавства:

Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.

Навчальні досягнення здобувачів освіти 9-х класів оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 566/19304, наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І початковий рівень, коли в результаті вивчення навчального матеріалу учень: називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер. Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові. Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учнів з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо. Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів і семестрова, і річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки Українивід 03.06.2006 № 496. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання (із змінами, внесенеми згідно наказом МОН від 23.04.2025 № 614), затвердженого наказом Міністерстваосвіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 року за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись.

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми з навчального предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів з системою та критеріями оцінювання.

Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні опитування учнів і випускників.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи.

3.8. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Здобувачі освіти 5-8 кдасів, які працюють за програмою Нової української школи, засвоюють навчальний матеріал за наступними освітніми галузями:

мовно-літературна,
математична,
природнича,
соціальна і здоров’язбережувальна,
громадянська та історична,
інформатична,
технологічна,
мистецька,
фізична культура.

Освітню програму 9 класів укладено за такими освітніми галузями:

мови і літератури,
суспільствознавство,
мистецтво,
математика,
природознавство,
технології,
здоров’я і фізична культура.

Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів, що позначаються дробовими числами (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладаються упродовж навчального року таким чином: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5) – по 1 годині через тиждень.

Розподіл варіативної складової навчального плану базової середньої освіти

Варіативну складову навчального плану визначено в межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів. Години варіативної частини частково використані на збільшення обсягу часу предметів інваріантної складової, особливо важливих для формування особистості, реальних потреб суспільства, забезпечення якісного виконання навчальних програм та враховуючи кадрове, навчально-методичне забезпечення закладу. Особлива увага приділяється опануванню учнями української мови та літератури, іноземної мови, математики.

З метою підготовки до предметних олімпіад, державної підсумкової атестації, корекції знань та підвищення рівня знань учнів до варіативної складової введено індивідуальні та групові заняття:

у 9-х класах: 9-А,Б– з фізики (по 0,5 год), 9-А,Б– з географії (по 1 год), 9-В,Г – з історії України (1 год).

Варіативна складова навчальних планів використана на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування, індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь.

Назва курсу,

автор

Клас

Обсяг

програми

Інформація про схвалення

Синтаксис складного речення

Т.Гнаткович

Програми факультативних курсів та курсів за вибором з української мови й літератури./ Т. Гнаткович, О. Калинич, О. Береш-Попович, М. Шкурда, О. Колінченко. – К.: Дивослово, 2019.–150 с.

9-В,Г

Лист ІМЗО від 04.07.2019 р. №22.1/12-Г-551

3.9. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)

Досягнення мети та виконання завдань базової середньої освіти забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
Математична компетент-ність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
Основні компетент-ності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
Інформаційно-цифрова компетент-ність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
Соціальна і громадянська компетент-ності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, що враховані при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища,
навчальні предмети,
предмети за вибором,
роботу в проектах,
позакласну навчальну роботу,
роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Формування компетентностей відбувається через постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності з практичним спрямуванням, встановлення та реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.

3.10. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Визначаючи вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою, заклад керується чинними нормативними документами у сфері освіти.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування переведення до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти, табелем навчальних досягнень учня/учениці.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад голову та членів комісії, а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки країни 12 січня 2016 року №8(у редакції наказу Міністерства освіти і науки країни від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 03 лютого 2016 року за № 184/28314.

3.11.Форми організації освітнього процесу при здобутті базової середньої освіти

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, практичні заняття і заняття практикуми, оглядова конференція (для 8-9 класів), оглядова екскурсія.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

3.12. Очікувані результати навчання за освітніми галузями

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА

Метанавчанняукраїнської мови в школі (предметна) – формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є:

виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;
формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства загалом;
формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету;
ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;
формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її в самостійно створених висловленнях різних типів, стилів і жанрів.

Можливостіпредмета«українськамова»уформуванніключовихкомпетентностей

Ключові компетентності

Компоненти

Спілкування державною мовою

Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного,

культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності; усно й письмово тлумачити поняття, факти; висловлювати думки, почуття, погляди; оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснювати адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів; володіти засобами української мови – її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування.

Ставлення: поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності; свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування; ціннісне ставлення до співрозмовників; у виборі рішень керування системою цінностей, схвалених суспільством.

Навчальні ресурси: текстоцентризм, діалог, дискусія, проект щодо ролі державної / рідної мови.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: виявляти в текстах запозичення з інших мов; пояснювати лексичне значення, правопис та особливості вживання слів іншомовного походження; обговорювати прочитані або прослухані мовою оригіналу та в перекладі українською фольклорні та літературні твори.

Ставлення: розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу та збагачення власного культурного досвіду; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси: перекладні словники, тексти українськомовних перекладів літературних творів та оригінали.

Математична компетентність

Уміння: оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки;чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники.

Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно, послідовно; бережливе ставлення до часу.

Навчальні ресурси: тексти, що містятьроздум; текст виступу, у якому наявна гіпотеза та її обґрунтування; тексти, у яких наявні таблиці, схеми, діаграми тощо.

Компетентності

в природничих науках

і технологіях

Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології.

Ставлення: сприйняття природи як цінності; готовність захищати довкілля, зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь; готовність до опанування новітніх технологій.

Навчальні ресурси: науково-пізнавальні й навчальні тексти природничого та технологічного змісту; аналіз текстів (фрагментів) природничо-екологічного змісту, опис експерименту, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту; впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм;розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо).

Навчальні ресурси: дописи в соціальних мережах і коментарі до них;інструментальні тексти (алгоритми дій, інструкції тощо);план тексту; медійні тексти.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування.

Ставлення: сприйняття освіти, навчальних досягнень, зокрема у вивченні мови, як цінностей, готовність удосконалювати знання мови і власне мовлення впродовж життя, розвивати мовне чуття; розуміння ролі читання для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації.

Навчальні ресурси: довідкова література, зокрема пошукові системи; електронні мережеві бібліотеки; інструкції з ефективного самонавчання.

Соціальні та громадянські компетентності

Уміння: аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів.

Ставлення:сприйняття людської гідності як найвищої цінності; повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства; повага до правових норм; усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті.

Навчальні ресурси: тексти соціально-політичного змісту; інтерактивні технології навчання.

Підприємливість

Уміння:презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій;самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність.

Ставлення: готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

Навчальні ресурси: тексти, які містять моделі ініціативності; ділові папери (план роботи, звіт, резюме, заява тощо),самопрезентація, зразки реклами.

Загальнокультурна грамотність

Уміння:використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету;використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання з метою одержання насолоди та користі від прочитаного.

Ставлення: сприйняття літературного твору як засобу збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду, отримання естетичного задоволення від творів мистецтва; зацікавленість світовими культурними набутками, повага до розмаїття культурного вираження різних народів.

Навчальні ресурси: твори мистецтва; тексти, що містять описи творів мистецтва; дослідницькі проекти.

Екологічна грамотність

і здорове життя

Уміння: дотримуватися здорового способу життя; враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоровому способу життя; виявляти толерантність до різних поглядів, співчувати;конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, досягнення соціальної захищеності, сімейного щастя тощо; бережливо ставитися до природи.

Ставлення: сприймання здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя; усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси.

Навчальні ресурси: тексти, які сприяють гармонізації психоемоційного стану; художні твори, які містять моделі досягнення соціальної захищеності, кар’єрного зростання.

Наскрізні лінії

Екологічна безпека і сталий розвиток	Підсилює ключові компетентності, спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, щозадовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.
Громадянська відповідальність	Забезпечує розвиток соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.
Здоров’я і безпека	Орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.
Підприємливість і фінансова грамотність	Навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Мовна змістова лінія містить перелік питань, обов’язкових для засвоєння теорії мови, що сприятиме формуванню системних знань про мову й на їхній основі життєво важливих умінь.

Призначення мовленнєвоїзмістової лінії полягає в забезпеченні цілеспрямованого формування вмінь і навичок, що є базовими для предметної і ключових компетентностей. Її зміст реалізують на кожному уроці, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комунікативних умінь і навичок ефективним.

Синхронізація мовної та мовленнєвої змістових ліній виявляється у виконанні учнями різних видів усних і письмових робіт з метою використання виучуваного теоретичного матеріалу.

Крім обов’язкових, мовленнєва змістова лінія містить рекомендовані види робіт, теми яких скеровано на формування в учнів ключових компетентностей. Рекомендовані види творчих робіт представлено актуальними для школярів жанрами, серед яких допис до веб-сайта чи соцмережі, стаття певного змісту до Вікіпедії, план роботи над проектом, реклама шкільного творчого конкурсу тощо. Значна частина рекомендованих робіт має виразно практичний характер (складання інструкції щодо користування електронними мовними словниками, переліку необхідних для родини закупівель на поточний місяць і т. ін.) Деякі з рекомендованих видів робіт передбачають використання самостійно дібраної учнями з різних джерелінформації.

Творчим роботам надано виразно практичного характеру. Виконуючи їх, учень має не лише виявити мовні знання та застосувати мовні вміння, а й замислитися над ціннісними настановами. Мета таких робіт – формування життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці.

Серед рекомендованих видів робіт учитель може обирати ті, які вважає найбільш актуальними й корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень залежно від інтересів і потреб кожного класу. Якщо обов’язкові види робіт мають проводитися на уроках розвитку мовлення, то рекомендовані –нааспектних уроках.

Через теми обов’язкових та рекомендованих робіт реалізується соціокультурназмістова лінія програми. Створення висловлень має сприяти утвердженню ієрархії цінностей, формуванню світогляду учнів, становленню їх як громадян України, а також слугувати орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями.

Необхідність діяльнісної змістової лінії зумовлена метапредметним характером знань і доцільністю їх відпрацювання в різних видах діяльності, у процесі яких учні набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої діяльності.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета вивчення української літератури в школі – формування компетентного читача; підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; виховання національно свідомого громадянина України; формування і ствердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Ключова

компетентність

Уміння і ставлення,формування яких можна забезпечити засобами предмета

Спілкування

державною

(і рідною у разі відмінності)

мовою

Уміння:

–розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів;

–послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях;

–застосовувати різноманітні комунікативні стратегії

залежно від мети спілкування;–толерантно дискутувати, відстоювати власну думку.

Ставлення

–поцінування краси і багатства української мови;

усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості;

–відстоювання права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства

Спілкування

іноземними мовами

Уміння:

–порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади.

Ставлення:

–утвердження багатства української мови;

–обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови;–розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду

Математична

компетентність

Уміння:

–розвивати абстрактне мислення;

–установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;

–чітко формулювати визначення і будувати гіпотези;

–перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст,графік, таблиця, схема).

Ставлення:

–прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно

Компетентності у

природничих науках і технологіях

Уміння:

–критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури.

Ставлення:

–готовність до опанування новітніми технологіями;

–оперативне реагування на технологічні зміни.

Інформаційно

-цифрова

компетентність

Уміння:

–діяти за алгоритмом;

–працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації;

–розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм;–грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет.

Ставлення:

–прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі;

–задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;

–критичне ставлення до медійної інформації

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

–визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане,

рефлексувати й оцінювати результат;

–використовувати різноманітні стратегії навчання;

–користуватися різними джерелами інформації;

–знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати одержану інформацію,

перетворювати її з однієї знакової системи в іншу;

–працювати в парі, групі;

–читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо;–постійно поповнювати власний словниковий запас;

–застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.

Ставлення:

–прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;

–готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;

–розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання

Ініціативність і

підприємливість

Уміння:

–аналізувати життєву ситуацію з певної позиції;

–презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;

–використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

Ставлення:

–готовність брати відповідальність за себе та інших;

–розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри

Соціальна та громадянська

компетентності

Уміння:

–толерантно відстоювати власну позицію в дискусії;

–розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм;

–аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно

-політичних питань;

–уникати дискримінації інших у процесі спілкування;

–критично оцінювати тексти соціально

-політичного змісту.

Ставлення:

–повага до різних поглядів, ідей, вірувань;

–здатність співчувати, довіряти й викликати довіру;

–поцінування людської гідності;

–повага до закону та правових норм;

–утвердження права кожного на власну думку

Обізнаність та

самовираження у сфері культури

Уміння:

–зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва;

–ідентифікувати себе як представника певної культури;

–визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах;

–читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;

–створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

Ставлення:

–поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними;

–відкритість до міжкультурної комунікації;

–потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

–ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів;

–бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;

–розуміти переваги здорового способу життя.

Ставлення:

–усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю;

–аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках

дослідницьких проектів;

–готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього

Наскрізні лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
Громадянська відповідальність	Формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи ймеханізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.
Здоров’я і безпека	Сформувати учня духовно, емоційно, соціально йфізично повноцінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.
Підприємливість і фінансова грамотність	Забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Роль зарубіжної літератури у формуванні ключових компетентностей

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами	Уміння: сприймати, розуміти інформацію державною мовою; усно й письмово тлумачити поняття, факти, висловлювати думки, почуття, погляди. Ставлення: поцінування української мови як державної – чинника національної ідентичності; готовність активно послуговуватися українською мовою в усіх царинах життя. Навчальні ресурси: текстоцентризм; дискусія, дебати, діалог.
Спілкування іноземними мовами	Уміння: читати тексти іноземною мовою за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі; зіставлення оригінальних текстів з українськими художніми перекладами. Ставлення: усвідомлення багатства рідної мови; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур. Навчальні ресурси: зіставлення текстів українських перекладів літературних творів та оригіналів.
Математична компетентність	Уміння: розвивати абстрактне мислення; установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; чітко формулювати визначення і будувати гіпотези; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема). Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно. Навчальні ресурси: роздум (визначення тези, добір аргументів, наведення прикладів, формулювання висновків), висунення гіпотези та її обґрунтування; тексти, у яких наявні графіки, таблиці, схеми тощо.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; проводити пошукову діяльність, словесно оформлювати результати досліджень; критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури. Ставлення: готовність до опанування новітніми технологіями; оперативне реагування на технологічні зміни. Ресурси: інноваційні технології навчання (інтерактивні, інформаційно-комунікаційні).
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: діяти за алгоритмом, складати план тексту; використовувати інтернет-ресурси для отримання нових знань. Ставлення: задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі; критичне ставлення до медійної інформації. Навчальні ресурси: дописи в соціальних мережах і коментарі до них; інструментальні тексти (алгоритми, інструкції тощо); складання плану; аналіз медіатекстів (виявлення маніпулятивних технологій).
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словники, енциклопедії, онлайн-ресурси тощо); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети і ситуації спілкування. Ставлення: прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях; готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію; розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання. Навчальні ресурси: інструкції з ефективного самонавчання; довідкова література, зокрема, пошукові системи; електронні мережеві бібліотеки.
Ініціативність і підприємливість	Уміння: презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей. Ставлення: готовність брати відповідальність за себе та інших; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри. Навчальні ресурси: тексти офіційно-ділового стилю (резюме, доручення тощо), самопрезентація, зразки реклами, літературні твори, які містять моделі ініціативності.
Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: аргументовано і грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; уникати дискримінації інших у ході спілкувння; критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту. Ставлення: поцінування людської гідності; повага до закону та правових норм, зокрема до норм українського мовного законодавства; утвердження права кожного на власну думку. Навчальні ресурси: інтерактивні технології навчання; художні твори, які містять моделі демократичного державного устрою.
Обізнаність та самовираження у сфері культури	Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету, що є виявом загальної культури людини; читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби. Ставлення: потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним; відкритість до міжкультурної комунікації; зацікавленість світовими культурними набутками. Навчальні ресурси: твори різних видів мистецтва; мистецькі проекти.
Екологічна грамотність і здорове життя.	Уміння: не завдавати шкоди довкіллю в ході власної діяльності; сприймати довкілля як життєдайне середовище; бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості; розуміти переваги здорового способу життя. Ставлення: готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього; набуття знань про цілісну наукову картину світу для суспільно-технологічного поступу. Навчальні ресурси: аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

Запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека» й «Підприємливість та фінансова грамотність» сприятиме забезпеченню такого переходу.

Завдання реалізації наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури

Наскрізна лінія	Загальна мета	5-7 класи	8-9 класи
Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ-1)	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості задля збереження й захисту довкілля.	Розкриття взаємозв’язків людини і навколишнього середовища в процесі вивчення творів у рубриці «Природа і людина».	Усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину, розкриття значення образного слова для висловлення емоцій та почуттів, розуміння образу природи.
Громадянська відповідальність (НЛ-2)	Формування відповідального члена громади та суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також – виховання національно свідомої особистості, яка спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку суспільства.	Формування здатності до ненанасильницького розв’язання конфліктів.	Осмислення та захист особистих прав і прав інших людей, усвідомлення своєї ролі в суспільстві і набуття умінь брати участь у процесі ухвалення рішень.
Здоров'я і безпека (НЛ-3)	Формування всебічно розвиненого члена суспільства, здатного усвідомлювати пріоритетність здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.	Усвідомлення переваг здорового способу життя та безпечної поведінки.	Осмислення причиново-наслідкових зв’язків між власними рішеннями та поведінкою, здоров’ям та безпекою, набуття знань та умінь правильної поведінки в критичних та небезпечних ситуаціях.
Підприємливість та фінансова грамотність (НЛ-4)	Розуміння практичних аспектів фінансових питань (заощадження, інвестування, запозичення, страхування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.	Розуміння ролі ініціативності та підприємливості в суспільстві для особистого кар’єрного зростання.	Осмислення неординарності як важливої риси людини для її самореалізації в житті, спонукання учнів до творчих рішень у процесі розв’язання проблем, усвідомлення користі та необхідності спільної діяльності.

Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови»

Провідним засобом реалізації зазначених цілей є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Ключові	Компоненти
компетентності
Спілкування	Уміння:
державною (і	• використовувати українознавчий компонент в усіх видах
рідною у разі відмінності) мовами	мовленнєвої діяльності; засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції, критично оцінювати їх. Ставлення: гордість за Україну, її мову та культуру; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; усвідомлення того, що, вивчаючи іноземну мову, ми збагачуємо рідну; готовність до міжкультурного діалогу.
Спілкування іноземними мовами	Реалізується через предметні компетентності.
Математична	Уміння:
компетентність	розв'язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект; логічно обґрунтовувати висловлену думку; використовувати математичні методи (графіки, схеми) для виконання комунікативних завдань. Ставлення: готовність до пошуку різноманітних способів розв'язання комунікативних і навчальних проблем.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: описувати іноземною мовою природні явища, технології, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини. Ставлення: інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження; розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх розв'язання за допомогою іноземної мови.за допомогою іноземної мови.
Інформаційно- цифрова компетентність	Уміння: вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж; створювати інформаційні об'єкти іноземними мовами; спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ); застосовувати ІКТ для пошуку, обробки, аналізу та підготовки інформації відповідно до поставлених завдань. Ставлення: готовність дотримуватись авторських прав та мережевого етикету.
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати комунікативні потреби та цілі під час вивчення іноземної мови; використовувати ефективні навчальні стратегії для вивчення мови відповідно до власного стилю навчання; самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її; організовувати свій час і навчальний простір; оцінювати власні навчальні досягнення. Ставлення: сміливість у спілкуванні іноземною мовою; подолання власних мовних бар'єрів; відповідальність за результати навчально-пізнавальної діяльності; наполегливість; внутрішня мотивація та впевненість в успіху.
Ініціативність і підприємливість	Уміння: ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв'язання конкретної життєвої проблеми; генерувати нові ідеї, переконувати в їх доцільності та об'єднувати однодумців задля втілення цих ідей у життя; презентувати себе і створювати тексти (усно і письмово) іноземною мовою, які сприятимуть майбутній кар'єрі. Ставлення: дотримання етичної поведінки під час розв'язання життєвих проблем; комунікабельність та ініціативність; ставлення до викликів як до нових можливостей; відкритість до інновацій; креативність.
Соціальна тагромадянськакомпетентності	Уміння: формулювати власну позицію; співпрацювати з іншими для досягнення визначеного результату, спілкуючись іноземною мовою; розв'язувати конфлікти у комунікативних ситуаціях; переконувати, аргументувати, досягати взаєморозуміння/ компромісу у ситуаціях міжкультурного спілкування; переконувати засобами іноземної мови у важливості дотримання прав людини; критично оцінювати інформацію з різних іншомовних джерел. Ставлення: толерантність у спілкуванні з іншими; проактивність в утвердженні демократичних цінностей; усвідомлення необхідності володіння іноземними мовами для підвищення власного добробуту;
Обізнаність та самовираження у сфері культури	Уміння: висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження щодо творів мистецтва; порівнювати та оцінювати мистецькі твори та культурні традиції різних народів. Ставлення: усвідомлення цінності культури для людини і суспільства; повага до багатства і розмаїття культур.
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: розвивати екологічне мислення під час опрацювання тем, текстів, новин, комунікативних ситуацій, аудіо- та відеоматеріалів; розробляти, презентувати та обґрунтовувати проекти, спрямовані на збереження довкілля; пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови. Ставлення: сприймання природи як цілісної системи; готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища; відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки

Наскрізні лінії прививченні іноземної мови

Наскрізна лінія	Цінності , ставлення, уміння
Екологічна безпека та сталий розвиток	Учень: сприймає природу як цілісну систему; усвідомлює взаємозв’язок людини і природи ; розуміє важливость екологічної безпеки; усвідомлює важливість сталого розвитку для майбутніх поколінь; обговорює природні і погодні явища; пояснює залежність природи від природних ресурсів; уміє діскутувати довкола питань екології.
Громадянська відповідальність	Учень: уміє демонструвати себе як учасника малої громади- свого класу, своєї школи; Усвідомлює себе як учасника спільноти своїх друзів, члена гуртка, спортивної секції, команди; взаємодіє разом у сім’ї, групі, команді; розуміє потребу працювати разом та уміє наводити приклади взаємодопомоги; порівнює свята та традиції в різних країнах; демонструє розуміння цінності культурного розмаїття; усвідомлює необхідність жити разом у мирі; планує траєкторію власного життя , націлює на уміння формулювати особисті ціннісні пріоритети; планує перспективу свого професійного вибору.
Здоров’я і безпека	Учень: демонструє розуміння впливу звичок на стан здоров’я; ілюструє необхідність здорового способу життя; прогнозує наслідки необачної поведінки в мережі Інтернет; пояснює вплив чинників інформаційної небезпеки на здоров’я; розрізняє безпечні та небезпечні ситуації під час активного відпочинку; переконує в необхідності дотримання особистої гігієни, займаючись спортом; надає рекомендації щодо дотримання здорового способу життя; критично оцінює вплив деструктивних молодіжних рухів на життя однолітків; усвідомлюєважливість толерантного ставлення до поглядів і переконань, урахування інтересів і потреб інших.
Підприємливість та фінансова грамотність	Учень: має загальне уявлення про споживача, його потреби, суверенітет, права, обов'язки та етичні норми поведінки; уміє складати бюджет родини, власний бюджет; розуміє спеціальні терміни: гарантійний, придатності, використання; уміє складати денне меню для раціонального харчування; розуміє, що правильний вибір продуктів харчування - це запорука здоров'я; усвідомлює цінность праці для досягнення добробуту; вміє аналізувати бюджет родини і складати особистий фінансовий план; усвідомлює важливість приймати раціональні фінансові рішення; проектує власну професійну діяльності відповідно до своїх схильностей, переваг і недоліків; визначає власні можливості щодо заробітку; аналізує ринок праці молоді.

Форми та методи роботи

групова робота
робота в парах
гра «Перекладач»
урок-вікторина
урок-екскурсія
проєктна робота

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МАТЕМАТИКА»

МАТЕМАТИКА

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною –у разі відмінності) мовами	Уміння:ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти математичних задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні математичну термінологію, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення:розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси:означення понять, формулювання властивостей, доведення теорем
Спілкування іноземними мовами	Уміння:спілкуватися іноземною мовою з використанням числівників, математичних понять і найуживаніших термінів; ставити запитання, формулювати проблему; зіставляти математичний термін чи буквене позначення з його походженням з іноземної мови, правильно використовувати математичні терміни в повсякденному житті. Ставлення:усвідомлення важливості вивчення іноземних мов для розуміння математичних термінів та позначень, пошуку інформації в іншомовних джерелах. Навчальні ресурси:тексти іноземною мовою з використанням статистичних даних, математичних термінів
Математична компетентність	Уміння:оперувати числовою інформацією, геометричними об’єктами на площині та в просторі; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення:усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших дисциплін. Навчальні ресурси:розв'язування математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння:розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі і які можна розв’язати засобами математики; будувати та досліджувати математичні моделі природних явищ і процесів. Ставлення:усвідомлення важливості математики як універсальної мови науки, техніки та технологій. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння:структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення:критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості ІКТ для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси:візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобі
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння:визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення:усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
Ініціативність і підприємливість	Уміння:генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогрозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення:ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: задачі підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
Соціальна і громадянська компетентності	Уміння:висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет, користуючись математичними методами; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись, зокрема, і на математичні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси задачі соціального змісту
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об»ємно-просторових композицій; унаочнювати математичні моделі, зображати фігури, графіки, рисунки, схеми, діаграми. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку математики та культури на прикладах з архітектури, живопису, музики та ін.; розуміння важливості внеску математиків у загальносвітову культуру. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння:аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі статистичних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв»язку математики та екології на основі статистичних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси:навчальні проекти, задачі соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу житт

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії	Компоненти
Екологічна безпека й сталий розвиток	Спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Навчальні ресурси: завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. При розгляді цієї лінії важливе місце займають відсоткові обчислення, функції, елементи статистики.
Громадянська відповідальність	Сприяє формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує математику з іншими навчальними предметами і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Навчальні ресурси: процентні обчислення, елементи статистики, що дозволяють учням зрозуміти значення кількісних показників при характеристиці суспільства і його розвитку.
Здоров’я і безпека	Завданням є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Навчальні ресурси:завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів, відсотковими обчисленнями і графіками, що стосуються чинників ризику). Особливо важливий аналіз причин ДТП, пов’язаних із перевищенням швидкості. Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я при вивченні основ математичної статистики. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», розгляд красивих геометричних конструкцій, пошук оптимальних методів розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Навчальні ресурси: розв'язування практичних задач щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Вона реалізується під час вивчення відсоткових обчислень, рівнянь та функцій.

Форми та методи реалізації ключових компетентностей та наскрізних ліній на уроках математики:

7 класи: впровадження тестових технологій, самостійні роботи, роботи в групах, проектна робота, урок-гра, урок-турнір, уроки-подорожі.

8-9 класи: біпарні уроки, уроки типу «Що? Де? Коли?», уроки – ділові ігри, практичні роботи.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ПРИРОДОЗНАВСТВО»

ФІЗИКА

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною - у разі відмінності) мовами	Уміння: сприймати пояснення вчителя, розуміти інформацію з підручників, посібників й інших текстових та медійних джерел державною/рідною мовою; усно й письмово тлумачити фізичні поняття, факти, явища, закони, теорії; представляти текстову інформацію в іншому вигляді; описувати (усно чи письмово) етапи проведення фізичного експерименту, використовуючи арсенал мовних засобів (терміни, поняття тощо); складати план виступу, будувати відповідь, готувати реферат, повідомлення; обговорювати проблеми природничого змісту, брати участь у дискусії. Ставлення: усвідомлення потреби вільного володіння державною мовою для грамотного висловлювання власної думки, особистісного розвитку, здійснення навчальної та професійної діяльності; розуміння значущості внеску учених-фізиків, зокрема українських, у розвиток світової науки; прагнення до самовдосконалення, збагачення, поповнення та систематичного вживання української природничо-наукової термінологічної лексики. Навчальні ресурси:навчальні, науково-популярні, художні тексти та медійні матеріали, твори мистецтва, що містять описи фізичних явищ; дослідницькі проекти міжпредметного змісту
Спілкування іноземними мовами	Уміння: використовувати іншомовні навчальні та науково-популярні джерела для отримання інформації фізичного й технічного змісту, самоосвіти та саморозвитку; розуміти фізичні поняття та найуживаніші терміни іноземною мовою, використовувати їх в усних чи письмових текстах; описувати природничі проблеми іноземною мовою; спілкуватися на тематичних міжнародних форумах та у соціальних мережах із співрозмовниками з інших країн. Ставлення: зацікавленість інформацією фізичного й технічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови Навчальні ресурси:довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з Вікіпедії іноземними мовами, іноземні підручники і посібники
Математична компетентність	Уміння: застосовувати математичні методи для опису, дослідження фізичних явищ і процесів, розв’язування фізичних задач, опрацювання та оцінювання результатів експерименту; розуміти й використовувати математичні методи для аналізу та опису фізичних моделей реальних явищ і процесів. Ставлення: усвідомлення важливості математичного апарату для опису та розв’язання фізичних проблем і задач. Навчальні ресурси:завдання на виконання розрахунків, алгебраїчних перетворень, побудову графіків, малюнків, аналіз і представлення результатів експериментів та лабораторних робіт, обробка статистичної інформації, інформації наведеної в графічній, табличній й аналітичній формах
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: пояснювати природні явища і технологічні процеси; використовувати знання з фізики для вирішення завдань, пов’язаних із реальними об’єктами природи і техніки; за допомогою фізичних методів самостійно чи в групі досліджувати природу. Ставлення: відповідальність за ощадне використання природних ресурсів; готовність до вирішення проблем, пов»язаних зі станом довкілля; оцінка значення фізики та технологій для формування цілісної наукової картини світу, сталого розвитку. Навчальні ресурси:навчальні проекти, конструкторські завдання, фізичні задачі, ситуативні вправи щодо дослідження стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів тощо, відвідування музеїв науки й техніки
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: визначати можливі джерела інформації, відбирати необхідну інформацію, оцінювати, аналізувати, перекодовувати інформацію; використовувати сучасні пристрої для отримання, опрацювання, збереження, передачі та представлення інформації; використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для вивчення фізичних явищ, для обробки результатів експериментів, моделювання фізичних явищ і процесів; дотримуватися правил безпеки в мережах та мережевого етикету. Ставлення: ціннісні орієнтири у володінні навичками роботи з інформацією, сучасною цифровою технікою; дотримання авторського права, етично-моральних принципів поводження з інформацією. Навчальні ресурси:освітні цифрові ресурси, навчальні посібники
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: ставити перед собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя; планувати, організовувати, здійснювати, аналізувати та коригувати власну навчально-пізнавальну діяльність; застосовувати набуті знання для оволодіння новими, для їх систематизації та узагальнення. Ставлення: ціннісні орієнтири у володінні навчально-пізнавальними навичками, допитливість і спостережливість, готовність до інновацій; позитивне емоційне сприйняття власного розвитку, отримання задоволення від інтелектуальної діяльності. Навчальні ресурси:дидактичні засоби
Ініціативність і підприємливість	Уміння: застосовувати фізичні знання для генерування ідей та ініціатив щодо проектної, конструкторської та винахідницької діяльності, для вирішення життєвих проблем, пов’язаних із матеріальними й енергетичними ресурсами; прогнозувати вплив фізики на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва; оцінювати можливість застосування набутих знань з фізики в майбутній професійній діяльності, для ефективного вирішення повсякденних проблем; оцінювати власні здібності щодо вибору майбутньої професії, пов’язаною з фізикою чи технікою; економно й ефективно використовувати сучасну техніку, матеріальні ресурси; ефективно організовувати власну діяльність. Ставлення: ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей; усвідомлення необхідності виваженого підходу до вибору професії, оцінка власних здібностей; ініціативність, працьовитість, відповідальність як запорука результативності власної діяльності; прагнення досягти певного соціального статусу, зробити внесок до економічного процвітання держави. Навчальні ресурси:приклади успішних бізнес-проектів у галузі новітніх технологій (мікроелектроніка, нанотехнології, космічна техніка, електромобілі тощо), навчальні екскурсії на високотехнологічні підприємства, зустрічі з успішними підприємцями
Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: займати активну та відповідальну громадянську позицію в учнівському колективі, самоврядуванні школи, серед мешканців селища, мікрорайону тощо; активно працювати в групах, розподіляти ролі, оцінювати вклад власний та інших, приймати виважені рішення, які сприятимуть розв’язанню досліджуваної проблеми чи завдання, важливих для даного освітнього середовища, учнівського колективу; ефективно співпрацювати в команді над реалізацією навчальних дослідницьких проектів у галузі «Природознавство», залучаючи родину та іншу спільноту; визначати особистісні якості відомих учених-фізиків, що свідчать про їхню громадянську позицію, моральні якості. Ставлення: усвідомлення себе громадянином України; громадянська відповідальність за стан розвитку місцевої громади, країни; толерантне ставлення до точки зору іншої особи; оцінювання внеску українських та іноземних учених-фізиків і винахідників у суспільний розвиток; розуміння відповідальності за використання досягнень фізики для безпеки суспільства. Навчальні ресурси:робота в групах, проекти та інші види навчальної діяльності
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: використовувати знання з фізики під час реалізації власних творчих ідей; виявляти фізичні явища та процеси у творах мистецтва. Ставлення: усвідомлення причетності до національної й світової культури через вивчення природничих наук і мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини і природи. Навчальні ресурси: твори мистецтва
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: застосовувати набуті знання та навички для збереження власного здоров’я та здоров’я інших; дотримуватися правил безпеки життєдіяльності під час виконання навчальних експериментів, у надзвичайних ситуаціях природного чи техногенного характеру; визначати причинно-наслідкові зв’язки впливу сучасного виробництва, життєдіяльності людини на довкілля; аналізувати проблеми довкілля, визначати способи їх вирішення, брати участь у практичній реалізації цих проєктів; оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань фізики, техніки і технологій для добробуту людини й безпеки довкілля. Ставлення: готовність брати участь у природоохоронних заходах; самооцінка та оцінка поведінки інших стосовно можливих ризиків для здоров’я; ціннісне ставлення до власного здоров»я та здоров’я інших людей, до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки; усвідомлення важливості ощадного природокористування, потенціалу фізичної науки щодо збереження довкілля. Навчальні ресурси: навчальні проекти здоров’язбережувального та екологічного спрямування

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії	Компоненти
Екологічна безпека й сталий розвиток	Націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у збереженні довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь, критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, усвідомлювати важливість ощадного природокористування; Навчальні ресурси: задачі на вирішення проблем довкілля, визначення причинно-наслідкових зв’язків впливу сучасного виробництва, життєдіяльності людини і довкілля
Громадянська відповідальність	Сприяє формуванню діяльного члена громади й суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці. Навчальні ресурси:під час навчання фізики учні можуть: працювати в команді, приймати виважені рішення, що сприятимуть вирішенню науково-технологічних, економічних, соціальних чи інших проблем сучасного суспільства; ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією різноманітних проектів, залучаючи родину, місцеву громаду та ширшу спільноту; визначати особистісні якості відомих учених-фізиків, що свідчать про їхню громадянську позицію, моральні якості; розуміти, що стан надходження інвестицій в Україну, а отже й рівень добробуту в громадах, суспільстві в цілому залежить від рівня фізико-математичної й технологічної освіти, розвитку високотехнологічного виробництва; аналізувати й критично оцінювати події в державі на основі статистичних даних соціально-економічних, демографічних, екологічних та інших явищ і процесів в Україні та світі, протистояти маніпулюванню свідомістю, що застосовується в інформаційному просторі; діяти як активний та відповідальний член громадянського суспільства.
Здоров’я і безпека	Формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя й формувати безпечне життєве середовище. Навчальні ресурси:під час навчання фізики учні можуть: застосовувати набуті знання та навички для збереження власного здоров’я та здоров’я інших; дотримуватися правил безпеки життєдіяльності під час виконання навчальних експериментів, у надзвичайних ситуаціях природного чи техногенного характеру; оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань фізики, техніки і технологій для добробуту людини і безпеки суспільства та довкілля; виявляти ціннісне ставлення до власного здоров»я і здоров»я інших людей, до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпек
Підприємливість і фінансова грамотність	Націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Навчальні ресурси: час навчання фізики учні можуть: застосовувати фізичні знання для генерування ідей та ініціатив щодо проектної, конструкторської й винахідницької діяльності, для вирішення життєвих проблем, пов»язаних із матеріальними та енергетичними ресурсами; прогнозувати вплив фізики на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва; оцінювати можливості застосування набутих знань з фізики в майбутній професійній діяльності, для ефективного вирішення повсякденних проблем; оцінювати власні здібності щодо вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою чи технікою; розвивати ініціативність, працьовитість, відповідальність як запоруку результативності власної діяльності; прагнути досягти певного соціального статусу в суспільстві, зробити внесок до економічного процвітання держави; презентувати власні ідеї та ініціативи;аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, протистояти маніпуляціям, що використовуються в рекламному та інформаційному просторі.

Форми та методи реалізації ключових компетентностей та наскрізних ліній на уроках фізики:

7 класи: проєктна діяльність, урок – гра, групові уроки.

8-9 класи: лабораторні заняття у віртуальній лабораторії, інструктивні лекції, навчальні екскурсії, евристичні спостереження, які супроводжуються фотографуванням предмета вивчення.

ГЕОГРАФІЯ

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною – уразі відмінності) мовами	Уміння: усно й письмово тлумачити географічні поняття, факти, явища, закони, теорії; описувати (усно чи письмово) географічні об’єкти, процеси, явища, послуговуючись багатим арсеналом мовних засобів – термінами, поняттями тощо; обговорювати проблеми географічного змісту глобального та регіонального рівня. Ставлення: усвідомлювати значущість здобутків географічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених; прагнення до розвитку української термінологічної лексики в системі географічних наук. Навчальні ресурси: навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі проекти в галузі географії, усні/письмові презентації їх результатів.
Спілкування іноземними мовами	Уміння:використовувати іншомовні навчальні джерела для отримання інформації географічного змісту; описувати іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному світі, доречно використовувати географічні поняття та найуживаніші терміни в усних чи письмових текстах, читати та тлумачити географічну термінологію іноземною мовою. Ставлення:зацікавленість інформацією географічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальних проблем людства і прагнення долучитися до їх розв»язання, зокрема й з допомогою іноземних мов. Навчальні ресурси: довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники і посібники
Математична компетентність	Уміння:застосовувати математичні методи для розв’язання географічних проблем і задач, розуміти і використовувати математичні моделі природних та суспільних явищ і процесів. Ставлення:усвідомлення варіативності та значущості математичних методів у розв’язанні географічних проблем і задач. Навчальні ресурси: завдання на виконання обчислень, аналіз та обробка статистичної інформації, поданої в різних формах (картографічній, табличній, графічній).
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння:пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення; самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля; оцінювати значення географії для сталого розвитку та розв»язання глобальних проблем Ставлення:відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні та світі; готовність до розв»язання проблем, пов»язаних зі станом довкілля. Навчальні ресурси: географічні задачі, ситуативні вправи щодо розв’язання проблем стану довкілля, біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо.
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння:використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для спостереження за довкіллям, явищами і процесами в суспільстві і живій природі; створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо) природничо – географічного та суспільно-географічного спрямування; шукати, обробляти і зберігати інформацію географічного характеру, критично оцінюючи її. Ставлення:дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією; усвідомлення необхідності екологічних методів і засобів утилізації цифрових пристроїв Навчальні ресурси: електронні картографічні джерела, електронні посібники, збірники задач, тести тощо.
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння:організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно чи в групі планувати і проводити спостереження або експерименти, реалізовувати проекти, ставити перед собою цілі і досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя. Ставлення:допитливість і спостережливість, готовність до інновацій Навчальні ресурси: довідкова система програмних засобів.
Ініціативність і підприємливість	Уміння:генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів; прогнозувати вплив географічних процесів і закономірностей на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва; нівелювати ризики і використовувати можливості для створення цінностей для себе та інших у довкіллі; керувати групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової). Ставлення: відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань. Навчальні ресурси: сайти підприємств, установ, організацій, екскурсії на сучасні підприємства, зустрічі з успішними представниками бізнесу.
Соціальна і громадянська компетентності	Уміння:ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією географічних проєктів, розв»язувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду. Ставлення:відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження й охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах; громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і поглядів; оцінювання внеску українських та іноземних учених і винахідників у суспільний розвиток Навчальні ресурси: географічні задачі, інтернет-ресурси, посібники
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння:фіксувати унікальні об’єкти, явища та ландшафти Землі, їх естетичне значення, використовувати природні матеріали і засоби для втілення художніх ідей, пояснювати географічне підґрунтя відображення природи у творах мистецтва. Ставлення:усвідомлення причетності до національної і світової культури через вивчення географії і мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини і природи. Навчальні ресурси: літературні, музичні та образотворчі твори.
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння:працювати в команді під час реалізації географічних проєктів, застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших, оцінювати значення географічної науки для забезпечення добробуту людства Ставлення:турбота про здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості ощадного природокористування, пошанування внеску кожного / кожної в досягнення команди. Навчальні ресурси: кооперативне навчання, партнерські технології, проєкти.

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії	Компоненти
Екологічна безпека й сталий розвиток	Призначена формувати в учнів соціальну активність, відповідальність й екологічну свідомість, щоб вони зберігали і захищали довкілля і усвідомлювали сталий розвиток, були готові брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства. Навчальні ресурси:підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводять у школі, населеному пункті та регіоні, країні.
Громадянська відповідальність	Призначена для формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави. Навчальні ресурси:уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проєктами на засадах співробітництва; участь у активній природоохоронній роботі своєї місцевост; отримання і аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел, роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;
Здоров’я і безпека	Призначена сформувати учня духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінним членом суспільства, який здатний вести здоровий спосіб життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища. Навчальні ресурси: застосовування знань про лікарські рослини, отруйні рослини і тварини на прикладі природних комплексів своєї місцевості; виявлення і розуміння впливу метеорологічних чинників на стан здоров’я людини;
Підприємливість і фінансова грамотність	Призначена для розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі. Навчальні ресурси: розроблення заходів щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті. використання ресурсів (навчальних, природних та інших) для створення цінностей; складання плану дій, що визначає пріоритети й етапи, важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення природи, населення у своєму регіоні).

Форми та методи реалізації ключових компетентностей та наскрізних ліній на уроках географії:

5-7 класи: урок-гра, уроки-марафони, урок – вікторина, урок – подорож.

8-9 класи: виконання проєктів, урок-екскурсія, урок-дослідження, між предметні уроки.

ХІМІЯ

Мета базової загальної середньої освіти досягається на основі реалізації основного завдання хімічної освіти, що полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових і предметних компетентностей. Ними забезпечується формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.

Компетентнісний потенціал навчального предмета хімія

Ключова компетентність

Предметний зміст ключової компетентності і навчальні ресурси для її формування

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою

Уміння:

- використовувати в мовленні хімічні терміни, поняття, символи, сучасну українську наукову термінологію і номенклатуру;

- формулювати відповідь на поставлене запитання;

-аргументовано описувати хід і умови проведення хімічного експерименту;

- обговорювати результати дослідження і робити висновки;

- брати участь в обговоренні питань хімічного змісту, чітко, зрозуміло й образно висловлювати свою думку;

- складати усне і письмове повідомлення на хімічну тему, виголошувати його.

Ставлення:

- цінувати наукову українську мову;

- критично ставитись до повідомлень хімічного характеру в медійному просторі;

- популяризувати хімічні знання.

Навчальні ресурси:

- підручники і посібники, науково-популярна і художня література, електронні освітні ресурси;

- навчальні проекти та презентування їхніх результатів.

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- читати й розуміти іншомовні навчальні й науково-популярні тексти хімічного змісту;

- створювати тексти повідомлень із використанням іншомовних джерел;

- читати іноземною мовою і тлумачити хімічну номенклатуру;

- пояснювати хімічну термінологію іншомовного походження.

Ставлення:

- цікавитись і оцінювати інформацію хімічного змісту іноземною мовою;

- обговорювати деякі питання хімічного змісту із зацікавленими носіями іноземних мов.

Навчальні ресурси:

- медійні і друковані джерела іноземною мовою.

Математична компетентність

Уміння:

- застосовувати математичні методи для розв‘язування завдань хімічного характеру;

- використовувати логічне мислення, зокрема, для розв’язування розрахункових і експериментальних задач, просторову уяву для складання структурних формул і моделей речовин;

- будувати і тлумачити графіки, схеми, діаграми, складати моделі хімічних сполук і процесів.

Ставлення:

- усвідомлювати необхідність математичних знань для розв’язування наукових і хіміко-технологічних проблем.

Навчальні ресурси:

- навчальні завдання на виконання обчислень за хімічними формулами і рівняннями реакцій;

- представлення інформації в числовій чи графічній формах за результатами хімічного експерименту та виконання навчальних проектів.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

- пояснювати природні явища, процеси в живих організмах і технологічні процеси на основі хімічних знань;

- формулювати, обговорювати й розв’язувати проблеми природничо-наукового характеру;

- проводити досліди з речовинами з урахуванням їхніх фізичних і хімічних властивостей;

- виконувати експериментальні завдання і проекти, використовуючи знання з інших природничих предметів;

- використовувати за призначенням сучасні прилади і матеріали;

- визначати проблеми довкілля, пропонувати способи їх розв»язування;

- досліджувати природні об»єкти.

Ставлення:

- усвідомлювати значення природничих наук для пізнання матеріального світу; наукове значення основних природничо-наукових понять, законів, теорій, внесок видатних учених у розвиток природничих наук;

- оцінювати значення природничих наук і технологій для сталого розвитку суспільства;

- висловлювати судження щодо природних явищ із погляду сучасної природничо-наукової картини світу.

Навчальні ресурси:

- навчальне обладнання і матеріали, засоби унаочнення;

- міжпредметні контекстні завдання;

- інформаційні й аналітичні матеріали з проблем стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів і синтетичних матеріалів;

- інформаційні матеріали про сучасні досягнення науки і техніки.

Інформаційно-

цифрова компетентність

Уміння:

- використовувати сучасні пристрої для добору хімічної інформації, її оброблення, збереження і передавання;

- створювати інформаційні продукти хімічного змісту.

Ставлення:

- критично оцінювати хімічну інформацію з різних інформаційних ресурсів;

- дотримуватись авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;

- усвідомлювати необхідність екологічних методів та засобів утилізації цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси:

- електронні освітні ресурси;

- віртуальні хімічні лабораторії.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

- організовувати самоосвіту з хімії: визначати мету, планувати, добирати необхідні засоби;

- спостерігати хімічні об'єкти та проводити хімічний експеримент;

- виконувати навчальні проекти хімічного й екологічного змісту.

Ставлення:

- виявляти допитливість щодо хімічних знань;

- прагнути самовдосконалення;

- осмислювати результати самостійного вивчення хімії;

- розуміти перспективу власного розвитку упродовж життя, пов'язаного із хімічними знаннями.

Навчальні ресурси:

- медійні джерела, дидактичні засоби навчання.

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

- виробляти власні цінності, ставити цілі, діяти задля досягнення їх, спираючись на хімічні знання;

- залучати партнерів до виконання спільних проектів з хімії;

- виявляти ініціативність до роботи в команді, генерувати ідеї, брати відповідальність за прийняття рішень, вести діалог задля досягнення спільної мети під час виконання хімічного експерименту і навчальних проектів.

Ставлення:

- вірити в себе, у власні можливості;

- виважено ставитися до вибору майбутнього напряму навчання, пов»язаного з хімією;

- бути готовими до змін та інновацій.

Навчальні ресурси:

- література про успішних винахідників і підприємців;

- зустрічі з успішними людьми;

- бізнес-тренінги, екскурсії на сучасні підприємства.

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

- співпрацювати з іншими над реалізацією соціально значущих проектів, що передбачають використання хімічних знань;

- працювати в групі зацікавлених людей, співпрацювати з іншими групами, залучати ширшу громадськість до розв»язування проблем збереження довкілля.

Ставлення:

- виявляти патріотичні почуття до України, любов до малої батьківщини;

- дотримуватись загальновизнаних моральних принципів і цінностей;

- бути готовими відстоювати ці принципи і цінності;

- виявляти зацікавленість у демократичному облаштуванні оточення й екологічному облаштуванні довкілля;

- оцінювати необхідність сталого розвитку як пріоритету міжнародного співробітництва;

- шанувати розмаїття думок і поглядів;

- оцінювати й шанувати внесок видатних українців, зокрема вчених-хіміків, у суспільний розвиток.

Навчальні ресурси:

- навчальні проєкти, тренінги.

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

- використовувати сучасні хімічні засоби і матеріали для втілення художніх ідей і виявлення власної творчості;

- пояснювати взаємозв’язок мистецтва і хімії.

Ставлення:

- цінувати вітчизняну і світову культурну спадщину, до якої належать наука і мистецтво.

Навчальні ресурси:

- твори образотворчого мистецтва, музичні й літературні твори як ілюстрації до вивчення хімічних явищ;

- контекстні завдання;

- синхроністична таблиця.

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

- усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність;

- використовувати хімічні знання для пояснення користі і шкоди здобутків хімії і хімічної технології для людини і довкілля;

- влаштовувати власне життєве середовище без шкоди для себе, інших людей і довкілля;

- дотримуватися здорового способу життя;

- безпечно поводитись із хімічними сполуками і матеріалами в побуті;

- брати участь у реалізації проектів, спрямованих на поліпшення стану довкілля завдяки досягненням хімічної науки;

- дотримуватися правил екологічно виваженої поведінки в довкіллі.

Ставлення:

- підтримувати й утілювати на практиці концепцію сталого розвитку суспільства;

- розуміти важливість гармонійної взаємодії людини і природи;

- відповідально й ощадно ставитися до використання природних ресурсів як джерела здоров’я і добробуту та безпеки людини і спільноти;

- оцінювати екологічні ризики і бути готовим до розв‘язування проблем довкілля, використовуючи знання з хімії.

Навчальні ресурси:

- навчальні проекти;

- якісні й кількісні задачі екологічного змісту.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека і сталий розвиток	Реалізується на зразках, що дають змогу учневі усвідомити причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; важливість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх поколінь. Такі зразки надає матеріал про добування і застосування речовин, збереження природних ресурсів – води і повітря, раціональне і ощадне використання природних вуглеводнів, коло обіг хімічних елементів і речовин. Результатом реалізації цієї змістовної лінії є не лише обізнаність учня із екологічними проблемами, пов’язаними із дотриманням чистоти води і повітря, процесами горіння і дихання, кислотними дощами, стійкими органічними забруднювачами, а й усвідомлення можливості розв’язування цих проблем засобами хімії. Учень цінує природні ресурси, від яких залежить його здоров’я, добробут, сталий розвиток країни; усвідомлює необхідність збереження чистоти довкілля; бере участь у відповідних заходах; екологічно виважено поводиться у довкіллі.
Громадянська відповідальність	Становленню учнів як свідомих громадян, патріотів України, членів соціуму, місцевої громади, шкільного колективу має сприяти реалізація цієї змістової лінії. На уроках хімії учні ознайомлюються зі здобутками вітчизняних учених та їхньою громадянською позицією, оцінюють розвиток вітчизняного виробництва на основі досягнень хімічної науки, навчаються працювати в команді, відповідально ставитися до завдань, визначених колективом. Та ретельно виконувати свою частину роботи. У позаурочний час дбають про чистоту довкілля свого регіону, беруть посильну участь у реалізації соціально значущих навчальних проектів. Результатами, що засвідчують продуктивність реалізації цієї лінії, є усвідомлення учнями відповідальності за результати навчання, які можуть у майбутньому вплинути на розвиток країни; сумлінне виконання завдань у команді; вироблення власного ставлення до вживання алкоголю; раціональне використання речовин; участь в захисті довкілля і збереження його для себе та майбутніх поколінь.
Здоров’я і безпека	Торкається всіх без винятку тем програми з хімії, оскільки використання здобутків хімії упродовж усього життя людини тісно пов’язано зі здоров’ям і життєзабезпеченням. Послідовний розвиток цієї змістової лінії у змісті курсу дає учням змогу усвідомити, з одного боку, значення хімії для охорони здоров’я, а з іншого – можливу шкоду продуктів сучасної хімічної технології у разі неналежного використання їх. У результаті реалізації цієї змістової лінії учень беззастережно дотримується правил безпечного поводження з речовинами і матеріалами в лабораторії, побуті, довкіллі; обізнаний із заходами безпеки під час реакції горіння, маркуванням небезпечних речовин; усвідомлює залежність здоров’я від чистоти води, повітря, складу харчових продуктів, згубну дію алкоголю на організм людини; дотримується здорового способу життя.
Підприємливість і фінансова грамотність	Націлює учнів на мобілізацію знань практичного досвіду і ціннісних установок у ситуаціях вибору і прийняття рішень.У навчанні хімії такі ситуації створюються під час планування самоосвітньої навчальної діяльності, групової навчальної, експериментальної роботи, виконання навчальних проектів і презентування їх, розв’язування розрахункових і контекстних задач, вироблення власної моделі поведінки у довкіллі.Розкриття змістової лінії потребує позитивних зразків із історії хімії, діяльності вчених і підприємців у галузі хімії, екології, фармакології, що засвідчують можливість розв’язування не лише теоретичних, а й практичних проблем хімії і хімічного виробництва. У результаті реалізації цієї змістової лінії учень усвідомлює важливість вивчення хімії; оцінює успіхи, досягнуті сучасним суспільством у хімічній науці, розробленні способів добування, переробки і застосування речовин як такі, що залежать від знань, умінь, ініціативи і підприємливості окремих особистостей і груп однодумців; переносить це ставлення на різні види своєї навчальної діяльності,поводження у довкіллі; свідомо обирає напрям навчання у старшій школі, виходячи з власних можливостей.

Основною формою організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвиток компетентностей;
перевірка та оцінювання досягнення компетенностей;
корекція основних компетентностей;
комбінований урок.

Для формування ключових компетентностей, з метою встановлення та реалізації міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків використовую інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри, уроки-«суди», уроки з навчання одних учнів іншими. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Розвитку компетентностей сприяють навчально-практичні заняття (практичні, лабораторні роботи, домашні експерименти), оглядові конференції (8-11 класи), оглядові консультації, уроки-семінари, віртуальні подорожі, уроки захисту навчальних проектів тощо. Перевірку або оцінювання досягнення компетентностей проводяться на уроках-заліках, співбесідах, контрольних навчально-практичних заняттях, уроках-семінарах,уроках контролю знань у різних формах.

Корекцію основних компетентностей доречно проводити у вигляді екскурсії, віртуальної подорожі, брифінгу, ділової гри, заключної конференції, комбінованого уроку.

ПРИРОДОЗНАВСТВО

Основні завдання навчального предмета «Природознавство»:

розвиток допитливості школярів, пізнавального інтересу до вивчення предметів освітньої галузі «Природознавство»;
виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;
формування ключових і предметних компетентностей;
формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;
засвоєння та поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв’язок між явищами живої і неживої природи, зміни природного середовища під впливом людини;
оволодіння й удосконалення вміннями проводити спостереження, досліди, вимірювання та описувати їх результати;
застосування знань про природу в повсякденному житті для збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов проживання на певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.

Роль навчального предмета «Природознавство» у формуванні

ключових компетентностей

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною мовою (і рідною - у разі відмінності)	Уміння: розуміти тексти природничого змісту; використовувати вивчені природничо-наукові поняття в самостійних усних повідомленнях; усно й письмово тлумачити природничі поняття, факти, закономірності; поповнювати свій словниковий запас; обмінюватись інформацією про свої результати виконання завдань і пояснювати їх; обговорювати проблеми природничого змісту Ставлення: уважне й неупереджене ставлення до думок і висловлювань інших; пошанування українських вчених і відданості науці природодослідників; усвідомлення значущості здобутків природознавства, ваги мови для подолання конфліктів і вирішення проблем у довкіллі;
Спілкування іноземними мовами.	Уміння: описувати природу іноземною мовою Ставлення: розуміння важливості використання іноземної мови у вирішенні проблем довкілля на міжнародному рівні; усвідомлення того, що знання іноземних мов надає ширші можливості в пізнанні природи; виявлення інтересу до досягнень природничих наук у різних країнах світу
Математична компетентність.	Уміння: правильно оперувати математичними поняттями у процесі пізнання природи, під час використання природних і рукотворних об’єктів; використовувати цифрові дані, математичні методи й моделі для вирішення проблем, виявлених у природі Ставлення: усвідомлення значення математики у вивченні природи, вирішенні проблем довкілля
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: здійснювати пошук зображень і текстів в Інтернеті за ключовими словами та зберігати результати пошуку; обирати відповідні ілюстрації для відображення ходу й висновків спостереження із запропонованих вчителем та матеріалів, отриманих з мережі Інтернет; створювати комп’ютерні презентації для оформлення результатів спостережень, дослідів і проектів за наданим учителем зразком; використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для вивчення природних об’єктів і явищ, фіксації одержаних даних спостережень і дослідів Ставлення: дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією; усвідомлення необхідності екологічних методів і засобів утилізації цифрових пристроїв та використання їх
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: розуміти роль освіти для окремої людини й суспільства в цілому; ставити запитання щодо спостережуваних природних явищ і процесів та їхніх наслідків; порівнювати об’єкти за декількома ознаками, самостійно класифікувати їх на групи за спільними ознаками; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами; аналізувати свій поступ у навчанні; використовувати додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; виконувати завдання точно й вчасно; оцінювати результати роботи однокласників (взаємооцінювання) і здійснювати самоконтроль Ставлення: відкритість новому; усвідомлення потреби в знаннях і вміннях, прагнення навчатися й отримувати інформацію; виявлення інтересу до здобутків науки і техніки; усвідомлення результатів своєї роботи й прагнення їх вдосконалити; готовність розширювати світорозуміння
Ініціативність і підприємливість	Уміння: планувати розв’язання задачі, аналізувати різні варіанти дій, щоб обрати з них найкращий для її вирішення, визначати необхідні ресурси; виконувати проектні завдання і проекти, проявляти ініціативу, пропонувати свої ідеї щодо їх виконання і вдосконалення; ризикувати у творчих завданнях, щоб перевірити власні ідеї, гіпотези; грамотно презентувати власні ідеї; порівнювати характеристики запланованого та отриманого результатів Ставлення: ініціативність, активність і відповідальність під час прийняття рішень
Соціальна й громадянська компетентності	Уміння: співпрацювати в групі задля досягнення спільної мети; відстоювати свою позицію в дискусії, конструктивно спілкуватися, аналізувати свої та чужі помилки; залучати інших людей до спільного визначення мети та її досягнення Ставлення: розуміння цінності спільної діяльності й взаємодопомоги у вирішенні проблем; підбадьорювання учасників групи і надання їм допомоги у виконанні завдань; доброзичливе і стримане ставлення до висловлювань інших; оцінювання власних вчинків і вчинків інших відповідно до прийнятих суспільних норм, бажаних і небажаних наслідків дій
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: пояснювати культуру і традиції рідного краю щодо природи; вивляти елементи природи в художніх творах в описувати їхню роль у мистецтві; відображувати різноманітність навколишнього світу, людину в ньому засобами різних видів мистецтва; виявляти в довкіллі та описувати об’єкти і явища природи, які мають культурне значення Ставлення: усвідомлення того, що наука не має кордонів, науковими досягненнями послуговуються люди різних культур; зацікавленість внеском природодослідників до культури людства; оцінювання гармонії та краси природи, своїх можливостей у розумінні та естетичному перетворенні довкілля; орієнтація на загальнолюдські цінності у власній поведінці та міжособистісних стосунках
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: прогнозувати наслідки своєї поведінки в природі, при проведенні досліджень; пояснювати значення соціальних проектів екологічного спрямування і брати в них участь; обирати й використовувати матеріали, які не завдають шкоди природі й здоров’ю; ранжувати об’єкти і явища природи з урахуванням доцільності, екологічності, користі іншим мешканцям і природним об'єктам Землі; застосовувати природничі знання в повсякденному житті для забезпечення безпеки життєдіяльності, грамотного використання тіл, речовин, техніки, збереження довкілля і здоров’я; дотримуватися правил безпечної та відповідальної поведінки у природному середовищі Ставлення: спонукання інших до здорового способу життя й збереження природи; усвідомлення власної відповідальності за збереження природи й здоров’я

Предметна природничо-наукова компетентність формується на основі опанування учнями різними видами соціального досвіду, який включає знання про природу (знаннєвий компонент), способи навчально-пізнавальної діяльності (діяльнісний компонент), ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності (ціннісний компонент).

Уміння:

пояснювати взаємозв’язки між об’єктами та явищами живої і неживої природи, причини добових і сезонних змін у природі;
вивчати тіла та явища природи за моделями, у процесі проведення спостережень і дослідів;
досліджувати тіла та явища природи за моделями, схематичними малюнками, колекціями у процесі проведення спостережень і дослідів;
розмірковувати, висувати гіпотези та перевіряти їх, експериментувати, добирати необхідні ресурси для проведення спостережень і дослідів, за їх результатами робити висновки;
критично оцінювати та узагальнювати інформацію природничого змісту, усвідомлювати її значення у своєму житті;
виконувати проект, проводити спостереження за інструкцією/планом, наданою/наданим учителем або складеною самостійно;
обирати засоби і створювати прості паперові та електронні презетації для відображення ходу і результатів власних спостережень і експериментів, результатів проектів

Ставлення:

розуміння цінності спільної діяльності і взаємодопомоги у вирішенні проблем довкілля;
відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні і світі;
усвідомлення власної відповідальності за збереження природи і здоров’я.

Реалізації наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека» й «Підприємливість і фінансова грамотність» сприятиме виконання учнями навчальних проектів: «Жива і нежива природа навколо нас», «Наш дім ‒ Сонячна система», «Вирощування найвищої бобової рослини», «Смітити не можна переробляти (про «друге життя» побутових речей)».

БІОЛОГІЯ

Компетентнісний потенціал навчального предмета

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти, явища, закони, теорії;

описувати (усно чи письмово) експеримент, послуговуючись багатим арсеналом мовних засобів – термінами, поняттями тощо;

обговорювати проблеми біологічного змісту.

Ставлення:

усвідомлення значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених;

прагнення до розвитку української біологічної термінологічної лексики.

Навчальні ресурси:

навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі проекти в галузі біології, усні / письмові презентації їх результатів

2. Спілкування іноземними мовами

Уміння:

використовувати іншомовні навчальні джерела для отримання інформації біологічного змісту;

описувати іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному світі, доречно використовувати біологічні поняття та найуживаніші терміни в усних чи письмових текстах, читати й тлумачити біологічну номенклатуру й термінологію іноземною мовою;

описувати біологічні проблеми.

Ставлення:

зацікавленість інформацією біологічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови.

Навчальні ресурси:

довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники та посібники

3. Математична компетентність

Уміння:

застосовувати математичні методи для розв’язання біологічних проблем, розуміти й використовувати математичні моделі природних явищ і процесів.

Ставлення:

усвідомлення варіативності математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач.

Навчальні ресурси:

завдання на виконання розрахунків, аналіз та представлення статистичної інформації, поданої в графічній формі, наприклад щодо статево-вікової будови популяцій

4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення;

самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати проблеми довкілля;

оцінювати значення біології для сталого розвитку.

Ставлення:

відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні та світі;

готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля.

Навчальні ресурси:

біологічні задачі, ситуативні вправи щодо вирішення проблем стану довкілля, біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо

5. Інформаційно-цифрова

компетентність

Уміння:

використовувати сучасні цифрові технології та пристрої для спостереження за довкіллям, явищами й процесами живої природи;

створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо) природничого спрямування;

шукати, обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру, критично оцінюючи її.

Ставлення:

дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;

усвідомлення необхідності екологічних методів та засобів утилізації цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси:

комп’ютерні експерименти на основі інформаційних моделей

6. Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно чи в групі планувати й проводити спостереження та експеримент, ставити перед собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя.

Ставлення:

допитливість і спостережливість, готовність до інновацій.

Навчальні ресурси:

Біологічна література, довідкова система програмних засобів

7. Ініціативність і підприємливість

Уміння:

генерувати ідеї й ініціативи щодо проєктної та винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів;

прогнозувати вплив біології на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;

зменшувати ризики й використовувати можливості для створення цінностей для себе та інших;

керувати групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).

Ставлення:

проактивність, відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.

Навчальні ресурси:

біографії відомих учених − організаторів виробництв (Луї Пастер), бізнес-плани, екскурсії на новітні біотехнологічні підприємства, зустрічі з успішними підприємцями

8. Соціальна і громадянська компетентності

Уміння:

працювати в команді під час виконання біологічних дослідів і проектів, оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань біологічної науки для добробуту людини і безпеки довкілля.

Ставлення:

відвага відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження і охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах; громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і поглядів;

оцінювання внеску українських та іноземних учених і винахідників у суспільний розвиток; пошанування внеску кожного/кожної в досягнення команди.

Навчальні ресурси:

кооперативне навчання, партнерські технології, проекти

9. Обізнаність і самовираження

у сфері культури

Уміння:

використовувати природні матеріали та засоби для втілення художніх ідей, пояснювати підґрунтя мистецтва з біологічної точки зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху тощо).

Ставлення:

усвідомлення причетності до національної та світової культури через вивчення біології й мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини й природи.

Навчальні ресурси:

музичні твори для вивчення акустики й фізіології слуху, опорно-руховий апарат і балет, поезія як ілюстрація до вивчення явищ і процесів природи, твори образотворчого мистецтва і фізіологія зору, особливості вищої нервової діяльності

10. Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проектів, розв’язувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду та ширшу спільноту.

застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров»я інших.

Ставлення:

турбота про здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров»я, добробуту та безпеки людини і спільноти.

Навчальні ресурси:

екологічні проекти, розрахункові завдання, наприклад, розрахунок економії сімейного бюджету за умови раціонального харчування

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток	6 кл : формування готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення рослин для існування життя на планеті Земля; оцінку значення рослин, грибів та лишайників у біосфері; різні форми діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про рідкісні рослини, гриби й лишайники та природоохоронні об’єкти свого краю; інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо); участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні. 7 кл: формування розуміння про взаємозв»язки компонентів екосистеми; вплив людини та її діяльності на екосистеми; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення охорони тваринного світу, природоохоронних територій; значення Червоної книги України. 8 кл: формування розуміння, що людина — це частина живої природи, її існування залежить від природних умов середовища, яке потрібно оберігати. 9 кл: формування цілісної наукової картини живої природи; формування уявлення про історичний розвиток та єдність органічного світу; формування умінь пояснювати зв’язки між організмами в екосистемі; роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища; уміння робити висновки про значення охорони природних угруповань для збереження рівноваги в біосфер
Громадянська відповідальність	6 кл: виховання ставлення учня як громадянина до об’єктів живої природи; уміння захищати природу. 7 кл: вивчення тваринного світу України з позиції збереження природних багатств; різноманітність тварин свого краю; на формування громадянської позиції щодо збереження природи місцевості, у якій навчається учень, через спеціальні акції. 8 кл: формування розуміння біологічної природи та соціальної сутності людини, якій для повноцінного розвитку потрібні два середовища: природне й соціальне; розкриття біологічних основ розвитку індивіда та його особистісних якостей; гордості за розвиток вітчизняної біологічної науки. 9 кл: формування громадянської позиції щодо збереження заповідних територій як основного чинника збереження біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері.
Здоров’я і безпека	6 кл: застосовування знань для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань; вміння розрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості), негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими грибами. 7 кл: вивчення біологічних особливостей паразитарних безхребетних для попередження зараження ними. 8 кл: формування розуміння, що здоров»я є найвищою цінністю для кожної людини та суспільною цінністю, на свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я. 9кл: формування вміння характеризувати переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів; застосовувати знання для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій; висловлювати судження щодо можливостей використання генетично модифікованих організмів.
Підприємливість і фінансова грамотність	6 кл: формування уміння підрахувати кількість річних кілець і зробити висновки про їх наявність; пояснити залежність урожаю від умов середовища тощо. 7 кл: формування вмінь розв’язувати елементарні екологічні проблеми; вміти розрахувати чисельність популяцій у місцевій екосистемі, їх взаємозв’язки з іншими популяціями. 8 кл: формування вмінь розв’язувати біологічні задачі на обчислення затрат енергії під час виконання різних видів діяльності. 9 кл: формування здатності розв»язувати елементарні генетичні та екологічні задачі; розраховувати залежності росту однієї популяції від іншої. Складниками змісту шкільного предмета «Біологія» є: реальні об’єкти і процеси живої природи; теоретичні знання про них; загальнонавчальні і спеціальні вміння, способи діяльності.

Результат біологічної освіти

Випускник / випускниця:

усвідомлює цілісність природи та взаємозв»язок її об»єктів і явищ;
піклується про своє здоров»я та здоров»я інших людей;
пояснює явища живої природи, використовуючи наукове мислення;
самостійно чи в групі досліджує живу природу, планує і проводить спостереження та експеримент, виявляючи допитливість;
аналізує й визначає проблеми довкілля, оцінює значення біології для сталого розвитку, відповідально діє в природі, ухвалюючи обґрунтовані рішення;
добирає біологічну інформацію з надійних джерел, оцінює її достовірність, критично аналізує та застосовує в життєвих ситуаціях, зокрема і в навчанні;
дотримується морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі, уміє надавати допомогу собі й тим, хто її потребує;
виявляє емоційно-ціннісне ставлення до довкілля, відчуває красу природи та радість її пізнання, отримує задоволення від інтелектуальної діяльності.

Форми роботи:фронтальна бесіда, розповідь, лекція, лабораторні дослідження, лабораторна робота, практична робота, екскурсії, інтерактивні вправи (коло ідей, акваріум, диспут, казка), проєкти, міні-проекти, повідомлення, різнорівневе тестування, презентації, демонстрування.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО»

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Компетентнісний потенціал предмета (за ключовими компетентностями)

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами	Уміння: доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності, реагувати мовними засобами на соціальні й культурні явища; розпізнавати мовні засоби впливу, розрізняти техніки переконування та маніпуляції; вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані українською літературною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні й соціально-політичні теми; творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту. Ставлення: повага до української як державної / рідної (у разі відмінності) мови, зацікавлення її розвитком, розуміння цінності кожної мови; критичне сприймання інформації історичного та суспільно-політичного характеру; толерантне ставлення до альтернативних висловлювань інших людей. Навчальні ресурси: доповідь, виступ, дискусія.
Спілкування іноземними мовами	Уміння: читати і розуміти науково-популярні публікації та художні твори історичного змісту іноземною мовою; знаходити потрібну інформацію про світ іноземними мовами; створювати іноземною мовою інформацію про минуле й сучасні суспільні (зокрема культурні) процеси в Україні; спілкуватися з однолітками, які представляють різні країни, для взаємообміну знаннями з історії. Ставлення: інтерес до історії культурного, економічного й суспільно-політичного життя країн регіону, Європи і світу. Навчальні ресурси: іншомовні науково-популярні публікації, адаптовані художні твори іноземною мовою.
Математична компетентність	Уміння: оперувати цифровими даними, математичними поняттями для пізнання і пояснення минулого й сучасних суспільних подій, явищ і процесів; перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо); будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії. Ставлення: прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин і можливих шляхів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем. Навчальні ресурси: джерела із статистичними даними у формі діаграм, таблиць, графіків тощо.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: пояснювати та оцінювати вплив природного середовища на життя людини в окремі історичні періоди; розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій, технічних винаходів і наукових теорій. Ставлення: сталий інтерес до науково-технічного прогресу та здобутків природничих наук; визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь, готовність раціонально їх використовувати в повсякденному житті; сміливо реагувати на ризики екологічних загроз, долучаючись до громадських акцій на захист природи. Навчальні ресурси: матеріали про розвиток природничих наук у різні історичні періоди.
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її нагромадження, перевірки і впорядкування; створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх; виявляти маніпуляції інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа; виявляти джерела й авторів інформації, робити коректні посилання. Ставлення: дотримання визначених норм поведінки і моральних правил у роботі з соціальною інформацією, зокрема дотримання авторського права. Навчальні ресурси: публікації на історичну, соціально-політичну тематику, електронні інформаційні ресурси, цифрові бібліотеки.
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання, відстежувати зміни у сприйнятті інформації; знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід. Ставлення: розуміння соціальної ролі освіти в минулому і тепер, відкритість до сталого самонавчання, бажання ділитися знаннями з іншими.Навчальні ресурси: матеріали, в яких відображено алгоритми опрацювання інформації соціального та історичного змісту.
Ініціативність і підприємливість	Уміння: використовувати досвід пізнання історії для вибору дійових життєвих стратегій; виявляти можливості й загрози для майбутньої професійної та підприємницької діяльності, аналізуючи світовий досвід та уроки минулого; працювати для загального добра громади; генерувати нові ідеї, оцінювати переваги і ризики, вести перемовини, працювати самостійно і в групі; планувати, організовувати, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти (зокрема дослідницько-пошукового характеру), представляти їх результати. Ставлення: готовність використовувати досвід історії для самопізнання й досягнення добробуту; усвідомлення важливості дотримання етичних норм підприємницької діяльності та потреби розвитку соціально відповідального бізнесу; зважений підхід до ухвалення рішень, що несуть ризики, ґрунтований на досвіді минулого і сучасного соціального життя. Навчальні ресурси: біографії історичних постатей, відомих підприємців-меценатів, які розвивали українську культуру.
Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: критично аналізувати джерела масової інформації для протистояння деструктивним і маніпулятивним технікам впливу; знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи власний і чужий, зокрема взятий з історії, досвід; бути активним і відповідальним членом громадянського суспільства, що знає права людини і вміє їх захищати; ухвалювати зважені рішення, спрямовані на розвиток місцевої громади і суспільства, використовуючи знання з історії та інших соціальних дисциплін; ефективно співпрацювати з іншими, ініціювати та реалізовувати проекти екологічного, соціального характеру. Ставлення:ідентифікування себе як особистості й громадянина України; усвідомлення цінності людини (її життя, здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки); співпереживання за долю рідних і близьких, інших осіб, що потребують допомоги і підтримки; пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів, держав, релігій і культур; толерантне сприйняття і ставлення до життєвої позиції іншого; волонтерство, підтримка громадських проектів та ініціатив. Навчальні ресурси: Конституція України, міжнародні правові акти, біографії історичних постатей, сучасна публіцистика.
Обізнаність та самовираження у сфері культури	Уміння: образно мислити та уявляти; інтерпретувати твори мистецтва; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; окреслювати основні тенденції розвитку культури в минулому та сьогоденні; використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті; зіставляти досягнення української культури з іншими культурами; виявляти вплив культури на особу та розвиток цивілізації. Ставлення: свідоме збереження і розвиток власної національної культури, повага до культур інших народів; відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки української і світової культури; відкритість до міжкультурного діалогу. Навчальні ресурси: твори мистецтва, творчі проекти, інтерактивні заняття в музеях, галереях тощо.
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: змінювати навколишній світ засобами сучасних технологій без шкоди для середовища; уміння надавати допомогу собі й тим, хто її потребує; ухвалювати рішення, обмірковуючи альтернативи і прогнозуючи наслідки для здоров»я, добробуту і безпеки людини; регулярно практикувати фізичну діяльність, демонструвати рухові вміння й навички з фізичної культури та використовувати їх у різних життєвих ситуаціях. Ставлення: відповідальне ставлення до свого здоров»я та здоров’я інших людей; дотримання морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі; ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості бережливого природокористування, відповідальність за власну діяльність у природі; усвідомлення значення здоров»я для самовираження та соціальної взаємодії. Навчальні ресурси: соціальні / екологічні проекти; моделювання соціальних ситуацій, зокрема впливу природного та техногенного середовища на здоров’я і безпеку людини; мультимедійні презентації до проєктів щодо добробуту, здоров»я і безпеки; інформація про історію спортивного руху в Україні.

Інтегровані змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток	Передбачає формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Учнів 5-6 класів орієнтують на сприйняття природи як цілості, взаємозв’язку людини і природного середовища, залежність людини від природних ресурсів, бережливе ставлення до природного середовища. Учнів 7-9 класів орієнтують на розуміння взаємозв’язку між культурним, соціальним, економічним і технологічним розвитком людства; важливості біологічної й культурної багатоманітності та екологічної стабільності; відповідальність людини за збереження природи; навчають замислюватися над проблемами навколишнього середовища та шляхами їх розв’язання.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці. Учнів 5-6 класів орієнтують цінувати демократичний устрій, спільну діяльність, громадянську ініціативу й роботу, засновану на добровільності; бути ініціативним, формувати власну думку й уміти її висловлювати. Учнів 7–9 класів орієнтують пізнавати і захищати свої права і права інших людей, розуміти зв’язок між громадянською позицією й розвитком суспільства; навчають усвідомлювати свою роль у суспільстві та відповідальність за його стан.
Здоров’я і безпека	Має на меті сформувати учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Учнів 5–6 класів навчають прагнути до усвідомлено-здорового розвитку, цінувати здоров’я і безпечну поведінку, знати джерела небезпеки й уникати небезпечних ситуацій, правильно поводитися в критичних і небезпечних ситуаціях. Учнів 7–9 класів навчають осмислювати свої рішення і поведінку з огляду збереження здоров’я і безпеки, знати й цінувати права, обов’язки і відповідальність щодо безпеки власної й оточуючих людей, розуміти залежність між здоров’ям громадян і розвитком суспільства.
Підприємливість та фінансова грамотність	Спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Учнів 5–6 класів орієнтують на ініціативність і важливість роботи в цільових групах; навчають планувати діяльність, брати участь у спільних заходах, розуміти важливість економічного розвитку на засадах вільного підприємництва. Учнів 7–9 класів орієнтують на розуміння зв’язку громадського і підприємницького секторів, навчають формувати власні (пов’язані з підприємницькою діяльністю) задуми і проекти, розуміти соціальну відповідальність підприємця.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу у 5-9 класах можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, форуми, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», уроки з навчанням одних учнів іншими, робота в малих групах, робота в парах), інтегровані уроки, відео-уроки тощо. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу.

ПРАВОЗНАВСТВО

Метою навчання правознавства в школі є надання учням основ правових знань, виховання поваги й любові до своєї держави та державотворчих і правотворчих традицій, забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів і правомірної поведінки школярів.

Правознавство як навчальний предмет сприяє становленню особистості, розвитку критичного мислення, логіки, здатності розуміти й оцінювати правові явища та процеси, аналізувати різноманітні життєві ситуації відповідно дій правових норм; спонукає учнів ставити запитання та шукати відповіді щодо ролі держави й права в житті людини і суспільства. Знання основ правознавства формує певну систему цінностей, впливає на правосвідомість учнів та рівень їхньої правової культури, прищеплює інтерес до права, заохочує до свідомої реалізації, застосування й додержання правових норм.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МИСТЕЦТВО»

МИСТЕЦТВО

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:

виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;
формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
розвиток художніх здібностей, креативного мислення;
формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.

Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах:

наступності між початковою, основною і старшою школою;

поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;
інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
креативності (пріоритет творчої самореалізації);
варіативності змісту, методів, технологій;
діалогічності, полікультурності.

Ключова компетентність	Компоненти
Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовою	Уміння: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших Ставлення: усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення
Спілкування іноземними мовами	Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів Ставлення: пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов
Математична компетентність	Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо) Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності Ставлення: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей
Уміння вчитисявпродовж життя	Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію Ставлення: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку
Ініціативність і підприємливість	Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв»язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони Ставлення: ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат
Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище Ставлення: усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності
Обізнаність ісамовираження усфері культури	Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва Ставлення: пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові ліні.

Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено такі: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров»я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.

Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини.

Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній).

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ТЕХНОЛОГІЇ»

ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ

Формування ключових та предметних компетентностей

Зміст навчальної програми орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

Ключова компетентність – це знання, уміння і навички у комплексі зі сформованою життєвою позицією учня.

У формуванні ключових компетентностей беруть участь усі навчальні предмети, інтегруючи процес навчання навколо них. Кожен предмет, маючи власний компетентнісний потенціал, вносить свій внесок у формування ключових компетентностей, тобто у творення навчального середовища української школи.

Компетентнісний потенціал трудового навчання

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною(і рідною у разі відмінності) мовами	Уміння: - усно та письмово оперувати технологічними поняттями, фактами; - обговорювати питання, пов’язані з реалізацією проекту; - ділитися власними ідеями, думками, коментувати та оцінювати власну діяльність і діяльність інших; - шукати, використовувати і критично оцінювати інформацію в технічній літературі, підручниках, посібниках, технологічній документації, періодичних виданнях, у мережі Інтернет; - обґрунтовувати технології проектування та виготовлення виробу. Ставлення: - усвідомлення важливості розвитку української технічної і технологічної термінології та номенклатури; - розуміння можливостей державної/рідної мови для виконання завдань у різних сферах, пошанування висловлювань інших людей, толерантність. Навчальні ресурси: - інтерактивні методи навчання; - робота в парах, групах; - проекти
Спілкування іноземними мовами	Уміння: - розуміти технічні записи іноземною мовою на інструкціях, читати технологічні карти; - шукати, використовувати і критично оцінювати інформацію іноземною мовою для виконання завдань, презентувати проект іноземною мовою. Ставлення: - розуміння можливостей застосування іноземних мов для ефективної діяльності. Навчальні ресурси: - індивідуальна робота, робота в парах та групах; - проекти
Математична компетентність	Уміння: - застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для виконання технологічних завдань у різних сферах діяльності, розуміти, використовувати і будувати прості математичні моделі для вирішення технологічних проблем. Ставлення: - пошанування істини. Навчальні ресурси: - розрахунки для визначення необхідної кількості матеріалів, габаритних розмірів, вартості виробу; - використання вимірювальних пристроїв; - виготовлення креслеників
Основні компетентностіу природничих науках і технологіях	Уміння: - розумно та раціонально користуватися природними ресурсами, економно використовувати матеріали; - порівнювати фізико-механічні властивості конструкційних матеріалів, обґрунтовувати технології проектування та виготовлення виробу, намагатися організовувати безвідходне виробництво, вторинну переробку матеріалів; - аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати та узагальнювати результати; - використовувати наукові відомості для досягнення мети, обґрунтованого рішення чи висновку. Ставлення: - усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; - розуміння важливості грамотної утилізації відходів виробництва; - шанобливе ставлення до природи, праці. Навчальні ресурси: - добір конструкційних матеріалів, обґрунтування технологій проектування та виготовлення виробу
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: - безпечно використовувати соціальні мережі для обговорення ідей, пов’язаних із виконанням технологічних проектів, критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, етично працювати з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). Ставлення: - повага до авторського права та інтелектуальної власності, толерантність. Навчальні ресурси: - робота з цифровими пристроями під час вибору моделей-аналогів, пошуку технологій виготовлення та оздоблення виробів, виконання ескізів та креслеників, створення презентаційних матеріалів
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: - формулювати власну потребу в навчанні, шукати та застосовувати потрібну інформацію для реалізації проекту, організовувати навчальний процес (власний і колективний), зокрема шляхом ефективного керування ресурсами та інформаційними потоками, визначати навчальні цілі та способи їх досягнення. Ставлення: - допитливість, прагнення пізнавати нове, експериментувати, відвага і терплячість. Навчальні ресурси: - робота з інформаційними джерелами, пошук технологій виготовлення та оздоблення виробів, створення презентаційних матеріалів, самоаналіз власної діяльності та аналіз діяльності інших
Ініціативність і підприємливість	Уміння: - проектувати власну професійну діяльність відповідно до своїх схильностей, переваг і недоліків, мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільствата держави; - формулювати цілі і завдання, розробляти план для їх досягнення, прогнозувати і нівелювати ризики; - ухвалювати рішення й оцінювати їх ефективність, раціонально використовувати ресурси; - аналізувати помилки; - знаходити вихід з кризових (критичних) ситуацій. Ставлення: - впевненість під час реалізації власних ідей, визнання своїх талантів, здібностей, умінь і демонстрація їх у праці та творчості; - здатність брати на себе відповідальність за кінцевий результат власної та колективної діяльності, ініціативність, відкритість до нових ідей. Навчальні ресурси: - планування та виконання завдання (індивідуального і колективного), розроблення проекту, його реалізація, зустрічі з успішними підприємцями, екскурсії на виробництво
Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: - працювати самостійно та в команді з іншими на результат, попереджувати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісу, безпечно поводитися з інструментами та обладнанням. Ставлення: - усвідомлення цінності праці та працьовитості для досягнення добробуту; - розуміння важливості виконання різних соціальних ролей в групах; - відповідальність, пошанування думок інших людей, толерантність. Навчальні ресурси: - інтерактивні методи навчання; - соціальні проєкти
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: - виражати власні ідеї, досвід і почуття за допомогою виготовлених виробів, зокрема творів декоративно-ужиткового мистецтва, популяризувати декоративно-ужиткове мистецтво та майстрів своєї громади, рідного краю; - досліджувати технології виготовлення таких виробів. Ставлення: - шанобливе ставлення до народних звичаїв, традицій, готовність зберігати і розвивати традиційні технології виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва. Навчальні ресурси: - відвідування виставок творів декоративно-ужиткового мистецтва, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва; - майстер-класи у майстрів декоративно-ужиткового мистецтва; - участь у соціальних проектах
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: - безпечно організувати процес зміни навколишнього середовища для власного здоров’я та безпеки довкілля; - вирізняти можливий негативний вплив штучних матеріалів та володіти прийомами їх безпечного застосування; - безпечно користуватися побутовими приладами. Ставлення: - шанобливе і економне ставлення до конструкційних матеріалів природного походження; - усвідомлення необхідності безпечної організації власної навчально-пізнавальної та проектної діяльності. Навчальні ресурси: - проектування та виготовлення виробів з конструкційних матеріалів хімічного походження; - організація робочого місця під час виконання технологічних операцій, опорядження та оздоблення виробів

Наскрізні лінії

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проєкти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв»язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Для формування ключових і предметних компетентностей у зміст кожного предмету закладено наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров»я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Призначення наскрізних інтегрованих змістових ліній – формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях або виконання практичних завдань наближених до життя.

Результатом вивчення наскрізних змістових ліній є процес формування ключових компетентностей, які характеризуються доповненням учнівського досвіду з урахуванням їхніх природних нахилів та здібностей учнів, їхніх професійних намірів, наявних готових знань з різних предметів.

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості в учнів, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Учнів 9 класів у процесі трудового навчання орієнтують на усвідомлення важливості безвідходного виробництва; розуміння шкідливого впливу хімічних матеріалів на навколишнє середовище; обґрунтування значення хімічних матеріалів для збереження природних ресурсів.

«Громадянська відповідальність» націлена на формування відповідального члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Учнів 9 класів у процесі трудового навчання орієнтують раціонально використовувати різноманітні матеріали, обґрунтовувати власну позицію щодо розвитку новітніх ресурсозберігальних та екологічно чистих технологій обробки матеріалів; уміння оцінювати результати власної діяльності.

Змістова лінії «Здоров’я і безпека» спрямована на формування особистості учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

Учнів 9 класів у процесі трудового навчання орієнтують дотримуватись правил безпечної праці під час виконання технологічних операцій; розуміти шкідливий вплив фарбових матеріалів на здоров'я людини та знати способи запобігання їхній дії; дбати про одяг, взуття та дотримуватися відповідних санітарно-гігієнічних вимог; розпізнавати маркування пластмас для виявлення впливу штучних матеріалів на власне здоров'я та навколишнє середовище; розуміти чинники впливу хімічних матеріалів на здоров'я людини.

Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, страхування, кредитування тощо).

Учнів 9 класів у процесі трудового навчання орієнтують на формування уміння економно використовувати матеріали під час їх обробки; визначати необхідну кількість матеріалів для виготовлення виробу; проводити міні-маркетингові дослідження з метою визначення характеристик виробу з позиції споживача і орієнтовної вартості готового виробу; добирати матеріали і технології їх обробки з метою виготовлення якісного виробу, який відповідає встановленим вимогам і є конкурентноспроможнім; визначення орієнтовної вартості виробу як готового продукту; добір інструментів та пристосувань відповідно до визначених завдань.

Трудове навчання, крім вищезазначених, вирішує внутрішньопредметні завдання, пов'язані з формуванням в учнів проєктно-технологічної компетентності.

Проектно-технологічна компетентність – це здатність учня застосовувати знання, уміння, навички в процесі проектно-технологічної діяльності для виготовлення виробу (або надання послуги) від творчого задуму до його втілення в готовий продукт (послугу) за обраною технологією.

ІНФОРМАТИКА

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною – у разі відмінності) мовами	Уміння: створювати інформаційні продукти та грамотно і безпечно комунікувати з використанням сучасних технологій державною (і рідною у разі відмінності) мовою; висловлюватись та спілкуватися на тему сучасних інформаційних технологій з використанням відповідної термінології. Ставлення: усвідомлення комунікаційної ролі ІТ; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на ІТ-тематику; надавання переваги використанню програмних засобів та ресурсів з інтерфейсом державною (і рідною у разі відмінності) мовами
Спілкування іноземними мовами	Уміння: використовувати програмні засоби та ресурси з інтерфейсом іноземними мовами; використовувати програмні засоби для перекладу текстів та тлумачення іноземних слів; оперувати базовою міжнародною ІТ-термінологією. Ставлення: усвідомлення ролі ІТ в інтерперсональній комунікації у глобальному контексті; розуміння необхідності володіння іноземними мовами для онлайн-навчання й активного залучення до європейської та глобальної спільнот, усвідомлення своєї причетності до них.
Математична компетентність	Уміння: розуміти, використовувати та створювати математичні моделі об»єктів та процесів для розв»язування задач із різних предметних галузей засобами інформаційних технологій. Ставлення: усвідомлення ролі математики як однієї з основ ІТ
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: застосовувати логічне, алгоритмічне, структурне та системне мислення для розв’язування життєвих проблемних ситуацій; планувати та проводити навчальні дослідження та комп’ютерні експерименти в галузі природничих наук і технологій; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення міждисциплінарного значення інформатики; усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Інформаційно-цифрова компетентність	Розкривається у змісті предмета
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: організовувати свою діяльність з використанням програмних засобів для планування та структурування роботи, а також співпраці з членами соціуму; самостійно опановувати нові технології та засоби діяльності. Ставлення: виявлення допитливості, наполегливості, впевненості, вміння мотивувати себе до навчальної діяльності, долати перешкоди як ключові чинники успіху навчально-пізнавального процесу інформатики; усвідомлення необхідності та принципів навчання протягом усього життя; усвідомлення відповідальності за власне навчання
Ініціативність і підприємливість	Розкривається через наскрізну змістову лінію
Соціальна і громадянська компетентності	Розкривається через наскрізну змістову лінію
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії у віртуальному просторі; враховувати художньо-естетичну складову при створенні інформаційних продуктів (сайтів, малюнків, текстів тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному інформаційному суспільстві; усвідомлення впливу інформатики та інформаційних технологій на людську культуру та розвиток суспільства
Екологічна грамотність і здорове життя	Розкривається через наскрізну змістову лінію

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії	Компоненти
Екологічна безпека й сталий розвиток	Спрямована розуміння інноваційного потенціалу ІТ як ключового фактору суспільного розвитку, знання обов’язків щодо утилізації технологічних пристроїв та її значення у збереженні довкілля Навчальні ресурси:проведення досліджень та розв»язанняпроєктних задач на тему охорони довкілля з використанням засобів обробки текстової, табличної та графічної інформації. Уміння оцінювати та опановувати нові технології як засіб саморозвитку. Створення персонального освітньо-комунікаційного середовища для навчання протягом життя, саморозвитку та самореалізації себе як члена соціуму
Громадянська відповідальність	Сприяє вихованню поваги до прав і свобод, зокрема свободи слова й конфіденційності особистості та даних в Інтернеті, використання легального програмного забезпечення та контенту, відповідального ставлення і громадянської позиції щодо дотримання норм ліцензування програмного забезпечення та авторських прав. Формує здатність вести дискусію та відстоювати свою позицію щодо актуальних питань функціонування громадянського суспільства, пов’язаних зі сферою ІТ, наприклад, про рівний доступ та цифрову нерівність, віртуальний світ, штучний інтелект, ІТ-юриспруденцію, авторське право на інформаційний продукт, кібербезпеку. Забезпечує знання й дотримання законів щодо захисту даних, усвідомлення відповідальності за їх порушення Навчальні ресурси: створення інформаційних продуктів громадянської та патріотичної тематики.
Здоров’я і безпека	Формує уміння критично оцінювати здобуту з Інтернету інформацію і знати методи перевірки її надійності, формувати свідоме ставлення до впливу сучасних пристроїв і контенту на здоров'я та інтелектуальний розвиток, обмеження впливу небезпечних соціальних мережевих груп на учнів та захист їх від затягування в ці групи. Формує знання про ризики встановлення та використання ПЗ, ставлення до проблем та наслідків комп'ютерної залежності, уміння її уникати та мінімізувати негативний вплив комп’ютерних технологій на власне здоров’я, захищати себе і комп’ютерні пристрої від ІТ-загроз. Навчальні ресурси:дотримання правил безпеки життєдіяльності під час роботи з ІТ-пристроями. Навчання плануванню власного часу, діяльність і відпочинок з використанням інформаційних технологій.Навчання методам захисту власних інформаційних продуктів, наприклад через використання сеансів користувача, надійних паролів тощо
Підприємливість і фінансова грамотність	Націлена на розвиток уміння визначати всі можливі варіанти розв’язання проблеми та перевіряти результати, здатність генерувати та реалізовувати ідеї з використанням ІТ. Сприяє вивченню основ підприємництва в ІТ-сфері, розуміння ролі інтернет-технологій як засобу маркетингу та підприємницької діяльності Навчальні ресурси: використання інструментів планування та спільної роботи, робота в команді. Використання електронних таблиць для фінансових розрахунків

Форми та методи реалізації ключових компетентностей та наскрізних ліній на уроках інформатики:

9 класи: тестові методи перевірки знань, театралізований урок, уроки – рольові ігри, інтегровані уроки, екскурсії, виконання проєктів, демонстраційні приклади.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ЗДОРОВ’Я І ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА»

ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я

Компетентнісний потенціал навчального предмета

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною - у разі відмінності) мовами	Уміння: - усно й письмово висловлювати свою думку, слухати співрозмовника, тлумачити базові концепції щодо забезпечення добробуту, здоров’я та безпеки; - обговорювати, дискутувати й презентувати своє бачення та спільне рішення Ставлення: - ціннісне ставлення до державної і рідної мови, у разі відмінності, як засобу комунікації та складової культури свого народу Навчальні ресурси: - проведення роботи в групах, опитування думокмозковий штурм, аналіз ситуацій (використання історій, легенд, притч, казок, науково-популярних текстів)
Спілкування іноземними мовами	Уміння: - спілкуватись іноземною мовою в життєвих ситуаціях, що стосуються здоров’я та безпеки; -правильно застосовувати іноземні терміни; - використовувати попередження іноземною мовою про небезпеку;- розрізняти маркувальні знаки та позначення на пакувальних матеріалах для споживачів на харчових та промислових продуктах іноземного походження Ставлення: - шанобливе ставлення до інших мов як засобу комунікації; - усвідомлення необхідності володіння іноземними мовами Навчальні ресурси: - інтерактивне спілкування; - робота з іноземними текстами як джерелами інформації; - опрацювання термінів з використанням інтернет-ресурсів, словників, глосаріїв; - участі в міжнародних проектах (наприклад, Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю)
Математична компетентність	Уміння: застосовувати знання з математики (формули, графічні й статистичні методи, розрахунки, моделі) для розуміння соціальних явищ, вирішення побутових питань та життєвих ситуацій Ставлення: - усвідомлення цінності математичних знань та способів діяльності у різних соціальних сферах та побуті Навчальні ресурси: - соціально-ігрові проекти, моделювання соціальних ситуацій, використання математичних методів на практичних заняттях (здійснюють експрес-оцінку та моніторинг здоров’я, розрахунок калорійності харчового раціону відповідно до енерговитрат організму)
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: - застосовувати знання з природничих наук (біології людини, бережливого природокористування, методів дослідження природи) для забезпечення добробуту, здоров’я і безпеки; - установлювати причиново-наслідкові зв’язки між природним та соціальним довкіллям, прогнозувати соціальні наслідки використання сучасних технологій у природному та соціальному середовищі Ставлення: - відповідальність за власну діяльність у природі; - ціннісне ставлення до природозбережувальних та природовідновлюванних технологій; - екологічно доцільна поведінка Навчальні ресурси: - створення еколого-соціальних проектів- дослідження залежності стану здоров’я від природних і технологічних чинників (аналіз складу харчових продуктів тощо); - моделювання ситуацій впливу природного й техногенного середовища на здоров’я та безпеку людини
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння:- отримувати інформацію з використанням ІКТ щодо добробуту та безпеки; - безпечно застосувати ІКТ в повсякденному житті; - аналізувати, порівнювати та критично оцінювати достовірність і надійність джерел даних, інформації та цифровий контент Ставлення: дотримання етики спілкування в інформаційних мережах, усвідомлення користі та загрози у використанні ІКТ та соціальних мереж Навчальні ресурси: - застосування ІКТ для підготовки презентацій власних проєктів; - створення веб-сторінок і сайтів для комунікації та реалізації проєктів щодо добробуту, здоров’я та безпеки; застосування комп’ютерних програм у дослідженнях, практичних роботах, проєктах
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: - визначати свій стиль і способи індивідуального ефективного навчання; - раціонально планувати час; -здійснювати самооцінювання та самоконтроль Ставлення: - виявляє стійку мотивацію та інтерес до учіння; - усвідомлена потреба у навчанні протягом життя; - впевненість в успіху власного навчання як засобу забезпечення добробуту, збереження здоров’я, безпеки Навчальні ресурси:розробка індивідуальних освітніх маршрутів, що враховують індивідуальний стиль навчання, передбачають раціональне планування часу, рефлексію й оцінювання результатів
Ініціативність і підприємливість	Уміння: - втілювати ідеї в життя, долати труднощі, діяти в умовах ризиків та непередбачуваних ситуацій; - досягати мети, вчитися на власних помилках; усвідомлювати власні слабкі та сильні сторони Ставлення: - усвідомлення взаємозв»язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я; - ставлення до добробуту та безпеки як до ознак підприємливості; - демонструє позитивний світогляд у поведінці; - ціннісне ставлення до власного життєвого досвіду Навчальні ресурси: - проживання змодельованих ситуацій; - ігри-стратегії, спрямовані на формування здатності брати на себе відповідальність; -діалоги та рефлексивні вправи; - вправи на виявлення професійних схильностей.
Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: -працювати в команді, відстоювати інтереси особистого, сімейного й суспільного добробуту; - конструктивнокомунікувати в різних середовищах, виявляти толерантність, викликати довіру та виявляти співчуття; - висловлювати різні погляди; - долати стрес, розчарування; -чітко розмежовувати приватну та професійну сферу Ставлення: - виявляє позитивне ставлення до співпраці, асертивності; - зацікавлене ставлення до соціоекономічного розвитку та міжкультурної комунікації; - цінує розмаїття поглядів і поважає себе та інших Навчальні ресурси: У груповій роботі, дискусіях, моделювання та розв’язання соціальних ситуацій,тренінги Уміння: - реалізовувати громадянські права та свободи, зокрема ті, що стосуються власного добробуту, здоров’я та безпеки в щоденних ситуаціях Ставлення: - повага до прав людини; - громадянська відповідальність за особистий і суспільний добробут; - демократична культура. Навчальні ресурси: ситуаційні вправи, проблемні ситуації, проєкти, спрямовані на усвідомлення ідей демократичного громадянства як засади досягнення добробуту, поваги до прав людини.
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: - здатність зіставляти власні погляди та їх вираження з думкою інших щодо формування добробуту, збереження і змінення власного здоров’я та здоров’я тих, хто поруч; - застосовувати соціально-економічні можливості діяльності у сфері добробуту та здоров’я; - застосовувати творчі здібності та життєві навички у різних професійних середовищах Ставлення: - усвідомлення універсальних цінностей, що сприяють добробуту, забезпеченню здоров’я та безпеки у соціумі; - ціннісне ставлення до навколишнього світу й до самих себе; - усвідомлення цінності творчого підходу до творення добробуту; - споживча та медіакультура Навчальні ресурси:полілоги, спрямовані на аналіз впливу сім’ї, традицій, суспільних та економічних чинників, культурної спадщини, традицій на ставлення людства до здоров’я, добробуту та безпеки; порівняння минулих та сучасних культурних традицій.
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння:- встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом і безпекою громади; - діяти в небезпечних ситуаціях та надавати першу необхідну допомогу; - визначати взаємозв’язок складників здоров’я; дотримуватися правил особистої гігієни, збалансованого харчування і рухової активності; - аналізувати вплив способу життя на добробут і безпеку (особисту і громадську) Ставлення: - ціннісне ставлення до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я та добробуту та безпеки людини і спільноти; - відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей Навчальні результати: -ігри-імітації та ігри-вправи, що моделюють життєві ситуації та забезпечують холістичний підхід до формування життєвих навичок та усвідомленого ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших та навколишнього середовища

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток	Орієнтує учнів на відповідальне ставлення до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти; сприяє розвитку екологічно доцільного мислення і поведінки як складової формування здорового способу життя; навчає учнів встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом та безпекою громади; поглиблює розуміння міжнародного екологічного права, екологічного законодавства України, інформаційного суспільства та сталого розвитку.
Громадянська відповідальність	Формує громадянську відповідальність за особистий і суспільний добробут, здоров»я і безпеку; повагу до прав людини; сприяє усвідомлення ідей демократичного громадянства як засади досягнення добробуту, поваги до прав людини, розвиває уміння реалізовувати громадянські права та свободи. Зміст курсу «Основи здоров’я» дозволяє найбільш повно реалізувати в навчально-виховному процесі концептуальні засади громадянськості при вивченні всіх чотирьох розділів програми предмету: «Здоров’я людини», «Психічна і духовна складові здоров’я», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я». Якщо в перших трьох розділах подано окремі елементи громадянськості, то саме зміст розділу «Соціальна складова здоров’я» особливо сприяє формуванню ідей демократії і дотримання прав людини.
Здоров»я і безпека	Дозволяє сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Оскільки при викладанні предмета «Основи здоров’я» ця наскрізна тема є провідною вона розкривається на всіх уроках в 5-9 класах.
Підприємливість і фінансова грамотність	Націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Предмет «Основи здоров’я» має значний потенціал для формування такої ключової компетентності розвитку особистості, як підприємливість, орієнтує учнів на усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я; ставлення до збереження і зміцнення здоров’я як до ознаки підприємливості. Обов’язковими та вкрай корисними для формування підприємливої компетентності є виконання практичних робіт у вигляді проектів, зокрема таких як «Проєкт самовиховання» та «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації».

Результат основи здоров’я

Випускник / випускниця:

формує мотивації дбайливого ставлення до життя і здоров’я;
формує стійкі переконання щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;
виховує бережливе, дбайливе та усвідомлене ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;
розвиває активну громадянську позицію, спрямовану на збереження життя і зміцнення здоров’я згідно з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах;
формує сталу мотиваційну установку на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;
знає методи самозахисту в умовах загрози для життя;
знає методи самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;
розвиває життєві навички, спрямовані на заохочення вести здоровий спосіб життя.

Конкретним результатом навчання визначено розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів, поглиблення життєвих навичок (зокрема прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за життя, здоров’я, безпеку та добробут своє та оточуючих.

Форми роботи: інтерактивні вправи (акваріум, казка, коло ідей, диспут), фронтальна бесіда, практичні завдання, лекція.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Мета реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих і виховних завдань:

формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку;
розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей;
формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя;
формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;
формування високих моральних якостей.

Вклад предмета у формування ключових компетентностей.

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами	Уміння: правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в різних ситуаціях під час занять фізичною культурою і спортом, за допомогою спілкування розв»язувати конфлікти, популяризувати ідеї фізичної культури і спорту мовними засобами. Ставлення: усвідомлення ролі фізичної культури для гармонійного розвитку особистості, пошанування національних традицій у фізичному вихованні, українському спортивному русі. Навчальні ресурси: інформація про історію спортивного руху в Україні та українську спортивну термінологію.
Спілкування іноземними мовами	Уміння: за допомогою іноземної мови спілкуватися про фізичну культуру, її значення для самореалізації людини, писати тексти іноземною мовою про власні спортивні захоплення, шукати інформацію в іноземних джерелах про ефективні оздоровчі програми, спортивні новини. Ставлення: усвідомлення ролі іноземної мови як мови міжнародного спілкування у спорті. Навчальні ресурси: спортивні новини іноземною мовою, спортивна термінологія.
Математична компетентність	Уміння: використовувати математичні методи під час занять фізичною культурою, для створення індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм, здійснення самооцінювання власного фізичного стану, вести рахунок при проведенні змагань у різних видах спорту, здійснювати підрахунок та аналізувати частоту серцевих скорочень у стані спокою та під час фізичних навантажень, розраховувати зусилля для досягнення мети, аналізуючи швидкість, відстань, траєкторію, тощо. Ставлення: усвідомлення важливості математичного мислення для фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності. Навчальні ресурси: завдання на подолання відстані, створення меню раціонального харчування.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: організовувати та здійснювати туристичні мандрівки; застосовувати інноваційні технології для покращення здоров»я; виконувати різні фізичні вправи в умовах природного середовища, використовувати сили природи в процесі занять із фізичної культури. Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання екологічного довкілля як ідеального простору для реалізації фізичної активності людини, ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров»я, усвідомлення важливості бережливого природокористування. Навчальні ресурси: туристичні мандрівки, фізичні вправи на свіжому повітрі, засоби загартовування, сучасні фітнес-технології.
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: використовувати цифрові пристрої для навчання техніки рухових навичок, фізичних вправ, оцінювання власного фізичного стану, моніторингу рухової активності. Ставлення: усвідомлення впливу інформаційних та комунікаційних технологій і пристроїв на здоров»я людини, переваг та ризиків їх застосування; розуміння проблем та наслідків комп»ютерної залежності. Навчальні ресурси: Комп»ютерні програми для корекції фізичного стану, майстер-класи з різних видів спорту, відеоуроки та відеоролики про проведення різних форм фізкультурно-оздоровчих занять.
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: Розв»язувати проблемні завдання у сфері фізичної культури і спорту; досягати конкретних цілей у фізичному самовдосконаленні; розробляти індивідуальні оздоровчі програми з урахуванням власних можливостей, мотивів та потреб; шукати, аналізувати та систематизувати інформацію у сфері фізичної культури та спорту. Ставлення: розуміння потреби постійного фізичного вдосконалення. Навчальні ресурси: приклади індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм.
Ініціативність і підприємливість	Уміння: боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю приймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі рухової діяльності, реалізовувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення, користуватися власними перевагами і визнавати недоліки у тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізовувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо). Ставлення: ініціативність, активність у фізкультурній діяльності, відповідальність, відвага, усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій. Навчальні ресурси: спортивні змагання з різних видів спорту.
Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: організовувати гру чи інший вид командної рухової діяльності; спілкуватися в різних ситуаціях, нівелювати конфлікти; дотримуватися: правил чесної гри (FairPlay): поважати суперника, здобувати перемогу чесним шляхом за рахунок ретельної підготовки, з гідністю приймати поразку, пам’ятати, що головна перемога – це перемога над собою; санітарно-гігієнічних вимог та правил безпечної поведінки під час виконання фізичних вправ, контролювати свій стан у процесі занять фізичною культурою. Ставлення: поцінування підтримки, альтернативних думок і поглядів; толерантність; розуміння зв»язку між руховою активністю та здоров»ям, свідоме ставлення до власного здоров»я та здоров»я інших. Навчальні ресурси: командні види спорту.
Обізнаність та самовираження у сфері культури	Уміння: виражати свій культурний потенціал через рухову діяльність; удосконалювати культуру рухів. Ставлення: усвідомлення можливостей самовираження та самореалізації через фізичну культуру та спорт; дотримання мовленнєвого етикету. Навчальні ресурси: форми фізичного виховання: спортивні свята, змагання, рухливі перерви, фізкультпаузи.
Екологічна грамотність і здорове життя.	Уміння: свідомо ставитися до власного здоров»я та здоров»я інших; організувати гру чи інший вид рухової діяльності, спілкуватися в різних ситуаціях фізкультурно-спортивної діяльності Ставлення: усвідомлення важливості дотримання санітарно-гігієнічних вимог при виконанні фізичних вправ, значення рухової активності в житті людини для покращення здоров’я, самоконтролю в процесі занять фізичною культурою, дотриматися правил безпечної поведінки під час уроків, змагань та інших форм фізичного виховання. Навчальні ресурси: форми фізичного виховання: спортивні свята, змагання, рухливі ігри.

Призначення змістових ліній.

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Використовувати знання про особливості фізичного стану та адаптацію організму до фізичних навантажень в процесі фізкультурно-оздоровчих занять, використовувати інноваційні технології для покращення здоров’я, усвідомлювати людину як частину природи, її взаємодію з природнім середовищем у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності, використовувати сили природи в процесі занять з фізичної культури, вміти проводити різні форми рухової активності в умовах природного середовища.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства.

Вміти ефективно співпрацювати з іншими у процесі фізичного виховання, виявляти солідарність та зацікавлення у спільному розв’язанні проблем, здійснювати критичну і практичну рефлексію, в ухваленні спільних рішень в досягненнях мети, формування відповідальності та розуміння цінностей фізичної культури, дотримання демократичних принципів у фізкультурній діяльності.

Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека» прагнуть сформувати учня/ученицю як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який/яказдатний/на дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

Розуміти, що фізична культура є складовою частиною загальної культури суспільства, спрямована на зміцнення здоров»я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних якостей людини з метою гармонійного формування її як особистості. Усвідомлювати, що фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвиток дружніх стосунків тощо. Свідомо ставитися до власного здоров»я та здоров’я інших; вміти організувати гру чи інший вид рухової діяльності, спілкуватися в різних ситуаціях фізкультурно-спортивної діяльності, нівелювати конфлікти, здобувати чесну перемогу та з гідністю приймати поразку, дотримуватися правил чесної гри, усвідомлювати важливість дотримання санітарно-гігієнічних вимог при виконанні фізичних вправ, розуміти значення рухової активності в житті людини для покращення здоров’я, формувати навички самоконтролю в процесі занять фізичною культурою, дотриматися правил безпечної поведінки під час уроків, змагань та інших форм фізичного виховання.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»націленана розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Сприяти формуванню здатності до оцінювання власних можливостей в процесі рухової діяльності, вміти працювати в команді, формувати навички співробітництва, реалізовувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за прийняті рішення, усвідомлювати важливість співпраці під час ігрових ситуацій, власних позитивних сторін та визнавати свої недоліки у тактичних діях в різних видах спорту, проявляти ініціативність та активність у фізкультурній діяльності.

РОЗДІЛ ІV. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЛІЦЕЮ

(ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)

Вступ

Профільна середня освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій, і є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу, випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті та готові до свідомого вибору та самореалізації.

Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. При цьому реалізується принцип особистісно орієнтованого навчання, створюються найоптимальніші умови для професійного самовизначення та подальшої самореалізації випускників, продовження освіти та початку професійної діяльності.

Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Профільна школає інституційною формою реалізації цієї мети.

Основні завдання профільного навчання:

створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
забезпечення наступності між загальною середньою та професійною освітою, можливості отримати професію;
сприяння професійній орієнтації і самовизначенню старшокласників, соціалізації учнів незалежно від місця проживання, стану здоров’я тощо;
здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням;
сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику школи можливість успішно самореалізуватися;
продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості, його здібностей і обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору.

Освітня програма ліцею (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 (10-11 класи) «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типових освітніх програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №408 зі змінами (наказ МОН від 20.06.2025 №890). Освітня програма школи окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма повної середньої освіти є продовженням освітньої програми базової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 16-18 років. Програма враховує, що провідною діяльністю учнів даного вікового періоду є самовизначення як практика формування, пов'язана з конструюванням можливих образів майбутнього, проектуванням і плануванням в ньому своєї індивідуальної траєкторії (свого шляху). Так як формування старших школярів відбувається через набуття практичного мислення, то одиницею організації змісту освіти стає «проблема» і проблемна організація навчального матеріалу, що передбачає особистісно-компетентнісну організацію навчальної діяльності.

До очікуваних результатів засвоєння основної освітньої програми належать:

загальні навчальні вміння, навички і способи діяльності,
пізнавальна діяльність,
інформаційно-комунікативна діяльність,
рефлексивна діяльність.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

дитиноцентрованості і природовідповідності;
узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
наступності і перспективності навчання;
-взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
принцип інтегрування навчальних предметів всередині і поза освітніх
областей;
принцип диференційованого підходу до навчання;
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей;
принцип взаємозв’язку навчальної та позанавчальної діяльності.

4.1. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження:

10 клас	1330 годин
11 клас	1330 годин
Разом	2660 години

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІІ ступеня.

4.2. Навчальний план

Організація освітньої діяльності в 10-11 класах у 2025/2026 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №408 (у редакції наказу МОН України від 20.06.2025 року № 890).

У 2025/2026 навчальному році з врахуванням побажань учнів, батьків, матеріально-технічної бази, навчально-методичного та кадрового забезпечення та з метою якісної реалізації освітньої діяльності у ліцеї сформовано такі профілі:

природничо-математичного напряму: 10-А, 11-А математичний профіль, 10-Б – економічний профіль;

суспільно-гуманітарного напрямку: 10-В, 11-Б, 11-В – історичний профіль.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 10-А класу

Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

на 2025/2026 навчальний рік

природничо-математичного напряму, профілю математичного

Таблиця 2, 3 до наказу Міністерства освіти і науки України

від 28.11.2019 року № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 20.06.2025 № 890)

Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень
Українська мова		2
Українська література		2
Зарубіжна література		1
Англійська мова		2
Історія України		1,5
Всесвітня історія		1
Громадянська освіта		2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		3+6
Біологія і екологія		2
Географія		1,5
Фізика		3
Хімія		1,5
Фізична культура		3
Захист України		2
Інформатика		1
Технології		2
Варіативна складова		7,5-6
1.	Індивідуально –групові з української мови	1
2.	Індивідуально –групові з історії України	0,5
Гранично допустиме навантаження на учня		33
Всього фінансується( без урахування поділу класу на групи)		38

Години «Захисту України» передані до осередку для викладання оновленого предмета «Захист України», на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 22.05.2024 № 731 «Про особливості використання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) для забезпечення викладання навчального предмета «Захист України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 2024 року за № 834/42179.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 10-Б класу

Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

на 2025/2026 навчальний рік

природничо-математичний напряму, профілю економічного

Таблиця 2, 3 до наказу Міністерства освіти і науки України

Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень
Українська мова		2
Українська література		2
Зарубіжна література		1
Англійська мова		2
Історія України		1,5
Всесвітня історія		1
Громадянська освіта		2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		3+2
Біологія і екологія		2
Географія		1,5+1,5
Фізика		3
Хімія		1,5
Фізична культура		3
Захист України		2
Інформатика		1
Технології		2
Економіка		3
Варіативна складова		7,5-6,5
1.	Індивідуально –групові з української мови	1
Гранично допустиме навантаження на учня		33
Всього фінансується( без урахування поділу класу на групи)		38

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 10-В класу

Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

на 2025/2026 навчальний рік

суспільно-гуманітарного напряму, профілю історичного

Таблиця 2, 3 до наказу Міністерства освіти і науки України

Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень
Українська мова		2
Українська література		2
Зарубіжна література		1
Англійська мова		2
Історія України		1,5+1,5
Всесвітня історія		1
Громадянська освіта		2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		3
Біологія і екологія		2
Географія		1,5
Фізика		3
Хімія		1,5
Фізична культура		3
Захист України		2
Інформатика		1
Технології		2
Варіативна складова		7,5-1,5
1.	Курс за вибором «Моя громадянська свідомість. Запобігання корупції»	1
2	Індивідуально –групові з української мови	2
3.	Індивідуально –групові з математики	1
4.	Індивідуально –групові з історії України	1
5	Індивідуально –групові з англійської мови	1
Гранично допустиме навантаження на учня		33
Всього фінансується (без уахування поділу класу на групи)		38

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 11-А класу

Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

на 2025/2026 навчальний рік

природничо-математичного напряму, профілю математичного

Таблиця 2, 3 до наказу Міністерства освіти і науки України

від 28.11.2019 року № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» » (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 20.06.2025 № 890)

Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень
Українська мова		2
Українська література		2
Зарубіжна література		1
Англійська мова		2
Історія України		1,5
Всесвітня історія		1
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		3+6
Біологія і екологія		2
Географія		1
Фізика		3
Астрономія		1
Хімія		2
Фізична культура		3
Захист України		2
Інформатика		2
Технології		1
Варіативна складова		8,5-6
1.	Індивідуально-групові з математики	0,5
2.	Індивідуально-групові з історії України	0,5
3.	Індивідуально-групові з української мови	0,5
Гранично допустиме навантаження на учня		33
Всього фінансується( без урахування поділу класу на групи)		38

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 11-Б, В класів

Бориспільського ліцею «ОСНОВА»

на 2025/2026 навчальний рік

суспільно-гуманітарного напряму, профілю історичного

Таблиця 2, 3 до наказу Міністерства освіти і науки України

Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень
Українська мова		2
Українська література		2
Зарубіжна література		1
Англійська мова		2
Історія України		1,5+1,5
Всесвітня історія		1
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)		3
Біологія і екологія		2
Географія		1
Фізика		3
Астрономія		1
Хімія		2
Фізична культура		3
Захист України		2
Інформатика		2
Технології		1
Варіативна складова		8,5-1,5
1.	Курс за вибором «Історія Голокосту»	1
2.	Індивідуально – групові з української мови	2
3.	Індивідуально – групові з математики	1
	Індивідуально – групові з історії України	2
4.	Індивідуально – групові з англійської мови	1
Гранично допустиме навантаження на учня		33
Всього фінансується( без урахування поділу класу на групи)		38

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України, «Про повну загальну середню освіту».

Навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.

4.3. Перелік навчальних програм

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (10 класи)

(затверджені наказами МОН від 20.06.2025 № 890)

№ п/п	Назва навчальної програми	Рівень вивчення
	Українська мова	рівень стандарту
	Українська література	рівень стандарту
	Зарубіжна література	рівень стандарту
	Іноземні мови (англійська)	рівень стандарту
	Історія України	рівень стандарту
	Історія України	рівень стандарту
	Історія України	рівень профільний
	Всесвітня історія	рівень стандарту
	Всесвітня історія	рівень стандарту
	Громадянська освіта	рівень стандарту
	Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	рівень стандарту
	Алгебра	рівень профільний
	Геометрія	рівень профільний
	Біологія і екологія	рівень стандарту
	Географія	рівень стандарту
	Географія	рівень профільний
	Фізика і астрономія	рівень стандарту
	Хімія	рівень стандарту
	Фізична культура	рівень стандарту
	Інформатика	рівень стандарту
	Технології	рівень стандарту

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (11 класи)

(затверджені наказами МОН від 20.06.2025 № 890)

№ п/п	Назва навчальної програми	Рівень вивчення
	Українська мова	рівень стандарту
	Українська література	рівень стандарту
	Зарубіжна література	рівень стандарту
	Іноземні мови (англійська)	рівень стандарту
	Історія України	рівень стандарту
	Історія України	профільний рівень
	Всесвітня історія	рівень стандарту
	Громадянська освіта	рівень стандарту
	Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	рівень стандарту
	Алгебра	профільний рівень
	Геометрія	профільний рівень
	Біологія і екологія	рівень стандарту
	Географія	рівень стандарту
	Фізика і астрономія	рівень стандарту
	Хімія	рівень стандарту
	Фізична культура	рівень стандарту
	Інформатика	рівень стандарту
	Технології	рівень стандарту

4.4. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення

Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура

Учні 10-11-х класів вивчають предмети «Інформатика» та «Технології» як вибірково-обов’язкові.

Розподіл варіативної складової в ліцеї (профільна середня освіта)

Розподіл варіативної частини в профільній середній освіті здійснюється з урахуванням профільності навчання, яке має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної так і варіативної частини навчального плану, яка складена з урахуванням профільності навчання.

З метою загального розвитку творчих здібностей учнів, підготовки учнів до участі у ЗНО, поглиблення знань з окремих предметів виділено години з варіативної складової на проведення індивідуальних занять та консультацій з цих предметів в 10-х та 11 класах. За рахунок варіативної складової збільшено години на індивідуально-групові заняття:

для 10 класів: 10-А – з української мови - 1 год., історії України − 1 год., 10-Б – з української мови − 1 год., 10-В – з української мови − 2 год., історії України − 1 год., математики − 1 год., англійської мови − 1 год..

для 11 класів; 11-А – з української мови, математики, історії України по 0,5 год., 11-Б,В – з української мови − 2 год., математики − 1 год., історії України - 2 год., англійська мова – 1 год.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу.

4.5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Ключові компетентності	Компоненти
Спілкування державною (і рідною - у разі відмінності) мовами	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
Математична компетентність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об»єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов»язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв»язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв»язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту.
Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомленнявзаємозв»язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища − зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети − виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст − бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров»я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв»язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов»язана з розв»язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.

4.6. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття профільної середньої освіти.

4.7. Форми організації освітнього процесупри здобутті профільної освіти

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей проводять на уроці, семінарі, заключній конференції, екскурсії. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Оглядова конференція проводиться для учнів 10-11 класів. Коригуючу функцію виконують оглядові консультації. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

4.8. Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно доКритеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 р. № 329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11 травня 2011 р. за № 566/19304), та Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21 серпня 2013 р. № 1222.

І початковий рівень, коли в результаті вивчення навчального матеріалу учень: називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричнуфігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

РОЗДІЛ V. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб. У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Ліцей забезпечує здобуття освіти за очною, заочною, дистанційною, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу у порядку, визначеному законодавством, та реалізує індивідуальну освітню траєкторію учня.

РОЗДІЛ VI.ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

На виконання абзацу двадцять другого частини першої статті 64 Закону України «Про освіту», з метою впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607, на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН №693 від 26.06.2018, складені навчальні плани, так як інтеграція дітей з порушеннями опорно-рухового апарату чи слуху в заклад становить складну проблему, адже саме лише перебування дитини у широкому соціумі – це ще не запорука її успішного навчання та соціалізації. Кінцевий результат значною мірою залежить від того, які умови для цього створені, а також від наполегливої та цілеспрямованої роботи всіх учасників освітнього процесу.

У Освітній програмі застосовуємо таке тлумачення термінів, яке зазначає Закон України «Про освіту»:

особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;
інклюзивне навчання – система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами організовується у 2-Б, 2-В, 4-Б, 5-В, 6-А, 6-Б, 8-Б, 9-Г класах.

Всі класи організовані відповідно до «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ вад 09.08.2017 № 588 та іншими нормативно-правовими документами.

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі в освітньомупроцесі.

Основними завданнями інклюзивного навчання є:

здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
створення інклюзивного освітнього середовища (сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей);
розумне пристосування – запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;
створення позитивного мікроклімату у закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;
забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальної програми розвитку.

З метою підвищенню ефективності навчального процесу запроваджено корекційно-розвиткова складова Індивідуальної програми розвитку кожної дитини, якою регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями (вихованцями): розвиток слухового сприймання; розвиток мовлення; корекція розвитку; соціально-побутове орієнтування; розвиток комунікативної діяльності і творчості; фізичний розвиток (ЛФК). Така робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання. Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я. При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я. Після завершення навчання учні отримують документи про освіту державного зразка відповідно до зразків документів про загальну середню освіту, затверджених МОН. Невід’ємною складовою організації освітнього простору для дітей з особливими освітніми потребами є забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, а також наявність ресурсної кімнати. Для зручності керівником освітнього закладу складений графік використання ресурсної кімнати як для надання психологопедагогічних та корекційно-розвиткових послуг, так і для вільного використання іншими учасниками освітнього процесу. З метою запобігання проявам насильства та булінгу відносно дітей з ООП у закладі здійснюється попереджувальна профілактична робота з усіма учасниками освітнього процесу, створюється атмосфера спільної поваги та взаємопідтримки, відповідального ставлення один до одного під час міжособистісної взаємодії. Здобувачі освіти ознайомлені з правилами поведінки під час освітнього процесу та відповідними санкціями за їхпорушення, безпечними способами повідомлення про випадки булінгу (цькування) абоінші прояви насильства, учасниками або свідками яких вони стали. Батьки ознайомлені з процедурами повідомлення та реагування на випадки, якщо їх дитина потерпає від насильства, і бути впевненими, що заклад освіти реагуватиме на ці повідомлення належним чином

РОЗДІЛ VII. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Індивідуальна форма навчання в системі загальної середньої освіти – це одна із форм організаціїосвітнього процесу для забезпечення права осіб на здобуття повної загальної середньої освіти в загальноосвітніх закладах освіти.

Наразі учням доступні дві форми, за якими організоване індивідуальне навчання у закладі: сімейна та педагогічний патронаж.

Сімейна (домашня) формапередбачає, що весь освітній процес для учня самостійно організовують його батьки. Вони ж несуть відповідальність за здобуття знань на рівні не нижче стандартів.

Педагогічний патронаж – форма, у випадку якої освітній процес і засвоєння знань забезпечує педагогічний працівник.

Організація індивідуальної форми навчання визначається та організовується згідно Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Керуючись Положенням про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН України від 12.01.2016 №8 та внесеними змінами і доповненнями до вищезазначеного Положення, затвердженого наказом МОН України від 10.07.2019 № 995, з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти, згідно з заявами батьків та висновків ЛКК у Бориспільському ліцеї «ОСНОВА» організовано індивідуальне навчання (педагогічний патронаж) для 13 здобувачів освіти.

Навчальні плани для індивідуальної форми навчання розробляються на основі освітньої програми закладу освіти. За наявності необхідних ресурсів заклад освіти може організовувати здобуття освіти за іншою освітньою програмою, затвердженою в установленому порядку. Індивідуальний навчальний план охоплює всі навчальні предмети інваріантної частини або базові, вибірково-обов'язкові предмети відповідно до навчального плану освітньої програми, обраної для засвоєння здобувачем освіти.

РОЗДІЛ VIII. ЗМІШАНЕ ТА ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

У зв’язку з оголошенням воєнного стану в Україні через вторгнення російської федерації на територію нашої державита із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, з метою створення безпечних і нешкідливих умов для учасників освітнього процесу,необхідністю дотримання карантинних заходів важливим є запровадження змішаного та дистанційного навчання.

ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ – це методика поєднання онлайн навчання, традиційного та самостійного навчання. При змішаному навчанні матеріал, який учень опрацьовує онлайн (чи то у формі самостійного прочитання матеріалів, чи при перегляді демонстраційних відео, чи при перегляді відеозапису лекції вчителя, чи у формі гри), остаточно засвоюється опрацьований матеріал в офлайн-режимі. Перевагою навчання онлайн є те, що учень сам обирає місце для навчання, контролює час, ритм та послідовність виконуваних завдань, причому в онлайні діти можуть навчатись як вдома, так і в школі.

У процесіофлайновогонавчання учні взаємодіють з вчителем та однокласниками. Формат офлайн навчання включає роботу у групових проектах, індивідуальні консультації, лекції, семінари, дискусії (тобто будь-яка взаємодія, що відбувається в реальному часі без посередництва інформаційно-комунікаційних технологій).

Характерні риси змішаного навчання:

Учні проходять хоча б частину шкільної програми онлайн, при цьому вони самостійно контролюють час, місце, ритм та послідовність виконуваних завдань.
Декілька частин навчальної програми діти засвоюють у школі в групі з такими ж учнями та вчителем (це обов’язкова умова для успіху змішаного навчання, адже завдяки цьому формуються ключові компетентності, а також дозволяє вчителю контролювати процес навчання учнів).
Активно впроваджується формувальне оцінювання, завдяки чому кожен учень має власну траєкторію навчання, а процес навчання стає більш гнучким.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ– це форма навчання з використанням комп’ютерних і телекомунiкацiйних технологій та методик викладання, які передбачають здобуття освіти без фізичної присутності здобувачів у навчальному закладі. Дистанційне навчання здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти та забезпечує виконання суб’єктами дистанційного навчання державних стандартів освіти.

Нормативно-правова база:

КонституціяУкраїни;
Закон України «Про освіту»;
Закон України «Про повну загальну середню освіту»;
Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року№ 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224 (далі – Положення);
Постановавід 9 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. № 787 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236».
Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».
Відповідно до Положення в рамках організації дистанційного навчання здійснюється:
забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти);
використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття повної загальної середньої освіти за різними формами (очною, заочною, сімейною, педагогічним патронажем), у тому числі під час карантину та інших надзвичайних обставин.

Організація здобуття освіти за дистанційною формою навчання здійснюється виключно за бажанням учнів та їх батьків.

Зміст освіти, обсяг навчального навантаження

Організація дистанційного навчання не потребує розроблення та затвердження окремих освітніх програм і навчальних програм із навчальних предметів (інтегрованих курсів). Незалежно від форми здобуття освіти згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту»заклад освіти забезпечує виконання державних стандартів освіти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.

Обсяг навчального навантаження при організації дистанційного навчання не зменшується, а реалізується в синхронному та асинхронному режимах (з урахуванням необхідності запобігання погіршенню здоров'я учасників дистанційного навчання, а також технічних можливостей для синхронної взаємодії).

Дистанційне навчання учителі здійснюють в синхронному й асинхронному режимах з використанням електронної освітньої платформи GoogleClassroom і комунікаційних онлайн сервісів та інструментів (Zoom, Skype, базові сервіси Google: Gmail, Календар, Meet, Jamboard, Chat, Hangouts, YouTube та інші). Педагогічні працівники та учні здійснюють доступ до GoogleClassroom через браузер комп’ютера або мобільний пристрій. Завдяки даному сервісу педагогічні працівники створюють навчальні курси, тестові завдання, зберігають освітні матеріали, проводять онлайн конференції. Водночаспедагогічніпрацівникиобираютьформи, методи і засобидистанційногонавчання, а такожвизначаютьдоцільністьпроведення конкретного навчальногозаняття в синхронному або асинхронному режимі. Такідіїпедагогічнихпрацівників не потребуютьпогодження/схвалення.

Оцінювання результатів дистанційного навчання учнів передбачає:

учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, обов'язково проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання;
види та періодичність оцінювання при використанні технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти визначаються відповідно до форми здобуття освіти;
результати оцінювання фіксуються у класних журналах і свідоцтвах досягнень;
оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством;
оцінюванняможевідбуватися очно абодистанційно (з дотриманнямакадемічноїдоброчесності).

Педагоги організовують дистанційне та змішане навчання за допомогоюпоєднання онлайн-занять через платформи інтернет-ресурсу Classroom,Zoom, Skype, Instagram, Viber,Telegram тощо. Використовують створені та доступні відеоуроки, презентації вчителів та матеріали із зовнішніх освітніх ресурсів. Застосовують ретельно підібрані завдання для самостійної роботи з подальшою перевіркою та безкоштовнийвебсервер сайтів, платформGoogle, YouTybe, «На Урок», «Всеосвіта».

РОЗДІЛ IX. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ОСВІТИ

Відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту» система забезпечення якості освіти має на меті: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; постійне та послідовне підвищення якості освіти; допомогу закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Складовими системами забезпеченняя костіосвіти є:

система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);
система зовнішнього забезпечення якості освіти;
система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу:

оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в закладі;
постійний моніторинг змісту освіти;
спостереження за реалізацією освітнього процесу;
моніторинг технологій навчання;
моніторинг ресурсного потенціалу школи;
моніторинг управління ресурсами та процесами;
спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
розробленнярекомендаційщодопокращенняякостіосвітньоїдіяльності та якостіосвіти, участь у стратегічномуплануванні.

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

На рівні ЗЗСО розроблено систему показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє визначити, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний «продукт» діяльності школи відповідає ідеальній моделі випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є :

кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету – 2 рази на рік);

якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов'язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ, ПТНЗ України − 1 раз на рік).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» результатами навчанняє знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати.

Результати навчанняздобувачів освіти на кожному рівні загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.

Порядок, формипроведення і перелікнавчальнихпредметів, з яких проводиться державнапідсумковаатестація, визначаєМіністерствоосвіти і науки.

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчанняв продовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до змінив нутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.