ДУШЕТРЕПЕТНІ ОБЕРТОНИ МІЖЕТНІЧНИХ ВЗАЄМИН

Калушани провели ІІІ Міжнародну літнью школу лідерів батьківщинознавства

Проведення  МІЖНАРОДНОЇ ЛІТНЬОЇ ШКОЛИ ЛІДЕРІВ БАТЬКІВЩИНОЗНАВСТВА «Орлиний дух Карпат: англомовний скринінг»: крок назустріч / International summer school of the knowledge about your homeland «Eagle Spirit of the Carpathians: English speaking screening»: steps toward (координатор – Віталій Півторак, учитель української мови і літератури, керівник гуртків «Родовід» гімназії та мовно-літературної творчості Івано-Франківського обласного відділення МАН України) – це громадянсько-лідерські міжетнічні навчально-пізнавальні студії та змістовний,  відпочинок.  Уже втретє, від 2012 року, реалізовувала свої творчі задуми на базі приватного відпочинкового комплексу «Гердан-Верховина» (селище міського типу Верховина Івано-Франківської області) із 17 по 24 липня. Вона розпросторилася в Карпатах завдяки Калуському міськрайонному відділенню «Української бібліотечної асоціації» спільно з гуртку мовно-літературної творчості Івано-Франківського обласного відділення Малої академії наук України, який працює на базі Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради, Національній Команді Платформи Єврокомісії «ETwinning Plus Ukraine», багаторічним координаторам міжнародних програм, проектів і платформ з України (Віталій Півторак, Олена Андрійчук, Анна Лога) та Основної школи «Вук Караджич» м. Крушевац (Расинський округ, Республіка Сербія) – Весни Макграгіч, Єлени Перцевич, Мілоша Брадаша, Більяни Павлович, спільнокошту (меценатів, батьків, учителів). Окрема подяка за буковельські прощальні овиди МЛШ з екскурсоводом Аліною Крупницькою прикарпатським укропівцям: народному депутатові Віктору Шевченкові, Миколі Палійчуку, Валентині Бідонько. C:\Users\Vitaliy\Desktop\МЛШ_2017\значок2.jpghttps://scontent.fhen1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-0/p280x280/20604522_2055573291331548_8637111258896820186_n.jpg?oh=f8bb5ab0590cac77b3e1ce885a6c6037&oe=59EFE0BD

Тут задіяні діти не лише з України (Івано-Франківщини, Рівненщини, Дніпропетровщини), а й зарубіжжя – Сербії. Цьогоріч у рамках роботи МЛШ буяло українсько-сербське тримовне (анлійська, сербська, українська) міжкультурне комунікування (інтерактивні міні-лекції, практичні заняття: квести, екскурсії, акції, міні-дослідження та ін.) у світиві 85-ліття з часу створення пісні «Гуцулка Ксеня» й 170-річчя ювілею великого сербського громадсько-культурного діяча Вука Стефана Караджича.  

Ним захоплювалися українці       https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Vuk_Karadzic_Kriehuber_cropped.jpg/800px-Vuk_Karadzic_Kriehuber_cropped.jpg

Т. Шевченко, І. Франко, І. Срезневський, О. Бодянський та ін. Не випадковою ж є згадка Шевченка про сербського вченого в передмові до нездійсненого видання «Кобзаря» 1847 року. Накреслюючи широку програму розвитку української літератури, Кобзар покликався на великих слов’янських будителів: «Чому В. С. Караджич, Шафарик і іниє не постриглись у німці (їм би зручніше було), а остались слов’янами, щирими синами матерей своїх, і славу добрую стяжали?» Те, що Шевченко називає Караджича попереду Шафарика, про якого він знав дуже багато, якого оспівав у своїй творчості, свідчить, що він так само досконало знав і про діяльність Караджича. На жаль, арешт, десятилітнє заслання не давали змоги Шевченкові ще докладніше познайомитися з діяльністю й творчістю Караджича. Але повернувшись до Петербурга, він знову згадав його. Про це свідчить «Подражаніє сербському» (4.05. 1860). Основою для переспіву Шевченка послужили дві пісні «Дјевојка и коњ момачки» (том І, стор. 217) і «Будљанка дјевојка и коњ» (том І, стор. 217−218). В обох піснях є два мотиви: сватання й розмова дівчини з конем. Перекладом назвати це не можна. Шевченко назвав свій вірш «подражанієм», тобто наслідуванням. До речі, мотиви ці є й у деяких інших піснях жіночого циклу в першому томі збірника Караджича. Запозичивши мотиви з сербської народної поезії, Шевченко передав їх засобами української народної пісні. Тому й «Подражаніє сербському» дослідники сміливо приєднують до тих, за виразом М. Рильського, шедеврів «жіночої» лірики, які свідчать про «незвичайну чутливість і ніжність начебто перевтіленого поета», чутливого нерва душі народу.

А в нашому випадку то була себеусвідомлювальна феєрія, бо ж міжетнічні взаємини набирали ДУШЕТРЕПЕТНИХ обертонів... І співпроникливістю культур сотворили світосприйняттєву інтригу для майбутності. Чого лише варта міжнародношкільницькі ескізи 4-го дня «У пошуках покутсько-буковинської сербістики»?! Величавість Національного університету ім. Юрія Федьковича (колишніх митрополичих палат), історико-архітектурний шарм сучасних Чернівців лише поглибив сприйняттєвість. Кожен із нас відчув гордість по-своєму. Українці за те, що мають і буковинського Кобзаря, який, перебуваючи під враженням  від історичних фактів про повстання сербів у 1815 р.,  створив баладу «Празник у Такові» (про підготовку народного збурення), а переймаючись подіями визвольної війни балканських слов’ян проти турків у 1875−1876 рр., −  баладу «Сербські ваї», яка, хоч і є переробкою попереднього твору, за своїм ідейно-образним звучанням – окремішня. І завдяки живлющій привабливості Національного університету ім. Юрія Федьковича (буковинського Кобзаря, який особисто  C:\Users\Vitaliy\Downloads\IMG_8403.JPGзапізнався із Вуком у Відні), собору Святої Параскеви сербської (у ній і довкола неї було в ту днину багатолюдно – усі чекали на приїзд глави УПЦ КП Філарета).   А наші друзі  − живою співпричетністю в громадсько-культурних (МЛШ-метаморфози: влаштування педагогами-волонтерами «перевернутого» дня для усвідомлення «шляхів» дискримінації «очима»  соціального театру), екокліматичних реаліях України (візитація гімназійних МІНКЛІМАТМАГІВ за програмою ГО «Світ Освіт» (проектів «SPARE ENERGE-hub» та «Міністерство кліматичної магії»), популяризували наукові, мистецькі матеріали про екопобут українців і сербів та книг, отриманих від організаторів проекту з постійно діючого виставкового ековісника-репозитарію гімназійної бібліотеки, «Гуцулознавчий екоетнофольк» або... гідровилазка МЛШ серед магії еконатхненності Карпат як нагорода за екосвідомість (прибирання берега річки Чорний Черемош) − похід у валило) свого етнічного притягального коду, свого співпереживання, душетрепету. C:\Users\Vitaliy\Downloads\IMG_8402.JPGC:\Users\Vitaliy\Downloads\IMG_8425.JPGImage may contain: one or more people, people sitting and outdoor

Навчалися граючись... Створювали ауру непроминальності... І щиросердя...

Після оприявлених у Фейсбуці світлин із блоку тематичної навчально-тренінгової діяльності «Знайти і не згубити: пошук лідерських родзинок МЛШ» − калейдоскопу юнацьких лідерських майстер-класів – пані Світлана Братошекська, заступник директора з навчально-виховної роботи Миколаївської загальноосвітньої школи І−ІІІ ступенів № 29 Миколаївської області захоплено прокоментувала: «Де і як можна спостерігати чарівну силу геометрії, а конкретніше − стереометрії??? Відповідь: у МЛШ!!!» То костополянин Юрій Середа за допомогою підручних «інструментів» − вермишелю й кукурудзяних паличок – зумів дохідливо пояснити своїм колегам-емелшівцям «кухню» командної взаємодопомоги, взаємовідповідальності  й стійкості реалізованих прагнень і цілей.

Представники сербської дипломатії, котрі горіли зустріччю з нами, але в силу невблаганних реалій не змогли цьогоріч ощасливити нас своїм візитом – надіслали вибачливого листа. І міська влада в особі голови Ігоря Матвійчука, Мар’яни-Божени Постоловської, керуючої виконкому та Віктора Павліва, головного спеціаліста відділу розвитку підприємництва управління економічного розвитку з туризму цінують нашу міжкультурну сподвижницьку місію (завдяки їм уперше мали можливість презентувати Калуш безкоштовно переданими сувенірами з логотипом міста).  Бо ж розуміють, що ми не просто окрилені любомудрям і добросвіттям майбутнього особистості, а ОРЛИНОЗЛЕТНА духом і душею команда однодумців!

Прес-служба КМРВ «Української бібліотечної асоціації»