Урок 67 Інформатика 11(ІКТ)
“Навчання без міркування – даремне,
міркування без навчання – небезпечне”.
Конфуцій
Означення й застосування стилів, зв’язування аркушів стилів з гіпертекстовими документами.
Мета.
Навчальна. Ознайомити учнів з oзначенням й застосуванням стилів, зв’язування аркушів стилів з гіпертекстовими документами, поняття про об’єктну модель документа DOM і мову DHTML, поняття про події та обробку подій, що підтримується мовою DHTML.
Розвиваюча. Розвивати логічне мислення, самостійність, вміння застосовувати набуті знання до практичних завдань.
Виховна. Виховувати наполегливість, естетичність у оформленні, грамотно висловлювати свої думки.
Тип уроку. Засвоєння нових знань і навичок.
Матеріали для роботи з учнями:
План
Хід уроку
1. Організація початку уроку.
2. Інструктаж БЖД.
3. Актуалізація опорних знань.
Тестування
4. Мотивація навчальної діяльності.
Знань, одержаних під час вивчення попередніх розділів, достатньо для створення добротних, хоча й простих сайтів. Та чи відмовиться той, хто прагне стати справжнім веб-майстром, від додаткових засобів оформлення сторінок та створення ефектів, яких неможливо досягнути звичайними методами? І чи не мріє він навчитися розробляти сучасні динамічні веб-ресурси, які реагують на дії відвідувачів, відповідають на їхні запитання, обмінюються з ними електронними листами, а може, навіть допомагають робити домашні завдання?
Тому зараз ви дізнаєтеся про ще один засіб форматування текстів і розміщення елементів на веб-сторінках, ознайомитеся з динамічними елементами сайтів та навчитеся їх створювати. Крім того, ви виконаєте дві практичні роботи, присвячені створенню динамічних елементів та форм, а також їхній обробці за допомогою скриптів.
5. Вивчення нового матеріалу.
Використання таблиць каскадних стилів
Ви вже розглянули можливості форматування вмісту веб-сторінок за допомогою засобів мови HTML та візуального редактора веб-сай- тів. Проте є й інші засоби оформлення текстів і створення зовнішніх ефектів, які можуть прикрасити веб-сторінку. Одним з них є таблиці стилів. Загальний принцип використання стилів на веб- сторінках той самий, що і для документів, створених у середовищі текстового процесора: користувач визначає набори правил форматування, які потім застосовуються до елементів документа. Проте у веб-дизайні способи застосування стилів різноманітніші.
Поняття про таблиці каскадних стилів
Стиль — це набір правил оформлення та форматування, який можна застосувати до різних елементів веб-документа. У разі використання стандартної мови HTML для надання кільком елементам певних властивостей (наприклад, призначення стилю шрифту) доводиться задавати ці властивості для кожного елемента. Використання таблиць стилів дає змогу уникнути цього, оптимізувавши розробку веб-сайтів. Стилі дають змогу позиціювати елементи сторінки (наприклад, тексти і графіку), задаючи координати. Крім того, таблиці стилів часто використовують під час створення так званих динамічних сторінок.
Таблиці каскадних стилів (CSS, Cascading Style Sheets) містять параметри форматування частини або всього тексту веб-сторінки. Якщо таку таблицю підключено, то у тегах можна просто вказувати посилання на неї, а не задавати велику кількість атрибутів. У цьому випадку стилі названі каскадними тому, що в одному документі їх можна описати кілька, і браузер використовуватиме їх каскадом відповідно до їхнього пріоритету.
Таблиці каскадних стилів — це передусім набори параметрів, що змінюють властивості тегів HTML. Такі набори називають ще визначеннями тегів. Наприклад:
Р {font-size: 40pt; color: green; font-family: "Comic Sans MS"}
Тут задано параметри для тегу абзацу <Р>, які встановлюють розмір шрифту 40 пунктів, колір шрифту — зелений, гарнітуру — Comic Sans MS. У документі достатньо ввести теги <Р>...</Р> із текстом абзацу, щоб автоматично надати йому зазначеного оформлення.
Таблиці каскадних стилів дають змогу отримати результати, яких неможливо досягнути звичайними засобами HTML. У наведеному прикладі встановлено розмір шрифту 40 пунктів, хоча в мові HTML за допомогою атрибута SIZE можна задати для шрифту максимальний розмір 7, що відповідає 36 пунктам.
Крім того, таблиці каскадних стилів дають змогу визначити єдиний стиль оформлення для різних сторінок документа і швидко модифікувати його зміною відповідного параметра у таблиці стилів.
Параметрів форматування, які можна задавати за допомогою стилів, досить багато. Це, зокрема:
Застосування каскадних стилів у HTML-документах
є три способи зв'язку каскадних стилів із HTML-документом: підключення зовнішньої таблиці стилів; розташування опису стилів у розділі HEAD документа; задавання властивостей стилів безпосередньо в тегах абзаців чи заголовків.
Підключення зовнішньої таблиці стилів
Зовнішня таблиця стилів (External Style Sheet) — це текстовий файл із розширенням .css. Його підключають до HTML-документа за допомогою тегу <LINK>, який записують у розділі <HEAD>, наприклад:
<LINK REL = "stylesheet" TYPE = "text/css" HREF = "mystyle.css">
Атрибути REL та TYPE вказують браузеру на те, що сторінка використовує таблиці каскадних стилів. Атрибут HREF задає адресу файлу (mystyle.css).
Вправа 5.1
Оформимо веб-сторінку за допомогою зовнішньої таблиці стилів.
Р {font-size: 40pt; color: green; font-family: "Comic Sans MS"}
<HTML>
<HEAD>
<LINK RE L = ” sty lesheet ” TYPE = ”text/css”
HREF=”mystyle.css”>
<TITLE>Приклад використання CSS</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<Р>Цєй текст оформлено відповідно до таблиці стилів, яка міститься у файлі mystyle.css: розмір шрифту — 40 пунктів, колір шрифту — зелений, а гарнітура — Comic Sans MS.</P> </BODY>
</HTML>
Перевага такого методу підключення CSS полягає у тому, що одну таблицю стилів можна підключати до багатьох документів, і всі вони матимуть єдине стильове оформлення.
Використання стилів внутрішньої таблиці
Внутрішню таблицю стилів (Embedded Style Sheet) розміщують безпосередньо в розділі HEAD, у блоці, який обмежений тегами <STYLE> та </STYLE>.
<HEAD>
<STYLE>
Тегі {властивість 11: значенняіі; властивість 12: значення12; ...;
властивістьіп:значенняі1п}
Тег2 {властивість21: значення21; властивість22: значення22; ...; властивість2т: значення2т}
</STYLE>
</HEAD>
Як видно з коду, найпростіша внутрішня таблиця стилів — це послідовність визначень тегів, кожне з яких записується, як правило, з нового рядка. Визначення тегу містить його ім'я без кутових дужок, за яким у фігурних дужках через крапку з комою перелічують властивості тегів та їхні значення, розділені двокрапками. Розглянемо приклад.
Визначимо стилі заголовків першого та другого рівнів із використанням тегу <STYLE>.
<HTML>
<HEAD>
<STYLE>
H1 {font-size: 48pt; color: red}
H2 {font-size: 20pt; color: blue}
</STYLE>
<TITLE>Приклад використання CSS</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<Н1>Для заголовка першого рівня визначено розмір 48pt, а колір тексту — червоний </Н1>
<Н2>Для заголовка другого рівня визначено розмір 20pt, а колір тексту — синій </Н2>
<Р>Для цього абзацу стиль не застосовано, для оформлення тексту використано атрибути за умовчанням.
</BODY>
</HTML>
У цьому описі стилю змінено оформлення заголовків Н1 та Н2. Зокрема, для першого призначено розмір 48 пунктів і червоний колір, а для другого — розмір 20 пунктів і синій колір. У вікні браузера цей документ матиме вигляд, як на рис. 5.2.
У таблицях можна створювати нові стилі, надаючи їм імена з крапкою перед першим символом. У тегах звертаються до такого стилю за іменем, використовуючи атрибут СLASS=ім'я_стилю, де ім'я записують вже без крапки. Для одного тагу можна використовувати декілька стилів форматування.
Наприклад, застосовуючи атрибут CLASS тегу </Р>, задамо для двох абзаців різні стилі: першому надамо розмір шрифту 38 пунктів, білий колір символів і оливковий колір тла, другому — розмір шрифту 46 пунктів, фіолетовий колір символів і рожевий колір тла.
<HTML>
<HEAD>
<STYLE>
.style1 {font-size: 38pt; color: white; background-color: olive}
.style2 {font-size: 46pt; color: magenta; background-color: mistyrose}
</STYLE>
<TITLE>Приклад використання CSS</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<P CLASS=stylel>До цього абзацу застосовано стиль stylel </Р>
<Р CLASS=style2>До цього абзацу застосовано стиль style2 </Р> </BODY>
</HTML>
Який вигляд має цей документ у вікні браузера, показано на рис. 5.3.
Стилі дають змогу сформувати сторінку з цікавими ефектами, які інакше можна створити лише за допомогою графіки. Це, наприклад, ефект об'ємного тексту або накладання (часткового перекриття) фрагментів сторінки.
Приклад 5.1.
Створення текстових ефектів за допомогою стилів
Визначимо для тегу <BODY> такий стиль: шрифт Arial чорного кольору розміром 16 пунктів. Внаслідок цього весь текст, що міститься між тегами <BODY> та </BODY>, буде автоматично відформатований відповідно до цих властивостей. Тепер визначимо стилі з іменами тінь, основа, шар1 і шар2. Текст запишемо в шарах, які накладаються. Спочатку відображатиметься шар тінь, а на нього накладатимуться шари основа, шарі та шар2. Порядок накладання задано розташуванням фрагментів тексту в HTML-документі. У прикладі буде застосовано такі властивості:
Визначені в документі стилі мають такі параметри:
Для виділення частини HTML-документа використовують тег <DIV>. Він нічого не форматуе, а лише відзначає фрагмент тексту, який виступає як окремий об'єкт. Атрибут CLASS цього тегу дає змогу посилатися на стилі внутрішньої таблиці й тим самим задавати стиль подання тексту, розташованого між тегами <DIV CLASS...> та </DIV>.
<HTML>
<HEAD>
<TITLE>Приклад використання CSS</TITLE>
<STYLE>
BODY {color: black; font-size: 16px; font-family: Arial}
.тінь {color: #DBDBDB; text-align: center;; margin-top: ЗОрх; font-size: 80px; line-height: 270px; font-family: Times}
.основа (color: red; margin-top: -230px; font-size: 70px; line-height: 250px; font-family: Times}
.шарі {color: black; margin-top: -lOOpx; medium; font-size: 50px; line-height: 65px; font-family: Arial}
.шар2 {color: green; margin-top: ЗОрх; font-size: 35px; line-height: 45px; font-family: Arial}
</STYLE>
</HEAD>
<BODY>
Приклад використання каскадних стилів <CENTER>
<TABLE WIDTH=500 CELLPADING=0 CELLSPASING=0 B0RDER=0>
<TR>
<TD ALIGN=CENTER VALIGN=T0P>
<DIV CLASS=тінь>Текст із тінню</DIV>
<DIV CLASS=основа>Текст із тінню</DIV>
<DIV CLASS=шар1>Приклад тексту із тінню</DIV>
<DIV CLASS=шар2>Це приклад використання каскадних стилів</DIV> </TD> </TR>
</TABLE>
</CENTER>
</B0DY>
</HTML>
Вигляд цього документа після відкриття його у вікні браузера, показано на рис. 5.4.
Вбудовані стилі
Вбудовані стилі (Inline Styles) вставляють у теги заголовків <Н1>... <Нб>, абзацу <Р>, тіла <BODY>, а також у теги <DIV>, <IMG> тощо за допомогою атрибута STYLE, в якому перелічують властивості та їх значення. Наприклад:
<Р STYLE="font-size: 48pt; color: yellow">
Визначені у такий спосіб властивості мають найвищий пріоритет порівняно з іншими, оскільки вони визначені безпосередньо у тегу. Цей підхід використовують для оформлення невеликої кількості елементів.
Приклад використання атрибута STYLE для форматування заголовка другого рівня:
<Н2 STYLE="font-size: 48pt; font-family: Дтіа1">Текст...</Н2>
Позиціювання елементів веб-сторінки за допомогою стилів
Розміщувати елементи на сторінці можна не лише за допомогою фреймів і таблиць — каскадні стилі надають для цього додаткові цікаві можливості.
Зокрема, можна обирати один із трьох типів позиціювання елементів на сторінці: статичне, відносне та абсолютне позиціюван- ня. Тег визначається атрибутом POSITION, який може набувати таких значень:
Для відносного та абсолютного позиціювання використовують чотири властивості — left (ліворуч) та right (праворуч), які задають відступи для розміщення об'єкта по горизонталі, і top (згори) та bottom (знизу) — по вертикалі. Необхідно задавати
по одному значенню позиції по горизонталі та вертикалі. При цьому елементи можуть накладатися один на інший: нижче буде розташований об'єкт, описаний першим, а зверху — той, який описали останнім.
Якщо потрібна зміна стандартного порядку накладання, застосовують шари. Шар об'єкта задають за допомогою властивості Z-index, значенням якої можуть бути лише ціле число та auto (за умовчанням). Об'єкт із більшим значенням z-index розміститься поверх об'єкта з меншим значенням цієї властивості, перекриваючи його. Якщо ж об'єкти матимуть однакові її значення, то зверху розташується об'єкт, описаний нижче за текстом у HTML-документі.
Вправа 5.2
Розглянемо, як позиціювати три об'єкти-зображення і два фрагменти тексту. Координати спеціально вибрані так, щоб об'єкти перекривалися. Зауважте, що слід використовувати атрибут STYLE, а не тег <STYLE>.
<HTML>
<HEAD>
<ТІ^Е>Позиціювання</ТІ^Е>
</HEAD>
<BODY>
<DIV STYLE="position: absolute; top: 0; left: 70; width: 50; height: 100">
<IMG SRC= "fly. jpg"></DIV>
<DIV STYLE="position: absolute; top: 10; left: 15; width: 600; height: 100">
<H1 STYLE="color : yellow">Повій, вітре, до схід сонця, до схід сонця, край віконця.</Hl></DIV>
<DIV STYLE="position: absolute; top: 60; left: 400; width: 50 ; height : 100">
<H1 STYLE = "color: blue">Чайка</Н1></DIV>
</BODY>
</HTML>
Тег <DIV> тут виконує роль контейнера: елементи, що містяться в ньому, успадковують його властивості, зазначені в атрибуті STYLE. Перший контейнер містить зображення, тип розташування якого є абсолютним, з нульовим відступом згори.
70 пікселів — відступ зліва; його ширина становить 50, висота — 100 пікселів. Другий контейнер містить текст «Повій, вітре, до схід сонця, до схід сонця, край віконця», він зміщений на 10 пікселів від початку сторінки вниз та на 15 вліво, ширина контейнера — 600, висота — 100 пікселів; завдяки використанню тегу Н1 із атрибутом 8!УЬБ текст має відповідний до заголовка першого рівня розмір та жовтий колір. Третій контейнер зміщений на 60 пікселів униз та 400 ліворуч, ширина контейнера — 50, висота — 100 пікселів. Слово «Чайка» оформлене як заголовок першого рівня синього кольору.
<DIV STYLE="position: absolute; top: 0; left: 7 0; width: 50; height: 100; z-index: 2">
<IMG SRC="fly.jpg"></DIV>
Решту документа залиште без змін. Хоча в тексті HTML-документа зображення описане першим, завдяки тому, що йому присвоєно індекс із більшим номером, воно відобразиться поверх інших об'єктів.
Отже, використання властивості z-index дає змогу відображати об'єкти незалежно від порядку їх розташування в тексті HTML-документа.
Під час відображення сторінки може статися, що розміри елемента перевищують розміри наданого йому місця. Наприклад, текст і малюнок не вміщуються у виділений для них прямокутник. У таких випадках використовують властивість overflow (переповнення). Вона може мати три значення:
<DIV STYLE="posit ion: absolute; top: 10; left: 15; width: 220; height: 12 0; overflow: scroll">
<H1 STYLE="color: yellow">Повій, вітре, до схід сонця, до схід сонця, край віконця </Hl></DIV>
Застосування стилів у програмі FrontPage
Програма FrontPage дає змогу використовувати зовнішні та внутрішні таблиці стилів, а також вбудовані стилі. Розглянемо роботу із зовнішньою таблицею стилів, яка може бути пов'язана як з окремими, так і з усіма сторінками веб-сайту. її найзручніше використовувати тоді, коли одні й ті самі стилі застосовуються до багатьох сторінок.
Створення та підключення зовнішньої таблиці стилів
Для створення зовнішньої таблиці стилів необхідно виконати такі дії.
Після створення таблиці стилів її необхідно зв'язати зі сторінками сайту. Для цього слід виконати такі дії.
Перегляньте сторінки веб-сайту. Оскільки була вибрана опція все страницы (всі сторінки), до всіх елементів усіх веб-сторінок застосоване форматування із таблиці стилів. Відкрийте будь-який документ веб-сайту в режимі перегляду HTML-кодів. У розділі заголовків ви побачите рядок із тегом <LINK>, в якому записано адресу таблиці каскадних стилів:
<LINK REL="stylesheet" TYPE="text/css" HREF="stylel.css">
Внутрішня таблиця стилів та вбудовані стилі
Якщо потрібно змінити форматування лише окремих елементів сторінки, доцільно застосувати внутрішню таблицю стилів.
Для створення та модифікації стилів внутрішньої таблиці використовують діалогове вікно Стиль (Стиль), яке відкривається за допомогою команди Формат • Стиль (Формат • Стиль). Застосувати стилі внутрішньої таблиці до виділених фрагментів веб-сторінки можна за допомогою списку Стиль (Стиль) панелі Форматирование (Форматування).
Вправа 5.3
Створимо два внутрішні стилі та застосуємо їх до різних фрагментів тексту веб-сторінки.
а) зі списку Шрифт (Шрифт) виберіть назву шрифту, який потрібно використовувати в оформленні заголовка, наприклад Trebuchet MS;
б) використовуючи список Начертание (Написання), задайте накреслення, вибравши значення полужирный (напівжирний);
в) виберіть розмір шрифту 24pt;
г) скориставшись списком Цвет (Колір), виберіть із палітри оливковий колір;
д) клацніть кнопку ОК.
<STYLE>
.Stylel {font-family: Trebuchet MS;
font-size: 24pt; color: #808000; font-weight: bold}
.style2 {font-family: Monotype Corsiva; font-size: 18pt; color: #008080; font-weight: bold}
</STYLE>
<Н1 CLASS=style1><I>PoMHHH України</І> </H1>
До тексту та об'єктів веб-сторінки у FrontPage можна застосовувати також вбудовані стилі. Для виділених фрагментів тексту це роблять за допомогою діалогових вікон для форматування символів та абзаців Шрифт (Шрифт) і Абзац (Абзац): після вибору потрібних параметрів атрибут STYLE з відповідними властивостями буде автоматично додано до тегів фрагмента.
Для визначення вбудованого стилю виділених об'єктів використовують кнопку Стиль (Стиль) у діалогових вікнах їхніх властивостей, які відкривають за допомогою команди Формат • Свойства (Формат • Властивості). Після клацання цієї кнопки відкривається діалогове вікно Изменение стиля (Змінення стилю), подібне до вікна Создание стиля (Створення стилю) (рис. 5.11), в якому створюють чи змінюють вбудований стиль об'єкта. Для задания його параметрів можна використовувати стилі внутрішньої таблиці цієї веб-сторінки, а також діалогові вікна, що відкриваються після вибору команд меню кнопки Формат (Формат).
6. Застосування отриманих знань
Самостійна робота
7. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
8. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ