№ уроку

Зміст програмового матеріалу

Кількість годин

Дата уроку

Корекція

       1-2

       3-4

       5

       6-7

       8-9

     10-11

     12-13

     14-15

     16-17

18

     19-20

     21-22

     23-24

    25-26

    27-28

    29

     30

31-32

33-34

35-36

37

38

39

40

41

42

43-44

45

46-47

48

49-50

51-52

53-54

55

56-57

58

59

60

61

62-63

64

65

66-67

68

69

70-71

72

73-74

75

76

77

78

79

80-81

82

83

84

85-86

87-88

89-90

91

92-93

94

95-96

97

98

99

100

101

102

І семестр 2016-2017 н.р.

Повторення та поглиблення  основних теоретичних

 питань курсу основної школи (30 годин)

Учень (учениця)

називає хімічні елементи та їх сполуки;

формулює:

• означення основних класів неорганічних сполук з точки зору електролітичної дисоціації;
• ізотопів, електронегативності, радіусу атома; окисно-відновних реакцій;
• розчинів; масової частки розчиненої речовини, молярної концентрації; гідролізу солей;
• сучасне визначення періодичного закону;

наводить приклади:

• s-, p-, d- елементів;
• сполук з різним типом кристалічних граток;
• розчинів; різних випадків гідролізу;

складає:

• електронні та графічно-електронні формули атомів елементів;
• рівняння відповідних хімічних реакцій;
• схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує хімічні елементи за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів;

класифікує хімічні елементи та речовини;

пояснює:

• механізми утворення різних типів хімічних зв’язків;
• теплові явища при розчиненні речовин;

обґрунтовує:

• закономірності зміни будови атомів елементів та їх властивостей у періодичній системі;
• залежність фізичних властивостей речовин від їх будови;

прогнозує фізичні властивості речовин залежно від їх будови;

експериментально:

• розв’язує задачі на генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук;
• виготовляє розчини солі заданої молярної концентрації;
• визначає реакцію середовища водних розчинів солей;

обчислює:

• масу, кількість речовини, об’єм реагентів і продуктів реакції за рівнянням реакції;
• молярну концентрацію речовини у розчині;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Класифікація хімічних елементів і речовин.

Властивості основних класів неорганічних сполук.

Практичні робота 1. Розв'язування експериментальних задач з теми "Основні класи неорганічних сполук. Інструктаж з БЖД.

Обчислення за хімічними рівняннями маси, кількості речовини, об’єму реагентів і продуктів реакції.

Сучасні уявлення про будову атомів. Нукліди ізотопи. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Демонстрації:

1. Таблиці: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва (короткий і довгий варіанти); розчинності кислот, основ і солей у воді; ряд електронегативностей елементів.

Будова електронних оболонок атомів елементів. Електронні формули та графічні конфігурації атомів  s-, p-, d- елементів. Валентність і ступінь окиснення елементів у основному та збудженому станах атомів.

Характеристики атомів елементів: радіус атома, електронегативність, енергія йонізації, спорідненість до електрона і закономірності зміни їх у періодах і групах. Характеристика хімічного елемента за його положенням у періодичній системі та будовою атома.

Характеристика хімічного елемента за його положенням у періодичній системі та будовою атома. Хімічний зв'язок.

Хімічний зв'язок. Ковалентний, йонний, металічний, водневий зв’язки, механізми їх утворення. Атомні, молекулярні, йонні, кристалічні гратки. Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови. Демонстрації: 2. Моделі кристалічних граток.

 Контроль знань з теми «Основні класи неорганічних сполук. Будова атома. Хімічний зв’язок»

Окисно-відновні реакції.

Розчини. Процес розчинення речовин. Водневий показник. Гідроліз водних розчинів солей.

Розчини. Процес розчинення речовин. Характеристики кількісного складу розчинів: масова частка та молярна концентрація розчиненої речовини. Обчислення молярної концентрації розчиненої речовини. Демонстрації: 3. Теплові явища при розчиненні концентрованої сульфатної кислоти (кристалічного натрій гідроксиду) та амоній нітрату.  4. Зміна кольору при розчиненні безводного купрум(ІІ) сульфату.

Водневий показник. Гідроліз водних розчинів солей. Інструктаж з БЖД.  Лабораторні досліди: 1. Гідроліз водних розчинів солей і визначення їх середовища.

Обчислення молярної концентрації розчиненої речовини у розчині та еквівалента розчиненої речовини.

Узагальнення та систематизація знань учнів з теми «Повторення та поглиблення основних теоретичних  питань курсу основної школи».

Контроль знань з теми «Повторення та поглиблення основних теоретичних  питань курсу основної школи».  

Розділ І. Неметалічні елементи та їхні сполуки

Загальна характеристика

Інертні елементи

Тема 1. Гідроген. Водень (10 годин)

Учень (учениця)

називає  ізотопи та сполуки Гідрогену;

формулює закон об’ємних відношень газів;

складає:

• електронну та графічно-електронну формули атома Гідрогену;
• рівняння відповідних хімічних реакцій;
• схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує:

• Гідроген за його місцем у періодичній системі та будовою атома;
• поширення в природі;
• фізичні та хімічні властивості водню;
• способи добування;

обґрунтовує:

• місце Гідрогену в періодичній системі;
• валентність та ступені окиснення;

експериментально добуває і збирає водень, перевіряє його на чистоту;

обчислює об’єм речовин у хімічних реакціях за законом об’ємних відношень газів;

Гідроген. Місце у періодичній системі. Будова атома. Ізотопи. Поширення Гідрогену в природі.

 Водень. Склад молекули і будова речовини. Добування. Демонстрації:

5. Добування водню в лабораторії та способи його збирання. 6. Перевірка водню на чистоту.

Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з неметалами, металами, оксидами металів. Застосування водню. Демонстрації: 7.  Горіння водню в кисні. 8. Взаємодія водню з купрум(ІІ) оксидом.

Практична робота 2. Відновні властивості водню. Інструктаж з БЖД.

Об’ємні відношення газів у хімічних реакціях. Закон об’ємних відношень газів.

Розрахунки за законом об’ємних відношень газів.

Контроль знань з теми «Гідроген. Водень»

Тема 2. Елементи VII-A групи (19 год)

Учень (учениця)

називає елементи-галогени та їхні сполуки;

наводить приклади основних природних сполук галогенів та їх родовищ в Україні;

формулює означення вільного радикалу;

складає:

• електронні та графічні формули атомів галогенів;
• рівняння відповідних хімічних реакцій;
• схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує:

• елементи та прості речовини галогенів;
• фізичні та хімічні властивості галогенів, хлоридної кислоти, хлоридів;
• способи добування хлору;
• поширення галогенів у природі, практичне значення галогенів та їхніх сполук;
• вплив на довкілля;

пояснює фізіологічну роль галогенів та їхніх сполук;

порівнює:

• елементи галогени за їх місцем у періодичній системі і будовою атомів;
• фізичні та хімічні властивості їх сполук;

експериментально:

• добуває хлороводень, хлоридну кислоту та доводить їхні властивості;
• визначає хлорид-, бромід-, йодид-іони та йод;

розв’язує експериментальні задачі;

обчислює масу або кількість речовини продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів взято у надлишку;

дотримується правил безпечного поводження з хлорною, бромною, йодною водою, хлоридною кислотою.

Загальна характеристика елементів VII-А групи. Поширення їх у природі. Демонстрації: 9. Зразки хлору, брому, йоду, сполук галогенів.

Хлор як проста речовина. Склад молекули і будова речовини. Способи добування хлору. Фізичні властивості хлору.

Хімічні властивості хлору: взаємодія з воднем, металами, водою, лугами. Хлорна вода. Застосування хлору.

Хлороводень. Склад молекули і будова речовини. Фізичні властивості. Добування та застосування хлороводню. Демонстрації: 11. Добування хлороводню та розчинність його у воді. Доведення наявності хлоридної кислоти.

Хлоридна кислота. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, з основними та амфотерними оксидами та гідроксидами, солями. Хлориди. Розчинність у воді. Якісна реакція на хлорид-іони. Застосування хлоридної кислоти та хлоридів.

Практична робота 3. Хімічні властивості хлоридної кислоти. Інструктаж з БЖД.

Обчислення за рівнянням хімічної реакції маси або кількості речовини продукту, якщо один з реагентів узято в надлишку.

Оксигеновмісні сполуки Хлору. Жавелева вода, хлорне вапно, бертолетова сіль, хлорна кислота, їх застосування. Проблема охорони довкілля від забруднення хлором і його сполуками.

Фтор, бром і йод. Порівняння фізичних і хімічних властивостей простих речовин:взаємодія з металами, воднем, водою. Демонстрації: 10. Сублімація йоду.

12. Витіснення галогенів один одним із розчинів галогенідів.

Практична робота 4.  Розв’язування експериментальних задач «Сполуки галогенів». Інструктаж з БЖД.

Якісні реакції на бромід-, йодид-іони, йод. Застосування сполук Флуору, Брому та Йоду. Фізіологічне значення галогенів. Інструктаж з БЖД.  Лабораторні досліди:

2. Якісні реакції на хлорид-, бромід-, йодид-іони та йод.

Узагальнення та систематизація знань учнів з тем «Гідроген. Водень. Елементи VII-A групи».

Контроль знань з тем «Гідроген. Водень. Елементи VII-A групи».

Тема 3. Елементи VI-А групи (19 год- 3 у резерві)

Учень (учениця)

називає:

• елементи VI-А групи та їхні сполуки;
• алотропні видозміни Оксигену та Сульфуру;
• купороси;

наводить приклади основних природних сполук елементів VI-А групи та їх родовищ в Україні;

складає:

• електронні та графічно-електронні формули атомів елементів групи;
• рівняння відповідних хімічних реакцій;
• схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує:

• елементи групи;
• алотропні видозміни Оксисену та Сульфуру;
• фізичні та хімічні властивості простих речовин, оксидів і кислот Сульфуру;
• поширення у природі Оксигену та Сульфуру;
• практичне значення кисню, сірки та сполук Оксигену і Сульфуру;
• біологічну роль Оксигену, Сульфуру та їх сполук;

пояснює причини «кислотних дощів»;

порівнює:

• елементи VI-А групи за їх положенням в періодичній системі і будовою атомів;
• фізичні та хімічні властивості їх сполук;
• алотропні видозміни Оксигену та Сульфуру;

розв’язує експериментальні задачі;

експериментально доводить:

• властивості розбавленої сульфатної кислоти;
• визначає сульфід-, сульфіт- і сульфат-іони в розчинах;

обчислює масу або об’єм продукту реакції за відомою масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки;

дотримується правил безпечного поводження з розчином сульфатної кислоти.

Загальна характеристика елементів VI-А групи. Поширення елементів у природі.

Оксиген, Сульфур. Прості речовини. Алотропія. Властивості.

Обчислення маси або об’єму продукту реакції за відомою масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки.

Оксиген. Прості речовини Оксисену: кисень та озон. Порівняння фізичних та хімічних властивостей озону та кисню, їх фізіологічна роль.

 Значення озонового шару для життя організмів на Землі. Демонстрації: 14. Взаємодія кисню з неметалами та металами.

Сульфур. Прості речовини Сульфуру: ромбічна, моноклінна, пластична сірка. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, неметалами. Застосування. Демонстрації: 13.  Зразки сірки та її природних сполук.

Обчислення маси або об’єму продукту реакції за відомою масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки.

Сірководень. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем.

Сірководень. Фізичні та хімічні властивості. Сульфідна кислота та сульфіди. Якісна реакція на сульфід-іони. Фізіологічна дія сірководню.

Оксиди сульфуру. Сульфур(ІV) оксид і сульфітна кислота. Їх окисно-відновні властивості. Вплив на навколишнє середовище сульфур(VІ) оксиду. Демонстрації:

15. Добування сульфур(ІV) оксиду реакцією обміну та ознайомлення з його властивостями.

Сульфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості розбавленої та концентрованої кислоти: взаємодія з металами, основними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями. Водовідбірні властивості. Демонстрації: 16.  Взаємодія концентрованої сульфатної кислоти з металами. 17. Взаємодія концентрованої сульфатної кислоти з металами.

Інструктаж з БЖД.  Лабораторні досліди: 3. Хімічні властивості розбавленої сульфатної кислоти та сульфатів.

Сульфати. Якісна реакція на сульфат-іони. Застосування сульфатної кислоти та сульфатів. Поняття про купороси

Інструктаж з БЖД.  Лабораторні досліди: 4. Якісні реакції на сульфід-, сульфіт та сульфат-іони.

Практична робота 5.  Розв’язування експериментальних задач з теми «Сполуки Сульфуру». Інструктаж з БЖД.

Узагальнення та систематизація знань учнів з теми «Елементи VI-A групи».

Контроль знань з теми «Елементи VI-A групи».

Тема 4. Елементи V-А групи

(33 год.)

Учень:

називає:

• елементи V-А групи та їхні сполуки;
• алотропні видозміни Фосфору;

наводить приклади:

• основних природних сполук Нітрогену та Фосфору;
• мінеральних добрив;

складає:

• електронні та графічні формули атомів Нітрогену та Фосфору;
• рівняння відповідних хімічних реакцій;
• схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій;

характеризує:

2. елементи групи за їх місцем у періодичній системі та будовою атома;
3. алотропні видозміни Фосфору;
4. фізичні та хімічні властивості азоту, фосфору, амоніаку, оксидів, кислот і солей Нітрогену та Фосфору;
5. поширення елементів та їх сполук у природі;
6. застосування сполук Нітрогену та Фосфору;
7. азотні та фосфатні мінеральні добрива;

порівнює:

1. елементи V-А групи за їх положенням в періодичній системі і будовою атомів;
2. фізичні та хімічні властивості сполук Нітрогену та Фосфору;
3. алотропні видозміни Фосфору;

пояснює колообіг Нітрогену та Фосфору в природі;

висловлює судження про вплив сполук Нітрогену та Фосфору на довкілля і здоров’я людини;

експериментально доводить властивості амоніаку, розведеної нітратної і фосфатної кислот;

визначає амоній-, нітрат- і фосфат-іони;

оцінює значення азотних і фосфатних добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур;

обчислює вихід продукту реакції;

дотримується правил безпечного поводження з амоніаком і розведеною нітратною кислотою.

Загальна характеристика елементів V-А групи. Поширення у природі. Фізіологічна роль  Нітрогену і Фосфору.

Азот. Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, воднем і киснем. Добування, застосування.

Амоніак. Склад молекули і будова речовини. Лабораторні способи добування амоніаку.

Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, кислотами, горіння та каталітичне окиснення. Донорно-акцепторний механізм утворення йону амонію. Фізіологічна дія амоніаку, застосування. Демонстрації 18-20. Добування амоніаку реакцією обміну. Розчинення амоніаку у воді («фонтан»). Взаємодія амоніаку з хлороводнем.

Практична робота. 7. Добування амоніаку та досліди з ним. Інструктаж з БЖД.

Солі амонію. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з лугами, солями, розкладання при нагріванні, гідроліз. Якісна реакція на йон амонію. Застосування солей амонію. Демонстрація 21. Термічний розклад солей амонію.

Оксиди Нітрогену. Фізичні та хімічні властивості: окисно-відновні, відношення до води та лугів. Фізіологічна дія на організм. Захист довкілля від оксидів Нітрогену.

Нітратна кислота. Фізичні та хімічні властивості розведеної та концентрованої нітратної кислоти: розкладання на світлі та при нагріванні, взаємодія з металами та деякими неметалами, основними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями, дія на органічні сполуки.

Якісна реакція на нітрат-іон. Застосування нітратної кислоти.

Демонстрації 22-23. Взаємодія розведеної та концентрованої нітратної кислоти з міддю. Спалахування скипидару в нітратній кислоті.

Нітрити та нітрати. Фізичні та хімічні властивості: розкладання при нагріванні. Проблема вмісту нітратів і нітритів у харчових продуктах. Застосування нітратів. Коло обіг Нітрогену в природі.

Узагальнення з теми «Елементи V-А групи»

Узагальнення з неорганічної хімії.

Семестрова контрольна робота.

Корекція знань учнів

Фосфор. Прості речовини Фосфору: червоний, білий, чорний.

Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем, галогенами, металами.

Добування. Застосування фосфору.

Фосфор (V) оксид. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, лугами, основними оксидами. Застосування.

Ортофосфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості: особливості електролітичної дисоціації, взаємодія з основними оксидами, лугами і солями.

Фосфат і гідроген-фосфати. Якісна реакція на фосфат-іон.

Застосування. Колообіг Фосфору в природі.

Азотні та фосфатні мінеральні добрива.

Проблема охорони довкілля при використанні мінеральних добрив.

2

2

       1

       2

       2

       2

       2

       2

       2

1

       2

       2

       2

       2

       2

       1

       1

       2

       2

       2

       1

       1

2

1

       1

       1

       2

       1

       2

1

       2

       2

       2

       1

       2

        1

        1

        1

        1

        2

        1

1

2

1

1

2

1

2

1

       1

       1

       1

1

2

1

1

1

2

2

2

1

2

1

2

1

1

1

1

1

1