Пояснювальна записка

Мистецтво – особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього світу, внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність». Особливості опанування мистецтва в школі пов’язані з його багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-почуттєву сферу, художньо-образне мислення і творчі здібності. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства.

Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене основними функціями мистецтва: естетичною, навчально-пізнавальною, духовно-виховною, комунікативною, емоційно-терапевтичною.

Програма розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вона ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного та інтегративного підходів. Особистісно орієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових предметних і міжпредметних компетентностей, насамперед загальнокультурних і художньо-естетичних. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків з предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.

Метою навчання мистецтв в основній школі є виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби в творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Мета досягається шляхом реалізації таких завдань:

виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних ідеалів;
формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
розвиток художніх здібностей, критичного мислення;
формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі у соціокультурному житті.

Навчання мистецтва ґрунтується на принципах:

наступності між початковою, основною і старшою школою;
поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;
інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
креативності (пріоритет творчої самореалізації);
варіативності змісту, методів, технологій;
діалогічності, полікультурності.

Характеристика структури програми

та особливості організації навчально-виховного процесу

Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».

Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють

художньо-творче самовираження;
сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів;
пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.

У 5-7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо.

Учні засвоюють:

особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.),

палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв (6 кл.),
новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 кл.).

У 8 – 9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика).

Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку. Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Отже, головне надзавдання вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість – в особистісній і соціокультурній діяльності.

Години резервного часу використовуються на розсуд вчителя – на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.

Загальна тематична структура програми

Клас	Тема	Кількість годин на тиждень
		Інтегрований курс «Мистецтво»
		Музичне мистецтво	Образотворче мистецтво
5	Види мистецтва	1	1
6	Жанри мистецтва	1	1
7	Мистецтво: діалог традицій і новаторства	1	1
Інтегрований курс «Мистецтво»
8	Мистецтво в культурі минулого	1
9	Мистецтво в культурі сучасності	1

Особливості оцінювання результатів навчання

Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.

Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:

предметні мистецькі (зокрема інтерпретаційні та діяльно-творчі);
міжпредметні естетичні (естетичні оцінки й ставлення);
ключові (загальнокультурні, інформаційно-комунікативні, соціальні).

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних досягнень. Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів − інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, − дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

До основних видів оцінювання належать:

поточне (виконує діагностичну, стимулюючу коригуючу функції) і

підсумкове (семестрове і річне).

Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та взаємне оцінювання.

Тематична структура програми

«Музичне мистецтво»

(5 – 7 кл.)

35 год. на рік (1 год. на тиждень), з них 4 год. – резервний час

Клас	Тема року	Теми
5	Види музичного мистецтва	Музика як вид мистецтва
		Народна музика
		Професійна музика
		Взаємодія музики з іншими видами мистецтва (образотворче мистецтво, архітектура, література, театр, цирк, кіно)
6	Жанри музичного мистецтва	Жанри камерно-вокальної музики
		Жанри хорової музики
		Жанри камерно-інструментальної музики
		Жанри симфонічної музики
7	Музика: діалог традицій і новаторства	Мистецтво в нашому житті
		Новітні музичні явища

5 клас. Види музичного мистецтва

Зміст

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Музика як вид мистецтва

Народна музика

Учень

знає і розуміє:

основні засоби музичної виразності, їх роль у створенні музичного образу;
особливості народних пісень і танців, народних музичних інструментів;
значення музики в житті, зокрема в побуті, медіа-просторі;

уміє:

дотримуватися правил співу;
виразно виконувати народні пісні з елементами театралізації, зокрема обрядові, побутові, історичні та ін.;
створювати найпростіший ритмічний супровід до пісні;
інтерпретувати зміст прослуханих музичних творів;
розрізняти тембри співацьких голосів, звучання українських народних інструментів;

застосовує:

музичні знання та вміння у власному житті

Професійна музика

Взаємодія музики

з іншими видами мистецтва

Учень

знає і розуміє:

характерні ознаки програмної та непрограмної, вокальної та інструментальної, хорової та симфонічної музики;
зв’язок народної і професійної музики;
особливості взаємодії музики та інших видів мистецтва (образотворче мистецтво, література, театр, цирк, кіно) ;
різновиди ансамблів та оркестрів;

уміє:

порівнювати твори вокальної та інструментальної музики;
передавати музичні образи в малюнках, пластичних імпровізаціях;
орієнтуватися в поняттях «вокальна», «інструментальна», «хорова», «симфонічна музика»;
розрізняти тембри інструментів симфонічного оркестру;
характеризувати засоби музичної виразності;
інтерпретувати зміст музичних творів і творів інших видів мистецтва;

застосовує:

музичні знання та вміння, зокрема форми взаємодії музики з іншими видами мистецтва в процесі комунікації

Наприкінці 5 класу учень виявляє здатність:

інтерпретувати зміст музичних творів, зокрема у їх взаємозв’язках з іншими видами мистецтва; передавати враження від музики вербальними, художніми засобами, засобами ритмопластики та театралізації;
виконувати пісні серед однолітків, у родині з рухами та ритмічним акомпанементом;
розуміти зв’язок музики з іншими видами мистецтва, застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності;

висловлювати власні судження про музику та інші види мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу музики, співпрацювати в малих і великих групах;

проявляти допитливість у процесі пізнання музики, використовувати різні друковані джерела інформації про музичне мистецтво у навчально-пізнавальній та соціокультурній діяльності.

6 клас. Жанри музичного мистецтва

Зміст

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Жанри

камерно-вокальної музики

Жанри хорової музики

Учень

знає і розуміє:

характерні ознаки жанрів камерно-вокальної та хорової музики (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення;

уміє:

порівнювати камерно-вокальні та хорові жанри;
виконувати пісні, які виражають різні естетичні почуття;
інтерпретувати образний зміст камерно-вокальних і хорових творів;
визначати композиційну будову (форму) музичних творів різних камерно-

вокальних і хорових жанрів, типи розвитку;

застосовує:

набуті знання про вокальну та хорову музику у власній виконавській діяльності

Жанри

Камерно-інструментальної музики

Жанри симфонічної музики

Учень

знає і розуміє:

характерні ознаки музичних жанрів – камерно-інструментальних (прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.), і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.);
особливості музичних циклів, поєднання жанрів;

уміє:

співати пісні, зокрема двоголосні;
інтерпретувати інструментальні твори різних жанрів, визначати їх композиційну

будову (форму), типи розвитку музики;

застосовує:

набуті знання про інструментальну музику в процесі міжособистісного спілкування

Наприкінці 6 класу учень виявляє здатність:

інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;
виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі);
застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації, створення домашньої фонотеки, складання програм шкільних і позашкільних концертів;
розуміти зв’язок музики з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності;
висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі;
проявляти активність у процесі пізнання музичного мистецтва, використовувати медіаресурси (радіо, телебачення тощо) у пошуковій діяльності

7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства

Зміст

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Музичне

мистецтво

у нашому житті

Учень

знає і розуміє:

музичну культуру рідного краю;
особливості аранжування народної та академічної музики;
специфіку традиційної та сучасної обробки народної музики;
особливості відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці;

уміє:

виразно виконувати пісні, створювати елементарний супровід до них;
порівнювати оригінальні музичні твори та їх аранжування;

застосовує:

знання та вміння з аранжування народної музики у власній виконавській творчості

Новаторство

в музичному мистецтві

Учень

знає і розуміє:

особливості сучасних музичних явищ (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня);
відмінності між рок-оперою, мюзиклом і класичними музично-театральними жанрами;
виражальні засоби електронної музики;

уміє:

розрізняти та виконувати вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня);
висловлювати емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва;
створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій;

застосовує:

знання про сучасні музичні напрями у власній творчій діяльності

Наприкінці 7 класу учень виявляє здатність:

самостійно інтерпретувати музику сучасності, розуміючи взаємозв’язок традицій і новаторства;
виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них, здійснювати музично-технічне забезпечення шкільних виховних заходів, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності;
розуміти зв’язок музики з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та у соціокультурній діяльності;
висловлювати критичні судження щодо музичних явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію щодо музичних явищ сьогодення під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної музичної діяльності;
проявляти самостійність у процесі пізнання музичних явищ сучасності, прагнення використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності

Програму розробили:

Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи);

Оксана Коваленко, начальник відділу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

Галина Сотська, докторант відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НAПН України, кандидат педагогічних наук; старший викладач Житомирського державного педагогічного університету ім. Івана Франка;

Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв

Київського університету імені Бориса Грінченка;

Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;

Олена Константинова, вчитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16

м. Києва, вчитель-методист;

Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв

Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук;

Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат пед. наук;

Надія Новікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;

Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, вчитель-методист.