Жестикуляційні схеми.

Опорні конспекти  з використанням знаків-символів.

Ілюстративні таблиці евристичного характеру

 Найнесподіванішим, але разом з тим найцікавішим авторським «відкриттям»  стали жестикуляційні схеми.

Виявляється, жести, міміка, інтонація – важлива частина людського спілкування. Іноді з допомогою цих засобів можна сказати більше, ніж з допомогою слів.

Учені дослідили, що з допомогою слів (слайд № 2) передається 7% інформації, з допомогою звукових засобів – 38%, міміки та жестів – 55%.

         Ефективність використання тих жестових комбінацій, про, які йтиме мова далі експериментально підтверджена, до того ж позов до суду за їх використання вам аж ніяк не загрожує, на відміну від американського водія, який перебуваючи в Німеччині, на перехресті показав поліцейському знаменитий американський знак «ОК». Поліцейський подав позов у суд, адже в Німеччині цей знак означає «ти повний нуль». Суддя, вивчивши літературу, дійшов висновку, що цей жест може мати два значення і невідомо, яке саме вклав у нього водій. До речі, водій був виправданий.  

Ті жести, які ми використовуємо  у навчальному процесі, - це жести-ілюстратори, завдання яких полегшити запам’ятовування відповідної інформації.

Жест, який ілюструє спрощення (слайд № 4).

Так виглядає на уроці використання жестикуляційних схем (слайд № 5). Учні стають активними учасниками процесу засвоєння інформації. При цьому працюють  одночасно три види пам’яті.  

Таку співпрацю з учнями я називаю «відчути орфограму», а це, виявляється,  значно ефективніше, ніж почути чи навіть побачити.

Винятки з теми «Спрощення» (слайд № 6)  ілюструє саме така жестикуляційна схема.

                        

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

          Незамінними помічниками при вивченні нового матеріалу стають опорні конспекти (сладй № 7). Це своєрідне інформаційно-графічне «кодування»  теми за допомогою схем та знаків-символів.

Надзвичайно важливо навчити учнів  виділяти з інформаційного блоку головне, бачити так зване інформаційне ядро, не втрачаючи при цьому зв’язків між поняттями.

        Саме такі знаки  (слайд № 8) можна використовувати при створенні опорних конспектів.

Почніть зі створення певної проблемної ситуації (у  межах теми), зробіть відкриття разом з учнями. Ніколи на наших уроках не працює схема «від підручника», навпаки ми  намагаємося самостійно провести міні-дослідження, сформулювати правила,  встановити логічні зв’язки,  а потім  лише перевірити  зроблене за допомогою підручника.

 

        Ось такий вигляд (слайд № 9)  може мати частина конспекта з теми «Спрощення в групах приголосних». Цей мовно-математичний вираз вдало доповнює жестикуляційна схема.        Такий підхід до організації процесу сприйняття навчального матеріалу  не тільки  виробляє  в учнів уміння швидко орієнтуватися в інформаційному мовному просторі, але й сприяє формуванню в них логічного мислення, розвиває спостережливість і навіть   творчі здібності.

       

                        ІЛЮСТРАТИВНІ ТАБЛИЦІ

Унаочнити процес навчання, оптимізувати його, створити на уроці атмосферу зацікавленості допомагають навчальні таблиці, серед яких є таблиці евристичного характеру (слайд № 11).  Це авторські таблиці з таких тем, як-от: „Правила вживання апострофа”, „Уподібнення приголосних звуків”, «Подвоєння приголосних», «Морфологічна евристика», «Фонетична евристика» і т.д.

Презентуємо лише деякі з них.

Наприклад, речення, зашифроване    в цій таблиці (слайд №11)  ,  допомагає запам’ятати слова, у яких апостроф не  пишеться. „Розшифровка”, подана в таблиці,  має до певної міри сюжетний характер, тому запам’ятовується досить легко: „ На святі мавпа (мавпячий) пила духмяний, медвяний, тьмяний, морквяний сік, дзвякаючи цвяхом об склянку”.

       Прикметники, які потрібно запам’ятати, дійсно „плавають” у склянці з соком.  Така яскрава зорова опора (і це експериментально підтверджено) є гарантом того, що ця важлива інформація буде закладена в довготривалу пам’ять. Адже „витягти” необхідні слова з цього речення значно простіше, ніж  заучувати їх напам’ять.

        Ілюстративна таблиця з теми «Подвоєння приголосних»

«Історія невдалого  кохання» (слайд № 12).

    Він був шалений, скажений, навіжений, бо не зустрів її – неждану, жадану, довгождану. Він залишився один (одна буква –н- у словах) і вона залишилася одна  (одна буква –н- у словах).

Отже, використання евристичних методів вивчення орфографії дозволяє значно підвищити рівень грамотності учнів, дає можливість засвоювати матеріал в атмосфері зацікавлення й доброзичливості, насичує уроки елементами новизни, підтримуючи  в учнів інтерес до вивчення української мови.

Тому на питання «Чи потрібна еврика на уроках української мови ?!» Ми вже відповіли: «Потрібна і можлива!»

Ваші учні, спробуйте новий

перевірений спосіб і переконайтесь…