Паспорт проекту
Тема проекту: Стежками рідної землі
Автор: Дзьома Л.В.
Тип проекту: Інформаційно-пошуковий, колективний
Домінуючий у проекті вид діяльності: творчий
Характер координування проекту: безпосередній
Предмет пізнання: краєзнавчі об’єкти с. Бальківці Волочиського району
Форми роботи в межах проекту: мультимедійні та пішохідні екскурсії, творчі конкурси, акції, експедиції
Ресурсне забезпечення: Державний стандарт освіти, навчальна та додаткова література
Учасники проекту: Учні, батьки, вчитель, бібліотекар, сільська громада
База реалізації проекту: Бальковецька загальноосвітня школа і-ІІІ ступенів
Термін реалізації проекту: ІІ семестр 2014-2015 н.р.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
I. Актуальність визначеної теми
“Блаженна людина, що любить свій край”
(Іван Огієнко)
Ми живемо у час, коли національно-культурне відродження нашого народу та виховання в учнів національної свідомості, почуття любові до Батьківщини, втілення в життя ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв українського народу в незалежній Українській державі стало реальністю.
Головна мета, основні напрями, шляхи реформування української системи національного виховання розкриваються у «Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання, у "Концепції середньої загальноосвітньої школи України", "Концепції школи нової генерації — української національної школи-родини", "Концепції безперервної системи національного виховання", Законах України "Про загальну середню освіту", "Про освіту", Національній доктрині розвитку освіти України.
Але Святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села, вулиці, своєї домівки, де людина народилась і виросла, де пройшло її дитинство. Вони передаються з покоління в покоління з молоком матері, мелодією народної пісні, поетикою рідної мови.
Цілком очевидно, що без краєзнавства – без знання рідного краю годі говорити про національну гідність, самовідданість, національний менталітет, що в свою чергу і визначає актуальність даного виховного проекту.
Проект передбачає творчу роботу в групах, співпрацю з вчителем історії, інформатики, настоятелем храму в с. Бальківці, органами місцевого самоврядування.
Освіта XXI століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвиваюча, культуро- творча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
Необхідно використовувати розвивальне навчання, яке передбачає формування активного, самостійного, творчого мислення учнів. На цій основі допомогти поступово перейти в самостійне навчання.
В своїй роботі я використовую інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Інтерактивне навчання – це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаємопорозуміння, спільного розв’язання навчальних задач, розвитку особистісних якостей учнів. До інтерактивних технологій відносять:
1) «Мозковий штурм». Учні по черзі висловлюють всі свої думки з приводу поставленого питання.
2) «Ажурна пилка». Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми. Робота в змінних групах (парах) дає непоганий результат при вивченні нового матеріалу.
3) «Мікрофон». Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний “мікрофон”. Один учень може почати відповідь, а інший – доповнює, завершує відповідь.
4) «Навчаючись учу». Кожен учень отримує картку з частиною інформації з даної теми, опрацьовує її, доповідає однокласникам і вислуховує їх розповідь.
5) «Незакінчене речення» («кодування відповіді»).
Інтерактивне навчання передбачає використання активних методів навчання, а саме:
- аналіз конкретних ситуацій;
- уведення в досліджувану проблему;
- визначення задачі;
- групова робота над ситуацією;
- групова дискусія;
- підсумкова бесіда.
Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того, щоб охопити весь необхідний матеріл і глибоко його вивчити, була спланована робота з учнями, батьками, бібліотекарем, опрацьований матеріал, ролі учасників, розроблені картки «Оцінка захисту виконаного проекту» (Додаток 4), «Картка самооцінки своєї участі в роботі малої групи» (Додаток 5), «Оцінка презентації проекту» (Додаток 6), «Критерії оцінки учасника проекту» (Додаток 7), щоденник рефлексії (Додаток 8), пам´ятка «Робота над груповою презентацією проекту» (Додаток 9).
II. Мета проекту:
− вивчення духовної спадщини села; виховання в учнівської молоді відчуття прекрасного, патріотизму, любові до рідного краю, поваги до духовних і культурних цінностей;
− розвивати вміння користуватися спеціальною літературою, творчі здібності учнів, бажання пізнавати більше про минуле своєї рідної Батьківщини;
− виховувати шанобливе ставлення до держави, традицій рідного народу, сприяти вихованню патріотичних почуттів, любові до рідного краю.
Завдання проекту:
− залучення дітей до вивчення духовної історії рідного краю та довкілля та дослідницької діяльності;
− формування в них активної громадянської позиції;
− створення умов для оволодіння дітьми практичними навичками пошукової роботи, задоволення потреб професійного самовизначення;
− розкриття творчих здібностей учнів;
− формування навичок роботи в групах, співпраці;
− формування комунікаційних та інформаційних компетентностей школярів.
Типологія проекту:
За кінцевим результатом: дослідницько-творчий;
За кількістю учасників: колективний;
За тривалістю: середньотривалий;
За характером контактів: зовнішній;
Методи, прийоми, форми: індивідуальна та групова роботи, пошук
та опрацювання інформації, урочна та
позаурочна форма організації.
Етапи реалізації проекту
Пошуковий | Визначення теми, аналіз проблеми, постановка мети, обговорення методів дослідження. | Січень 2015 р. |
Аналітичний | Аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності. | Лютий 2015 р. |
Практичний | Виконання запланованих кроків: 1. Краєзнавча експедиція «Духовна спадщина мого роду». 2. Віртуальна подорож «Святині Хмельниччини». 3. Конкурс малюнків «Я малюю Україну». 4. Презинтація «Моє мальовниче село» | Березень - квітень 2015 р. |
Презентаційний | Оформлення остаточних результатів. | Травень 2015 р. |
Календар проекту
Назва етапу | Структура етапу | Партнери у реалізації проекту | Термін |
І. Стратегія проекту | 1. Вибір теми проекту» 2. Формування провідної проблеми та дидактичної мети; 3. Визначення виду проекту; | Вчитель історії, батьки | Січень 2015 р. |
ІІ. Планування результатів | 1. Ознайомлення учнів із загальною темою; 2. Розподіл між учнями тем групових проектів; 3. Формування груп для здійснення проекту; 4. Форма представлення результату; 5. критерії оцінювання учасників; | Вчитель історії, бібліотекар | Лютий 2015 р. |
ІІІ. Реалізація проекту | 1. Обговорення плану роботи над проектом; 2. Розподіл обов’язків між учасниками проекту; 3. Визначення джерел інформації; | Класний керівник, батьківський комітет | Березень – квітень 2015 р. |
IV. Підсумок проекту | 1. Оформлення результатів пошуку; 2. Підготовка презентації ; 3. Захист проектів; 4. Оцінювання проекту; 5. Аналіз успіхів і невдач. Висновки | Батьківський комітет, бібліотекар | Травень 2015 р. |
Моніторинг результативності
При відслідкуванні результативності проектної діяльності використано такі методи та прийоми обстеження, як:
аналіз,
спостереження,
співбесіда,
класифікація,
систематизація,
узагальнення.
Активність ( через відстеження кількості дітей та дорослих, що беруть участь у розробці та проведенні заходів).
Очікувані результати
За умови успішної реалізації проекту учні набудуть таких знань, умінь і навичок:
- удосконалюватимуть уміння збирати інформацію, робити
висновки;
- поглиблюватимуть навички роботи з пошуковими службами в мережі Інтернет;
- досліджуватимуть теорії походження назви села Бальківці;
- розвиватимуть творчу уяву;
- співпрацюватимуть разом, самостійно в групах;
- розвиватимуть навички критичного мислення через уміння аналізувати, співставляти отримані факти, побачені явища.