Аннотація  перспективного  педагогiчного  досвiду

Інформація про автора досвіду: Павловська Яна Володимирівна, учитель історії Запорiзької спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземної мови №7,  спецiалiст першої категорii.

Контактна iнформацiя про навчальний заклад: Запорізька спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземної мови № 7, директор – Білоус К.А., вул. Північнокільцева, 21, тел. 769-80-37, е-mail: mail@school7.zp.ua, сайт: www. school7.zp.ua .

Тема досвiду: «Формування національної свідомості та патріотичних почуттів підлітків на уроках історії та у позакласній роботі »

Провiдна педагогiчна iдея досвiду: 

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

 На вимогу сьогодення виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого у сфері виховання підростаючого покоління і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

- повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);

- участь у громадсько-політичному житті країни;

- повага до прав людини;

- верховенство права;

- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до     регіональних та національно-мовних особливостей;

- рівність усіх перед законом;

- готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

З патріотизмом органічно поєднується національна самосвідомість громадян, яка ґрунтується на національній ідентифікації, вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє, волю до праці на користь народу та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку, систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією.

Система освіти покликана виховувати у майбутніх громадян України національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

Таким чином, національне  виховання учнівської молоді має бути спрямоване на такі важливі орієнтири, як відповідальність за долю українського суспільства, готовність до захисту демократичних перетворень, визнання української мови як державної і розуміння необхідності володіння нею, зміцнення пріоритетів сім'ї , а також на формування активної позиції молоді у державотворчих процесах, впровадження різних форм самоврядування, вирішення проблем соціального захисту молоді тощо.

Обгрунтування актуальностi та перспективностi досвіду: 

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту -  є найголовнішою проблемою на сьогоднішній день.

На сьогоднішній день велику роль у національно - патріотичному вихованні учнів відводять саме навчальним закладам, які є для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Саме на уроках історії закладаються підвалини історичних уявлень майбутніх громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід’ємної складової формування європейської цивілізації. Тут  учні мають отримати базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідомості, патріотизму.

Науково – теоретична база досвіду:

            Національно-патріотичне виховання як соціо-культурний феномен представлено в працях І. Беха, А. Бойко, В. Бондара, С. Гончаренка,  О. Савченко, О. Сухомлинської та ін. Розробка теоретичних засад національного виховання, його соціокультурна зорієнтованість передбачають детальне об’єктивне вивчення надбань минулого. Його важливим джерелом розглядаємо історико-педагогічний аналіз теорії та практики національно-патріотичного виховання української молоді.

          Теоретичні    основи   національного виховання    обґрунтували     Г. Ващенко,   С. Русова, С. Сірополко, В. Сухомлинський, С. Чавдаров, Я. Чепіга та ін. Проблеми національного виховання на західноукраїнських   землях  аналізували   П. Біланюк,   А. Волошин,   М. Євшан, О. Маркуш, В. Пачовський, Ф. Повхан, І. Ющишин та ін.

          Завдання сучасної школи щодо  формування  творчої,  соціально активної,  всебічно розвиненої особистості вимагають від педагогів нових  підходів  до   організації   виховної   роботи   в   школі, професійно-технічному училищі, позашкільному навчальному закладі.   У Законі України «Про освіту», визначені завдання загальної середньої освіти, акцентується увага на  вихованні громадянина – патріота Вітчизни, який здатен до подальшої освіти і трудової діяльності, із вільними політичними поглядами;  на формування творчої особистості учня, свідомого ставлення до своїх обов’язків; виховання поваги до національних скарбів українського народу; вироблення навичок здорового способу життя. Національно-патріотична ідеологія повинна бути головною ідеологією держави і міститися в Законах України та законодавчих державних актах. Найпершим документом, у якому було закріплено поняття «національна спрямованість освіти», була Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття») від 3 листопада 1993 року  № 896 . Наступним документом, який стосується  національного змісту освіти та виховання, є «Національна доктрина розвитку освіти», яка затверджена Указом Президента України від 17 квітня  2002 року № 347/2002. У ній звертається увага на те, що: «актуальним завданням є забезпечення доступності здобуття якісної освіти протягом життя для всіх громадян та утвердження національного характеру освіти в Україні». Найбільш ємким і таким, що відповідає потребам суспільства в питанні українського національно-патріотичного виховання є наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді», наказ Запорізької обласної державної адміністрації від 13.07.2015 № 0402/172/323 «Про впровадження Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді», наказ департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради від 23.07.2015р. № 281р «Про впровадження Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді». Існує документ, де звертається увага на національне виховання, це «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 р. (схвалена ІІІ Всеукраїнським з’їздом працівників освіти 28 жовтня 2011 року).  Ще один документ, затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1243 від 31.10.2011 «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», де сформульовані загальні напрямки виховної роботи в школах.

Стисла анотацiя досвіду: 

         Велика роль у формуванні ідеології патріотизму в молодого покоління  належить урокам та позаурочній роботі з історії. І я, як викладач історії, відчуваю відповідальність за формування в учнів почуття свідомого громадянина, патріота, людини з думками, спрямованими на розвиток демократичного суспільства в Україні і бажанням жити в такому суспільстві. При здійсненні складного процесу патріотичного виховання я використовую різноманітні форми роботи як на уроці, так і в позаурочний час, а  саме:

1. Інформаційно-масові (дискусії, конференції, «круглі столи», «усні журнали», радіопередачі).

2. Діяльнісно – практичні групові (групи дослідників-пошуковців,тематичні презентації (відповідно до теми уроку чи позакласного заходу), лекторські групи)).

3. Інтерактивні ( гра «Що? Де? Коли?», брейн-ринг).

4. Діалогічні (бесіда, рольові ігри). На уроках створюються ситуації, коли учні уявляють себе історичною особою і прогнозують свої дії в тій чи іншій ситуації, висловлюють свої позиції.

5. Індивідуальні (індивідуальна робота, творчі завдання).

6. Наочні (виставки, тематичні стенди, історичні бюлетені, фото, відеоматеріал, презентації, шкільна газета).

   Відомо, що завданнями технології патріотичного виховання є досягнення ефекту поєднання реалізації виховних освітніх завдань з набуттям основних предметно - історичних компетентностей. Формування  інформаційної компетентності на моїх уроках реалізую через завдання, що спонукають учнів до збору інформації та її обробки. Результатом цієї діяльності є доповіді, виступи, презентації, випуски бюлетенів і публікацій. Готуючись до яких, учні розвивають уміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології, пошук та добір інформації в підручнику, аналіз карт в атласі, робота з довідником, визначення головної думки. При розгляданні  суспільних явищ в розвитку, в конкретно-історичних умовах певного часу формується хронологічна компетенція. Якщо говорити про просторову компетентність, то вона реалізується через  використання на уроках карт, поясненням причин і наслідків  історичних подій.

Розуміючи важливість виховної діяльності  класного керівника, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю всіх зусиль, щоб виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. У своїй діяльності використовую різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної діяльності - головне, щоб вони давали бажаний результат. Серед них:

- тренінги;

- лекції – бесіди («Ми – нація єдина», «Державна символіка України», «Що треба знати про права і закон?», «Бути на землі людиною», «Народні символи»)

- екскурсії (до краєзнавчого музею та інших музеїв міста)

- уроки пам’яті ( «Урок пам’яті жертв голодоморів», «Урок пам’яті Героїв Небесної Сотні », «Славетні постаті  України», до Дня визволення  м. Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників «Ваш світлий подвиг незабутній»)

- години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я –українець!»);

- виставки етнічно-художньої творчості.

     Калейдоскоп шкільного життя класу різноманітний.  Більшість учнів охоплені гуртковою роботою займаються в шкільних гуртках та поза школою. Успішно діє учнівське самоврядування. Важливим компонентом самоврядування у класі є доручення, що включають учнів у життєдіяльність колективу і в соціально значиму діяльність.

Виконуючи суспільне доручення, дитина здобуває соціальний досвід, необхідний для становлення громадянина, навички суспільної діяльності, уроки демократичної культури. Все це у свою чергу сприяє формуванню соціально активної позиції учня, яка характеризується громадянською спрямованістю інтересів особистості, ініціативою в провідних для неї видах діяльності, безпосередньою участю у розвитку відносин і зв'язків у колективі, заснованих на моральних принципах суспільства.

Система громадських доручень дозволяє мені як педагогу розширити уявлення про учнів, побачити в кожному особистість в найрізноманітніших різнобічних соціальних і вікових проявах.

     Поряд із традиційними формами роботи використовую інноваційні колективні й індивідуальні форми співпраці з батьками: батьківські збори з фрагментами педобучу, батьківські тренінги. Залучаю батьків до проведення виховних годин, екскурсійних подорожей, загальношкільних заходів та конкурсів. До батьківських зборів готуюся ретельно та заздалегідь. Усім батькам на зборах завжди готую роздатковий матеріал:  поради батькам у друкованому вигляді, анкети, тести.

        Крім того, проводжу з класом психологічні тренінги, анкетування, діагностування, порівняльні анкетування у співпраці із соціально-психологічною службою закладу. У кінці навчального року на урочистій виховній годині відзначаються досягнення кожного, відбувається нагородження.

Результативнiсть  впровадження досвіду:

-  підвищилася активність учнів у громадському житті школи, класу(про активність учнів свідчать фотоматеріали різних заходів; зростання кількості бажаючих приймати участь у підготовці заходів; прояв власної ініціативи та висування ідей щодо тематики заходів та ін.);

- участь в організації проведення «Тижня історії в школі у 2015- 2016 н. р.»;

- участь у районній олімпіаді з історії у 2015-2016 н. р.;

-  формування навичок роботи в команді (історико-географічна експедиція «Сім чудес України», історичний квест «Край мій в епоху стародавнього світу та середньовіччя!», робота лекторської групи);

- підвищився інтерес учнів до історії взагалі, зокрема історії нашої країни, Запорізького краю.

Репрезентацiя досвіду: 

Тегі: 

- національна свідомість, патріотичне виховання, інформаційна компетентність, учнівське самоврядування.

Додатки до анотації досвіду роботи з посиланнями:

  1. Аннотація  перспективного  педагогiчного  досвiду http://pavllywa.blogspot.com/2015/12/blog-post_41.html
  2. Інформаційна картка http://pavllywa.blogspot.com/2015/12/blog-post_10.html
  3. Презентація: «Портфоліо вчителя»  http://pavllywa.blogspot.com/2015/12/blog-post_34.html
  4. Виступ на засіданні педагогічної ради у березні 2015 року з «Створення освітньо - виховного простору для формування духовно - національного самоосвіти в умовах особистісно - орієнтованої освіти» http://pavllywa.blogspot.com/2015/12/blog-post_83.html
  5. Відео – матеріал: робота вчителя в системі самоуправління школи
  6. Шкільна газета
  7. Презентація: «Організація волонтерського руху школи» http://pavllywa.blogspot.com/2015/12/blog-post_21.html
  8. Презентація: «Участь вчителя Павловської Я.В. в тижні історії та географії-жовтень 2015 » http://pavllywa.blogspot.com/2015/12/2015.html
  9. Розробки позакласних  заходів в рамках тижня історії школи – жовтень, 2015 р
  1. Презентація: «До дня пам’яті та примирення жертв Другої світової війни» (лекторська група) http://pavllywa.blogspot.com/2015/12/blog-post_6.html
  2. Розробки уроків історії:

Література:

1. Каліта В.В. Сучасні освітні технології [Електронний ресурс].- Режим доступа: krutienko.ucoz.ua/Zavuch/klassifik2.doc

2. Яременко.Н., Устич Ю. Методичні рекомендації щодо організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. [Електронний ресурс].- Режим доступа: http://ukrintschool.org.ua/training/patriotichnevikhovannja.html

3. Концепція національно-патріотичного виховання. [Електронний ресурс].- Режим доступа: http://ukrintschool.org.ua/training/patriotichne-vikhovannja.html

4. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Бех І.Д. Чорна К.І. – К.: Світ виховання, 2007.-31с.

5. Петренко Л.М. Методика проведення круглого столу [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.vpu.net.ua/pdf/Metodika%20proved%20krug%20stola.pdf

6. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави // Рідна школа. – 2001. – № 2. – С. 9-14.

7. Гнатюк В. Національне виховання як складова у побудові громадянського суспільства // Світ виховання. – 2004. – №1. – С. 33-36.

8. Дубина М. Руденко Ю. Патріотичне виховання молоді // Освіта України. – 2006. – №8. – С. 5.

9. Петренко О., Дежнюк Г. Національно-патріотичне виховання учнівської молоді // Позакласний час. – 2005. – №3-4. – С. 28-29.

Правові джерела:

1. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошкільне виховання. – 2003. – № 2. – С. 3-8.

2. Постанова Верховної Ради України від 22 травня 2003 року №865-ІV: про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сфері національно свідомого патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку // Голос України. – 2003. – 6 червня. – С. 7.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1999 року №1697: Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства // Директор школи. – 2003.– №29-32. – С. 16-18.

4. Розпорядження Президента України від 29 червня 2001 року №173: про заходи щодо дальшого вдосконалення системи патріотичного виховання молоді // Уряд. кур'єр. – 2001. – 5 липня – С. 10.

5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді».

6. Наказ Запорізької обласної державної адміністрації від 13.07.2015 № 0402/172/323 «Про впровадження Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді».

7. Наказ департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради від 23.07.2015р. № 281р «Про впровадження Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді».