Тема: Релігійно-церковне життя середнъовічноі Європи. Католицька церква у V—XIIIст.

Мета: ознайомити учнів з становищем християнської церкви в ранньому Середньовіччі, дати оцінку ролі церкви в суспільстві, виробити уявлення про причини виникнення і поширення єресей та про методи боротьби християнської церкви з ними, продовжувати формувати загальнонавчальні та предметні вміння; виховувати учнів на духовних цінностях, набутих людством.

Основні поняття: церковний розкол, Папа Римський, кардинал, конклав, духовенство біле та чорне, ченці, єресі.

Історичні діячі: Григорій VII

Основні події: 1054р. – розкол церкви.

Структура уроку

1. Організаційна частина
2. Актуалізація опорних знань учнів
3. Вивчення нового матеріалу

а) поява двох християнських світів;

б) посилення папства;

в) чернечі ордени;

г) рухи єретиків.

4. Закріплення нових знань учнів
5. Підсумки уроку
6. Домашнє завдання

Хід уроку

1. Організаційна частина

2Актуалізація опорних знань учнів

• Що таке християнство?
• Де з 'явилося християнство?
• Коли виникло християнство?
• Як називається священна книга християн?
• Які християнські цінності захоплювали людей?
• Хто з римських імператорів дозволив відкрито сповідувати християнство?

3.Вивчення нового матеріал

а) Поява двох християнських світів.

Більшість європейських держав в епоху середніх віків були християнськими. Християнство стало потужною силою Середньовіччя, яке об'єднувало країни навіть тоді, коли вони воювали між собою. Усе життя європейців-християн було пов'язане із церквою, вони мали єдині погляди на світ, правила поведінки, моральні засади.

Робота з історичною картою

Учитель пропонує розглянути карту історичного атласа «Християнська церква в Європі у VI— XVст.» і дати відповіді на питання.

1. Чи можна сказати, дивлячись на карту, що кордони церковного розколу повторюють кордони Східної та Західної Римської імперії?
2. Назвіть народи, які сповідували католицтво.
3. Назвіть народи, які прийняли православ'я.

На території Центральної та Західної Європи поширився католицизм. Церковні обряди в католицькій та православній церкві виконувало духовенство. Воно поділялося на біле та чорне. До білого духовенства належали священики, що відправляли богослужіння та жили в миру, серед людей. Чорне духовенство становили ченці — священики, що усамітнювалися від світського життя в монастирях. Церква, як і суспільство, мала свою ієрархію, передбачаючи підпорядкування нижчих священиків вищім.

       У середньовічному суспільстві час визначався не годинами, а природними ритмами: день — ніч— пори року, тому тоді казали: «День Господь віддав живим, а ніч — мертвим». Темну частину доби середньовічна людина боялася, пов'язувала її з небезпекою, привидами, іншими диявольськими силами.

Часовим орієнтиром у селі слугував сигнал церковних дзвіниць. Усе життя селянина було пов'язане із цими дзвонами, тому виникли такі вирази: «дзвони жнив», «дзвони збору врожаю».

Ознайомтеся з наведеними фактами.

1.Частини дня відзначалися церковним дзвоном.

2.Церква встановлювала свята.

3. Церква засуджувала лихварів, які багатіли за рахунок часу.

Зробіть висновок, які сфери життя людини контролювала церква.

Пригадайте, яка категорія населення першою порушила цей контроль ?

б) Посилення папства

Завдання для роботи з текстом підручника

Хто був першим ?

а) Єпископ Риму;

б) Папа римський.

Поясніть причини могутності християнської церкви на світанку Середньовіччя.

Посилення папства   (робота з документом)

Вибір папи

Перших єпископів Риму обирав народ, проте світська влада постійно втручалася у цей процес. З XIII ст. процедура виборів нового папи стала досить жорсткою, в ній брали участь лише члени кардинальської колегії. На час проведення виборів кардиналів закривали на ключ — звідси походить назва конклав (від лат. conclave — замкнута кімната).

Щодня кардинали могли голосувати не більше двох разів. А сама процедура могла тривати від одного дня до місяця. Якщо протягом трьох днів голосувань між кардиналами не було порозуміння, то робилася одноденна перерва на молитву. Після 'кожного голосування люди могли дізнатися, чи обрали нового папу. Якщо під час спалювання карток для голосування йшов чорний дим, це означало, що папу ще не обрали, а білий — у католиків з'явився новий глава церкви.

Середньовічні традиції обрання папи римського збереглися до наших днів.

Завдання до ілюстрації.

• Роздивіться символіку папства.
• Спробуйте пояснити окремі елементи герба.
• Знайдіть у підручнику і додатковій літературі, кому належали ключі, зображені на гербі.
• Як називається головний убір, зображений на гербі?

Піднесення папства пов'язане з діяльністю папи Григорія VII.

(робота з ілюстрацією та підручником)

• Опишіть зовнішній вигляд Григорія VII, зверніть увагу на деталі його одягу.
• Слідом за художником розкрийте риси характеру папи.
• Знайдіть у тексті підручника підтвердження своїм міркуванням.
• Випишіть основні напрями реформ Григорія VII.

 Найбільшої могутності влада папи досягла за Інокентія III, який проголосив папу намісником Бога на землі.

Посилення могутності церкви супроводжувалося зростанням церковного багатства.

Використовуючи метод «Мозкового штурму»; учитель пропонує дати відповідь на запитання: якими були джерела збагачення католицької церкви?

Орієнтовні відповіді учнів фіксуються на дошці та у зошиті.

1. Доходи від володіння землею і селянами.
2. Продаж індульгенцій.
3. Платня за церковні обряди.

Доповнення вчителя

1. Церковна десятина.
2. Продаж церковних посад.

в) Чернечі ордени.

(робота з ілюстрацією та підручником)

• Опишіть зовнішній вигляд монахів.
• Хто із зображених, на вашу думку, Франциск Ассізький ? Обґрунтуйте свою думку.
• До якої середньовічної спільноти належать ці монахи ?
• Знайдіть у тексті підручника підтвердження своїм міркуванням.

На основі тексту підручника заповніть таблицю «Чернечі ордени» ( робота в групах, презентація роботи )

г) Рухи єретиків.

(робота з документом)

Сім партид

(збірник феодальних законів «Сім партид» (тобто частин), укладений у XIII ст. за часів правління королів Леона і Кастилії Альфонсі X та Альфонсі XI)

Про єретиків

Єретики — це ті безумці, які намагаються спотворити слова Господа нашого Ісуса Христа і надати їм інший зміст... протилежний тому, який був даний Святими Отцями, і в який вірить Свята Римська церква.

Звідки походить слово «єретик», категорії єретиків і якої шкоди вони завдають людям, котрі з ними спілкуються

«Єресь» як латиною, так і романською, означає «розподіл». Єретик — це той, хто відступив від норм католицької релігії християнин'. Існує багато сект і категорій єретиків, проте дві з них — найголовніші. До першої належать ті, хто вірує, проте їх вірування розходяться з істинною вірою. До другої — ті, які взагалі не вірують, і ці люди думають, що душа вмирає разом з тілом, що ні за добро, ні за зло, яке людина творить у цьому світі, не буде ні нагороди, ні покарання.

Запитання і завдання до документів.

• Кого католицька церква називає єретиком ?
• Як ще можна назвати другу категорію єретиків, заначену в документі ?

(робота з текстом підручника)

Запитання і завдання до тексту підручника.

• Чи була боротьба з єретиками прибутковою для церкви справою ?
• Наведіть приклади папської могутності у XII— XIII ст.

Запитання і завдання до ілюстрації

• Що використовувала церква в боротьбі проти єретиків ?
• Чому церква так урізноманітнювала засоби тортур ?
• Як ілюстрація підтверджує уривок з документа?

«...Постановляємо, щоб єретики, в якому б місці імперії не були засуджені, були покарані дуже суворо. Якщо хтось із них, наляканий жахом смерті, захоче повернутися у віру, то такий має бути кинутий для відбування покарання у в'язницю».

(З едикту Фрідріха ІІ)

• Роздивіться ілюстрацію, визначте, яка подія зображена на ній.
• Знайдіть у підручнику уривок, який відповідає зображеному на цій ілюстрації. Встановіть, чи не припустився художник помилки.
• Зробіть підпис до ілюстрації.

7. Закріплення нових знань учнів

Термінологічні завдання

• За даними визначеннями запишіть поняття.

Звичай купувати духовний сан –

Право призначати вищих духовних осіб –

Розкол християнської церкви –

Індивідуальна робота з текстом (за О.Пометун)

Вчитель пропонує учням прочитати відповідний уривок у підручнику з олівцем у руках, позначаючи на полях:

• значком + (плюс) – те, що їм добре відомо;
• значком — (мінус) – те, що для них нове;
• значком ! (знак оклику) – найбільш важливі думки;
• значком ? (знак питання) – ті положення, які хотілось би додатково прояснити, запитавши у вчиеля або класу.

(На роботу з текстом відводиться 5 хв.)

По завершенні читання — обговорення тексту за запитаннями:

• Що в тексті вам добре знайоме ?
• Що було для вас новим і цікавим ?
• Що ви вважаєте важливими положеннями тексту ?
• Які запитання виникли у вас у ході читання тексту ?

На кожне запитання вчителю варто отримати по 3—4 відповіді. На запитання учнів може відповісти вчитель, а можна переадресувати їх класу (за умови, що серед учнів є бажаючі відповісти на них).

8. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя, виставлення оцінок.

    9.Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф теми.

2.Скласти речення зі словами:

а) кардинали, конклав, реформа;

б) єресь, церква, індульгенції.

.Середньовічний монастир

Завдання до ілюстрації

• Пригадайте, на честь кого назване абатство.
• Опишіть абатство. Зверніть увагу на особливості споруди. Як Середньовіччя вплинуло на забудову?
• Напишіть твір-мініатюру «Один день з життя монахів».

Хрестові походи

Мовою середньовічних документів

Постанова Клермонського собору про Хрестовий похід (1095)

Всякому, хто тільки заради обітниці, а не заради здобуття грошей і пошани піде в Єрусалим для звільнення Божої церкви, ця путь буде визнаватися за цілковите покаяння.

З промови папи Урбана II на Клермонському соборі (1095)

Всім, хто йдуть туди, в разі їхньої смерті на суші чи на морі, чи в бою з поганцями віднині хай буде відпущення гріхів. Цю обіцянку я даю тим, хто йдуть як уповноважені Бога.

Запитання і завдання до документів

Якою була головна ідея заклику Урбана Пі Клермонського собору?

Як середньовічні автори називають мусульман?

Мовою середньовічних документів

Анонім. Діяння франків та інших єрусалимців.

Про похід і загибель ополчення

Петра Пустинника

...А самі християни поводилися негідно, бо руйнували і підпалювали палаци в передмістях, розтягали свинець, яким були вкриті церкви, і продавали його грекам, ... чинили зле, підпалювали і спустошували церкви.

Фульхерій Шартрський. Єрусалимська історія. Облога і здобуття Єрусалима хрестоносцями

Після того, як франки...побачили, що важко здобути Єрусалим, вожді вирішили зробити дерев'яні драбини, щоб, зійшовши по них на самий верх стіни, з Божою допомогою здобути рішучим натиском місто. Коли це було зроблено..., хрестоносці з надзвичайною швидкістю атакували місто, але в місто не вдерлися.

Приготували машини,... серед яких була облогова башта, споруджена з коротких колод... Вночі її розібраною перенесли до одного з виступів,.,. зібрали її швидко і поволі присунули до стіни. Проте сарацини, захищаючись, чинили опір — поливали їх киплячою олією, пекли запаленими факелами башту і рицарів, що були в ній.

Франки все самовідданіше стали битися і таранами проламали стіну.

...Незабаром франки велично вступили у місто —опівдні в п'ятницю, в день, коли Христос визволив увесь світ.

...Не було місця, де б не били сарацинів. У ...Соломоновому храмі зарізали майже десять тисяч людей... Не зглянулися ні на жінок ні на малят.

...І після того великого кровопролиття хрестоносці заходили у домівки городян, захоплюючи все, що там бачили. Стало звичаєм: кожний, хто входив у будинок першим, — був він багатий чи бідний, — володів будинком і всім, що в ньому було, як власним.

Запитання і завдання до документів

• Яку зброю використовували рицарі, щоб здобути Єрусалим?
• Як захищалися сарацини ?
• Як середньовічні історики називали європейців-християн та мусульман ?
• Як середньовічні автори оцінюють поведінку рицарів ?
• Висловте своє судження щодо об'єктивності середньовічних авторів в оцінці поведінки хрестоносців.

Мовою літературних джерел

ОБІТНИЦЯ РОБЕРА

(за О.Кулідж)

Коли Готфрід Бульйонський, герцог Нижньої Лотарингії, став хрестоносцем, він одразу послав за Робером і запропонував йому місце серед рицарів своєї свити. Від радості Робер ледь не розплакався. Всю ніч, прихиливши коліна, він простояв у каплиці біля ікони Святого Мартіна, який теж колись був солдатом. Юнак розповідав святому про свою вдячність Готфріду, який прийняв його до війська Бога та всіх його святих, про те, як він прагне пригод, як хоче довести свою значимість і заслужити місце серед великих людей. З усією пристрастю він дав урочисту обітницю першим атакувати невірних. Наступного ранку, щоб бути гідним прийняти хрест, він сповідувався й отримав відпущення гріхів. Через кілька місяців щасливий Робер де Сент-Авольд вирушив на пошуки щастя.

Завдання до уривка з літературного твору.

• Які почуття викликала у рицаря пропозиція стати хрестоносцем ?
• Як готувалися рицарі до участі у хрестових походах?
• Порівняйте ідеї, з якими вирушали до Святої землі хрестоносці, з їх реальним втіленням.

Вчимо учнів використовувати ілюстрацію як історичне джерело

• Знайдіть не менше чотирьох ознак учасників хрестових походів.

Пізнавальні завдання

• Середньовічний історик Вільгельм Тірський назвав свою книгу про хрестові походи «Історія священної війни». Поясніть назву.
• Поміркуйте, чому найстрашнішим покаранням для середньовічної людини було відлучення від церкви.

Аналітичні завдання

• Дослідіть за підручником, які причини спонукали різні категорії населення брати участь у хрестових походах.
• Складіть і запишіть кілька запитань для уявного інтерв'ю з одним із учасників хрестового походу.
• Розкрийте суперечливий характер хрестових походів. Визначте їх позитивні і негативні риси.
• Поміркуйте, чи міг відбутися «полон» пап у XI чи XII ст. Обґрунтуйте свою точку зору.

Розвиваємо картографічні вміння.

Матеріал про хрестові походи дає змогу розвивати картографічні вміння учнів. Спираючись на карту атласу або підручника, учні мають виконати такі завдання.

1. Через які держави середньовічної Європи пройшли учасники хрестових походів?
2. Назвіть території, де були створені держави хрестоносців.
3. Через які держави пройшли учасники І і IV хрестових походів?
4. Назвіть столиці держав, через які пройшли хрестоносці.

Розвиваємо хронологічні вміння.

1. У якому столітті почалися хрестові походи ?
2. У якому тисячолітті закінчилися хрестові походи ?

3. Скільки часу знадобилося хрестоносцям, щоб захопити Єрусалим ?
4. Визначте хронологічні межі хрестових походів.