Тема:  ВОДИ СУХОДОЛУ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ (1 сл)

Мета: (2сл)

-          Розглянутиособливостівнутрішніх вод Південної Америки,

виявитизалежністьформування вод відрельєфу та клімату.

Скласти характеристику водойм.

-          Розвивати інформаційну  та самоосвітню компетентність, світогляд учнів через навички роботи з картою та різними джерелами знань по добору потрібної інформації.

-          Виховувати дбайливе ставлення до природи, сприяти зацікавленню учнів до вивчення географії.

Тип уроку :комбінований

Форма проведення : урок-презентація

Обладнання:

підручник, атлас, фізична карта Півд. Америки, комп’ютерна презентація, виступи учнів.

ХІД УРОКУ:

І. Оргмомент та мотивація.

Вивчаючи Південну Америку ви вже дізнались багато цікавого, але не менші чудеса чекають нас попереду . Величезні і прекрасні водоспади, могутні річки та загадкові озера створюють неповторність цього континенту.

Але спочатку треба перевірити, що ви знаєте про клімат материка, адже формування вод суходолу надзвичайно пов’язано з кліматичними умовами як і з особливостями рельєфу.

ІІ. Перевірка Д/З.

Гра « хрестики – нулики»

І варіант – хрестики, ІІ варіант – нулики.

Учні обирають слово і дають визначення або характеристику явищу по черзі спочатку один варіант, а потім другий. Таблиця зображується і на слайді, а на дошці де можна креслити нулики чи хрестики  кресляться пусті клітинки .

ІІІ. ФНЗ

Учитель :

Дітьми клімату називають річки. Чи дійсно це так? Спитаєте, ви. Поглянувши на величезну р. Амазонку це твердження не викликає сумнівів. Найвологіший материк Землі відрізняється від інших південних материків багатством внутрішніх вод. Сьогодні за допомогою присутніх  трьох гідрологів, які ретельно дослідили водойми Півд. Америки ми дізнаємось про їх особливості .

(3сл) Нагадаю що до вод суходолу відносять : озера,річки,болота,льодовики та підземні води.

Всі водойми надзвичайно важливі і для природи і для людини. Але річки являються природними транспортними шляхами і основним джерелом прісної води, тому ми почнемо своє знайомство з річок. Тим більше , що на Півд. Америці міститься найповноводніша « цариця річок» - Амазонка.

Надамо слово нашим гідрологам. Слухаючи доповідачів, прошу записувати в зошит найважливіші дані про водойми ( площі, висоти, цікаві особливості….)

Уч.№1 ( сл..4-13)

На території Південної Америки сформувалися великі річкові системи Амазонки, Парани, Оріноко. Утворенню їх сприяли як кліматичні умови, так і особливості рельєфу.

Розташування велетенської гірської системи на заході зумовило нерівномірність розподілу стоку між океанами. В Атлантичний океан впадає 90% усіх річок материка. Тільки 5% площі континенту займає басейн внутрішнього стоку.

Більшість річок Південної Америки мають винятково дощове живлення. Тому вони постійно повноводні в екваторіальних областях, де впродовж року бувають зливи. В річках субекваторіального та тропічного поясів, де опади випадають нерівномірно, рівень води значно змінюється за сезонами.

Зверніть увагу. Перед вами найбільші річки материка: Амазонка з притоками, Парана та Оріноко.(називає річки їх характеристики, вчитель показує їх на карті).

Також на річках котрі протікають через плоскогір’я утворюється багато водоспадів. Зверніть увагу і запишіть їх характеристики. Перед вами назви  найбільших  водоспадів: Анхель, Кукенан,Рорайма та Ігуасу.

Серед всіх річок виділяється Амазонка - найбагатоводніша річка планети . Вона має найбільший у світі басейн (близько 7,2 млн. км кв.), в якому може розміститися майже вся Австралія. Витоки Амазонки — в Андах, після їх злиття річка кілька тисяч кілометрів тече рівниною. Живиться Амазонка дощовими водами. В неї впадає більш як 500 приток. Ліві та праві притоки розливаються влітку, але оскільки вони розташовані у субекваторіальних поясах Північної та Південної півкуль, то Амазонка повноводна протягом року. Уявлення про величезну масу води, що несе Амазонка, дає її глибина. У нижній течії вона становить понад 100 м. Щосекунди річка скидає в Атлантичний океан у 130 разів більше води, ніж Дніпро. Під час повені вона розливається на 80-100 км. В цій річці мешкає безліч дивовижних створінь наприклад: ПІРАНЬЇ  - належать до ряду коропоподібних. СаміНайкрупніші з них досягають 60 см в довжину.АНАКОНДА -Середнірозміридорослоїанаконди  5-6 м, але інодізустрічаютьсяособини до 10 м довжини. АРАПАІМА - Відома в Бразиліїпідназвоюпіраруку та являєтьсятакож

 одною з найкрупнішихсучаснихпрісноводнихриб. По одним даним, вона досягаєдовжини 2,4 м та ваги 90 кг по іншим — 4,6 м та 200 кг.ЧОРНИЙ КАЙМАН - самийкрупний вид алігаторових  та друга за розміромтваринаПівденної Америки, післяОрінокського  крокодила. Та безлічхижихриб.

Учитель:

 Дякуємо. Про наступні річкові басейни розповідає гідролог №2.

Уч.№2( сл..14-24)

Парана — друга за величиною річка Південної Америки, яку корінне населення називає "матір'ю моря". Довжина 4380 км. Каламутний слід річки помітний в Атлантиці на відстані 100-150 км від берега. За водністю Парана посідає шосте місце з-поміж найбільших річок планети. Парана прокладає свій шлях крізь міцні породи фундаменту платформи, тому для неї звичайними є пороги і водоспади.На притоці р.ІгуасузнаходитьсяводоспадІгуасу. Мальовничий водоспад  спадає з висоти 72 м, розбиваючись на кілька сотень струменів і потоків. Велика вода. Так індіанці називають величезний водоспад Ігуасу, вартий уваги туристів. Маючи не дуже примітну висоту, він дивує об'ємом води. У період дощів униз «зривається» понад 6500 м3 води за секунду! Підраховано, що Ігуасу складається з 270 уступів-каскадів, окремі з яких мають назви Адам і Єва, Три Мушкетери. Водоспад сформували тверді шари базальту. Приблизно 125 млн. років тому вулканічні породи розлилися у вигляді рідкої маси по великій території Парани. Вихідним пунктом для створення каскадів була зона, де гірські породи покарбовані тріщинами й розколинами. У середньому за рік водоспад переміщується вверх за течією річки на 1-2 м.

Річка Оріноко бере початок на Гвіанському плоскогір'ї, тому в її долині дуже багато стрімких схилів та уступів, де утворюються водоспади. Оріноко також живиться дощовими водами і найповноводнішою буває з червня до серпня.На одному з притоків Оріноко( р. Чурун) розташований найвищий водоспад світу — Анхель. Його води спадають з висоти 1 054 м (мал. 118). Водоспад був виявлений на початку XX століття дослідником ЕрнестоСанчесомЛаКрусом, проте не був широко відомий до польоту Джеймса Анхеля. Вперше Анхель побачив водоспад в 1933 році, коли облітав територію в пошуках руди. Чотири роки по тому Анхель летів повз водоспаду з трьома пасажирами на борту, включаючи його дружину. Літак був пошкоджений, і Анхелю довелося посадити його на пік гори Ауян-тепуи, вершину водоспаду. Моноплан «Фламінго» приземлився на болотисту землю вгорі водоспаду і залишався там протягом 33 років, поки його не дістали звідти вертольотом. Анхель і три його компаньйона зуміли спуститися по водоспаду і повернутися до цивілізації за 11 днів. На честь цього героїчного події водоспад був названий ім'ям льотчика. В даний час літак Анхеля знаходиться в музеї в Маракаї, а на вершині знаходиться його точна копія.

Учитель:

  Дивовижні краєвиди водоспадів. Але серед водойм є і певні таємничі об’єкти . Де існували давні цивілізації, де збереглися індіанські легенди. Наступний гідролог нам розповість про озера та інші водні об’єкти Південної Америки.

Уч.№3 ( сл..25-31)

Перед вами п’ять найбільших озер материка: Маракайбо, Патус, Тітікака, Лагоа-Мірім та Поопо. Великих озер у Південній Америці мало, але серед них є дуже своєрідні.

Найбільше озеро — Маракайбо (16 300 км2) — розташоване на півночі материка.Воно тектонічного походження. З’єднується з Карибським морем вузькою протокою, через це його називають озеро-лагуна. Приблизно 1 176 000 блискавок щороку на відстані до 400 км. Вітри, з гір Анд, викликають грім  та розряди  блискавок, в атмосфері, в цих заболочених місцях багатих метаном, який  легше повітря.Ціблискавки – унікальнеявише  і самебільшеджереловідновлення озонового шару планеты.

Також  всесвітньо відоме високогірне озеро Тітікака розташоване на висоті близько 4000 м над рівнем моря. Це велике сховище прісної води (площа — 8300 км2) з усіх боків оточене горами, що пояснює його назву — «свинцева гора». Глибина озера сягає 304 м. Велике озеро оточене кам'янистими берегами. Вони часто обриваються до води крутоярами. Західний берег вкритий лавами – продуктами згаслих вулканів, шпилі яких височіють вдалині на горизонті.Озеро Тітікака живиться опадами у вигляді дощу та талою водою з льодовиківгірських хребтів, розташованих в Альтіплано. П'ять головних річкових систем живлять озеро. Найдавніші  жителі  узбережжя  озераТітікака, індіанці плем’яуру...Зараз  район озера Тітікака заселений аймарами – нащадками інків, які й дотепер займаються випасанням худоби та рибальством. Крім цього, вони вирощують на родючих вулканічних ґрунтах кукурудзу та овочі.

 Внутрішні води Південної Америки представлені такожльодовиками, що ними вкриті вершини Анд та деякі високогірні долини.В г. Анди з висоти 4500 м, на півдні з 500 м починаються вічні сніги. Які дають початок багатьом гірським річкам.

Болота материка здебільшого розміщуютьсяВ долині річок Оріноко, Амазонка, Парана. Живляться дощами та підземними водами. Переважають низинні болота.

Підземні води Зосереджені в прогинах давньої та молодої платформи, живлять річки в сухий період.

ІУ. Підсумки  уроку і закріплення.

Учитель:

Дякуючи нашим гідрологам які підготували досить цікавий матеріал до уроку. Спробуємо разом підвести  підсумок заняття і дати відповіді на ті завдання, що ми поставили на початку уроку.(сл..№32)

1. Як клімат і рельєф вплинули на особливості водойм Півд. Америки?

2. Які об'єкти вам найбільше запам'ятались і чому?

3. Чи існує на вашу думку якась загроза для існування певних водойм материка?

У. Д/З ( сл..33)

вивчити §29

на К.К. Пр.роботивідмітитирічки, озера та водоспадиПівд.Америки, взятии зошит на урок.