Матеріал Біблійної школи «Помазання достатку і надлишку», м. Київ
Клас: «Слава»
Частина 3. Слава
Урок 19. Слава - покликання – призначення
Базовий вірш послання: «і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край» (2 Хроніки 7:14).
План
Повторення основних моментів 18 уроку
Вступ
1. Істина
2. Відповідність
3. Богом певна відповідність в дусі людини Духом Святим
Повторення основних моментів 18 уроку
Від самого початку визначення слова «слава» на івриті вже говорить про його суть і розкриває його значення, і звучить воно як (кавод) kabod, яке походить від однокорінного слова зі значенням «важкий» або «вагомий».
Також слово «kabod» несе в собі сенс «повноти» або «повної міри», «завершеності» чого-небудь. Повнота, завершеність - дуже важливі сторони слави Божої, що говорять про незмінність і сталість Бога.
Отже, використовуване в словосполученні «слава Божа» слово (кавод) kabod в більшості випадків має на увазі «видимий прояв Бога в чому-небудь».
У Новому Завіті щодо «слави» широко використовується грецьке слово «doxa», і означає властивості або справжню природу будь-якої речі. Воно описує «природу і дії Бога в процесі Його явлення; що Він Собою представляє і як виражає Себе, особливо через особистість Ісуса Христа».
«…але ж інша слава небесним, а інша земним» (1 до Коринтян 15:40).
Одна з основних місій Сина Божого Ісуса була в тому, щоб повернути людей в уготовану для кожного з них Божу славу, щоб кожен йшов по шляху слави, уготованої для нього Богом ще перед заснуванням світу. Як написано: «Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити» (Ісая 48:17).
Вступ:
В цьому уроці ми торкнемося серця слави, яку приготував Бог для кожного з Його творінь, і побачимо зв'язок слави з покликанням людини, про яке ми будемо говорити в подальшому. Почнемо зі слів, сказаних Духом Божої мудрості учасникам завіту з Богом. Читаємо: «Господь мене мав на початку Своєї дороги…» (Приповісті 8:22), або початком планів для землі і людини, і далі мудрість говорить, коли саме: «…перше чинів Своїх…» (Приповісті 8:22). Мудрість Божа особливим чином відзначає, що:
Тепер ще раз читаємо: «Господь мене мав на початку Своєї дороги (або планів Своїх), перше чинів Своїх, спервовіку відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.
Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених. Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки, коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту. Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні, коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв, коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі, то я майстром у Нього була, (я направляла Його), і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно» (Приповісті 8:22-30).
Отже, мудрість Божа каже учасникам завіту про те, що Бог призначив перш, ніж що-небудь видиме і невидиме створити або зробити очевидним, спочатку це спланував і повністю приготував у Своїй мудрості. Ключовим у цьому вірші є слово «колись», воно формує правильне уявлення про те, коли формувалося те, що має пряме відношення до слави, і з яким словом слава має прямий зв'язок.
1. Істина
Знання, які ми зараз відзначимо в нашому вивченні, є базовими і фундаментальними у формуванні усіх Божих планів щодо природного фізичного світу. В основу вивчення цих знань покладемо наступний вірш: «А Господь Бог правдивий…» (Єремія 10:10). І ось, що важливо одразу відзначити з цього вірша: Святе Письмо, говорячи так про Бога: «…Бог правдивий…» (Єремія 10:10), говорить так не тільки про Самого Бога, а й про все, що було, є і виходить від Бога. Отже, перш, ніж Бог щось створив, а саме період часу перед заснуванням світу - це період, коли все і всюди був Бог, значить, все і всюди була істина.
Увага! Це говорить нам про те, що Бог, почавши що-небудь планувати або робити в цей період, починав це з істини і в істині, так як все навкруги було Бог, все навкруги була істина і істинно: «…Бог правдивий…» (Єремія 10:10).
Таким чином, зустрічаючи в Писанні слово «істина», нам слід пам'ятати, з яким періодом часу воно пов'язане. Наступне, що нам важливо відзначити з періоду часу перед заснуванням світу, знаходиться в якостях істини.
А тепер відзначимо деякі якості багатогранної істини. Читаємо про деякі якості істини: «Я знаю, що все (видиме і невидиме), що Бог робить …» (Екклезіяст 3:14), і, з огляду на, що все, що робив і робить Бог, - істинно, то, отже, далі розкриваються якості істини. Читаємо знову: «Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!» (Екклезіяст 3:14). Із записаних слів Божої мудрості ми бачимо три якості істини:
- істина буде стояти повік;
- до істини нічого додати;
- від істини нічого відняти.
І те, про що говорить цей вірш, співзвучно з тим, що означає слово «істина» (алетейя) в грецькій мові Нового Завіту: щось тверде, встановлене.
Отже, на підставі Святого Письма ми можемо сказати:
Увага! Отже, все, що буде плануватися або формуватися Богом в період часу перед заснуванням світу, буде істинно, а це означає, що воно буде вічно, до того не можна нічого буде додати і від того нічого не можна зменшити, або ми можемо сказати так:
Мудрість Божа каже: «Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота. Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх. Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства. Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.» (Приповісті 8:6-9).
Отже, період часу перед заснуванням світу можна вважати часом планування і затвердження Богом того, що і яким має бути в природному фізичному світі, а саме:
- істинних знань про все в природному фізичному світі і тих, що живуть в ньому;
- справжніх цінностей для усіх видимих створінь в природному фізичному світі;
- істинної поведінки для усього живого в природному фізичному світі;
- справжніх правил, методів і законів для усього живого в природному фізичному світі;
- справжнього змісту усього в природному фізичному світі і всього живого в ньому;
- справжніх цілей для всіх і кожного видимого творіння в природному фізичному світі;
- істини для кожної сфери життя: духовної, душевної, тілесної і суспільної.
Це говорить про те, що кожен раз, коли хто-небудь бажає жити в істині, йому доведеться звернутися до мудрості Божої, а вона буде повідомляти про те, що Бог приготував і спланував в ній перед заснуванням світу - істину. Мудрість Божа не буде повідомляти про те, чого в ній немає, або формувати своє повчання, грунтуючись на подіях, що відбуваються в цьому світі. Мудрість Божа безкомпромісно пропонує: «А якщо кому з вас не стачає мудрости (або справжніх знань про що-небудь), нехай просить від Бога (Він - джерело істини), що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана» (Якова 1:5). І, як ви думаєте, що дасть або відкриє Бог через Свою мудрість? Істину або те, що Бог уже приготував, те, до чого нічого додати і від чого не можна нічого відняти, і те, що буде перебувати довіку.
Давайте прочитаємо з книги Приповістей: «Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум? На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона! При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона: До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів: Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді! Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота. Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх. Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства» (Приповісті 8:1-8).
Все, що і як спланував і приготував Бог у Своїй мудрості, і яким Він це спланував і приготував в часовому проміжку перед заснуванням світу, є істина, така, яка вона була, є і завжди буде в Ньому: «Діла рук Його правда та право…» (Псалми 110:7), «Господеві відвіку відомі усі вчинки Його» (Дії Апостолів 15:18).
Один з псалмів Давида говорить: «Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих (перед заснуванням світу), хто на Тебе надіється перед людськими синами!» (Псалми 30:20).
Увага! Це говорить людям: що б не відбувалося, після того, як Бог сказав: «…Хай станеться світло…» (Буття 1:3) і створив вже спланований природний фізичний світ, істина така, якою вона була приготовлена Богом ще перед заснуванням світу, була, є і буде незмінною. Істина не може змінюватися, тому що вона була ще до всіх видимих і невидимих творінь.
Кожен, хто звернеться до мудрості Божої, отримає не варіант, яким і що повинно бути, а істину, до якої нічого додати і від якої не можна нічого відняти: «…необманливий Бог…» (До Тита 1:2), «Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?» (Екклезіяст 7:13).
Віруючий, читаючи Новий Завіт в світлі мудрості земної, думає, що Бог тільки тим і займається, що реагує на різні земні події, влаштовані сатаною, але це здається в світлі мудрості земної. У своїх посланнях Апостол Павло сплановане Богом в цей період часу називає «таємницею Божою»: «Таємницю, заховану від віків і поколінь…» (До Колоссян 1:26), Таємницю, заховану в Його мудрості, що ми читали: «А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу, яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були (Його мудрість або те, що в ній про Його шляхи спокутування), то не розп'яли б вони Господа слави!» (1 до Коринтян 2:6-8).
Увага! «Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором» (Приповісті 3:35).
«Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму! Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш: вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!» (Приповісті 4:7-9).
2. Відповідність
Отже, все, що спланував Бог по відношенню до усіх Його творінь, Він спочатку приготував це в сфері духу - в Дусі Божої мудрості, як написано: «Господеві відвіку відомі всі вчинки Його» (Дії Апостолів 15:18). Це підводить нас до дуже важливої мудрості Божої, до того, яким словом можна назвати все вже сплановане Богом в Його мудрості по відношенню до всього, що потім має виявлятися в природному фізичному світі.
Бог-Творець усього в Своїй мудрості спланував і приготував відповідність або зразок для всього видимого і невидимого, ми називаємо це «Божий план». Він, перед тим, як що-небудь створити, спланував і затвердив:
- які повинні діяти закони, і в якому середовищі;
- середовище життя для всього видимого і невидимого;
- що або хто повинен з'явитися на землі;
- яким, що або хто повинен з'явитися на землі;
- в якому середовищі йому жити і як розмножуватися;
- в який період часу йому необхідно з'явитися;
- що саме йому робити;
- тимчасові розклади для всіх подій.
Загалом, Він спланував усе необхідне, як для видимого, так і невидимого на вічність. І спочатку нічого із спланованого Богом не можна було ні побачити, ні доторкнутися, але воно вже було в Його Дусі, в Його мудрості, і саме воно стало відповідністю для всього, що Бог, творячи, сказав.
Вже є Божа відповідність для всього, що в повітрі, для всього, що на землі і в воді, є Божа відповідність для всього видимого і невидимого.
Вже є те, яким запланував Бог бути дереву, траві, чагарнику, квітам.
Вже є і те, яким Бог запланував бути птахам, комахам, рибам, і вони також при їх відповідності тому, якими Бог їм запланував бути, є істинними. І також людина є такою, якою Бог запланував бути їй, і якщо вона відповідає тому, якою Бог їй запланував бути, вона є істиннною.
Увага! Ми бачимо, що саме сплановане Богом в Його мудрості перед заснуванням світу має бути для людей відповідністю для визначення, що для них істинно, а що ні. Тобто:
Якщо ж воно не відповідає, воно не істинне, отже, його немає в Божому плані. Те, що запланував Бог у Своїй мудрості ще перед заснуванням світу, не зміниться і не скасується ніколи. Що б не відбувалося, після того, як Бог вже це запланував і затвердив, Його наміри ніхто, ніщо і ніколи не зможе ні зупинити, ні скасувати, ні доповнити, як сказав Бог: «…і всяке жадання Своє Я вчиню» (Ісая 46:10).
Її зміст - це не щось невідоме або ще неіснуюче взагалі, так, воно ще духовне, але вже затверджено Богом для людини, як написано: «А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу» (1 до Коринтян 2:6-7).
У Бога все видиме і невидиме вже має спланований Ним образ або зразок, який стає відповідністю. Наприклад: «…Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком (зразку), що тобі на горі був показаний!» (До Євреїв 8:5), або зроби скинію та все, що в ній (Числ. 8: 4) відповідно до тієї скинії, яку Я тобі показав на горі. А яку Бог показав Мойсею скинію? Читаємо із того ж послання: «Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас…» (До Євреїв 9:24), тобто таке ж саме, тільки те, відповідно до якого було зроблено земне.
Тепер давайте прочитаємо яскравий приклад відповідності в книзі Буття. Питання: «Що було навколо до того, як Бог сказав слово?». «…темрява була над безоднею…» (Буття 1:2). Нічого очевидного не було. Ось, що важливо відзначити в Божому методі творіння: творячи, Бог не керувався темрявою, Він заповнив її словами уст Своїх, витягуючи словами із Свого Духа мудрості відповідно до того, що вже було в Ньому заплановано. Тобто Бог говорив не у відповідності з тим, що бачив навколо Себе, а відповідно до того, що було в Ньому.
Воля Божа на те, щоб кожна людина жила відповідно до запланованого Ним в Його мудрості, і Бог бажає Сам вести людину в молитві Своєю мудрістю: «Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе» (Псалми 31:8). І, як ви думаєте, Він буде вести людину відповідно до того, що вже приготував у Своїй мудрості, чи ні? Звичайно, відповідно до уготованной Ним слави!
Як Бог сказав Єремії: «…Ще поки тебе зформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив…» (Єремія 1:5), тобто відокремив його бути пророком. Тим самим, пояснив, що його здібності і потенціал в Божому покликанні вкладені в його дух перш, ніж він вийшов із утроби матері. Тобто буквально Бог сказав: «Тобі не потрібно намагатися бути пророком, ти вже пророк!».
3. Богом визначена відповідність в дусі людини Духом Святим
Давид під натхненням Духа Святого пише: «…до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було» (Псалми 138:16). Вже призначені всі дні. Слово «призначені» також означає: відокремлені, закріплені, виділені. Коли? Коли жодного із них, із цих днів (призначених, закріплених, виділених), ще не було, або іншими словами: коли вони ще не почали здійснюватися!
Ще раз: «…до книги Твоєї записані всі мої члени та дні…» (Псалми 138:16), або уготований для мене Богом шлях в славі. Господь Ісус в нагірній проповіді сказав: «…не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи…» (Від Матвія 6:34). Як ми бачимо, дні для кожної людини на землі вже розписані з урахуванням всього для неї необхідного для здійснення її покликання.
«Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його! А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини. Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого. А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам» (1 до Коринтян2:9-12).
Дух Святий в дусі людини готовий відкривати її духу все, що в ній вже є від Бога: яка місія цього духа на землі, що робити сьогодні, про що маємо молитись і т. д. Він знав, що належить людині і стане доступним після пролиття його Крові, сказав: «А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам» (Від Івана 16:13).
Тобто Бог Сам запланував вести духовне творіння і забезпечувати його усім відповідно до плану для нього. Дух Святий в і на духовному творінні, людині - є Боже забезпечення людини всім необхідним в її покликання. Це говорить нам про те, що: