https://pogorilenko.livejournal.com

Нещодавно на сайті Інституту модернізації освіти були опубліковані Висновки  антидискримінаційних експертиз підручників для 1, 5, 10 класів загальної середньої освіти. Враховуючи розголос, який здобули неоднозначні висновки експертів, я вирішив проаналізувати деякі експертизи і помітив там велику кількість зауважень, які м'яко кажучи суперечать здоровому ґлузду. Часто можна помітити маркування «дискримінаційними» тверджень, які висвітлюють найкращі якості людини, або особливості культури. Після прочитання експертиз склалося враження, що будь яка особливість, чи то національна, така як належність до певної культури чи то загальнолюдська (наприклад здоров'я) є ознакою дискримінації, або приниження, інших людей. Враховуючи кричущу несправедливість таких висновків, я хочу висвітлити свою позицію, як дослідника наукової літератури, що стосується природи жінки і чоловіка, особливостей їх розвитку та відмінностей, та просто людини, що довгий час поклала щоб сформувати свою позицію стосовно деяких питань людської природи.

Перед тим, як розпочати, хочу звернути увагу на склад комісії. Не зважаючи на пропаговані цінності рівності та паритетності, експертами є переважно жінки, а не чоловіки. Лише 7 з більш ніж 100 висновків експертиз підручників для перших класів зроблені чоловіками.

Collapse

Хочу окремо звернути увагу на законодавчий спектр. Як зазначалося Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій, інструктивно-методичні матеріали для експертів щодо здійснення антидискримінаційної експертизи, рекомендовані Інститутом педагогіки НАПН України та підготовлені за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, містять поняття “гендер”, яке суперечить законодавству України. Під час здійснення антидискримінаційної експертизи підручників під поняттям “гендер”експертам пропонується розуміти “самостійну, не зумовлену біологічною статтю, конструйовану культурою та суспільством характеристику людини”, що охоплює за своїм змістом не лише жінок і чоловіків, а також ще кілька десятків гендерних різновидів. Ця термінологія не відповідає законодавству України, оскільки суттєво відрізняється від поняття “гендерна рівність”, яка визначається законом як рівність прав виключно жінок і чоловіків.

“Йдеться про запровадження відсутнього у законодавстві України розуміння поняття “гендер”, яке відмінне від поняття “стать”, що підтверджує зауваження Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій як до антидискримінаційної експертизи підручників і освітніх програм, так і до Стамбульської Конвенції, де такий підхід пропонується легалізувати”, – застерігає Рада Церков.  

ВРЦіРО також заявляє, що антидискримінаційна експертиза підручників та освітніх програм проводиться на підставі відомчих актів МОН, проте не передбачена законом. Натомість у статті 21 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків» йдеться лише про “експертизу навчальних програм, підручників та навчальних посібників для навчальних закладів щодо відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі”. Саме таку експертизу підручників Рада Церков закликає проводити МОН замість незаконної антидискримінаційної експертизи.

Перейдемо до аналізу експертиз по суті.

Перше, на що би хотілося звернути увагу — контекст і спосіб використання слова «дискримінація». Першим значенням цього слова є «розрізнення», проте «в народі» і науковій літературі соціального спрямування воно використовується радше як «приниження». Таки чином, «дискримінувати» когось — значить принизити у контексті експертиз. До прикладу, у висновку антидисткримінаційної експертизи  на електронну версію проекту підручника «Українська мова. Буквар. Частина 1»  (код ПО 102; обсяг – 177 с. комп’ютерного набору) [1] вислів «Добрий гість - дому радість» критикується на підставі того, що в ньому начеб-то використана «дискримінаційна мова», хоча не зрозуміло, кого в цьому випадку принижують. Автори не деталізують чому, на їх думку «Значення цього вислову дуже неоднозначне і може бути образливим для конкретних людей чи конкретних життєвих обставин». Можливо, малося на увазі, що радість від перебування в домі доброго гостя принижує гостя, який є «поганим». Проте, на мою думку, навіть у такому випадку використання цієї фрази є виправданим, оскільки подає дітям гарний образ для наслідування, та розуміння того, що до зла тягнутися не варто.  Складається враження, що у розумінні авторів експертиз розрізнення добра і зла не є приорітетним завданням освіти. Проте, дітям цілком доречно подавати розуміння того, що у житті потрібно тягнутися до добра, оминаючи зле. І цілком природньо при цьому, що людину добру будуть зустрічати з більшою радістю, ніж розбійника або вбивцю. Хіба ми можемо викреслити з розуму дітей це розуміння? Звісно, дітям  потрібно вказувати на необхідність бути милосердним навіть до поганих людей, проте з іншого боку, діти мають розуміти відмінність і розрізняти добро і зло.

Іншим прикладом є вислів «Мама завжди поряд з тобою, завжди дбає про тебе. Вона радіє твоїм успіхам, жаліє тебе, коли ти хворієш. А чи часто ти виявляєш свою любов до неї? Як радіє мама, коли чує слова вдячності і любові! Бережи маму!», де автори експертизи вбачають «дискримінацію за сімейним станом», бо «не у всіх дітей може бути мама і декого це може травмувати». Враховуючи наявні у методичних рекомендаціях до проведення антидискримінаційних експертиз твердження, що зображення повної сім'ї може також травмувати дитину...складається певна абсурдна ситуація, при якій зображення родини в будь-якому вигляді є дискримінативним.

зображення наявне в методологічних інструкціях до проведення експертиз

Крім того, неоднозначним є експертиза висловів, пов'язаних з базовими цінностями людини. До прикладу, вислів «Здоров’я дитини — багатство родини» називається «дискримінаційним у відношенні до інвалідів»[2]. Таким чином створюється враження, що здоров’ям не можна пишатися, що воно є ознакою, яка принижує інших. Дитина, виходячи з логіки автора, не повинна бути здоровою або повинна приховувати це від інших, щоб не принижувати інвалідів. Навпаки, цей вислів є конструктивним, оскільки сіє в дитині розуміння того, що здоров’я це прекрасно, що це чудово, при цьому ніяк не принижуючи людей з інвалідністю (не «інвалідів», як написано в експертизі). Люди з інвалідністю можуть мати багато інших ознак, які характеризуватимуть їх як гідних людей, до прикладу інтелектyуальні здібності (зразок - Стівен Хокінг), духовність (зразок - Нік Вуйчич) та інші якості. Таким чином, складається враження, що основна мета авторів експертизи - приховати цінність здоров’я та нівелювати її, щоб створити уявне «недискримінаційне середовище».

Червоною ниткою крізь антидискримінаційні експертизи проходить бажання «зрівняти» чоловіка і жінку в тому значенні, щоби перекреслити будь-які відмінності між ними.

Це проявляється зокрема прямою вказівкою у Теоретико-методологічних засадах гендерної експертизи підручників, де вказано, що сексистським є кожне висловлення, яке “виключає” жінок як меншість та окреслює їх як істот, відмінних від чоловіка. Питання правильності даної інтерпритації обсягу слова «сексиський» не має значення у цьому контексті, адже загальновідомо, що чоловік є відмінним від жінки а жінка від чоловіка, що проявляється на хромосомному рівні у кожній клітині тіла. У чоловіка та жінки існує близько 6500 відмінностей на генному рівні. [5] Варто зауважити, що відмінності між чоловіком і жінкою не є чимось, що «розділяють» або «применшують» ту чи іншу стать. Навпаки, ці відмінності є проявом різноманістності. Дуже гарно це можна продемонструвати на прикладі квітів. Адже ніхто при здоровому ґлузді не буде стверджувати, що відмінності які існують між квітами є підставою для знецінення якоїсь із них. Так, фіалка нічим не гірша від рози, а хризантема від альстромерії...кожна з цих квітів є особливою, і відмінності лише підкреслюють унікальність кожного виду квітів. Те саме можна стверджувати про чоловіка і про жінку...вони є різними, неоднаковими — але при цьому рівноцінними і важливими. Чоловік та жінка доповнюють один одного...і в цьому союзі народжується глибина і повнота. Розподіл ролей не є чимось невластивим або чужим людині і природі взагалі...загальновідомо, що у природі також існує розподіл ролей між самками і самцями та відмінності у поведінці...а людина не є виключенням з природи.

Очевидно, що знеособлення людей та викреслення природніх ролей чоловіка і жінки  — є однією з основних цілей даних експертиз. Зокрема, мною зауважені випадки надання позитивного відтінку знеособленню та «відсутністю гендерного навантаження» у підручниках. До прикладу, у висновку антидискримінаційної комісії на електронну версію проекту підручника «Мистецтво» для 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів (код – П3202; обсяг – 111 с. комп’ютерного набору) вказано серед позитивних рис те, що «всі піктограми є знеособленими і не несуть гендерного навантаження»; «використання нейтральних форм звертання» — вказано як позитивна характеристика. Ба більше, позитивною характеристикою підручника вказано те, що «серед поданих ілюстрації є велика кількість пейзажів, картин природи, без зображення людей. Це дозволяє учнівству сприймати мистецтво без додаткового гендерного навантаження». Таким чином, статевість як Божий дар, відмінності між чоловічим і жіночим сприймаються як щось негативне, а сама наявність чоловіка чи жінки, хлопчика чи дівчинки на пейзажі виступає, на думку авторського колективу експертизи, негативною характеристикою, або «гендерним навантаженням», що взагалі може трактуватися ознакою людиноненависництва.

Крім того, в експертизах неодноразово зустрічаються випадки клішування поведінкових проявів людини терміном «гендерний стереотип». Такий прийом застосовується стосовно природніх моделей поведінки дівчат/хлопців та жінок/чоловіків. До прикладу, стосовно дівчинки, що грається з лялькою,[6] стосовно тваринок-образів дівчат, що визначають свій розмір талії,[7]  стосовно хлопця, що допомагає нести вудочки, [8]стосовно наявності майстерні у тата.[9] Такий маніпуляційний прийом є недопустимим, оскільки заперечує природні психобіологічні властивості жінки і чоловіка та, як наслідок, позбавляє дітей можливості здобути цілісність та гармонію із собою у дорослому житті. Жінка і чоловік, відповідно хлопчики і дівчатка, володіють різними психобіологічними детермінантами розвитку, і тому їм не може бути властива однакова поведінка, або подобатися одні і ті ж види професійної чи непрофесійної діяльності, всупереч уявленню авторів експертизи. Пермовами для цього є відмінності на  генної структури, що є взиначальною для розвитку тіла і психіки. Варто вказати, до прикладу, що з давніх-давен у всіх суспільствах світу важка праця, а зокрема, до прикладу, покликання до армії вважалося і вважається чоловічою прерогативою. Причиною цього є біологічні властивості чоловіків, зокрема будова тіла, витривалість, сила м’язів, підвищений рівень тестостерону, завдяки чому чоловіки не лише є більш придатними до служби у збройних формуваннях, а й отримують задоволення від цього, як наслідок реалізації своїх природніх властивостей і здібностей. Проте, автори експертизи вважають, що дані уявлення є «стереотипними», і така діяльність, як будування мостів[10] або ремонт дитячих майданчиків[11], рубання дрів[12], і врешті-решт офіцерська служба[13] має, виходячи з усього, також виконуватися жінками, що безумовно є знущанням над жінкою. Вони, властиво, є слабшими фізіологічно та природньо не покликані до важких і виснажливих робіт. З іншого боку, їм притаманні інші особливості, до прикладу емпатичність, емоційність та інтуїтивність, що дозволяє їм краще відчувати потреби людей і дітей зокрема, швидше виробляти прив’язаність, аніж чоловіки, та бути більш гнучкими в комунікації, що безумовно є позитивною характеристикою.

Таким чином, психобіологічні властивості жінки виявляють її покликання до реалізації через соціальну комунікацію. Загальновідомо, що жінки дуже часто виявляють бажання сповняти покликання у професіях, що пов'язані з спілкуванням, до прикладу психологія, педагогіка, менеджмент, HR, юриспруденція тощо. Крім того, жінки у деяких професіях виявляють себе набагато краще ніж чоловіки: до прикладу бухгалтерія або психологія. З іншого боку, чоловікам властива вища структурованість мислення, тому доволі часто чоловіки є кращими адміністраторами. Таким чином, з цієї точки зору... розподіл праці за статевою ознакою виявляється не «гендерним стереотипом», а сповненням психобіологічних детермінант. Це не значить, що жінки не можуть працювати у професіях, що  вважаються чоловічими або навпаки. Це також не значить що професії є виключно або чоловічими або жіночими. Найголовнішим є те, що природні властивості є передумовою для більш гармонійної реалізації себе чоловіком та жінкою у певних професіях. Завдання здорового суспільства - виховати дітей у гармонії з собою та власною природою, а не провадити їх у простір невпевненості в собі. 

Особливим покликання жінки є роль матері та берегині чоловіка. Для них природнім є бажання бути гарною, а в майбутньому - виявляти любов до чоловіка через піклування про нього; бажати виглядати чарівною та жіночною.  Покликання до материнства звісно ніяким чином не заперечує аналогічне покликання батька... проте в психологічній доктрині зазначається, що материнський інстинкт активується у дівчат у дитинстві, в той час як у хлопців його розгортання є пов'язаним з розвитком відповідальності. Таким чином, дівчатка ще змалечку виявляють бажання гратися лялечками, бо інтуїтивно відчувають покликання до материнства. Крім того, специфіка цих іграшок полягає у тому що вони дають можливість експериментувати з зовнішністю, досліджувати, яка зачіска є вдалішою, і, відповідно, імплеметувати це у свою зонішність, що є важливою частиною буття дівчинки і жінки. А от речо-орієтованість та гіперактивність хлопців спонукає їх до комунікації з машинками, танками, конструкторами і тд. Хоча дівчат деколи можна зустріти з машинками, літаками, танками, солдатами, як і хлопчиків з лялькою або м’якою іграшкою, що є цілком нормально, проте доволі часто це несе характер експерименту, і швидко закінчується.  Клішування комунікації дівчат з ляльками є особливо агресивним у вказаних експертизах... проте не є достатньо обґрунтованим, з огляду на психологічні особливості дівчат. Прослідковується бажання створити певні безликі образи дівчинки і хлопця, жінки і чоловіка, які є знеособленими, не несуть в собі образів батьківства та материнства, дружини та чоловіка, та є позбавленими особливостей статей.

Варто згадати приклад схожого соціального експерименту, який описаний американською письменницею Луї Презендай (Louann Brizendine) у праці під назвою The Female Brain.[14]Провідники гендерної ідеології домоглися проведення у школах ігр у форматі «позбавлення від стереотипних ролей», у ході якого протягом тривалого періоду часу дітям заборонялося гратися іграшками, якими типово граються представники різних статей. Так, дівчаткам примусово давалися машинки, а хлопчикам - лялечки. Варто вказати, що характер цього експерименту несе відтінок знущання над дітьми, і не дивно, що через якийсь час дівчатка були помічені у закутуванні пожарних машин у одіялка, та наступним уколисуванням цих машин як уявних дітей. Діти природньо тягнуться до тієї поведінки, яка їм є властива. Тому держава має свторювати підручники, які відображають різноманітність статей, а не перекреслюють її.

Зауважу наостанок, що гідность людини є однією з найвищих соціальних цінностей згідно з Статтею 3 Конституції нашої держави. Прояви різноманіття статей є проявами гідності людини, оскільки є природньо обумовленими якостями. Саме тому держава має розвивати дітей у відповідності з особливостями їх природи, що безумовно є передумовою для їх гармонійного розвитку та щастя.

 Можливо, автори антидискримінаційних рекомендацій до шкільних підручників вважають, що вони краще знаються на природі людини, ніж представники народів світу, проте це не дає їм права штучно перерозподіляти соціальні ролі, які склалися у суспільстві як наслідок тисячолітніх традицій.

B.    Схоже, автори експертизи не ознайомлені з психобіологічними властивостями чоловічої і жіночої статі, що не дивно, оскільки андитискримінаційні висновки здійснюються доволі часто соціологами, філософами, релігієзнавцями, філологами, а деколи вчителями з інформатики, англійської та німецької мов, або просто «експертками з антидискримінації в освіті». Із більш ніж 100 актів експертизи лише 5 актів, здійснених психологами, при чому в декількох з них психологи оцінюють лінгвістичні аспекти, які не є сферою компетенції психолога. При чому доходить до абсурду, коли вчителі фізики оцінюють лінгвістичні підручники, а вчителі історії - підручники з мистецтва, або коли вчителі інформатики оцінюють доречність демонстрації типових поведінкових проявів дітей (називаючи це гендерним стереотипом), а педагоги або психологи - оцінюють лінгвістичні аспекти підручників. До прикладу, висновки по «гендерній стереотипізації» у Висновку антидискримінаційної експертизи на електронну версію проекту підручника «Математика» [підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (код – п3001; обсяг – 225с. комп’ютерного набору)] здійснене вчителем інформатики Лозівського НВК No10 «ЗНЗ-ДНЗ» Лозівської міської ради Харківської області, а критика лінгвістичних аспектів написання книги у Висновку антидискримінаційної експертизи на електронну версію проекту підручника «Українська мова. Буквар. Частина 1» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (код ПО 102; обсяг – 177 с. комп’ютерного набору) здійснена аспіранткою кафедри педагогіки й менеджменту освіти КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» В.В. Носовою. Зустрічаються випадки оцінки викладачами української мови коректності подання поведінкових проявів,[15]оцінки приналежності певних характерних якостей представникам різних статей експертами без фахової приналежності,[16]викладачі-філософи та релігієзнавці оцінюють лігнвістичні аспекти підручників та приналежність певних поведінкових проявів до «стереотипів»,[17]необхідність подання зображень традиційного українського одягу оцінюється аспірантами-педагогами[18]та ін. В цьому контексті справедливо постає питання компетентності експертів. По-перше, оцінка підручника не може здійснюватися цілком однією людиною, оскільки він містить в собі багато аспектів: з одного боку це аспекти безпосередньо субстанційні (пов’язані з сферою знань), а з іншого - психологічні, педагогічні, соціологічні аспекти. По друге: оцінка демонстрованих у підручниках поведінкових проявів дітей не може здійснюватися людьми, які не мають психологічних компетенцій, як-от , до прикладу, вчителі інформатики, а оцінка лінгвістичних аспектів підручника не може здійснюватися, до прикладу, педагогами за освітою. Оцінка параметрів підручника  пов’язаних з психологічними ньюансами життя дітей має здійснюватися особами, компетентними у галузі психології дитини, оскільки чоловіку і жінці, дівчатам і хлопцям як представникам різних статей властиві різні психобіологічні властивості і детермінанти розвитку, і сухе «збалансування» моделей поведінки може нанести шкоду дітям, оскільки провадить їх у напрямку, який не відповідає їх внутрішньому потенціалу. Філософія, соціологія і релігієзнавство, інформатика та фізика як науки не мають на меті вивчення психобіологічних властивостей людини, а тому науковці, викладачі чи вчителі, які оцінюють підручники, володіючи виключно цією освітою, не можуть бути компетентними у таких складних матеріях. З іншого боку, лінгвістичні аспекти підручника мають оцінюватися виключно лінгвістами. Таким чином, кадровий підхід до формування групи експертів антидискримінаційної експертизи у питаннях освіти виявився непрофесійним.

C.    Прослідковується бажання вилучити образи тварин в ролі хлопчиків/дівчаток.

D.    У деяких актах експертизи прослідковується бажання вилучити повністю певні національні особливості, для ілюзорного «недискримінування» представників інших національностей. Сама наявність етнічної приналежності, національної особливості або певного світогляду може ображати людей з інших соціальних груп, за логікою експертів


[1] Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/1K-_ZxB_r2ZELasHnpPmAZXh3QgWE2m4Q

[2] коментар до зображень на сторінці 136, там же.

[5] https://www.eurekalert.org/pub_releases/2017-05/wios-ri6050417.php

[6]Висновок антидискримінаційої експертизина електронну версію проекту підручника «Українська мова. Буквар. Частина 1» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (код ПО 102; обсяг – 177 с. комп’ютерного набору), сторінка 2, коментар до зображень на сторінках 26, 34

[7]Висновок антидискримінаційої експертизина електронну версію проекту підручника «Математика» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (код – п3001; обсяг – 225с. комп’ютерного набору), сторінка 3, позначки сторінки 10

[8]там же - позначка сторінки 27

[9]там же - стр. 4, позн. стор. 76

[10]там же - стр. 7, позн. стор. 188

[11]там же - стр. 7, позн. стор. 153

[12]Висновок антидискримінаційої експертизина проект підручника «Українська мова. Частина 1» для 1 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням російською мовою (з аудіосупроводом) (код П0402, обсяг – 131 с. комп’ютерного набору)

[13]Висновок антидискримінаційої експертизина електронну версію проекту підручника «Українська мова. Буквар. Частина 1» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (код ПО 102; обсяг – 177 с. комп’ютерного набору), сторінка 5, коментар до стор. 129

[14]Louann Brizendine, The Female Brain, August 7, 2007; експеримент описаний відомою телеведучою однієї з найбільших телерадіокомпаній Німеччини NDR - Євою Харман, https://www.youtube.com/watch?v=XpcusAL_fW0- 13:05 - 14:00

[15]Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/1qQDLB0ZR35d_IO83BEsRw7gEsF0KGGWO, таблиця, п. 24, 40

[16]Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/1m_Y1Tw7T8ZO_xy_Wyl1JMN0-YrFRBQOi, стр. 3-4, Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/1zgTig6rofR3-iw127KTXSs2YMj0dJ87w, таблиця - пункт 52 та інші

[17]Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/1Z_Nc8RVT5aFBCQOaOFh8rbasg_S230M_, лінгвістичні аспекти - остання таблиця, приналежність поведінкових проявів до «стереотипів» - перша таблиця, п. 32,40; Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/1EcEtmblfUkSkxyGKw6JLgQ-9WvrZLJYP, таблиця, п. 62 - лінгвістичний аспект; Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/1Hj0-JLc7Yee-sTrn7NMuuInI6LucXlhB, таблиця - п. 61, 33.

[18]Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/1K-_ZxB_r2ZELasHnpPmAZXh3QgWE2m4Q, таблиця.

Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1euZ0Ww7bSJHl3e4yt5oz5SOYL6LN1-8d/view