Доповідь на РМО на тему:
Результативність впровадження здоров'язберерігаючих технологій у навчально – виховний процес
Підготувала вчитель початкових класів Червонопільської ЗОШ І-ІІІ ст.
Давидова С. П.
2015-2016 н. р.
Ось уже третій рік я працюю над методичною темою «Впровадження здоров'язберігаючих технологій у навчально-виховний процес у початковій школі». Ця тема в наш час є дуже актуальною. Тому що здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей. Ще В. Сухомлинський писав: «Турбота про здоров’я – то найважливіша праця вчителя. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили…»
Навчаючись у школі на здоров'я учня впливає безліч факторів. Це і взаємини з однокласниками, і ставлення до них вчителів, і харчування, і розклад навчальних занять, і санітарно-гігієнічні вимоги, і харчування, і режим дня, також обсяг домашніх завдань, уроки фізкультури, те, як вони проводять своє дозвілля.
Перед вчителем стоїть дуже важлива задача: організувати навчально-виховний процес так, щоб були максимально створені сприятливі умови навчання дитини в школі (ніяких стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання). Також при організації навчального процесу вчитель повинен врахувати вікові, статеві, індивідуальні особливості та гігієнічні вимоги. Ще необхідний достатній та раціонально організований руховий режим.
Здоров’язберігаючий урок повинен: виховувати, стимулювати у дітей бажання жити, бути здоровим, вчити їх відчувати радість від кожного пережитого дня; показувати їм, що життя – це чудово, викликати у них позитивну самооцінку.
На своїх уроках я використовую різноманітні елементи здоров'язберігаючих технологій: ще до початку уроків виконуємо ранкову зарядку (по можливості на свіжому повітрі), на кожному уроці під музичний супровід проводжу цікаві фізкультхвилинки, також на уроках присутні і дихальна гімнастика (наприклад, такі вправи: «Свічка», «Звуконаслідування», «Надування кульки», «М’яч», «Рубання дров») і вправи-енергізатори, хвилинки сміхотерапії та релаксації. Такі вправи допомагають зняти втомленість, відновити рівновагу учнів.
Досить ефективними є звукова та пальчикова гімнастика. У роботах В.М. Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу. Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен із пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку. Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки. Звуковою гімнастикою називають проголошування різних звуків, строго певним способом. Такі вправи дуже корисні для всіх дітей. До звукової гімнастики відносять мовні розминки, скоромовки, чистомовки.
Останнім часом в школах практикується досить новий метод здоров'язбережувальних технологій – арт-терапія. Іншими словами – лікування мистецтвом. Арт-терапія – це метод впливу на емоційний та фізичний стан людини за допомогою різних видів художнього та вжиткового мистецтва .
На уроках використовую такі різновиди арт-терапії:
Система виховання здорового способу життя обов'язково повинна включати в себе такі заходи:
Здоров’язберігаючі освітні технології не шкодять здоров’ю дітей, не ламають дитячу природу, а враховують її особливість, сприяють розвитку чотирьох основних складових здоров'я: фізичної, психічної, соціальної, духовної.
Хотілося б закінчити доповідь чудовими рядками з вірша:
Душа дитини жовтий соняшник
До сонця тягнеться щомить,
Та на душі тоді лиш сонячно,
Коли нічого не болить.
Коли дитина загартована,
Здорова й сильна, не сумна,
Тоді наука їй, як золото,
А світ – як казка чарівна.
Плекаймо, вчителі, той соняшник,
Нехай здоровим він зроста,
Обличчям тягнеться до сонечка,
Корінням вглиб землі вроста.