Ведуча:
За горами, за лісами
Їдуть-їдуть дивні сани,
І викрешують копита,
Сріблом сонячним підбиті,
В зоряній височині
Метеори вогняні.
Миколай мандрує світом.
Він дарує чемним дітям
Те, про що їх світлі мрії.
Тут для кожного дари є.
Не забуде він нікого:
Ні хорошого, ні злого.
Миколай з небес весь час
Бачить кожного із нас.
Разом з нами він радіє,
І дарує нам надію.
Він всіх вас чудово знає.
Зустрічайте Миколая!
Козачок:
А вечір малює сьогодні
Талантом таким неземним,
Що в кольоровому дзвоні
Життя виглядає новим.
Я теж у небесному стані:
Душа, мов біленький папір.
Складаю своїми словами
Листа під мелодію зір.
Святий Миколаю, я знаю:
Ти бачиш усіх і мене,
Уклінно Тобі посилаю
Дитяче прохання земне:
Хай люди живуть усі в Божій правді,
І не міркують у масках про те —
Тільки тоді ближні любляться справді,
Коли хтось до когось з грошима іде.
Складаю листа. І дивлюся
На власні думки і слова.
Складаю листа. І молюся,
Як вміє дитина мала.
Святий Миколаю, будь ласка,
Зроби подарунок мені —
Щоб віра ніколи не згасла
Поміж людьми і в біді.
Святий Миколаю, я знаю:
Ти бачиш усіх і мене,
Уклінно Тобі посилаю
Дитяче прохання земне:
Хай люди живуть у вірі і правді,
І пам'ятають вічно про те —
Тільки тоді ближні любляться справді;
Коли хтось до когось із Богом іде.
Маруся:
Мартусю, сестричко, послухай
Сьогодні наснилось мені,
Ангелики в небі на хмарках,
Дарунки несли дітворі.
А зіроньки їм помагали,
Яскраво світили вони,
Щоби Миколай і ангели
До діточок чемних прийшли.
Мартуся:
Тобі це насправді наснилось?
До столу хутчіше ходи,
І ми до Святого напишем,
Щоб і нам подарунки були.
У мене бажань є багато,
Все краще я хочу собі,
Неси Миколайко дарунки,
Хай бачать і заздрять усі.
Маруся:
Ну Мартусю, ти подумай,
Чи потрібно це тобі,
Чи піде воно на користь
У духовному житті.
Може хтось є поруч тебе
У потребі, чи біді,
І йому потрібно більше
Допомоги ніж тобі.
Мартуся:
Ти роби собі що хочеш,
Та мене ти не повчай,
Йди проси собі дарунків,
І мені не заважай.
«О, мій отче Миколаю,
Прошу те, чого бажаю,
Плеєр мій вже застарілий,
Флешку хочу і мобілу,
А ще – джинси найкрутіші,
Куртку, светер – наймодніші!
Прошу ще щось солоденьке,
Кіндер, мілку, щоб смачненьке.
Я тебе дуже чекаю,
Подаруночків бажаю!»
Маруся:
Боже –Отче, я прохаю,
За провини жаль я маю,
Якщо кривду десь вчинила,
Прошу вибачення щиро.
Святий отче Миколаю,
Прошу, я тебе, благаю,
Мою хату не минай.
Завітай до нас в ту днину,
Ми чекаємо гостинно.
Подарунків не прохаю,
Бо, що треба, я все маю.
Прошу лиш здоров’я мамі,
Таткові роботу дай.
Помагай мені в навчанні,
Про сестру не забувай.
І якщо тобі не складно,
І в нас в хаті, Ти будеш,
Солодощі дуже любим,
Може ти нам принесеш.
Мартуся:
Скільки будеш ти молитись?
Он вже зірочки зійшли,
Як побачать що не спиш ти,
Подарунків не буде.
Зірочка (4 зірочки по черзі):
Грудень місять вже гуляє,
Холодам пора вже буть,
І мороз зимі гукає:
- Запрягай вітрів у путь.
Північний:
Я Північний вітер- пан,
Над всіма вітрами цар.
Гайда, браття, в довгу путь,
Нас давно морози ждуть.
Південний:
Я Південний – розбишака,
Найславніший тут гуляка,
Вже сьогодні закружляєм,
Гірки снігу назмітаєм.
Західний:
Західний я вітерець,
Піду з снігом у танець,
Затанцюю, загуляю,
Всі дороги позмітаю.
Східний:
Вітерець я є зі сходу,
Заморожу всю я воду,
Допоможемо Зимі,
Створим замки снігові.
Зірочка 1:
Вітри швидко підхопили,
Хмару з снігом, холоди.
Над землею пролетіли,
Сніг припав, нема води.
Зірочка 2:
На віконечках малюнки,
Скоро Миколай прийде,
Дітям принесе дарунки,
Під подушку покладе.
Зірочка 3:
Цієї ночі як ніколи
Радіє ліс, радіє поле,
На Небі музика весела,
Радіють всі міста і села.
Зірочка-Зірниця:
Це ж Миколая нині свято,
Роботи в нього пребагато,
Прийти до кожної хатини,
Із подарунком для дитини
Зірочка 4:
А в небі ангели працюють,
Навантажують санчата,
І Святому віз лаштують,
Щоб зраділи всі малята.
Ангелик 1:
Я роблю смачні цукерки,
Шоколадом покриваю,
У яскравою обгортку,
Їх старанно загортаю.
Ангелик 2:
Райські яблука збираю,
Стиглі, дуже соковиті,
Їх у кошики складаю,
Поласують добрі діти.
Ангелик 3:
Пензлі в фарби обмокаю,
Іграшки я розмалюю,
Передам їх Миколаю,
Нехай дітям подарує.
Ангел 1:
Кожного року святий Миколай,
Іде в кожну хату,
Іде в кожен край,
Його всі чекають у кожній хатині,
Несе Він дарунки кожній дитині.
Зірочка 1:
Всі чекають Миколая,
Всі на світі, кожен край,
Зірочка 2:
Та не кожен, мабуть, знає,
Хто ж то, добрий Миколай?
Ангел 2:
Жив колись давно на світі
В Малій Азії юнак...
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.
Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі
Миколая полюбив.
Ангел 3:
Став єпископом всезнаним
Миколай, і чесно жив,
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.
Запитав Господь: "Що хочеш
За свої заслуги ти?"
Хочу, Господи, я хочу
Раз у рік на землю йти.
Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати
Подарунки за любов.
Ангел 1:
І отак щоразу, діти,
Вам щороку Бог дає.
Миколай мандрує світом –
Подарунки роздає!
Він за них не хоче плати,
Лиш - як то велить Господь –
Батька, матір шанувати,
Рідну Церкву і народ!
Ангел 2:
У грудневу ніч, таємну,
Миколай на землю йде,
Він розносить подарунки,
Під подушки їх кладе.
Чемним дітям дістаються,
Подаруночки смачні,
А нечемним, щоб ви знали,
Замість ласощів – різки.
Ангел 3:
А ти Зірочко-Зірнице,
Не барися, поспіши,
Ти роботу маєш пильну,
Тож яскравенько світи.
Зіронька-Зірниця:
Так, я радо помагаю,
Зроку в рік з Святим іду,
Діток чемних я шукаю,
На домівки їх лечу.
Сподіваюся, надіюсь,
Що зустріну діток знов,
Тих що були завжди чемні,
Й тих, що стали добрі знов.
Ангел 1:
Ми поглянемо у книги,
Там записано усе,
Зачекай наша Зірнице,
Треба звірити це все.
Ангел 2:
Цілий рік ми пильнували,
За дітьми спостерігали,
Тож до них скоріш лети,
Миколаю шлях вкажи.
Маруся:
Чому ти ляльку мою взяла
І в мене навіть не спитала?
Мартуся:
У тебе ляльки красивіші,
Великі, гарні і модніші,
А в мене лиш мякі забавки,
Тому я взяла твої ляльки.
Маруся:
То треба було попрохати,
І я тобі могла б їх дати,
Бери Мартусю мою ляльку,
А я візьму твою забавку.
Антипко 1:
До вас примчав я аж із пекла,
у вас - зима, в нас - хата тепла,
У вас - мороз за хвіст щипа,
І снігу в очі насипа,
Не дивиться, що я тут гість,
морозить, студить, як на злість
Я без шапки, без кожуха,
відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
поки влізу десь до хати,
Де живуть погані діти,
треба ж кості розігріти!
Ух, ух, ух, ух.... Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач -
Грійся, чортику, та й скач!
Ой, я чую суперечку,
Дві сестрички, крики там,
Хтось нечемний, відчуваю,
Йду, поможу дітлахам.
Антипко:
Ти краща за усіх дітей,
Сестру не слухай, хай йде геть,
Бо, Миколай, лише тобі,
Несе дарунки неземні.
Мартуся:
Я краща за усіх дітей,
І Миколай, лише мені,
Несе дарунки неземні.
Я в Миколая попрохаю,
Найкраще Він позалишає.
А ти Марусю йди собі,
Забавки не віддам свої!!!
Маруся:
Мартусю, прошу, схаменись,
До Бога щиро помолись,
Бо Миколай спішить до того,
Хто добрий й любить всіх довкола.
Антипко:
Чого вона тебе повчає?
Завжди тебе перебиває?
Ану на неї покричи,
Позлися трошки, побурчи!
Мартуся:
Чи ти скінчиш колись повчати,
Чи можеш трохи помовчати?
Нестерпно слухати тебе…
Маруся:
Мартусю, що з тобою стало?
Ти звідки злість таку дістала?
Куди поділась доброта,
І ніжність й лагідність твоя?
Антипко:
Свого добився, ха-ха-ха!
І ця дитина вже моя.
Різки для них лежать на купі,
Криві, тонкі, сухі і грубі.
Ці діти слухають мене,
То ж Миколай їх омине.
Вони затяті розбишаки,
Крикливі, злісні забіяки,
Вони молитись забувають,
І ближніх завжди ображають.
Батьки щось просять їх – бурчать,
Ще можуть їм і набрехать.
Я тих дітей у списку маю,
До них Святого не впускаю.
Маруся:
Ах, невже тобі Мартусю,
Щось антипко шепотить,
Сестро, ти його не слухай…
- В кого ж помочі просить?
О, наш Ангелику Божий,
Прошу, ти до нас прийди,
Порятуй мою сестричку,
І Антипка прожени.
Ангел 3:
Мир і спокій дому цьому,
Тут немає місця злому.
Забирайсь, Антипко, з хати
Дітей досить спокушати!
Ангел 1:
А ти Мартусю, злу не піддавайся,
І до Антипка ти не прислухайся,
Лише молися щиро ти до Бога,
Бо це в житті правдива є дорога.
(одягає на шию вервичку)
Мартуся:
Ой мені аж легше стало
Злості ніби не бувало
Сестро, ти мені прости,
Ось забавки, на, бери. (Обнімаються)
О, мій отче Миколаю,
Прошу, жаль я щирий маю,
Подарунків не чекаю,
Лиш прийди, тебе благаю.
Ангелик1:
Ось так, діти, треба жити,
Щиро серцем всіх любити,
Ангелик2:
Сіяти в серця добро,
Відганяти всяке зло.
Ангелик3:
А тепер ідіть вже спати,
В снах святого зустрічати.
Ангел 2:
Миколай мене послав,
Щоб по світі я літав
І про кожную дитину
Склав йому свою картину.
Діти є, що гарно жили,
Шанували всіх, любили,
Щиро Богові молились
І з батьками не сварились.
В Церкву завжди поспішали,
В Бога ласки все прохали.
Всі уроки добре вчили,
З дітками у мирі жили,
Поруч із дітьми такими
Було добре, гарно, мило.
Ангел 3:
Та були й такі малята,
Що прогнали нас із хати.
Ми на вушко їм шептали,
Вони ж криком все кричали,
Гнівались на батька й неньку,
Не молилися раненько,
Як до Церкви йти прохали,
Зразу стомлені ставали.
Школу часто пропускали,
Вчить уроки забували.
Дітям прикрощі робили,
Насміхались і ганьбили.
Від дітей таких втікаю,
Бо Господь таких не знає.
Ангелик1:
Дітоньки, я вас прохаю,
До любові закликаю,
Ангелик2:
Щоб ангелик, даний Богом,
Помагав у всіх тривогах.
Ангелик3:
З ним не страшно в світі жити,
Бо він Бога вчить любити.
Ангелик 1:
Он, дивися, покотилась
В небі зіронька ясна,
Ангелик 2
Перед нами зупинилась.
Що то значить? Хто вона?
Ангелик 3:
Це є Зірка – Зоряниця,
Миколая помічниця,
Антипко
Треба вже її схопити,
І до діток не пустити.
Антипко 1:
Скрізь тепер хороші діти.
Де ж мені різки подіти?
Зірочка 1:
Ти одну собі бери,
Інші дай таким, як ти.
Антипко 2:
Чуєш, Зірко препогана,
Не введеш мене в оману,
Досить сяйво розсипати
Та у справі заважати.
Ти Святому Миколаю
Сяйвом дуже помагаєш: .
Снігом притрушу тебе,
Зразу сяйво пропаде.
Зірочка 2:
Де ж ти, сестро, подівалась?
Ти так мило посміхалась,
Сяйвом всіх нас обсипала
І тепло нам дарувала.
Зірочка 3 :
Як же Миколай Святий
Знайде стежку до дітей?
Зірочка 4:
Люба ти моя сестричко,
Лиш послухай, тут хтось плаче,
А неподалік по снігу,
Той лихий Антипко скаче.
Ангел 1:
Та це ж Зіронька-Зірниця,
Що шлях освітляє,
Це її антипко злий,
В полоні тримає.
Ангел 2:
Ми повинні поспішити
Їй на допомогу,
Бо без неї Миколайко
Не знайде дорогу.
Ангел 3:
Гей Вітри ви сильні й дужі,
Поспішіть в потребі,
Звільність Зіроньку-Зірницю,
Щоб світила в небі.
Вітри:
Не турбуйтесь слуги Божі,
Вітри радо вам поможуть,
В темну ніч їзда тривожна
Заблудитись легко можна.
Зірочка - Зірниця:
Любий отче Миколаю,
В цю хатинку завітай,
Ці дівчатка чемні дуже,
Подарунки їм віддай.
)
Дівчинка.
В грудні ніч є чарівна,
Бо з небесного човна
Миколай на землю сходить
І дива усюди творить.
Хлопчик.
Все він знає, все уміє,.
Тільки хтось про щось помріє
Мрію здійснить в цюю ніч,
Бо святий він - в тому річ.
Дівчинка.
Наставляє Миколай:
Злом себе не покарай!
Чесним будь та справедливим,
І працюй, не будь лінивим.
Другом вірним завжди будь,
Свого роду не забудь.
Хлопчик.
Не зречись своєї мови
Ні за якої умови!
Будь людиною завжди
і добро від долі жди,
Дівчинка.
В ніч на свято Миколая
Дітвора уся чекає
Подарунків і чудес.
Із-за хмар з самих небес,
Він несе дарунки добрі
У своїй великій торбі.
У віконця заглядає,
І про тебе все він знає:
Хлопчик.
Як ти вчишся, де ти ходиш,
Як себе з людьми поводиш.
Чи лягаєш вчасно спати,
Чи порядок робиш в хаті.
Дівчинка.
Якщо чемний, то тоді
Подарує він тобі:
Може, коника прудкого,
Може, котика м'якого,
Літачок чи книжку,
Чи ведмедя й мишку.
Дівчинка.
Миколай тихцем зайде,
Твоє ліжечко знайде,
Подарунки покладе,
І з кімнати геть піде.
Та коли ти неслухняний,
Робиш прикрощі для мами,
Миколай тобі несе
Добру різку - і...У се!
Хлопчик.
Отже, слухай маму, тата,
То в дарунках ваша хата
Буде квітнути завжди
В першім місяці зими.
Козачок з україночкою:
Святий та добрий Миколаю,
На тебе ждемо вже давно,
Що даш Ти нам — ми ще не знаєм,
Та просимо Тебе одно:
Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли,
Від Бога втіхи дочекали,
Коли зростуть їх діточки.
Усьому нашому народу
Дай добру волю й много літ,
Щоб пісня — слава України,
Полинула на цілий світ.
Святий Миколай:
Діточки любі, кохані, хороші,
Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу,
Долав ліси й гори, далі дивні
І радісно знати сьогодні мені,
Що ви з нетерпінням на мене чекали,
Вірші учили і пісні співали.
Я хочу, щоб свято це було завжди:
Ні суму, ні сліз ви не знали й біди,
Щоб сонце і зорі ваш. шлях устеляли,
Щоб мами й татусі про вас піклувались.
Повірте у казку, надію плекайте,
Любов у сердечках завжди зберігайте.
У світі багато залежить від вас.
1 збудуться мрії, коли прийде час.
Ти сьогодні скорше спать лягай,
Бо прийде у гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить -
То вже Миколай до нас спішить.
Приспів:
Миколай, Миколай!
До нас в гості завітай! 2 рази.
В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька, аж до ніг.
У сріблясті саночки сіда
І за вітром в’ється борода Приспів. Миколай про діток знає все, Подарунки кожному несе. Має для дитячих подушок
Подарунків повно, аж мішок.
Приспів
Вже надходить ніч чарівна,
Спить увесь рідненький край.
Ось - ось в наші всі оселі
Завітає Миколай.
Приспів:
Миколай, Миколай
Ти до нас завітай.
Всім малятам усміхнись,
Щирим серцем пригорнись.
Жде його малеча вся,
Ой, радіє дітвора
І усі, усі дорослі
Миколая ждуть у гості.
Приспів.
Вже ідуть морози люті
І паде пухнастий сніг.
Миколая ждуть усюди
Всі в оцю чарівну ніч.
Приспів.
Додаток 3
Дзвіночків чути срібний передзвін
І добра вість летить з усіх сторін,
Що з неба Миколай до нас спішить,
Бо хоче на землі добро вершить.
Приспів:
Робіть добро, робіть добро –
Для радості в житті, для щастя.
Робіть добро, робіть добро
І вам добро добром воздасться. 2 р. Заступник наш добродій Миколай,
Він учить нас любити рідний край
І для потомків берегти Дніпро,
Для України сіяти добро.
Приспів.
Живімо так, щоб в небі голубім
Зірки добра світили нам усім
І заспіваємо на цілий світ
Святого Миколая заповіт.
Приспів.
1. Ішов Миколай лужком – бережком, 3. Тяжкий і великий у нього мішок,
Святий Миколай із повним мішком А в ньому дарунки для чемних діток
Приспів: Приспів.
Від хати до хати біленьким сніжком 4. Ішов усміхався крізь темну пітьму
Ішов Миколай із повним мішком. 2 р. А зіроньки з неба світили Йому
2. Святий Миколай до діток ходив, Приспів.
Всміхався, вітався в дзвіночки дзв
Приспів.
О, хто, хто Миколая любить,
О, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколає! 2 р.
О, хто, хто спішить в твої двори,
Того ти на землі й на морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш му в гріхи впасти
Миколає! 2 р.
Миколай, молися за нами,
Благаєм тебе зі сльозами,
Ми тя будем вихваляти,
Ім’я твоє величати,
Миколає! 2 р.
Ти сьогодні скорше спать лягай,
Бо прийде у гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить -
То вже Миколай до нас спішить.
Приспів:
Миколай, Миколай!
До нас в гості завітай! 2 рази.
В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька, аж до ніг.
У сріблясті саночки сіда
І за вітром в’ється борода Приспів.
Миколай про діток знає все, Подарунки кожному несе. Має для дитячих подушок
Подарунків повно, аж мішок.
Приспів
1. Ішов Миколай лужком – бережком,
Святий Миколай із повним мішком
Приспів
Від хати до хати біленьким сніжком
Ішов Миколай із повним мішком. 2 р.
2. Святий Миколай до діток ходив,
Всміхався, вітався в дзвіночки дзв
Приспів.
3. Тяжкий і великий у нього мішок,
А в ньому дарунки для чемних діток
Приспів.
4. Ішов усміхався крізь темну пітьму
А зіроньки з неба світили Йому
Приспів.
Дзвіночків чути срібний передзвін
І добра вість летить з усіх сторін,
Що з неба Миколай до нас спішить,
Бо хоче на землі добро вершить.
Приспів:
Робіть добро, робіть добро –
Для радості в житті, для щастя.
Робіть добро, робіть добро
І вам добро добром воздасться. 2 р.
Заступник наш добродій Миколай,
Він учить нас любити рідний край
І для потомків берегти Дніпро,
Для України сіяти добро.
Приспів.
Живімо так, щоб в небі голубім
Зірки добра світили нам усім
І заспіваємо на цілий світ
Святого Миколая заповіт.
Приспів